інтерактивні технології при вивченні гуманітарних предметів у школі на прикладі прийому "манга"

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інтерактивні технології при вивченні гуманітарних предметів у школі на прикладі прийому «манга»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гросуль Наталя Миколаївна

вчитель російської мови та

зарубіжної літератури

Спеціаліст 1 кат.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Маріуполь – 2020 рік

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………..………………………………….3

 

РОЗДІЛ1. МЕДІАОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИВЧЕННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ШКОЛІ……………………………………………….……..….5

1.       Характеристика медіаосвітніх технологій…………………………5
2.       Прийом «манга»……………………………………………………...9

 

РОЗДІЛ2.  РОЗРОБКА УРОКУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИЙОМУ «МАНГА»…………………………………13

 

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….21

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………22

ВСТУП

 

Проблема викладання літератури – одна з важливіших в сучасній школі: назріла потреба в системній зміні не стільки змісту освіти, скільки зміни методів навчання. З тривогою відмічаємо ми, що невизначеність цілей сучасної освіти, падіння її престижу, соціальне розшарування в середовищі учнів призводять до сумних результатів: дуже часто у школярів губиться інтерес до навчання, читанню художньої літератури. Все це й визначає гостру необхідність звернутися до нових принципів викладання.

Процеси гуманізації, які стаються сьогодні в системі освіти, визначають новий стиль життєдіяльності як учня, так і вчителя.

Дуже важливо пам’ятати про це викладачам словесності, тому що саме вивчення літератури  більшою мірою сприяє вихованню багатогранної особистості, здатної жити в стрімко змінюваному світі.

На наш погляд, й сьогодні серед безлічі методичних ідей, направлених на вдосконалення навчання, особливо актуальною в літературній освіти школярів є використання на уроках різних медіаосвітніх технологій. Прийоми використання креолізованого тексту: буктрейлери, «манга», кросенси, скрапбукінги, кардмейкінги та ін. зміцнюють глибину та якість знань учнів, формують розуміння сучасної дійсності, розвивають  кругозір, світогляд. Поставивши в центр всієї педагогічної праці учня як особистість и суб’єкт діяльності вчитель-словесник повинен орієнтуватися на активність, самостійність, креативність, які й відображують особистісну позицію сучасного школяра у всіх сферах життя.

Використання медіаосвітніх технологій при вивченні зарубіжної літератури у школі відкриває шлях до діалогу різних видів мистецтв, національних культур. Проблема діалогу культур багатогранно  висвітлюється в літературознавстві (Бахтін М.М., Веселовський А.Н., Гудзій Н.К., Дашкевич Н.П., Жирмунський В.М., Кірпічников А.И., Храпченко М.Б., Якимов В.А. та ін.), але сьогодні вона стає ще й важливішим принципом навчання: розвиток у школярів діалогового мислення сприяє досягненню взаємного розуміння, спонукає, пізнаючи «чужу» культуру, глибоко та уважно аналізувати систему власних цінностей, національної гідности, які відобразились в літературних творах. Все це визначає актуальність нашого дослідження.

Об’єкт дослідження – процес, який визначає вплив використання медіаосвітніх технологій при вивченні зарубіжної літератури  на творчу діяльність читача-школяра при зверненні до літературних творів на уроках та в позакласній роботі.

Предмет дослідження – медіаосвітній прийом «манга», який сприяє  формуванню у школярів навичок робити певні висновки, обирати власний спосіб життя й дотримуватись його.

Актуальність теми в системі літературної освіти школярів визначає мету дослідження: теоретично осмислити та проаналізувати використання медіаосвітніх технологій при вивченні зарубіжної літератури в школі та їх педагогічний потенціал, а також підтвердити здатність учнів  використовувати медіаосвітній прийом «манга» при навчанні, який сприяє активізації  процесу навчання, розвитку у школярів інтелектуальної активності за рахунок збільшення ролі асоціації у розумовій діяльності та вміння інтерпретувати художній твір.

При роботі над цим дослідженні, ми ставили такі завдання:

•                   розглянути та описати медіаосвітні технології при вивченні зарубіжної літератури в школі;
•                   розробити урок літератури з використання медіаосвітнього прийому «манга».

В ході проведення дослідження ми користувалися такими методами: описовий, теоретичний та практичний.

Структура и обсяг дослідження. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. Обсяг дослідження 23 сторінки.

