Бінарний урок . Музичне мистецтво, Трудове навчання

Бінарний урок. Музичне мистецтво, трудове навчання

5 клас

Тема. Музичне мистецтво. Тема українського козацтва в мистецтві.  

  Трудове навчання.                  Вишивка в українському вбранні.

        Мета. Музичне мистецтво. Поглибити знання школярів про творчість М.Лисенка, розвивати вміння виявляти спільне та відмінне в образах музичного та візуального мистецтва. Вчити формулювати словом враження від творів мистецтва, виховувати інтерес до теми українського козацтва, втіленої засобами мистецтва.

       Мета. Трудове навчання. Навчити учнів розуміти українську вишивку, пробуджувати та розвивати любов до мистецтва рідного краю, його історії, виховувати почуття відповідальності за здобутки творців прекрасного й потребу зберігати  та примножувати надбання українського народу.

      Мотивація. Музичне мистецтво. З’ясувати , як засобами музичного та візуального мистецтва відображено життя українського козацтва.

  Трудове навчання. Створити засобами декоративно – ужиткового мистецтва  картину життя українського народу від минулого до сучасного.

    Тип уроку.   Урок вивчення нового матеріалу.

    Вид уроку. Бінарний урок. Музичне мистецтво. Трудове навчання.

Ілюстративний матеріал.

Музичне мистецтво.

1. Жилінський  О. «Пісенька джури»
2. Лисенко М.   Сцена з опери «Тарас Бульба»
3. Лисенко М.   Марш з опери «Тарас Бульба»
4. Лисенко М.  Увертюра з опери «Тарас Бульба»
5. Дерегус М.   «Тарас Бульба на чолі війська»
6. Навчальний матеріал.
7. Дидактичний матеріал.

Трудове навчання. Приладдя, матеріали та інструменти.

План уроку.

1. Музичне вітання .
2. Організація класу.
3. Актуалізація опорних знань учнів.
4. Розспівка.
5. Виконання пісень.
6. Виклад теми.
7. Слухання .
8. Значення вишивки.
9. Рефлексія                       

                                       Хід уроку.

   Учні заходять до класу  під музику Маршу з опери М.Лисенка «Тарас Бульба».

1. Музичне вітання.
2. Організація класу.
3. Сьогодні урок розпочнем незвичайний!

      На пароплаві пливемо навчальнім.

      По хвилях Дніпра у далекі віки,

      Де мужньо й завзято жили козаки.

      Тема українського козацтва в мистецтві,

      Яку ми розглянем  у творчим контексті,

     В живописі, музиці, козацькім вбранні,

     Щоб ви зрозуміти все чітко могли.

     Як в опері пісні козацькі лунають.

     Орнаменти нитки яскраві складають,

Живопис дарує дива полотна,

Історія вся на очах ожива.

Два уроки поєднались: музичне мистецтво

Й  трудове навчання в однім пов’язались.

В далеку мандрівку руша пароплав,

Сигнал до відправки камертон цей нам дав.

У вас голоси зазвучать як гудок.

Почуємо різних ми звуків рядок.

(учні виконують розспіванку І-ІІІ-V за різними відкритими складами)

А щоб сміло мандрувати, треба сильними нам стати.

                                                            Фізкультхвилинка.

Ми веселі моряки

Мандрувати мастаки.

А щоб в мандри вирушати,

Треба м’язи розвивати.

О так!

Хвиля в морі нас гойдає

Вітер виє, завиває.

Як буває важко нам,

Ми покажем зараз вам.

О так!

На кораблику своєму

Всі моря ми обійдемо.

А щоб швидко нам пливти,

Дружно треба нам гребти.

О так!

На березі Січ Запорізька  вітає

У опері Лисенка всіх зустрічає,

Де Бульба Тарас на коні з козаками

«За світ козаченьки як встали» співає.

Цю пісню від серця і ми заспіваєм,

Про гордість і славу козацьку згадаєм.

Як долю і волю вони здобували

І марші – пісні незабутні складали.

(учні виконують укр. нар. пісню «За світ встали козаченьки)

   Оживають картини життя у козацьких піснях. Тут – горді сказання про сміливість народних героїв і туга за тими, що не провернулися додому. В усі віки музика допомагала воїнам, саме у військових походах виникла маршова музика. Надзвичайно колоритні та різноманітні історичні мотиви «звучать» у багатьох видах мистецтва, а особливо у музиці та живописі. Послухаємо сцену з відомої вам  опери М.Лисенка «Тарас Бульба».

• яку пісню ви почули у цій сцені?

