МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Харківський машинобудівний коледж Циклова комісія фізики, хімії та природничих дисциплін

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

БІОЛОГІЯ

 

ЕЛЕКТРОННИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

 

для самостійної роботи студентів 1 курсу всіх спеціальностей

 

Розділ: «Клітинний рівень організації життя»

 

 

 

 

 

Рекомендовано методичної Радою коледжу протокол № ___ від 26.03.2015 р. 

 

 

Погоджено цикловою комісією фізики, хімії та природничих дисциплін  протокол № 7 від 05.02.2015 р.

Голова циклової комісії ______________ /Міщенко С.Г./

 

 

Укладач: Євсеєв Р.С.

– 

викладач першої кате-

горії

 

 

 

Харків – 2015

            ББК 28.080я73

 

         УДК 574(075.8)

 

          Б – 63

 

 

Біологія. Електронний навчальний посібник для самостійної роботи студентів 1 курсу всіх спеціальностей. Розділ «Клітинний рівень організації життя».

 

         Укладач: викладач першої категорії Євсеєв Р.С.

 

          Рекомендовано методичної Радою Харківського машинобудівного коледжу, протокол № ___ від 26.03.2015 р.

 

Рецензент: голова методичного об’єднання викладачів хімії та біології вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, кандидат хімічних наук, викладач-методист Коледжу Національного фармацевтичного університету Ісаєнко Ю.В.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

Передмова .............................................................................................................. 4

 

Тема 1. Структура клітини та її компонентів ..................................................... 6

 

1.1. Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень.

Загальний план будови клітин. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів .................... 7

1.2. Клітинні мембрани: хімічний склад, будова і функції. Транспорт

речовин через мембрани................................................................................................. 12

1.3. Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови ........... 14

1.4. Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів............................................. 16

1.5. Цитоплазма (гіалоплазма), органели, включення. Клітинний центр ......... 17

1.6. Рибосоми: хімічний склад, будова і функції. Синтез білка......................... 18 1.7. Одномембранні органели (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі), їх функції та будова .......... 18 1.8. Двомембранні органели: мітохондрії, їх функції та будова.

Клітинне дихання............................................................................................................ 19

             1.9.     Пластиди,    їх     функції     та    будова.     Фотосинтез.    Значення

фотосинтезу...................................................................................................................... 20

 

Тема 2. Клітина як цілісна система. Тканини .................................................... 24

 

2.1. Хромосоми. Каріотип...................................................................................... 24

2.2. Ділення прокаріотичних клітин. Клітинний цикл еукаріотичних

клітин. Мітоз. Мейоз....................................................................................................... 27

2.3. Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний

обмін................................................................................................................................. 29

2.4. Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології – можливості та перспективи використання. Клітина – елементарна цілісна жива система.

Стовбурові клітини. Взаємодія клітин.......................................................................... 31

2.5. Утворення тканин тварин. Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації. Гістотехнології – можливості та перспективи

використання.................................................................................................................... 35

2.6. Тканини рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації ........................................................................................................................ 37

 

Словник основних термінів .................................................................................. 42

 

Список рекомендованої літератури ..................................................................... 51

 

 

ПЕРЕДМОВА

 

Шановні студенти!

 

Електронний навчальний посібник для самостійної роботи з розділу «Молекулярний рівень організація життя» дисципліни «Біологія» призначений для використання під час підготовки до виконання завдань лабораторних та практичних робіт з дисципліни, а також підготовки до складання тематичних атестацій.

Посібник містить питання та завдання для самостійної роботи з тем «Структура клітини та її компонентів», «Клітина як цілісна система.

Тканини», словник біологічних термінів та додатки. 

Вивчивши ці теми та виконавши завдання, ви будете знати: 

–       методи вивчення клітин; 

–       органели клітини, їх будову та функції; 

–       організми, що мають ядро в клітинах; 

–       одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні організми;  –неклітинні форми життя; 

–       тканини тварин і рослин, органи.

Зможете:

–       наводити приклади: прокаріотичних та евкаріотичних організмів; процесів, що відбуваються в цитоплазмі клітини; клітин, що діляться; хвороб людини, що викликаються вірусами; 

–       розпізнавати клітини прокаріотів і евкаріотів на малюнках і таблицях; 

–       досліджувати явища плазмолізу і деплазмолізу; 

–       характеризувати клітинну теорію Т. Шванна і її роль в обґрунтуванні єдності органічного світу; будову прокаріотів і евкаріотів; цитоплазму та її компоненти; будову і функції органел клітини; процеси біосинтезу білку; фотосинтезу; стадії клітинного циклу; процес мітозу; особливості вірусів; тканинний, органний, організмовий рівні організації живого; 

–       обґрунтовувати взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем; взаємозв’язок будови органел і їх функції; подібність і відмінність в будові клітин; зв’язок пластичного й енергетичного обміну в клітині; взаємозв’язок будови та функцій клітин і тканин; 

–       порівнювати два типи організації клітин; будову і функції мітохондрій та пластид; обмін речовин і перетворення енергії у автотрофних і гетеротрофних організмів; клітини прокаріотів та евкаріотів; тканини рослин і тварин; 

–       застосовувати знання про мембрани, поверхневий апарат для доведення єдності органічного світу; про процеси життєдіяльності вірусів і бактерій для профілактики інфекційних хвороб, інших видів діяльності людини; 

–       робити висновок про загальний план будови клітин усіх організмів; про те, що організм – відкрита цілісна система, здатна до саморегуляції.

 

Електронний посібник містить численні ілюстрації. Таблиці, що наведені у додатках, а також перелік рекомендованої літератури сприятимуть більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу.

Посібник дозволить вам організувати самостійну роботу у зручному для вас режимі, вірно виконати завдання лабораторних і практичних робіт та якісно скласти тематичну атестацію.

 

Бажаємо вам успіху!

 

Розділ ІІ. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

 

Тема 1. СТРУКТУРА КЛІТИНИ ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ

 

Програмні питання:

 

1.     Історія вивчення клітин. Методи цитологічних досліджень. Загальний план будови клітини. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів. 

2.     Клітинні мембрани: хімічний склад, будова і функції. Транспорт речовин через мембрани. 

3.     Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови.

4.     Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів.

5.     Цитоплазма (гіалоплазма), органели, включення. Клітинний центр.

6.     Рибосоми: хімічний склад, будова та функції. Синтез білка.

7.     Одномембранні органели (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі), їх функції та будова.

8.     Двомембранні органели: мітохондрії, їх функції та будова. Клітинне дихання.

9.     Пластиди, їх функції та  будова. Фотосинтез. Значення фотосинтезу.

 

Вивчивши тему «Неорганічні речовини», ви будете знати: 

–       методи вивчення клітин; 

–       органели клітини, їх будову та функції.

 

 Зможете: 

–       наводити приклади прокаріотичних та евкаріотичних організмів; процесів, що відбуваються в цитоплазмі клітини; 

–       розпізнавати клітини прокаріотів і евкаріотів на малюнках і таблицях; 

–       досліджувати явища плазмолізу і деплазмолізу; 

–       характеризувати: будову прокаріотів і евкаріотів; цитоплазму та її компоненти; будову і функції органел клітини; процеси біосинтезу білку; фотосинтезу; 

–       обґрунтовувати взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем; взаємозв’язок будови органел і їх функції; подібність і відмінність в будові клітин; 

–       порівнювати два типи організації клітин; будову і функції мітохондрій та пластид; клітини прокаріотів та евкаріотів; 

–       застосовувати знання про мембрани, поверхневий апарат для доведення єдності органічного світу; 

–       робити висновок про загальний план будови клітин усіх організмів; про те, що організм – відкрита цілісна система, здатна до саморегуляції.

 

Завдання та запитання для самостійної роботи:

 

1.1. Історія вивчення клітин. Методи біологічних досліджень. 

