МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Харківський машинобудівний коледж

Циклова комісія фізики, хімії та природничих дисциплін

БІОЛОГІЯ

Розділ: «Надорганізмовий рівень організації живої природи»

ЕЛЕКТРОННИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

для самостійної роботи студентів 1 курсу всіх спеціальностей

Рекомендовано методичною Радою коледжу протокол № ___ від 26.01.2017 р. 

Погоджено цикловою комісією фізики, хімії та природничих дисциплін  протокол № 6 від 01.12.2016 р.

Голова циклової комісії ______________ /Ольховська С.О./

Укладач: Євсеєв Р.С.

– 

викладач першої категорії

Харків – 2016

ББК 28.080я73

         УДК 574(075.8)

          Б – 63

Біологія. Розділ «Надорганізмовий рівень організації живої природи». Електронний навчальний посібник для самостійної роботи студентів 1 курсу всіх спеціальностей. 

         Укладач: Євсеєв Р.С., викладач першої категорії.

          Рекомендовано методичною Радою Харківського машинобудівного коледжу, протокол № ___ від ___.___.201__ р.

Рецензент: голова методичного об’єднання викладачів хімії та біології вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, кандидат хімічних наук, викладач-методист Коледжу Національного фармацевтичного університету Ісаєнко Ю.В.

ЗМІСТ

Передмова .............................................................................................................. 4

Тема 1. Екологічні чинники ................................................................................. 5  

Тема 2. Популяція ................................................................................................. 17  

Тема 3. Угруповання та екосистеми .................................................................... 23

Тема 4. Різноманітність екосистем ...................................................................... 29

Тема 5. Біосфера .................................................................................................... 38

Словник основних термінів .................................................................................. 46

Список рекомендованої літератури ..................................................................... 49

ПЕРЕДМОВА

Шановні студенти!

Електронний навчальний посібник для самостійної роботи з розділу «Надорганізмовий рівень організації живої природи» дисципліни «Біологія» призначений для використання студентами 1 курсу всіх спеціальностей під час підготовки до виконання завдань поточного оцінювання, а також підготовки до тематичної контрольної роботи. Посібник містить завдання для самостійної роботи з тем:

‒ «Екологічні чинники»;

‒ «Популяція»;

‒ «Угруповання та екосистеми»; ‒ «Різноманітність екосистем»; ‒ «Біосфера». 

Електронний посібник пропонує для розв’язання задачі, тестові та творчі відкриті завдання різної форми. Словник біологічних термінів, ілюстрації та перелік рекомендованої літератури нададуть змогу більш глибоко засвоїти навчальний матеріал.

Посібник дозволить вам організувати самостійну роботу у зручному для вас режимі, вірно виконати завдання поточного оцінювання та підготуватись до тематичної атестації.

Бажаємо вам успіху!

Розділ ІV. НАДОРГАНІЗМОВИЙ РІВЕНЬ                    ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

Тема 1. ЕКОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ 

Програмні питання:

1.     Екологічні чинники.

2.     Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів.

3.     Біологічні адаптивні ритми організмів

Вивчивши тему «Екологічні чинники», ви будете знати: 

‒ групи екологічних факторів (абіотичні, біотичні, антропогенні);

‒різни типи середовища життя (водне, наземно-повітряне, ґрунт, інші організми).

Зможете:

‒наводити приклади пристосованості організмів до умов середовища, подібності у пристосуванні різних видів до однакових умов середовища;

‒характеризувати середовища існування організмів, екологічні фактори, добові, сезонні, річні адаптивні біологічні ритми організмів;

‒пояснювати основні закономірності дії екологічних факторів на живі організми, шляхи пристосування організмів до умов існування;

‒ порівнювати різні середовища життя.

Завдання та запитання для самостійної роботи:

1.        Складіть схему, позначивши основні екологічні чинники:

          Наведіть декілька прикладів кожної з груп екологічних чинників.

2.        Дайте визначення поняттю «екологічні чинники»: А) все, що оточує організм і впливає на його існування;

Б) тільки температура;

В) тільки хімічний склад навколишнього середовища; Г) тільки наявність повітря;

Д) тільки вологість.

3.        Дайте визначення поняттю «екологія»:

А) наука про охорону природи;

Б) наука про збереження рослин і тварин;

В) наука про еволюцію живої природи і походження нових видів;

Г) наука про забруднення навколишнього середовища;

Д) наука про взаємозв’язки організмів між собою і чинниками навколишнього середовища.

4.        Оберіть біотичний чинник навколишнього середовища:

         А) кількість мінеральних добрив у ґрунті;

         Б) вологість повітря;

          В) фітонциди в повітрі;

         Г) температура повітря;

          Д) радіаційний фон місцевості.

5.        До абіотичних екологічних чинників середовища належать:

          А) атмосферний тиск;

         Б) вирубування лісів;

         В) мутуалізм;

          Г) побудова атомних електростанцій;       Д) коменсалізм.

6.        Оберіть антропогенний чинник навколишнього середовища:

         А) підвищення вологості повітря після дощу;

          Б) пожежі в місцевості, яка вкрита лісами;

         В) пошкодження картоплі фітофторою;

         Г) повінь, що затопила значні ділянки суходолу;

         Д) збільшення продуктивності поля в результаті внесення добрив.

7.        Порівняйте основні форми біотичної взаємодії організмів:

8.        Встановіть відповідність між формами взаємозв’язків організмів і тваринами:

9.        Яка форма симбіозу існує між рослинами та гіфами грибів?

А) конкуренція;

Б) мутуалізм;

В) хижацтво;

Г) коменсалізм; Д) паразитизм.

10.   Оберіть правило (закон), яке ілюструє малюнок:

А) закон оптимуму;

Б) конкурентного виключення;

В) відносної незалежності адаптації; Г) екологічної піраміди; Д) біогенетичний закон.

11.   Складіть схему, зазначивши основні середовища організмів 

          Наведіть приклади різних середовищ існування у вашій місцевості.

12.   Установіть відповідність між середовищем існування та організмами:

13.   Визначте середовища існування організмів:

                                                      А                                                Б

                                                       В                                                Г

                                                       Д                                                Е

                                                       Є                                                Ж

Мал. 1.1. Мешканці різних середовищ:

А – окунь звичайний; Б – махаон; 

В – дощовий черв’як; Г – зелена жаба; 

Д – кам’яний краб; Е – кріт європейський;  Є – сорока звичайна; Ж – білка звичайна

14.   Поясніть на прикладах з мал. 1.1 (або на обраних вами) пристосованість організмів до умов середовища існування.

