Біологічний проект "Здорові зуби"

 

                     БІОЛОГІЧНИЙ  ПРОЕКТ

                                "ЗДОРОВІ ЗУБИ"    

для учнів 8 класів

 

 

МЕТА:

• сформувати поняття "здоров'я";
•  розкрити його психологічний, фізіологічний  та соціальний стан;
•  ознайомити учнів з факторами, що визначають здоров'я людини;
•  розглянути основні види зубів в ротовій порожнині, їх будову, функції та призначення, основні види захворювання зубів;
•  з’ ясувати причини їх виникнення  та наслідки;
•  дотримування основних гігієнічних та профілактичних прави;
•  більш детально познайомитись із професією лікара – стоматолога   та протезиста;
•  розробити систему рекомендацій ,щодо бережливого ставлення до зубів, та дотримування гігієнічних норм.

 

ІДЕЯ ПРОЕКТУ

Найбільшим багатством кожного з нас - це є здоров'я. Його не купиш за гроші. Ми що маємо – не оберігаємо, а якщо втрачаємо то плачемо.Незважаючи на скорочення  тривалості життя, збереження здоров'я є далеко не першою серед проблем, що хвилюють і владу, і пересічених громадян. А "правда життя" проста: турбота про своє здоров'я – особиста справа кожного.

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Етап планування роботи над проектом

План

1. Вступ
2. Здоров'я  - багатство кожного з нас.
3. Будова зубів ,їх види,  функції.
4. Захворювання зубів, причини та лікування.
5. Висновки. Рекомендації , щодо  гігієнічних правил догляду за зубами.

ІІ. Етап розподілу обов'язків між членами групи

1 група " Журналісти" - надати інформацію про значення здоров'я в житті кожного знас, навести приклади прислів'їв, висловів про значення здоров'я відомих людей.

2 група "Інформатори" - вивчити будову ротової порожнини, зокрема будову зубів. Познайомити із кількістю, видами та функціями зубів

3 група "Стоматологи" - розповісти про найбільш поширені хвороби зубів, методи та способи лікування, основні стоматологічні центри

4 група "Фотографи" - демонстрація фотографій, зовнішній вигляд хворих зубів.

 

 

 

ІІІ.  Зміст роботи

1.    Пошуковий етап

Учні разом з батьками, вчителями, бібліотекарем  працювали  у групах. Зустрічалися  з  лікарями – стоматологами, читали додаткову літературу, відвідували в поліклініці стоматологічний кабінет збирали матеріал по темі проекту. У результаті пошукової роботи, були зроблені висновки про те,  яке має бути в людини ставлення до здоров'я, зокрема гігієнічні вимоги до зубів.

2.  Оціночно – смисловий етап

• Обговорення зібраної інформації
• Систематизація матеріалів
• Створення власних рекомендацій

ІV. Узагальнюючий етап

Захист проекту перед шкільною громадою

1. Вступ

Єдина річ цінується найбільше
Лише тоді, коли нема вже її,
І гірше втрати ти не знаєш іншої,
Здоров'я найцінніше на Землі!

Що не купиш за гроші? Звичайно, здоров'я! Усі знають, але...

Життя найцінніше, що є у людини. Людина... Вона прийшла в цей світ творити лише добро й дарувати прекрасне, на це здатна лише здорова людина. Усі ми молоді, сповнені мрій, хочемо все осягнути, рухаємось вперед, мріємо про успіх. Усе життя для нас - попереду . Від сьогоднішніх наших рішень залежить наше мабутнє. Ми повинні бути здоровими. Але статистика на сьогодні повідомляє, щодо ситуації на території України:

• Кожна третя дитина має відхилення у фізичному та психічному розвитку;
• Високий рівень смертності немовлят
• За тривалістю життя Україна посідає  108 місце у світі і відстає від економічно розвинутих країн на 10 – 15 років
• Темпи зменшення кількості населення в Україні найвищі в світі, тому українців слід занести до Червоної книги як народ, що зникає.

Тема роботи  обрана не випадково – за останні роки населення України страждає на величезну кількість захворювань, абсолютно здорових людей немає. Проходячи цим літом учнівський медичний обов'язковий огляд лікарів, ми помітили , що найбільша черга в нашій районній поліклініці біля кабінетукабінету стоматолога. Чому? Задали ми собі таке запитання. Хочемо довідатись.

 

Звіт групи "Журналісти"

2. Значення здоров'я в житті кожного з нас

Бурхливий науково  - технічний прогрес, поява нових складних видів трудової діяльності змінюють звичний ритм і уклад життя. Зменшення фізичного навантаження і збільшення нервово – емоційного напруження, погіршення екологічних умов призводить до суттєвого порушення регуляцій основних фізіологічний функцій організму. Водночас дедалі все ширше коло людей усвідомлює, що здоров'я – це найбільша цінність.

Ніякі успіхи у разі досягнення поставленої мети не можуть бути виправдані, якщо вони пов'язані з погіршенням стану здоров'я. Здоров'я не існує саме по собі, не дається на все життя, не є постійним і не змінним. Про нього потрібно дбати все життя.

Здоров'я людини – це не просто відсутність хвороб, а значно ширше поняття.

Здоров'я – це стан фізичного, психічного та соціального благополуччя, високої працездатності та соціальної активності людини.

У здоровому організмі не порушені будова і функції органів і систем. Він здатний пристосовуватись до дії самих різноманітних чинників і зберігати стабільними показники процесів життєдіяльності. Коли порушується нормальна життєдіяльність організму, то виникають хвороби. Хвороб багато, і спричиняються вони по – різному. Підраховано, що на 70% виникнення хвороб залежить від самої людини: це шкідливі звички,порушення санітарно – гігієнічних норм, неправильне харчування, відсутність режиму праці, забруднення довкілля.

Здоров'я – це ранок зі свіжим повітрям,
Це сонце, що гріє ласкаво й привітно.
Це хвилі Дніпра, що нам сили дають,
Бери це сміливо , мій друже і в путь.

Здоров'я  - смак свіжих ягід дозрілих,
Це спорт, що дає нам наснагу і сили,
Це сон, що на крилах нам зорі несуть,
Усе це з собою узять не забудь.

Та тільки на цьому шляху пам'ятай ,
Цурайся цигарки, від чарки тікай,
І знай, любий друже, у цьому житті
Чи бути здоровим – вирішуєш ти!

Існує дуже багато прислів'їв про здоров'я, а саме:

• Здоров'я – це сила і розум.
• Здоров'я – це краса.
• Без здоров'я немає щастя.
• Гроші загубив – нічого не загубив, здоров'я загубив все загубив.
• Здоров'я не купиш.
• Здоров'я – це те, що потрібно берегти.
• Здоров'я – це найвище благо.
• Якщо немає здоров'я, немає щастя також!
• Було б здоров'ячко, все інше наживемо.
• Щоб працювати – треба силу мати.
• Великий сміх – здоров'я.
• Люди часто хворіють – берегтись не вміють.
• Не смерть страшна, а недуга.
• Як дитина бігає і грається, то й здоров'я їй всміхається.
• Держи голову в холоді, ноги в теплі, довгий вік проживеш на Землі.
• Горе стихає, а здоров'я зникає.
• Хто лазню має, той хвороб не має.
• Як про здоров'я дбаєш – так і маєш.
• Старому та слабому годи, як малому.

