Бінарний урок української в 6 класі. "Леся Ураїнка. Життєвий та творчий шлях поетеси. Поезії "Мрії", "Як дитиною бувало..."

Про матеріал
Бінарний урок української літератури та музики у 6 класі за творчістю Лесі Українки, а також представлено ідейно-художній аналіз поезій "Мрії" та "Як дитиною бувало".
Перегляд файлу

Тема.    Леся Українка.  Життєвий та творчий шлях  поетеси.  Поезії  „Мрії”, „Як дитиною бувало...”. Образ мужнього,  сильного духом ліричного героя,  життєрадісний   погляд на світ, вільнолюбство, упевненість.


Мета:  засвоєння учням  відомостей  про життя і творчість Лесі Українки,  розкрити  зміст і значення її поезій; формувати вміння характеризувати образ ліричного героя, висловлювати власні роздуми; розвивати навички аналізу та виразного читання поетичних творів,  культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Лесі Українки,  почуття любові до  батьків, родини.

Обладнання: портрет письменниці, фото її родини, збірки творів, підручники, презентація.

Тип уроку:  урок  засвоєння нових  знань, бінарний  урок.


(слайд 1)

 

                                           Хід уроку

І.Організаційний момент.

ІІ. Мотиваційний етап.

Любі гості, діти, запрошую Вас  на слово щире, на бесіду мудру – на наш родинний урок.

Діти, подивіться мені в очі. Погляньте один на одного, усміхніться.  І з цих промінчиків добра, що заіскрилися на ваших обличчях,  ми розпочнемо роботу на уроці.

 

А зараз для того щоб  дізнатися,  хто є автором поетичних рядків та сформулювати тему  сьогоднішнього уроку,  розшифруйте два ключових слова. (слайд 2)

 

Я

С

Е

Л

 

 

 

 

А

К

Н

Ї

А

Р

К

У

(слайд 3)

ІІІ. Оголошення теми та мети

Слово вчителя

Зачитування епіграфа уроку  (слайд 4)

       Я була малою горда, -

       Щоб не плакать, я сміялась.

                               Леся Українка

 

У нашім класі на столі портрет стоїть у рамі.

 Він усім знайомий – і мені, і татусеві, і мамі.

 З портрета дивиться на нас велика-поетеса.

Це гордість нашої землі - нескорена, незламна Леся.

 

- Саме    ім’я Леся Українка – наче символ України. Воно викликає в нас світлі почуття радості від зустрічі з талановитою людиною, яка настільки любила свій народ, що взяла собі псевдонім Українка.  Її життя – сонячний промінь. Сьогодні на уроці ми познайомимося  з життєвим та творчим шляхом  Лариси   Петрівни   Косач, її літературними творами.  У дитинстві вона була мужньою, сильною  духом, стриманою у виявленні  почуттів та емоцій.  І ми повинні взяти від неї ці риси характеру.

 

Відкрийте зошити та запишіть тему нашого  уроку.

 

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Слово вчителя

Леся Українка, як ми вже дізналися, – літературний псевдонім Лариси Петрівни Косач. Чому саме таке літературне ім’я  дібрала Олена Пчілка своїй дочці?   А тому, що Українка -  означало «Леся з України».

- А що відомо вам про Лесю Українку? Які твори ви вивчали цієї поетеси?  (Вивчали такі твори: «На зеленому горбочку», «Восени», «Сніг з морозом поморозив», «А вже весна, а вже красна», «Вже сонечко в море сіда», «Вечірня година»,  «Соловейка спів навесні», казка «Біда навчить»)

(слайд 5)

Серед чудової волинської природи в родині Олени Петрівни та Петра Антоновича Косачів народилася майбутня зірка українського письменства – Леся Українка.
(слайд 6)
Мати, відома письменниця Олена Пчілка, виховувала дітей і вела активну культурно-громадську діяльність. Батько, юрист за освітою, був людиною лагідною і правдивою.

Мати вважала своїм головним завданням – виховання дітей. У сім’ї   їх було шестеро. Леся жодного разу не була у школі, не сиділа  за партою. Вона навчалась і виховувалась удома.