15.   Опишіть пристосування організмів до життя у ґрунті:

16.   Опишіть пристосування організмів до життя у водному середовищі:

Використайте такі приклади організмів: дафнія, циклоп, котушка, ставковик, пуголовок, риби, жаба, вуж, гідра, планарія, жук-плавунець, п’явка, щука, тритон, рак, сом, беззубка.

17.   До планктонних організмів належать:

А) ціанобактерії, радіолярії, медузи, дрібні ракоподібні;

Б) головоногі молюски, кити, акули;

В) форамініфери, поліпи, багатощетинкові черви, краби, омари;

Г) скати, мурени, риби-вудильники;

Д) клопи-водомірки, жуки-вертячки.

18.   Позначте у відповідних комірках таблиці позначкою «P» вірні та невірні твердження:

19.   Розгляньте мал. 2.1. Визначте, до нектону чи нейстону належить кожна із цих тварин:

                                               А                                                            Б

В Мал. 1.2. Тварини – мешканці водойм

А – восьминіг; Б – водомірка ставкова; В – щука звичайна

20.   Який фактор обмежує поширення зелених водоростей на значних глибинах?

А) різкі зміни температури води;

Б) збільшення тиску води;

В) зменшення вмісту кисню у воді; Г) зниження рівня освітленості; Д) зниження рівня солоності.

21.   Оберіть вірне твердження щодо загальних рис пристосованості річкового рака та річкового окуня до водного середовища життя:

          А) мають особливий орган чуття – бічну лінію;

         Б) органами дихання є зябра;

          В) мають необтічну форму тіла;       Г) тварини мають непрямий тип розвитку;        Д) мають зовнішній скелет.

22.   Опишіть пристосування до певного режиму вологості у тварин та рослин, зображених на мал. 1.3.

                                                            А                                                 Б

                                                             В                                                 Г

Мал. 1.3. Пристосування до різних режимів вологості  у тварин: А – черепаха, Б – плямиста саламандра та рослин: В – кактус, Г – сенполія.

23.   Визначте, до яких екологічних груп по відношенню до вологості належать види рослин: кульбаба лікарська, жовтець їдкий, росичка, волошка, кактус, латаття, товстянка, очиток (заяча капуста).

24.   Опишіть пристосування організмів до життя в наземно-повітряному середовищі:

25.   Розгляньте мал. 1.4. У лисиці фенек, що живе в піщаних пустелях, вуха більші, ніж у північних лисиць. Поясніть причини цих відмінностей.

                                                      А                                                   Б

В

Мал. 1.4. Види лисиць:

А – фенек (пустельна лисиця); 

Б – песець (полярна лисиця); В – лисиця звичайна

26.   Позначте у відповідних комірках таблиці позначкою «P» вірні та невірні твердження:

27.   Оберіть приклади пристосувань до різних умов існування, позначивши їх у відповідних комірках позначками «P»: 

28.   Незважаючи на гостру боротьбу за умови існування, рослини продовжують жити на спільній території. Як їм вдається знизити конкуренцію між собою? Наведіть приклади зниження конкуренції у конкретних видів рослин у фітоценозі за вибором:

1)     Ялиновий ліс: ялина, сосна, черемшина, калина звичайна, жостір ламкий, чорниця, брусниця, квасениця, одинарник європейський, веснівка дволиста, журавлина, болотяний мирт, зелені мохи, лишайники. 

2)     Сосновий ліс: верес, нечуйвітер волохатий, котяча лапка дводомна, сон-трава, тимофіївка, герань лісова, лишайники.

3)     Дуб: ясен звичайний, липа дрібнолиста, клен гостролистий, в’яз, ліщина звичайна, бруслина бородавчаста, жостір, вовчі ягоди, конвалія травнева, копитняк європейський, медунка темна, чистець лісовий, зірочник, мати-й-мачуха. 

4)     Луг: багаторічні трави – тимофіївка лугова, лисохвіст луговий, типчак луговий, конюшина лугова, горошок мишачий, чина лугова, лугова ромашка, гірчак зміїний, волошка лугова, герань лугова, деревій звичайний.

5)     Болото: осока болотяна, мохи зелені, мохи сфагнові, сусак зонтичний,      гравілат      річковий,    журавлина дрібноплідна,       росичка круглолиста, мирт болотяний. 

Заповніть таблицю:

29.   Вкажіть, що є сигналом до сезонних змін у рослин:

         А) зміна температури;

         Б) зміна тривалості світлового дня;

          В) зміна вологості;

          Г) зміна кількості поживних речовин;       Д) зміна взаємозв’язків у екосистемі.

30.   Одні рослини розквітають навесні, а інші – улітку. Є й такі, що квітнуть восени. Яка біологічна закономірність при цьому виявляється?

         А) самовідновлення;

         Б) фотоперіодизм;

         В) геотропізм;

         Г) фототропізм;

         Д) добовий біоритм.

31.   Вкажіть, що є сигналом до сезонних змін у тварин:

         А) зміна температури;

         Б) зміна тривалості світлового дня;

          В) зміна вологості;

         Г) зміна кількості поживних речовин;

          Д) зміна взаємозв’язків у екосистемі.

32.   Вабливий краб (краб-скрипаль) ритмічно змінює своє забарвлення. Це пов’язано з:

         А) сезонними ритмами;

         Б) річними римами;

         В) добовими ритмами;

         Г) припливно-відпливними ритмами;

         Д) не має зв’язку з жодними змінами у навколишньому середовищі.

Мал. 1.5. Вабливий краб (краб-скрипаль)

33.   Людина більш працездатна вранці й менш працездатна наприкінці дня.

Причиною такої ритмічної зміни працездатності є:

          А) обертання Місяця навколо власної осі;

          Б) обертання Землі навколо власної осі;

          В) обертання Землі навколо Місяця;

         Г) обертання Землі навколо Сонця;

         Д) обертання Місяця навколо Сонця.

34.   Де найчіткіше виражена сезонна періодичність?

         А) у тропіках;

          Б) у субтропіках;

         В) у помірних та північних широтах;

         Г) на екваторі;

          Д) рівномірно виражена по всій земній кулі.

35.   Позначте у відповідних комірках таблиці позначкою «P» вірні та невірні твердження:

Тема 2. ПОПУЛЯЦІЯ

Програмні питання:

1.     Популяція. Характеристика популяцій.