Вислови про  здоров'я відомих людей

1.Здоров'я – це скарб
                                                                        ( Монтень)

2.    Добути і зберегти здоров'я може тільки сама людина
                                                                                      (М.М. Амосов).

3. Всім відомо, всім усно,що здоровим бути краще, тільки треба знати, як здоровим стати.
                                                                                                     (Т. Волгіна)

4. Головним скарбом життя є на землі, що ти завоював, не багатство, що у тебе в скринях... Головним скарбом життя є здоров'я.
                                                                                                                ( Авіцена)

Хвороби є основною причиною того, що більшість населення Землі помирає передчасно. Середня біологічна тривалість життя людини становить близько 90 років, тоді як середня практична тривалість життя людей у розвинутих країнах становить 74 роки, а в країнах , що розвиваються, - 56 років. В Україні середня тривалість життя становить 64 роки. Отже, ми не  доживаємо 26 років до середньої біологічної тривалості життя.

Хвороб багато. Спричиняються вони по – різному. Але підраховано, що на 70% винекнення хвороб залежить від самої людини: це шкідливі звички, порушення санітарно – гігієнічних норм, неправильне харчування, відсутність режиму праці й відпочинку, забруднене довкілля. Зберегти і зміцнити здоров'я можна тільки знаючи свій організм, причини , що призводять до хвороби,  та засоби запобігання їм. Допоможе нам  в цьому тема нашого проекту.

Звіт групи "Інформатори"

Травний канал починається з ротової порожнини, у якій їжа зазнає хімічної та механічної обробки ( акт жування). Подрібнюють і перетирають їжу до кашкоподібного стану зуби.

Ротова порожнина обмежена спереду губами, збоку – щоками, зверху – піднебінням, знизу – язиком і дном рота, ззаду переходить у глотку. Стінки ротової порожнини вкриті слизовою оболонкою. В якій багато слинних залоз.

Зуби  - кісткові органи, розташовані в комірках верхньої та нижньої щелеп ротової порожнини.
У дорослої людини 32 зуби. За формою і функціями їх поділяють на різці, ікла, малі та великі кутні зуби.

У кожному зубі розрізняють коронку,шийку і корінь. Спереду на кожній щелепі розташовані по чотири плоскі різці. Поряд з ними міститься по одному іклу. Різці та ікла мають по одному корені. Цими зубами відкушують їжу. Далі з кожного боку є два малі і три великі кутні зуби, які подрібнюють їжу. Нижні кутні зуби мають два. А верхні три корені.

 

3. Будова зубів

Зуб має м'яку внутрішню частину – пульпу – і тверду зовнішню частину, до якої входить емаль, дентин і цемент. Емаль вкриває коронку зуба зверху. Це найміцніша в організмі людини тканина, що за твердістю наближається до кварцу. За твердістю вона лише трохи поступається алмазу (250 — 800 од. Віккерса). Вона на 96 % складається з мінералів, в основному з гідроксиапатиту, які дуже вразливі до дії кислот, тому руйнування емалі починається вже при pH 4,5. карієсприйнятливість зубної поверхні залежить від безлічі факторів:

Властивість анатомічної поверхні зуба: у природних фіссурах і в проміжках між зубами є сприятливі умови для довготривалої фіксації зубного нальоту.

Насиченість емалі зуба фтором: фторапатити, стійкіші до дії кислот.

Проте й вона при недотриманні гігієни зубів може стиратися і давати тріщини. Дентин розташований під емаллю й утворює більшу частину коронки, шийки і зануреного у ясна кореня. Цемент вкриває шийку і корінь зуба.пульпа складається зі сполучної тканини і заповнює порожнину зуба. У пульпі через канал кореня входять кровоносні та лімфатичні судини, нерви. За рахунок пульпи зуб живеться і росте.

Зуби закладаються ще в утробний період, але перші, так звані молочні, зуби з'являються після шести місяців, а до 10-12 років  вони змінюються на постійні.

Остання пара зубів мудрості у людини з'являється до 25 років.

  Усередині зуба знаходиться сполучна тканина, пронизана нервами і кровоносними судинами ( пульпа). Розрізняють молочні та постійні зуби. Всупереч поширеній помилці, нормальна кількість зубів у дорослої людини - 28, плюс необов'язкові 4 " зуба мудрості "  . З них 8 різців, 4 ікла, 8 малих корінних і 8-12 великих корінних зубів. У дітей молочні зуби починають прорізатися у віці від 3 місяців до року [джерело не вказано 645 днів]. У період від 6 до 12 років молочні зуби поступово замінюються постійними. Молочних зубів усього 20: 8 різців, 4 ікла і 8 моляров. Зустрічаються також люди, у яких присутні не 32, а 33 зуба. Такі випадки вкрай рідкісні, але вони бувають, в медицині їх прийнято називати надкомплектні; зазвичай буває, що замість двох верхніх передніх присутні три зуба.

Стоматологічна анатомія - це розділ анатомії, який присвячений будові зубів. Розвиток, зовнішній вигляд і класифікація зубів відноситься до об'єкта вивчення цього розділу, проте прикус або дотику зубів - ні. Стоматологічну анатомію можна розглядати як таксономічну науку, так як вона займається класифікацією зубів, їх структурою і ім'ям. Ця інформація потім використовується на практиці стоматологами під час лікування.

Зуб розташований в альвеолярному відростку щелепи, складається з ряду твердих тканин (такі як зубна емаль, дентин, зубний цемент) і м'яких тканин (пульпа зуба). Анатомічно розрізняють коронку зуба (виступаючу над яснами частину зуба), корінь зуба (частина зуба, розташована глибоко в альвеоле, покрита яснами) і шийка зуба - ділянка з найбільш тонкої емаллю, що представляє собою перехідну область коронки в корінь зуба. Усередині зуба розташовується порожнину, яка складається з так званих пульпової камери і кореневого каналу зуба. Через спеціальний отвір (апікальний) у верхівці кореня в зуб йдуть артерії, які доставляють всі необхідні речовини, вени, а також нерви, які здійснюють іннервацію зуба.

          Ортопантомограма зубів

       

 

Рентгенограма (зліва-направо) третього, другого і першого корінних зубів у різних стадіях розвитку.

         

 

За основною функції зуби діляться на 4 типи:

• Різці - передні зуби, які прорізаються першими у дітей, служать для захоплювання і розрізування їжі
• Ікла - конусоподібні зуби, які служать для розривання і утримання їжі
• Премоляри (предкоренние або малі корінні)
• Моляри (корінні) - задні зуби, які служать для перетирання їжі, мають три кореня на верхній щелепі і два - на нижній

 

Розвиток зуба

                 

Стадія шапки

                    

 Початок стадії дзвони

 Працюючи над проектом, нами було проведено анкетування  серед учнів 5-9-х класів нашої школи  107 учнів /  59.1 % охоплення.

