Бінарний урок з української мови та трудового навчання

Бінарний урок  української мови та трудового навчання

 

Тема. Урок узагальнення та систематизації знань про іменник. Виготовлення   

           писанки

Мета. Узагальнити та систематизувати знання учнів про іменник; розширити знання про святкування Великодніх свят, відроджувати звичаї, обряди й традиції нашого народу; навчити  виготовляти писанку; виховувати культуру мовлення, почуття прекрасного.

Обладнання: плакати, листівки, ілюстрації, писачок, зразки крашанок, писанок, дряпанок і крапанок, українські рушники, паска, склянки з фарбами, свічки, шматочки воску, кошик із Великодніми подарунками.

       (Урок розрахований на дві години у 6 класі. На дошці записана тема уроку, прикріплені плакати, листівки, клас прикрашений рушниками, у глиняних тарілках – крашанки, писанки, дряпанки, крапанки, паски).

                                                         Хід уроку

I. Вступна частина.

1. Організація класу.

2. Оголошення теми уроку.

      - Сьогодні незвичайний урок , який буде проведений двома вчителями.

 Розпочати урок я хочу , як і завжди, з привітання…

(Стук у двері, на порозі з’являється другий учитель у святковому українському одязі з кошиком у руках, прикритим рушником, а зверху пасхальні яйця, паска та гілочка верби).

 

• Чи можна до вашої господи?
• Так. Будь ласка! Заходьте!
•  Христос воскрес!
• Воістину воскрес!

(Підходять одна до одної і, за звичаєм, вітаються поцілунками (тричі).

• Із святом Вас! Здоров’я Вам міцного! Веселих свят!

 (Дістає з кошика крашанку, дарує господині та звертається до дітей)

• Христос воскрес!
• Діти, як ви повинні відповісти на це привітання? ( Воістину воскрес!).
• Діти, в який день люди так вітають один одного? ( Відповіді).
• День Воскресіння Ісуса Христа – Великдень – одне з найбільших свят християн. У дохристиянські часи це було свято весняного сонця та пробудження природи від зимового сну. За народними спостереженнями, цього дня і сонце світить по-особливому. У народі кажуть: «Сонце грає». Мабуть, ось так…(Показує на ілюстрацію веселого сонечка).

• Чи справді на Великдень великий день? (Пропоную послухати легенду).

Легенда

         Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце та стояли такі довгі дні, що теперішніх треба скласти сім докупи, щоб був один торішній. Тоді було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. Але після розп’яття Христа дні поменшали.

         Тепер тільки царські ворота в церкві стоять відкриті навстіж сім днів. Ось чому цей день і називають великим.

II. Основна частина. 

-    А зараз запишіть у зошитах дату та тему уроку.    

• Сьогодні ми  будемо повторювати  вивчене з теми «Іменник». Назвіть морфологічні ознаки іменника та його синтаксичну роль.

 «Мозковий штурм»

• Поясніть, як ви розумієте такі слова (написані на дошці):

Великдень, Ісус Христос, Масниця, Великий піст, Чистий Четвер, Страсна П’ятниця.

- Зверніть увагу на написання цих слів (орфограма «Правопис власних назв»). Запишіть їх у зошити.

        «Диктант із завданням»

Великдень

     Великдень – день воскресіння Ісуса Христа, одне з найбільших свят християн. Це свята весняного сонця і пробудження природи від зимового сну.

     Після Масниці починався Великий піст. Сім тижнів не можна було їсти жирне, м'ясо, яйця.

     Тиждень перед Паскою називався Вербним. У церкві освячували вербу.

      Найголовніші дні тижня – Чистий Четвер і Страсна П’ятниця. Хазяйкам треба було багато зробити за ці дні: побілити хату, розмалювати піч, розписати яйця, спекти паску.

•  Завдання до диктанту.

1. У тексті знайдіть і підкресліть іменники відповідно до їх синтаксичної ролі. Визначте рід та число іменників.

2. Знайдіть і зачитайте слова, які пишуться з апострофом. Поясніть їх правопис.  

Розповідь вчителя трудового навчання.                                 

- А що собою являє писанка? ( Писанка – це розмальоване яйце).

- Наші предки вірили, що писанка має магічну силу – вона приносить добро, щастя, достаток, захищає людину від усього злого. Але з часом ці звичаї втратили свою первісну символіку й залишилися в дитячих міфах та Великодніх святах. Українська писанка давно здобула велику славу в інших країнах світу.