У родині панувала любов до української мови, яка прищеплювалася дітям з раннього дитинства, повага до звичаїв,  до української культури.

Ще з дитинства Леся полюбила український одяг, невід’ємним елементом якого є вінок. І це ми можемо побачити на фото.

(слайд 7)

(слайд 8)
На  цьому  фото  Леся  в українському одязі – це вишита сорочка і віночок зі стрічками.

- Діти, чи знаєте ви, що символізує віночок зі стрічками?
(Він є оберегом для кожної молодої дівчини,  це народний символ)

- Скільки квіток має бути в українському вінку?
(12 і кожна з них є своєрідним символом і оберегом)


- Назвіть квіти, які є у вінку  (барвінок, любисток, мак, ружа, мальва, ромашка, безсмертник, волоша)


- Коли і у яких випадках плетуть вінок?
(Вінки на Україні виплітають від ранньої весни до пізньої осені, на свята:  на свято Івана Купала, на Спаса,  на весілля,  лавровий вінок – на знак перемоги.)
 

 Життєва доля ЛАРИСИ  ПЕТРІВНИ КОСАЧ-КВІТКИ (1871–1913) 


Народилася Леся в місті Звягелі  на Волині 25 лютого 1871 року й  була другою дитиною в сім’ї. 
(слайд  9)
       

У дитинстві вона   була жвавою і допитливою дівчинкою. У чотири роки добре читала, а в п’ять написала досить змістовного листа своєму дядькові Михайлу  Драгоманову.


         Коли ще Леся не вміла читати, батько навчав її проказувати за ним байки  Л. Глібова, казки О. Пушкіна. Декламувала дівчинка дуже зворушливо. А коли вже навчилась читати, то улюбленими творами стали вірші Т. Шевченка, українські народні казки, грецькі міфи,  книжки про дивовижні подорожі мандрівників. (слайд 10)
              Найбільше Леся гралася зі старшим братом Михайлом.   Вони вигадували різні забави, фантастичні пригоди, умовно мандрували до далеких країн, до диких людей,  разом бавилися, разом читали, разом вчилися, разом розважалися.
             Сестра Лесі Ольга згадує: «Зо всіх нас шістьох дітей Леся найбільше була подібна до батька і вродою, і вдачею… Вони обоє однаково були лагідні та добрі безмежно… Обоє були надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі». 


            Леся ще з дитинства була старанною і здібною дитиною. Вона знала понад десять іноземних мов, досконало  вивчила  українську, російську, польську, французьку, німецьку, англійську, італійську, латинську та грецьку мови,   її  називали поліглотом.  Любила музику і грала на фортепіано, виявляла інтерес до малювання, до квітів.   У сім’ї Косачів була хороша традиція вшановувати родинні літературні і народні свята. Душею цих свят завжди була Леся. Вона була і сценаристом, і режисером, і костюмером. Доля розпорядилася так, що наділила Лесю дивовижними здібностями й у  той же час примусила виборювати   життя в щоденних муках і стражданнях.

Мріяла стати художником, бо гарно малювала; музикантом, бо мала неабиякий хист до музики. І не знала дівчинка, що в серці вже поселилася Муза, що її поезії судилося стати в майбутньому окрасою української літератури.

Рано в життя Лесі ввійшла пісня — її нерозлучний друг на життєвих дорогах і постійне джерело натхнення.  У сім'ї Косачів та Драгоманових любили й шанували народні пісні, Ще дівчинкою Леся співала з мамою українські пісні.

Маючи повну волю у виборі товариства й розваг, Леся  не   обмежувалася одними іграми з ровесниками — були в неї і серйозні уподобання.

 

Учитель музики.  В історії світової літератури можна знайти чимало прикладів, коли музика була для письменника могутнім імпульсом творчості. Яскравим свідченням цьому є життя й діяльність П. Тичини, М. Лермонтова, Ф. Гарсіа  Лорки та багатьох інших. Не виняток і Леся Українка.