Загальний план будови клітин. Будова клітин прокаріотів і еукаріотів

 

1.     Чому клітину вважають елементарною структурно-функціональною одиницею всіх організмів?

2.     Які організми належать до еукаріотів, а які – до прокаріотів?

 

 

 

Мал. 1.1.1. Схема будови тваринної клітини

 

3.     Розгляньте мал. 1.1.1. «Схема будови тваринної клітини» та мал. 1.1.2. «Модель рослинної клітини». Які структури входять до складу клітин еукаріотів?

4.     Які органели, зазначених на мал. 1.1.1, відсутні у клітинах сперматозоїдів і чому?

 

 

 

Мал. 1.1.2.Модель рослинної клітини

 

 

 

Мал. 1.1.3. Схема будови клітини бактерії

 

5.     Розгляньте мал. 1.1.3. «Схема будови бактерії». Відомо, що у клітин прокаріотів відсутні пластиди, мітохондрії, лізосоми, комплекс Гольджі, ендоплазматична сітка. Яким чином  їхні клітини можуть функціонувати без цих органел? 

6.     Розгляньте мал. 1.1.4 «Представники царства Бактерії». Залишки перших прокаріотів відомі із покладів, вік яких становить 3,5 млрд. років. Чим ви можете пояснити те, що бактерії – клітинні доядерні організми – вижили і збереглися до нашого часу?

 

 

                         А. Стафілокок                                           Б. Спірили

                              В. Вібріон                                                Г. Бацили

 

Мал. 1.1.4.Представники царства Бактерії

 

7.Розгляньте мал. 1.1.5. «Прилади для цитологічних досліджень». За допомогою яких методів вивчають клітини?

 

          А. Світловий мікроскоп                             Б. Електронний мікроскоп

В. Чашка Петрі з культурою клітин

Г. Центрифуга

Мал. 1.1.5.Прилади для цитологічних досліджень

 

8.Встановіть відповідність між вченими-дослідниками та відкриттями, що були ними зроблені:

 

 

Вчені-дослідники	? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?	Відкриття
Альбкрт Клод,  Кейт Портер		За допомогою сконструйованого власноруч мікроскопа розглянув оболонки клітин корка і запропонував термін «клітина» (1665 р.)
Антоні ван Левенгук		За допомогою мікроскопів власної конструкції відкрив бактерії та одноклітинні тварини (інфузорії та ін.), описав еритроцити та сперматозоїди (1702 р.).
Вальтер Флеммінг		Відкрив ядро в клітинах рослин (1828 р.), запропонував назву «ядро» (1833 р.).
Джонатан Сінгер		Описав ядро в яйцеклітинах курки (1830 р.)
Джордж Пелед		Сформулював    положення    клітинної    теорії (1838 р.), основні з яких:  –       всі живі організми складаються з клітин; –       клітини тварин і рослин подібні за будовою та складом.
Едвін Тейлор		Довів, що клітин виникають не з безструктурної міжклітинної речовини, як вважали раніше, а в наслідок розмноження (1858 р.).
Ел Сазерленд		Відкрив та описав процес мітозу в клітинах личинок земноводних (1880 р.).
Ілля Мечников		Відкрив явище фагоцитозу в лейкоцитів і пов’язав із цим захисні властивості організмів (1882 р.).
Камілло Гольджі		Під назвою «біобластів» описав мітохондрії (1894 р.).
Крістіан де Дюв, Альберт Клод, Джордж Пелед		Вперше виділив з ядра клітини нуклеїнові кислоти (1869 р.).
Крістіан де Дюв		Описав органелу, яку згодом назвали на його честь «комплексом Гольджі» (1898 р.)
Маршал Ніренберг, Северо Очоа, Хар Гобінд Хорана		Відкрили ендоплазматичну сітку (1945 р.).
Ріхард Альтман		Описав лізосоми (1949 р.).
Роберт Броун		Встановили внутрішню будову мітохондрій (1952 р.).
Роберт Гук		Відкрив рибосоми (1954 р.), з’ясував призначення ендоплазматичної сітки (1956 р.).
Рудольф Віхров		Вперше виділили рибосоми з клітини (1956 р.).
Теодор Шванн		Розшифрували генетичний код (1962 р.).
Філіп Сієкевтц, Джордж Пелед		Запропонував «рідинно-мозаїчну» модель будови плазматичної мембрани (1966 р.).
Фредерік Мішер		З’ясував роль мікротрубочок у мітотичному
Вчені-дослідники	? ?	Відкриття
		поділі клітини (1967 р.).
Фрітьоф Сьостранд, Джорж Пелед		Удостоєний Нобелівської премії за дослідження механізмів транспорту речовини через плазматичні мембрани (1971 р.).
Ян Евангеліст Пуркіне		Отримали Нобелівську премію за встановлення морфо-функціональних особливостей молекулярних структур клітини (1974 р.).

 

1.2. Клітинні мембрани: хімічний склад, будова та функції

 Транспорт речовин через мембрани

 

1.     З яких сполук складаються плазматичні мембрани?

2.     Розгляньте мал. 1.2.1. «Схема будови плазматичної мембрани». Що собою становить рідинно-мозаїчна модель будови біологічних мембран? 

 

 

 

Мал 1.2.1. Схема будови плазматичної мембрани

 

3.     Які основні функції плазматичної мембрани? Яке значення має рухливість молекул білків у біологічних мембранах для здійснення їхньої функції?

4.     Розгляньте мал. 1.2.2. «Схема транспорту речовин через плазматичну мембрану». Як здійснюється транспорт речовин через плазматичну мембрану?

 

 

 

Мал. 1.2.2. Схема транспорту речовин через плазматичні мембрани

 

5.Роздивіться мал. 1.2.3. «Схема ендоцитозу». Що таке фагоцитоз і піноцитоз? Що спільного та відмінного між цими процесами?

 

 

 

Мал. 1.2.3. Схема ендоцитозу

 

6.     Який зв’язок існує між надходженням води в клітину та підтриманням її форми?

7.     Розгляньте мал. 1.2.1. «Схема будови плазматичної мембрани». Що таке глікокалікс? Завдяки чому плазматична мембрана здійснює сигнальну та захисну функції?

8.     Як влаштовані контакти між сусідніми клітинами у багатоклітинних тварин і рослин?

 

1.3. Поверхневий апарат клітини, його функції та особливості будови

 

1.     Що таке клітинна стінка? Які її функції?

2.     Розгляньте мал. 1.3.1. «Схема будови клітинної стінки рослинних клітин». Які особливості будови клітинної стінки у рослин і грибів?

 

 

 

Мал 1.3.1. Схема будови клітинної стінки рослинної клітини

 

3.     Яка будова поверхневого апарату клітин прокаріотів? 

4.     Розгляньте мал. 1.3.2. «Плазмоліз у рослинних клітинах». Що таке плазмоліз і деплазмоліз?

5.     Що спільного та відмінного у будові та функціях клітинної стінки та глікокаліксу?

 

 

 

Мал 1.3.2. Плазмоліз у рослинних клітинах

 

6.Розгляньте мал. 1.3.3. «Схема будови цитоскелету». Що таке цитоскелет? Які його функції?

 

 

 

Мал 1.3.3. Схема будови цитоскелету

 

7. Що таке пелікула? Яке її значення в клітинах одноклітинних тварин? 

 

1.4. Ядро. Будова і функції ядра клітин еукаріотів

 

1.Розгляньте мал. 1.4.1. «Схема будови клітинного ядра» та мал. 1.4.2. «Мікрофотографія ядра клітини». З чого складається поверхневий апарат ядра?

 

Мал. 1.4.1. Схема будови клітинного ядра

 

 

 

Мал. 1.4.2. Мікрофотографія ядра клітини

 

 

2.     Що таке комплекс ядерної пори? Які його функції? Знайдіть ядерні пори на мал. 1.4.1. та мал. 1.4.2.