    Писанкарством захоплюються не лише в Україні, а й в країнах світу, де проживають українці. Українські писанки є в Лондонському королівському музеї, у Краківському та Паризькому музеях. (Фото музеїв)

     Розписують їх на курячих та гусячих яйцях. Форму яйця можна виготовити з добре вимішаної глини або з деревини для сувенірів.

 

 

 (Показ сувенірних яєць та порівняння їх за розмірами).

• В Одесі є пам’ятник яйцеві, як символу ще ненародженої музи. (Фото)
• Стоїть пам’ятник яйцеві перед музеєм Писанок на Коломиї, Івано-Франківської області.

 

 

 

 

• Українській писанці велика шана не тільки на Україні. Їй поставлено 

пам’ятник у Канаді.

         

• В музеї є писанка-панно «Погляд Богоматері». На його створення пішло понад 15000 кольорових яєць.

«Віднови текст»

   -  Свято Великдень багате на звичаї й традиції. Перед вами на плакаті записані прислів’я та приказки. Самостійно запишіть  їх у зошити, вставте пропущені літери та поясніть правопис.

                        За т…ждень – В…ликдень.

                        Недалечко ч…рвоне яєчко.

                               Красна річка б…р…гами,

                        а В…ликдень – п…рогами.

 - Знайдіть іменники, визначте їх відміну.

Розповідь вчителя трудового навчання.                                 

• Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду.
• Як же готували яйця до фарбування?

 Перш, ніж приступити до розписування писанок, яйця миють теплою

водою з оцтом і витирають серветкою. Щоб виявити тріщини на сирому яйці, їх занурюють на одну хвилину в гарячу воду. Якщо від яйця йдуть бульбашки повітря, то таке яйце непридатне для розписування.

• Послухайте, як же виготовляли писанки.

       Процес виготовлення писанки складний. Це робили у визначений час із певним  замовлянням. Зараз залишилася лише символіка знаку й кольору. Символічних малюнків у писанці понад сто, а за технікою виконання існувало 20 різновидів. У наш час побутують лише 5, а на Слобожанщині поширені 4. Слобожанщина – це край, де ми з вами живемо.

• Яйця, фарбовані в один колір, називаються крашанками.

           (Показ одноколірних яєць)

 

 

 

     Вони найбільш поширені в нашій місцевості та мають певну символіку:

     червона фарба символізувала радість життя, любов, для молодих – надію на весілля;

     жовта – присвячена сонцю, зіркам, місяцю; це символ тепла, врожаю, появи нового життя;

     зелена – символізувала весну, оживлення природи;

     блакитна – небо, повітря, здоров’я, вода, надія;

     коричнева – мати-земля, урожайність, щедрість до людини;

     чорна – надра землі, буря, непогода, нещастя;

     червона у поєднанні з білим – ознака поваги до померлих, вдячність за охорону від злих сил;

      чорна з білим – траур;

      сполучення чотирьох фарб – символ родинного щастя, любові, миру, успіху.

- У червоний і світло-коричневий колір фарбували відваром цибулинового листя та бузиною, а листям медуниці – у зелений, відваром вільхових шишок або звіробою – у жовтий колір, блакитний одержували з звичайної синьки.

- Крашанки готувалися щороку Великодньої п’ятниці. У  великій родині їх готували копу (60 штук), а то й півтори. Клали їх на стіл і рушник на покуті, а на Великдень у дитячих руках мандрували по селу, котилися з горбочків по землі, а дівчата гадали на свою долю.

- А як ви розумієте  «на покуті»? 

«Вибірковий диктант»

• Наступне завдання буде таке: слухаючи мою розповідь, випишіть у зошити іменники, визначте їх відмінок.

       Останній день перед Великоднем називають Білим, Чистим, Вербним.   У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату, прикрашають   рушниками та писанками, за образи кладуть сушені квіти, розмальовують піч. 

Розповідь вчителя трудового навчання.                                 

      -   Із писанок і крашанок починався Великодній сніданок у кожній українській сім’ї. Існує звичай: яйце-крашанка ділиться між усіма членами родини. Така святкова хвилина об’єднує родину й всіх нас. Тому я дарую вам символічні яйця. Розмальоване яйце вважається оберегом.

     (Вручаються малюнки символічних яєць-писанок).

 

- Крім однобарвних яєць були ще дряпанки, крапанки й писанки.

