Бінарний урок з історії рідного краю та геометрії (9 клас)

Тема: Рух. Види рухів. Житомир ( кінець ХІХ – початок ХХ століття). Симетрія старовинних будівель

 Мета уроку: Згадати види рухів та їх властивості. Повторити архітектурні стилі. Розв’язання задач на різні види рухів. Захистити свої презентації

Навчальна: Розглянути споруди яких архітектурних стилів ХІХ – ХХ століття знаходяться в місті Житомирі,  розширити знання учнів про архітектуру рідного краю, ознайомитись с тим які види симетрії використовувались при будівництві архітектурних споруд, вчитись аналізувати, висновки

Розвивальна: Розвивати культуру зв’язкового мислення, допитливість, узагальнювати, зіставляти, виділяти головне, розвивати асоціативне мислення учнів, їх творчий потенціал, робити та захищати мультимедійні презентації

Виховна: Виховувати патріотизм, почуття пошани і поваги до історичного минулого рідного народу, прищеплювати учням навички усвідомлення душевної краси і сили наших предків, любові київських князів до своєї землі, гідного прикладу для нащадків, формувати естетичні смаки

Інтегруючі: Інтеграція діяльності вчителів математики та історії рідного краю з формування в учнів навчально-організаційних, навчальноінформаційних, навчально-інтелектуальних умінь і навичок

Форма роботи: групова

Обладнання:      мультимедійне     обладнання,         персональний      комп'ютер, ілюстративний матеріал

Епіграф до уроку:Тільки дотримуючись законів геометрії, архітектори давнини могли створити свої шедеври… Минули століття, але роль геометрії не змінилась. Як і раніше вона залишається граматикою

архітектури. Ле Корбузьє

Хід уроку:

І. Мотивація навчальної діяльності

  Клас заздалегідь був поділений на групи. Групи отримали завдання дослідити архітектурні споруди  міста Житомира ХІХ – ХХ століття, знайти в цих спорудах приклади різних видів симетрії. Сфотографувати споруди (користуватись інтернетом заборонено). Знайти в  додатковій літературі, архівах, інтернеті відомості про архітектурні споруди міста Житомира.

Знайти в інтернеті старі зображення знайдених архітектурних споруд

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів Бліцопитування (поставити у відповідність):

Геометрія:

1.  Симетрія відносно точки -  це…;                            А. Поворотна симетрія;                     

2.  Симетрія відносно прямої – це...;                            Б. Центральна симетрія;          

3.  Симетрія за допомогою векторів – це…;                В. Дзеркальна симетрія;

4.  Симетрія за допомогою кутів – це…;                      Г. Переносна симетрія;

Рідний край

1.  Стиль для якого пишність, висока емоційність,     А. Класицизм; багата фантазія -  це…;

2.  Стиль, що є зверненням до античності як ідеалу    Б. Бароко;           і зразка наслідування – це...;                            

3.  Стиль в якому використовується червона                  В. Неоготика;

вогнетривка цегла – це…;                

4.  Стиль в якому використовуються гострокінцеві        Г. Цегляна; 

шпилі – це…;                                                                 Д. Модерн;                   

Правильні відповіді:

Геометрія:

1 – Б;  2 – В;  3 – Г;  4 – А; Рідний край:

(Кожна правильна відповідь оцінюється в 1бал)

1. Захист учнівських презентацій про будівлі Житомира, на яких вони побачили центральну симетрію. Група №1 Центральна частина міста. Будинок двоповерховий, цегляний. Збудований у 19041905 роках як житловий. Дана будівля декілька разів зазнавала перебудову. Спочатку планувалась  одноповерхова, але для нового

   З 1874 року окрасою міста став Преображенський собор, збудований у русько візантійському стилі. В розробці проектних варіантів брали участь академік К. Рахау, професор архітектури Е. Жибар, архітектор В. Шаламов. Це хрестово-

купольний хрещатий 10-стовповий п’ятиглавий цегляний храм висотою 60 метрів на цоколі та дзвіницею з хрестом й дотепер є найвищою громадською спорудою міста. П’єдестали колон виготовлені з лабрадориту, добутого в селі Горошки та пожертвуваного  поміщиком  Ф. Нейманом. . Всередині висота приміщення від

підлоги до купола – 32 м.                               