2.     Статева і вікова структура популяції.

3.     Фактори, які впливають на чисельність популяції.

Вивчивши тему «Популяція», ви будете знати: 

–        основні характеристики популяцій.

Зможете: 

–        характеризувати популяцію та її структуру;

–        пояснювати основні закономірності дії факторів, які впливають на чисельність популяції;

–        застосовувати знання про особливості функціонування популяцій для обґрунтування заходів їх охорони.

         Завдання та запитання для самостійної роботи:

1.       Визначте поняття «популяція»:

А) група самок, самців, дитинчат, які займають певну нішу;

Б) надвидовий рівень організації живої природи;

В) сукупність особин близьких видів, які належать до одного роду;

Г) сукупність особин одного виду, які вільно схрещуються й ізольовані від інших сукупностей;

Д) рослини і тварини однієї місцевості.

2.       Наука, що вивчає популяції організмів як особливий рівень організації живої матерії:

А) біоценологія;

Б) екологія особин;

В) цитологія;

Г) популяційна екологія;

Д) молекулярна біологія.

3.       Укажіть, що є структурною одиницею виду:

А) клітина;

Б) особина;

В) популяція;

Г) екосистема; Д) біоценоз.

4.       Визначте поняття «ареал виду»:

А) територія поширення подібних об’єктів;

Б) територія поширення подібних умов;

В) територія поширення організмів різних видів; Г) територія поширення особин певного виду; Д) територія, вільна від особин певного виду.

5.       Укажіть, які зв’язки існують між особинами однієї популяції:

А) міжвидова боротьба;

Б) боротьба з несприятливими умовами;

В) хижацтво;

Г) внутрішньовидова боротьба; Д) симбіоз.

Мал. 2.1. Популяція імператорських пінгвінів

6.       Укажіть, який показник характеризує стан популяції:

А) популяційні хвилі;

Б) чисельність;

В) біомаса;

Г) швидкість колообігу речовин; Д) вік особин.

7.       Укажіть характеристику популяції, котра дорівнює середній кількості особин, що припадає на одиницю площі або об’єму:

А) чисельність;

Б) смертність;

В) густота;

Г) біомаса;

Д) народжуваність.

8.       Укажіть визначення статевої структури популяції: А) розподіл особин по території, яку вона займає;

Б) співвідношення самців та самок;

В) розподіл особин на вікові групи;

Г) розподіл особин за масою;

Д) розподіл особин за зростом.

9.       Укажіть назву явища коливання чисельності популяції під впливом різноманітних факторів:

А) популяційні хвилі;

Б) народжуваність;

В) смертність;

Г) міграція;

Д) регенерація.

10.   Популяційними хвилями називають: А) збільшення генотипної мінливості;

Б) збільшення чисельності популяції;

В) збільшення фенотипічної мінливості; Г) коливання чисельності організмів; Д) утворення нових видів.

11.   Розподіл особин популяції по території, яку вона займає, визначає її:

А) статева структура;

Б) просторова структура;

В) вікова структура; Г) генетична структура; Д) статевий диморфізм.

12.   Укажіть назву явища виникнення перешкод вільному схрещуванню особин виду:

А) регенерація;

Б) адаптація;

В) міграція;

Г) ізоляція;

Д) популяція.

13.   Встановіть відповідність між характеристикою популяції та її означенням:

14.   Гомеостаз популяції це: А) підтримання чисельності популяції на певному отптимальному рівні;

Б) коливання чисельності популяції під впливом чинників зовнішнього середовища;

В) зміни просторової структури популяції;

Г) зміни вікової структури популяції; Д) зміни статевої структури популяції.

15.   Яка доля чекає популяцію тварин, якщо вона має такий видовий склад:      А) популяція тигрів:

‒ 10 % особин в дорепродуктивному періоді;

‒ 30% у репродуктивному;

‒60% у пострепродуктивному; Б) популяція тигрів:

‒ 20 % особин в дорепродуктивному періоді; ‒ 50% у репродуктивному; ‒ 30% у пострепродуктивному?

Спрогнозуйте зміни в популяціях жертв тигрів та вовків. Заповніть таблицю:

16.   Для організмів характерні різноманітні екологічні стратегії. До r-стратегів належать ті види, що швидко розмножуються, до К-стратегів – види з низькою швидкістю розмноження і високою здатністю до виживання. На мал. 2.2 зображені представники різних видів тварин. Визначте, які з них є К-стратегами, а які r-стратегами.

                                                   А                                                         Б

                                                   В                                                         Г

Мал. 2.2. Види з різними екологічними стратегіями:

А – жираф; Б – слон африканський; 

В – комар-пискун; Г – польова миша

17.   Позначте у відповідних комірках знаком «P» вірні твердження:

18.   Система взаємозв’язків між особинами, що виявляється в поведінці, є:

А) екологічною структурою популяції;

Б) віковою структурою популяції;

В) географічною структурою популяції; Г) етологічною структурою популяції; Д) статевою структурою популяції.

19.   У двох лісах, що не сполучаються між собою, але розташованих в межах однієї адміністративної області, мешкають кабани, олені, лисиці, зайці та вовки. Скільки популяцій тварин мешкає у двох лісах?

А) 2;

Б) 4;

В) 5;

Г) 8;

Д) 10.

20.   Що сприяє коливанню чисельності популяцій? Чому в тропічних лісах не спостерігається різких коливань чисельності?

Тема 3. УГРУПОВАННЯ ТА ЕКОСИСТЕМИ  

Програмні питання:

1.     Угруповання та екосистеми.

2.     Склад і структура угруповань.

3.     Взаємодії організмів в екосистемах.

Вивчивши тему «Угруповання та екосистеми», ви будете знати: 

–        надорганізмові системи – угруповання (біоценози, біогеоценози, екосистеми).

Зможете: 

–        наводити приклади угруповань організмів;

–        пояснювати роль організмів (продуцентів, консументів, редуцентів) в екосистемах.

         Завдання та запитання для самостійної роботи:

1.       Визначте поняття «екосистема»:

А) сукупність рослин і тварин;

Б) численна популяція;

В) група рослин, тварин, мікроорганізмів, які взаємодіють між собою і з фізичним середовищем існування;

Г) штучна система, створена людиною; Д) сукупність мікроорганізмів і тварин.

2.       Вкажіть, хто розміщується на початку ланцюгів живлення у біогеоценозах:

А) редуценти;

Б) продуценти;

В) консументи І порядку;

Г) консументи ІІ порядку;

Д) консументи ІІІ порядку.

