МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Харківський машинобудівний коледж Циклова комісія фізики, хімії та природничих дисциплін

БІОЛОГІЯ

Розділ: «Організмовий рівень організації життя»

ЕЛЕКТРОННИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

для самостійної роботи студентів 1 курсу всіх спеціальностей

Рекомендовано методичною Радою коледжу протокол № ___ від 07.04.2016 р. 

Погоджено цикловою комісією фізики, хімії та природничих дисциплін  протокол № 9 від 14.01.2016 р.

Голова циклової комісії ______________ /Ольховська С.О./

Укладач: Євсеєв Р.С.

– 

викладач першої кате-

горії

Харків – 2016

                      ББК 28.080я73

                      УДК 574(075.8)

                      Б – 63

Біологія. Розділ «Організмовий рівень організації життя». Електронний навчальний посібник для самостійної роботи студентів 1 курсу всіх спеціальностей. 

                      Укладач: Євсеєв Р.С., викладач першої категорії.

  Рекомендовано методичною Радою Харківського машинобудівного коледжу, протокол № ___ від 07.04.2016 р.

Рецензент: голова методичного об’єднання викладачів хімії та біології вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, кандидат хімічних наук, викладач-методист Коледжу Національного фармацевтичного університету Ісаєнко Ю.В.

ЗМІСТ

Передмова .............................................................................................................. 4

Тема 1. Неклітинні форми життя і одноклітинні організми ............................. 5

Тема 2. Багатоклітинні організми ........................................................................ 12  

Тема 3. Закономірності спадковості і мінливості .............................................. 20

Тема 4. Генотип як цілісна система. Генетика в житті і діяльності людини .. 28

Тема 5. Індивідуальний розвиток організмів і їх поведінка ............................. 38

Словник основних термінів .................................................................................. 47

Список рекомендованої літератури ..................................................................... 52

ПЕРЕДМОВА

Шановні студенти!

Електронний навчальний посібник для самостійної роботи з розділу «Організмовий рівень організації життя» дисципліни «Біологія» призначений для використання студентами 1 курсу всіх спеціальностей під час підготовки до виконання завдань лабораторних та практичних робіт з дисципліни, а також підготовки до тематичної контрольної роботи. Посібник містить питання та завдання для самостійної роботи з тем:

‒ «Неклітинні форми життя і одноклітинні організми»;

‒ «Багатоклітинні організми»;

‒ «Закономірності спадковості і мінливості»;

‒ «Генотип як цілісна система. Генетика в житті і діяльності людини»;

‒ «Індивідуальний розвиток організмів і їх поведінка». 

Наприкінці кожного розділу міститься перелік тем для проектної та групової роботи. А також орієнтовний план проведення досліджень.

Електронний посібник містить численні ілюстрації. Словник біологічних термінів та перелік рекомендованої літератури сприятимуть більш глибокому засвоєнню навчального матеріалу.

Посібник дозволить вам організувати самостійну роботу у зручному для вас режимі, вірно виконати завдання лабораторних і практичних робіт та підготуватись до тематичної атестації.

Бажаємо вам успіху!

Розділ ІІІ. ОРГАНІЗМОВИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

Тема 1. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ                І ОДНОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ

Програмні питання:

1.     Віруси, пріони. Будова, життєві цикли. Роль у природі й житті людини. Небезпечні вірусні хвороби людини. Профілактика ВІЛ-інфекції (СНІДу), гепатитів та інших вірусних хвороб людини. 

2.     Особливості організації і життєдіяльності прокаріотів. Обмін речовин, енергії   і інформації у   прокаріотів. Різноманітність бактерій, їх роль у природі та в житті людини. Профілактика бактеріальних хвороб людини.

3.     Особливості організації і життєдіяльності одноклітинних еукаріотів,  розмноження. Роль одноклітинних організмів у природі та житті людини. Профілактика хвороб людини, які спричинюються паразитичними одноклітинними еукаріотами.

Вивчивши тему «Неклітинні форми життя і одноклітинні організми», ви будете знати: 

‒ неклітинні форми життя;

‒ гіпотези походження неклітинних форм життя;

‒особливості організації і життєдіяльності одноклітинних організмів.

Зможете:

‒ пояснювати роль вірусів і пріонів у природі й житті людини; 

‒характеризувати хімічний склад, будову та життєвий цикл вірусів; 

‒визначати механізми проникнення вірусів у клітини людини, тварин, рослин, бактерій;

‒наводити приклади захворювань людини, що спричинені вірусами і пріонами; шляхи розповсюдження вірусних захворювань людини;

‒ обґрунтовувати способи боротьби з вірусними захворюваннями; 

‒застосовувати знання про процеси життєдіяльності вірусів для профілактики вірусних захворювань людини;

‒наводити приклади одноклітинних прокаріотів; одноклітинних рослин, тварин, грибів; колоніальних одноклітинних організмів; характеризувати особливості їхньої будови; 

‒характеризувати спосіб життя бактерій: автотрофні бактерії (фототрофи, хемотрофи); гетеротрофні бактерії (сапротрофи, симбіонти); аеробні та анаеробні бактерії;

‒наводити шляхи розповсюдження бактеріальних захворювань людини; засади профілактики бактеріальних захворювань людини;

‒характеризувати явище колоніальності одноклітинних організмів; відмінності одноклітинних еукаріотів від клітин багатоклітинних організмів;

‒пояснювати роль бактерій в екосистемах; значення бактерій у господарчій діяльності людини;

‒розкривати роль одноклітинних грибів у природі та життєдіяльності людини; роль одноклітинних рослин і тварин у природі;

‒застосовувати знання про процеси життєдіяльності бактерій для профілактики інфекційних захворювань та використанні у господарчій діяльності людини.

‒робити висновок про різноманітність бактерій, яка пов’язана з розповсюдженням їх в усіх середовищах існування на планеті Земля; про особливості будови одноклітинних еукаріотів.

Завдання та запитання для самостійної роботи:

1.     Яка наука вивчає віруси? 

А) антропологія; 

Б) ботаніка; 

В) вірусологія; 

Г) зоологія; 

Д) мікологія.

2.     Хто і коли відрив віруси?

А) Жан Батіст Ламарк у 1809 році; 

Б) Карл Лінней у 1735 році; 

В) Чарльз Дарвін у 1859 році;  Г) Івановський Д.І. у 1892 р.; 

Д) Грегор Мендель у 1865 році.

3.     Чому віруси називають неклітинними формами життя?

4.     Деякі вчені вважають віруси первинними організмами, а деякі – хімічною сполукою. Хто з них ближчий до істини?

5.     Яку роль у природі і житті людини відіграють віруси?

6.     Які віруси викликають гострі респіраторні захворювання людини?

7.     Вкажіть, які заходи є найбільш дієвими при вірусних захворюваннях:

А) ізолювання на карантин хворих осіб;

Б) випереджаюче профілактичне щеплення;

В) введення сироваток після розвитку хвороби; Г) знищення переносників вірусних захворювань;

Д) штучне дихання.

8.     Розгляньте мал. 1.1. «Схема будови вірусу тютюнової мозаїки» та мал. 1.2. «Схема будови вірусу грипу». Як побудовані вірусні частинки? Які з них відносять до простих, а які – до складних?

Мал. 1.1. Схема будови вірусу тютюнової мозаїки

Мал. 1.2. Схема будови вірусу грипу

Мал. 1.3. Схема життєвого циклу бактеріофага

9.     Розгляньте мал. 1.3. «Схема життєвого циклу бактеріофага». Які особливості розмноження вірусів? Як бактеріофагів використовують в медицині? 

10.Розташуйте поняття у порядку відповідно до збільшення чисельності хворих:

А) епідемія;

Б) відсутність захворювань;

В) пандемія;

Г) спалах захворюваності;

Д) одинична інфекція.

11.Вкажіть, які віруси передаються статевим шляхом:

А) імунодефіциту людини;

Б) герпесу;

В) ящуру;

Г) віспи;

Д) грипу.

12.Зазначте, які віруси поширюються в організмі хазяїна по нервовій системі: 

А) сказу;

Б) поліомієліту;

В) віспи;

Г) імунодефіциту людини;

Д) грипу.

13.Вкажіть, які віруси вражають дихальну систему:

А) енцефаліту;

Б) мозаїки;

В) імунодефіциту людини; Г) грипу;

Д) віспи.

14.Чому ВІЛ є небезпечною інфекцією? Яким шляхом відбувається зараження на ВІЛ?

15.Що таке пріони? Які захворювання викликаються пріонами?