3.     Що собою становить матрикс ядра?

4.     Що таке хроматин? Знайдіть хроматин на мал. 1.4.1

5.     Знайдіть на мал. 1.4.1. ядерце. Які будова та функції ядерець?

6.     Які функції ядра в клітині?

7.     Як відсутність ядра впливає на властивості клітини? Чому еукаріотичні клітини, які втратили ядро, нежиттєздатні?

8.     Чим можна пояснити, що деякі еукаріотичні клітини (наприклад, еритроцити ссавців та клітини флоеми рослин) позбавлені ядра? 

 

1.5. Цитоплазма (гіалоплазма), органели, включення. Клітинний центр

 

1.     Розгляньте мал. 1.1.1. «Схема будови тваринної клітини» та мал. 1.1.2. «Модель рослинної клітини» та мал. 1.1.3. «Схема будови клітини бактерії». Що таке цитоплазма? Знайдіть цитоплазму на малюнках.

2.     Який склад та функції цитозолю?

3.     Як різні склад та стані цитозолю забезпечують його функції?

4.     У яких станах може перебувати цитозоль? Дайте їм характеристику.

5.     Що таке клітинні включення? Яка їхня роль у клітині? 

6.     Чим різняться клітинні включення від органел?

7.     Що таке клітинний центр? 8. Які функції і будова центріолей?

 

1.6. Рибосоми: хімічний склад, будова і функції. Синтез білка

 

1.     Яка будова та функції рибосом?

2.     Де і як утворюються рибосоми?

3.     Яка роль ДНК у синтезі білків?

4.     Що таке генетичний код і які його властивості?

5.     Які основні етапи синтезу білків? Схематично зобразіть і поясніть етапи синтезу білка.

6.     Яку роль відіграють рибосоми в процесі синтезу білків?

7.     Як генетична інформація, закодована в молекулі ДНК, реалізується під час синтезу білкової молекули?

8.     Чому більшість амінокислот, які входять до складу білків, закодовані не одним, а декількома триплетами?

9.     Чим відрізняються процеси біосинтезу ДНК і РНК?

10.Які реакції відносять до реакцій матричного синтезу?

 

 

1.7. Одномембранні органели (гранулярна і гладенька ендоплазматичні сітки, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі), їх функції та будова

 

1.Розгляньте мал. 1.1.1. «Схема будови тваринної клітини» та мал.1.1.2. «Модель рослинної клітини». Які одномембранні органели трапляються у клітинах еукаріотів?

 

 

Мал. 1.7.1. Схема будови ендоплазматичної сітки

 

2.     Розгляньте мал. 1.7.1. «Схема будови ендоплазматичної сітки». Що спільного і відмінного в будові та функціях зернистої та незернистої ендоплазматичної сітки?

3.     Чому ЕПС була відкрита однією з останніх серед клітинних органел? Коли стало можливим її детальне вивчення?

4.     Чому зернисту ЕПС у великій кількості виявлено у клітинах печінки та червоного кісткового мозку хребетних тварин, клітинах зародків, клітинах і органах, що регенерують? Із чим це пов'язано?

5.     Які особливості будови та функцій комплексу Гольджі?

6.     Відомо, що клітини кінчика кореня й залози листків комахоїдної рослини росички містять значну кількість такої органели, як апарат Гольджі. Як ви думаєте, чому?

7.     Яка органела утворює акросому сперматозоїда (акросома розчиняє оболонку яйцеклітини)?

8.     Чи доводилось вам спостерігати за розвитком процесу руйнування тканин після опіку? Спочатку на місці опіку виникає тільки маленьке почервоніння, потім воно збільшується, з’являються пухирці і виникає рана. Чому так відбувається?

9.     За допомогою яких органел відбувається зникнення хвоста та зябер під час метаморфозу пуголовка жаби?

10.Які функції лізосом у клітині? 

11.Чому травні ферменти мають бути ізольованими в лізосомах? Чому при пошкодженні лізосом руйнується вся клітина або її частина?

12.Які ви знаєте види вакуоль? Які їхні функції?

13.Чому скоротливі вакуолі трапляються переважно в одноклітинних тварин і водоростей – мешканців прісних водойм?

14.Алкалоїди (кофеїн в зернах кави, морфін і атропін в плодах маку і блекоти), таніни (дубильні речовини) присутні в вакуолях рослин. Яку функцію вони виконують?

15.Які органели називають пероксисомами? Яка їхня роль у клітині?

 

1.8. Двомембранні органели: мітохондрії, їх функції та будова. Клітинне дихання

 

1.     Яка будова поверхневого апарату мітохондрій?

2.     Роздивіться мал. 1.8.1. «Модель будови мітохондрії». Як будова мітохондрій пов’язана з функціями, що вони виконують?

3.     Поясніть, чому мітохондрії називають «напівавтономними органелами»?

4.     Кількість мітохондрій в залозистих клітинах підшлункової залози і гіпофізу набагато менша, ніж у м’язових тканинах. Як можна пояснити цей факт?

5.     В клітинах різних органів пацюка сумарний об’єм мітохондрій по відношенню до загального об’єму клітини складає: в печінці – 18,4%, в підшлунковій залозі – 7,9%, в серці – 35,8%. Поясніть причину такої різниці у вмісті мітохондрій в клітинах.

 

 

Мал. 1.8.1. Модель будови мітохондрії

 

6.Роздивіться мал. 1.8.2. «Схема клітинного дихання». Поясніть, як відбувається клітинне дихання в еукаріотичних клітинах.

 

 

 

Мал. 1.8.2.Схема клітинного дихання

 

1.9. Пластиди, їх функції та будова. Фотосинтез. Значення фотосинтезу

 

1.     Яка будова поверхневого апарату пластид?

2.     Які ви знаєте типи пластид?

3.     Роздивіться мал. 1.9.1. «Будова хлоропласта». Яка будова хлоропластів?

4.     Які функції хлоропласти виконують у клітині?

5.     Роздивіться мал. 1.9.2. «Забарвлення осіннього листя» та мал. 1.9.3. «Забарвлення плодів». Яка будова і функції лейкопластів і хромопластів?

6.     Які взаємні переходи можливі між пластидами різних типів? Яке біологічне значення того, що одні типи пластид можуть переходити в інші?

 

  

Мал. 1.9.1. Будова хлоропласта

 

 

Мал. 1.9.2.Забарвлення осіннього листя

 

                                              А. Лимон                                         Б. Апельсин

                                             В. Яблуко                                           Г. Груша

                                               Д. Папая                                            Е. Гарбуз

 

Мал. 1.9.3. Забарвлення плодів

 

7.     Що спільного та відмінного у будові та функціях мітохондрій і хлоропластів?

8.     Чому функціонування хлоропластів у клітині відносно незалежне від інших її структур?

9.     Деякі вчені вважають, що клітини еукаріотів виникли внаслідок тісного симбіозу декількох прокаріотичних організмів. Які особливості будови і властивостей мітохондрій і хлоропластів лягли в основу цього припущення?

10.Які організми називають фототрофами?

11.Як відбувається фотосинтез?

12.Що відбувається у світлову фазу фотосинтезу?

13.Які умови потрібні для здійснення темнової фази фотосинтезу?

14.Чим можна пояснити, що представники відділу Червоні водорості займають недоступні для інших видів глибини моря і мають, як правило, не зелене забарвлення? 

15.Чому без зелених рослин неможливе існування сучасної біосфери?

 

 

 

Тема 2. КЛІТИНА ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА. ТКАНИНИ

 

 

Програмні питання:

 

1.     Хромосоми. Каріотип. 

2.     Ділення прокаріотичних клітин. Клітинний цикл еукаріотичних клітин. Мітоз. Мейоз. 

3.     Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін. 

4.     Сучасна клітинна теорія. 

