Біографія та творчість Володимира Симоненка.

Василь Симоненко Витязь молодої української поезії 8.01.1935 – 13.12.1963

Василь Симоненко (псевдоніми - В.Щербань, С.Василенко, Симон) Народився 8 січня 1935 року в селі Біївці Лубненського району на Полтавщині. Закінчив середню школу в сусідньому селі Тарандинцях Вступив на факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченко, де брав участь в літературній студії імені Василя Чумака (СІЧ). В 1957-1960 роках працював в газеті "Черкаська правда", в 1960-1963 роках - в газеті "Молодь Черкащини", особистим кореспондентом "Робітничої газети", займався літературною творчістю.

Хата , в якій народився Василь. Село Біївці Лубенського району Пам’ятник Василеві Симоненку біля садиби в Біївцях

Проста сільська хата під стріхою, тільки табличка блакитна праворуч з написом: “У цій хаті народився і виріс відомий український поет Василь Симоненко”. Підлога вкрита сухою травою. Простий сільський дубовий стіл, козацька скриня, піч. Особистих речей поета тут не збереглося. Коли Василь забрав мати до Черкас, хату продали і деякий час вона стояла пустою.

Шкільні роки Василь Симоненко. Кінець 1940 – початок 1950 років «Василь Симоненко вчився в школі, коли я прийшла працювати учителем математики 5—7 класів. Мені довелося вести уроки креслення в старших класах... Я добре готувалася до уроків, але у своїх силах була не впевнена. І коли я заходила до класу, то найбільшу увагу звертала на парту, за якою сидів Василь. Він же якось спідлоба поглядав на мене й поволі, але красиво, креслив. Як пізніше я дізналася, він одночасно креслив і читав з-під парти художню книжку. А поглядав на мене, аби я не спіймала його на гарячому... Вчителька Василя – Уляна Миколаївна Демченко:

У своєму робочому кабінеті

В цьому будинку в Черкасах працював журналіст і поет Василь Симоненко

Вшанування пам’яті в Черкасах В Черкасах на площі, навпроти редакції газети «Черкаський край», по вулиці Хрещатик, черкащан зустрічав Василь Симоненко. Свого часу поет працював у цій обласній газеті, а тепер його бачитимуть таким же енергійним і динамічним, яким запам'ятали назавжди «Поруч нього будуть лебеді, які летять на Дніпро», — розповідає автор пам'ятника, скульптор Анатолій Гаян

У день 70-річчя Василя Симоненка, 8 січня, в Черкасах, було відкрито меморіальний музей поета у редакції теперішньої газети «Черкаський край», де працював Василь Андрійович На зібраних фото можна побачити Василя Симоненка у буденній роботі газетяра. Зберігся і стіл поета, його друкарська машинка і навіть листи. А ще у редакційному кабінеті на вішалці висить плащ та капелюх Василя Андрійовича, котрі передали музею рідні Симоненка, і здається, що поет ось-ось повернеться сюди.

Таким його пам’ятають…

Твори Симоненка

Література про Василя

Писати вірші почав ще в студентські роки, але в умовах прискіпливої радянської цензури друкувався неохоче: за його життя вийшли лише збірки поезій "Тиша і грім" (1962) і казка "Цар Плаксій і Лоскотон" (1963) Казка "Цар Плаксій і Лоскотон"

Творчість Віршовані казки: Казка про Дурила Подорож у країну Навпаки Цар Плаксій та Лоскотон Проза : Вино з троянд

Творчість Поезія: Баба Онися Вона прийшла Гей, нові колумби й магеллани Грудочка землі «Де зараз ви, кати мого народу?..» Дід умер Дума про щастя «Є в коханні і будні, і свята…» Жорна Злодій «Задивляюсь у твої зіниці…» Кирпатий барометр Кривда Курдському братові Лебеді материнства Леся Українка Любов

Творчість: «Ми думаєм про вас…» Монархи Моя мова Ні, не вмерла Україна! Перехожий Піч Порада товаришеві з КДБ Прирученим патріотам Русь Салюти миру Старість «Там, у степу, схрестилися дороги…» «Ти знаєш, що ти людина?..» (16.11.1962) Україні Український лев «Флегматично зима тротуаром поскрипує…» «Хто у тому винен, я не знаю…» Ще один протест «Чорні від страждання мої ночі…»

Яка причина смерті 28-річного чоловіка? 1962 року В. Симоненко разом з А. Горською та Л. Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВС на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. Після цього його було декілька разів жорстоко побито, (ст. ім. Шевченка м. Сміла) унаслідок чого помер від швидкоплинної хвороби нирок у 1963. Офіційна версія твердить про смерть від раку нирок…

Грудень 1963 року. Похорон Василя Симоненка Труну несуть Рябокляч, Дзюба, Коваленко, Сверстюк. Поховано Василя на центральному Черкаському кладовищі.

Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину… Біля могили посаджено кущ калини

Василь Симоненко посмертно удостоєний Державної премії України імені Тараса Шевченка у 1995 році.