Бібліотечний урок "Посвята в читачі"

              Посвята в читачі “ Книжкова країна»

(Ошатно прикрашена зала. На стінах вислови письменників про книжку. Учні співають пісню на мотив «Маленька країна»),

У кожній хаті, в кожнім домі

Друзі твої живуть, 

їх кожен  із вас, напевно, знає.

Бо їх книжками звуть.

Є в них і мудрість, і наука,

Є  туга а в них і сміх.

І той щасливий, хто за друга,

Власне, тримає їх.

Приспів:

Дивний книжковий світ

Мрій і думок політ. Нині казкові всі герої

 Шлють вам палкий привіт.

Радо вітаєм вас

У цей весняний час.

Хоч новий рік  уже позаду.

Та казка спішить до вас.

Ведуча.

Добрий день, любі малята!

Для нас заміна ви завзята.

Ви зібралися на свято ?

Тож і розпочати варто.

Бібліотекар. Сьогодні у нас свято «Посвята в читачі». С вираз: «Скажи мені з ким   ти дружиш і я скажу тобі, хто ти». З таким же правом можна сказати: «Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти». Людина, яка любить і вміє читати , має  розумник, добрих в вірних друзів. Друзі ці - книги! З книжкою ви  зустрічаєтеся ще у дитинстві і не розлучаєтесь з нею до самої старості. Де б ви не вчилися, де б не працювали, весь час будете звертатися за допомогою до книги, підручника! То ж читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги. А зараз у нас в гостях школярі, які розкажуть, як треба любити і поводитися з книгою.

Ведучий.

Хороші, справжні друзі
У мене поруч є
Ніяк не уявляю
Без них життя своє.
Лиш пороблю уроки -
До них у гості йду.
Як жить  на світі, друзі
Розмову  поведуть.
Розкажуть про будови ,
Про мандри, про бої.
Живуть в книжковій шафі
Товариші мої.
Ведуча. Ну що, відгадали про яких друзів йдеться в цьому вірші? Так, правильно, про книжки. Друзі, хто з вас не любить книжок? Книжок, у яких так багато барвистих малюнків. Розкриваєш  першу-ліпшу -   опинишся у далекій казковій країні. А в тій країні живуть добрі і кумедні велетні, веселі маленькі чоловічки  або просто твої ровесники. Ростуть там велетенські ріпки, такі, що цілий гурт їх із землі не вирве. Відважні герої б'ються там за правду з лютим  ворогом.

Ведучий. Книги порівнюються з ріками, які напувають планету  мудрістю. Книги - вікно у світ. Вони як мудрі і вірні друзі знайомлять нас із навколишнім світом, розповідають про минуле нашої країни, ведуть нас у майбутнє.

Ведуча.

Як краплин у Дніпрі,

Як зірок у горі.

Як листви на гіллі, -

Стільки книг на землі!

Є великі  й малі.

Є легкі і важкі.

Па полицях, у столі -

Наші друзі  книжки!

( На сцену виходять Барвінок і Ромашка).

Барвінок.

Ми дізнались, що у вас

Свято йде по класах,

І з Ромашкою в той час

Завітали разом

Ромашка.

Ми з Барвінком привітати

Хочемо вас, діти.

І  на святі разом з вами   дружньо порадіти

Барвінок.

Цю посвяту в читачі

Треба пам'ятати,

Бо примірним читачем

Можна  згодом стати.

Ромашка.

Багато мусим  знати

Про все, що є навкруг.

Тож слід  книжки читати,

Бо книжка - вірний друг.

Барвінок. Щоб вам сьогодні було цікаво з нами, ми вирішили запросити до нас у гості героїв ваших улюблених казок та книг. Але ось біда: приїхати вони не змогли, але прислали свої вітальні телеграми. Цікаво, а чи здогадаєтесь, хто їх надіслав. (Зачитує  телеграми).