Окрасою собору є дубовий

іконостас (ескізи архітектора                          В. Шаламова, М. Мурашка).                           

В соборі знаходилася стародавня

ікона Василя Великого, яку, за легендою, привіз   з Греції Володимир

Великий  після прийняття ним християнства. Нині ікони немає, і доля її                          

невідома. Спасо - Преображенський собор насправді вважається однією з прикрас міста.

   Двоповерховий цегляний будинок  на Великій Бердичівській вулиці, побудований на початку ХХ ст. в стилі класицизму. Пам’ятка  архітектури ХХ ст. У 1920 році в  цьому будинку, де на той час розміщувалась Радянська

партійна школа, працював викладачем видатний український письменник, сценарист і кінорежисер Олександр Довженко. Він ще у 1914 році почав працювати викладачем у Житомирському вищому початковому училищі. В нашому місті О. Довженко одружився на житомирянці Варварі Криловій.  На разі в цьому будинку знаходиться Управління РАГСу Житомирської міської ради. За роки існування тут було зареєстровано багато актів про народження і смерть, про шлюб і розлучення.

   У середині ХІХ століття було споруджено поштову станцію за типовим проектом на північнозахідній околиці Житомира при в’їзді до міста з боку НовоградВолинського. 

Вона складалася з Головного приміщення, кімнат відпочинку

для подорожніх, стайні та господарських  приміщень. Протягом багатьох десятиліть станція справно виконувала свої функції. Свого часу вона навіть потрапила на сторінки оповідання А. П. Чехова "Екзамен на чин". В творі є епізод, де розповідається про поштового службовця, який не зміг відповісти на запитання якої губернії Житомир, але він твердо знав, що це поштова станція і тракт № 18. Комплекс будівель Житомирської поштової станції зберігся до наших днів. Він розташований по вулиці

Перемоги та є пам’яткою архітектури державного значення.  

Ми розглянули споруди, на яких знайдені елементи центральної симетрії. Розв’яжемо задачу № 1. Побудувати фігуру, симетричну даному паралелограму відносно вершини тупого кута.

            В С                         Дано: ABCD – паралелограм точка D – центр симетрії  

A                    D              A₁ Побудувати: A₁B₁C₁D

Побудова

 С₁                        В₁ Проведемо промені AD, BD, CD.  

                                              Відкладемо на них DA₁ = AD, DB₁ = DB, DC₁ = DC.

 Доведемо, що отриманий чотирикутник дорівнює даному паралелограму.                       

 , бо DB = DB₁, DC = DC₁(за побудовою),

 , як вертикальні

 , а так як вони внутрішні різносторонні  при прямих  і та січній   , то    .

Аналогічно доводимо, що , а отже                        

Тому .

Задача № 2  Побудувати фігуру, симетричну даному трикутнику відносно точки, що знаходиться поза його площиною. Доведення рівності фігур провести самостійно вдома.     

1)  при симетрії відносно точки, тобто центральній симетрії, відстані між точками зберігаються;

2)  центральна симетрія є рухом.

2. Захист учнівських презентацій про будівлі Житомира, на яких вони побачили дзеркальну симетрію 

Група № 2

   Дрібні пожежі були повсякденним явищем. Як свідчить статистика, на початку ХХ ст. в середньому за рік в Житомирі ставалося близько 50 пожеж. Для боротьби з ними в місті діяли пожежні частини. Першу пожежну команду, згідно документам, було

створено у 70-х роках ХІХ століття. В зв’язку з низьким забезпеченням

матеріалами та технічними засобами для гасіння пожеж, її робота спочатку не була ефективною. Відсутній був навіть такий головний атрибут як каланча. У 1894 році пожежну команду задля         кращої        ефективності        було розділено     на      дві          частини.      Перша

розмістилась на Базарній вулиці, у спеціально придбаній для неї садибі, а друга знайшла собі притулок у садибі брандмейстера О. О. Злоторовича, який більше 30-ти років очолював міську пожежну команду. У 1895 році для першої          команди було           зведено пожежну вежу, яка зберіглася й до нашого часу. В тому ж році міська

дума прийняла окрему постанову про правила пожежної безпеки. Невдовзі на Мальованці було відкрито третю пожежну частину. Також в місті діяли Добровільне пожежне товариство (з 1881 року) та Товариство страхування від вогню нерухомого майна. 