РОЗДІЛ 1. МЕДІАОСВІТНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИВЧЕННЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ШКОЛІ

 

1.       Характеристика медіаосвітніх технологій

Сьогодні мова йде про інформаційну цивілізацію та утвердження відповідної їй інформаційної культури суспільства і особистості, в якій інформація через різні канали впливає на всі грані суспільного життя та свідомості. Вільний рух інформації та інформаційних послуг, необмежений доступ до інформації та її використання для наукового та соціального прогресу, вирішення глобальних проблем людства та розвитку знань висуває перед освітою нові виклики. Актуалізується роль медіаосвіти як частини освітнього процесу, спрямованого на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп’ютерно опосередковане спілкування, інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. У багатьох країнах медіаосвіта функціонує як система, що стала невід’ємною частиною, з одного боку, загальноосвітньої підготовки молоді, з другого – масових інформаційних процесів. Тема медіаосвіти розглядається в різних наукових площинах. Зокрема, філософське осмислення медіаосвітньої діяльності представлено в працях В. Возчікова, Н. Кирилової, Г. Лассуела, М. Маклюена, Л. Мастермана, П. Офдерхейда, В. Савчука та ін.; психологічний аспект впливу медіа на особистість досліджували І. Дічківська, Е. Проніна, Л. Найдьонова, Ю. Усов та ін.; концепції, моделі медіаосвіти пропонували І. Гуриненко, Г. Онкович, А. Федоров та інші дослідники.

Значення медіаосвіти в сучасному інформаційному суспільстві розглядають Л. Баженова, Л. Зазнобіна, С. Пензіна, Ю. Рабінович, В. Собкін, І. Челишева, Е. Ястребцева, а також спеціалісти у сфері медіа: Е. Бевор, К. Безелгет, Д. Букінгем, К. Ворскоп, В. Возчіков, Ж. Гонне, Л. Мастерман та інші.

Стрімкий розвиток у сучасному світі інформаційно-комунікаційних технологій та системи мас-медіа вносить принципові зміни у загальну філософію освіти, ставлять нові завдання і водночас відкривають нові горизонти психолого-педагогічного пошуку у напрямку медіаосвіти.

В. Кремінь зазначає, що у XXI столітті освіта постала перед рядом історичних викликів, які обумовлюють необхідність перегляду ряду звичних упродовж десятиліть і століть характеристик, усталених норм освітньої діяльності:

1) Необхідність забезпечити високу функціональність людини в умовах, коли зміна ідей, знань і технологій відбувається набагато швидше, ніж зміна покоління людей.

2) Забезпечення оптимального балансу між локальним та глобальним з тим, щоб людина, формуючись як патріот своєї країни, усвідомлювала реалії глобалізованого світу, була здатною жити і діяти в цьому світі, нести частку відповідальності за нього, бути, по суті, не тільки громадянином країни, а й громадянином світу.

3) Формулювання на загальносуспільному та індивідуальному рівнях розуміння людини як найвищої цінності, права кожного стати і залишатися самим собою відповідно до своїх природних здібностей, що лише й зможе забезпечити високий демократизм суспільства.

4) Створення у людини здатності до свідомого і ефективного функціонування в умовах небувалого ускладнення відносин у глобалізованому, інформаційному суспільстві, зрослої комунікативності життя та інформаційної насиченості середовища життєдіяльності.

5) Мінімізація асиметрії між матеріальністю і духовністю, культивування у кожної особистості піднесеної думки та духу відповідно до національних традицій і переконань, формування конструктивізму як основи життєвої позиції, утвердження культури толерантності.

Освіта наразі ставить перед собою нове завдання – сформувати в учня вміння вчитись. У шкільній освіті  домінують такі тенденції, як:

•                   запровадження основного ядра знань, своєрідного базового мінімуму, на якому вибудовується подальший комплекс знань, вмінь, відношень, навичок, компетентностей;
•                   формування цілісного сприйняття світу;
•                   оновлення змісту традиційних дисциплін;
•                   запровадження нових нормативних і спеціальних курсів.

У зв'язку зі зміною змістових компонентів освіти відбуваються зміни технологій їхньої реалізації. На передній план виходять інформаційні технології, дистанційне навчання, які охоплюють мережі університетів та шкіл, систему підготовки кадрів та підвищення кваліфікації, застосовуються в сфері обміну педагогічною інформацією.