Прийшла я із довгим віником, На бесіду з нашим півником . Схотіла півня на обід. Та замела мітлою слід.(Котик і Півник )

Я звірят усіх лікую від халеп різних рятую. Вилікую всіх за мить, все, що в звірів цих болить. Я - добрий лікар ...(АйболитЬ)

Я від діда втік, від бабусі втік, але попереду ще головна перешкода. Як подолаю - обов'язково прибіжу привітати(Колобок)

Ти мене; напевно, знаєш, якщо казочки читаєш

Працювала я у хатці, танцювала у палаці.

Є така у мене звичка - десь губити черевички(Попелюшка)

Ромашка. Ми знаємо, що ви вчитесь у другому  класі , то ж читати вже навчилися. І. мабуть, прочитали багато казок, бо дали правильні відповіді. А чи вмієте ви розгадувати загадки?

Барвінок.

Дуже я потрібна всім -

І дорослим, і малим.

Всіх я розуму учу,

А сама  завжди мовчу.

Завжди можу стать в пригоді.

Моїх вам порад не злічить.

І кажуть про мене в народі:

 «Мовчить, а сто дурнів навчить»

 Ромашка.

Бачить - не бачить, чути - не чує, Мовчки говорить, добре мудрує. Кривду соромить, правду навчає,часом жартує, смішки справляє.

Барвінок.

Біла рілля, чорне насіння. Хто його вміє, той і розуміє. Хто його знає, той і позбиває

Ромашка.

Говорить вона беззвучно. Але зрозуміло і не скучно. Розмовляй з нею частіше. Будеш вчетверо розумніший.

Барвінок. Ох і молодці! Всі загадки відгадали. Ой, а що це за шум? (за сценою чути шум. Входить, шкутильгаючи, книга).

Ромашка. Що трапилося, книжечко? Хто тебе образив?

Книжка. Ой.   я   втекла   від   хлопчика,   який мене бив і не беріг (Вбігає хлопчик).

Хлопчик. А, ось де ти моя книжечка дорогоцінна. Я тебе шукаю скрізь, а ти тут. Я ж тобі нічого поганого не зробив, тільки вдарив тобою кілька разів сусіда по парті та вчора забув тебе у дворі. А в ночі пішов дощ. Ранком я пішов тебе шукати, а ти ось де.

Книжка. Я подерта, я потерта, Кінчики загнуті. Сторінки пом'яті, він мене скалічив. А тепер не лічить. Я терпіть не маю сил Та й вдалась в світ блукати. Долі кращої шукати.

Барвінок. О, та ти, як та дівчинка у віршику.

Хлопчик. Яка    дівчинка?  Я  з  нею   незнайомий.

Барвінок. А ось послухай.

Учень.

Книжка скаржилась Мар’яні

«Я у тебе не в пошані».

 Звідкіля це на мені

Плями сині та масні?

Подивися, от сторінка:

Намальована хатинка.

 Під хатинкою – маля

 І написано: «Це я».

А за дві сторінки далі

Різні звірі небувалі:

 Сині, жовті та рябі,

Що й не снилося тобі.

Люди  кажуть: - Ой. чия ти? «

Як тепер тебе читати?

Скільки ми читали книг

А не бачили таких

Учень.

А я знаю ще  інший віршик,   теж повчальний.

Мама Ірочці  в  книгарні

 Книжечки купила гарні.

В них чого тільки немає.

Іра з  втіхи аж  співає.

День  минув – і  книги плачуть.

Бо постаріли неначе.

Іра їх як оглядала.

Часто в ротик пальчик клала,

Став папір такий брудний,

Хоч бери його   і  мий

             Пісня «Я взяла з полиці книжку»

                1.Я взяла з полиці книжку

І сторінки погортала.

Забруднилась – киця й мишка

Уночі її читали.

Плаче книжка, мишко,

Плаче, кицю, нишком,

Розлетілись сторінки

І обшарпались боки.

2.Я покличу в гості мишку

І покличу з нею кицю,

В бруді лапки брати книжку

Замазурам не годиться!

Не журися, книжко,

Миє лапки мишка,

Киця клеїть сторінки

І обшарпані боки.

3.Вийшло, як годиться:

Вміють мишка й киця

І читати залюбки,

І підклеювать боки!