16.Чи можна ліквідувати пріони за допомогою високої температури та звичайних засобів дезінфекції?

17.Розташуйте названі організми в порядку спрощення організації:

А) ціанобактерія;

Б) інфузорія-туфелька;

В) амеба звичайна; Г) індійський слон;

Д) бактеріофаг.

18.Розгляньте мал. 1.4. «Схема будови бактерії», мал. 1.5. «Схема будови клітини інфузорії-туфельки» та мал. 1.6. «Схема будови клітини евглени зеленої». Чим схожа і чим різниться будова цих організмів? Які з них належать до одноклітинних прокаріотів, а які – до еукаріотів? 

Мал. 1.4. Схема будови клітини бактерії

Мал. 1.5. Схема будови клітини інфузорії-туфельки

Мал. 1.6. Схема будови клітини евглени зеленої

19.Яка роль бактерій в екосистемах та житті людини?

20.Чи може організм людини нормально функціонувати, якщо в ньому зовсім не буде бактерій?

21.Якими шляхами поширюються бактеріальні захворювання? Які заходи запобігання бактеріальних інфекцій ви знаєте? 

22.Яка роль антибіотиків у лікуванні бактеріальних інфекцій і яких правил необхідно дотримуватися щодо їх застосування?

23.Установіть відповідність між хворобами шлунково-кишкового тракту та шляхами зараження:

 1. Зараження відбувається при вживання заражених

А) дизентерія       харчових продуктів, сирої води; інфекція передається через брудні руки.  2. Зараження відбувається при вживанні зараженої

Б) ботулізм їжі (м’ясо, яйця, молоко) і води.  3. При вживанні заражених овочевих, м’ясних і

В) сальмонельоз рибних консервів домашнього приготування.   4. Вживання інфікованих продуктів (молоко, вода),

Г) холера через предмети, забруднені хворим.

24.Розгляньте мал. 1.7. «Колоніальні організми». Які організми називають колоніальними? В чому особливості їх будови порівняно з одноклітинним організмами?

                                                             а                                                            б

Мал. 1.7. Колоніальні організми: а – вольвокс, б – сувійка

25.Чим різняться між собою одноклітинні та багатоклітинні еукаріоти?

26.Чому одноклітинна еукаріотична істота побудована загалом складніше, ніж будь-яка окремо взята клітина багатоклітинного організму?  

27.Яку роль відіграють у природі одноклітинні еукаріоти? 

28.Які одноклітинні організми людина використовує для отримання лікарських препаратів та харчових продуктів?

29.Які захворювання людини, свійських тварин та рослин викликають одноклітинні еукаріоти?

30.Які заходи профілактики захворювань, викликаних одноклітинними еукаріотами?

Теми для проектної та групової роботи:

Здійсніть самостійний пошук інформації у бібліотеці та всесвітній мережі інтернет і підготуйте дослідницькі проекти за обраними темами:

‒ «Віруси, їхня будова та життєві цикли»;

‒ «Пріони, їхня будова та життєві цикли»;

‒ «Вірусні захворювання рослин, тварин і людини»;

‒ «Способи боротьби з вірусними захворюваннями»;

‒ «Роль бактерій у природі та житті людини»;

‒ «Бактеріальні захворювання рослин, тварин і людини»;

‒ «Профілактика бактеріальних захворювань людини»;

‒ «Значення бактерій у господарській діяльності людини»;

‒ «Значення мікробіологічної промисловості»;

‒ «Роль одноклітинних грибів у природі та господарстві».

‒«Захворювання рослин, тварин і людини, що викликані одноклітинними еукаріотичними організмами».

Проводьте дослідження за планом:

1)   визначте мету дослідження;

2)   аргументуйте актуальність теми проекту;

3)   визначте джерела інформації;

4)   опрацюйте зібрану інформацію, здійсніть її аналіз та узагальнення;

5)   створіть оригінальний текст;

6)   сформулюйте висновки;

7)   оформіть результати проекту: статтею, рефератом, доповіддю тощо.

Тема 2. БАГАТОКЛІТИННІ ОРГАНІЗМИ

Програмні питання:

1.     Особливості організації і життєдіяльності багатоклітинних організмів. 

2.     Обмін речовин, енергії й інформації у багатоклітинних організмів. 

3.     Статеве і нестатеве розмноження багатоклітинних організмів. Будова і утворення статевих клітин. 

4.     Регуляція функцій у багатоклітинних організмів. Взаємодія регуляторних систем в організмі людини.

Вивчивши тему «Багатоклітинні організми», ви будете знати: 

–       багатоклітинні організми;

–       тканини багатоклітинних організмів; – органи рослин і системи органів тварин.

Зможете: 

–       наводити приклади застосування гістотехнологій для лікування  захворювань людини; колоній багатоклітинних організмів;

–       характеризувати стовбурові клітини багатоклiтинних організмів;  типи тканин тварин (епітеліальні, тканини внутрішнього середовища, м’язові, нервова); типи тканин рослин (твірні, покривні, провідні,  механічні, основні);

–       пояснювати перспективи використання гістотехнологій; регуляцію функцій у рослин; регуляторні системи тварин на прикладі людини (нервову, ендокринну, імунну); 

–       характеризувати тканинний, органний, організмовий рівні організації живої природи;

–       пояснювати значення стовбурових клітин багатоклітинних організмів, створення «банків» для їх зберігання; значення процесу диференціації клітин, утворення тканин і органів;

–       пояснювати значення гістотехнологій у лікуванні захворювань людини; значення процесів регенерації; взаємодію систем регуляції у людини;

–       порівнювати організацію багатоклітинних рослин, тварин і  грибів;

–       порівнювати стовбурові та диференційовані клітини;

–       застосовувати знання для оцінки етичних аспектів досліджень в галузі цитотехнологій і гістотехнологій;

–       робити висновок про принципи організації та функціонування багатоклітинних організмів.

                      Завдання та запитання для самостійної роботи:

1.     Встановіть відповідність між органами та системами органів тварин:

                                               А) опорно-рухова                              1. печінка

                                               Б) травна                                           2. міжреберні м’язи

                                               В) дихальна                                        3. гіпофіз

                                              Г) видільна                                        4. носоглотка

Д) система залоз внутрішньої           5. нирки секреції

2.     Розташуйте одиниці організації багатоклітинних організмів у порядку ускладнення:

А) молекула;

Б) орган;

В) тканина;

Г) клітина;

Д) система органів.

3.     Визначте правильну послідовність розташування органів травлення багатоклітинних тварин:

А) шлунок;

Б) дванадцятипала кишка;

В) ротова порожнина; Г) товстий кишечник;

Д) стравохід.

4.     Визначте правильну послідовність біологічних відкриттів:

А) Т.Шванн сформулював основні положення клітинної теорії;

Б) Д.Івановський відкрив віруси;

В) Р.Гук запропонував термін «клітина»;

Г) А. ван Левенгук відкрив одноклітинних тварин;

Д) І.Мечников відкрив явище клітинного імунітету.

5.     Встановіть відповідність між наукою та предметом її вивчення:

6.     Встановіть відповідність між частинами органів та типами тканин:

                                           А) епітеліальна                         1. кров

                                           Б) не посмугована м’язова        2. коловий м’яз рота

                                           В) посмугована м’язова            3. м’яз стінки сечового міхура

                                           Г) сполучна                               4. тканина слинних залоз

                                           Д) нервова                                5. кора головного мозку

7.     Встановіть відповідність між тканинами та виконуваними ними функціями:

 1. здатна до скорочення, що забез-

                                           А) епітеліальна тканина      печує пересування організму та

8.     Що таке розмноження? Які форми розмноження вам відомі?

9.     Що таке нестатеве розмноження? Які його форми ви знаєте?

10.Що таке вегетативне розмноження? Які його форми вам відомі?

11.З’ясуйте, яке біологічне значення нестатевого та вегетативного розмноження:

А) розмноження особин, що ізольовані від основної популяції;

Б) різке збільшення кількості особин;

В) збереження якостей культурних рослин;

Г) виживання організму при порушенні його цілісності;

Д) утворення нових комбінацій генів.

12.Які способи вегетативного розмноження притаманні тваринам:

А) фрагментація;

Б) брунькування;

В) розмноження спорами;

Г) впорядкований поділ;

Д) невпорядкований поділ.

13.Які відомі вам групи організмів здатні як до нестатевого так і до вегетативного розмноження? Наведіть приклади.

14.Що таке статеве розмноження? 

