БЕЗПЕЧНИЙ МЕДІАПРОСТІР

БЕЗПЕЧНИЙ МЕДІАПРОСТІР

«Майстерня медіаграмотності»

Дігтярівський професійний аграрний ліцей

Роботу підготувала:

викладачка математики, фізики та астрономії

Хропост Наталія Іванівна

2021-2022

Медіаграмотність  – результат медіаосвіти, це сукупність мотивів, знань, умінь і навичок, які сприяють доборові, використанню, критичному аналізові, оцінюванню, створенню та передаванню медіатекстів різних форм, жанрів та аналізові складних процесів функціонування медіа в суспільстві

Медіаосвіта — це частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп'ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

На даний час існують такі підходи та методи  медіаосвіти:

В мережі з’являється дедалі більше фейків – неправдивих повідомлень, які підкріплюються підробленими фото, свідченнями псевдоочевидців і відео. Найзручнішим місцем їх поширення є соціальні мережі, а популярність соцмереж зробила можливим миттєве поширення будь-якої інформації чи дезінформації.

Гра «Танграм» допомогає відчути, як легко можна маніпулювати людьми.

«Маніпуляції в медіа: вірити не можна - розпізнати», будь-яку інформацію потрібно перевіряти.  Отже, медіаграмотність – це необхідне вміння для сучасної особистості.

Знаходячись під впливом різновекторної інформації, стаючи частиною глобальних мереж, людина втрачає здатність цілісно сприймати медіатексти, оскільки в неї формується «багатошарова» калейдоскопічна свідомість, що позбавляє можливості мислити панорамно і критично. Усвідомлюючи серйозність цих викликів, освітяни активно шукають шляхи формування медіаграмотної людини, яка була б здатна перетворити загрози, спричинені можливостями цифрового суспільства, на ресурс для саморозвитку. Підвищення інформаційної та медійної грамотності, розвиток критичного мислення, незалежність суджень є ключем для формування особистості, яка готова до творчого та відповідального перетворення навколишнього світу.

З огляду на світові тенденції, в умовах активного реформування освіти в Україні на державному рівні закладено підґрунтя для формування медіаграмотної особистості учня.

Так, у 2016 р. Президією Національної академії педагогічних наук України було схвалено нову редакцію Концепції впровадження медіаосвіти в Україні, у якій декларується «впровадження медіаосвіти в педагогічну практику на всіх рівнях», а також «поширення практики інтеграції медіаосвітніх елементів у навчальні програми з різних предметів».

Поняття «медіаграмотність» науковці трактують по-різному. Одні схиляються до думки, що це результат медіаосвіти, який включає в себе здатність експериментування, інтерпретації та створення медіатекстів     (C. Worsnop), особливі знання, комунікативні та інформаційні вміння та навички, здатність до критичного аналізу (Г. Онкович), уміння аналізувати й синтезувати просторово-часову реальність, розуміти медіатекст            (О. Федоров). Інші схиляються до того, що медіаграмотність – це умова грамотної та ефективної поведінки в умовах сучасної інформосфери, спосіб мислення, який характеризує не споживача інформації, а мовну особистість із задатками медіума, задіяну в процес медіаосвіти і знає мову медіакультури (Л. Антонова); комплекс навичок і вмінь не лише користуватися технікою мас-медіа та спілкуватися за їх допомогою, а насамперед розрізняти першорядну і другорядну інформацію, абстрагуватися від надлишкової, сповна сприймати зміст, «прочитувати» підтекст і тлумачити їх.

Формування медіаграмотності на уроках математики пов’язане зі створенням учнями власних освітніх продуктів з використанням ІКТ.

У процесі навчання математики доцільно використовувати такі завдання, що «допоможуть навчити аналізувати медіатексти, критично мислити та декодувати їх, нададуть можливість у майбутньому житті не загубитися в інформаційному потоці та навчать відбирати корисну та правдиву інформацію».

