Бінарний урок з алгебри і музичного мистецтва в 7-а класі.

Бінарний урок з алгебри і музичного мистецтва в 7-а класі

(Вчитель математики Рошак Н.В. та вчитель музичного мистецтва Куцолабська О.Й.)

Тема. Різдвяний зорепад у математичній святці.

Мета: удосконалити  знання і вміння учнів з теми «Многочлени»; розвивати логічне мислення; виховувати інтерес до математики; ознайомити з поняттям колядки та щедрівки, формувати оцінні судження учнів під час сприймання музики; прищеплювати учням емоційно-естетичне ставлення до народних пісень ,зацікавленість музичними творами різдвяного репертуару.

Обладнання та наочність: сигнальні картки, таблиці з тестовими завданнями (на встановлення відповідності), кольорова крейда, роздавальний матеріал, маркер, портрет композитора М. Леонтовича.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І.Організаційний етап.

    Знання з математики – це ланцюжок, кожна ланка якого – знання певної теми. І якщо окрему тему не засвоїти, то ланцюжок знань перерветься або стане слабким, ненадійним.

Важливою ланкою є і тема «Многочлени». Щоб перевірити міцність цієї ланки, а також познайомитися з обрядовими піснями зимового циклу проведемо сьогоднішній урок  і назвемо його «Різдвяний зорепад у математичній святці»

Чому « Різдвяний»? Тому що Різдвяні та новорічні свята попереду. Різдво святкують три дні, а святці- це період від Різдва до Водохреща, це період так званого зимового повороту сонця.

У давнину і до сих пір в Україні різдвяні святці- головне багатоденне свято, коли українці вітають одне одного з Різдвом, бажають доброго врожаю, щедрого року, багатства і добробуту господарю та його родині.

А щоб усі побажання здійснилися , існували свої традиції і звичаї, які передавалися  з покоління до покоління.

Кожне свято має свою історію. Гарна і незвичайна вона у Різдва. Діти і дорослі люблять Різдво. Вони готуються до нього і думають в ці дні тільки про добро і бажають одне одному всього найкращого. А чи знаєте ви Різдвяні традиції? Пригадаймо ніч перед Різдвом. Діти нетерпляче дивляться на вечірнє небо в очікуванні заповітної зірки на сході , що сповістить людям про народження Христа.  Тільки-но вона з’являється – починається свято

ІІІ. Систематизація знань учнів.

Вечір перед Різдвом називають Святий вечір. Уся сім’я збирається на святкову вечерю, що знаменує закінчення Різдвяного посту.

Щоб з’ясувати , що дозволяють традиції пограємо в улюблену зимову забаву-« сніжки»

Але спочатку пригадаємо:

1. Що називають многочленом?
2. Як визначити степінь многочлена?

Ви отримуєте на парту «сніжку» , усередині якої записано вправу  й одну з букв слів «кутя» та «узвар», розв’яжіть вправу зі сніжки і запишіть у клітинки букви  за зростанням степенів .

1. 3х²+4                              (з)                (у)         1)13у²х²+8х
2. 6у³а-4х                           (а)                (к)         2) 3х³-5х²+2х-15
3. 12б²с²-8б³с⁴                             (р)                        (т)             3)2а⁴х+12ах²+5х
4. 2а+1                               (у)                 (я)        4)11у⁵а²+6а³-8
5. 4х+2х²у-1                       (в)

Ви отримали слова «кутя» і «узвар» і прошу Дашу  розповісти про ці терміни.

Традиційно кутю готували з вареної пшениці з медом. Запивали її узваром- компотом із сухофруктів.

Святковий стіл посипали сіном на згадку про ясла, де з’явився на світ Божий Син. Потім стіл покривали скатертиною. У центр ставили кутю- частування для душ померлих родичів. Вони за повір’ям , у святочні дні відвідують свої домівки і стають незримими учасниками сімейного застілля.

2.Здавна і дотепер прикрасою оселі була ялинка. Напевно, у кожного з вас удома  стоятиме новорічна  ялинка. Я вже її поставила і хочу прикрасити її знаннями, адже знання – це справжня прикраса.

Тому пригадаємо:

1. Як виконують додавання і віднімання многочленів?
2. Які доданки називаються подібними?