Мал. 2.1. Життєвий цикл мукора

15.Розгляньте мал. 2.1. «Життєвий цикл мукора». Які форми розмноження притаманні мукору? Що на малюнку позначено цифрами 1-7?

16.Порівняйте біологічне значення нестатевого, статевого розмноження та його різновиду – партеногенезу, склавши таблицю:

17.Що таке гаметогенез? Розгляньте мал. 2.3. «Схема гаметогенезу». Які особливості процесів сперматогенезу та овогенезу у хребетних тварин?

18.Що таке запліднення? Які форми запліднення трапляються у тварин? 

19.Вкажіть біологічне значення процесу запліднення:

А) відновлення набору хромосом, що є характерним для даного виду;

Б) забезпечення спадкової мінливості;

В) утворення ендосперму у квіткових рослин;

Г) редукція кількості хромосом;

Д) утворення сперматозоїдів та яйцеклітин.

Мал. 2.2. Схема будови сперматозоїда

20.Розгляньте мал. 2.2. «Схема будови сперматозоїда». Які його частини позначені цифрами 1-8? Які функції вони виконують? Як це пов’язано з їхньою будовою? 

Мал. 2.3. Схема гаметогенезу: 

а – утворення сперматозоїдів, б - утворення яйцеклітин

21.Вкажіть, які органели розташовані в проміжному відділі сперматозоїда хордових:

А) мітохондрії;

Б) центріолі;

В) ядро;

Г) комплекс Гольджі;

Д) пластиди.

22.Розгляньте мал. 2.4. «Схема будови яйцеклітини». Які її частини позначені цифрами 1-6? Які функції вони виконують? Як це пов’язано з їхньою будовою? 

Мал. 2.4. Схема будови яйцеклітини

23.Чим можна пояснити розбіжності в процесах утворення чоловічих та жіночих статевих клітин? Які їхні причини?

24.Оберіть групи організмів, у яких відсутній статевий диморфізм:

А) медузи;

Б) ссавці;

В) багатощетинкові черви; Г) двостулкові молюски;

Д) птахи.

25.Які форми запліднення відомі у рослин? У чому полягає значення подвійного запліднення у квіткових рослин? 

26.Розгляньте мал. 2.5. «Схема розмноження покритонасінних рослин». Поясніть, як відбувається формування спор та утворення нового організму? 

Мал. 2.5. Схема розмноження покритонасінних рослин

27.Вкажіть, як називаються органи нестатевого розмноження рослин і грибів:

А) архегонії;

Б) антеридії;

В) спорангії;

Г) квіти;

Д) шишки.

28.Визначте, у яких груп організмів утворення спор відбувається у спеціальних органах – спорангіях:

А) гриби;

Б) хвощі;

В) мохи;

Г) споровики;

Д) кишковопорожнинні.

29.Оберіть групи рослин, для яких у процесі статевого розмноження необхідна вода: 

А) покритонасінні;

Б) голонасінні;

В) папороті;

Г) мохи;

Д) хвощі.

30.З’ясуйте, яке розмноження призводить до утворення повної генетичної копії батьківської клітини:

А) вегетативне;

Б) партеногенез;

В) поліембріонія; Г) нестатеве; Д) статеве.

Теми для проектної та групової роботи:

Здійсніть самостійний пошук інформації у бібліотеці та всесвітній мережі інтернет і підготуйте дослідницькі проекти за обраними темами:

‒ «Досягнення гістотехнології»;

‒ «Регуляція функцій у багатоклітинних організмів»;

‒«Принципи організації та функціонування багатоклітинних організмів»; 

‒«Основні форми розмноження організмів та їх біологічне значення»;

‒ «Особливості будови і утворення статевих клітин»;

‒ «Регуляторні системи організму  людини».

Проводьте дослідження за планом:

1)   визначте мету дослідження;

2)   аргументуйте актуальність теми проекту;

3)   визначте джерела інформації;

4)   опрацюйте зібрану інформацію, здійсніть її аналіз та узагальнення;

5)   створіть оригінальний текст;

6)   сформулюйте висновки;

7)   оформіть результати проекту: статтею, рефератом, доповіддю тощо.

Тема 3. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ І МІНЛИВОСТІ  

Програмні питання:

1.     Генетична термінологія і символіка. Методи генетичних досліджень. Закони Г. Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. 

2.     Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування. Позаядерна спадковість. 

3.     Комбінативна мінливість. Мутаційна мінливість. Види мутацій. Мутагени. Модифікаційна мінливість.

Вивчивши тему «Закономірності спадковості і мінливості», ви будете знати: 

–       методи дослідження в генетиці; 

–       основні закони генетики; 

–       види мінливості;  – завдання сучасної селекції.

Зможете: 

–       характеризувати закони Менделя; явище проміжного успадкування; закономірності мінливості; причини модифікаційної мінливості; норму реакції; мутаційну мінливість; мутагенні фактори; функції генів; значення генотипу і умов середовища; можливості сучасної біотехнології; 

–       пояснювати поняття гену, генотипу, фенотипу, домінантні й рецесивні стани ознак, алельні гени, гетерозиготи, гомозиготи; адаптивний характер модифікаційних змін; значення закону гомологічних рядів спадкової мінливості для селекції; можливості використання трансгенних організмів; спадкової мінливості для селекції; 

–       обґрунтовувати роль спадковості в еволюції організмів; значення законів спадковості для практичної діяльності людства; необхідність обережного ставлення до втілення генетично модифікованих продуктів; 

–       порівнювати генотип і фенотип; гомозиготи і гетерозиготи; мутаційну і модифікаційну мінливість; форми спадкової мінливості; класичні методи селекції з біотехнологічними; 

–       застосовувати знання: законів генетики для складання схем схрещування, розв’язування генетичних задач; для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів.

                      Завдання та запитання для самостійної роботи:

1.     Генетика – це наука, що вивчає:

А) будові у функції клітин;

Б) будову і функції тканин;

В) будову і форму організму та його органів;

Г) походження, еволюцію і географічне розселення людей;

Д) закономірності спадковості та мінливості організмів.

2.     Збереження, передачу і реалізацію спадкової інформації в клітині виконують:

А) ядро;

Б) ядерце;

В) ДНК;

Г) РНК; Д) цитоплазма.

Мал. 3.1. Будова молекул ДНК та РНК

3.     Кодон – це триплет нуклеотидів у молекулі:

А) і-РНК;

Б) р-РНК;

В) т-РНК;

Г) ДНК;

Д) білку.

4.     Кількість нуклеотидів, які входять до складу кодону, складає:

А) 1;

Б) 2;

В) 3;

Г) 4;

Д) 5.

5.     Вкажіть пари комплементарних нуклеотидів у молекулі ДНК:

А) А-Т і Г-Ц;

Б) А-Г і Т-Ц;

В) А-Ц і Т-Г;

Г) А-У і Г-Ц; Д) А-Т і Т-Ц.

6.     Загальна властивість живих організмів – здатність набувати нових ознак має назву:

А) ріст;

Б) розвиток;

В) розмноження;

Г) мінливість;

Д) спадковість.

7.     Сукупність всіх генів організму це:

А) генофонд;

Б) алель;

В) генотип;

Г) фенотип;

Д) каріотип.

8.     Перший закон Г.Менделя – це закон про:

А) розщеплення ознак у співвідношенні 1:3;

Б) різноманітність гібридів першого покоління;

В) одноманітність гібридів першого покоління; Г) прояв рецесивної ознаки;

Д) чистоту гамет.

9.     Чому горох посівний у дослідах Грегора Менделя виявився вдалим об’єктом для генетичних досліджень?

10.Для більшості організму у зиготі характерний набір хромосом:

А) гаплоїдний;

Б) диплоїдний;

В) триплоїдний;

Г) тетраплоїдний;

Д) поліплоїдний.

11.Вкажіть гетерозиготну особину за двома алелями гана:

А) aabb;

Б) AABB;

В) Aabb;

Г) aaBb;

Д) AaBb. 12. Для визначення генотипу особини проводять схрещування:

А) моногібридне;

Б) дигібридне;

В) проміжне;

Г) аналізуюче;

Д) схрещування не проводять 

Мал. 3.2. Схрещування нічної красуні

13.Розгляньте мал. 3.2. Внаслідок схрещування двох рослин нічної красуні з білими і червоними квітками було отримано гібриди з рожевими квітками. Це схрещування характеризує:

А) явище зчеплення генів;

Б) успадкування, зчеплене зі статтю;

В) правило домінування;

Г) проміжний характер успадкування ознак;

Д) розщеплення ознак.