                                                              Анкета

1. Вам лікували зуби?
2. Чи видаляли вам зуби?
3. Як часто Ви вживаєте солодке:

- рідко;

     - часто;

     - постійно

4. Чи є у вас звичка розгризати цукерки, горіхи, насіння?
5. Ви палити цигарки?
6. Скільки разів на день ви чистити зуби?
7. Чи знаєте ви як правильно чистити зуби?
8. Як часто відвідуєте стоматолога?
9. Яв ви вважаєте, що впливає на стан зубів, ротової порожнини?
10. Які ви знаєте хвороби зубів?
11. Як можна попередити хвороби зубів?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звіт групи "Стоматологи"

4. Захворювання зубів

• Карієс

                                      

Карієс зубів  (лат. caries гниття) - патологічний процес, що виявляється демінералізацією і подальшою деструкцією твердих тканин зуба з утворенням дефекту у вигляді порожнини.

 Демінералізація емалі відбувається в результаті дії ні неї органічних кислот, в основному молочної та піровиноградної, що утворюються на поверхні емалі внаслідок ферментації вуглеводів (моно-і дисахаридів) мікроорганізмами зубного нальоту. При цьому поряд з безпосереднім руйнівним впливом органічних кислот на мінеральні речовини емалі має значення тривале підвищення концентрації водневих іонів, що сприяє розчиненню кристалів апатиту емалі. Надалі спостерігається проникнення мікроорганізмів у більш глибокі тканини зуба; руйнування дентину при цьому зумовлено як демінералізующім дією органічних кислот, так і протеолітичних дією ферментів мікроорганізмів ні основна речовина дентину колаген.

 Виникненню К. з. сприяють загальні і місцеві фактори. Найбільше значення серед спільних чинників має аліментарний (недостатнє надходження в організм білків, вітамінів, мінеральних солей, ряду мікроелементів, в т.ч. фтору, надлишкове споживання легко ферментуючих вуглеводів, а також порушення функцій інших органів і систем організму, стресові ситуації. До місцевих чинників відносять кількісні і якісні зміни слини, тривала затримка в порожнині рота залишків їжі. містить вуглеводи. Важливе значення у розвитку К. з. має резистентність зуба, яка залежить від структурних особливостей і хімічного складу емалі.

 У перебігу каріозного процесу розрізняють дві стадії: ранню - стадію плями (білого і пігментованого) і пізню стадію утворення дефекту твердих тканин (поверхневий,  середній і глибокий карієс ).

 У стадії білої плями емаль втрачає природний колір унаслідок демінералізації її підповерхневих шарів (поверхневий шар емалі не змінений). При пігментованою плямі процес демінералізації захоплює глибші шари емалі, а іноді і всю емаль до її з'єднань з дентином. Карієс у стадії плями протікає безсимптомно і виявляється лише при огляді у вигляді білого (меловідного) або пігментованої (від коричневого до чорного) плями. Поверхня емалі гладка, проте на відміну від інтактної емалі забарвлюється 2% розчином метиленового синього.

 Поверхневий карієс виникає на місці білого або пігментованої плями і характеризується руйнуванням тканини емалі до дентино-емалевого з'єднання. Він може супроводжуватися короткочасними болями при дії механічних і температурних подразників, частіше больові відчуття відсутні. При ковзанні зонда по поверхні емалі визначається шорсткість.

 При середньому карієсі ушкоджується поверхневий шар дентину, симптоматика, як правило, відсутня, іноді виникають невеликі короткочасні больові відчуття. При огляді виявляють каріозну порожнину з розм'якшеним дентином.

 При глибокому карієсі процес захоплює значну частину дентину. Хворі скаржаться на короткочасні болі при дії механічних, хімічних і температурних подразників, що проходять після їх усунення. При огляді виявляють глибоку каріозну порожнину з розм'якшеним дентином, зондування дна порожнини хворобливо. Прогресування і перехід процесу на пульпу приводить до розвитку пульпіту.

 Діагноз встановлюють на підставі скарг хворого (короткочасні больові відчуття при впливі подразників) і результатів огляду. Диференціальний діагноз на стадії плями проводять з гіпоплазією емалі і флюорозом. Зміни при цих захворюваннях бувають множинними і локалізуються на вестибулярній і жувальної поверхнях зубів: колір їх при фарбуванні метиленовим синім не змінюється. Поверхневий карієс диференціюють з гіпоплазією і ерозією емалі. При гіпоплазії емалі на відміну від поверхневого карієсу спостерігається ураження декількох однойменних зубів з локалізацією процесу на однаковому рівні, поверхню зубів гладка. Ерозії емалі мають чашеобразну форму і локалізуються на вестибулярній поверхні різців верхньої щелепи. Середній карієс диференціюють з клиновидним дефектом, який має відповідну форму, тверду, гладку поверхню. Про залученні в процес пульпи при глибокому карієсі свідчить появу скарг на самовільні або нічні болі, а також результати дослідження електропровідності пульпи (в нормі і при карієсі чутливість пульпи не змінена, зуб реагує на подразнення електричним струмом силою 2-6 мкА: при пульпіті його електрозбудження знижена).

 Лікування залежить від характеру зміну в тканинах зуба. У стадії білої плями лікування проводять без препарування. У ділянка демінералізації вводять іони кальцію і фосфору. З цією метою застосовують 10% розчин глюконату кальцію, 1,5-3% розчин «Ремодент». Поверхня зуба висушують, видаляють зубний наліт, а потім на ділянку ураження на 15-20 хв накладають ватяні тампони, змочені ремінералізуючих розчином. Курс лікування складається з 15 процедур. При початкових змінах біла пляма зникає повністю, при значній демінералізації пляма зменшується в розмірі, але повністю не зникає. Можливі рецидиви, у зв'язку з чим виникає необхідність повторного лікування. На стадії пігментованою плями ремінералізацію проводити не доцільно.

 При поверхневому, середньому і глибокому карієсі проводять препарування каріозної порожнини з подальшим відновленням анатомічної форми зуба - пломбуванням (див. Пломбування зубів). У разі глибокого карієсу при пломбуванні на дно каріозної порожнини накладають лікувальну прокладку з кальмецин. Правильне ретельне препарування та пломбування виключають можливість рецидиву.

 Профілактика спрямована на усунення умов, що сприяють розвитку карієсу, і підвищення резистентності емалі зуба. У свою чергу необхідно обмежити вживання надмірної кількості вуглеводів, виключити прийом солодощів в проміжках між їжею, а також не вживати солодке як остання страва, перед сном, після чищення зубів. Цукор краще замінити вуглеводами, не піддаються ферментації, - ксилітом, сорбітом та ін У раціон вводять тверду їжу (овочі, фрукти), розжовування якої сприяє самоочищенню зубів (звільнення від залишків їжі, м'якого зубного нальоту).