     Дряпанки мають  переважно геометричний орнамент, видряпаний на поверхні одноколірного фарбованого яйця гострим цвяхом або голкою. Крашанки виготовляють двома способами: на біле тло вареного яйця наносять крапочки будь-якого кольору пензликом або писачком. Другий – просушують серветкою і ставлять у піч, щоб віск розтанув. Так на зафарбованому тлі з’являються білі цяточки. 

• А як же розписували писанки?

      Для розписування писанок необхідно мати інструмент-писачок. Його можна виготовити з жесті або фольги. 

      Розписування писанок – відповідальна робота. Потрібно зосередитися й мати добрий настрій. Цей досвід передавався з покоління в покоління, удосконалювалися орнаменти та композиції, вміло використовувалися кольори. З часом ці добрі звичаї почали забуватися,  і наше з вами завдання навчитися розписувати писанки й навчити цьому інших.

Робота в групах.

-  Об’єднаємося в групи по 4-5 чоловік для зручності в роботі.

     Для перших робіт візьмемо прості  узори: це «Сонечко» і «Дубове листя». Писанка з дубовим листям найчастіше зустрічається на Київщині та Черкащині.  (Вивішуються схеми узорів).

-   Беремо заздалегідь пофарбовані в жовтий колір яйця. Поділимо яйце по довжині , від гострого до заокруглого кінця, на чотири частини, а впоперек – на дві. Лінії проводимо тупим олівцем. Далі наводимо лінії за малюнком, перевіряючи точність проведених ліній.

      Починаємо працювати писачком. Покладіть маленький шматочок воску в писачок і потримайте його над полум’ям свічки, щоб розтанув. Не піднімайте високо писачок, будьте уважними  та обережними з полум’ям і розтопленим воском.

     За допомогою писачка, який тримайте у правій руці (а яйце у лівій),  закрийте воском лінії, які мають залишитися жовтими. Писачок потрібно тримати перпендикулярно до яйця. До закритих ліній фарба не доходить, тому віск має вільно витікати з вузенького отвору писачка. Коли на всі лінії накладено віск, яйце обережно кладуть у ложку та занурюють у склянку з фарбою. Оранжеву фарбу ми отримали з відвару лушпиння цибулі.

    Опустимо яйця у гарячу фарбу на 5 хвилин , потім виймемо і витримо серветкою.

Поки фарбуються яйця, діти усно відповідають на питання вчителя:

-  Скажіть, яка різниця між писанкою і крашанкою?

(Крашанка зафарбована в один колір і без узорів, а на писанку наносять орнамент писачком).

- А чим відрізняється дряпанка? (Яйце, на якому за допомогою цвяха  чи шпильки  видряпують візерунок).

- Від якого слова походить слово «писанка»? 

       «Склади прислів’я»

•                   Перед вами прислів’я, але вони загубились. Вам потрібно їх відновити та записати в зошити.

(Прислів’я на плакаті записані частинами та перемішані між собою).

             Коли печуть паску, не можна,                   щоб у хаті хтось був чужий.

             Від вовка втікай,                                         а від посту не втечеш.

             Коли на Великдень світить сонце,            то через три дні піде дощ.

• Останнє речення – народна прикмета. Запам’ятайте її та перевірте чи здійсниться вона.

Розповідь вчителя трудового навчання

- Про писанку збереглося багато легенд. Послухайте ще одну.

     Доля світу залежить від того, скільки писанок пишеться кожного року. Доки пишуться писанки, світ буде існувати, а коли цей звичай занехтають, тоді зло у вигляді нечистої сили звільниться від залізних пут і знищить світ. Вона живе під землею, прикута до скелі ланцюгами. Щороку посилає слуг підглянути чи пишуться писанки і скільки їх написано. Коли багато, то пута міцно стискають  злу силу, і вона втрачає свою силу, бо людська любов перемагає найбільше зло. Діти, пишіть писанки, щоб не було у світі зла.

• Пропоную декілька візерунків для писанок, а ви вдома пофантазуйте та напишіть кращі, ніж ці.

 

 

 

 

 - Слід нагадати, що спочатку фарбують у світлі , а потім у темні кольори. Якщо яйце фарбують у декілька кольорів, то, вийнявши із першої фарби, яйце витирають серветкою і наносять писачком віск на ті місця, де має залишитися новий колір.

