Вчителі: Бодрунова Н.В., Лазуренко Г.В.
Бінарний урок.
Англійська мова та зарубіжна література (9 клас)
Тема: An original and its translations – similarities and differences. Оригінал та переклади: схожість та відмінність.
Мета:
Тип уроку: Бінарний урок. Англійська мова та зарубіжна література. Research lesson. Урок - дослідження.
Хід уроку
I частина
ОРИГІНАЛ ПІДРЯДНИК
HEINRICH HEINE
Ein Fichtenbaum steht einsam Сосна стоїть самотньо
Im Norden auf kahler Höh’. На півночі, на голій височині,
Ihn schläfert; mit weißer Decke Він дрімає, вкритий покривалом
Umhüllen ihn Eis und Schnee. Із снігу та льоду.
Er träumt von einer Palme, Він мріє про пальму,
Die, fern im Morgenland, Яка знаходиться далеко в світанковій країні,
Einsam und schweigend trauert Одиноко та мовчки сумує
Auf brennender Felsenwand. На розжареній стрімкій скелі.
(Слайд. Переклади вірша українською та російською мовами)
Л. Первомайський М. Лермонтов
Самотній кедр на стромині На севере диком стоит одиноко
В північній стоїть стороні, На голой вершине сосна
І кригою й снігом укритий, И дремлет, качаясь, и снегом сыпучим
Дрімає і мріє вві сні. Одета, как ризой, она.
І бачить він сон про пальму, И снится ей всё, что в пустыне далекой -
Що десь у південній землі В том крае, где солнца восход,
Сумує в німій самотині Одна и грустна на утесе горючем
На спаленій сонцем скалі. Прекрасная пальма растет.
II частина
Of cloudless climes and starry skies;
And all that’s best of dark and bright
Meet in her aspect and her eyes;
Thus mellowed to that tender light
Which heaven to gaudy day denies.
Had half impaired the nameless grace
Which waves in every raven tress,
Or softly lightens o’er her face;
Where thoughts serenely sweet express,
How pure, how dear their dwelling-place.
So soft, so calm, yet eloquent,
The smiles that win, the tints that glow,
But tell of days in goodness spent,
A mind at peace with all below,
A heart whose love is innocent!
Вона у всій красі ступа,
Уся окутана ночами.
І день, і ніч, і світ, і тьма
Всміхаються її очами.
Вона, як сонце, величава
І тиха, як та ніч німа.
Один лиш рух, одна лиш мить
Зруйнують вроди непохитність.
Пасмо волосся мерехтить,
І посмішка ледь-ледь помітна.
Обличчя, світлом оповите,
Так чисто й лагідно блищить.
Її той голос, наче море,
А сміх як сплеск солоних хвиль.
На її фоні гаснуть зорі,
Вона є моїм щастям, горем…
Усе в ній про життя говорить:
Колючість слів і м’якість крил. (Радюк Тетяна)
Она идет во всей красе
Светла, как ночь ее страны.
Вся глубь небес и звезды все
В ее очах заключены,
Как солнце в утренней росе,
Но только мраком смягчены.
Прибавить луч иль тень отнять -
И будет уж совсем не та
Волос агатовая прядь,
Не те глаза, не те уста
И лоб, где помыслов печать
Так безупречна, так чиста.
А этот взгляд, и цвет ланит,
И легкий смех, как всплеск морской, -
Все в ней о мире говорит.
Она в душе хранит покой
И если счастье подарит,
То самой щедрою рукой! (Перевод С. Маршака)
Завдання глядачам:
(Слайд . Літературний переклад та оригінал сонета Шекспіра)
Sonnet 130. My mistress' eyes are nothing like the sun
My mistress' eyes are nothing like the sun,
Coral is far more red, than her lips red,
If snow be white, why then her breasts are dun:
If hairs be wires, black wires grow on her head:
I have seen roses damasked, red and white,
But no such roses see I in her cheeks,
And in some perfumes is there more delight,
Than in the breath that from my mistress reeks.
I love to hear her speak, yet well I know,
That music hath a far more pleasing sound:
I grant I never saw a goddess go,
My mistress when she walks treads on the ground.
And yet by heaven I think my love as rare,
As any she belied with false compare.
Сонет 130. Ее глаза на звезды не похожи
Ее глаза на звезды не похожи,
Нельзя уста кораллами назвать,
Не белоснежна плеч открытых кожа,
И черной проволокой вьется прядь.
С дамасской розой, алой или белой,
Нельзя сравнить оттенок этих щек.
А тело пахнет так, как пахнет тело,
Не как фиалки нежный лепесток.
Ты не найдешь в ней совершенных линий,
Особенного света на челе.
Не знаю я, как шествуют богини,
Но милая ступает по земле.
И все ж она уступит тем едва ли,
Кого в сравненьях пышных оболгали.
Перевод С.Я. Маршака