5.     Цитотехнології – можливості та перспективи використання. 

6.     Клітина – елементарна цілісна жива система. Стовбурові клітини. Взаємодія клітин. 

7.     Утворення тканин тварин. Будова і функції тканин тварин,   здатність до регенерації. Гістотехнології – можливості та перспективи використання. 

8.     Тканини рослин: утворення, будова і функції,  здатність  до регенерації.

 

 

Вивчивши тему «Клітина як цілісна система. Тканини», ви будете знати: 

 

–       одноклітинні, колоніальні й багатоклітинні організми;  –тканини рослин;

–       тканини тварин.

 

Зможете: 

–       наводити приклади клітин, що діляться; 

–       характеризувати стадії клітинного циклу; процес мітозу; тканинний, органний, організмовий рівні організації живого; 

–       обґрунтовувати взаємозв’язок клітини із зовнішнім середовищем; зв’язок пластичного й енергетичного обміну в клітині; взаємозв’язок будови та функцій клітин і тканин; 

–       порівнювати обмін речовин і перетворення енергії у автотрофних і гетеротрофних організмів; тканини рослин і тварин.

 

 

         Завдання та запитання для самостійної роботи:

 

2.1. Хромосоми. Каріотип.

 

1. Що таке каріотип? Чим він характеризується?

 

 

Мал. 2.1.1. Каріотип виду Homo sapiens

 

2.     Роздивіться мал. 2.1.1. «Каріотип виду Homo sapiens». Скільки хромосом налічує каріотип виду людина розумна? На малюнку наведено хромосоми чоловіка чи жінки? Здорової людини або хворої на синдром Дауна? Як ви це визначили?

3.     Роздивіться мал. 2.1.2. «Схема будови хромосоми». Яка будова і функції хромосом у клітині?

 

 

Мал. 2.1.2. Схема будови хромосоми

 

4.     Як відбувається згортання ниток ДНК в компактні хромосоми в клітинах еукаріот?

5.     Що таке статеві і нестатеві хромосоми?

6.     Які хромосоми називають гомологічними?

7.     Які набори хромосом називають гаплоїдними, диплоїдними та поліплоїдними?

8.     Яке значення має дослідження хромосомного набору ядра клітин людини та інших організмів? Наведіть приклади. 

9.     Чим відрізняються носії спадкового матеріалу прокаріотів та еукаріотів? 

 

2.2. Ділення прокаріотичних клітин. 

Клітинний цикл еукаріотичних клітин. Мітоз. Мейоз

 

1.     Чим клітини прокаріотів за будовою відрізняються від клітин еукаріотів?

2.     Як розмножуються прокаріоти?

3.     Роздивіться мал. 2.2.1. «Схема клітинного циклу». З яких періодів складається клітинний цикл еукаріотичних клітин?

 

 

Мал. 2.2.1. Схема клітинного циклу: М – мітоз;  G0, G1 – предсинтетичний період; S – синтетичний період; G2 – післясинтетичний період

 

4.     Що таке інтерфаза? Яке її значення для існування клітини?

5.     Роздивіться мал. 2.2.2. «Схема мітотичного поділу клітини». Що таке мітоз? З яких фаз він складається?

 

Мал. 2.2.2. Схема мітотичного поділу клітини: 

1-5 – профаза, 6-9 – метафаза, 10 – анафаза, 11-13 – телофаза

 

6.     Чому ДНК подвоюється лише під час інтерфази?

7.     Чому під час поділу зникає оболонка ядра?

8.     У чому полягає біологічне значення мітозу?

9.     Розгляньте мал. 2.2.3. «Мітоз у коренях цибулі». Які фази клітинного циклу позначені цифрами 1-5?

10.Зі скількох поділів складається процес мейозу?

11.Що таке кон’югація гомологічних хромосом і кросинговер? На якому етапі клітинного поділу вони відбувається?

12.Чому мейоз сприяє збільшенню спадкової мінливості організмів?

13.Яке біологічне значення мейозу?

14.Що спільного та відмінного між процесами мейозу та мітозу?

15.Чому мейоз не відбувається у організмів, які не розмножуються статевим шляхом?

 

 

 

Мал. 2.2.3. Мітоз у коренях цибулі 

 

2.3. Обмін речовин і енергії в клітині – енергетичний і пластичний обмін

 

1.     Які процеси називають метаболізмом, пластичним та енергетичним обміном?

2.     Доведіть, що асиміляція і дисиміляція – два боки одного процесу обміну речовин і перетворення енергії в біологічних системах.

3.     Роздивіться мал. 2.3.1. «Організми з різним типом живлення». Які організми називають автотрофами, міксотрофами та гетеротрофами?

4.     Які джерела енергії використовують автотрофні оргазми?

5.     Яке значення АТФ у процесах енергетичного обміну?

6.     Схематично зобразіть і поясніть основні етапи енергетичного обміну. 

7.     Охарактеризуйте підготовчий етап енергетичного обміну.

8.     Які процеси відбуваються під час безкисневого етапу енергетичного обміну?

9.     Які умови здійснення кисневого етапу енергетичного обміну?

10.Скільки молекул АТФ синтезується під час безкисневого енергетичного обміну?

 

                                                А. Лев                                           Б. Олень

                                           В. Росичка                                      Г. Евглена

                                            Д. Равлик                                     Е. Соняшник

                                       Є. Білий гриб                                   Ж. Тюльпан

 

Мал. 2.3.1. Організми з різним типом живлення  

 

11.Бродіння (спиртове, молочнокисле, оцтовокисле, маслянокисле) характерне для бактерій, нижчих грибів і деяких клітин тварин (в умовах нестачі кисню О₂). Порівняйте кількість енергії, що вивільняється, кінцеві продукти реакцій за різних типах бродіння і кисневому розщепленні в мітохондріях. Який висновок ви можете зробити?

12.Багато інфекційних захворювань супроводжуються значним підвищенням температури тіла до 38-40°С і збільшенням частоти дихання. Чим це можна пояснити? Які зміни відбуваються в енергетичному обміні?

13.Лабораторних тварин щура і жабу, що перебувають у закритих ємкостях, перенесли з теплого приміщення у холодне. Припустіть, як і чому зміниться:

А) споживання кисню у цих тварин;

Б) температура тіла;

В) енергетичний обмін;

Г) пластичний обмін.

14.На сніданок ви скуштували смажену картоплю, салат з капусти і м’ясний гуляш. Поясніть, як входять поживні речовини (білки, жири, вуглеводи) в енергетичний і пластичний обмін організму?

 

2.4. Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології – можливості та перспективи використання. Клітина – елементарна цілісна жива система. Стовбурові клітини. Взаємодія клітин

 

1.     Які властивості притаманні клітинам як самостійним інтегрованим біологічним системам?

2.     У чому полягає просторовий і функціональний зв’язок між основними складовими клітини?

3.     Як пояснити вираз «єдина мембранна система клітини»? У чому полягає біологічне значення цього явища?

4.     Хто вперше сформулював клітинну теорію?

5.     Які основні положення клітинної теорії на сучасному етапі розвитку біології?