14.Встановіть відповідність між схрещуваннями та їх наслідками (фенотипними співвідношеннями):

А) моногібридне схрещування  1. 1:1

                                           Б) дигібридне схрещування          2. 3:1

                                           В) аналізуюче схрещування         3. 9:3:3:1

                                           Г) неповне домінування               4. 1:2:1

15.Ознаки пластид успадковуються завдяки наявності в них:

А) РНК;

Б) деяких вітамінів;

В) ДНК;

Г) білків; Д) солей. 16.Мутагени – це:

А) комплекс генів;

Б) фактори, що не впливають на спадковість;

В) фактори, що викликають фенотипну спадковість;

Г) фактори, що викликають зміни у структурі ДНК і появу організмів із новими успадкованими ознаками;

Д) речовини, що прискорюють перебіг хімічних реакцій.

Мал. 3.3. Мутації забарвлення шерсті у хатньої миші:  дикий тип: 1 – сіре забарвлення; мутантні форми: 2 – біла, 3 – жовта, 

4 – чорна, 5 – коричнева, 6 – дрібнокрапчаста.

17.Хімічними мутагенами є:

А) віруси;

Б) газ іприт;

В) рентгенівське випромінювання; Г) температура;

Д) тиск.

18.Мутації, спричинені штучним впливом фізичних або хімічних факторів, називаються:

А) спонтанними;

Б) індукованими;

В) летальними;

Г) сублетальними;

Д) соматичними.

19.Визначте, які з наведених змін є мутаціями:

А) авітаміноз у лабораторних тварин;

Б) рахіт у дитини;

В) поліплоїдія у кукурудзи;

Г) підвищення кількості еритроцитів у людини, що живе на високогір’ї;

Д) різне забарвлення квіток у китайської примули за різних температур.

20.Визначте, на якому рівні організації життя можуть виникати хромосомні мутації:

А) молекулярному;

Б) клітинному;

В) організмовому;

Г) популяційно-видовому;

Д) біосферному.

21.Явище поліплоїдії – це:

А) збільшення числа хромосом, кратне галоїдному набору;

Б) рецесивність;

В) домінантність;

Г) схрещування між чистими лініями рослин; Д) схрещування між чистими лініями тварин.

Мал. 3.4. Варіаційний ряд листя вишні звичайної

22.У вигляді варіаційної кривої, побудованої на основі варіаційного ряду (мал. 3.4) можна зобразити ознаки мінливості:

А) мутаційної;

Б) модифікаційної;

В) комбінативної;

Г) довільної;

Д) співвідносної.

23.Оберіть достовірний доказ зчеплення генів:

А) два гени розташовані разом в одній гаметі;

Б) даний ген зв’язаний зі специфічним генотипом;

В) гени не розщеплюються під час мейозу;

Г) один ген впливає на дві ознаки;

Д) гени містяться у статевих хромосомах.

24.Чому триколірні (черепахові) кішки завжди є самицями, а самці ніколи не мають триколірного забарвлення? 

Мал. 3.5. Триколірна (черепахова) кішка

25.У яких структурах міститься спадковий матеріал у еукаріотів:

А) хромосомах;

Б) мембранах;

В) лізосомах;

Г) рибосомах;

Д) апарату Гольджі.

26.Позаядерна спадковість пов’язана з органелами:

А) лізосомами;

Б) мітохондріями;

В) апаратом Гольджі; Г) рибосомами;

Д) вакуолями.

27.Встановіть відповідність між назвою поняття та його визначенням:

                                           Г) аутосоми             4. Хромосоми, які однакові у самців і самок

                                                                                                 5. Стійкі зміни генетичного апарату, що

                                           Д) мутації                  виникають раптово і впливають на ознаки

й властивості організмів; успадковуються поколіннями клітин або нащадками

28.Що таке генетична карта хромосом? 

29.Як було встановлено лінійне розміщення генів у хромосомах?

30.Які генетичні механізми визначення статі вам відомі? Наведіть приклади серед різних груп живих організмів.

Теми для проектної та групової роботи:

Здійсніть самостійний пошук інформації у бібліотеці та всесвітній мережі інтернет і підготуйте дослідницькі проекти за обраними темами:

‒ «Відомі вчені-генетики та їхні відкриття»;

‒ «Закони Г.Менделя»;

‒ «Хромосомна теорія спадковості»;

‒ «Значення законів спадковості для практичної діяльності людства»;

‒ «Види мінливості: комбінативна, модифікаційна, мутаційна»; ‒ «Значення мутацій в природі та житті людини» ‒«Можливості сучасної біотехнології».

Проводьте дослідження за планом:

1)   визначте мету дослідження;

2)   аргументуйте актуальність теми проекту;

3)   визначте джерела інформації;

4)   опрацюйте зібрану інформацію, здійсніть її аналіз та узагальнення;

5)   створіть оригінальний текст;

6)   сформулюйте висновки;

7)   оформіть результати проекту: статтею, рефератом, доповіддю тощо.

Тема 4. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА. 

              ГЕНЕТИКА В ЖИТТІ І ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

Програмні питання:

1.     Основні закономірності функціонування генів у про- та еукаріотів. Взаємодія генів. Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу. Генотип як цілісна система. 

2.     Генетика людини і її значення для медицини і охорони здоров’я. Генетичні основи селекції організмів. Досягнення в селекції рослин і тварин в Україні. Основні напрями сучасної біотехнології. 

3.     Трансгенні організми. Проблеми, які пов’язані з генетичномодифікованими організмами і застосуванням отриманих від них продуктів.

Вивчивши тему «Генотип як цілісна система. Генетика в житті і діяльності людини», ви будете знати: 

–       основні закономірності функціонування генів у про- та еукаріотів; 

–       основи генетики людини; методи селекції.

Зможете: 

–       наводити приклади: впливу чинників різного походження на онтогенез; 

–       характеризувати: принципи взаємодії алельних і неалельних генів; функції генів; значення генотипу і умов середовища для формування фенотипу; типи успадкування у людини (домінантне і рецесивне, множинне, полігенне, зчеплене зі статтю) принципи і перспективи генної інженерії; принципи і перспективи генної терапії; генетичні основи поведінки; 

–       пояснювати: значення диференціювання клітин; сучасне уявлення про ген; значення картування генома людини; практичне значення медико-генетичного консультування; можливості профілактики спадкових хвороб людини; перспективи використання трансгенних ор-

ганізмів; 

–       обґрунтовувати: небажаність шлюбів між кровними родичами;  –порівнювати: різні механізмі передачі спадкової інформації.

                      Завдання та запитання для самостійної роботи:

1.     Гамети людського організму містять набор хромосом:

А) гаплоїдний;

Б) диплоїдний;

В) триплоїдний;

Г) поліплоїдний;

Д) не містять жодних.

2.     Ознаки людини, які успадковуються зчеплено зі статтю:

А) група крові;

Б) дальтонізм;

В) колір очей;

Г) колір волосся;

Д) ластовиння.

         генетичних           досліджень Близнюковий

                                                                                          ^{генетичних}                         Біохімічний

досліджень

Мал. 4.1. Методи генетичних досліджень

1.     Розгляньте мал. 4.1. «Метоли генетичних досліджень». Метод генетики, який засновано на вивченні родоводу людини, називають:

А) генеалогічним;

Б) цитогенетичним;

В) біохімічним;

Г) гібридологічним;

Д) популяційно-статистичний.

2.     Про наявність деяких спадкових захворювань людини свідчать дослідження хімічного складу крові. Цей метод генетики називають:

А) біохімічним;

Б) патогенетичним;

В) близнюковим;

Г) гібридологічним;

Д) популяційно-статистичним.

3.     Галузь біології, що займається створенням методів синтезу і виділення генів, за допомогою яких можна змінити генотип організму:

А) молекулярна біологія;

Б) біохімія;

В) селекція;

Г) генна інженерія;

Д) ботаніка.

4.     Визначте, яку норму реакції має ознака людини – маса тіла:

А) вузьку;

Б) широку;

В) середню;

Г) завжди незмінну;

Д) визначити неможливо.

                                             Г.Мендель                                         Ч.Дарвін

                                           М.І.Вавілов                                         К.Лінней

                                                  Ф.Крік                                            Т.Морган

                                                    Мал. 4.2. Видатні біологи         

5.     Г.Мендель сформулював:

А) закон гомологічних рядів у спадковій мінливості;

Б) хромосомну теорію спадковості;

В) закон розщеплення;

Г) клітинну теорію;

Д) еволюційну теорію.

