Розробка інтегрованого уроку (музичне мистецтво та українська література) «Пісня-душа народу»

Заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів № 21

військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області

Розробка інтегрованого уроку

(музичне мистецтво та українська література)

«Пісня-душа народу»

Автор:

Корнійчук Тетяна Іванівна

вчитель зарубіжної літератури,

української  літератури

спеціаліст

Тема : «Пісня - душа народу.»

Мета: Виховувати любов дітей до рідної пісні,показати що музика і література невід’ємні, привити любов до Батьківщини. Вивчити з чого складається пісня, які вони бувають та хто їх виконує.

Хід уроку

І. Організаційний момент

             Ось дзвінок нам дав сигнал –

Працювати час настав

   Тож і ми час не гаймо –

Урок: «Пісня – душа народу» починаймо.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

(На дошці зображення укр. віночка з «відривними» квіточками. Діти по черзі відривають квіточку і відповідають на запитання, записане на ньому.)

ІІІ . Повідомлення теми і завдання уроку.

1. Хто і навіщо придумав пісню?
2. Чому люди співають та сумують разом з піснею?
3. Чому древні, старовинні пісні, які дійшли до нас із далеких століть, і сьогодні живуть в народі?
4. Чи уявляєш ти хоча б день без пісні, котра звучить на вулиці, дома, на улюбленій радіохвилі, по телевізору?

Пісні живуть поряд з людиною багато тисячоліть. Вони – яркі, багатогранні:  ласкаві  та плачевні.

Пісню називають душею народу. Всі пісні і сучасні і класичні  - своїм корінням уходять в сиву давнину, увібрав мудрість, історію, мелодію і діалект кожного народу.

Струмками в пісню голоси течуть,

Та без душі вони так мало значать,

А пісню ту далеко й довго чуть,

В якій сміються пристрасті і плачуть.

• Діти, як ви розумієте вислів: «Пісня – душа народу»?
• Чому, саме пісню називають самим давнім, самим популярним жанром музики?
• Чи є у народної пісні автор?
• Хто створює музику пісні, а хто – слова?
• Як збереглися і дійшли до наших часів народні пісні?

Відгадай: (Подивись на малюнок і скажи, які види мистецтв поєднані  в пісні)

                     Колись Бог створив землю нашу – Боже диво, і все, що живе на ній, розселивши людей по всьому світу… Та людям хотілося мати щось своє, особливе, що було виразником їхньої душі. То ж і вирішили від кожного народу послати до Бога своїх дітей, аби наділив той даром, що визначить його сутність на віки – вічні.

Прийшли діти до Божої світлиці та й почали просити те, що їм батьки наказали. І Бог кожному роздав прошене. Коли всі розійшлися, біля порогу залишившись сидіти хлопчик.

• А ти хто?
• Я, Боже, українець.
• А чом ти н просив нічого?
• Та як я міг лізти поперед інших, поперед Божі очі?
• Чемний ти, дитино, зараз подумаю, що ж дати твоєму народові… Почав Бог шукати: вже все роздав, до останнього дарунка…
• Ні, так не годиться! Не можна лишати твій народ обділеним.          Простяг Бог руку, взяв свій дивовижний інструмент.
• Візьми! Це скарбниця пісень. Торкнешся пальцями струн - задзвенить музика. Яка в тебе думка, така й пісня зродиться. І не буде в світі людини, якій не зачепила би душі твоя  пісня, не зробила її кращою. добрішою

Рідним – даватиме наснагу і ствердження своєї сутності; чужих – дивуватиме красою і силою духу нашого народу.

Та бережіть скарбницю, бо чужі руки зроблять її німою.

Приніс хлопець Божий дар. Назвали його кобзою. І пішли відтоді по Україні співучі кобзарі, носії Божого дарунку, хронателі духу і сили народу…

1. Про що розповідає легенда?
2. Хто став «носієм Божого дарунку» в Україні?
3. Що ти знаєш про кобзарське мистецтво, про видатних кобзарів?
4. Чи відомі тобі інші легенди про музику, музичні інструменти?

 …Кажуть, якось Бог зустрівся з одним чоловіком і запитав, чому він такий сумний. І чоловік відповів, що дуже любить тепло, а сонце гріє не завжди.

Тоді Господь сказав йому: «Я дуже хочу, щоб ти був щасливим. А щоб у тебе на душі завжди було тепло, я дарую тобі пісню. Бери її тримай біля себе щодня, люби і бережи. І обов’язково  даруй її людям…»

Так розповідає старовинна легенда про пісню – невичерпний і безцінний скарб народу, яка зігріває душі своїм теплом, звеселяє своєю посмішкою, допомагає, розраджує добрим словом.

Україна з давніх - давен славиться своїми піснями. У них – одвічна мудрість і гіркий біль народної пам’яті, безмежна щирість і весела вдача української душі… « Покажіть мені народ, який би мав більше пісень!» - казав М.Гоголь.

Українська народна пісня завжди була поруч з людиною – у радості і смутку, у парці і відпочинку. Вона торкалася людського серця ще у дитинстві і залишалася в ньому навіки.

          Я вірив, що краще всього –

пісні, які знав дідусь.

               Вмощусь  на коліна до нього

і в очі йому дивлюсь.

    А він вимовляє виспівує

гарячі, прості слова –

і все давниною сивою

                                               в очах моїх ожива.

І плачу, було, і сміюся,

                                               як слухаю ті пісні…

                                              Спасибі ж тобі дідусю,

                                              за те, що ти дав мені.

Так тепло і щиро написав поет Василь Симоненко про українські пісні.

1. Що відчуваєш ти, слухаючи пісні рідного краю?
2. Доведи, що народна пісня у житті людини відіграє значну роль?
3. Яке значення має народна пісня у твоєму житті твоєї сім’ї?

IV. Згадай та заспівай.

• Згадай свої улюблені народні пісні, та професійні (композиторські). Можна дитячі, пісні, які вивчали у попередніх класах.
• Яке виконання більш характерним для виконання цього твору. Вибери із запропонованих.

•  Заспівай пісні, слідкуючи за співочою поставою і диханням, дикцією.
• Підбери схему до кожної пісні і розкажи, як будується пісня.

V.  Запиши та запам’ятай.

Подивись на малюнок.

(Карта пісенної країни)