Кроссенс на уроках української мови та літератури

            У XXI столітті час диктує нові вимоги до процесу навчання школярів. Необхідно зробити перехід від парадигми знань, умінь, навичок до парадигми розвитку особистості учнів. Особистості, здатної бачити мету, домагатися усвідомленого отримання знань і застосовувати їх у життєвих ситуаціях, особистості, здатної працювати у співпраці, бути комунікабельною, нестандартно мислити.

         Л. М. Толстой говорив: «Якщо учень в школі не навчився сам нічого створювати, то й  у житті він буде тільки наслідувати, копіювати ...».

           У цьому сенсі хорошим засобом для творчості є кроссенс. Розвиваючий метод «кроссенс» сприяє формуванню креативності, співпраці,комунікації і критичного мислення учнів.

           Що ж  таке кроссенс? Це сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу.

          Кроссенс  –  головоломка нового покоління, побудована на асоціаціях. Слово «кроссенс» означає  «перетин значень» і придумане за аналогією зі словом «кросворд».  Ідея  належить письменнику, педагогу і математику Сергію Федіну і доктору педагогічних наук, філософу і художнику Володимиру Бусленку.   Ідея кроссенса проста. Це  асоціативний ланцюжок, що складається з 9  картинок. 

Зображення розташовують так, що кожна  картинка має зв'язок із попередньою і наступною,  а центральна поєднує за змістом зразу декілька картинок. Завдання того, хто розгадує кроссенс - знайти асоціативний  зв'язок  між сусідніми (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Зв’язки в головоломці можуть бути і поверхневими, і глибокими, але в будь-якому випадку це відмінна вправа для розвитку логічного і творчого мислення.

Використання на уроках

Оскільки основне значення кроссенса – це певна загадка, ребус, головоломка, то він є гарною формою  нетрадиційної перевірки знань із теми.  Застосування кроссенса на уроці різноманітне, його можна використати:

•             При формулюванні  теми і мети уроку;
•             При вивченні нового матеріалу, в якості постановки проблемної ситуації;
•             При закріпленні і узагальненні вивченого матеріалу;
•             При підведенні підсумку роботи на уроці, включити як  рефлексію.

Можна побудувати весь урок в формі кроссенса, тобто дев’ять елементів кроссенса можуть

представляти собою структуру уроку.

Кроссенс можна запропонувати учням як творче домашнє завдання.
Для вчителя кроссенс :

•             Це  спосіб поглибити розуміння вже вивченого шкільного поняття (явища, теми); 
•             Це можливість показати неординарне практичне застосування знань і зв'язок вивченого з життям;
•             Це можливість встановити  міжпредметні зв’язки з іншими шкільними дисциплінами.

     Для учня кросенс:

•               Це розвиток логічного, образного і асоціативного мислення, уяви; 
•               Це прояв нестандартного мислення і креативності;
•               Це розвиток можливості самовираження.

Робота з кроссенсом відображає глибину розуміння учнями  вивченої теми. 

Під час  розгадування кроссенса розвиваються комунікативні і регулятивні вміння; навички роботи з інформацією; підвищується допитливість і мотивація до вивчення  предмету. .

 Метод «кроссенс» можна поєднати із такими інтерактивними методами, як:
1.    робота в малих групах;
2.    робота в парах»
3.    «мозковий штурм»;
4.    «коло ідей»;
5.    «мікрофон»;

6 КЛАС  УКРАЇНСЬКА МОВА

Тема: Загальні та власні назви

Етап: Узагальнення теми

Діти, я пропоную вам розв’язати цей кроссенс, поділяючи слова-відгадки на два стовпчика:

Загальна назва.Власна назва.

Бажаю успіху!!!

По периметру:

1-2 музикант Олег Скрипка – скрипка;

2-3 Скрипка – піаніно – музичні інструменти;

3-6 Піаніно – «До Елізи» Людвиг ван Бетховен – ноти для гри на піаніно;

6-9 композитор Людвиг ван Бетховен – сенбернар, порода собак з фільму «Бетховен»;

9-8 Собака тварина – собака знак;

8-7 собака знак – будка – житло для собаки;

7-4 Будка – Буратіно – вироби з деревини;

4-5-1 Буратіно - Олег Скрипка –  з’являються на телебаченні.Всі слова іменники. Одні пишуться з великої букви (власні назви), інші – з маленької (загальні назви).