Книжка. Дітки, я не хочу повертатися до цього хлопчика. Заберіть мене до своєї шкільної бібліотеки.

Хлопчик. А  як же я буду без книжки! Я її дуже-дуже люблю!

Ромашка. Якщо любиш її дуже-дуже,перш за все полікуєш. А крім того ось прочитай і запам'ятай правила поводження з книгою.(Вручає правила.)

Хлопчик читає і коментує.

1. Беріть книгу чистими руками. (О! А я їх ніколи не мию!).

2.Не перегинай книжки. Від цього випадають сторінки. (А ви теж - перегинаєте сторінки, як І я?).

3.Не кладіть у книжку олівці та інші предмети, від цього вона рветься.

4.Книги треба читати, акуратно гортаючи сторінки, не слинити пальців. (А як це ж- його гортати сторінки сухим пальцем? Треба спробувати).

5. Не загинайте листків - користуйтеся закладинами . (А в мене їх немає і не було ніколи/.

6.Не чигайте книжки під час їжі. (А коли .ж?).

7.Щоб книга чи підручник довго служили вам, обгорніть їх. (У мене  жодна книга не обгорнута).

Книжка.   Коли би діти, ви раденько

                До серця ці взяли слова –

                То я б була уже чистенька

                І вся біленька , як нова!

Барвінок. Чи запам'ятали ці правила, діти? А ти, хлопчику?

Хлопчик.   Я   все  зрозумів,  обов'язково   виправлюсь.   Можна  я   побіжу   полікую  свою   книжечку?  До побачення, діти!

 Пісня про книжку (на мотив «Ти ж мене підманула»)

Хто з книгою щиро дружить,

Тому вона вірно служить

І в житті допомагає,

Уму-розуму навчає.

Приспів:

         Я ж тебе, я ж тебе обгортаю,

         Я ж тебе, я ж тебе доглядаю,

         Ти для мене – вірний друг,

         Бо відкрила світ навкруг.

Казка вкрила мої очі,

Щоб я спав гарно щоночі.

Підросту я, неодмінно

В школі матиму "відмінно”.

Приспів.

Я люблю казки чарівні,

Де є гномики й царівни,

Я закину(ла)в (всі) ляльки,

Бо читаю вже казки.

Приспів.

Барвінок. Любі діти! Бережіть книгу, любіть її, бережливо ставтеся до підручників.

Ромашка.Про все на світі будеш знати. Коли книжки почнеш читати

Ведуча: А чи знаєте ви, мої друзі, що  книги, живуть в  книжковому королівстві. Їх оберігає і зберігає від проблем і незгод, від всіляких напастей  могутня  чарівниця - Королева Книга. Бажаєте з нею зустрітися? (Діти відповідають)

Королева Книга: О, як багато вас зійшлось

Сьогодні тут, малята.

Та бачу місця всім знайшлось,

Хоч може тіснувато.

У володіннях книжкових весь час

Мільйони підданих чекають на вас.

Ви зможете пізнати їх з одного мигу,

Як тільки я себе назву: Я - Королева Книга!

Королева Книга: Добрий день, діти!

(Діти вітаються)

Молодці! Вмієте вітатися.А чи вмієте ви гратися?

(Гра з глядачами)

Як скажу я – «Добрий день!” – ви повторюйте всі разом – „Добрий день”

 Давайте спробуємо.

 Треба дружньо привітатись – Добрий день !

 Дружньо, голосно сказати – Добрий день!

 Вліво, вправо поверніться – Добрий день!

 Один одному всміхніться - Добрий день !

 У долоні поплескайте – Добрий день!

 І один одного привітайте – Добрий день!

 Які ж ви молодці!

 Королева Книга: Ось ми і зустрілися, мої   добрі і кмітливі друзі! Я рада  вітати  вас тут! Сьогодні ви здійсните незабутню подорож у моїволодіння, в книжкове царство, познайомитеся з його мешканцями ближче.Але ви повинні знати, що мешканці мого царства розмовляють мовчки.