      Український композитор Л. Ревуцький редагуючи оперу «Тарас Бульба», так як опера залишилася незавершеною після смерті М.Лисенка, вніс низку змін та доповнень, у тому числі і хор «За світ встали козаченьки», який вдало завершує народну масову сцену на Запорізькій Січі, як неповторно звучить кожен куплет.

• Чи не нагадує це варіації?
• У чому полягає варіаційний розвиток?
• Якими постають перед нами козаки з музики М.Лисенка?

Роздуми про традиції та цінності воїнів – захисників Батьківщини продовжені у «Пісні джури» О. Жилінського О. Кононенка.

• Кого на Україні називали джурами?

Виконаємо цю пісню відтворюючи настрій козацької пісні.

Яскраві та незабутні естетичні враження від мальовничої української природи надихали українського живописця та графіка – Михайла Дерегуса, який народився на Харківщині. Поетичними в його роботах є образи народних героїв історичного минулого. Перед нами репродукція картини «Тарас Бульба на чолі війська».

                                                       Трудове навчання.

 -Зверніть увагу як майстерно художник відтворив вбрання козаків, все воно мережане вишивкою.

- Діти, чи можна по вбранні охарактеризувати образ козака, його характер, належність

   до заможних  чи  бідних?

(Робота над образом)

• Козацькі старшини дбали про свою шляхетність і тому, період козацтва характеризується буйним розвитком шитва. Саме вишивка кольоровим шовком, золотою та срібною ниткою використовувалась в окрасі як чоловічого так і жіночого костюма. Головним елементом чоловічого одягу був жупан, щедро оздоблений вишивкою. Також сорочка. Вишивалися головним чином поділ, пазуха, комір. Особлива увага приділялася оздобленню рукавів.
• Як ви гадаєте чому?
• Так, дійсно , так вшановували роботящі руки, підкреслювалась їх сила і вправність.
• Діти, а чому  оздоблювалися саме комір, пазуха, поділ?
• Тому, що декоративна роль вишивки перетворювалась в заклинальну і набувала магічної сили .
• Давайте переглянемо  зразки українських сорочок минулих часів і сучасні. Зверніть увагу якими кольорами  користуються вишивальниці. Чому одні  сорочки вишиті яскравими нитками, а інші тьмяними ?
• Погляньте і пригадайте,  які орнаменти переважають при вишивці сорочок та що вони означають?
• Діти , як ви гадаєте, хто більше вишивав чоловіки чи  жінки? Чому?
• Дійсно , вишивкою більше займалися жінки . Для цього використовували  кожну зручну  нагоду: досвітки, вечорниці, збиралися довгими вечорами і завжди співали пісень.  Готуючись вийти заміж  кожна дівчина мала  надбати від 30-100 сорочок для різних потреб  і на все життя. Вбрання дівчини свідчило про її смак , майстерність, працьовитість. Поганою нареченою вважали ту, яка  не навчилась змалку вишивати. В одній  із  пісень сестра радить братові обирати ту, що»… вміє шити- вишивати і гарних пісень співати. Тому, дівчата, почнемо готуватися до майбутнього заміжжя  вже з наступного уроку , на якому практично опановуватимемо  навички вишивки.
• Та й хлопці не розхолоджуйтесь , бо такі відомі письменники як Гоголь, Лермонтов, Шевченко також захоплювалися вишивкою.
• Діти, а чи не виникало у вас питання , що   вишитий одяг це  не сучасно?
• А зараз я спробую переконати , що  вишитий одяг  в усі часи це було ознакою смаку, витонченості та вишуканості.

         ( Запрошуються для  демонстрації  одягу  стародавніх  часів  козаки  та дівчата й хлопці у сучасних костюмах з елементами вишивки)

Слухаючи сцену з опери М.Лисенка «Тарас Бульба» , розглядаючи репродукцію картини М. Дерегуса  «Тарас Бульба на чолі війська»,   вишите  вбрання часів козацтва, ви побачили кожен свою картину.

• Які враження від музики М. Лисенка, розгляду картини М. Дерегуса та виконання вишивки?
• Зіставте образи козаків у опері М.Лисенка та на картині М. Дерегуса;
• Як вишите вбрання допомагає «побачити життя козаків?

Ми із мандрів повертаєм,

Тож давайте заспіваєм,

Про країну Україну,

Бо вона в житті єдина.

(Учні виконують пісню В. Антоненка «Моя Україна»)

Пора у теперішній час повертати,

Здобутки минулого слід пам’ятати .

Народ, що минуле своє забуває,

Майбутнього в того народу немає.

Працювали залюбки

В п’ятім класі дітлахи.

За роботу бал високий,

Працювали ви нівроку,

До побачення. Вам час,

Бо нові знання ждуть вас.

  Учні виходять із класу під музику Увертюри з опери М.Лисенка  «Тарас Бульба» .