Медіа – це засоби створення, запису, копіювання, тиражування, зберігання, розповсюдження, сприйняття інформації і обміну її між автором і масовою аудиторією. Медіа бувають візуальні (друк, фотографія, комп’ютерна графіка), аудіювальні (звукопис), аудіовізуальні (кінематограф, телебачення, відео, інтернет).

У сучасному світі медіа грає все важливішу роль:

•                   становлення самостійного критичного мислення;
•                   є засобом пізнання світу в різних його аспектах;
•                   роблять інформацію доступнішою;
•                   сприяють комунікації;
•                   надають можливість спілкування на відстані;
•                   позитивно впливають на формування цінностей і потреб сучасної людини;
•                   сприяють нашій безпеці.

Але окрім великого позитивного впливу, наразі медіа викликають і певні проблеми та загрози:

•                   обсяг інформації постійно зростає;
•                   відсутні обмеження для доступу до потоків інформації;
•                   медіа негативно впливають на формування цінностей і потреб сучасної людини;
•                   презентують ті чи інші ідеологічні цінності, за якими стоять певні групи людей, тобто медіа є засобом маніпуляції людиною.

Медіаосвіта - навчальний процес, спрямований на розвиток особистості за допомогою і на матеріалі засобів масової комунікації (медіа), з метою формування культури спілкування з медіа, творчих комунікативних властивостей, критичного мислення, набуття умінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу і оцінки медіатекстів.

Предметом медіаосвіти є саме медіатекст, а її головними завданнями є:

•                   навчати декодувати медіатексти, давати їм власну оцінку;
•                   розвивати самостійність і критичність мислення;
•                   навчати створювати власні висловлювання за допомогою медіатексту.

Використання медіаресурсів у навчальному процесі передбачає репрезентативність, спрямування на розвиток критичного мислення особистості, діалогічність. Метою використання медіазасобів у навчанні має стати подолання наслідків «кліпово-інтернетного» потоку свідомості і формування самостійного мислення сучасної особистості, що живе в насиченому інформаційному світі.

Під час запровадження медіаосвітніх технологій у навчальному процесі найчастіше використовуються прийоми  креолізованого тексту (складного текстового утворення, у якому вербальні та невербальні елементи утворюють одну візуальну структурну цілісність):

•                   буктрейлер (короткий відеоролік за мотивами книги, який подається в образній, інтригуючій формі);
•                   манга (комікси різних жанрів та тем до літературного твору);
•                   мотиватор (мотиваційний плакат);
•                   постер (плакат, афіша, які використовуються у навчальних цілях);
•                   буклет (брошура);
•                   фотоколаж;
•                   скрапбукінг (вид рукодільного мистецтва, що полягає у створенні тематичних фотоальбомів);
•                   кардмейкінг ( мистецтво виготовлення тематичних листівок);
•                   кросенс (асоціативний ланцюжок- головоломка, замкнутий у стандартне поле із 9 квадратів) та ін.

Пропонуємо більш детальніше розглянути такий прийом, як «манга».

 

1.2. Прийом «манга»

Ма́нґа— чудернацькі малюнки, також може називатися комікку.

Манґа в тій формі, в якій вона існує сьогодні, почала розвиватися після Другої світової війни, хоча традиція видання ілюстрованих романів має глибоке коріння в ранньому японському мистецтві. Манґа визнана і як форма образотворчого мистецтва, і як літературне явище. Існує безліч творів різних жанрів та тем: пригоди, романтика, спорт, історія, гумор, наукова фантастика, жахи, еротика та інші, розраховані на різні вікові групи, стать тощо. З 1950-х років манґа перетворилася на велику галузь японського книговидавництва з оборотами в 500 млрд єн (станом на 2006 рік). Вона стала популярною у всьому світі, особливо в США, де продажі за даними вже на 2006 рік перебували на рівні 175—200 млн доларів США.

Професійний художник, який створює манґу, називається манґака. Часто він же є і автором сценарію, проте буває, що написання сценарію бере на себе окрема людина. Такий сценарист називається ґенсакуся (або, точніше, манґа-ґенсакуся). Майже вся манґа малюється та видається чорно-білою. Причин тому декілька — по-перше, це спадщина традиційного японського живопису, по-друге, це значно здешевлює її виробництво, по-третє, через часте видання випусків розпорядок праці манґаки такий, що на колір часу просто немає.