 Провідне значення в профілактиці К. з. належить гігієні порожнини рота. Чистити зуби необхідно вранці після сніданку і особливо ретельно (не менше 3 хв) ввечері перед сном. Діти повинні починати чистити зуби з 2-3-річного віку, з 4 років - два рази на день. Зубні пасти у зв'язку з менш вираженим абразивним дією мають більш широке поширення, ніж зубні порошки. Поряд з гігієнічними пастами можна використовувати пасти лікувально-профілактичної дії, що містять ті або інші лікарські речовини. Зуби рекомендується чистити зубною щіткою з штучною щетиною. Якщо щетина втрачає свою форму, починає ламатися, розволокнюючу, щітку необхідно замінити. Видалення залишків їжі роблять за допомогою зубочистки. Для видалення зубного нальоту з поверхні зуба, з міжзубних проміжків застосовують зубні нитки. Допоміжним гігієнічним засобом є зубні еліксир, які використовуються після чищення зубів або після їжі.

 Важлива роль у формуванні стійкості зубів до несприятливих факторів належить харчуванню. Під час вагітності, коли у плода відбувається закладка й розвиток зубів молочного прикусу, харчування майбутньої матері повинне бути різноманітним, необхідно обов'язково включати в раціон молочні продукти. Особливе значення має характер харчування дитини в перший рік життя (закладка і розвиток постійних зубів). Природне вигодовування забезпечує організм новонародженого усіма необхідними компонентами.

 Найбільше значення для попередження карієсу, особливо в період мінералізації твердих тканин зубів та їх прорізування, має фтор, ефект якого обумовлений утворенням фторапатитом - сполуки більш стійкого до дії кислоти, ніж гідроксиапатит. При недостатньому надходженні фтору в організм його слід вводити додатково різними способами. Найбільш дешевим та ефективним способом введення фтору в організм, рекомендованим ВООЗ, є фторування питної води. Оптимальна концентрація фтору у питній воді для попередження карієсу зубів - 1 мг / л. Фтор можна також додавати в харчову сіль, молоко. Застосовують препарати фтору всередину, їх призначають починаючи з 2-річного віку до 14-15 років і приймають не менше 250 днів у році. Більш широко використовують кошти місцевого застосування: розчин фториду натрію, фторсодержащий лак, «Ремодент». Розчин фториду натрію (0,05-0,2%) застосовують у вигляді полоскання після видалення м'якого зубного нальоту 1 раз на 2 тижні. Фторсодержащий лак наносять пензликом або ватяним тампоном на поверхню зуба після його ретельного висушування. Процедуру проводять 2 рази на рік з інтервалом у 6 міс. «Ремодент» наносять ватним тампоном на ретельно висушену поверхню зуба на 15-20 хв; процедуру повторюють 3-4 рази з інтервалом в 2-3 дні кожні півроку.

• Пульпіт
• Хронічний гангренозний пульпіт
• Загострення хронічного пульпіту
• Лікування
• Етапи вітальної екстирпації
• Ускладнення

 

Пульпіт - запалення судинно-нервового пучка зуба ( пульпи).

Етіологія

 Найбільш часто пульпіт є ускладненням карієсу, а також може бути наслідком неправильних дій лікаря (препарування зуба під ортопедичні конструкції, неякісні пломби, оперативні втручання на пародонті, вплив хімічних речовин). Також описано випадки ретроградного пульпіту (тобто інфікування через апікальний отвір).

 Класифікація

Гострий пульпіт :

• гіперемія пульпи ;
• серозний обмежений ;
• серозний дифузний ;
• гнійний ;
• травматичний .

Хронічний пульпіт:

• фіброзний
• гіпертрофічний (проліферативний)
• гангренозний

 

Загострення хронічного пульпіту :

• конкрементозний пульпіт
• пульпіт ускладнений фокальним періодонтитом

 Патогенез

Пульпіти поділяються на гострі і хронічні. Під гострим пульпітом розуміють стан, коли інфекція проникла в пульпу при закритій пульпарной камері (через тонку стінку зруйнованого карієсом зуба). Гострий пульпіт спочатку носить вогнищевий характер і протікає як серозне запалення (серозний пульпіт), потім з'являється гнійний ексудат (гнійний пульпіт). При цьому з'являються дуже сильні болі внаслідок накопичення гнійного ексудату в закритій пульпарной камері.

 Хронічні пульпіти найчастіше є результатом гострого.

 Хронічні пульпіти поділяються на фіброзні, гіпертрофічні і гангренозних. Основна форма хронічного пульпіту це фіброзний пульпіт, при якому відбувається розростання волокнистої сполучної тканини. При гіпертрофічному пульпіті відбувається гіпертрофічної розростання пульпарной тканини через відкриту каріозну порожнину. При гангренозний пульпіті в коронкової пульпи виявляється розпад тканини. У кореневій пульпі виявляється грануляційна тканина.

 Клініка

• Гострий пульпіт
• Гострий вогнищевий і дифузний пульпіт

 Основні ознаки гострого пульпіту це дуже сильні, іррадірующіе (поширюються) по гілках трійчастого нерва (при гострому осередковому пульпіті іррадіації немає, пацієнт чітко може вказати болючий зуб) болі, які посилюються вночі. Болі носять періодичний характер. Причинний зуб дуже чутливий до термічних подразників, причому біль посилюється і триває після видалення подразника (на відміну від карієсу). Перкусія (постукування) зуба нечутлива або малочутлива (на відміну від періодонтиту).

• Хронічний пульпіт
• Хронічний фіброзний пульпіт

 Фіброзний пульпіт частіше відбувається безсимптомно або зі слабкими неприємними відчуттями.

• Хронічний гіпертрофічний (проліферативний) пульпіт

 При гіпертрофічному пульпіті в каріозної порожнини виявляється гіпертрофований фіброзний поліп.  Гангрена пульпи

• Хронічний гангренозний пульпіт

 Гангренозний пульпіт може протікати із значними больовими відчуттями, при цьому зуб чутливий до гарячого, а холод заспокоює біль.

• Загострення хронічного пульпіту
• Лікування

 Серозні пульпіти вважаються оборотними при належному лікуванні (Ca-містять лікувальні прокладки під пломби, антибиотиковой пов'язки тощо), яке спрямоване на ощелачивание порожнини зуба, з подальшим утворенням вторинного дентину. Показаннями до цього (біологічному) методу лікування є молодий вік (до 30 років), відсутність хронічних захворювань і достатня карієс-резистентність (стійкість тканин зуба до каріозної процесу). Можливо також часткове видалення пульпи (ампутація пульпи), проте, в даний час використовується рідко, в основному в молочних зубах і в зубах з несформованою верхівкою (до двох років після прорізування зуба).

 При лікуванні гострих гнійних і хронічних пульпітів проводиться механічна та медикаментозна обробка системи кореневих каналів (депульпірованія - "видалення нерва") і пломбування (герметична обтурація) каналу. Видалення нерва може проводитися як в одне відвідування, так і в два. Після анестезії створюється повідомлення з нервом, і на нього накладають Девіталізуючі пасту (в народі іменується " миш'як "; в дійсності ж, він вже практично не використовується, будучи заміненим новим засобом - пастою на основі параформальдегід і анестетика, його можна залишати на тиждень, при цьому, токсичність його набагато нижче). Або ж під анестезією віддаляється нерв, в каналі залишають лікувальну речовину (для антисептики і зняття запалення) через 3 дні зуб можна пломбувати. За час лікування необхідно зробити як мінімум 2 знімку: перший - до початку лікування, для оцінки довжини і структури каналів, другий - після, для оцінки якості пломбування каналів. депульповані зуб згодом потребує армування (фіксація штифта з скловолокна, титану, срібла, пр.) та / або покритті коронкою, за показаннями.