6.     Встановіть відповідність між назвами структурних компонентів клітини та їх будовою і функціями:

 

Структура	? ? ? ? ?	Будова	Функції
Вакуолі: − травні; − скоротливі; − заповнені соком.		Безколірні пластиди сферичної форми.	Відкладання запасних поживних речовин (крохмалю, жирів, білків).
Включення		Жовті, оранжеві, червоні або бурі, містять пігменти каротиноїди.	Надання різним частинам рослини червоного та жовтого забарвлення.
Гіалоплазма		Мають вигляд сферичних або грибоподібних гранул. Складаються з двох неоднакових за розміром частинок.	Синтез білкових молекул з амінокислот.
Джгутики та війки		Мають зелений колір, овальну форму. Мембрана подвійна, внутрі- шній     шар      мембрани утворює складчасті вчини всередину строми – ламели та тилакоїди. Ламели мають вигляд плоских видовжених складок, тилакоїди – плоских дископодібних мішечків. Тилакоїди зібрані у скупчення – грани. Молекули хлорофілу вмонтовані в мембрани тилакоїдів	1.                 Використання світлової енергії та створення органічних речовин із неорганічних (фотосинтез). 2.                 Відіграють певну роль (маючи свою ДНК) у передачі спадкових ознак.
Ендоплазматична сітка (ЕПС)		Мають сферичну, ниткоподібну, овальну та	1. Енергетична функція – етапи енергети-

 

Структура	? ? ? ? ?	Будова	Функції
		інші форми. Від цитоплазми відокремлені подвійною мембраною, крізь яку проникає багато сполук. Внутрішній шар мембрани утворює численні складки – кристи, на яких розміщені ферменти дихального ланцюга.	чного обміну та синтез АТФ. 2. Синтез власних білків, РНК і ДНК.
Клітинний центр (центросома)		Мембранна система порожнин, каналів, цистерн, з’єднаних між собою і з плазматичною мембраною. Пронизує всю клітину. Незерниста (гладенька) складається тільки з мембран. Зерниста (шершава, гранульована), до мембран прикріплені рибосоми.	1.                 Здійснює реакції, пов’язані із синтезом білків (гранульована), вуглеводів, жирів (гладенька). 2.                 Сприяє переносу та циркуляції поживних речовин у клітині. 3.                 Знешкоджує токсичні речовини. 4.                 Формує           ядерну мембрану.
Комплекс Гольджі		Непостійні структури, які виникають та зникають у процесі життєдіяльності клітини. Можуть бути у твердому або рідкому стані, мають вигляд кристалів (солі), зерен (білки, полісахариди) чи краплин (жири).	Запасні речовини.
Лейкопласти		Округлі тільця, що містять комплекс ферментів.	1.                 Травна функція – розщеплюють органічні сполуки. 2.                 Вилучають відмерлі органоїди, клітини.
Лізосоми		Перехід цитоплазми зі стану золю у стан гелю сприяє руху клітин за допомогою псевдоподій.	1.                 Активний рух. 2.                 Живлення засобом фагоцитозу.
Мітохондрії		Порожнини в гіалоплазмі, відокремлені мем-	1.      Травна функція. 2.      Регуляція осмоти-
Структура	? ? ? ?	Будова	Функції
		браною й заповнені рідиною.	чного тиску в клітині. 3. Запасаюча функція (запас рідини, пігментів та ін.).
Псевдоніжки (псевдоподії)		Прозорий розчин органічних і неорганічних сполук у воді. Перебуває у станах золю та гелю. Містить 75-78 % води, 10-12 % білків, 4-6 % вуглеводів, 2-3 % ліпідів, 10 % неорганічних речовин.	1.                 Об’єднує всі клітини структури і забезпечує їхню взаємодію.  2.                 Виконує транспортну функцію.
Рибосоми		Складається з двох центріолей. Кожна центріоль має вигляд порожнистого циліндра, у стінку якого закладені 9 груп подовжніх мікротрубочок, по 3 мікротрубочки в кожній групі.	1.                 Участь у процесі поділу клітин, формування веретена поділу. 2.                 За участю центріо- лей    утворюються мікро трубочки цитоплазми.
Хлоропласти		Складається з обмежених мембранами порожнин, а також трубочок із пухирцями на кінці.	1. Накопичує і виводить речовини, що синтезуються в ендоплазматичній сітці. 2. Утворює лізосоми. 3.                 Синтезує деякі полісахариди. 4.                 Бере участь у будівництві плазматичної мембрани та інших клітинних мембран (наприклад, формує скоротливі вакуолі).
Хромопласти		Тонкі вирости цитоплазми, зовні покриті мембраною. Усередині міститься складна структура з мікротрубочок.	1.                 Активний рух. 2.                 Забезпечення та доставка клітинам їжі. 3.                 Можуть виконувати захисну функцію.

 

2.5. Утворення тканин тварин 

Будова і функції тканин тварин, здатність до регенерації.  Гістотехнології – можливості та перспективи використання

 

1.Роздивіться мал. 2.5.1. «Мікроскопічна будова тварин». Які типи тканин розрізняють у багатоклітинних тварин?

 

 

                        А. Зріз підшлункової залози                          Б. Зріз кістки

 

                                        В. Кров людини                              Г. Гіаліновий хрящ

                              Д. Зріз скелетного м’яза                        Е. Нервові клітини

 

Мал. 2.5.1.Мікроскопічна будова тварин

 

2.Що становлять собою епітеліальні тканини? Які особливості їх будови та функцій?

 

 

 

Мал. 2.5.2. Типи м’язових тканин: 

1 – гладенькі (не посмуговані м’язи), 2 – посмуговані скелетні м’язи, 3 – посмугований серцевий м’яз

 

3.     Роздивіться мал. 2.5.2. «Типи м’язових тканин». Які особливості будови та функцій м’язових тканин?

4.     Чому електричні органи риб утворені саме посмугованою м’язовою тканиною?

5.     Які властивості та будова нервової тканини?

 

 

 

Мал. 2.5.3. Схема будови нейрона

 

6.     Роздивіться мал. 2.5.2 «Схема будови нейрона». Як називаються частини клітини, що забарвлені у зелений колір? Які функції вони виконують? Як називається частини клітини, забарвлені у синій колір? Які функції вони виконують? Що означають наведені на схемі стрілки, який напрямок вони вказують?

7.     Що становлять собою тканини внутрішнього середовища (сполучні тканини)? Які види тканин вам відомі?

8.     Що таке гістотехнологія?

9.     Чому перед будь-якими хірургічними втручаннями необхідно вивчити результати гістологічної експертизи?

 

2.6. Тканин рослин: утворення, будова і функції, здатність до регенерації

 

1.     Розгляньте мал. 2.6.1. «Мікроскопічна будова рослин». Які типи рослинних тканин ви знаєте?

2.     Чим можна пояснити, що тканини в процесі еволюції виникли у наземних, а не у водних рослин? 

3.     З чим, на вашу думку, пов’язане різноманіття рослинних тканин порівняно з тваринними тканинами?

4.     Що таке твірні тканини? Які види меристем вам відомі?

 

 

         

 

 

 

 

А. Квітка курячих          очок польових

Б. Шкірка цибулини

                    

                             В. Клітини листка                                Г. Продихи

 

                   Д. Зріз квіткової бруньки                      Е. Судини рослин

                          Є. Зріз вайї папороті                          Ж. Зріз гілки липи

З. Кореневі волоски                    И. Жалкі волоски кропиви Мал. 2.6.1. Мікроскопічна будова рослин

5.     Розгляньте мал. 2.6.2. «Покриви рослини». Які функції виконують покривні тканини? Які існують види покривних тканин?

 

 

                                 А. Листок                                                Б. Квітка

                                   В. Гілка                                               Г. Стовбур

 

Мал. 2.6.2. Покриви рослин

 

6.     Що таке епідерма та корок?

7.     Що таке продихи та продихові клітини? Які їхні функції?

8.     У яких умовах мешкають рослини, листки яких не мають продихів?

9.     Що таке корок і корковий камбій?

10.Які будова та функції провідних тканин?

11.Розгляньте мал. 2.6.3. «Обмін речовин рослини з навколишнім середовищем». Схематично замалюйте й опишіть шлях води від краплини дощу, що впала на ґрунт, до водяної пари, що потрапляє у повітря під час транспірації через продихи. Як відбувається транспорт речовин в рослині?

 

 

 

Мал. 2.6.3. Обмін речовин рослини з навколишнім середовищем

 

12.Які будова та функції механічних тканин?

13.Які будова та функції основних тканин?

