Біографія Олександра Довженка

ТЕМА:«Історична і життєва правда у творі «Україна в огні» О.Довженка.»

«Книги і фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати от жаху, страждань, гніву і нечуваної сили людського духу» О. Довженко

Окупація України

Окупація України

Розчленування України Свої людиноненависницькі плани нацисти почали здійснювати відразу після загарбання території України. Спочатку гітлерівці прагнули ліквідувати саме поняття “Україна, розчленувавши її територію”. Дистрикт “Галичина” Рейхскомісаріат “Україна” “Трансністрія” Прифронтові території 1 2 3 4 1 – Закарпаття. Окуповане Угорщиною у 1939 р. 2 – Північна Буковина – окупована Румунією. 3 – Бессарабія – окупована Румунією. 4 – Кримська область. Готувалася до включення до рейхскомісаріату “Україна”. Кириченко В.А.

Масові репресії на Україні

Жахіття концтаборів

Жахіття концтаборів

- Чому «Україна в огні»?

Вогонь кохання вогонь родини вогонь зрадництва і відступництва вогонь правди про війну вогонь незламності духу вогонь героїзму

  Вогонь зради, дезертирства

Вогонь єдності родини.

Рік написання: 1942-1943 Літературний рід: епос Жанр: кіноповість Кіноповість (грецьк. kineo – рухаю) – специфічний літературний твір, якому притаманні всі якості повісті і водночас у ньому наявні драматичні елементи; він створюється, щоб бути втіленим на екрані.

Тема кіноповісті “Україна в огні” Зображено трагедію українського народу в Другій світовій війні: картини початку війни; безладний відступ військ та його причини; фашистську окупацію; вивіз молоді в німецьке рабство; партизанську боротьбу проти окупантів; панорамну батальну картину перелому в ході війни та звільнення Тополівки.

Ідея Незламність сили і непохитність духу нашого народу ,здатність до визвольної боротьби і впевненість у перемозі над ворогом.

Особливості кіноповісті "Україна в огні": •Елементи драми - діалоги •Народна пісня •Обрамлення твору: повість починається заспівом •Багато епітетів, порівнянь, метафор

Історія написання кіноповісті “Україна в огні” 31.03.1942 р. – публіцистичний нарис; літо, 1942–1943 рр. - кіноповість “Україна в огні”; 31.01.1944 р. – “кремлівське розп'яття”; 1966 р. – перше видання; 1995 р. – повна публікація.

Композиція: 50 окремих епізодів-картин. Кіноповість починається піснею: «Ой піду я до роду гуляти». У творі кілька сюжетних ліній: Доля роду Запорожців та інших учасників бойових дій; -лірична лінія Олесі й Василя; - лінія Христі Хутірної; -вчинки ворогів і поведінка прокурора Лиманчука.

Головні герої: Родина Запорожців: Лаврін, Тетяна, їхні діти, п'ятеро синів - Роман, Іван, Савка, Григорій, Трохим і дочка Олеся, подруга Олесі Христя Хутірна, Василь Кравчина; зрадник Заброда, німецький полковник Еріх фон Крауз і його син Людвіг.

Еріх Кох

Колабораціонізм (від франц. collaboration—співробітництво) — співробітництво населення з окупаційною владою та армією ворожої держави в період другої світової війни. З перших місяців німецько-радянської війни багато громадян СРСР — військовополонених і мирних жителів — добровільно вступали до німецької армії. Перевдягнені в німецьку форму, вони перебували на всіх театрах бойових дій, де воювали збройні сили Німеччини і дістали назву «хіві» (від нім. Hilfswillige —добровільні помічники).

«У грізну велику годину життя свого народу не вистачило у них ні розуму, ні великості душі. Під тиском найтяжчих обставин не одійшли вони на схід зі своїм великим товариством, що йому потім судилася здивувати світ своїми подвигами. Звикли до типової безвідповідальності, позбавлені знання урочистої заборони і розуміння ходу історії, мляві їх натури не піднялися до висот розуміння ходу історії. І ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії великих воїнів, бо не вчили їх історії…»

«Людвігу, ти мусиш знати, у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п’ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім’я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту… Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п’ять літ живуть негативними лозунгами відкидання Бога, власності, сім’ї, дружби! У них від слова нація остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників… От де ключик від скриньки, де схована їхня загибель…»

Залишившись один, Запорожець зняв з покуття портрет Сталіна. «Прощайте, товаришу. Не думали ми з вами, що так вийде. Та сталося: не малою, великою кров’ю, на своїй території, – тихо промовив він до портрета. – Що буде з народом нашим? Виживе він чи згине, що й сліду не стане ніякого? Розженуть його по каторгах та по лісах, байраках та гнилих болотах, як вовків сіромах, та натруять одне на одного, так що й живі завидуватимуть мертвим. Горе нам... Народ безсмертний, ви казали, товаришу мій. Ой важке наше безсмертя!»

«Вони були раді, що від’їжджають з небезпечного міста на схід, що машина справна. Душі у людей були малесенькі, кишенькові, портативні, зовсім не пристосовані до великого горя. Вони виросли в атмосфері легкого успіху й радощів. Сувора, мужня доба необхідності давно здавалася їм закінченою, перейденою, і вони плавали вже кілька літ в царстві свободи, мов рибки в тихій неглибокій річечці, де було завжди видно і дно, і небо, і лататтячко, й омутець».

  Вогонь ненависті між українцями, породжений радянською системою

Вогонь незламності духу народу, його героїчних вчинків

Вогонь вірності і кохання

  Вогонь трагічної долі української жінки під час війни

Хто з героїнь уособлює Україну? Христя Хутірна Олеся Запорожець

Вогонь життя

Проблемне питання - Чому твір називається “Україна в огні”, а не у вогні?

Проблемне завдання: «Чи дійсно на чужій території та малою кров’ю була здобута перемога?»

«Коло ідей» - То чому була заборонена «Україна в огні»?

Вправа «Мікрофон» Актуальність проблем кіноповісті О. Довженка «Україна в огні» в наш час, на мій погляд, полягає у тому…