 Адже недарма про книгу написано так:

Бачить – не бачить,

Чути – не чує,

Мовчки говорить,

Добре мудрує.

Кривду соромить,

Правди навчає,

Часом жартує,

Смішки справляє.

 Бібліотекар : Зараз ми пограємо з вами  «Гру додай слово». Я починаю фразу, а ви закінчуєте.

Діти, звісно, вчаться в… (школі).

А комбайн працює в … (полі).

Ми лікуємось в … (лікарні).

А стрижемось в … (перукарні)

. Ліки ми берем в… (аптеці).

А книжки в … (бібліотеці).

Ведучий. Бібліотека -  це справді книжкове королівство, в якому живуть різні книги і їхні герої. Багатьох ви знаєте.Ви добре знайомі з курочкою Рябою, Колобком, Паном Коцьким, Лисичкою, а також із іншими персонажами. А наскільки добре ви їх знаєте, ми зараз провіримо.Я буду називати перші слова з народної казки, а ви маєте продовжити.

     Іван Царевич і … сірий вовк.

     Сестриця Оленка і братик … Іванко.

     Царівна … Жаба.

     Лисиця і … Журавель.

     Гуси - … Лебеді.

     Білосніжка і сім … гномів. 

Ведуча. Молодці! Сподобався конкурс? Тоді проведемо ще. Є у мене одна книжечка з казки, де все переплутано. Злий чарівник дуже не хотів, щоб діти слухали казки. Ви уважно слухайте, знайдете помилку,плескайте в долоні. 

Гра «Виправ помилки у казці.» 

1. Жила собі на світі дівчинка. Звали її Зелена Шапочка. Покликала якось дівчинку тіточка і співає їй:

 -- Дочко моя, синій Кашкетик! Піди сьогодні до дідуся. Віднеси йому футбольний м’яч і кеди.

-- Добре, -- сказала Жовта Шапочка. Узяла булочки і пішла... .

 

2.  Жила собі коза. І було в неї семеро гарненьких маленьких цуценят. Одного разу зібралась коза піти з дому. І каже своїм пухнастим діточкам: «Кошенята мої дітки, піду - но я на ставок. Наловлю для вас шоколадних рибок. А ви будьте розумними-розумними, поводьтеся добре, а двері вхідні всякому відчиняйте, хто в них постукає».

 

 Ведучий. Молодці! Сподобалось? Тоді проведемо ще.   Підкажіть, що в казці не так.  Я читаю, а ви виправляєте.

Читає уривки казок, а глядачі виправляють.

1. Вовк опустив хвоста в ополонку і сидить. А лисичка бігає по березі та примовляє: «Мерзни, мерзни, вовчий ніс».  (Хвіст)
2. «Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка. Тай загубив дід шапку.»        (Рукавичку)
3. «Були собі дід та баба, та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід просить: «Бабусю, спечи нам коровай!».  (Колобок) .
4. «Жили собі півник та двоє мишенят. Ото якось підмітав півник у дворі та знайшов картоплинку.»    (Колосок)
5. «В одному лісі жила Коза. І було у неї четверо козенят.»                            (Семеро).
6. «Жили дід і баба. І такі вони бідні – не мають нічого. Ото баба і каже дідові: «Зроби, діду, мені гречаного бичка.»                                                                     (Солом’яного)
7. «Були собі дід і баба. І були у них дві дочки. Бабина дочка цілий день працює. А дідова дочка знай собі їсть та спить.»                                                        (Дідова, бабина)
8. «Сіла дівчина та пряде. Коли це летить каченят табунок. Побачили її і співають:

-- Онде наша діва, онде наша іва,

Скиньмо по листочку,  (пір’ячку)

Нехай летить з нами.»

 

(Учні читають слова: школа, бібліотека, книги, читальна зала, абонемент, енциклопедії, формуляр, словники.)

З цих слів треба вибрати потрібні слова – відповіді на запитання вікторини. Вікторина «Що я знаю про бібліотеку»

Бібліотекар: - Як називають заклад, де збирають і зберігають книжки, журнали, газети, класифікують їх та видають читачам?(Бібліотека).