14.Які особливості екскреції та секреції у рослин?

15.Яку роль відіграють пахучі та пластичні речовини (ефірні олії, бальзами, смоли) в житті рослин?

 

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

 

Автотрофи – організми, здатні синтезувати органічні речовини з неорганічних.

Акросома – списо- або чашоподібний утвір в голівці сперматозоїда. Містить ферменти, які розчиняють оболонку яйцеклітини під час запліднення.

Аксон – видовжений та розгалужений на кінці відросток нейрона, по якому імпульси прямують від тіла нейрона до інших клітин.

Активація амінокислот – приєднання амінокислот до відповідних транспортних РНК.

Анафаза – найкоротша фазою мітозу. Під час анафази хромосоми діляться (з'єднання в районі центромери руйнується) і розходяться до різних полюсів клітини.

Аутосоми – парні хромосоми у живих організмів з хромосомним визначенням статі, однакові у чоловічих і жіночих організмів. Це всі інші, крім статевих, хромосоми в роздільностатевих організмах.

Біологічна мембрана (клітинна мембрана, плазмалема, плазматична або цитоплазматична мембрана) – зовнішня оболонка живої клітини, яка відокремлює цитоплазму клітини від навколишнього середовища. Складається з двох шарів ліпідів, також містить білки і вуглеводи.

Вакуолі – органели клітин, які мають вигляд порожнин, оточених мембраною і заповнених рідиною. Розрізняють травні вакуолі, вакуолі рослинних клітин та скоротливі вакуолі.

Гаплоїдний набір хромосом – одинарний набір хромосом (n), який виникає внаслідок мейозу диплоїдних клітин (2n).

Ген – певна послідовність нуклеотидів у молекулі нуклеїнової кислоти.

Генетична карта хромосом – графічне зображення хромосом із зазначеним порядком розташування генів та відстані між ними.

Генетичний код – єдина система розташування нуклеотидів в молекулах нуклеїнових кислот (ДНК і РНК), що надає всім живим організмам можливість кодування амінокислотної послідовності білків за допомогою послідовності нуклеотидів.

Гетеротрофи – організми, для яких джерелом енергії слугують хімічні зв’язки органічних сполук, утворених іншими організмами.

Гістотехнологія – напрямок досліджень у галузі біотехнології 

Глікокалікс – поверхневий шар клітини тварин, що складається зі сполук білків та ліпідів з вуглеводами.

Гліколіз (анаеробне дихання) – процес безкисневого розщеплення вуглеводів в клітинах живих організмів.

Градієнт концентрації – хімічна міра зростання або зменшення концентрації певної речовини.

Дендрит – здебільшого короткий, сильно розгалужений відросток нейрона, по якому збудження проводиться від рецепторів або інших нейронів до тіла нервової клітини.

Деплазмоліз – процес повернення протопласта клітин рослин зі стану плазмолізу в початковий стан, що характеризується нормальним тургором.

Диктіосома – скупчення одно мембранних пласких цистерн; основна структурна одиниця комплексу Гольджі.

Диплоїдний набір хромосом – парний набір хромосом (2n) у соматичних клітинах.

Дифузія – процес, за якого молекули вільно рухаються крізь певні ділянки мембрани у напрямку меншої концентрації поза одним боком мембрани. Цей процес відбувається без витрат енергії.

Електронна мікроскопія, сканувальна електронна мікроскопія – методи досліджень, які здійснюють за допомогою електронного мікроскопа. Екзоцитоз – процес виведення речовин з клітини. 

Ендоплазматична сітка – це система порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їхніх розширень, обмежених мембраною, які сполучаються між собою. Розрізняють два різновиди ендоплазматичної сітки: зернисту (гранулярну) та незернисту (гладеньку). На мембранах зернистої ендоплазматичної сітки розташовані рибосоми, а на мембранах незернистої рибосом немає. Мембрани зернистої ендоплазматичної сітки беруть участь у формуванні зовнішньої оболонки ядра в період між двома поділами клітини. На мембранах зернистої ендоплазматичної сітки за участю рибосом відбувається біосинтез білків.

Ендоцитоз – процес надходження речовин до клітини.

Енергетичний обмін – сукупність реакцій розкладу складних сполук в організмі, що супроводжуються виділенням енергії.

Епідерма (шкірка) – первинна поверхнева одношарова тканина рослин, що виникає на усіх молодих органах пагона, квітки, плоду тощо. Клітини плоскі, без міжклітинників, з потовщеною зовнішньою стінкою, вкритою на поверхні кутикулою. Серед типових клітин епідерми також присутні високоспеціалізовані – замикаючі клітини продихів, волоски, залозисті клітини тощо. Епідерма захищає внутрішні тканини рослин від зневоднення, механічних пошкоджень, інфекції. Також регулює через продихи газообмін та транспірацію. В клітинах можуть накопичуватись фітонциди, що виконують захисну функцію. Залозисті волоски утворюють ефірні масла, смоли слиз. Покривні волоски утворюють фітогормони, ферменти, необхідні для життєдіяльності рослин.

Епітеліальні тканини – шар клітин, що вистилає поверхню (епідерміс) і порожнини тіла тварин, а також слизові оболонки внутрішніх органів, травної системи, дихальної системи, сечостатевої системи. Крім того, утворює більшість залоз організму. Складається з клітин, які щільно розташовані одна біля одної, міжклітинної речовини мало.

Інтерфаза – період між двома послідовними поділами клітини або від завершення останнього поділу до загибелі клітини. Під час інтерфази відбуваються процеси росту, подвоєння ДНК, синтезу білків, АТФ та інших органічних сполук, розмноження мітохондрій і пластид.

Калій-натрієвий насос – один з механізмів активного транспорту речовин через мембрани, що відбувається за рахунок різниці концентрацій іонів Натрію та йонів Калію ззовні та всередині клітини.

Каріотип – сукупність ознак хромосомного набору (кількість хромосом, їхня форма і розміри).

Клітина – основна структурно-функціональна одиниця всіх організмів, елементарна біологічна система.

Клітинна теорія – це узагальнені уявлення про будову клітин як одиниць живого, про їх розмноження і ролі у формуванні багатоклітинних організмів.

Клітинні включення – непостійні компоненти клітини, запасні сполуки або кінцеві продукти обміну речовин. Включення можуть зникати і з’являтися знову у процесі життєдіяльності клітини. 

Клітинний центр – органела, яка складається з двох центріолей, розташованих у світлій ущільненій ділянці цитоплазми. 

Клітинний цикл – період існування клітини між початком її двох послідовних поділів або ж від початку поділу до загибелі клітини.

Клон – сукупність генетично ідентичних клітин або особин, отриманих від спільного предка нестатевим шляхом.

Колообіг речовин – закономірне переміщення певних сполук між живою та неживою частинами екосистеми.

Комплекс (апарат) Гольджі – органела еукаріотичної клітини; складається з укритих мембранами пласких цистерн, пухирців і канальців; накопичує, перетворює та виділяє різні речовини, бере участь в утворенні лізосом, клітинних стінок, скоротливих вакуоль та інших структур.

Кон’югація хромосом – попарне тимчасове зближення гомологічних хромосом, під час якого між ними може статися обмін гомологічними ділянками.

Корок (пробка) – вторинна покривна тканина рослин, що міститься під корою або шкіркою. Заміщує епідерму деревних і багаторічних трав’янистих рослин. Корок захищає рослину від проникнення в неї бактерій і грибків, а також від об'їдання кори тваринами

Кристи – вгини внутрішньої мембрани мітохондрій.

Кросинговер – обмін ділянками між гомологічними хромосомами.

Ксилема – тканина наземних рослин, що служить для проведення води і мінеральних солей від коріння вгору по рослині до листя. Складається з власне провідних (трахеїди і трахеї або судини) і механічних клітин, а також з деревинної і променевої паренхіми. Стінки всіх клітин ксилеми здерев'янілі.