 Під час вивчення теми «Площі та об'єми геометричних фігур» можна запропонувати учням знайти цікаву інформацію про «числа велетні» та «числа-ліліпути», одиниці виміру (п’ядь, лікоть, долоня, фут, дюйм, косовий сажень), назви та властивості ліній (коло, еліпс, парабола, спіраль, лемніската, кардіоїда, астроїда, циклоїда, клотоїда).

Доречним буде використання можливостей, які надають соціальні мережі для формування медіаграмотності, оскільки соціальні медіа мають більш широку аудиторію і дають змогу учням за вдалий допис отримати не просто схвальний відгук чи позитивну оцінку викладача, а й поцінування референтною спільнотою, емоційне задоволення від визнання певною кількістю людей. Саме тому є сенс у процесі навчання мови мотивувати учнів писати якісні лаконічні повідомлення, так звані «пости», «твіти» на сторінках Instagram, Twitter, Facebook, створювати короткі відео, використовуючи функцію «Історії» в Instagram, фотоколажі з коментарями, які пояснюють значення цих фото власне для дописувача, мережевої спільноти, громади. Написання таких дописів розвиватиме комунікативну компетентність, мотивуватиме до математики.

 Заняття №1. ЯК МЕДІА ФОРМУЮТЬ СПРИЙНЯТТЯ СВІТУ

Обладнання: тест «Наскільки ти медіазалежний», зображення кошика, аркуші паперу А-4, олівці, стікери.

Вправа 1.  10 хв.  гра «Знайомство».

Викладач запитує учнів чи зареєстровані вони у соціальних мережах?

Під справжнів чи під вигаданим?

Вигадане ім’я, прізвисько, яке вживають користувачі соціальних мереж зоветься «нік», або «нікнейм»

Учням пропонується придумати собі нік, або взяти вже існуючий, зобразити його за допомогою малюнка на стікері та презентувати асоціативний образ, прикріпивши листочок на дошку. Якщо у когось виникають запитання до самопрезентації, вони можуть задати питання.

• Чи важко було придумати собі нік?

 • Чому?

 • Чи виникали труднощі під час зображення асоціацій до нього?

• Яку форму передачі інформації ви обрали?

 • Чому?

 Вправа 2.  15 хв.  тестування «Наскільки ти медіазалежний».

 Викладач пропонує дітям перевірити наскільки вони залежні від сучасних гаджетів. Для цього їм потрібно дати відповідь на запропоновані запитання, використовуючи оцінювальну шкалу. Шкала записана на дошці:

 «дуже рідко» - 1 бал

 «інколи» - 2 бали

«часто» - 3 бали

«дуже часто» - 4 бали

«завжди» - 5 балів

1. Чи ти порушуєш часові рамки, встановлені батьками для користування інтернетом?

 2. Настільки часто не виконуєш свої обов’язки по дому, щоб провести більше часу в онлайн?

3. Настільки часто обираєш онлайн розваги замість спілкування з родиною?

4. Настільки часто знайомишся онлайн?

5. Настільки часто батьки нарікають на кількість часу, проведеного тобою в інтернеті?

6. Настільки часто твоє навчання страждає через кількість часу проведеного в інтернеті?

7. Настільки часто передовсім перевіряєш електронну скриньку, перш ніж зайнятись чимось іншим?

8. Настільки часто обираєш інтернетспілкування замість спілкування з оточуючими?

 9. Настільки часто не відповідаєш на запитання про те, що чим займався онлайн?

10. Настільки часто батьки заставали тебе, коли заходив(ла) в інтернет без їх дозволу?

11.Настільки часто проводиш час в своїй кімнаті, граючи в комп`ютерні ігри?

12. Настільки часто відповідаєш на «дивні» дзвінки від нових «інтернет-друзів»?

13. Настільки часто огризаєшся, кричиш чи дратуєшся, якщо тебе потурбували під час перебування в інтернеті?