Звучить  пісня. (слайд 11)

 Уже в п'ять  років виявила вона інтерес до музики, і мати купила для неї фортепіано, яке Леся берегла, як великий скарб, усе життя. У вітальні стояло фортепіано, привезене аж з Луцька.

(слайд 12)

Учитель української літератури.  Пізніше Лесина сестра Ольга згадує: «Пам’ятаю, як ми з батьком збиралися у великій кімнаті,  Леся грала   на  фортепіано, сама навіть писала музику» .

Вона не тільки кохалася в музиці, але й мала до неї великий хист. І коли б хвороба не понівечила їй руку, то хто знає, може б, в особі Лесі Косач придбала Україна музику і композитора не меншого, ніж поета.

(слайд 13)

 «Мені часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музикант, ніж поет...», — писала Леся Українка у листі до  свого дядька Михайла  Драгоманова.

Учитель музики. Скоро справа з музичним навчанням поліпшилась. Улітку 1880 року  до Косачів приїхала з двома дітьми сестра Лесиного батька — Олександра Антонівна Косач-Шимановська, «тьотя Саша». Тітка Олександра хоч і не мала спеціальної музичної освіти, але на фортепіано грала добре.  П’ятирічну дівчинку починає вчити грати на фортепіано її перша вчителька – тітка.   Дівчина любила уроки музики, навчання давалося їй легко, звукові образи збуджували уяву, примушували замислитися.

 Учитель української літератури. Діти, вам було домашнє завдання: знайти інформацію про зв'язок Лесі Українки з музикою.

Учень.  Леся  ще маленькою  любила часто ходити  до Луцького кафедрального собору, щоб послухати гру на органі. Але для цього їй  треба було пройти довгими, темними коридорами, минаючи розмальовані статуї в нішах костьолу. З острахом вона дивилася на них. Але прагнення почути великі звуки було неї в  сильнішим за дитячий страх. Леся  не просто слухала  музику, а завжди  уявляла собі фантастичні картини.

Учень.  Леся  Українка оволоділа технікою гри так, що могла вільно читати і виконувати окремі сонати Бетховена, ноктюрни і вальси Шопена, п'єси Шумана, Шуберта, твори Лисенка, Завадського.  Вона   брала уроки   музики в першої дружини Миколи Лисенка, Ольги Олексіївни.  Під впливом своєї вчительки Леся ще більше полюбила музику.

Учень.   Зовсім малою дитиною Леся запам’ятала деякі волинські хороводні пісні, співала їх своїм чарівним тонким голосом. Вона любила співати: зверталася в піснях до незабутнього дитинства, юності. Голос її був не сильний, але приємний. Мати помітила вроджену музикальність дівчинки. І пізніше було видано збірку її пісень.

Учитель музики.  «Найкраще вона виконувала твори Шопена», — згадує Оксана Стешенко — подруга, якій пощастило слухати гру Лесі Українки. У листах до Ольги Кобилянської Леся не раз писала про те, якою відрадою, насолодою було для неї виконання вальсів і ноктюрнів цього видатного композитора.

Діти, давайте пригадаємо з уроків музичного мистецтва, що таке ноктюрн?

Ноктю́рн  (фр. nocturne — нічний) — поширена назва музичних композицій, переважно інструментальних, що навіяна поетичним настроєм ночі.

Але настає трагічний для всього майбутнього життя Лесі день: вона дуже застудилась. Почався туберкульоз кісток, грізна, тоді майже невиліковна хвороба.

 

Учитель української літератури. Подгуга Лесі Українки, Шура Судовщикова , згадує:

Тої зими були сильні морози, аж крига на Стирі потріскалась. Ми з Лесею ходили подивитися на свято Водохреща. Нам було цікаво, коли пускали в небо голубів, умивалися крижаною водою після того, як освятять її. Ми ще з гори побачили посеред річки біля ополонки високого крижаного хреста, що іскрився у промінні холодного сонця всіма барвами веселки.  Людей ще не було. Ударили дзвони гучно, весело. В одну мить юрба непрохідним колом  оточила хрест і нас з Лесею. Під вагою великої маси людей крига почала непомітно просідати, вода виступила із прорубу. Лесині валянки промокли. У них було повно холодної води, що сковувало ноги. Не було ніякого рятунку – ні побігти, ні пострибати. Водохреща закінчилися, ми кинулися додому. У Лесі  валянки обмерзли, і вона ледве йшла. Після цього вона й захворіла на туберкульоз».