3.       Оберіть групу організмів, які руйнують рештки загиблих організмів:

А) редуценти;

Б) продуценти;

В) консументи І порядку;

Г) консументи ІІ порядку;

Д) консументи ІІІ порядку.

4.       Оберіть групу організмів, які утворюють органічні речовини з неорганічних:

А) редуценти;

Б) продуценти;

В) консументи І порядку;

Г) консументи ІІ порядку; Д) консументи ІІІ порядку.

5.       З наведених назв організмів оберіть продуцентів, консументів і редуцентів: ведмідь, бик, дуб, білка, підосичник, скумбрія, ропуха, стьожковий черв’як, бактерії гниття, пеніцил, дріжджі. Заповніть таблицю:

6.       В екосистемі основний потік речовини і енергії  передається:

          А) від редуцентів до консументів і далі до редуцентів;

          Б) від консументів до продуцентів і далі до рецуцентів;

В) від продуцентів до консументів і далі до редуцентів.

7.       Оберіть зі списку назви тварин, які належать до консументів ІІ порядку: сірий пацюк, слон, тигр, дизентерійна амеба, скорпіон, вовк, кролик, миша, сарана, яструб, морська свинка, крокодил, гуска, лисиця, окунь, антилопа, кобра, степова черепаха, виноградний слимак, дельфін, колорадський жук, бичачий ціп’як, кенгуру, жук сонечко, білий ведмідь, медоносна бджола, кровососний комар, бабка, яблунева плодожерка, попелиця, біла акула. 

8.       Оберіть організми, які в екосистемі належать до редуцентів:

          А) азотфіксуючі бактерії;

         Б) членистоногі;

          В) шапкові гриби;

         Г) земноводні;

         Д) ціанобактерії.

9.       Розташуйте організми за трофічними рівнями і складіть схему трофічної сітки змішаного лісу, якщо її компонентами є: вовк, заєць, лисиця, жаба, суниця, павуки, дрізд, дощовий черв’як, кабан, вуж, їжак, метелики, жуки, мухи, кліщі, дуб, клен, трав’янисті рослини, бактерії гниття, бульбочкові бактерії. 

Позначте продуценти, консументи, редуценти, заповнивши таблицю. 

10.   Розташуйте організми за трофічними рівнями і складіть схему трофічної сітки прісної водойми, якщо її компонентами є: жаба, вуж, ряска, окунь, щука, плотва, чапля, мухи, річковий рак, клоп-водомірка, беззубка, зоопланктон (дафнії, циклопи), фітопланктон (водорості), сіркобактерії, бактерії гниття. 

Позначте продуценти, консументи, редуценти, заповнивши таблицю.

11.   Розташуйте організми за трофічними рівнями і складіть схему трофічної сітки заливної луки, якщо її компонентами є: жаба, вуж, конюшина, джмелі, бджоли, мухи, комари, миші, яструб, очерет, ромашка, горобець, кріт, метелики, бабки, їжак, ящірка, черепаха, бактерії гниття, бульбочкові бактерії.  Позначте продуценти, консументи, редуценти, заповнивши таблицю.

12.   Назвіть рослини, які можуть займати місце і продуцента, і консумента І порядку. 

13.   Назвіть тварин, які в ланцюгах живлення можуть займати місце консументів як І, так і ІІ або навіть ІІІ порядку. 

14.   Встановіть відповідність між екологічної групою та рослинами:

15.   Мешканцями поверхні та поверхневих шарів ґрунту є:

А) зелені водорості;

Б) червоні водорості;

В) діатомові водорості; Г) евгленові водорості; Д) лишайники.

16.   Встановіть відповідність між екологічної групою та тваринами:

17.   Що називають симбіозом?

А) тільки такий тип співіснування різних видів, при якому обидва види одержують користь;

Б) тільки коменсалізм;

В) тільки квартиранство;

Г) тільки конкуренцію;

Д) усі форми співіснування різних видів організмів.

18.   Встановіть відповідність між наведеними прикладами та формою співіснування організмів:

А. нітрогенфіксуючі бульбочкові

19.   Встановіть відповідність між наведеними прикладами та формою співіснування організмів:

А. сірий і чорний щури споживають

20.   Які організми не є паразитами?

А) сажкові гриби;

Б) печериці;

В) аскарида;

Г) ріжки;

Д) ехінококи.

21.   Природні рослинні угруповання називають:

А) зооценозами;

Б) фітоценозами;

В) гербаріями;

Г) біоценозами; Д) агроценозами.

22.   Прикладом якого типу взаємозв’язків є співіснування рака-самітника й актинії?

А) паразитизм;

Б) мутуалізм;

В) квартиранство;

Г) хижацтво;

Д) коменсалізм.

23.   Позначте у відповідних комірках знаком «P» вірні твердження:

24.   Впишіть в окремі стовпчики таблиці біотичні та абіотичні компоненти екосистеми: 

‒ бактерії;

‒ видове різноманіття;

‒ вологість;

‒ кліматичний режим;

‒ неорганічні речовини, що залучаються в колообіг;

‒ режим освітлення; ‒ рослини;

‒ тварини.

25.   Позначте у відповідних комірках знаком «P» вірні твердження:

Тема 4. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЕКОСИСТЕМ

Програмні питання:

1.     Різноманітність екосистем.

2.     Розвиток і зміни екосистем.

3.     Колообіг речовин і потік енергії в екосистемах.

4.     Продуктивність екосистем.

Вивчивши тему «Різноманітність екосистем», ви будете знати: 

–        різні види екосистеми.

Зможете: 

–        наводити приклади ланцюгів живлення;

–        характеризувати     ланцюги     живлення,   правило      екологічної піраміди;

–        порівнювати природні та штучні екосистеми;

–        застосовувати знання про особливості функціонування екосистем для обґрунтування заходів їх охорони; –робити висновок про цілісність і саморегуляцію живих систем.

         Завдання та запитання для самостійної роботи:

1.       Розгляньте ланцюг живлення африканської савани (мал. 4.1). Назвіть його ланки. 

Мал. 4.1. Ланцюг живлення африканської савани

Складіть кілька власних ланцюгів живлення з вашої або іншої місцевості. Поясніть, чому ланцюг живлення має не більше 4-5 ланок?

2.       Розгляньте трофічну мережу та виявіть трофічні зв’язки між компонентами екосистеми озера:

Мал. 4.2. Екосистема озера

Позначте продуцентів, консументів, редуцентів, розмістивши їхні назви у відповідних комірках таблиці.