   Волинське акцизне управління у 1896 році відкрило спиртово-горілчане підприємство, яке складалось з контори та 6 виробничих підрозділів. Мало назву «Очисний винний склад». Офіційне його відкриття відбулося 1 липня. Житомирський очисний склад 

№ 1 був першим подібним підприємством у Волинський губернії  і найбільшим за обсягами з усіх очисних складів Волині. Наприкінці 1926 року очисний склад зазнав капітальної реконструкції. З 1927 року підприємство почало діяти як Житомирський спиртово-горілчаний завод. З 1938 року він став називатись Житомирським лікеро-горілчаним

заводом. В 1970 році запускаються нові приміщення. Продукція заводу була удостоєна Золотої медалі на виставці в

Москві у 1969 році та призу на виставці у Лос-Анжелосі (США) у 1977 році. В 1995 році завод отримав кубок « Золотий глобус » за якісну та конкурентоспроможну продукцію. В 1997 і 2001 роках продукція була відмічена на Європейській виставці та отримала приз за якість. 

Примітка: попереджаємо, що споживання алкоголю шкодить здоров’ю!

Наприкінці ХІХ ст.- початку ХХ ст. це був прибутковий дім, де здавались квартири.

Зараз це житловий  будинок, на першому поверсі якого розташовані  магазини, банк та кафе.

   На перехресті двох найцікавіших, в плані історичного та архітектурного життя Житомира, вулиць розташований  двоповерховий цегляний будинок. Цей будинок належав одному з найзаможніших купців Житомира  

У. Готтесману і був побудований наприкінці ХІХ століття. На першому поверсі знаходився популярний в ті часи магазин Лейбенгарца. На другому поверсі будинку знаходилось приватне восьмикласне комерційне училище Н. Ремізової, яке було відкрите у серпні 1907 року. Спочатку училище давало середню загальну і спеціальну комерційну світу. Згодом, в зв’язку з розширенням, в училищі почали готувати ширше коло спеціалістів. У 1911 році при училищі були відкриті перші приватні курси іноземної кореспонденції, на яких готували бухгалтерів, конторників, торгових кореспондентів для роботи за кордоном. Після закінчення училища учні мали

змогу вступити до вищих технічних навчальних закладів Російської імперії. З 1911 року директором училища був М. Л. Лятошинський, відомий історик, краєзнавець, громадський діяч, батько видатного композитора Бориса

Лятошинського.

   У часи німецької окупації вулиця Велика Бердичівська була перейменована на вулицю Адольфа Гітлера, а в приміщенні будинку У. Готтесмана знаходилась комендатура.  

В 1901 році на невеликому узвишші за власні кошти житомирські меценати брати Дуриліни, за проектом архітектора М. Лібровича, збудували одноповерховий будинок у стилі модернізованого бароко. Фасади прикрашені

ліпниною у формі грон винограду в кесонах. Вхід до будинку мав форму порталу, до якого ведуть двоярусні сходи. Дах був покритий червоною черепицею. Будинок носив характер полового притулку для небагатих жителів міста. 20 березня 1915 року в цьому будинку народився великий музикант ХХ століття піаніст Святослав Теофілович Ріхтер. Його батько, Теофіл Данилович (1872 – 1941) – музикант і педагог, був сином німецького колоніста, що мешкав в Росії. Мати, Ганна Павлівна Москалева (1892 – 1963), походила із російської дворянської сім’ї та добре розумілася на класичній музиці.

    На даний момент будинок знаходиться на реконструкції.