Етапи вітальної екстирпації

 1.Знеболювання

 2.Полне препарування каріозної порожнини

 3.Вскриття порожнини зуба

 4.Розкриття порожнини зуба

 5.Ампутація коронкової пульпи

 6.Розширення усть кореневих каналів

 7.Екстірпація кореневої пульпи

 8.Зупинення кровотечі

 9.Діатермокоагуляція

 10.Визначення робочої довжини кореневого каналу

 11.Механічна й медикаментозна обробка кореневого каналу

 12.Висушування кореневого каналу

 13.Пломбірування кореневого каналу

 14.Вкладення ізолюючої прокладки

 15.Пломбірування зуба

Ускладнення

 

 Хронічний пульпіт без належного лікування, при неадекватній обробці системи кореневих каналів, при негерметичной обтурації каналу або негерметичності відновлення зуба (пломби, вкладки, накладки, коронки) може перейти в періодонтит.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, 70% людей потребують охорони зубів найпоширенішою хворобою зубів є карієс. Карієс виникає внаслідок руйнування емалі з утворенням порожнин в стінці зуба.  Істотну роль у розвитку карієса відіграє мікрофлора порожнини рота, зокрема стрептококова. Через пошкоджену емаль ушкоджєтьсяя і дентин. У пошкодженні зуби проникають мікроорганізми, які ще більше руйнують зуб,  Поширюючись по всьому організмові. Можуть спричинити інфекційні захворювання. Розвитку карієсу сприяє також нестача вітамінів ( особливо  групи В),солей кальцію,фосфору, фтору.

Карієс – захворювання твердих тканин зуба, що проявляється у руйнуванні емалі ц дентину.  Найпоширеніше захворювання зубів. Причини винекнення остаточно не з'ясовавні. Привертає до карієсу неправильне харчування: уживання великої кількості цукру, солодких борошняних виробів, недолік вітамінів, кальцію .

Кровоточивість ясен -  результат захворювання  слизуватої оболонки ясна можуть бути наслідком не тільки місцевого, але й загальної недуги організму. Зазвичай виникає при чищенні зубів щіткою, при прийманні іжі. Кров минає з краю ясен при запаленні його слизуватої оболонки.

Пульпіт – запалення пульпи зуба. Є ускладненням карієсу зубів, причиною якого можуть бути травми (ушкодження судин, що харчують зуб,отлом частин коронки з оголенням пульпи, переломи зубів).

Абцес околочелюсний -  гнійне запалення з утворенням обмеженого вогнища розпаду в тканинах щелепно – лицьової області. Збудник головним чином стрепто і стафілококи. Джерелом інфекції може бути хворий зуб, ангіна, фурункул, ушкодження шкіри та слизуватої порожнини рота.

Альвеоліт –запалення стінок лунки вилученого зуба. Виникає в разі занесення інфекції при травматичному видаленні зуба

Зубний камінь – щільні відкладення на зубах у вигляді жовтуватих або темно – сірих глибок. Зубний камінь відкладається на тих ділянках зуба, де не відбувається досматнього самоочищення при жуванні їжі. Він може покривати й всю поверхню зуба.

• Зубний камінь

Як показує статистика, зубний камінь виявляється практично у 80% дорослих людей. Це стоматологічне захворювання, яке проявляється у вигляді відкладень на поверхні зубів. Причому зубний камінь може вражати як натуральні, так і штучні зуби. Жіночий журнал JustLady розповість сьогодні про зубний камінь і причини, які призводять до його утворення.

Зубний камінь: причини утворення нальоту на зубах

Спочатку зубний камінь відкладається як м'який наліт, який поступово твердне. Цей наліт утворюється з залишків їжі, патогенних мікроорганізмів, клітин епітеліальних тканин, солей кальцію, фосфору. Також до його відкладенню на поверхні зубів може призвести посилене слиновиділення, порушення обміну речовин, захворювання шлунково-кишкового тракту. Крім того, до причин утворення зубного каменю відноситься недотримання гігієни порожнини рота, куріння, прийом антибіотиків, вживання здебільшого тільки м'якої їжі, звичка жувати однією стороною зубів. Якщо людина помічає, що на його зубах з'явився наліт, йому необхідно видалення зубного каменю.

Спочатку зубний камінь відкладається на поверхні зубів, які через своє розташування важко очищуються зубною щіткою. Потім наліт з'являється і на інших зубах. Зубний камінь буває наддесневой і підясенні. Наддесневой камінь утворюється на відкритих поверхнях зубів, колір каменю може бути від світло-жовтого до темно-коричневого. Зазвичай зняття зубного каменю цього типу не викликає ніяких складнощів - лікар видаляє його спеціальними інструментами. А ось поддесневой камінь не так помітний, і видалення зубного каменю цього типу більш трудомістке. Такий тип каменю зустрічається рідше, проте він є у більшості людей старше сорока років. Мінералізовані відкладення відбуваються через насиченість слини іонами фосфору і кальцію, іноді камінь утворюється через застій слини і освіти аміаку через діяльність бактерій зубної бляшки. Спочатку камінь відкладається на внутрішній поверхні, а потім навколо зуба відкладається щільний моноліт. Те, наскільки швидко і сильно він буде збільшуватися, залежить від кількості і складу слини, консистенції їжі та гігієни порожнини рота.

Зубний камінь небезпечний тим, що він може стати причиною розвитку інших стоматологічних хвороб. Наприклад, через поддесневого каменю, який створює хороші умови для життя патогенних мікроорганізмів, відбувається запальний процес. У свою чергу через нього може розвинутися пародонтит. Крім того, зубний камінь виглядає дуже неестетично і псує посмішку людини. Саме тому люди, у яких спостерігається відкладення нальоту на зубах, вибирають зняття зубного каменю. Процес видалення зубного каменю відбувається в клініці за допомогою спеціального обладнання, іноді використовується місцеве знеболення. У сучасній стоматології є ефективні і безболісні способи видалення каменя. А після зняття каменю поверхню зубів полірується і шліфується.

Відомо, що є зв'язок між інтенсивністю утворення каменю і кількістю слини. Так, зубний камінь утворюється інтенсивніше, якщо кількість слини перевищує норму. Також через неповноцінного жування, коли людина жує переважно однією стороною зубів, камінь більше відкладається на «неробочої» стороні. Не менш важлива і консистенція їжі - через м'якої їжі зуби гірше очищаються від нальоту. Ну і, звичайно, через неналежне догляду за порожниною рота. Втім, відомі випадки, коли зубний камінь не відкладався навіть при відсутності будь-якої гігієни порожнини рота.