3.       Оберіть вірно складений ланцюг живлення пасовища:

А) леопард → газель → трава;

Б) конюшина → заєць → орел → жаба;

В) перегній → дощовий черв’як → землерийка → горностай; Г) трава → зелений коник → жаба → вуж.

4.       Встановіть правильну послідовність компонентів ланцюга живлення наземного біогеоценозу:

1)  метелики, хрущі, коники;

2)  сова, орел-змієїд, польовий лунь; 3) берези, сосни, злаки; 4) жаби, кроти, вужі.

5.       Встановіть правильну послідовність компонентів ланцюга живлення водного біогеоценозу:

1)   водорості, вищі водні рослини;

2)   мальки риб, жуки-плавунці, водяні клопи;

3)   прісноводні риби; 4) дрібні рачки (дафнії, циклопи).

6.       Розгляньте трофічну мережу та виявіть трофічні зв’язки між компонентами екосистеми лісу:

7.       Які організми становлять основу біоценозів? А) тварини;

         Б) бактерії;

          В) фотосинтезуючі організми;         Г) гетеротрофи;

          Д) види, не пов’язані один з одним.

8.       Складіть п’ять ланцюгів живлення. Всі вони мають починатися з рослин (чи їхніх частин) або мертвих органічних залишків. 

Проміжним ланцюгом в першому ланцюзі має бути дощовий черв’як. В другому – личинка комара в прісній водоймі. В третьому – кімнатна муха. В четвертому – личинка хруща. В п’ятому – інфузорія туфелька. Всі ланцюги живлення мають завершуватися людиною. 

Запропонуйте найбільш довгі варіанти ланцюгів. Чому кількість ланок не перебільшує 6-7?

9.       На малюнку зображено:

А) екологічну піраміду;

Б) трофічну сітку;

В) ланцюг живлення;

Г) популяційні хвилі; Д) варіаційний ряд.

10.   На наступний трофічний рівень переходить приблизно 10 % енергії, що міститься в організмі. Поясніть, куди витрачаються інші 90%.

11.   Користуючись правилом екологічної піраміди, розрахуйте, скільки потрібно трави, щоб виріс орел масою 5 кг. Харчовий ланцюг: трава → заєць → орел

12.   Назвіть організми, які мають бути на місці пропусків у схемах харчових ланцюгів:

А) нектар квітів →  муха → ? → синиця → ?;

Б) деревина → ? → дятел;

В) листя → ? → зозуля;

Г) насіння → ? гадюка → лелека;

Д) трава → коник → ? → вуж → ?

13.   За правилом екологічної піраміди визначте, на скільки збільшилася маса лисиці, якщо протягом дня вона з’їла 20 мишей (маса однієї миші – 10 г).

А) 2 г;

          Б) 6 г;

          В) 10 г;

          Г) 20 г;

          Д) 100 г.

14.   Скільки чайок може прогодуватися на ділянці акваторії моря, на якій протягом року утворюється 1200 кг сухої маси фітопланктону? Маса однієї чайки становить 1 кг (суха речовина – 40%). Чайка живиться рибою, а риба – фітопланктоном. При розв’язанні застосуйте правило екологічної праміди.

А) 10 чайок;

         Б) 20 чайок;

         В) 30 чайок;

          Г) 40 чайок;          Д) 50 чайок.

15.   Якщо в лісі на площі 1 га зважити окремо всіх комах, всі рослини і всіх хижих хребетних тварин (земноводних, плазунів, птахів та ссавців разом), то представники якої групи сумарно будуть важити більше за інших? Менше за інших? Чому?

16.   В екосистемі комахи й жаби спожили 1000 кг первинної продукції. Яка біомаса засвоїлася комахами і жабами відповідно?

А) 100 кг і 100 кг;

          Б) 100 кг і 10 кг;

          В) 10 кг і 100 кг;  Г) 10 кг і 10 кг;          Д) 1 кг і 1 кг.

17.   Первинна біологічна продуктивність (маса сухої речовини на 1 м² площі на рік) біогеоценозу діброви дорівнює 400 г. Визначте, з якої площі цього біогеоценозу зможе прогодуватися однорічна руда лисиця, масою 20 кг (60% її маси становить вода).

18.   Біопродуктивність водойми дорівнює 600 г/м². Яка площа біогеоценозу прісної водойми (га) може прогодувати:

 А) сіру чаплю, масою 5 кг (60% її маси становить вода) в ланцюзі живлення:  планктон → риба → чапля

 Б) щуку, масою 4 кг (40% її маси – суха органічна речовина) в ланцюзі живлення:  фітопланктон → зоопланктон → нехижі риби → щука?

19.   Користуючись правилом екологічної піраміди, визначте, яка площа відповідного біоценозу необхідна, щоб з неї змогла прогодуватись одна особина останньої ланки в ланцюгу живлення:

А) планктон → синій кит (жива маса 100 тонн);

Б) планктон → риба → тюлень (300 кг);

В) планктон → нехижі риби → щука (10 кг);

Г) планктон → риба → тюлень → білий ведмідь (500 кг);

Д) планктон → риба → рибоїдні птахи → орлан-білохвіст (5 кг);

Е) рослини → заєць → лисиця → вовк (50 кг); Є) рослини → безхребетні тварини → короп (3 кг).

Із вказаної в дужках маси, 60% становить вода. Біопродуктивність 1 м² відповідного біоценозу: планктон – 600 г; рослинність наземна – 200 г; донна рослинність – 1000 г.

20.   Визначте масу вухатого їжака, який входить до ланцюга живлення: рослини → комахи → їжак,

якщо 1 г сухої рослинної речовини акумулює в середньому 20 кДж енергії, а продуктивність 1 га відповідного біогеоценозу становить 1·10⁶ кДж.

21.   Укажіть екосистему, яку створює, контролює та підтримує людина:

А) біоценоз;

Б) біогеоценоз;

В) зооценоз;

Г) агроценоз;

Д) фітоценоз.

22.   Наведіть приклади штучних екосистем – агроценозів. Назвіть агроценози, які є в вашій місцевості.

Заповніть порівняльну таблицю, зазначивши монокультури й супутні види організмів різних систематичних груп, що входять до складу зазначених агроценозів:

23.   Біопродуктивність агроценозу – 800 г/м². Побудуйте ланцюг живлення і визначте, яка площа агроценозу потрібні, щоб прогодувати людину масою 70 кг (65% її маси становить вода).