У 1881 році інженер-полковник В. А. Черепов, директор київського  водогону Ф. І. Донат та дійсний член Російського технічного товариства житомирянин І. М. Сирокомський створили  "Товарищество по устройству в городе Житомире водопровода".

Вони звернулися до Житомирської міської управи з проектом будівництва водогону. 24 лютого 1881 року між обома сторонами було укладено угоду, але через бюрократичні перешкоди після семирічної тяганини товариство розпалось.   Новий етап в історії Житомирського водогону розпочався у 1894 році, коли міська дума ухвалила проект, запропонований київським інженерним бюро "Сотрудник". За проектом передбачалося будівництво на лівому березі Тетерева кам’яного будинку, де мала розміщуватися система водозабору, фільтраційне та машинне відділення. Першою чергою водогону планувалось охопити центральні вулиці міста: Велику Бердичівську, Велику Чуднівську, Купальну, Бульварну, Стару Жандармську, Іларіонівську, Московську. Для цього планувалось розмістити в різних кінцях міста 8 водозабірних будок, які давали б змогу заповнити три великі бочки. Від магістральних ліній проектувалися відводи до приватних садиб. Для регулювання водяного струму на Театральній площі у 1897 році було споруджено водонапірну вежу.

Зараз дана вежа є одним із символів нашого міста.                 

   Уже в середині 50-х років ХІХ століття Житомир входив до першої десятки найбільших міст України. Різноликим, різноголосим був Житомир. У 1884 році в місті проживало 54827 мешканців. Найбільшу

громаду складали євреї, трохи

менше – українці (разом близько 75%) місцевого населення, третіми за чисельністю були поляки (майже 18%), далі із значним відривом йшли росіяни та представники інших національностей. За переписом 1912 року у місті вже проживало 90 тисяч осіб десяти національностей: євреї – 42,4% (37681 особи), українці – 26,3% (23414 осіб), поляки – 17% (15090 осіб), росіяни – 12,1% (10790 осіб), німці – 1,2% (2314 осіб), чехи – 0,3% (262 особи), турки, вірмени та жителі інших національностей, відповідно 21, 14 та 512 осіб. Всі вони були різних конфесій та віросповідання. 

   Лютеранська (німецька) община виникла в Житомирі у 1802 році. Наприкінці ХІХ ст. общиною була споруджена кірха. Свого часу настроювачем органу в ній працював дід Святослава Ріхтера – почесний громадянин Житомира – Даниїл Ріхтер.

   З кінця ХІХ ст. з’явилось нове чудо техніки, засіб для розваг – синематограф. Перший      у

Житомирі сеанс (або кіносеанс) відбувся 21 серпня 1897 року у міському театрі. Згодом, так як це було успішним   вкладенням капіталу,    фільми        почали

На запропонованих слайдах учні показали історичні будівлі, на яких вони знайшли елементи осьової ( дзеркальної ) симетрії. Для того, щоб зрозуміти чому така симетрія називається дзеркальною, розв’яжемо наступні задачі.

Задача № 3 Побудувати фігуру симетричну даній прямокутній трапеції відносно даної прямої.

A                             B                               а

          D C                                                                                                                           K B₁

                                                                                       C₁

O                                                                    A₁

Побудова і доведення                                                               D₁

Проведемо промені СК і DO перпендикулярно прямій а.

На них відкладемо КС₁ = СК, OD₁ = OD. Доведемо, що CD = C₁D₁.

 , оскільки СК = С₁К – за побудовою, КО – спільна,

– за доведеним, . 

Маємо, що OD₁ = OD,  

.

Аналогічно доводиться рівність інших сторін чотирикутників  та

.

Висновок: при осьовій симетрії зберігаються відстані між точками, а тому така симетрія – це рух.      

 Примітка: Як видно з побудови,  ми отримали дзеркальне відображення                         обох трапецій.

  Задача № 4. Побудувати фігуру, симетричну паралелограму ABCD,                              відносно сторони СВ. Доведення провести самостійно.