- Дістанемо наші писанки зі склянки. Вони вже зафарбувалися. Витріть їх серветкою. Місця на листочках, пофарбованих в оранжеву фарбу, вкрийте воском. Біля сонечка зробіть крапочки та опустіть писанку знов на 5 хвилин у склянку з коричневою фарбою. Цей колір символізує землю та її родючість.

- Поки фарбуються писанки хочу зазначити, що у різних районах їх пишуть по-різному, кожному селу властиві свої кольори, візерунки та техніка. Писанками обмінювалися між знайомими та друзями з добрими побажаннями. Останнім часом декоративні яйця прикрашають аплікацією з соломки, паперу, тканини, бісеру.  (Показ зразків).

 Вчитель української мови:

- Українські писанки вважалися взірцем високого мистецтва. Наприклад,                 Т.Г.Шевченко, бажаючи висловитися про красу українського села, писав           «Село на нашій Україні, неначе писанка…».

 Читає учениця:          

                                   Писанка

 Гарна писанка у мене,

 Мабуть, кращої нема,

 Мама тільки помагала,

 Малювала я сама.

 Змалювала диво-пташку,

 Вісім хвостиків дрібних.

 І малесенькі ялинки,

 Й поясочок поміж них.

 Хоч не зразу змалювала -

 Зіпсувала п’ять яєць.

 Та як шосте закінчила,

 Тато мовив: «Молодець!».

- За розмовами промайнули п’ять хвилин. Виймемо яйця з фарби. Обсушіть їх серветкою та підігрійте над свічкою, витріть серветкою від воску. Подивіться, які гарні вийшли писанки!

 

                     (Учень показує писанку)

                      Я цю писанку, напевно,

                            Для сестрички залишу,

                            А для мами і для тата

                            Ще дві кращі напишу.

- У цей святковий день гордістю кожної господині була паска, спечена за родинним рецептом. Із ним ви ознайомитеся на перерві і скуштуєте паску, спечену за особливим рецептом.

 Читає учениця: 

                            Вередує пишна паска

                             Вередує пишна паска,

     Гей, посуньтеся, будь ласка,

     Заграйте мені нині марша,

    Бо я паска тут найстарша.

               Раптом, що се, рідна нене,

               Порося, та ще й печене.

                Скочило на рівні ноги,

 Гей, вступайтесь із дороги.

 Аж тут хрін із бородою,

 Вже готовтеся до бою,

 Маю гичку, як корону,

 Зараз вас усіх захороню.

 Обізвались крашаночки,

 Крашаночки невеличкі:

 «Хоч хвалитись нині гріх,

 Ми найкращі з вас усіх».

 Надійшло до всіх кропило,

                              Накропило, насварило,

                              Мир хай буде всім сьогодні,

                              Бо то свята Великодні!

      (Вчитель гілочками верби, змоченої у воді, оббризкує присутніх і промовляє):

 Верба б’є, не я б’ю:

 За тиждень – Великдень!

 Ось недалечко червоне яєчко!

 - Хто пояснить, що таке «кропило»?

 -  Пропоную розгадати декілька загадок, а відгадки запишіть у зошит. Поясніть орфограму у кожному слові.

        В одній бочці два тіста не змішуються. (Яйце, білок і жовток).

        Що святіше за хліб? (Паски).

        У фарбах катається  і до церкви збирається. (Яйце).

III. Підсумок уроку.

       Сьогодні  був незвичайний урок, на якому ми повторили  тему «Іменник», навчилися розмальовувати писанки, довідалися про види писанок, ознайомилися з народними прикметами, прислів’ями, загадками, традиціями  українців. Завтра Чистий Четвер. Цей день починається з того, що кожна людина, за традицією, купається до схід сонця, прибирає і прикрашає дім, красить яйця, пече паску.

              I учень      Вдягла весна мереживну сорочку,

   Умившись і звільнившись від турбот,

   І підіймає волошкові очі

   До вищих, до церковних позолот.

 II учень   Великдень всіх нас на гостини просить,

 Малює сонце полотно небес,

 І крашанку, як усмішку підносить:

 «Христос воскрес!»

              III учень   Воістину воскрес!

              I учень               І дзвони покотилися завзяті,

 І ніби покотились між людьми.

Всі разом: Христос воскрес! Христос воскрес! Христос воскрес!  

IV. Оголошення оцінок за урок.

V. Домашнє завдання. Повторити вивчене з теми «Іменник», підготуватись до контрольної роботи. Намалюйте візерунки до писанок.