Окрім професійної манґи, існує манґа любительська — додзінсі, яка видається невеликими тиражами на гроші авторів. Багато нинішніх манґак починали саме як автори додзінсі. За популярною манґою, найчастіше довгими серіалами, знімається аніме. Сценарій екранізації може значно змінюватись. Також манґа створюється на основі вже існуючого аніме або навіть неанімаційних кінофільмів. В тому чи іншому вигляді, манґа та її похідні, існують в інших країнах, зокрема в Тайвані, Південній Кореї, Китаї, США, Франції, Україні, Росії.

Манґа дослівно перекладається як веселі малюнки. Цей термін виник наприкінці XVIII — початку XIX століття з публікацією робіт художників Канкея Судзукі «Манкай дзуйхіцу» (1771), Санто Кедена «Сідзі-но юкікай» (1798), Мінви Аікави «Манґа хякудзе» (1814) та в знаменитих укійо-е гравюрах Кацусіки Хокусая, який видав серію ілюстрованих альбомів «Хокусай манґа» («Малюнки Хокусая») в 1814–1834 роках. Вважається, що сучасне значення цього слова ввів манґака Ракутен Кітадзава.

Поняття «манґа» у світі асоціюють з коміксами,  виданими в Японії. У тому чи іншому вигляді, манґа та її похідні, існують в інших країнах.

Манґа за графічним та літературним стилем помітно відрізняється від західних коміксів, навіть не зважаючи на те, що розвивалася під їх впливом. Сценарій та розташування кадрів будуються по-іншому, в образотворчій частині акцент робиться на лініях малюнка, а не на його формі. Малюнок може варіюватися від фотореалістичного до гротескового, проте широковідомим напрямом є стиль, характерною особливістю якого помилково вважаються великі очі. Насправді, важливий не розмір очей, а увага, яку художник приділяє очам по відношенню до решти частин обличчя. Першим у такій стилістиці почав малювати Тедзука Осаму, чиї персонажі були створені під впливом героїв американських мультфільмів, зокрема, Бетті Буп (дівчата з величезними очима), а після успіху Тедзуки інші автори почали копіювати його стиль. Читається манґа зазвичай справа наліво, причиною чому є японська писемність, в якій стовпці ієрогліфів пишуться саме так.

Деякі манґаки не вважають за необхідне визначати сюжетну лінію раз і назавжди та публікують декілька робіт, в яких одні і ті ж герої відображаються то в одних взаєминах, то в інших, то знають один одного, то ні. Яскравим прикладом тому є серіал Tenchi, в якому існує більше тридцяти сюжетних ліній, які особливого відношення один до одного не мають, але розповідають про хлопця Тенті та його друзів.

Як відомо, жанр, що об’єднує літературу та образотворче мистецтво, представляє собою історії в малюнках – «манги». «Манги перетворились на ефективну навчальну методику, коли учням цікаво не тільки читати, а й створювати їх. Ситуація в сучасному світі вимагає змін, які будуть допомагати школярам зрозуміти, чому необхідно обирати відповідальний стиль життя і як це робити. «Манги» є чудовим засобом для вирішення цього завдвння. Їх позитивні герої, чесні і вірні своїм принципам, подають етичний приклад, а погані, навпаки, вчать тому, що не можна робити. Також «манги» спонукають читачів свідомо формувати власний спосіб життя й дотримуватись його.

Використання «манги» значно активізує інтелектуальну активність школярів за рахунок збільшення ролі асоціацій у розумовій діяльності. При цьому акцент у пізнавальному процесі переноситься з пасивного на активне сприйняття навчального матеріалу. Така робота підвищує мотивацію до навчання, дає можливість учню самореалізуватися та самоствердитися. 

Спираючись на ключове поняття «манга», можна виділити і прийом медіаосвітніх технологій «манга». В його основу покладено використання картинок у вигляді коміксу при вивченні літературних творів, але у відмінності від узагальненого поняття «манга», ці картинки створюються або самими дітьми, або вчителем. Завдяки тому, що матеріал найкраще запам’ятовується через візуалізацію, такий прийом сприяє більш глибокому усвідомленню тексту, розвитку критичного мислення та особистості учня. Оскільки є можливість не визначати сюжетну лінію раз і назавжди, то діти під час вивчення твору можуть простежувати різні сюжетні лінії одних і тих самих героїв, порівнювати їх, робити певні висновки. Такий прийом, як «манга» можна використовувати в різних формах роботи: груповій чи індивідуальній.