B

A                                          

                        D C

                              Захист учнівських презентацій про будівлі

Житомира, на яких вони побачили переносну симетрію

Група № 3

Найбільшою галуззю промисловості в місті була харчова. В її структурі провідне місце посідало виробництво борошна. Ця галузь була традиційною для міста. Адже ще з давніх часів Житомир виконував

функції регіонального центру торгівлі зерном та славився його переробкою. Наприкінці ХІХ століття водяні млини, що здавна діяли вздовж Кам’янки і Тетеріва, були витіснені паровими. Станом на 1912 рік в Житомирі діяли чотири парові млини. Найкращими за конструкцією вважалися млини М. Холоденка, обладнанні англійським устаткуванням. Один з цих млинів на сучасній вулиці Перемоги зберігся і працює у наші дні. 

Він є пам’яткою промислової архітектури.

                                                                                                                    Двоповерховий           цегляний

будинок, побудований в 1807 році в стилі бароко. Починаючи з XVIII століття магістрат містився в дерев’яному будинку на місці нинішнього краєзнавчого музею. У 1807 році магістрат переїхав у спеціально збудовану для нього

ошатну будівлю – двоповерховий будинок на Замковій горі, на крутосхилі над річкою Кам’янка. Будинок був збудований на місці « королівського палацу», який згорів у 1804 році. У цьому приміщенні магістрат містився майже 50 років. В наш час його використовують, як приміщення для офісів та контор.

   Будівля п’ятикупольна, двопристольна, без дзвіниці (знесена у 1961 р.), цегляна. Пам’ятка історії та архітектури. Соборний храм Житомирської – Новоград-Волинської єпархії Київського патріархату. Церква побудована у 1856 році за

ініціативою житомирського купця Михайла Федоровича Хаботіна на Пилипонівській вулиці. Він виділив на спорудження храму спочатку 15 тисяч рублів, а коли цього було замало, то ще близько 20 тисяч рублів.

Він мав підтримку з боку городян, а особливо з боку тодішнього губернатора, відомого громадського діяча, людини, яка любила своє місто – Миколи Петровича Синельникова.

   Храм був споруджений на землях садиби Олександра Скальковського. За спорудження храму М. Суботін отримав орден, та невдовзі, у 1859 році, помер. Похований у стіні підвального приміщення церкви. Пилипонівська вулиця з 1888 року має назву Михайлівської. Храм зараз є діючим.

Омелянський.     До нового будинку бібліотека переїхала у 1897 році. З 1909 року по 1911 рік тут діяла музейна експозиція. Значний внесок у її створення зробив краєзнавець, історик і археолог  Я. В. Яроцький.

   Ми розглянули будівлі, на яких учні побачили переносну (векторну) симетрію. доведемо, що така симетрія є рухом.

Задача № 5. Перенести трикутник в напрямі вектора .

А                                                                

          К

С                                     В

N                                    M

Доведемо, що                          . Проведемо січну АМ для .

, тому що  АМ – спільна,  (внутрішні

різносторонні кути), АК = ВМ (за побудовою)  АВ = МК. Аналогічно доводиться, що АС = KN і CB = MN. Так як відстані між точками зберігаються, то переносна симетрія є рухом.

Задача № 6. Перенести в напрямі даного вектора чотирикутник та довести

(самостійно) рівність фігур.

Захист учнівських презентацій про будівлі Житомира, на яких вони побачили поворотну симетрію

архітектурних стилів. 

   Конкуруючи між собою, замовники намагалися бути оригінальними та не копіювати в архітектурі інших. У кожному з будинків простежувались помітні домінуючи ознаки того чи іншого стилю. В садибі Аршенєвського донедавна стояв будинок, в якому народилася бабуся відомого барда, актора Володимира Висоцького – Дора Овсіївна Бронштейн. Зараз тут знаходиться бібліотека для юнацтва.  