6.     Явище зчепленого успадкування встановлено:

А) Ч.Дарвіним;       Г) К.Ліннеєм; Б) Г.Менделем;   Д) Т.Морганом.

В) Ж.Б.Ламарком;

7.     Закон гомологічних рядів відкрив:

                                            А) Ч.Дарвін;                                          Г) Г.Мендель;

                                            Б) М.Вавілов;                                        Д) К.Лінней.

В) Т.Морган;

8.     «Види і роди, що генетично близькі, мають схожі мутації». Це положення ілюструє:

А) закон зчепленого успадкування;

Б) закон домінування;

В) закон розщеплення;

Г) закон гомологічних рядів;

Д) закон чистоти гамет.

9.     Встановіть відповідність між вченими та законами, які вони відкрили:

                                           А) закон розщеплення                        1. Т.Морган

                                           Б) закон гомологічних рядів               2. Г.Мендель

                                           В) клітинна теорія                              3. Т.Шван

Г) закон зчепленого успадкування  4. М.Вавілов

                                           Д) біогенетичний закон                      5. Ф. Мюллер, З. Геккель

10.Встановіть відповідність між вченими та відкриттями, які вони зробили:

                                           А) перша еволюційна теорія               1. Т.Морган

Б) відкриття клітин                    2. Ф.Крік В) кросинговер та зчеплене  

                                                  успадкування                                  3. ^Р.Гук

                                           Г) структура ДНК                               4. Д.Й.Івановський

                                           Д) відкриття вірусів                            5. Ж.Б.Ламарк

11.Розгляньте мал. 4.3. «Центри походження культурних рослин». Встановіть відповідність між назвою культурної рослини та центром її походження:

А) кукурудза  1. Південноамериканський

                                           Б) картопля       2. Південноазіатський тропічний

                                           В) капуста         3. Середземноморський

                                           Г) рис                4. Центральноамериканський

                                           Д) ківі               5. Австралійський

Мал.  4.3 Центри походження культурних рослин:

1. Центральноамериканський, 2. Південноамериканський, 

3. Середземноморський, 4. Передньоазіатський, 5. Абісинський,  6. Середньоазіатський, 7. Південноазіатський тропічний,  7A. Південно-Східноазіатський, 8. Східноазіатський.

12.У братів Олександра і Петра очі сірі, а в їхньої сестри Ольги - блакитні. Мати цих дітей блакитноока, хоча її батьки мали сірі очі. Як успадковується блакитний і сірий колір очей? Який колір очей має батько Олександра, Петра і Ольги? Встановіть генотипи всіх членів сім’ї.

13.Альбінізм у людини (мал. 4.6) успадковується як аутосомна рецесивна ознака. У сім’ї, де один з батьків альбінос, а інший – ні, народилися різнояйцеві близнята, один з яких альбінос, а інших – нормальний. Яка вірогідність народження наступної дитини-альбіноса?

14.Виродження потомства спостерігається у разі схрещування:

А) блізькоспоріднених особин;

Б) неспорідненого;

В) віддаленої гібридизації; Г) моногібридного;

Д) дигібридного.

15.Чоловік з ластовинням одружився з жінкою без ластовиння. Від цього шлюбу народилися три дочки, які мають ластовиння. Одна з них одружилася з чоловіком без ластовиння. Які діти можуть народитись у цієї пари? Визначте, домінантною чи рецесивною ознакою є наявність ластовиння?

Мал. 4.6. Альбінізм у людини

Мал. 4.7. Спадкові ознаки: колір волосся та ластовиння

16.Руде волосся – рецесивна ознака, неруде – домінантна. У яких шлюбах будуть народжуватися діти з рудим волоссям з ймовірністю 100%, 50% і 25%?

17.Одружились жінка, хвора на гіпертонію, і здоровий чоловік. Всі їхні діти були гіпертоніками. Син одружився з дівчиною, що не хворіє на гіпертонію, а дочка вийшла заміж за хлопця, хворого на цю недугу. Чи буде гіпертонію виявлено в онуків (вона передається домінантно)? 

18.Світловолосий юнак, батьки якого мали темне волосся, одружився з темноволосою дівчиною, мати якої мала темне волосся, а батько – світле. Від цього шлюбу в дівчини народився темноволосий син. Чи може в неї народитися дитина зі світлим волоссям? Яка ймовірність народження такої дитини?

Мал. 4.6. Схема успадкування груп крові

19.Розгляньте схему успадкування груп крові на мал.. 4.6. У батька І група крові, а у матері – ІV. Які групи крові ймовірні у їхніх дітей?

20.У пологовому будинку в одну ніч народилося чотири немовля з групами крові: О, А, В и АВ. Групи крові чотирьох батьківських пар були такими: 

1) О та О;      3) А та В;  2) АВ та О;  4) В та В. 

Якщо припустити, що дітей могли переплутати, чи можливо їх повернути справжнім батькам?

21.Куряча сліпота – домінантна ознака. Жінка, хвора на курячу сліпоту, одружилась зі здоровим чоловіком. Їхня дитина має нормальний зір.

Яка ймовірність того, що наступна дитина буде теж нормальною?

Мал. 4.7. Однояйцеві близнюки

Мал. 4.8. Різнояйцеві близнюки

22.Ганна й Галя – сестри і однояйеві близнята, Микита та Микола – брати і теж однояйцеві близнята, але діти інших батьків. Вони одружилися і у кожній родини народилися сини. Чи будуть ці хлопчики схожі як одно яйцеві близнюки?

23.Ген кольорової сліпоти (дальтонізму) розташований в Х-хромосомі. Визначте вірогідність народження дітей з дальтонізмом в родині, де жінка має нормальний зір, але її батько хворів на кольорові сліпоту. В родині чоловіка дальтонізму немає.   

24.Пан Бульба є останнім представником свого роду. Кожний Бульба бере шлюб. При чому всі чоловіки мають по дві дитини, а жінки беруть прізвище чоловіка. Яка вірогідність того, що прізвище Бульба збережеться у наступному поколінні? Через покоління? Як змініться відповідь, якщо у Бульб народжувалося б по три дитини?

25.Визначте ймовірність народження дітей з видовженим обличчям і ямочками на щоках у сім’ї, якщо: бабуся по лінії батька була круглолицею, гетерозиготною, без ямочок на щоках, а дід – круглолицим, гомозиготним, без ямочок на щоках. Батько успадкував ознаки батьків. Бабуся по лінії матері була з видовженим обличчям і ямочками на щоках. Дочка успадкувала ознаки матері. Кругле обличчя і ямочки на щоках – домінантні ознаки.

26.У сім’ї, де обоє батьків мали нормальний слух і в одного з них було пряме волосся, а в іншого – кучеряве, народилися діти: глуха з прямим волоссям і кучерява з нормальним слухом. Яка вірогідність народження глухої кучерявої дитини в цій сім’ї, якщо відомо, що нормальний слух і кучеряве волосся – домінантні ознаки? 

27.У людини деякі форми короткозорості домінують над нормальним зором, а карі очі над блакитними. Гени в обох парах ознак знаходяться в різних хромосомах. Якого потомства можна очікувати від шлюбу гетерозиготних за обома ознаками батьків?

28. Від шлюбу чоловіка й жінки, фенотипи яких невідомі, народилися: чорноволосий кароокий хлопчик, чорноволосий блакитноокий, світловолосий блакитноокий та світловолосий кароокий. Визначте фенотипи й генотипи батьків (темне волосся й карі очі – домінантні ознаки).

29.Що таке трансгенні організми? Наведіть приклади відомих вам трансгенних організмів.

30.Які проблеми пов’язані із застосуванням генетично-модифікованих організмів (ГМО) та отриманих від них продуктів? Наведіть переваги та недоліки такого застосування.

Теми для проектної та групової роботи:

Здійсніть самостійний пошук інформації у бібліотеці та всесвітній мережі інтернет і підготуйте дослідницькі проекти за обраними темами:

‒ «Основні закономірності функціонування генів»;

‒ «Роль генотипу і середовища у формуванні фенотипу»;

‒ «Генетика людини і її значення для медицини і охорони здоров’я»; ‒ «Спадкові хвороби людини»;

‒ «Досягнення в селекції рослин і тварин в Україні»;

‒ «Трансгенні організми: перспективи використання»;

‒«Проблеми, які пов’язані з генетично модифікованими організмами і застосуванням отриманих від них продуктів».

Проводьте дослідження за планом:

1)   визначте мету дослідження;

2)   аргументуйте актуальність теми проекту;

3)   визначте джерела інформації;

4)   опрацюйте зібрану інформацію, здійсніть її аналіз та узагальнення;

5)   створіть оригінальний текст;

6)   сформулюйте висновки;

7)   оформіть результати проекту: статтею, рефератом, доповіддю тощо.