Кожен отримує завдання, розв’язавши його відшукує відповідь на прикрасі і вішає на  ялинку.

Завдання на картках:

1) 8х-2х(3х+4)

2)7а²+3а(9-5а)

3)6х(4х-7)-12х(2х+1)

4)с(с²-1)+с²(с-1)

5)2у(у-3)+ у(5у+11)

6)6х(6х-4)+9х(3-4х)

7)0,4х(5х-6)+7,2(х+0,6)

8)3х(2х+5)+15х-6х²

9)-2а(а²+а-3)-2а

10) 12а-3а(6а-9)-36а

3. На почесному місці ставили Дідуха, про якого розповість нам Андрій.

Дідух-Святковий сніп пшениці або жита, що символізував дух предків. По кутках розкладали часник, щоб уберегти сім’ю від злих сил і хвороб. Сім’я сідала за стіл. Поки трапеза не закінчилася , заборонялося виходити з-за столу, а тим більше з хати, щоб не впустити зненацька нечисту силу. За християнськими традиціями на столі повинні бути 12 пісних страв- на честь 12 апостолів і за кількістю місяців нового року. Кожну страву обов’язково треба скуштувати, щоб не було голоду, але не зїдати повністю, щоб у хаті завжди була їжа.

Давайте і ми «скуштуємо» символічну святкову страву з риби- символу здоров’я і добробуту. Щоб «поласувати рибкою», треба розв’язати рівняння.

Завдання: 1. 5х(3х-2)-15х(4+х) =140

                           2.  2х-10=6х+14

                           3.(2х-3)(4х+3)-8х²₌ 33

4. Гостини в оселі

Усі ці дні, виходячи з церкви, люди брали з собою «живий вогонь» і прикриваючи, долонями від січневого вітру, намагалися донести його до хати, щоб запалити від нього свічку, У хаті і на душі – мир і гармонія… Здається уся земля завмерла в очікуванні дива..

Аж ось гамірлива юрба дітей з паперовими зірками та дзвіночками стукає в ті хати де горить свічка (діти заходять і колядують).

     З давніх часів наш народ зберігає традиції колядування та щедрування , колядки виконують на Різдво Христове .

    Молодь колядує, починалися веселощі, жарти, сценки , танці. Хазяї повинні запросити колядників до хати і щедро пригостити їх ласощами. Не будемо і ми нехтувати традицією . Але пригощання «колядники» мають заробити.

Завдання колядникам:

1. Сформулюйте правило множення одночлена на многочлен.
2. Сформулюйте правило множення многочлена на многочлен?

«колядники» розв’язують вправи з дошки, отримуючи цукерки за правильні відповіді.

5. Під час святок молодь не може стримати радість, тому що сонце «йде на літо», і все старе готове заново народитися! Ось і наряджається молодь по-чудернацькому та якомога страхітливіше, і починаються веселі народні гуляння, особливо в ніч з 13 на 14 січня- Новий рік за старим стилем. Лунають вітання  «на щастя, на здоров’я, на Новий рік «  і засіваються зерном хати.

Цей вечір найкращий для ворожіння. «Поворожимо» і ми.

«Ворожитимемо», виконуючи математичний диктант( завдання на слайдах)

6)Свято Водохреща завершує різдвяні святкування. але у деяких регіонах України і нас напередодні у Святвечір щедрують.

      Щедрування – давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молодь) піснями славили господарів, бажали їм здоров’я й достатку, за що отримували винагороду.

     Щедрування супроводжувалось  магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. 

        Сьогодні ми ознайомимось із всесвітньо відомим твором для хору українського композитора Миколи Леонтович «Щедрик».  Мелодія складена з 4 нот , а слова мають язичницьке коріння – з часів , коли Новий Рік святкували навесні.

«Щедрик»

    Під час святкування Водохреща вважається, що у цей день вода набуває особливої оздоровчої сили. Її бережуть цілий рік- на щастя, на здоров’я, на удачу.

А ви бережіть свої знання, але не один рік, а все життя, щоб бути щасливими, освіченими та успішними. Надіюсь урок вам сподобався, а традиції свого народу та математичні знання ви будете берегти і примножувати. Всього найкращого вам!