Профілактика зубного каменю

Якщо дотримуватися елементарних правил, то посмішка людини завжди буде красивою і здоровою. Так, журнал JustLady нагадує вам, що ви повинні ретельно доглядати за ротовою порожниною. Якщо ви помітили, що на зубах почав відкладатися камінь, то його потрібно вчасно видалити. Для профілактики зубного каменю потрібно більше їсти твердої їжі, яка при жуванні механічно знімає з зубів м'який наліт.

Видалення зубного каменю

Сьогодні стоматологія має в своєму розпорядженні ефективними і безболісними засобами видалення відкладень на зубах. Наприклад, за допомогою інструментів стоматолог швидко очищає камінь з зуба, при цьому пацієнт не відчуває ніякого болю. Інший ще більш ефективний спосіб - ультразвук, з ним вся процедура взагалі займає не більше п'яти хвилин. Ультразвуковий апарат знімає зубний камінь, при цьому нітрохи не пошкоджує емаль зубів і ясен. Лікар може навіть очистити не тільки самі зуби, але навіть ясенні кишені. Після зуби (включаючи пломби) полірують абразивною пастою, потім наносять спеціальну пасту з фтором, яка сприяє поліпшенню міцності зубів.

Хто в «групі ризику»

Потрібно віддавати собі звіт в тому, що зубний камінь - це небезпека для зубів, і якщо вчасно не подбати про його видаленні, то він може призвести до карієсу і запалення ясен. Не залишайте свої зуби напризволяще, якщо ви бачите, що на них з'явився наліт. Потім ви будете змушені лікувати куди більш серйозні проблеми. У групі ризику знаходяться люди, які:

 • не піклуються про гігієну порожнини рота;

 • неправильно або нерегулярно чистять зуби;

 • в основному харчуються м'якої їжею;

 • пережовують їжу однією стороною зубів більше, ніж другий;

 • страждають порушенням обміну речовин.

 

Регулярно відвідуючи стоматолога і доглядаючи за своїми зубами, ви можете бути впевнені, що ваша гарна і здорова усмішка - справжня прикраса вашої зовнішності!

Периодонтит – запалення навколишньої тканини зуба.

За етіологією розрізняють такі види періодонтитів:

Інфекційний.

Травматичний.

Медикаментозний.

Класифікація періодонтиту

Ця класифікація прийнята в пострадянських країнах, зарубіжна класифікація інша.

Гострий періодонтит (periodontitis acuta) :

гострий серозний,

гострий гнійний.

Хронічний періодонтит:

фіброзний,

гранулюючий,

гранулематозний.

Загострення хронічного періодонтиту.

Етіологія

Інфекційний періодонтит переважно є ускладненням карієсу. Як первинним (коли процес є наслідком нелікованого карієсу, а потім пульпіту або захворювання пародонту), так і вторинним (коли у процесу ятрогенна причина). За способом проникнення бактерій періодонтит ділять на інтрадентальний та екстрадентальний. До останнього можна віднести періодонтити, які розвиваються внаслідок переходу запального процесу з навколишніх тканин (остеомієліт, синусит).

Травматичний періодонтит виникає в результаті як значного, одноразового впливу (удар при падінні або попаданні в обличчя твердих важких предметів), так і внаслідок незначною, але хронічної травми (завищена пломба, відкушування дроту або нитки при відсутності поруч стоячих зубів). При травмі процес звичайно протікає гостро.

Медикаментозний періодонтит розвивається найчастіше при неправильному лікуванні пульпіту, коли сильнодіючі препарати потрапляють в періодонт (наприклад паста, що містить миш'як, формалін, фенол). Також до медикаментозних відносять періодонтити, що виникають внаслідок алергічних реакцій, що можуть викликати місцеву імунологічну реакцію.

Основною причиною розвитку періодонтиту у дітей є інфекція, коли мікроорганізми, їх токсини, біогенні аміни, що надходять з запаленої некротизованої пульпи, поширюються в періодонт.

Гострий періодонтит

Для гострого періодонтиту характерна наявність різкого локалізованого болю постійного характеру. Спочатку при гострому перебігу періодонтиту відзначають нерізко виражений ниючий біль, який відповідає області ураженого зуба.

Пізніше біль стає більш інтенсивним та пульсуючим, іноді іррадірує, що свідчить про перехід в гнійне запалення. Гострий процес триває від 2-3 днів до 2 тижнів. Умовно вдається виявити 2 стадії або фази перебігу гострого запалення періодонта:

Перша стадія . Фаза інтоксикації періодонта виникає на самому початку запалення. Для неї характерне виникнення тривалих, безперервних болів ниючого характеру. Іноді до цього приєднується підвищена чутливість на хворого зуба. З боку тканин, що оточують зуб, видимих ​​змін не визначається, при вертикальній перкусії відзначається підвищена чутливість періодонта.

Друга стадія . Фаза вираженого ексудативного процесу характеризується безперервними больовими відчуттями. Викликає біль навіть легкий дотик язика до хворого зуба. Перкусія зуба різко болюча. Відзначають іррадіацію болю. Поява випіту та запальний ацидоз сприяють набуханню та розплавленню колагенових волокон періодонта, що позначається на фіксації зуба, він стає рухомим. Поширення серозного та серозно-гнійного інфільтрату супроводжується появою набряку м'яких тканин та реакцією регіонарних лімфатичних вузлів.

Загальний стан хворих: відзначають нездужання, головний біль; температура тіла підвищується до 37-38 ° C, спостерігається лейкоцитоз, підвищена ШОЕ.

Рентгенологічно при гострому періодонтит зміни на періодонті не відзначаються.

Хронічний періодонтит

Хронічний фіброзний періодонтит

Діагностика цієї форми складна, оскільки хворі не пред'являють скарг а також тому, що подібну клінічну картину може давати, наприклад, гангренозний пульпіт.

Об'єктивно, при хронічному фіброзному періодонтиті відзначають зміни кольору зуба, коронка зуба може бути інтактною, глибоку каріозну порожнину, зондування безболісне. Перкусія зуба частіше безболісна, реакції на холод та тепло відсутні. У порожнині зуба нерідко виявляють некротично змінену пульпу з гангренозним запахом.

У клініці діагноз хронічного фіброзного періодонтиту ставиться на підставі рентгенівського знімка, на якому видима деформація періодонтальної щілини у вигляді розширення її у верхівці кореня, що зазвичай не супроводжується резорбцією кісткової стінки альвеоли, а також цементу кореня зуба.

Фіброзний періодонтит може виникати як результат гострого запалення періодонту і як результат лікування інших форм хронічного періодонтиту, пульпіту або виникає в результаті перевантаження при втраті великої кількості зубів або травматичної артикуляції.

Хронічний гранулюючий періодонтит

Нерідко виявляється у вигляді неприємних, іноді слабких больових відчуттів (відчуття розпирання, незручності); Ці відчуття виникають періодично та часто супроводжуються появою свища з гнійним виділенням та викиданням грануляційної тканини, який через деякий час зникає.

Визначається гіперемія ясен у хворого зуба; при натисканні на цю ділянку ясен тупим кінцем інструменту виникає заглиблення, яке після видалення інструменту зникає не одразу. При пальпації ясен хворий відчуває неприємні відчуття або біль. Перкусія нелікованого зуба викликає підвищену чутливість, а іноді й больову реакцію.