Тема 5. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ 

              І ЇХ ПОВЕДІНКА

Програмні питання:

1.     Запліднення. Онтогенез. Періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів: ембріогенез і постембріональний розвиток. Особливості постембріонального розвитку у тварин. Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму. Діагностування вад розвитку людини та їх корекція. 

2.     Механізми регенерації. Ріст організмів, його регуляція. Життєвий цикл у рослин і тварин. Ембріотехнології. Химерні організми. Клонування організмів – можливості та перспективи використання. 

3.     Етологія. Поведінка тварин у природі та методи її вивчення. Генетично детерміновані форми поведінки. Основні мотиваційні системи. Інстинкт. Видова схильність до деяких форм поведінки. Поведінка рослин.

Вивчивши тему «Індивідуальний розвиток організмів і їх поведінка», ви будете знати: 

–       періоди онтогенезу у багатоклітинних організмів.

Зможете: 

–       наводити приклади застосування ембріотехнологій людиною; 

–       характеризувати: запліднення у тварин і рослин; етапи онтогенезу у рослин і тварин; ембріогенез хордових тварин; постембріональний розвиток тварин; типи росту та його регуляцію; регенерацію у рослин і тварин; можливості корекції вад розвитку людини; можливості регенерації у людини; процеси старіння; 

–       характеризувати способи проблеми безпліддя у людини; життєві цикли організмів різних царств; 

–       пояснювати значення: штучного запліднення; біологічні основи контрацепції; вплив зовнішніх умов на формування та розвиток організму; взаємодію частин організму під час розвитку; чергування поколінь у життєвому циклі організмів; роль стимулу в поведінкових реакціях; зміни поведінки живих істот з часом; циклічні зміни поведінки; принципи соціальної поведінки; групову поведінку; принципи територіальної поведінки; особливості поведінки людини; особливості поведінки жінок і чоловіків; фізіологічні основи поведінки; біологічно та культурно обумовлені причини поведінки людини; обґрунтовувати: роль спадкових факторів у формуванні поведінки людини; формування цілеспрямованої поведінки; 

–       порівнювати видову тривалість життя організмів різних царств; тривалість життя людини в різних країнах світу; гіпотези старіння людини; 

–       аналізувати та оцінювати: значення сучасних технологій клонування людини й інших організмів і пов’язаних з ними біологічних та етичних проблем; можливість застосування стовбурових клітин для лікування хвороб людини; 

–       застосовувати знання: про вплив умов життя матері і батька на розвиток зародка і плода для підготовки до народження дитини; для аналізу власної поведінки; для прогнозування поведінки людини у взаємодіючих групах; 

–       робити висновок: про роль спадковості і факторів зовнішнього середовища в онтогенезі.

                      Завдання та запитання для самостійної роботи:

1.     В результаті запліднення відбувається:

А) утворення зиготи;

Б) утворення полярного тільця;

В) утворення спори;

Г) утворення яйцеклітини; Д) утворення сперматозоїда.

2.     Чим можна пояснити відмінності у процесах утворення чоловічих та жіночих статевих клітин? Які їхні причини?

Мал 5.1. Початкові стадії онтигенезу

3.     Онтогенез – це розвиток організму:

А) індивідуальний;

Б) масовий;

В) історичний;

Г) ембріональний;

Д) після народження.

4.     Встановіть правильну послідовність етапів онтогенезу:

А) ембріональний період;

Б) запліднення;

В) смерть;

Г) постембріональний період.

5.     Розгляньте мал. 5.1. Вкажіть правильну послідовність початкових стадій онтогенезу:

А) дроблення;

Б) гаструла; В) бластула; Г) зигота.

Мал 5.2. Будова зародка

6.     Розгляньте мал. 5.2 «Будова зародка». Які частини зародка позначені цифрами 1-6?

7.     Органогенез – це:

А) процес утворення гамет;

Б) процес утворення зиготи;

В) процес формування органів під час онтогенезу;

Г) еволюційний розвиток організму;

Д) пристосування організму до умов довкілля.

8.     Зазначте, які органи виникають з ектодерми:

                                            А) кістки;                                              Д) м’язи;

                                            Б) кровоносні судини;                           Е) органи чуття;

                                            В) потові залози;                                   Є) передня кишка;

                                            Г) епідерміс;                                          Ж) задня кишка.

9.     Зазначте, які органи виникають з ентодерми:

                                            А) легені;                                              Д) зовнішні зябра;

                                            Б) середня кишка;                                 Е) сальні залози;

                                            В) хорда;                                               Є) щитоподібна залоза.

Г) плавальний міхур;

10.Зазначте, які органи виникають з мезодерми:

                                            А) серце;                                                Д) печінка;

                                            Б) кістки;                                               Е) перикард;

                                            В) нирки;                                               Є) сполучнотканинна

                                            Г) статеві залози;                                  частина шкіри.

11.Встановіть відповідність між термінами та визначеннями:

                                                А. Колібрі                                          Г. Качкодзьоб

                                               Б. Красотіл                                            Д. Квакша

                                               В. Леопард                                       Е. Медуза аурелія

Мал. 5.3. Тварини з різним типом індивідуального розвитку (частина 1)

12.Розгляньте мал. 5.3. «Тварини з різним типом індивідуального розвитку (частина 1)». Оберіть групи організмів, для яких є характерним яйценародження:

                                            А) птахи;                                               Г) першозвіри;

Б) членистоногі;     Д) земноводні; В) ссавці;        Е) кишковопорожнинні.

13.Які типи постембріонального розвитку тварин вам відомі?.

                                                 А. Махаон                                       Б. Павук-стрибун

                                                   В. Акула                                              Д. Ведмідь

                                                     Г. Орел                                              Е. Черепаха

Мал. 5.4. Тварини з різним типом індивідуального розвитку (частина 2)

14.Розгляньте мал. 5.4. «Тварини з різним типом індивідуального розвитку (частина 2)». Вкажіть групи тварин, для яких є характерним прямий розвиток:

                                            А) комахи;                                             Б) павуки;

                                            В) хрящові риби;                                   Д) ссавці;

                                            Г) птахи;                                                Е) плазуни.

15.Вкажіть групи тварин, для яких є характерним непрямий розвиток:

                                            А) плоскі черви;                                    Г) комахи;

Б) круглі черви;      Д) голкошкірі; В) плазуни;     Е) земноводні.

16.Оберіть тварин, для яких характерний непрямий розвиток з неповним перетворенням:

А) клопи;

Б) бабки;

В) мурахи;

Г) блохи;

Д) метелики.

17.Оберіть тварин, для яких характерний непрямий розвиток з повним перетворенням:

А) перетинчастокрилі;

Б) прямокрилі;

В) лускокрилі;

Г) твердокрилі;

Д) рівнокрилі.

18.Вкажіть біологічні функції непрямого розвитку:

А) живильна;

Б) розселення;

В) раціональне використання харчових ресурсів;

Г) фотосинтез;

Д) забезпечення зараження хазяїв.

19.В чому полягає біологічне значення прямого і непрямого розвитку тварин?

20.Живонародження характерне:

А) земноводним;

Б) комахам;

В) ссавцям;

Г) кістковим рибам;

Д) плазунам.

21.Розвиток яйцеклітини без запліднення називається:

А) партеногенезом;

Б) овогенезом;

В) сперматогенезом;

Г) патогенезом; Д) гістогенезом.

22.Партеногенез – це:

А) одна з форм статевого розмноження;

Б) спосіб вегетативного розмноження;

В) процес утворення тканин;

Г) процес утворення органів;

Д) процес утворення статевих клітин. 

23.Розгляньте мал. 5.5. «Життєвий цикл метелика». Позначте правильну послідовність стадій розвитку комах з повним перетворенням:

А) яйце → личинка → лялечка → імаго;

Б) імаго → яйце → личинка → лялечка;

В) личинка → лялечка → імаго → яйце; Г) лялечка → личинка → яйце → імаго; Д) яйце → імаго.

Мал. 5.5. Життєвий цикл метелика

24.Організми, яким притаманний партеногенез:

А) попелиці і дафнії;

Б) їжак і білка;

В) плоскі черви і аскарида; Г) річковий рак і восьминіг;

Д) сова і дятел.

25.У чому біологічне значення регенерації? Наведіть приклади живих організмів, здатних відновлювати втрачені частини тіла.