Лейкопласти – безбарвні пластиди різноманітної форми, в яких запасаються деякі сполуки (крохмаль, білки тощо).

Лізосоми – органели клітини, які мають вигляд мікроскопічних оточених мембраною пухирців діаметром 100-100 нм. Вони містять ферменти, здатні розщеплювати ті чи інші сполуки.

Мейоз – особливий вид поділу еукаріотичних клітин, характерний тільки статевим клітинам, унаслідок якого хромосомний набір зменшується вдвічі, клітини переходять з диплоїдного стану в гаплоїдний.

Метафаза – одна зі стадій мітотичного поділу клітини. Протягом метафази ядерна мембрана руйнується і утворюється веретено поділу, а хромосоми прикріпляються до його центру.

Метод культури клітини – метод цитологічних досліджень, при якому живі клітини утримують та розмножують на штучних поживних середовищах.

Метод мічених атомів (автораділграфія) – метод цитологічних досліджень, за якого до клітини вводять речовину, в якій один з атомів  певного елемента заміщений його радіоактивним ізотопом. За допомогою приладів, здатних виявляти ізотопи, можна слідкувати за переміщенням цих речовин у клітині та їхніми перетвореннями, виявити місце та характер різних біохімічних процесів.

Метод центрифугування – метод цитологічних досліджень, за якого клітини попередньо подрібнюють і в пробірках поміщають у прилад, здатний розвивати швидкі оберти – центрифугу. Оскільки різні клітинні структури мають неоднакову щільність, при дуже швидких обертах центрифуги вони осідають шарами: щільніші органели – швидше і тому опиняються знизу, а менш щільні – зверху. Ці шари розділяють і вивчають окремо.

Мікронитки (мікрофіламенти) – тонкі ниткоподібні структури, діаметром 4-7 нм, які складаються зі скоротливих білків, переважно актину. Вони пронизують цитоплазму і можуть утворювати під плазматичну мембрану.

Мікротрубочки – порожнисті циліндричні структури діаметром 10-12 нм, що утворені переважно білком тубуліном.

Міксотрофи – організми зі змішаним типом живлення: вони здатні не лише синтезувати органічні сполуки з неорганічних, а й поглинати готові органічні сполуки.

Мітоз – основний спосіб поділу еукаріотичних клітин, за якого клітина розподіляє два ідентичні набори хромосом, утворені внаслідок реплікації ДНК, кожен до нового ядра.

Мітохондрії – органели клітин більшості видів рослин, грибів і тварин. Слугують своєрідними клітинними «генераторами енергії». Мають вид кульок, паличок, інколи розгалужених ниток. У них відбувається синтез АТФ.

М’язові тканини – тканини тварин, побудовані з елементів, здатних до скорочення, завдяки чому вони здійснюють рухи всередині організму (крово- і лімфообіг, пересування їжі в травному тракті, повітря у дихальних шляхах, робота серця тощо), а також переміщення організму або його частин у просторі. Розрізняють непосмуговані (гладенькі) м’язи, посмуговані скелетні м’язи та посмуговані серцеві.

Нейрон – нервова клітина з відростками, структурна і функціональна одиниця нервової системи

Нервова тканина – тканина тварин, клітини якої здатні сприймати подразнення, трансформувати це подразнення в нервовий імпульс, швидко його передавати, зберігати інформацію, продукувати біологічно активні речовини, завдяки чому нервова тканина забезпечує узгоджену діяльність органів і систем організму та його адаптацію до умов зовнішнього середовища. Нервова тканина побудована з нервових клітин (нейронів) та з допоміжних елементів, які об'єднуються під назвою нейроглії.

Обмін речовин (метаболізм) – сукупність хімічних реакцій, що відбуваються в живих організмах. Метаболізм поділяється на дві складові: катаболізм (дисиміляція або енергетичний обмін), що включає реакції розщеплення складних органічних речовин до більш простих, яке супроводжується їх окисненням і виділенням енергії, та анаболізм (асиміляція або пластичний обмін) – реакції синтезу необхідних клітині речовин, у яких енергія, отримана у катаболічних реакціях, застосовується.

 Органели – постійні клітинні структури, кожна з яких забезпечує відповідні процеси життєдіяльності клітини (живлення, рух, синтез сполук, зберігання та передачу спадкової інформації тощо). До одномембранних органел належать: вакуолі, комплекс Гольджі, ендоплазматична сітка, лізосоми. Двомембранні органели: пластиди (хлоропласти, хромопласти, лейкопласти) та мітохондрії. Ті, ще не мають оточуючою мембрани: клітинний центр,  рибосоми, мікротрубочки, мікронитки.

 Основна тканина (паренхіма) рослин – тканини рослин, що складаються із живих клітин різної форми і виконують різні функції: заповнюючу, асиміляційну, газообміну, запасаючу, видільну та інші. Розрізняють різновиди основної тканини: хлорофілоносну (асиміляційну), запасаючу, повітроносну, водоносну.

Пелікула – комплекс структур, розташованих і ущільненому зовнішньому шарі цитоплазми клітини одноклітинних тварин.

Пероксисоми (мікротільця) – органели клітини кулястої форми, оточені однією мембраною, діаметром близько 0,3-1,5 нм. У них містяться різноманітні ферменти.

Піноцитоз – процес поглинання клітиною рідини разом з розчиненими в ній сполуками. 

Плазміди – кільцеві молекули ДНК в клітинах бактерій.

Плазмоліз – процес відшарування пристінкового шару цитоплазми клітини від клітинної стінки.

Пластиди – двомембранні органели рослин і деяких одноклітинних тварин (наприклад, евглени зеленої). Відомо три типи пластид: хлоропласти, хромопласти та лейкопласти, які різняться за забарвленням, особливостями будови та функціями.

Пластичний обмін – сукупність реакцій синтезу, які забезпечують розвиток клітин та організмів, поновлення їхнього хімічного складу.

Поверхневий апарат клітини – комплекс структур, що оточує вміст кожної клітини. До його складу входять плазматична мембрана, над мембранні та під мембранні структури. Поверхневий апарат клітини захищає її внутрішній вміст від несприятливих умов довкілля, забезпечує обмін речовинами та енергією між клітиною і середовищем, що її оточує. 

Покривні тканини рослин – тканини, основною функцією яких є захист рослини від зовнішніх несприятливих впливів, а також поглинання і виділення речовин. Через покривні тканин здійснюється газообмін між рослинним організмом і зовнішнім середовищем. Розрізняють різновиди покривних тканин: епідерму (шкірку), пробку (корок) та кору.

Полегшена дифузія – проникнення через мембрану певних молекул за допомогою мембранних білків-переносників, які пронизують мембрану.

Поліплоїдний набір хромосом – набір хоромосом, в якому кількість гомологічних хоромосом перевищує дві.

Провідні тканини рослин – тканини, основною функцією яких є проведення по рослині води та розчинених у ній органічних та неорганічних речовин.

Продих – мікроскопічний щілиноподібний отвір в епідермі рослин разом з двома спеціальними, так званими замикаючими (продиховими), клітинами, що його оточують. Продихи сполучають міжклітинники рослин з атмосферним повітрям і здійснюють регуляцію газо- та парообміну рослини з навколишнім середовищем завдяки оборотним змінам тургору замикаючих клітин.

Профаза – стадія мітотичного або мейотичного поділу клітини. Профаза починається з ущільнення хроматину. Відбувається спіралізація хроматид. Стає помітною первинна перетяжка, де розташована центромера, до якої приєднуються нитки веретена поділу. Поступово зменшується і зникає ядерце, ядерна оболонка розпадається на фрагменти, і хромосоми опиняються в цитоплазмі. Починає формуватися веретено поділу. Його нитки прикріплюються до центромер і хромосоми починають рухатись до центру клітини.