Як називається відділ бібліотеки, де видають книжки додому на кілька днів? (Абонемент).

Як називається відділ бібліотеки, де видають і читають книжки?(Читальна зала).

Як називається картка, яку бібліотекар заповнює на кожного читача бібліотеки і записує в неї відомості про видані книжки? (Формуляр).

Бібліотекар: Молодці! Сьогодні на нашому святі ми посвятимо вас у коло  СПРАВЖНІХ  ЧИТАЧІВ! Чи готові ви ? (Діти відповідають) Ну, от і добре.

                  .(За сценою шум і гамір: «Почекайте, почекайте мене!»)

Королева Книга : 

Що там за гамір? Хто це так кричить?

                 (З'являється Незнайко)

Королева Книга: Здрастуй, Незнайко! Ти прийшов до нас на свято, щоб навчитися  читати?

Незнайко : Добрий день, діти! Ви мене впізнали?

Королева Книга : Так, звичайно! Ти – Незнайко, який не вміє читати!

Незнайко (пісня): 

Хто придумав, що Незнайко

Не читає зовсім книг?

Це неправда, так і знайте:

Жить не можу я без них!

              Я читаю без зупинки

              П’єси, вірші та казки.

              Від картинки до картинки,

              Ну, а потім – навпаки.

Я про дідуся Мазая

Пам’ятаю назубок:

Він, заходячи в трамваї,

Забував купить квиток!

              Д’Артаньян ганяв ворону,

              Колобок спав у норі,

              І збирали шампіньйони

              Тридцять три богатирі!

Бармалей спіймав дельфіна,

Чорномор замерз в снігу,

А кирпатий Буратіно

Покохав Бабу Ягу!

              Я читаю без зупинки

              П’єси, вірші та казки,

              Від картинки до картинки,

              Ну, а потім – навпаки.

(Королева Книга, Барвінок,Ромашка, Ведучий сміються з Незнайка)

Незнайко (засмутившись): Чому ви смієтесь, що тут смішного?

Ведучий : Тому, що згадали твої ми пригоди,

 Коли потрапляв у всілякі незгоди.

 Що вийшло із того, що не вмів ти читати?

 І подрузі лист ти ж не зміг написати.

(Незнайко опустив голову, наче засоромився).

Королева Книга: Бачиш, Незнайко! Соромно тобі. А соромно не було б,якби ти навчився читати, писати і дружити з книгою, як наші діти.

Усе, чим так цікавитесь,

Ви знайдете в книжках.

На всі питання – відповіді

На їхніх сторінках.

Незнайко : Та що там казки, пісні, книжки ... Я от вірші вмію складати.

                    Я-поет, звуся Незнайко,

                    Вам від мене…балалайка ...

(Королева Книга, Б…, Ведучий сміються з Незнайка)

                    Незнайко : А що? Головне - в риму.

Королева Книга: Ну, Незнайко, вірші ти складати можеш і вмієш, але щось вони в тебе безглузді…Ось, краще подивись, як діти відгадають віршовані загадки

Дуже я потрібна всім :

І дорослим і малим.

Всіх я розуму навчу,

Хоч завжди мовчу. (Книга)

Загадка для учнів

Чорний Іванчик,

Дерев’яна сорочка.

Де носом поведе –

Замітку кладе. (Олівець)

Не дерево, а з листочками,

не сорочка, а зшита,

не людина, а розповідає. (Книга).

Паперовий кораблик щодня

Перевозить у трюмах знання.

Після плавання цей корабель

Повертається в рідний портфель. (Книга).

Незнайка : Ай, молодці! Відразу видно, що діти люблять читати книжки.

                    Пісня «Ти кохана , книжко»

Ти, кохана книжко,

Учиш нас, навчаєш,

Про усякі дивні дива

Нам оповідаєш!

         Любо вчиш нас, книжко,

         Як у світі жити,

         Батька, неньку шанувати

         Рідний край любити.

Тож гукнімо, діти:

Нашій книжці – слава!..