 

Як завжди у важкі хвилини, шукала дівчина розради в музиці.  Сповнена тривожних думок і почуттів, писала Леся рядки вірша «До мого фортепіано».  Сідаючи за улюблений інструмент, вона   ділилася з ним своєю журбою, згадувала  дитячі роки.
Вірш  «До мого фортепіано». (слайд 14)

До мого фортепіано      Елегія

 

 


Мій давній друже! мушу я з тобою

Розстатися надовго… Жаль мені!

З тобою звикла я ділитися журбою,

Вповідувать думки веселі і сумні.

Розстаємось надовго ми з тобою!

Зостанешся ти в самоті німій,

А я не матиму де дітися з журбою…

Прощай же, давній, любий друже мій!


А невгамовний пекучий біль давив, мучив Лесю. Часто хотілося кричати, припасти до землі, віддати їй свої муки. Та поетеса знала, що вона повинна вийти переможцем. І вийшла, і стала Велетом нескореного духу, незламної волі і жадоби до життя. Забуття, свою втіху Леся знаходила в праці, в слові, в боротьбі.   (Слайд 15)


Літературну діяльність Леся почала рано. У дев’ять років написала перший вірш «Надія», присвяченній тітці «Елі» (О. Косач). Коли дівчині було тринадцять років, з’явився перший друкований вірш «Конвалія». Передбачлива мати, відсилаючи вірші доньки до друку в Галичину, підписувала їх псевдонімом «Леся Українка». Олена Пчілка назавжди поєднала долю Лесі з долею України. 

Найлюбленішими  книжками ма­лих Лесі й Миші були томи трудів  Павла Чубинського з казками та піснями, сербські народні думи й пісні в українськім перекладі, міфи стародавніх греків та ще книжка про подорожі різних славних мандрівників. Ті книжки вони знали мало не напам'ять. Вони читали багато літературних  творів, бо обоє були дуже охочі до читання.

Діти,  який твір Павла  Чубинського ми вивчили? (Гімн – державний символ України)
(слайд 16)

Українка добре знала історію. У 19 років вона написала підручник «Стародавня історія східних народів» для навчання молодших сестер та братів.  (слайд 17)

Досконале знання мов дало змогу Лесі Українці ознайомитися з визначальними творами світової літератури в оригіналі. Вона перекладала поезії   Міцкевича, Гюго, Гейне, Байрона та інших, стала одним з найкращих перекладачів в українській літературі.    Чотирнадцятирічною дівчиною разом з братом Михайлом переклала М.Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки» і коштом батьків видала цей переклад.

(слайд 18)

 

Вірші Лесі Українки надзвичайно ліричні, сповнені романтичного настрою, оптимізму і життєлюбства.    „Се талант наскрізь мужній, хоч не позбавлений жіночої грації і ніжності”, - писав про неї Іван Франко. Однак кожен має відкрити поезію Лесі Українки для себе сам, узяти те, що потребує.

Я хочу ознайомити вас з творами Лесі українки, які є в нашій  шкільній бібліотеці…..

 (слайди 19-24)

- Як бачимо, що Леся Українка була дуже талановитою. Вона писала оповідання, казки для дітей, драматичні твори, вірші, серед яких є і чудова колискова. 

Діти, давайте пригадаємо, що таке колискова? Які колискові ми вивчили?