24.   Порівняйте екологічні системи: природну й штучну.

25.   Дайте характеристику акваріуму як екосистемі та заповніть таблицю. Чому акваріум можна назвати екосистемою?

 Складіть схему харчових ланцюгів акваріуму, у якому живуть риби карась китайський (золота рибка), гупі, равлик ставковик, котушка, рослини елодея і валіснерія, інфузорія-туфелька, сапротрофні бактерії.

 Проаналізуйте причини можливих змін в екосистемі акваріума й опишіть можливі наслідки в таблиці:

Зробіть висновок про стійкість акваріуму як штучної екосистеми, указавши фактори, які її визначають.

26.   Для того, щоб вижити, сірій ропухі необхідно з’їдати 5 г слимаків на день – шкідників сільськогосподарських культур. На площі у 1 га мешкають 10 ропух. Розрахуйте масу шкідників, які знищують ропухи, на невеликім полі площею 10 га за теплу пору року – з  травня по кінець вересня (150 днів).

27.   Що відбудеться з розораним полем в лісовій зоні через кілька років, якщо його на ньому припинять вирощувати культурні рослини?

28.   Вкажіть джерело кисню в атмосфері: 

         А) мінералізація органічних речовин; 

         Б) транспірація;

          В) випаровування океанічної води;

          Г) фотосинтез;

         Д) ультрафіолетове випромінювання. 

29.   Оберіть організми, які забезпечують засвоєння атмосферного азоту:

          А) водневі бактерії;

          Б) бактерії гниття;

         В) азотобактерії;

         Г) нітрифікуючи бактерії;

         Д) денітрифікуючи бактерії.

30.   Складіть схему колообігу Карбону в природі, застосувавши серед інших такі компоненти: вуглекислий газ атмосфери, вулканічна діяльність, хижаки, рослини, травоїдні тварини, осадові карбонатні породи, бактерії й гриби, спалювання палива людиною. 

 У наслідок яких процесів Карбон може вилучатися з колообігу речовин і знову повертатися в нього? Наведіть приклади. 

31.   Побудуйте схему замкненого колообігу речовин для космічного корабля, включивши до трофічної сітки всі ланки, необхідні для цієї штучної системи. 

32.   Позначте у відповідних комірках знаком «P» вірні і невірні твердження:

33.   У кожній групі організмів оберіть один зайвий. Обґрунтуйте свій вибір.

          А) кінь, вівця, кролик, метелик, лисиця;

         Б) ціанобактерії, підберезник, ялинка, береза, глід

34.   Чому зникнення великих копитних тварин (зубри, олені) з дібров істотно не змінює природну екосистему, тоді як зникнення рослиноїдних комах призведе до екологічної катастрофи? Відповідь підтвердіть ланцюгами живлення.

35.   Чи можна вважати дно океану на глибинах, куди не потрапляє світло, окремою екосистемою? Яка роль світла? Відповідь аргументуйте.

Тема 5. БІОСФЕРА

Програмні питання:

1.     Загальна характеристика біосфери.

2.     Вчення В.І.Вернадського про біосферу.

3.     Роль живих організмів у біосфері.

4.     Біомаса.

Вивчивши тему «Біосфера», ви будете знати: 

–        надорганізмову систему – біосферу та її компоненти.

Зможете: 

–        характеризувати біосферу;

–        застосовувати знання про особовості функціонування біосфери для обґрунтування заходів її охорони;

–        робити висновок про роль біологічного різноманіття, регулювання чисельності видів, охорони природних угрупувань для збереження рівноваги у біосфері.

         Завдання та запитання для самостійної роботи:

1.   Вчення про біосферу створив:

         А) Жан Батист Ламарк;

          Б) Луи Пастер;

          В) Василь Васильович Докучаєв;     Г) Володимир Іванович Вернадський;           Д) Микола Іванович Вавілов.

2.   Верхня межа біосфери розташована на висоті:

         А) 100-120 м;

          Б) 1-2 км;

          В) 10-12 км;

          Г) 16-20 км;

         Д) 100-120 км.

3.   Межа біосфери в океані проходить на глибині:

         А) 100-120 м;

          Б) 1-2 км;

          В) 5-6 км;

          Г) 10-11 км;          Д) 20 км.

4.   Межа біосфери в літосфері проходить на глибині:

          А) 1-2 м;

          Б) 10-12 м;

          В) 100-120 м;

          Г) 1 км;

          Д) 3 км.

5.   Нижню частину атмосфери називають:

А) стратосферою;

Б) тропосферою;

В) гідросферою; Г) літосферою; Д) ноосферою.

6.   Концентрація Оксигену в атмосфері становить:

А) 10%;

Б) 21%;

В) 25%;

Г) 30%;

Д) 55%.

7.   Укажіть найпоширенішу в біосфері хімічну речовину:

А) азот;

Б) вода;

В) вуглець;

Г) кисень;

Д) водень.

8.   Озоновий екран захищає від:

А) вітру;

Б) води;

В) ультрафіолетового сонячного опромінення; Г) високої та низької температури; Д) дії сонячного тяжіння.

9.   Поширення організмів в атмосфері обмежене:

А) температурою;

Б) вологістю;

В) озоновим екраном; Г) газовим складом повітря; Д) освітленістю.

10.             Встановіть відповідність між назвами оболонок Землі та їхніми характеристиками:

А. складається з тропосфери,

1.   літосфера         стратосфери, іоносфери

Б. складається з осадових порід, граніту і базальту

В. утворена сукупністю всіх водойм

2.   гідросфера       Г. живі організми заселяють

переважно верхні шари цієї оболонки

Д. живі організми існують

3.   атмосфера        переважно нижче озонового шару

Е. живі організми можуть існувати на глибині 11 км цієї оболонки

11.   Обґрунтуйте, чому біосфера не становить окремої оболонки Землі.

12.   Позначте у відповідних комірках знаком «P» вірні і невірні твердження:

13.   Найбільша концентрація біомаси спостерігається:

А) у літосфері;

Б) на межах геологічних оболонок Землі;

В) рівномірно розподілена по всім оболонкам Землі; Г) у гідросфері; Д) в атмосфері.

14.   Парниковий ефект пов’язаний зі збільшенням в атмосфері вмісту:

А) кисню;

Б) азоту;

В) гелію;

Г) вуглекислого газу; Д) озону.