26.В чому полягає біологічне значення явища зміни різних поколінь протягом життєвого циклу? Наведіть приклади різних життєвих циклів.

27.Розгляньте мал. 5.6. «Рослини з різним життєвим циклом». Статеве покоління (гаметофіт) домінує у рослин: 

А) папороть;

Б) сосна;

В) плаун;

Г) зозулин льон;

Д) кактус.

                                            А. Папороть                                           Г. Сфагнум

                                                  Б. Сосна                                               Д. Яблуня

                                        В. Зозулин льон                                          Е. Плаун

Мал. 5.6. Рослини з різним життєвим циклом (частина 1)

28.Нестатеве покоління (спорофіт) домінує у рослин: 

А) папороть орляк;

Б) квіткові;

В) сфагнум;

Г) зозулин льон;

Д) яблуня.

29.Подвійне запліднення характерне для:

А) яблуні;

Б) зозулиного льону;

В) сосни;

Г) гінкго;

Д) сфагнуму.

30.Вкажіть правильну схему життєвого циклу зозулиного льону: 

А) зигота → злиття гамет → спорогон → спора → спорофіт;

Б) спора → протонема → чоловічий і жіночий гаметофіт → гамети → зигота → спорогон → спора;

В) гаметофіт → злиття гамет → зигота → спорофіт → коробочка зі спорами;

Г) спора → спорогон → гаметофіт → злиття гамет → гаметофіт → протонема → коробочка зі спорами; Д) спорофіт → зигота → злиття гамет.

Теми для проектної та групової роботи:

Здійсніть самостійний пошук інформації у бібліотеці та всесвітній мережі інтернет і підготуйте дослідницькі проекти за обраними темами:

‒ «Етапи ембріонального розвитку хордових тварин»;

‒ «Постембріональний розвиток тварин та його типи»;

‒ «Досягнення ембріотехнологій»;

‒ «Механізми регенерації тварин і рослин»;

‒ «Життєві цикли організмів різних царств»;

‒«Клонування організмів – можливості та перспективи використання»;

‒ «Поведінка тварин у природі та методи її вивчення»; ‒«Особливості поведінки людини».

Проводьте дослідження за планом:

1)   визначте мету дослідження;

2)   аргументуйте актуальність теми проекту;

3)   визначте джерела інформації;

4)   опрацюйте зібрану інформацію, здійсніть її аналіз та узагальнення;

5)   створіть оригінальний текст;

6)   сформулюйте висновки;

7)   оформіть результати проекту: статтю, реферат, доповідь тощо.

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Бактеріофаги – віруси, що паразитують у клітинах прокаріотичних організмів. Спричиняють лізис (розчинення) бактерій та інших мікроорганізмів.

Близнюковий метод – спосіб вивчення генетики людини, який ґрунтується на спостереженні за близнятами.

Близнята однояйцеві – одночасно народжені особини, які розвивались із різних еластомерів однієї заплідненої яйцеклітини.

Близнята різнояйцеві – одночасно народжені особини, які розвивались із різних яйцеклітин, запліднений одночасно різними сперматозоїдами.

Вегетативне розмноження – тип нестатевого розмноження, за якого із частини материнського організму утворюються ідентичні йому за своїми спадковими ознаками нові особини. В основі вегетативного розмноження лежить здатність організмів відновлювати органи під час мітотичного поділу клітин. Відомі такі форми вегетативного розмноження: поділ, брунькування та фрагментація.

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини

ВІЛ-інфекція  – це довготривале інфекційне захворювання, яке розвивається в результаті інфікування вірусом імунодефіциту людини і характеризується прогресуючим ураженням імунної системи людини, що проявляється вторинними інфекціями, пухлинами та іншими патологічними проявами.

Віріон – одинарна, повноцінна інфекційна частина вірусу, яка складається з нуклеїнової кислоти РНК або ДНК – спадкового (генетичного) матеріалу та оболонки – білкових молекул.

Віроїди – інфекційні агенти, які являють собою низькомолекулярну, висококомплементарну одноланцюгову молекулу РНК, замкнену в кільце, та на відміну від вірусів не мають білкової оболонки

Віруси – неклітинні форми життя, які складаються з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК) і білкової оболонки, зрідка включаючи інші компоненти (ферменти, ліпідні оболонки тощо). Є внутрішньоклітинними паразитами, розмножуються тільки в живих клітинах

Вірусологія – галузь науки, яка вивчає властивості вірусів людини, тварин, рослин, бактерій, грибів і процеси, котрі вони спричиняють в організмі чутливих хазяїв, розробляє методи діагностики, лікування та профілактики вірусних інфекцій.

Гамети – спеціалізовані гаплоїдні статеві клітини, які забезпечують передачу спадкової інформації від батьків нащадкам. Чоловічі і жіночі гамети, зливаючись, утворюють зиготу з диплоїдним набором хромосом. Однакові за будовою і розмірами гамети називають ізогаметами, а різні – гетерогаметами.

Гаметогенез – процес розвитку і формування статевих клітин – гамет.

Гаметофіт – статеве покоління рослин, яким властиве чергування поколінь.

Гаплоїд – клітина або організм з одинарним (гаплоїдним) набором хромосом.

Гаплоїдний набір хромосом – набір хромосом у клітині, у якому кожна хромосома представлено у одному екземплярі.

Гемофілія – спадкове захворювання, що характеризується незсіданням крові.

Ген – ділянка ДНК, у матричному ланцюзі якого закодована інформація про первинну структуру одного поліпептидного ланцюга; матриця для синтезу усіх видів РНК. 

Генеалогічний метод – метод вивчення родоводів, у сім’ях яких були виявлені різні спадкові аномалії або простежується розвиток якоїсь ознаки.

Генеалогія (родовід) – родинні зв’язки певної особини з рядом предків, відстеження яких важливе для селекції рослин, тварин та визначення різних спадкових ознак у людини.

Генетика – наука про закономірності спадковості та мінливості організмів.

Геном – сукупність генів, локалізованих у  галоїдному (одинарному) наборі хромосом еукаріотів, хромосомі прокаріотів або нуклеїнових кислотах у вірусів.

Генотип – сукупність усіх генів клітини, локалізованих у ядрі (хромосомах) або в різних реплікуючих структурах цитоплазми (пластидах, хондріях, плазмідах). Генотип – це спадкова основа організму, єдина система взаємодіючих генів, тому вияв кожного гена залежить від його генотипного середовища. Генотип – носій генетичної інформації, що контролює: формування всіх ознак організму, тобто його фенотип.

Гетерозигота – зигота, яка об’єднує один рецесивний, а другий домінантний алельні гени.

Гібрид – організм, що виникає від схрещування батьківських форм з різною спадковістю (генотипом).

Гібридизація – один з основних методів селекції, в основі якого лежить схрещування організмів різних ліній, сортів, порід, видів, сприяючи виникненню комбінативної мінливості новоутворень.

Гібридологічний аналіз – метод вивчення характеру успадкування властивостей і ознак унаслідок статевого розмноження, який ґрунтується на аналізі результатів схрещувань (гібридизації) в ряді поколінь.

Гомозигота – зигота, яка містить обидва домінантні або рецесивні алельні гени.

Група зчеплення – гени, розміщені в одній хромосомі, які спадкуються разом однією групою.

Дальтонізм – кольорова сліпота.

Диплоїдний набір хромосом – набір хромосом у клітині, у якому кожна хромосома наявна у двох екземплярах.

 Дигібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за двома парами ознак з метою вивчення закономірностей їх спадкування.

Домінування – явище, за якого домінантна алель у гетерозиготі пригнічує дію рецесивної алелі.

Епідеміологія – наука про закономірності виникнення, поширення й плини хвороб, що виявляють при популяційних дослідженнях.

Життєвий цикл, цикл розвитку – сукупність стадій розвитку організму між певним етапом його життя і тим же етапом життя організму наступного покоління: для більшості організмів – від яйцеклітини попередньої до яйцеклітини наступної генерації.

Еукаріоти – одноклітинні та багатоклітинні організми, у клітинах яких є сформоване ядро.

Закон чистоти гамет – у гетерозигот (Аа) гамети можуть нести тільки одну з пари алелей даного гена (А або а). Матеріальною основою є процес мейозу (встановлений Г. Менделем).

Закон одноманітності гібридів першого покоління – перше покоління гібридів у зв’язку з виявом у них лише домінантних ознак завжди одноманітне. Цей закон називають ще першим законом Менделя.

Закон розщеплення гібридів другого покоління – у другому поколінні гібридів співвідношення організмів з домінантними і рецесивними ознаками становить 3 : 1. Цей закон називають ще другим законом Менделя.