Наприклад, кожній групі учнів надається попереднє завдання створити «мангу» на певний уривок тексту. Під час уроку кожна група презентує своє завдання, складаючи таким чином текст у повному обсязі, який аналізується на уроці. Завдання класу – знайти якомога більше інформації, наданої іншою групою та проаналізувати її з різних боків. Використовуючи цей прийом, учитель долає декілька завдань одночасно, а саме:

•                   підвищити інтерес учнів до твору;
•                   систематизувати та узагальнити знання дітей;
•                   перевірити рівень обізнаності школярів;
•                   розвинути їх критичне та логічне мислення;
•                   навчити учнів використовувати придбаний досвід та висловлювати власні думки;
•                   сприяти розвитку фантазії та уявлення дітей.

Крім цього, при втіленні прийому «манга» на уроках зарубіжної літератури, в учнів з’являється можливість презентувати свої знання не тільки з цього предмету, але й з образотворчого мистецтва та інформатики, що також допомагає виховувати в учнів різносторонню особистість.

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА УРОКУ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРИЙОМУ «МАНГА»

 

Тема уроку. Франц Кафка «Перевтілення». Історія однієї долі…

Мета: вчити учнів усвідомлювати авторську позицію в новелі «Перевтілення», розвивати критичне мислення та вміння будувати власну позицію щодо прочитаного та навички аналізувати та трансформувати набутий досвід у сучасній дійсності, сприяти розвитку навичок групової роботи, виховувати читацьку культуру та моральні якості особистості учнів.

Тип уроку: систематизація та узагальнення знань

 

Хід уроку.

 

Епіграф: «…у Кафки абсурдний герой живе в абсурдному світі, але зворушливо і трагічно б’ється, намагаючись вибратись з нього у світ людських істот – і помирає у відчаї»

В. Набоков

І. Вступне слово вчителя.

 Сьогодні ми підводимо підсумки нашої роботи над твором Франца Кафки «Перевтілення», новели про трагічну долю «маленької людини» Грегора Замзи, яка одного ранку перетворилася на комаху.

 

ІІ Актуалізація опорних знань

(декілька учнів готували повідомлення за темою: «Хіба він тварина, коли…»)

 

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Сучасний режисер, створюючи екранний образ Грегора Замзи, вагався: чи то використати комп’ютерну графіку чи задіяти актора? І хоча мультиплікаційний Грегор-комаха виглядав дуже привабливо, режисер усе ж запросив на цю роль людину. Як ви гадаєте: чому? (Для режисера було важливо показати внутрішню людську сутність героя. Глядач мав бачити, що Грегор Замза, ставши комахою, мислить, страждає, любить як людина).

Очевидно, правий був режисер, який відмовився від образу комахи. До речі, і сам Кафка був категорично проти ілюстрацій до свого оповідання, в яких зображувався б Грегор-комаха. Видавцю він запропонував дати зображення таких сцен: “…батьки і повірений стоять перед зачиненими дверима або, краще, батьки та сестра знаходяться у добре освітленій кімнаті, двері у сусідню темну кімнату відчинені”.

Знову те коло людей, яке ми вже згадували на минулому уроці: батько, мати, сестра, повірений як представник фірми. А ще присутній один образ, який має символічне значення. Про що мова? (Двері). Двері стають самостійним персонажем твору, який допомагає відтворити боротьбу героя за право збереження людської сутності. Зачинені, а часом і відчинені, вони стають символом трагічної самотності і відчуження героя.

ІV. Робота над темою уроку

1. У перші хвилини, коли сім’я усвідомила, що з Грегором, щось трапилося, батько з матір’ю відправляють Грету та служницю за слюсарем та лікарем.  “І обидві дівчини, зашелестівши сукнями, пробігли передпокоєм… і  відчинили сінешні двері. Не чути було, щоб вони зачиняли їх, певне, залишили навстіж, як буває у квартирі, де скоїлося страшне лихо”. Дійсно, є такий сумний звичай відчиняти навстіж двері або ворота, якщо в будинку хтось помер. Але чому образ відчинених навстіж дверей виникає тоді, коли Грегор ще живий?(Перетворення Грегора на комаху означає для сім’ї його смерть).