15.   Руйнування озонового шару відбувається внаслідок впливу:

А) кислотних дощів;

Б) хлоро- і флуоропохідних аліфатичних вуглеводнів (фреонів);

В) нелетких солей хлору;

Г) сполук Нітрогену;

Д) сполук Сульфуру.

16.   Космічна роль зелених рослин полягає в тому, що вони:

А) забезпечують перетворення органічних речовин на неорганічні;

Б) забезпечують процеси мінералізації органіки;

В) поглинають надлишки кисню;

Г) вивільняють сонячну енергію, що міститься в органічних сполуках;

Д) акумулюють сонячну енергію, утворюючи органічні речовини.

17.   Відомо, що загальна первинна продуктивність біосфери Землі (органічні речовини, синтезовані рослинами, за винятком частки, яка припадає на дихання та виділення самих рослин) дорівнює за рік 170 млрд. тонн. Із цієї маси продуценти Світового океану, який займає майже 71% поверхні земної кулі, синтезують близько 55 млрд. тонн сухої речовини. У скільки разів продуктивність рослин суходолу більша за продуктивність морських фітоценозів? Як можна пояснити значно більшу продуктивність рослин, що зростають на суходолі?

18.   Рослини, що занесені до Червоної книги України:

А) береза дніпровська;

Б) рододендрон;

В) конвалія; Г) фіалка кримська; Д) бузок.

19.   Тварини, що занесені до Червоної книги України:

А) соня садова;

Б) горностай;

В) афаліна чорноморська; Г) сніжний барс; Д) омелюх.

20.   Встановіть відповідність між малюнком та назвою рослини, занесеної до червоної книги України:

                                                         А                                              Б

                                                          В                                              Г

1   – шафран жовтий;

2   – сон-трава велика;

3   – підсніжник звичайний;

4   – півонія кримська;

5   – адіант венерін волос

21. Встановіть відповідність між малюнками та назвами тварин, занесених до червоної книги України:

                                                           А                                                       Б

                                                           В                                                       Г

1   – їжак вухатий;

2   – орел степовий;

3   – жук-олень; 4 – папіліо махаон;

5 – білан капустяний.

22.             Позначте у відповідних комірках знаком «P» вірні і невірні твердження:

23.             Позначте у відповідних комірках знаком «P» вірні і невірні твердження:

24.             Оцініть стан навколишнього середовища біля вашого навчального закладу або домівки:

1)    Зберіть листя з дерев на різних ділянках прилеглої території (біля дороги, біля житлових будинків, усередені зеленої зони) і на різній висоті від ґрунту (10, 50 та 100 см).

2)    Притулить до поверхні листка клейку стрічку.

3)    Зніміть стрічку з листка разом з шаром пилу й приклейте її на аркуш білого паперу, підписавши місце зростання рослини та висоту розташування листка.

4)    Оцініть ступінь запиленості дослідних зразків за 5-бальної шкалою за допомогою таблиці:

5)    За результатами спостережень заповніть таблицю:

6)    Зробіть висновок про порівняльний ступінь та причини запиленості досліджуваної території.

25.             Проаналізуйте сучасну екологічну ситуацію на Україні. За результатами пошукової роботи за літературними джерелами та у всесвітній мережі інтернет підготуйте коротку доповідь із електронною презентацією. Висловіть свої пропозиції щодо поліпшення екологічної ситуації у вашому місті, районі, області.

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Автотрофи – організми, які синтезують з неорганічних сполук органічну речовину з використанням енергії Сонця (геліотрофи) або енергії, що вивільнюється під час хімічних реакцій (хемотрофи). До автотрофів належать зелені рослини і невелика група мікроорганізмів.

Ареал – область поширення будь-якої систематичної групи організмів (виду, роду, родини тощо); певного типу біотичних угруповань; подібних умов існування.

Бентос – сукупність організмів, що мешкають на дні водойм. Поділяється на фітобентос (водорості, квіткові рослини) і зообентос (донні тварини). До його складу входять організми різних трофічних груп: продуценти (водорості, квіткові рослини, хвощі); детритофаги, що споживають рештки відмерлих тварин та рослин; хижаки, що споживають менших тварин; редуценти, що беруть участь в розкладенні детриту до мінеральних речовин.

Біогеоценоз – історично сформований взаємозумовлений комплекс живих і неживих компонентів певної ділянки земної поверхні, що пов’язані між собою обміном речовин та енергії. Сукупність живих компонентів біогеоценозу становить біоценоз, неживих – біотоп.

Біологічна продуктивність– властивість живих організмів утворювати, перетворювати та нагромаджувати органічну речовину в екосистемах (біогеоценозах). Характеризує темп утворення біомаси (на одиницю площі за одиницю часу).

Біомаса – кількість речовини живих організмів, яка нагромаджена в популяції, біоценозі або біосфері на будь-який момент часу. Виражається в одиницях сирої або сухої маси, іноді в одиницях енергетичного еквівалента на одиницю поверхні або об’єму.

Гетеротроф – організм, який використовує для живлення тільки або переважно (для форм зі змішаним живленням) органічні речовини, утворені іншими видами, і, як правило (крім видів зі змішаним живленням), нездатний синтезувати речовини з неорганічних складових. До гетеротрофів належать усі тварини, паразитичні рослини, гриби і переважна більшість мікроорганізмів.

Гігрофіти – рослини, які можуть рости в місцях з постійною високою вологістю ґрунту та повітря; не здатні обмежувати витрату води (регулюють її лише частково). Ростуть у тропічних вологих або темнохвойних лісах, на узбережжях водойм із частково зануреними у воду бруньками відновлення. 

Гідрофіти – водяні рослини, прикріплені до ґрунту й занурені у воді нижніми частинами. Ростуть на берегах річок, озер, ставків, а також на болотах і заболочених луках. У більшості гідрофітів квітки здіймаються над поверхнею води й запилення відбувається, як у наземних рослин.

 Екологічні чинники(чинники середовища) – елементи середовища, що здійснюють певний вплив на організми. їх поділяють на абіотичні та біотичні чинники.

Екологічна піраміда (або трофічна піраміда, харчова піраміда) – графічне подання зміни кількості біомаси або біопродуктивності на кожному трофічному рівні екосистеми. Піраміда біомаси показує кількість біомаси на кожному з трофічних рівнів, в той час як піраміда біопродуктивності показує кількість надлишкової біомаси, що продукується організмами на кожному з рівнів.

Екологічні піраміди починаються продуцентами на нижньому рівні і продовжуються вгору через один або кілька рівнів консументів.

