Тема. Безсполучникове складне речення. Складне багатокомпонентне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку. Лінгвістика тексту.
Початковий рівень
а) Бери до серця і затям: душа творця не переквітне (М. Сингаївський).
б) Мусим добре знати: крім весни і літа, є ще в нашім серці осінь і зима (М. Ткач).
в) Дитинству все казковим видається – не збіднюйте ж душі його красу! (І. Низовий).
г) До правди тяжко ми доходим, неправда прийметься за мить (Д. Павличко).
а) Мої літа не монотонні дублі: я змінююсь, як світанковий пруг (Д. Павличко).
б) З усього відчувала: сьогодні має статися щось важливе (І. Цюпа).
в) Вітри вщухли – розп’ялися хрестами вітряки на вигоні (А. Головко).
г) Дитинству все казковим видається – не збіднюйте ж душі його красу! (І. Низовий).
а) Мрія ставала дійсністю, дійсність була схожа на мрію (Л. Дмитренко).
б) Нема без втрати перемоги, без горя радості нема (В. Сосюра).
в) Найогидніші очі порожні, найпідліша брехлива сльоза (В. Симоненко).
г) Все залежить від людських зіниць: в широких відіб’ється вся епоха (Л. Костенко).
4. Знайдіть складне речення зі сполучниковим та безсполучниковим зв’язком.
а) І пахне сіно лугове, і зав’язь в чистих росах зріє, і в кожній гілочці живе на
славний досвіток надія (В.Бровченко).
б) Сірі тумани курилися над нашою землею, брудні та важкі хмари вистилали
високе небо, холодний вітер переганяв їх з одного боку на другий (П. Мирний).
в) Я пам’ятаю: йшла весна своїм походом смілим, і по саду лилась вона квіток
зеленим пилом (М. Рильський).
г) Я кажу: не було б Дон-Кіхотів, вже б давно посивіла земля (Б.Олійник).
а) То шумів зелений лист, то в вінку мінився злотом ряст весняний, то золотим дощем лились пісні (Л. Українка).
б) Був прозорий сонячний ранок, і мовчазні навколишні простори, дбайливо устелені сріблистим сніговим килимом, так ясніли навпроти сонця, що аж сліпило очі (В. Дарда).
в) Дерева мене чекають, і падає листя на стежку, і падають зорі в долоні, і падає
сон у траву (І. Драч).
г) Цей шмат землі, що колесом одкочувався від татарського броду й козачої долини, і досі не
мав власної назви, хоча тут люди не раз знаходили непевний притулок від ординців
(М. Стельмах).
а) Багряний вечір догорів, і попіл падає на місто, переливається намисто понаддніпрянських ліхтарів (М. Рильський).
б) Сон літньої ночі колись мені снився, коротка та літняя нічка була, і сон був короткий, - він хутко змінився і зник, як на сході зоря розцвіла (Л. Українка).
в) Ніч темніє, і ясніють зорі, море плаче, й темрява шумить (Л. Українка).
г) Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок (М. Стельмах).
Середній рівень
1.Мусим добре знати: крім весни і літа, є ще в нашім серці осінь і зима (М. Ткач). 2. Нема без втрати перемоги, без горя радості нема (В. Сосюра). 3. Порозростають тії білії сніги, покриються травицею всі луги (Л. Глібов). 4. Дитинству все казковим видається – не збіднюйте ж душі його красу! (І. Низовий).
1.Тьмяно світили ліхтарі, обабіч дрімали старі каштани, а за ними купчились темні мовчазні дерева (О. Донченко). 2. Безперервним потоком вливається на заводську територію вранішня зміна, йдуть тисячі людей, щоб розтектися по цехах, і протягом цілої зміни впадатимуть вони над цим гігантом, де кипить метал (О. Гончар). 3. Відгуркотів розбитими дошками міст, автобус вилітає на широку асфальтову дорогу, що йде якраз побіля плавнів і далі ще кудись, щоб десь там влитися в магістралях траси (О. Гончар).
1.Є в коханні і будні, і свята, є в ньому і радість, і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль (В. Симоненко). 2. Радять мені жити без ілюзій, так, як ніби люди всі живуть, а мене на дальнім виднокрузі білі чайки крилами зовуть (Л. Забашта).
Достатній рівень
1.Пройшло літо не ходи в луг по калину (Нар. творчість).2. Небо заволоклося сніговими хмарами рвучкий вітер забивав дух (М. Коцюбинський). 3. Бачу здалека хвиля іскриста грає вільно по синьому морю (Л. Українка).
Гори ослизли мохи набрякли вологою ліси перестали бути сховищем від негоди бо дощ у лісі – подвійний дощ. (В. Гжицький).
Високий рівень
1.Гаряче повітря танцювало тарантелу по скелях, а в сірих маслинах цикади грали на кастанєтах (М. Коцюбинський). 2. Як згадає він рідну країну, затремтить його серце сумне (Л. Українка). 3. На морі ставало темно, тому що з берега насувала важка чорна хмара (О. Донченко).
Краєвид на очах почав змінюватись ми під’їжджали до моря.