   Кам’яна церква Святого Якова була    збудована   у        1837 році княгинею Ольгою Потьомкіною над могилою свого чоловіка на Російському цвинтарі. Це був єдиний        православний       храм, споруджений       в        Житомирі   за першу половину ХІХ століття. Наприкінці ХІХ століття – початку ХХ століття настоятелем церкви був Іполіт Липський, батько українського вченого, ботаніка, одного з фундаторів

Української Академії Наук (1919 р.) і одного з перших її президентів (1922 –

1928 рр.), академіка ВУАН, члена-кореспондента АН СРСР з 1928 року –

Володимира Іполітовича Липського (1863 – 1937 рр.)

                                                                                                                    Будинок                       цегляний,

тинькований, триповерховий, побудований наприкінці ХІХ століття в стилі неоготика.

Використовувався як прибутковий будинок. У 20 – 30

роки в розташованих тут редакціях газет «Робітник» і

«Радянська        Волинь»     працював Іван Антонович Кочерга (1881 – 1952 рр.) – український драматург, заслужений діяч мистецтв України. Разом з письменником О. Демчуком організував у Житомирі перші літературні гуртки.

   У 1924-1934 роках плідно працював з трупою музично-драматичного театру, для якого написав п’єси "Алмазне жорно" (1927 р.),"Фея гіркого мигдалю" (1926 р.), "Свіччине весілля" (1930). Заслужену славу драматургу принесли п’єси "Пісня про свічку" (1931) та "Майстри часу" (1934). За останню І. А. Кочерга у 1934 році був удостоєний третьої премії на Всесоюзному конкурсі. В цьому ж році він переїхав до Києва. До 100-річчя з дня народження драматурга в 1981 році на цьому будинку встановлена меморіальна дошка. Його ім’я носить Житомирський обласний музичнодраматичний театр та одна з вулиць міста.

у XVII столітті.

На запропонованих презентаціях учні показали поворотну симетрію в архітектурних композиціях споруд.

Задача № 7^*. Повернути трикутник АВС відносно вершини С на кут 45⁰ проти годинникової стрілки. Рівність фігур довести самостійно.

В

А                       С

P.S. Всі завдання, над якими учні працюють самостійно, є домашнім завданням.

       Даний урок є проектною роботою учнів, які протягом двох тижнів самі фотографували та знаходили інформацію про історичні споруди рідного міста. До співпраці були також   запрошені батьки учнів.

Наприкінці розглянемо проект учня, який знайшов різні види рухів на досліджених їм об’єктах .

Захист робіт учнів, які знайшли різні види симетрії Група  №5

    Пам’ятка архітектури. Побудований у 1745 році. У 1724 році Київський та Чернігівський єпископ Самуїл Ожга переніс до Житомира свою кафедру. В тому ж році київський каштелян Казимир Стецький заснував єзуїтську місію, при якій було збудовано костел та

кляштор. З цього часу в Житомирі швидкими темпами почали будуватися нові католицькі костели та монастирі. На костелі встановлено барельєф уродженця Житомира, учня Ференца Листа, славетного піаніста – Юліуша

Зарембського, що був знаний у всій Європі

Питання для закріплення:

1.     Чим   відрізняється       архітектура          міста Житомира в минулому від сьогодення?

2.     Які архітектурні стилі використовувались в будівництві міста Житомира у ХІХ столітті?

3.     Чому будинки які ви показали на слайдах привернули вашу увагу?

4.     Наведіть приклади використання симетрії.

Висновки: В       архітектурі міста Житомира ХІХ   –        ХХ    століття використовувались різні архітектурні стилі. Споруди, які будувались відрізнялись одна від одної, що робило будинки неповторними та унікальними. Для всіх архітектурних стилів притаманним є застосування різних видів симетрії.  

ІІІ. Заключна частина.

Очікувані результати:

-         Сьогодні ми дізналися…

-         Було цікаво …

-         Ми зрозуміли що…

-         Тепер ми можемо…

-         Ми відчули, що…

-         Ми набули…

-         Ми навчилися…

-         У нас вийшло…

-         Ми змогли…

-         Ми спробували… 

ІV. Домашнє завдання.

Рідний край: розробіть екскурсію по місту на тему: «Архітектура Житомира ХІХ – початку ХХ століття». 

Геометрія: розв’язати задачі