 Екосистема (екологічна система) – біологічна система, що являє собою функціональну єдність угруповання організмів і навколишнього середовища.

Зоопланктон – частина планктону, представлена тваринними організмами, які пасивно переносяться течіями. Представлений одноклітинними організмами, дрібними ракоподібними, личинковими стадіями тварин, пелагічною ікрою риб.

 Консументи – організми, що живляться безпосередньо або через інші організми органічною речовиною, синтезованою автотрофами; гетеротрофи.

 Кріофіти – рослини, що пристосовані до життя в сухих і холодних районах. Утворюють основу рослинного покриву тундр, альпійських луків, скель у високогір’ях.

 Ксерофіти – рослини, які пристосувалися до існування в районах, що зазнають посухи або солончаках, закиснених болотах, де солоність ґрунту ускладнює вбирання води.

 Ланцюги живлення (трофічні ланцюги) – групи видів рослин, тварин, грибів та мікроорганізмів, пов’язаних харчовими зв’язками, внаслідок чого створюється певна послідовність у передачі речовини та енергії від одних груп організмів до інших. Ланцюги живлення формувались у процесі еволюції органічного світу і є однією з характеристик взаємопристосованості організмів у природі.

 Мезофіти – рослини, що ростуть в умовах помірного зволоження грунту, при середніх значеннях вологості повітря. До них належать більшість дерев, чагарників і трав помірного і тропічного поясів.

 Нейстон – сукупність організмів, що живуть біля поверхневої плівки води, тобто поблизу межі водного та повітряного середовищ. Нейстон складають в основному водорості та дрібні безхребетні.

          Нектон – сукупність активно плаваючих організмів, що мешкають у водній товщі, можуть активно пручатись течії та переміщуватись на значні відстані. До нектону відносяться кальмари, риби, морські змії та черепахи, пінгвіни, кити, ластоногі і т. ін.

 Перифітон – сукупність організмів, що заселяють щільні субстрати (підводні частини суден, гідротехнічних споруд, рослин та ін.), які знаходяться у воді. До складу перифітону входять бактерії, найпростіші, гриби, водорості, черви, ракоподібні, двостулкові молюски та ін.  Планктон –  сукупність дрібних організмів, що живуть у товщі води у завислому стані та не можуть активно протистояти перенесенню течією. Планктон складається з різних видів бактерій (бактеріопланктон), деяких водоростей (фітопланктон), найпростіших, молюсків, ракоподібних, личинок риб та багатьох безхребетних (зоопланктон).

 Плейстон – сукупність водних організмів, які тримаються на поверхні води або напівзанурені у неї (тобто ті, що мешкають одночасно у повітряному та водному середовищах).

 Правило екологічної піраміди − продукція організмів кожного наступного трофічного рівня завжди менша у середньому до 10 разів за продукцію попереднього. Тобто маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується.

 Зниження біомаси при переході з одного харчового рівня на інший обумовлене тим, що далеко не вся їжа асимілюється консументами. Крім того, велика частка енергії поживних речовин, що всмоктується у кишечнику, витрачається на дихання та інші процеси життєдіяльності і лише 10-15% використовується на побудову нових клітин і тканин.

 Продуценти – автотрофні організми, які в ланцюгах живлення продукують органічну речовину з неорганічних речовин.

 Психрофіти – рослини, що ростуть у вологих і холодних ґрунтах, пристосовані до тривалої зими, зниженого постачання поживних речовин.  Редуценти, деструктори – організми, які в процесі життєдіяльності й нагромадження біомаси перетворюють (мінералізують) мертву органічну речовину в неорганічні сполуки.

         Середовище– сукупність умов, у яких існують організми.

 Склерофіти – рослини, що мають тверді пагони й листя з дуже розвиненими механічними тканинами. 

Сукуленти – рослини з товстим м’ясистим листям або стеблами для запасання води. Мають воскове або волосоподібне покриття листя.  Трофічні рівні – групи організмів, пов’язані ланцюгами живлення, які забезпечують необхідний рівень обмінних процесів в екосистемі

(біоценозі).

 Фітопланктон – частина планктону, що представлена рослинними організмами, які мають пристосування для ширяння у товщі водної маси.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Базова 1. Барна І. Біологія: довідник школяра та абітурієнта: загальна біологія, ботаніка, зоологія, біологія людини / І.В.Барна; ред. В.Хіхловський.– Тернопіль: Підручники і посібники, 2016. – 768 с.

2.     Біологія: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академ. рівень / С.В Межжерін, Я.О. Межжеріна. – К.: Освіта, 2011. – 336 с.

3.     Біологія: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / П. Балан, Ю. Вервес. – Київ: Генеза, 2011. – 304 с.

Допоміжна 1. Андерсон О.А. Робочий зошит з біології учня 11 класу / О.А.Андерсон. –

К.: Школяр, 2014. – 112 с.

2.     Атлас екології / Під ред. Хосе Тола, Єва Інф’єста; Пер. з ісп. – Х.: Видавництво «Ранок», 2005. – 96 с.

3.     Барна І. Загальна біологія. Збірник задач. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2011. – 736 с.

4.     Демічева І.О. Біологія. 11 клас. Комплексний зошит для контролю знань

(рівень стандарту й академічний рівень). – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 56 с.

5.     Довідник з біології / За ред. академіка НАН України К.М.Ситника. – К.: Наукова думка, 1998. – 682 с.

6.     Іонцева А.Ю. Біологія. 11 клас: Зошит для поточного та тематичного оцінювання. – Х.: ТОВ «Видавничий дім Весна»; ФОП Співак В.Л.,

2013. – 64 с.

7.     Котик Т.С. Біологія. 11 клас: Робочий зошит (рівень стандарту, академічний рівень) / Т.С.Котик, О.В.Тагліна. – Х.: Ранок, 2015. – 80 с.

8.     Красильникова Т.В. Біологія. 10-11 класи. Наочний довідник. – К.; Х.: Веста, 2006. – 111 с.

9.     Мусієнко М.М. Екологія. Тлумачний словник / М.М. Мусієнко, В.В. Сєрєбряков, О.В. Байрон. – К. : Либідь, 2004. – 376 с.

10. Резніченко В.П. Біологія у порівняльних таблицях / В.П.Резніченко. – Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2007. – 172 c.

11.Шаламов Р.В. Біологія: Комплексний довідник / Р.В. Шаламов, Ю.Д.

Дмитрієв, В.І.Підгорний. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006. – 624 с.