Нерідко спостерігається збільшення та болючість регіонарних лімфатичних вузлів.

Рентгенологічно при хронічному гранулюючих періодонтиті виявляють вогнище розрідження кістки в області верхівки кореня з нечіткими контурами або нерівною лінією, деструкцією цементу та дентину в області верхівки зуба. Хронічний гранулематозний періодонтит частіше протікає безсимптомно, рідше хворі скаржаться на неприємні відчуття та незначну болючість при накусиванні.

Анамнестично є вказівки на перенесену в минулому травму періодонта або больові відчуття, пов'язані з розвитком пульпіту. При локалізації гранульоми в області щічних коренів верхніх молярів та премолярів хворі нерідко вказують на виступання кістки відповідно проекції верхівок коренів.

Об'єктивно, хворий зуб може не мати каріозної порожнини, коронка в кольорі нерідко змінена, відзначається наявність каріозної порожнини з розпадом пульпи в каналах, і нарешті, зуб може бути після лікування, але з неякісно запломбованими каналами. Перкусія зуба часто безболісна.

При рентгенологічному обстеженні виявляється картина чітко окресленого розрідження кісткової тканини округлої форми. Іноді можна бачити деструкцію тканин зуба в області верхівки та гіперцементоз в бічних відділах кореня.

Сприятливим результатом гранулематозного періодонтиту при своєчасному та правильно проведеному лікування є перехід в фіброзну форму. При відсутності лікування або неповному пломбуванні кореневого каналу відбувається перетворення гранульоми в кістогранулему або кореневу кісту зуба.

Загострення хронічного періодонтиту

Частіше дає загострення гранулюючий та гранулематозний періодонтит, рідше — фіброзний. Оскільки загострення протікає при наявності деструктивних змін в періодонті, то болючість при накусиванні на зуб не буває такою різкою, як при гострому гнійному періодонтиті. Що стосується інших симптомів (постійний біль, колатеральний набряк м'яких тканин, реакція лімфовузлів), то вони можуть наростати в такій же послідовності, як і при гострому гнійному періодонтит.

Об'єктивно, відзначаються наявність глибокої каріозної порожнини (зуб може бути нелікованим або пломбованим), відсутність болючості при зондуванні, різкий біль при перкусії, як вертикальній, так і горизонтальній. Зуб може бути змінений в кольорі, рухливий. При огляді визначається набряк, гіперемія слизової оболонки та нерідко шкіри, над областю хворого зуба. Реакція тканин зуба на температурні подразники відсутня.

Загострення хронічного фіброзного періодонтиту рентгенологічно супроводжується зменшенням чіткості кордонів розрідження кісткової тканини, появою нових вогнищ розрідження й остеопорозу відповідно запального фокусу. Рентгенологічна картина гранулематозного періодонтиту в стадії загострення характеризується втратою чіткості кордонів розрідження кісткової тканини в апікальній частині зуба, нечіткістю лінії періодонта в бічних відділах періодонта та проясненням кістковомозкових просторів по периферії від гранульоми.

Електрометрична реакція з боку періодонту при всіх формах періодонтиту — понад 100 мкА або зовсім відсутня. Лікувальні заходи при періодонтитах виходять за рамки лікування лише хворого зуба і направлені на активне позбавлення організму від інфекційного вогнища, чим досягається попередження сенсибілізації організму, запобігання розвитку запальних процесів щелепно-лицевої ділянки та захворювань внутрішніх органів.

Патогенез

Мікроорганізми проникають в періодонт найчастіше через кореневий канал при пульпіті. При проникненні інфекції виникає запалення. Слід зазначити, що періодонтит можливий також при інших станах: травмах, тривалому впливі миш'яку на зубну порожнину, при сепсисі. Періодонтальна щілина заповнена міжтканинною рідиною та разом зі зв'язковим апаратом зуба відіграє роль амортизатора при жувальних навантаженнях. Періодонт має багато рецепторів, що реагують на тиск, який збільшується при періодонтиті, тому запалення дає виражений больовий синдром. При запаленні відбувається ексудація . Набряк та ексудація відповідають за головну, але не єдину ознака захворювання - біль. При наявності відтоку цієї рідини через кореневий канал зуба біль менш виражений та створюються умови для розвитку хронічного періодонтиту. В іншому випадку розвивається гострий періодонтит - спочатку серозний, а потім і гнійний.

У діагностиці хронічного запального процесу в періодонті визначальне значення мають дані рентгенологічного дослідження. При цьому рентгенологічна картина періапікальдних змін у кожного кореня багатокореневого зуба може бути різною. Рентгенологічно при гострому періодонтит зміни не відзначаються. При хронічному фіброзному звуження або частіше розширення періодонту. Хр. гранулематозному відповідає картина чітко окресленого розрідження кісткової тканини округлої форми. Іноді можна бачити деструкцію тканин зуба в області верхівки та гіперцементоз в бічних відділах кореня. Хр. гранулюючому відповідає вогнище розрідження з поїденими контурами, деструкцією цементу та дентину в області верхівки зуба. Загострення хронічного періодонтиту визначається формою запалення попереднього загострення, тривалістю та гостротою запального процесу.

Лікування

Лікування поетапне у лікаря-стоматолога, закінчується пломбуванням зуба та його коріння. Спочатку для усунення запалення необхідно хірургічно дати широкий відхід випіту (гнойному або серозному). Призначаються фізіотерапія, теплі полоскання підігрітою мінеральною водою, сульфаніламідні препарати, антибіотики широкого спектру дії. При неефективності лікування, а також, якщо зуб не витримує герметичності, він підлягає видаленню.

Лікування хронічного періодонтиту включає три основних етапи:

механічну підготовку (розширення, очищення),

антисептичну обробку (дезінфекцію),

пломбування каналів

Механічна обробка проводиться з метою повного видалення кореневої пульпи і шару інфікованого дентину зі стінок каналу. Дезінфекцію каналу часто завершують застосуванням внутріканального ультразвукового фізіотерапевтичного впливу.

Потім проводять процедури, зменшуючи запалення в щелепі та стимулюючі репаративні процеси в кістці. В корінь зуба закладають розсмоктуючі протизапальні та антибактеріальні пасти. зЗастосовують фізіотерапевтичні процедури.

Після купірування запалення в періодонті канали дуже ретельно пломбують. В 85 % випадків комплексне лікування періодонтиту виявляється ефективним та настає одужання.

Якщо після проведеного комбінованого терапевтичного впливу не вдається ліквідувати гранульоми, вдаються до верхівкової ектомії кореня зуба з подальшою фіксацією зуба в щелепній альвеолі. Іноді всі проведені заходи безрезультатні, в цьому випадку уражений зуб доводиться видаляти. Після купірування запального процесу в кістці вирішують питання про протезування або імплантацію зуба.