(А колискова – це дуже лагідна, ніжна, мелодійна пісня, яку співає жінка або матір над колискою своєї дитини). («Ой коте, коте, котичок», «Ой ну, люлі, дитя, спать», «Ходить сон коло вікон»)

 

Учитель музики.   «Колискову» Леся Українка написала у 1890 році. На музику «Колискову» поклав композитор Яків Степовий. Я пропоную послухати уривок із цієї пісні і подумати, яку картину ви б намалювали і якими ви уявляєте дійових осіб? (Гра на фортепіано)

(слайд 25)

  • Яка картина постала у вашій уяві?  (1. Навіяла спогади про дитинство, рідних маму, тата, бабусю, адже саме вони мені їх співали у дитинстві. 2.Я  уявив маму, бо саме вона, співаючи колискову, піклується про долю дитини, бажає всього найкращого). 
  • Назвіть дійових осіб?
  • Який характер твору?
  • Визначте темп «Колискової».
  • У якому регістрі виконано музичний твір?

 

2.   Аналіз  поезій.

1) Слово вчителя.  На сьогоднішньому  уроці  ми  почнемо  знайомство з творчістю письменниці з вірша «Як дитиною, бувало…».  (слайд 26)

2) Прослухайте уважно цю поезію . (Виразне читання вірша „Як дитиною бувало...”)

3) Робота з конспектом

 Давайте запишемо визначення   слова «епіграма»   до конспекта.

(слайд 27)
(Епігра́ма (грец. epigramma — напис),  жанр сатиричної поезії,  зле і дотепне зауваження на кого-небудь. Короткий сатиричний або гумористичний вірш, спрямований проти окремої особи чи суспільного явища.

 

4) Евристична бесіда. (слайд 28)
1. Діти, на скільки умовних частин можна поділити вірш? (На дві.) Чому?


2. Які риси характеру ліричної героїні виявляються у першій частині вірша? (Гордість, стійкість, витривалість, терплячість.) (зачитать слова)


3. Які зміни відбуваються з ліричною героїнею вірша у другій частині? (Вона забуває давню гордість, боїться когось образити смі­хом, насмішкою, схильна до прощення, тому плаче, щоб не сміяти­ся над людськими вадами.) (зачитать слова)


4. Давайте визначемо тему  цієї поезії? (Болючі переживання поетеси з приводу власного здоров’я; намагання героїні боротися через силу з хворобою,  яка її спіткала в дитинстві.)


5. Яка основна думка твору? (Тільки сильна духом людина здатна подолати будь – які труднощі,  уславлення сили волі, терпимості, наполегливості дівчинки в боротьбі зі своєю хворобою.)

 

6. Які риси характеру притаманні дівчині? (Сила волі, мужність, терпимість, витримка, гордовитість, уміння долати будь-які перешкоди) 

 

7. Які рядки можна вважати життєвим девізом Лесі Українки? (робота з епіграфом уроку)

 

8. А які життєві уроки можна взяти з вірша Лесі Українки? (Тільки сильна духом людина здатна подолати будь – які труднощі.)


9. Діти, для виразності поезії важливе значення мають художні засоби.

ПОВТОРЕННЯ!  Давайте пригадаємо які ви знаєте художні засоби?

- Що таке епітет? Наведіть приклади.
- Що таке метафора,  (приклади) персоніфікація  (приклади)?

- Пригадайте визначення ритм, рима.

Звірте свої відповіді з визначенням, які подано у словнику. 
 

10.  Самостійна робота в зошитах.

 Аналіз художніх засобів твору. Визначте, до яких художніх засобів належать подані слова і впишіть до відповідної колонки. (слайд 29)
 

Злий жарт; «біль доходив», епіграма гостра, злобна; «зірватись має…епіграма», «що болить?» .


Епітети

Метафори

риторичне   запитання


Злий жарт


«біль доходив»

 

«що болить?»


Епіграма гостра, злобна


«зірватись має…епіграма»

 

 

 Один учень працює біля дошки.

Визначить риму, римування даної поезії.

 

11. Пригадайте, що таке антоніми?
— Знайдіть у вірші антонімічні вирази, з'ясуйте їхню роль у творі. («Щоб не плакать, я сміялась; плачу я, щоб не сміятись». Вони служать для протиставлення думок, вказують на зміну по­глядів героїні.