Рибосоми – позбавлені поверхневої мембрани органели клітини, які беруть участь у синтезі білків.

Світлова мікроскопія – методи досліджень, які здійснюють за допомогою світлового (оптичного) мікроскопа.

Сочевички – розриви у пробці багаторічних стебел і коренів рослин; випинаються на поверхні у вигляді горбочків. Виконують дихальну функцію.

Сполучні тканини (тканини внутрішнього середовища) – це комплекс тваринних тканин, що забезпечують підтримання гомеостазу, виконують захисну, розподільну, транспортну, опорну, запасаючу функції, функцію відновлення ушкоджений частин тощо. Складаються зі спеціалізованих клітин і добре розвинутої міжклітинної речовини. До складу сполучних тканин входять: волокниста, пухка, щільна сполучні тканини, кров, лімфа, хрящова, жирова, ретикулярна та кісткова тканини.

Статеві хромосоми (гетерохромосоми) – хромосоми, набір яких відрізняє чоловічі і жіночі особини у тварин і рослин з хромосомним визначенням статі.

Твірні тканини (меристема) – тканини рослин, що складаються з недиференційованих клітин, і містяться у частинах рослин, де відбувається ріст. Мають здатність до активного росту за рахунок ділення і утворення нових клітин. Розрізняють верхівкові, бічні, вставні і ранові різновиди твірної тканини.

Телофаза – завершальна стадія мітозу. Під час телофази відбувається руйнування веретена поділу і утворення ядерної оболонки навколо дочірніх ядер.

Транскрипція – процес синтезу РНК з використанням ДНК як матриці, що відбувається у всіх живих клітинах, іншими словами, це перенесення генетичної інформації з ДНК на РНК.

Трансляція –  процес синтезу білків з амінокислот, що каталізується рибосомою на матриці матричної (інформаційної) РНК (мРНК або іРНК).

Триплет – комбінація з трьох послідовно розташованих нуклеотидів в молекулі нуклеїнової кислоти.

Тургор – тиск на мембрани зсередини.

Фагоцитоз – активне захоплення твердих мікроскопічних об’єктів клітиною.

Флоема (луб) – головна провідна тканина судинних рослин, що проводить органічні речовини у низхідному напрямку: від крони до коренів. Крім провідних елементів до її складу входять клітини основної та механічної тканин, а також луб'яні волокна. Основні клітини флоеми – ситоподібні трубки, які є без'ядерними, тому біля них знаходяться клітинисупутники. Вони послідовно з'єднані між собою поперечними ділянками стінок – ситоподібними пластинками, що мають велику кількість пор і нагадують сито.

Фотосинтез – процес утворення органічних сполук з неорганічних завдяки перетворенню світлової енергії і енергію хімічних зв’язків синтезований вуглеводів. 

Фотосистема – структурна одиниця, що складається з пігментів та інших молекул, які беруть участь у процесах фотосинтезу і міститься у тилакоїдах хлоропластів. 

Фототрофи – організми, які здійснюють фотосинтез.

Хемотрофи – організми, які синтезують органічні речовини з неорганічних за рахунок енергії, що вивільнюється під час хімічного окиснення деяких неорганічних сполук (амоніаку, сірководню, солей феруму тощо).

Хемосинтез – тип автрофного живлення, за якого органічні сполуки синтезуються з неорганічних з використанням енергії, що вивільняється внаслідок певних хімічних реакцій.

Хітин – нітрогеновмісний полісахарид, компонент клітинної стінки грибів, покривів деяких тварин. 

Хлоропласти – пластиди, зазвичай забарвлені у зелений колір завдяки наявності пігменту хлорофілу. Основна функція хлоропластів – здійснення фотосинтезу.

Хроматида – структурний елемент хромосоми, який формується в інтерфазі внаслідок подвоєння хромосоми.

Хроматин – ниткоподібні структури ядра, утворені здебільшого з білків та нуклеїнових кислот.

Хромопласти – пластиди, забарвлені в різні кольори (жовтий, червоний, фіолетовий). Надають певного забарвлення пелюсткам квіток, плодам, листкам та іеншим частинам рослин.

Хромосоми – внутрішньоядерні структури, здатні до само подвоєння; до їхнього складу входять молекули ДНК та ядерних білків пістонів.

Центріолі – компоненти клітинного центру. Мають вигляд порожнистого циліндра, який складається з дев’яти комплексів мікротрубочок, по три в кожному. Під час поділу клітини розходяться до її полюсів і слугують центрами організації ниток веретена поділу. 

Центромера – ділянка хромосоми зі специфічною структурою у зоні первинної перетяжки, що з’єдную сестринські хроматиди.

Цитозоль (гіалоплазма) – частина цитоплазми, що становить собою безбарвний водний розчин органічних і неорганічних речовин.   Цитологія – наука, що вивчає процеси життєдіяльності клітини.  Цитоплазма – внутрішнє середовище клітини. До її складу входять органічні та неорганічні сполуки, а також клітинні компоненти: органели та включення.

Цитоскелет – розташований у цитоплазмі внутрішньоклітинний скелет; система білкових утворів – мікротрубочок і мікрониток, яка виконує опорну функцію. Крім того, елементи цитоскелету беруть участь у зміні форми та русі клітини, забезпечують певне розташування і переміщення органел.

Цитотехнології – галузь біологічних досліджень, основним методом яких є виділення клітин з організму і перенесення їх на поживні середовища.

Ядро – клітинна органела, знайдена у більшості клітин еукаріотів і містить ядерні гени, які складають більшу частину генетичного матеріалу. Ядро має дві первинні функції: керування хімічними реакціями в межах цитоплазми і збереження інформації, потрібної для поділу клітини.

Ядерна зона (нуклеоїд) – ділянка цитоплазми, і якій розташований спадковий матеріал прокаріотів.

Ядерний матрикс – внутрішнє середовище ядра, складається з ядерного соку, ядерець і ниток хроматину.

 

Ядерний сік (каріоплазма, нуклеоплазма) – напіврідка речовина, що знаходиться під ядерною оболонкою і представляє внутрішнє середовище ядра.

Ядерця – щільні структури, які складаються з комплексів РНК з білками, хроматину і гранул, які слугують попередниками складових рибосом.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Базова 1. Барна І. Загальна біологія. Збірник задач. – Тернопіль: Видавництво «Підручники і посібники», 2008 – 736 с.

2.     Балан П.Г. Біологія. 10 клас: підруч. для загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, акад. рівень / П. Г. Балан, Ю. Г. Вервес, В. П. Поліщук. – К.: Гененза, 2012. – 286 с.

3.     Межжерін С.В. Біологія: підручник для 10 класу загальноосвітніх нав-

чальних закладів (Профільний рівень) / С.В.Межжерін,  Я.О.Межжеріна, Т.В.Коршевнюк – Київ: Планета книжок., 2010. –

231 с.

4.     Тагліна О. В. Біологія. 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень).

Підруч. для загальноосв. навч. закл. – X.: Вид-во «Ранок», 2010. – 256 с.

Допоміжна 1. Бугай О.В. Біологія у визначеннях, таблицях і схемах. 7-11 класи / О.В. Бугай, А.Н. Микитюк, А.Г. Вовк. – Х.: Ранок, 2010. – 128 с.

2.     Довідник з біології / За ред. академіка НАН України К.М.Ситника. – К.: Наукова думка, 1998. – 682 с.

3.     Красильникова Т.В. Біологія. 10-11 класи. Наочний довідник. – К.; Х.: Веста, 2006. – 111 с.

4.     Овчинніков С.О. Збірник задач і вправ із загальної біології. – К.: Ґенеза, 2000. – 150 с.

5.     Шаламов Р.В. Біологія: Комплексний довідник / Р.В. Шаламов, Ю.Д. Дмитрієв, В.І.Підгорний. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. – 624 с.