Прогенія (від грец. pro — вперед та geneion — підборіддя) — патологічний тип прикусу (звичайно вродженого характеру), при якому зуби нижньої щелепи при змиканні перекривають однойменні зуби верхньої щелепи; альвеолярний відросток верхньої щелепи нахилений уперед або розміщений вертикально. Нижня щелепа значно виступає вперед (сильно виступають підборіддя та нижня губа, верхня губа при цьому немов западає). У ранньому дитинстві випраляється ортодонтичними методами, у дорослих — хірургічним втручанням.

Прогнатія (лат. prognathia; грец. gnathos щелепа) — в стоматології аномалія розвитку: патологічний тип прикусу (зазвичай вродженого характеру), при якому альвеолярний відросток верхньої щелепи разом з передніми зубами значно виступає вперед. Контакту передній зубів при змиканні щелеп немає. Застосовують ортодонтичний та хірургічний методи лікування.

Пульпіт

Пульпіт — гостре запалення зубної м'якоті (пульпи) через проникнення в неї бактерій з каріозної порожнини зуба. В результаті запального процесу нервові закінчення, яких багато в пульпі, травмуються її збільшеним об'ємом і продуктами життєдіяльності бактерій (токсини), чому виникає гострий біль. З поширенням процесу на всю тканину пульпи і появою гною больові відчуття набувають характеру пульсуючих, особливо (що типово для гострого пульпіту) посилюючись в нічний час з іррадіацією в різні відділи щелепно-лицьової області.

Лікування

Боротьба з болем домашніми засобами є малоефективною. Самолікування — неможливе. Деструктивний процес, що продовжується, руйнуючи перемичку між пульпарною камерою і дном каріозної порожнини створює умови для вільного сполучення між ними і тим самим для безперешкодного відтоку гною від пульпи в каріозну порожнину, а потім в порожнину рота. З послабленням внутріпульпарного тиску на нервові закінчення біль стихає, даючи привід для помилкового уявлення про припинення захворювання. І легковажна неувага до долі зуба є звичайною причиною виникнення, як ускладнення пульпіту, нового захворювання — гострого періодонтиту. Тому безумовне звернення до стоматолога навіть при зникненні болів попередить можливість його розвитку і підвищить шанси зберегти зуб.

Лікування пульпіту полягає у видаленні хворобливо зміненої пульпи, дезинфекції пульпарпої камери, а також механічній і медикаментозній обробці каріозної порожнини, каналів кореня зуба і заповненні їх пломбувальним матеріалом.

Своєчасно і правильно лікований при пульпіті зуб може багато років виконувати своє призначення.

 

5. ВИСНОВКИ

У наш час важко знайти людину, у якої не було б ніяких проблем із зубами і ротовою порожниною. Зуби є досить крихкою матерією, схильною різних деформацій. Факторів, що впливають на стан зубів, існує досить багато, ми перерахуємо основні з них.

Генетичний фактор. Як відомо, немовлята спочатку народжуються різними - одні крупненький і здоровими, інші - недоношеними і мають деякі захворювання. Гени батьків грають важливу роль в стані всього організму, в тому числі і зубів дитини. Крім того, свою роль відіграє процес виношування дитини. Формування його кісткової системи залежить від харчування майбутньої матері - вона повинна вживати більше фторосодержащих продуктів, а також продуктів, що містять кальцій.

Гігієна порожнини рота. Відсутність належної гігієни призводить до скупчення на зубах бактерій, що призводять до утворення карієсу - найпоширенішого захворювання. І хоч сучасна стоматологія здатна успішно боротися з цією недугою, не варто доводити до цього. Правильний догляд за ротовою порожниною передбачає чистку зубів два рази в день - вранці після сніданку і ввечері перед сном, використання зубної нитки, дія якої спрямована на усунення шматочків їжі, що застрягли між зубами, і застосування спеціальних ополіскувачів. З приводу застосування тих чи інших паст, щіток, ополіскувачів краще порадитися зі стоматологом.

Імунітет. Ні для кого не секрет, що наш спосіб життя позначається на стані всього організму. Стан зубів у тому числі в чималому ступені залежить від його стану. Дуже важливу роль відіграє тривалість сну - доросла людина повинна спати не менше 8 годин на добу, інакше скупчуються перевтома буде негативно впливати на працездатність всього організму. Крім того, необхідно правильно харчуватися, не зловживати шкідливими звичками, побільше бувати на свіжому повітрі і намагатися уникати стресів.

Харчування. Дуже шкідливий вплив роблять всілякі солодощі і газовані напої. Мало того, що вони стирають емаль, так ще й сприяють розмноженню бактерій, що веде до утворення карієсу. Слід обмежити вживання цих продуктів, а віддавати перевагу фруктам і овочам. А також слід вживати продукти, що містять кальцій, фтор, білки і вітаміни.

Механічне вплив. Дуже негативний виляння на стан зубів надає звичка скрипіти зубами уві сні. Крім того, деякі люди вважають за краще зубами відкривати пляшки і розгризати горіхову шкаралупу. Це може привести до руйнування зуба. А якщо внаслідок таких маніпуляцій випала пломба, Потрібно відразу ж звернутися до стоматолога.

Нерідко виходить так, що людина, знаючи про наявність карієсу, не йде до лікаря до тих пір, поки больові відчуття не стають нестерпними. Це є ще однією причиною руйнування зубів. Не слід так халатно ставитися до свого здоров'я - при перших же ознаках будь-яких порушень потрібно негайно звернутися до лікаря. Крім того, необхідно проходити профілактичний огляд двічі на рік.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

НАШІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Щороку проходити медичне обстеження у зубного лікаря  два рази на рік.
2. Своєчасно лікувати хворі зуби, не запускаючи їх.
3. Купувати протизапальні зубні пасти, щодня вранці та перед сном слід чистити зуби.
4. Не розкушувати занадто тверду їжу зубами ( горіхи, тверді цукерки, кістки).
5. Не вживати відразу після занадто холодної їжі гарячої, і навпаки.
6. Після прийняття їжі ротову порожнину слід прополоскати теплою водою.
7. Не бійтеся відвідувати кабінет стоматолога, зуби цього не люблять.
8. Купуйте зубочистки, зубові нитки та користуйтесь ними.
9. Харчування має бути вітамінізованим: ( наявність кальцію та фосфору  в організмі).
10. Систематично слід вживати молочні продукти.
11. Цікавитись медичною літературою.

 

 

РЕЦЕНЗІЯ

Тему науково-дослідницького проекту було  обрано не випадково – за останні роки населення України страждає на величезну кількість захворювань, абсолютно здорових людей немає. Проходячи цим літом учнівський медичний обов'язковий огляд лікарів, учні помітили , що найбільша черга в нашій районній поліклініці біля кабінетукабінету стоматолога. Чому? Задали ми собі таке запитання. Виникло бажання довідатись. Працюючи над проектом «Здорові зуби» учні 9-А класу разом з батьками, вчителями, бібліотекарем  працювали  у групах. Творча група учнів провела соціологічні дослідження з даної теми, зустрічалися  з  лікарями – стоматологами, читали додаткову літературу, відвідували в поліклініці стоматологічний кабінет збирали матеріал по темі проекту. У результаті пошукової роботи, були зроблені висновки про те,  яке має бути в людини ставлення до здоров'я, зокрема гігієнічні вимоги до зубів.