 

Слово вчителя.
Ось ми і проаналізували поезію Лесі Українки «Як дитиною, бувало…».

Не виставляти напоказ свої почуття – велике мистецтво. Отже, через багато років лірична героїня залишається такою, як у дитинстві: мужньою, сильною духом, стриманою у виявленні почуттів та емоцій.  Життя дорослої людини, її проблеми відрізняються від дитячих. Тому слід уміти стримувати емоції, застерігати себе від імпульсивного вчинку, необережного слова. Лірична героїня, стримуючи гордість, плаче, щоб не сміятись.

Спогади про Лесю засвідчують, що в дитинстві вона була мрійливою дівчинкою. Адже в Колодяжному бігала в місячну ніч одна – однісінька в ліс, щоб побачити Мавку. Часто уявляла себе мужньою Жанною ДАрк, а своїх товаришів – відважними лицарями.

7.    Робота над поезією «Мрії».  (слайд 30)

1)     Другу свою поетичну збірку Леся Українка назвала «Думи і мрії». І є в ній вірш «Мрії». Твір написаний  поетесою в Ялті 18 листопада 1897 р. 
Діти, слухаючи цей   вірш, заплющіть очі і спробуйте «побачити» і уявити картини, змальовані поетесою.

2) Усне малювання поетичного твору.
Намалюйте словами, що ви уявляєте,  слухаючи поезію?
(Можна уявити таку картину: у кімнаті за столом сидить білява дівчинка і гортає книжку, розглядаючи малюнки. На першій сторінці – «принци – таємницею укриті», на другій – «вродливі королівни», на третій – «горді переможці», що сперечника «звалили»).

3) Опрацювання змісту поезії Л. Українки «Мрії»

 Тема: зображення мрій ліричної героїні, роздумів над сенсом життя, за яке необхідно боротися до останньої краплі крові і обов’язково вірити в жадану перемогу. 


Ідея: уславлення мужності, героїзму, впевненості віри в перемогу лицаря, його критика тих, хто пролив «кров не за рідний край», необхідно вміти боротися з життєвими труднощами навіть тоді, коли це неможливо.

 

4) Аналіз  поезії Лесі Українки «Мрії»

-  Доберіть якомога більше епітетів до слів переможець (злий, жорстокий, безпощадний, самовпевнений, бездушний, гордий…) і  переможений (гордий, незламний, безстрашний, мужній, нескорений, вільнолюбивий…).

 

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок.

  1. Робота в зошитах.

Виписати із віршів Лесі Українки  «Як дитиною бувало..»,  «Мрії», які свідчили про такі риси характеру ліричної героїні:

Терплячість-  («Упаду собі на лихо … Я собі вставала тихо»);

Гордість  - («Я була малою горда..»)

Вразливість – («Я дивилась …не на гордих переможців…»)

  1. Пригадайте, чим захоплювалась Леся Українка? Назвіть її уподобання. (вишивка, театр, балет, гра на фортепіано, висаджувала квіти, писати вірші)

VІ. Оцінювання.

VІ І.  Підсумок  уроку

 Учитель:

 Пам’ятайте, діти , що шлях до знань , до слави нелегкий, тернистий. Треба знаходити у собі силу волі, щоб здолати життєві перешкоди, щоб розвинути свої здібності й таланти.

 

Домашнє завдання:  І група.   твір-мініатюра «Чим приваблює мене Леся Українка» або   написати листа до Лесі Українки: лист – захоплення,  лист – подяка

Художній паспорт поезії

Назва поезії

"Мрії"

Історія написання

 

Тема

 

Художні образи

 

Художні засоби

епітети

метафори

повтори

зменшено-пестливі   слова

Мої враження

 


Наш урок підходить до завершення.  В Україні немає, напевно, людини, яка б не знала і не любила твори великої дочки українського народу. Адже Леся Українка – це гордість і слава нашого народу. ЇЇ твори – неперевершені шедеври, які пробуджують серця, не залишають байдужим нікого.

 

docx
Додав(-ла)
Похила Наталія
Додано
2 жовтня
Переглядів
51
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку