"Біоенергопластика, як нетрадиційна форма проведення артикуляційної гімнастики"

Біоенергопластика,

як нетрадиційна форма проведення артикуляційної гімнастики

Чим більше впевненості в рухах дитячої руки, тим виразніша мова дитини, чим більше майстерності в дитячій руці, тим дитина розумніша.

В. О. Сухомлинський

У корекційній роботі особливу роль відіграє формування у дітей кінестетичних відчуттів органів артикуляції, що дозволяють відчути контрастність положення язика, щелеп, губ, спрямованість видиху. Їх чіткість обумовлена дотиковими відчуттями, що особливо важливо на початкових етапах постановки звуків, коли ще не сформована слухова диференціація.

Відомо, що використання в роботі різноманітних нетрадиційних методів і прийомів підтримує у дитини пізнавальну активність, запобігає стомленості, і в цілому, підвищує ефективність корекційної роботи. І одним з таких методів є біоенергопластика.

Біоенергопластика - це поєднання рухів артикуляційного апарату з рухами кисті руки.

Принцип біоенергопластики - сполучена робота пальців і кистей рук та артикуляційного апарату. Рухи рук імітують рухи органів мовного апарату. Комплекс вправ з використанням біоенергопластики сприяє розвитку рухливості артикуляційного апарату, що, в свою чергу, впливає на точність в засвоєнні артикуляційних укладів.

Рухи тіла, спільні рухи руки і артикуляційного апарату, якщо вони пластичні, розкуті і вільні, допомагають активізувати природний розподіл біоенергії в організмі. Це викликає надзвичайно сприятливий вплив на активізацію інтелектуальної діяльності дітей, розвиває координацію рухів та дрібну моторику.

Мета використання біоенергопластики:

• розвивати координацію рухів, дрібної мотори­ки пальців рук, органів артикуляції;
• нормалізувати м'язовий тонус;
• подолати синкенезію, гіперкінези, спастичне застигання пальців руки в неприродному по­ложенні;
• формувати кінестетичне відчуття напруження та розслаблення;
• активізувати мовленнєву та інтелектуальну діяльності дитини;
• розвивати пам'ять, довільну увагу, зорове і слухове сприйняття;
• формувати вміння діяти за словесними ін­струкціями;
• адаптувати вправи біоенергопластики до ру­хових, неврологічних і психологічних особли­востей дітей із ЗНМ, ускладнені стертою фор­мою дизартрії.

Під впливом кінезіологічних тренувань відзначаються позитивні структурні зміни в організмі: синхронізується робота півкуль головного мозку, розвиваються здібності, поліпшується увага, пам'ять, мислення, мова. Сила, рівновага, рухливість і пластичність нервових процесів здійснюється на більш високому рівні. Удосконалюється регулююча і координуюча роль нервової системи.

Виражена або розсіяна неврологічна симптоматика проявляється, перш за все, в рухових розладах: 

- порушення координації рухів; 

- змінах м'язового тонусу; 

- несформованості загальної, дрібної та артикуляційної моторики.

Діти можуть бути незграбні, розкоординовані, погано орієнтуватися в просторі та в схемі власного тіла. При збільшенні динамічного навантаження знижується якість рухів, розпадаються пози. Багатьом недоступно виконання артикуляційних проб: діти помиляються, швидко втомлюються, рухи стають неточними, порушується їх темп, ритм, плавність, з'являються сінкінезії.

Проведення артикуляційних вправ принципово відрізняється від загальноприйнятих, що досягаються з'єднанням артикуляційних рухів з рухами руки. Спочатку однією, потім і двох. 

Для артикуляційної гімнастики знадобиться дзеркало, яке повинно повністю показувати дитині її обличчя під час виконання вправ. Після правильного засвоєння артикуляційних вправ можна буде відмовитися від використання дзеркала. Відмова від використання дзеркала забезпечить розвиток кінестичних відчуттів. 

Вправи з артикуляційної гімнастики сприяють розвитку м'язової сили, динамічної організації руху, нормалізують м'язовий тонус, переключення рухів, роблять їх точними, легкими, ритмічними, допомагають дитині прийняти правильну артикуляційну та пальчикову позу:

1."Посмішка" - пальчики розставлені в сторони, як промінчики сонечка. Під рахунок 1 –пальчики розправляються і утримуються одночасно з посмішкою 5 сек., на рахунок 2 –долоня згортається в кулак. І так далі.

2."Хоботок" - долоня зібрана в пучку, великий палець притиснутий до середнього. Витягнути губи сильно вперед, напружити, як при вимовлянні звука У. Утримувати в цьому положенні 10 – 15 секунд.

3."Голочка" - пальці стиснуті в кулак, вказівний висунутий вперед.  Формує в дитини кінестетичне від­чуття напруження.

Мета: зміцнювати м'язи язика.

Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його, зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 секунд. Слідкувати, щоб кінчик язика не загинався.

4. "Лопаточка" - великий палець притиснутий до долоні збоку, зімкнута, ненапружена долоня опущена вниз. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні 10 – 15 секунд.

5."Футбол" - долоня стиснута в кулак, вказівний палець висунутий вперед, під рахунок кисть руки повертається вправо - вліво. Або  «Цукерка» формує в дитини кінестетичне відчуття напруження.

Мета: відпрацьовувати відчуття напружен­ня язика.

Зміст: у закритому роті напружений язик натискає то на одну щоку, то на другу. Виконувати протягом 10—15 секунд.

Методичні рекомендації:

1.  Губи мають бути з'єднаними.

2.  Прикласти долоньку малюка до щоки, щоб він міг переві­рити ступінь напруження язика.