2. Хто першим почав оплакувати Грегора? (Першою, ще не зрозумівши, що трапилося з братом, “захлипала сестра”) “А чого вона плаче?”- розмірковує Грегор. А як ви гадаєте, чому плакала Грета? (Очевидно, Грета першою усвідомила, що з цього ранку сімейному спокою та благополуччю прийшов кінець. Можливо, їй шкода було брата, а, можливо, їй шкода було себе, адже вона звикла до постійного піклування Грегора). Уже побачивши сина комахою, “батько з ворожим виразом обличчя стиснув кулаки, наче хотів заштовхати Грегора назад до кімнати, потім затулив очі руками й заплакав, аж йому затрусилися могутні груди”. А чому плаче батько? (Батько, як ніхто інший, розуміє, що вони втратили годувальника). “Мати… відчинила вікно, перехилилася через підвіконня і затулила обличчя руками”(Можливо, мати страждає від втрати сина, але тут же відвертається від нього, навіть “перехиляється через підвіконня”, відгороджуючись від сина-комахи ).

Учитель. Так, уже в перші миттєвості перетворення Грегора на комаху сім’я оплакала смерть свого сина і брата. Для них більше не існувало Грегора. Була лише “тварина”, “кузька”.

3. Коли в кінці твору Грета виголошує вирок Грегору, вона говорить: “Ми робили все, що могли: піклувалися про неї, терпіли її. Думаю, що ніхто нам нічого не може закинути”. Пригадайте, як саме піклувалася про Грегора його родина? Це було піклування про людину чи тварину?А як ви гадаєте, чи все, що могли, вони зробили для Грегора?  Що ви могли б закинути сім’ї Грегора?(Вони залишили Грегора на самоті з його нещастям, вони не підтримали і не допомогли йому, вони відвернулися від нього і прирекли на неминучу смерть).

Учитель. Так, батьки і сестра змирилися з тим, що сталося з Грегором. Практично відразу вони сприймають Грегора як тварину. Але Грегор не змирився зі своїм становищем. Він розпочав боротьбу за збереження свого людського “я”. Сім’я всі спроби Грегора повернутися у коло людей сприймає однозначно: “…ця тварина не дає нам спокою…”

Робота над текстом у групах

Проблемне питання. Поведінка Грегора - це поведінка тварини, яка не дає спокою своїм рідним чи боротьба людини за право бути з людьми? Що “людське” у поведінці Грегора не зрозуміла сім’я?

Завдання. Оповідання має три розділи, центральним епізодом кожного є зустріч Грегора з сім’єю, яка закінчується сутичкою. Я пропоную об’єднатися у три групи, розглянути кожну з цих зустрічей (І гр.-І зустріч, ІІгр.–ІІ зустріч, ІІІгр. – ІІІзустріч)  і скласти «мангу» (на окремому для кожної групи ватмані)

Учитель. Спочатку згадаємо всі елементи «манги»:

1.               Мовна «хмаринка» -  місце на малюнку, зазвичай круглої форми, для позначення слів чи думок героїв
2.               Титри – опис сцени чи дії (прямокутник)
3.               Кадр – кожний окремий малюнок
4.               Панель – набір малюнків, об’єднаних в одне графічне ціле
5.               Розкадровка – ескіз (незакінчений варіант) панелей
6.               Сюжетна лінія – оповідь або послідовність подій, які утворюють «мангу»

 

«Манга» для І групи і можливий її зміст

Поведінка Грегора	Поведінка сім’ї	Які наміри Грегора НЕ ЗРОЗУМІЛА сім’я?	Чим закінчилася зустріч?
Відчинив двері, звернувся з промовою до повіреного,  ліг біля матері. “Мамо, мамо, - тихо мовив Грегор, дивлячись на неї знизу вгору”.Вихлебтав каву. Розігнався бігти за повіреним. Просить, щоб батько не бив. “Щасливо попав головою в двері”, “застряв і сам не міг далі ані зрушитись”.	Мати закричала: ”Рятуйте, пробі, рятуйте!” Батько сичить, як дикун, ціпком та газетою заганяє Грегора назад до кімнати.	Грегор хотів звернутися до рідних за допомогою, втримати повіреного, заспокоїти сім’ю, що він здатен працювати.	“Батько порятував його тим, що добре турнув ззаду, і Грегор, стікаючи кров’ю, упав аж  серед кімнати. Двері замкнули ще й на засув, і стало тихо.

 

Обговорення. Що свідчило про те, що Грегор людина? (Наполегливо відчиняв і відчинив двері, людська мова, звернення до матері “Мамо, мамо”, просив батька не бити )

Що означає той факт, що двері замкнули ще й на засув?(Рідні не хочуть зрозуміти Грегора, комахою він їм не потрібен; сім’я рішуче відгородилася від Грегора)

«Манга» для ІІ групи і можливий її зміст

Поведінка Грегора	Поведінка сім’ї	Які наміри Грегора НЕ ЗРОЗУМІЛА сім’я?	Наслідки
Затулив собою портрет дами у хутрах, побіг за сестрою у вітальню, лазив по кімнаті, кинувся зі стелі на стіл, кинувся до дверей своєї кімнати і притулився до них.   Тікає від батька; поранений, зупиняється, втрачає свідомість.	Сестра розбила пляшечку, і пекучі ліки бризнули на Грегора. Побігла до матері, зачинивши двері. Грета не пояснила батькові, що трапилося. Батько наступає на Грегора, женеться за ним,  жбурляє у Грегора яблуками, ранить його. Мати просить батька не вбивати Грегора. Сестра щось кричить.	Грегор “виліз із кімнати”, бо хотів допомогти Греті знайти ліки для матері.У вітальні він залишився, бо не насмілювався повернутися до кімнати, щоб не злякати сестру і матір, лазив по кімнаті, щоб “не так страждати від докорів сумління і тяжких думок про матір”. На стіл кинувся від вічаю. Притулився до дверей, бо хотів показати, що хоче повернутися до себе у кімнату.	Грегор страждає від рани – яблуко так і залишилося у нього в спині. За погіршення свого стану він одержав винагороду: щовечора двері до вітальні відчинялися.

 

Обговорення. Чи означають відчинені двері те, що ставлення сім’ї до Грегора змінилося? Доведіть, що і при відчинених дверях  Грегор залишається таким же самотнім та нещасним.

«Манга» для ІІІ групи і можливий її зміст

Поведінка Грегора	Поведінка сім’ї	Які наміри Грегора НЕ ЗРОЗУМІЛА сім’я?	Наслідки для Грегора
Зачаровано слухав музику, виліз із своєї кімнати і підліз до сестри, не міг поворушитися, із страхом чекав, що буря  спрямується на нього. Грегор обернувся і поліз до своїх дверей	Батько, хитаючись, дійшов до свого крісла і впав у нього. Приймають рішення: “Нам треба його здихатися!” “всі мовчки й сумно стежили за ним”. Грегора ніхто не гонив, “ніхто не заважав йому жодним рухом, жодним вигуком, мати міцно спала	Він хотів підтримати сестру, показати, що вона грає чудово	Двері із страшенним грюкотом  замкнули на ключ і на засув. Смерть Грегора

 

Обговорення. В останній сцені немає галасу, біганини, ніхто не заганяє Грегора до його кімнати, здається все спокійно, а все ж це найстрашніша сцена.

 Як ви гадаєте, чому всі “мовчки і сумно стежили” за тим, як Грегор повертається до своєї кімнати?(Вони знали, що Грегор їх зрозумів, він назавжди йде від них)

Чому останній свій погляд Грегор спрямовує на матір? (Грегор прощається з найріднішою людиною)

Як прощається з сином матір? (“Матір міцно вже спала”)

А чи спав у цю ніч Грегор? Про що були його думки? (Він думав, що заради сім’ї змушений зникнути. Про сім’ю, яка прирекла його на смерть, він згадував “зворушено і любовно”).

 Хто ще не спав цієї ночі в сім’ї Замзів? (Грета “зовсім одягнена, ніби й не лягала в ліжко, та й бліде обличчя, здавалося, свідчило про те саме”). Як ви гадаєте, про що думала Грета? Чи були її думки “чисті і лагідні”?

V. Узагальнення спостережень над текстом

Назвіть основну причину, чому боротьба Грегора за право бути серед людей була з самого початку безнадійною?  (У людському світі немає місця для співчуття і милосердя,  любові і щирих родинних почуттів. Це потворний і абсурдний світ, позбавлений начисто усього людського. У цьому світі  Грегора не хочуть розуміти, для нього в ньому немає місця).   