В ній наука і розвага,

Втіха і забава!

У супроводі музики вибігає Зміївна. Зміївна бігає по сцені, вишукує когось.

  

Ведуча.  Люба бабусю, кого ви тут шукаєте? Івасика-Телесика забрало лебедятко на крилятках і понесло до матінки, до батечка.

 

Зміївна. Ну, Телесика я ще впіймаю, а зараз я ловлю іншого хлопчика – Буратіно. Знаєте, що він задумав? Подарувати чарівного ключика дітям, щоб вони могли багато читати, знати, і все про мене довідатись. Я цього не хочу!

 

Ведуча. Вгамуйтесь, шановна бабусю. Краще привітайтесь з дітками. Бачите – публіка!

 

Зміївна. (нюхає все довкола). Та не бачу я ніякого бублика.

 

Ведуча. Та не бублика, а публіка.  Привітайтесь з дітками.

 

Зміївна. (стає в загрозливу позу). Добрий день, коли ви голову не морочите, а побитися зі мною хочете.

 

Ведуча. Бабусю, у нас свято, а ви битися. І вам не соромно?

 

Зміївна. Свято? А яке?

 

Ведуча. Урочисто приймаємо дітей у читачі. Привітайте їх.

 

Зміївна. Не дозволю, не дозволю! Все одно спіймаю отого поганця Буратіно. Не дозволю!  (вибігає зі сцени.)

 

Ведуча.  Гадаю, їй не вдасться спіймати Буратіно, адже в нього стільки друзів. Правда ж, дітки? Та й гостей ми запросили до нас, тільки щось довго ніхто не приходить.

 

(Звучить музика. Вибігає Буратіно з ключиком в руках).

 

Буратіно. Любі друзі! Я утік від Зміївна і приніс чарівного ключика вам. Сьогодні ви станете читачами нашої бібліотеки і для вас відчиняться двері в чудовий, чарівний світ книжкового королівства. Бажаю вам всім берегти книги.(Вручає ключик дітям.)

 Королева Книга.  А щоб не заблукали в широких коридорах мого королівства, ви повинні назвати пароль або чарівне слово. Нехай цим чарівним словом будуть вірші про книгу. 

 

1.Книги, книги на полицях,

Завжди тихо поміж них,

Та, яку ти розгорнеш,-

То й легенда поміж них

То в одній синіє море,

В іншій криється тайга.

А ось в ній – Північний полюс,

Де морози й віхола.

 

2.Все, що серце і що розум

Вік творили не один,

Повизбирувало людство

В книги – перли із перлин.

Як краплини у Дніпрі,

Як зірок угорі,

Як листків на гіллі,-

Стільки книг на Землі.

 

3.Є великі і малі,

Є легкі і важкі.

На полицях, в столі –

Наші друзі – книжки!

Книги дружать з дітворою,

Полюби їх у житті -

І улюблені герої

Будуть друзями в путі.

 

4.Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброго навчать –

Працювати і учитись,

І Вітчизну шанувать.

 

  5. Ми з книгою будем зростати,
Про наш квітучий рідний край
Найбільше пізнавати.

 6. Хотіла б уміти швидко читати.

Щоб усі на світі книги прочитати.

 

 7. Хороші справжні друзі у мене поруч є

 ніяк не уявляю без них життя своє

8..Дружба з книгою-це свято

Не було б його у нас.

Ми не знали б так багато

Про новий і давній час.

9. Все, що серце і що розум                                                                      з

Вік творили не один

Повизбирувало людство

В книги - перли із перлин

10.Знають всі дорослі й діти ,

що цікава книжка світить,

Мов ліхтарик в кожнім домі,

Проганяє сон і втому

Для читайликів вона,

Наче для птахів -весна.

11.Книга друг ти наш незмінний

Друг любимий з давніх літ

Ми з тобою пізнаєм світ

Ми побачим всю країну-

Нашу славну Україну 

Королева.  Дякую за гарні вірші. Поки діти сідають на місця, Буратіно, зустрінь будь ласка нашу гостю.