Закон незалежного розщеплення (розподілу) – гени однієї алельної пари розподіляються в мейозі незалежно від генів інших пар і комбінуються в  процесі утворення гамет випадково, що веде до різноманітності варіантів їх сполучень. Закон стосується тих пар ознак, гени яких знаходяться в негомологічних хромосомах. Цей закон називають ще третім законом Менделя.

Запилення – процес перенесення у росин пилку на приймочку маточки.

Запліднення – процес злиття чоловічої статевої клітини з жіночою, у результаті якого утворюється зигота. Розрізняють зовнішнє запліднення, коли статеві клітини зливаються поза організмом, у воді. І внутрішнє запліднення, яке відбувається всередині статевих органів материнської особини.

Зигота – диплоїдна клітина, яка утворюється в наслідок злиття двох статевих клітин.

Зчеплення генів – сумісне передавання нащадкам двох або більше генів у тих же комбінаціях, у яких вони були в батьків.

Імунітет – вияв спрямованих на збереження сталості внутрішнього середовища захисних реакцій організму на генетично чужорідні речовини – антигени.

Карантин – заходи на обмеження контактів інфікованої особи

(осіб), тварини, вантажу, товару, транспортного засобу, населеного пункту, на рівні країни або між державами, що застосовуються для запобігання поширенню деяких небезпечних інфекційних хвороб.

Колоніальні організми – організми, які складаються з невеликої кількості клітин, слабо диференційованих і не розділених на тканини.

Комплементарність – явище взаємного доповнення відповідних одна одній хімічних структур (макромолекул, молекул, радикалів), яке забезпечує зв’язок між ними на основі їхніх властивостей; властивість нітратних основ вибірково сполучатися між собою (А–Т (У), Ц–Г).

Кон’югація – тип статевого процесу, який полягає у злитті двох вегетативних клітин, які на цей час функціонують як гамети (у водоростей), або протопластів двох гілок грибниці (у грибів) з утворенням зиготи, а в інфузорій – у тимчасовому сполученні клітин, за якого вони обмінюються частинами ядерного апарату і цитоплазми. У бактерій – спосіб перенесення генетичного матеріалу від однієї бактеріальної клітини до іншої, що відбувається під час сполучення двох бактерій місточком.

Мікробіологія – розділ біології, що займається вивченням мікроорганізмів, в основному вірусів, бактерій, грибів, водоростей і найпростіших.

Мінливість – властивість організму змінювати свою морфофізіологічну організацію, що зумовлює різноманітність індивідів, популяцій і рас, а також набувати нових ознак у процесі індивідуального розвитку.

Мінливість генотипна – зміна ознак організму внаслідок зміни генотипу.

Мінливість комбінована – поєднання різних алелей під час статевого розмноження, нова комбінація яких призводить до зміни певних ознак і властивостей організму.

Мінливість модифікаційна – зміна у вияві генів, зумовлена змінами умов середовища.

Мінливість мутаційна – зміна властивостей і ознак організму, зумовлена зміною в одному або кількох генах.

Мутагени – фізичні і хімічні чинники, що спричиняють спадкові зміни.

Мутації – стійкі дискретні (переривчасті) зміни генетичного апарату, що виникають раптово і впливають на ознаки й властивості організмів та вірусів; успадковуються поколіннями клітин або нащадками.

Нестатеве розмноження – процес відтворення нових організмів без участі статевих клітин (гамет) та без запліднення.

Онтогенез – індивідуальний розвиток організму з моменту зародження до природної сме5рті або до припинення існування одноклітинного організму в результаті поділу.

Орган – частина тіла певної форми, що складається з однакових груп тканин і виконує певні функції.

Пандемія – епідемія, що характеризується поширенням інфекційного захворювання на території усієї країни, територіях сусідніх держав, багатьох країн світу, континентах. Характеризується відсутністю імунітету в людства, або сироватки. Серед інфекційних захворювань, які набирали масштабу пандемії: чума, холера, грип.

Партеногенез – одна з форм статевого розмноження організмів, за якої яйцеклітини  розвиваються без запліднення.

Патогенність – здатність мікроорганізмів спричиняти захворювання.

Поліплоїдія – геномна мутація, якій властиве кратне збільшення кількості хромосом у клітинах.

Пріони – особливий клас інфекційних агентів, чисто білкових (тобто таких, що не містять нуклеїнових кислот), що спричиняють тяжкі захворювання центральної нервової системи у людей і ряду вищих тварин – пріонові хвороби.

Прокаріоти – до ядерні організми, які не мають сформованого ядра і ядерної мембрани. До них належать бактерії та ціанобактерії.

Протисти – об’єднана назва всіх одноклітинних організмів.

Рецесивність – форма фенотипного вияву гена. Як алель гена виявляє себе лише за відсутності домінантної.

СНІД – хвороба, синдром набутого імунного дефіциту.

Система органів – сукупність органів одного походження, які мають спільні риси будови, пов'язані анатомічно і топографічно, а також виконують однакову функцію.

Спадковість – здатність живих організмів передавати особинам наступного покоління морфоанатомічні, фізіологічні, біохімічні особливості своєї організації, а також характерні риси становлення цих особливостей у процесі онтогенезу.

Сперматозоїд – чоловіча статева клітина (гамета), яка служить для запліднення жіночої гамети, яйцеклітини.

Статеві хромосоми – хромосома або група хромосом, які генетично зумовлюють формування статі особин. У більшості тварин і людини жіноча стать характеризується наявністю в геномі двох ідентичних статевих хромосом – Х-хромосом, а чоловіча стать – поєднанням X-хромосоми з Yхромосомою.

Схрещування – природне або штучне сполучення двох спадково різних статевих клітин під час запліднення.

Тканина – сукупність клітин, не обов'язково ідентичних, але спільного походження, що разом виконують спільну функцію.

Фенотип – сукупність властивостей і ознак організму, що склалися на основі взаємодії генотипу з умовами зовнішнього середовища. 

Хромосомна теорія спадковості – теорія, за якою матеріальним носієм спадковості є хромосоми.

Яйцеклітина – велика нерухома жіноча статева клітина (гамета). Зливаючись зі сперматозоїдом, яйцеклітина утворює зиготу, з якої формується новий організм.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Базова

1.     Біологія (профільний рівень): підручник для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів / С.В. Межжерін, Я.О. Межжеріна, Т.В. Коршевнюк. – К.: Планета книжок, 2010. – 336 с.

2.     Біологія: підруч. для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академ. рівень / С.В Межжерін, Я.О. Межжеріна. – К.: Освіта, 2011. – 336 с.

3.     Біологія: Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту, академічний рівень / П. Балан, Ю. Вервес. – Київ: Генеза, 2011. – 304 с.

4.     Біологія: профіл. Рівень: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. /

С.В.Межжерін, Я.О.Межжеріна, Т.В.Коршевнюк. – К.: Школяр, 2013. – 360 с.

5.     Біологія; 10 кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч.закл.: рівень стандарту, академічний рівень / П.Г. Балан, Ю.Г. Вервес, В.П. Поліщук. – К.: Генеза, 2010. – 288 с.

6.     Тагліна О.В. Біологія. 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень). Підруч. для загальноосв. навч. закл. – X.: Вид-во «Ранок», 2010. – 256 с. Допоміжна 1.Барна І. Загальна біологія. Збірник задач. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2011. – 736 с.

2.     Біологія: навчально-практичний довідник / Р. В. Шаламов, В. І. Підгірний, Ю. В. Дмитрієв. – Харків: «Ранок», 2011. – 384 с.

3.     Бугай О.В. Біологія у визначеннях, таблицях і схемах. 7-11 класи /

О.В. Бугай, А.Н. Микитюк, А.Г. Вовк. – Х.: Ранок, 2010. – 128 с.

4.     Волкова Т.І., Іонцева А.Ю. Біологія комплексний довідник. – Харків: ФОП Співак В.Л., 2010. – 280 с.

5.     Довідник з біології / За ред. академіка НАН України К.М.Ситника. – К.: Наукова думка, 1998. – 682 с.

6.     Красильникова Т.В. Біологія. 10-11 класи. Наочний довідник. – К.; Х.: Веста, 2006. – 111 с.

7.     Овчинніков С.О. Збірник задач і вправ із загальної біології. – К.: Ґенеза, 2000. – 150 с.

8.     Сало Т.О. Біологія у таблицях та схемах. 10-11 класи. – Харків: ТОВ «Українська книжкова мережа», 2010. – 88с.