Чи можна вважати, що боротьбу за свою людську сутність Грегор програв? (Грегор виграв цю боротьбу. Вся його поведінка, наміри, думки і навіть смерть свідчать про те, що Грегор до останнього залишався людиною)

VІ. Підсумок уроку

Учитель.  “Часто той, хто є мурашкою в матеріальному світі, стає гігантом у світі моральному”, - стверджував великий романтик ХІХ століття В.Гюго. Як ви гадаєте, про якого свого героя так розмірковував письменник? (Квазімодо). А чи можна використати це висловлення відносно Грегора Замзи? Що спільного між Грегором та Квазімодо і що робить їх “гігантами у світі моральному”? (обоє відторгнуті суспільством, обоє мають люблячі серця, ідуть на самопожертву заради тих, кого люблять). Саме це робить  героїв “гігантами у світі моральному”.

Домашнє завдання. Ф.Кафка писав: “…мої історії – це я”. Пропоную дослідити, як переплітається історія життя літературного героя Грегора Замзи і його творця, письменника Франца Кафки.

ВИСНОВКИ

 

Таким чином, використовуючи медіаосвітні технології при вивченні зарубіжної літератури в школі, а саме прийом «манга», учням надається можливість  самостійно інтерпретувати текст, усвідомити авторську позиції та побувати у ролі не тільки читача, а й у ролі автора, творця. Школярі навчаються формувати власні погляди як на витвір мистецтва, так і на різні явища життя. Використання прийому «манга» на уроках імітує для читача-школяра творчий процес: занурюючись в емоційні переживання, він наближається до художніх та моральних відкриттів.

Не можна  не відмітити ще один важливий аспект: прийом «манга» в умовах сучасної школи стає своєрідним «провідником» у світ культурних досягнень людства, сприяє розвитку «діалогового мислення» у школярів, виховує дуже необхідне (особливо сьогодні) почуття толерантності, формує комунікативну культуру.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Дементієвська Н.П. Як можна комп’ютерні технології використати для розвитку учнів та вчителів /Н.П. Дементієвська, Н.В. Морзе. Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання / За ред. С.Д.Максименка, М.Л.Смульсон. К. : Міленіум, 2005.Т. 8. Вип. 1. 238 с.

2. Дивак В. В. Елементи використання медіаосвітніх технологій у навчальному процесі вищої школи. Наукові записки. Серія: Педагогіка. 2015.  № 3. С. 139 – 143

3. Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. К.: Академвидав, 2004. 352 с.

4. Духаніна Н.М. Медіатехнології як мотивація студентів до навчання. Вища освіта України у контексті  інтеграції до європейського освітнього простору: Вища освіта України.  Дод. 3. Т. V. (12).  2015. С. 189 – 193.

5. Захарчук Т.В. Інноваційні технології навчання в сучасній школі. ТВО. URL: http://muzicteacher.at.ua/publ/innovacijni_tekhnologiji_navchannja_v_suchasnij_shkoli/1-1-0-5

6. Колеснікова Н.В., Надєєва А.В. Система демонстрації програм та контролю знань в інтегрованому середовищі вивчення курсу «Основи алгоритмізації та програмування». Інформаційні технології в освіті: Збірник наукових праць. Херсон: Видавництво ХДУ, 2016. Випуск 1. С. 55 – 60.

7. Курвитс М. Веб-сервисы в работе учителя: от педагогической задачи к инструменту. Конференция «Информационные технологии для Новой школы», СПб, 2011. URL: https://prezi.com/ugapllntq_ki/presentation/  

8. Мокрогуз О. П. До питання про запровадження медіаосвіти у школі. Наукові записки. Серія: Педагогіка. 2013. № 3. С. 95 – 101.

9. Онкович Г.В. Медіа-педагогіка і медіа-освіта: поширення у світі. Дивослово, 2007. № 6. C. 2 – 4.

10. Онкович Г.В. Медіапедагогіка. Медіаосвіта. Медіадидактика. Вища освіта України, 2007. № 2. C. 63 – 69.

11. Чемерис І.М. Медіаосвіта за кордоном: теорії медіаосвіти та коротка історія розвитку. Вища освіта України, 2006. № 3. С.104 – 108.

Информаційні ресурси

Wikipedia. – http://ru.wikipedia.org

Основа – http://journal.osnova.com.ua/article/68466