 

Звучить музика. Наперед виходить Червона шапочка.

 

         Якщо довго, довго, довго,

Якщо довго по доріжці.

Якщо довго по стежинці бігать,

Тупать і стрибать,

То напевно, то напевно,

То звичайно, то звичайно,

То можливо. То можливо,

Можна в школу нам прийти.

Приспів.

А-а – вчаться там діти великі і малі.

А-а – знань їм багато дають вчителі.

А-а – там навчаються читати,

А-а – і писати й рахувати,

А-а – там цікаво всім завжди.

 

Королева. Діти, ви впізнали хто це? Правильно, це наша улюблена казкова героїня. Здрастуй, Червона Шапочка!

 

Червона Шапочка. Привіт усім. Я дуже рада, що ви мене запросили на свято. Але крім вітання у мене для вас є сюрприз. Вгадайте, що в моєму кошику.

 

Буратіно. Звісно що. Пиріжки несеш від бабусі.

 

Червона Шапочка. А от і не вгадав. Ніякі там не пиріжки, а завдання  для школярів.

Йшла я по лісі і знайшла багато різних завдань, які згубили герої різних казок. ?

Знайдіть їх.1) знайти слова;  2)з’єднати  назви казок з їх героями; 3)

Червона Шапочка. А ще у мене є для вас розмальовки.(роздає)

 Червона Шапочка. Ви молодці, дітки! Як приємно, що ви знаєте багато казок. Такі розумні діти.

                Пісня « У чудовий світ казковий» О.Янушкевич

1.У чудовий світ казковий, в таємничий світ

Відкриває двері школа нам з дитячих літ,

І веде нас по доріжках за дзвінком дзвінок.

Сторінки гортає книжка,

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,

Добрий гном і Білосніжка,

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,

Нам дають урок.

2.Карабаси-Барабаси теж у гості звуть

Наші друзі в кожнім класі у книжках живуть.

І навчать нас, неодмінно, як творить добро

Неслухняний Буратіно,

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,

Ніжна дівчинка Мальвіна,

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,

І сумний П’єро.

3.П’ятачок із Вінні-Пухом – хто не радий їм?

Ця весела книжка стала другом нам усім.

Навіть сонце здивувалось, що не видно нас

А ми просто зачитались,

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,

Ми читали і сміялись,

Ля-ля-ля-ля, ля-ля-ля-ля,

Веселився клас.

(Звучить мелодія. Чується сильний стукіт у двері.)

 

Королева. А хто це так стукає? Буратіно, подивись, будь ласка.

 

Буратіно.  Зараз подивлюся. Тут на порозі стоїть скринька. Ой, яка краса! А хто ж це надіслав?

(Віддає скриньку Королеві).

 

Королева. Діти, подивимося, що в скриньці?

 

Діти. Так! 

Королева. (виймає лист). Хтось із моїх мешканців хоче привітати вас, любі друзі, зі святом. Цікаво, хто це?

Лист.  Здраздуйте ребйонкі!

(Ой, який жах, хто це так безграмотно пише?)

 Надіслаю вам письмєцо з порадами, що робить, щоб стать “гарним” читачем, а іще щоб вас похвалілі.

(Це дуже добре отримати гарну пораду, а ви любите, коли вас хвалять за гарний вчинок чи роботу, або за гарну оцінку?).

 ось мої поради для вас!

- Прокидайтесь вранці якомога пізніше, тоді ви обізятельно запізнетеся на уроки.

(Діти. Невже ви виконаєте цю пораду?).

-Портфель ще з вечора готуй(це справжня і дуже гарна порада)

-  спочатку поклади туди підручники, до них долий відро води!!!

(Та хто ж це навчає вас такому?)

-         Дрібненько зошити поріж.

     Гарненько розмішай…

     Але це ти сам не їж,

     Товаришу віддай!

 

Королева. Ні, діти! Ми з вами знаємо, що книги і зошити – наші друзі і помічники. А хіба можна так поводитись з друзями?

 

Діти. Ні!