14. Настільки часто відчуваєш пригнічення, погіршення настрою, нервуєш, коли знаходишся поза інтернетмережею, а коли повертаєшся в інтернет, це все зникає?

Підсумок.

Якщо набрано 30-49 балів, варто врахувати серйозний вплив Інтернету на твоє життя.

 Якщо 50 балів і більше, у тебе можна діагностувати інтернетзалежність із необхідно звернутися до фахівця.

Вправа 3.  5 хв.  бесіда.

 В інформаційному суспільстві на психіку людини тисне надмірний обсяг інформації. Медіаінформація, представлена у вигляді поліформатної та різнозмістової медіапродукції, не завжди конструктивна. Часто-густо, це інформація, яка:

• принижує честь і гідність особистості;
• викликає роздратування або інші негативні емоції;
• намагається здійснити підміну цінностей;
• нав'язує позицію, що суперечить поглядам і переконанням людини;
• намагається впливати на вчинки та поведінку особистості, маніпулювати нею.

Психологічна медіагігієна спрямована на те, що медіаспоживач має розуміти й розрізняти на практиці медіаінформацію із вказаними ознаками.

 (Згадаймо прийом «фільтрування»!) Незнайома із захисними засобами людина може стати жертвою інформаційної обробки, підпасти під маніпулятивний вплив, перенаситити свою свідомість непотрібними образами та смислами, що у свою чергу може призвести до руйнування її як особистості.

Гігієна у сфері медіа — медіагігієна спрямована на запобігання шкідливому впливу медіаінформації на здоров'я людини. Навички психологічної медіагігієни досить специфічні. Вони проявляються не як здатність якісно обробляти медіаінформацію, а як уміння обмежувати її вплив на власну свідомість, контролювати емоції та відчуття, об'єктивно оцінювати вчинки, до яких підштовхують контакти з медіа, та передбачати можливі негативні наслідки. Особистість, у якої відсутні ці уміння, стає об'єктом впливу, маніпулювання.

• Наведіть знайомі вам вправи для захисту від непотрібної інформації?
• Чи використовуєте ви їх під час користування гаджетами?

Вправа 4 . 20 хв.  робота в групах «Кошик ідей».

Викладач об’єднує учнів в 3 групи для виконання практичної роботи : складання рекомендацій як уникнути медіазалежності. Свої поради вони записують на окремих аркушах, а потім презентують.

Викладач наголошує на тому, аби кожна група фіксувала ті поради, які схожі або співзвучні з їх. Під час презентації учасники можуть ставити питання, а також уточнювати певні деталі. Потім колективно під керівництвом викладача складають загальні рекомендації і записують їх на одному аркуші,а за можливістю роздруковують для всіх учасників.

З якими вміннями учні виходять із заняття:

• усвідомлюють, що медіа маніпулятивні і створюють штучну реальність, наслідки неконтрольованого контакту з медіа;
• з початковими уявленнями про медіагігієну;
• вмінням аналізувати інформацію про себе, свій стан, свої потреби в процесі контактів з медіасередовищем.

Якщо треба розвинути медіаграмотність,  то найкоротший шлях до неї – через медіатворчість. 

Фотографії можуть здаватися далекими від математики, але, якщо використовувати їх разом з іншими даними, вони стають потужним способом візуалізації світу.

    Викладання ж фізики передбачає систематизацію та узагальнення знань про явища реального світу. Медіаосвіта, інтегрована в шкільний курс фізики, спрямована практично на такий же результат, як і викладання фізики, а саме:

– зрозуміти явища та події, що відбуваються в навколишньому світі,

– мати необхідні знання для їх пояснення,

– вміти використовувати ці знання на практиці.

Навчальний матеріал та навчальні посібники своєю природою багатофункціональні й можуть слугувати основою для досягнення цілей викладання фізики, а також медіаосвіти. Тому на занятті з фізики, як і раніше, основною залишається фізика, а медіаосвіта, вклинюється в процес викладання фізики, збагачує її новими методами та формами роботи.