6. "Смачне варення"готує артикуля­ційний апарат до поставлення звуків [Л], [Р], [Ч], [Ш], [Ж].

Кистями руки повертати в різні боки.

Мета: розвивати рухливість м'язів язика, відпрацьовувати рух угору широкої передньої частини язика.

Обведи широким кінчиком язика верхню та нижню губу (неначе злизуєш варення).

Методичні рекомендації:

1. Стежити, щоб працював лише язик, а нижня щелепа не «допомагала», не «підсаджувала» язик угору — вона

має бути нерухомою (можна притримувати її паль­цем).

2.  Язик повинен бути широким, його бічні краї торкаються куточків рота.

7."Гірка" - зігнута долоню опущена. Або «Кішка» готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [Л], [Р], [Ч], [Ш], [Ж].

Мета: розвивати рухливість м'язів язика, відпрацьовувати рух широкої передньої части­ни язика вгору.

Рот трохи відкрити. Кінчиком язика впертися в нижні передні зуби. Бокові краї язика притиснути до верхніх корінних зубів. Утримувати під лічбу 10 – 15 секунд.

Методичні рекомендації:

1.  Рот має бути відкритим і не закриватися.

2.  Стежити, щоб працював лише язик, а нижня щелепа не допомагала, не «підсаджувала» язик угору — вона по­винна бути нерухомою (можна притримувати її паль­цем).

3. Язик має бути широким, а його бічні краї — піднятими (нагадувати чашку).

8. "Грибок" Підняти ліву руку, (ніби це в нас ніжка грибочка) і покласти зверху на неї долоню правої руки (шапочка грибочка).

Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння.

9. "Маляр"- долоня піднята верх, рухаємо кистями руки вперед – назад. Відкрий рот, погладь широким кінчиком язика піднебіння, роблячи рухи вперед-назад, як маляр білить щіткою стелю.

10."Чашечка" - пальці притиснуті один до одного, імітуючи положення "чашечки". Рот широко відкрити. Широкий язик підняти вгору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик у такому положенні 10 – 15 секунд.

11. "Гармошка"

Свій язик «грибком» тримаю,

І його не відриваю.

На гармошці я зіграю:

Рот відкрию — закриваю.

(Відкрити рота, зробити вправу «грибок». Потім, не відкриваючи язик від піднебіння, відкривати і закривати рота. Рахунок 1-2.)

Найсприятливіший вік для того щоб підготувати дитину від 4 до 8 років,  так як саме в цьому віці кора півкуль головного мозку ще на стадії формування і краще сприймає нові знання такі як мова, сприйняття, мислення.

Артикуляційну гімнастику  необхідно проводити емоційно, в ігровій формі. Для цього можна використовувати ляльку - рукавичку, можна на провідній руці дитини намалювати очі і рот уявного чоловічка. Даний прийом сприяє емоційному підйому і підвищенню інтересу до виконання гімнастики з біоенергопластикою.

Результати застосування біоенергопластики:

- розвиток артикуляційної, дрібної моторики, пам'яті, уваги, мислення, почуття ритму, орієнтування в просторі;

- значне полегшення постановки і введення звуків в мову;

- забезпечення успішності дитини;

- розвиток кистей і пальців рук, забезпечення їх рухливості і гнучкості, що полегшує оволодіння навичкою письма;

- вибудовування наступності в роботі всіх зацікавлених учасників освітнього простору в корекції мови дітей;

- сприятливий вплив на психіку дитини, на стан її фізичного та психічного здоров'я;

- у дітей розвивається уява і фантазія, опанувавши всі вправи, діти вчаться «розповідати» руками цілі історії.

Був підтверджений зв'язок інтелектуального розвитку та дрібної моторики. Систематичні вправи по тренуванню рухів пальців поряд із стимулюючим впливом на розвиток мови є, потужним засобом підвищення працездатності головного мозку.

Основні умови проведення таких занять:

- увага на одночасність виконання артикуляційних рухів з рухом кистей рук;

- чітке виконання кожного руху;

- вправи виконувати багаторазово перед дзеркалом і без нього (на прикладі артикуляції);

- використовувати як ігрову форму артикуляційної гімнастики.

Застосування біоенергопластики ефективно прискорює виправлення звуковимови у дітей зі зниженими та порушеними кінестичними відчуттями, так як працююча долоня багаторазово підсилює імпульси, що йдуть до кори головного мозку від мови. І.П. Павлов вважав, що будь-яка думка закінчується рухом. Саме тому багатьом людям легше думати при діях, які повторюються, наприклад, ходьбі, погойдуванні ногою, постукуванні олівцем по столу. На руховій активності побудовані всі нейропсихологічні корекційно - розвиваючі програми. Ось чому слід пам'ятати, що для навчання дитини потрібен рух.

Список використаної літератури:

1. Бушлякова Р.Г. Артикуляційна гімнастика з біоенергопластикою.М.: Детство - Пресс, 2011.

2. Бушлякова Р. Г., Вакуленко Л. С. Артикуляційна гімнастика з біоенергопластикою. М., 2011.

3. Ерошкіна С.Т. Пальчиковий ігротренінг//Логопед.2007.№4.

Застосування біоенергопластики ефективно прискорює виправлення  порушених  звуків у дітей зі зниженими та порушеними кінестетичними відчуттями, так як працююча долоня багаторазово підсилює імпульси, що йдуть до кори головного мозку від язика.

Педагог може самостійно підібрати рух руки під будь-яку артикуляційну  вправу. Важливо не те, що саме буде робити дитина, а те, як вона це зробить. Необхідно привернути увагу  кожної дитини до одночасності виконання артикуляційних рухів з роботою кисті; їх ритмічності та чіткості.