 

Королева. Ось і підпис. “Цілую. Ваша найкраща подруга  Баба Яга”

 

Буратіно. Шановна Королево, ви не бійтеся за своїх підданих. Ці діти ніколи не скривдять книги, бо вони люблять читати і знають правила поводження з книгою.

з’являється Баба Яга

Баба Яга: Я літала на мітлі, пироги пекла в золі,

 По трубі кота ганяла, загадки вигадувала.

 В гості до Кащія я ходила, всі відгадки й загубила.

Допоможіть мені, малята, знайти всі мої відгадки!

 

Баба Яга :Допоможете? Тоді добре слухайте і голосно відгадуйте!

1. Багатьом був невідомий,

Нині з кожним подружив.

З казки в кожного удома

Хлопчик-цибулинка жив.

Дуже просто, мелодійно

Звати його… (Чипполіно)

 

 2. Він не тигр і не комашка,

Не котисько і не пташка,

Він знімається в кіно

І відомий всім давно.

Впізнати його неважко.

Це звичайно…. (Чебурашка)

 

3. Знайшов півник колосок,

Змолов борошна мішок.

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі.

Мишенят не пригощав,

Бо жоден з них не помагав. (казка „Колосок”)

 

4. Вигнав дід козу із хати,

Та й пішла вона блукати.

В зайця хатку відібрала,

Всі козу ту виганяли.

Рак козуню ущипнув -

Зайцю хатку повернув. (казка „Коза – Дереза”)

 

5. Хто утік від баби з дідом,

Не сиділось на вікні.

А зустрівся з зайченятком –

Давай співать йому пісні. (казка „Колобок”)

 

6. Виріс цей хлопчина

З малої деревини.

У печі зміюку спік,

Сам на дерево утік.

Його гусятко врятувало -

На крилечка свої взяло.

Принесло до тата й мами

Частуватись пирогами. („Івасик-Телесик”)

 

Королева. Молодці! Ви дуже розумні, кмітливі і добрі діти. Ви мені сподобались. І тому я надаю вам право користуватись книгами з мого книжкового королівства, а для цього посвячую вас у читачі. Давайте урочисто пообіцяємо.

 

Читає обіцянку, а діти повторюють.

 

СТАВШИ ЧИТАЧЕМ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ, ОБІЦЯЮ:

1. Цінувати книгу – джерело знань.
2. Намагатися завжди і в усьому бути схожими на кращих героїв книг.
3. Берегти книги, охайно з ними поводитись
4. Бути активним читачем.
5. Все життя не розлучатись з дорогим другом – книгою.

 

1. Буду я в школі вчитись читати,

 Гарно писати і рахувати,

2. Буду в альбомі своїм малювати,

3. Твори писати, вірші вивчати.

Разом: Обіцяємо!

4 Книги й зошити любити,

 5.Берегти, а не губити.

 6.Акуратним завжди бути,

 7.Щоб нічого не забути.

Діти: Обіцяємо!

Бібліотекар:

А зараз я хочу вручити Вам посвідчення «Почесний читач» і побажати вам бути активними читачами нашої бібліотеки. І нехай книги стануть вашими друзями не тільки під час навчання , а й на все життя. Якщо ви багато читатимете – станете освіченими, розумними. Намагайтеся щодня прочитати хоча б одну сторінку з нової книги. Людина, яка любить і вміє читати – щаслива, тому що поруч з нею завжди найкращий друг і порадник – книга.

  Ведучий. Ось ви і стали справжніми читачами шкільної бібліотеки. Ласкаво прошу всіх вас  у чарівний світ книги.

         Вітаємо вас, діти, із вступом у сім’ю  читачів. Бажаємо вам прочитати найкращі книги, багато хорошого з них узяти для себе, порозумнішати і ніколи не розлучатись із книгою.

Всі герої виходять на сцену і промовляють слова.

 

Всі.    Ми прощаємося з вами.

         Просим чистими руками

         Наші книжечки беріть.

         Сторінок не загинайте.

         Олівців не закладайте.

         Просим, книги бережіть.

До побачення!