 Кейс-метод (case study) Кейси допомагають розвивати навички учнів у розв’язанні практичних завдань, критичного мислення, аналізу інформації. У ході викладання досліджень на заняттях з фізики підлітків можна навчити медіаграмотності, використовуючи різні медіаресурси для створення кейсів. : вміння знаходити доступ до медіапродуктів, аналізу всіх їх форм, опрацювання інформації.

Кейс . Принцип роботи мікрохвильової печі

Мікрохвильова піч – електричний прилад, призначений для швидкого приготування або нагрівання їжі, розморожування продуктів з використанням електромагнітних хвиль дециметрового діапазону (зазвичай з частотою 2450 МГц) радіохвилі заданої частоти проникають і  поглинаються  їжею на глибині  2,5 см.

Нагрівання в печі основане на принципі так званої «дипольної поляризації». Мікрохвильове проміння не може проникати всередину металевих предметів, тому готувати в металевому посуді неможливо. Металевий посуд та металеве приладдя (ложки, виделки), поміщені в піч, під час нагрівання можуть вивести її з ладу. Небажано розміщувати в мікрохвильовій печі посуд із металевим покриттям («золотою облямівкою») – навіть цей тонкий шар металу сильно нагрівається вихровими струмами і може зруйнувати посуд в зоні металевого покриття. Не нагрівайте рідину в мікрохвильовій печі в герметичних посудинах і цілі пташині яйця – через сильне випаровування води всередині них створюється високий тиск і, як результат, вони можуть вибухнути. Нагріваючи воду в мікрохвильовій печі, також слід бути обережним – вода здатна перегріватися, тобто нагріватися вище від температури кипіння. Перегріта рідина здатна закипати майже миттєво від необережного руху. Це стосується не тільки дистильованої води, але і будь-якої рідини, яка містить мало завислих частинок. Що гладша і однорідніша внутрішня поверхня посудини, то вищий ризик. Вона може виступити як центри кипіння для перегрітої рідини. Якщо посудина має вузьке горло, цілком ймовірно, що під час кипіння перегріта вода виллється і обпече ваші руки.

Запитання до кейсу:

1. Чи знаєте ви цей пристрій? Яка інформація була для вас нова, а яка вже відома?

2.    Чи траплялися вам незнайомі терміни в кейсі? Як можна з’ясувати їх значення?

3.    Які переваги використання цього пристрою в домашніх умовах, і які недоліки?

4.    Яких заходів безпеки слід дотримуватися під час роботи з цим пристроєм? Складіть пам’ятку

Використання комп’ютерних ігор у викладанні фізики зазвичай відбувається у двох напрямках: вибираються комп’ютерні ігри, розроблені спеціально для вивчення фізики та довільно вибираються комп’ютерні ігри (ігрові сцени) серед сучасних.

• Знаменита комп’ютерна

 гра «Злі птахи»

 Навчити дітей бачити фізичні закони в «перегонах», «гарматах», «стрибках», «польотах» – важке, але дуже корисне завдання. Головне тут – вибір підхожої гри, що повинна відповідати кільком критеріям:

• бути цікавою та сучасною для дітей;
• сюжет не повинен бути складним, щоб фізика була «видна»;
• персонажі зображуються як геометричні фігури (кулі, кубики) для легшого моделювання фізичних процесів;
• багато руху, зорових фізичних явищ;
• учасникові дається кілька спроб виконати завдання

Свою роботу планую за алгоритмом:

Розумію – запам’ятовую – засвоюю – приношу до власної ціннісної системи – стаю компетентним.

Бути медіаграмотним означає бути відкритим для використання нових засобів масової інформації, але також і не стати їхнім рабом. Це означає активно вивчати нові програми та технології, але не піддаватися на будь-яку нову рекламу.

***********************************************************