Біосоціальна природа людини. Науки, що вивчають людину. Методи дослідження організму людини.

Біологія 8 клас                Урок №1                Дата проведення

Тема. Біосоціальна природа людини. Науки, що вивчають людину. Методи дослідження організму людини.

Мета уроку: розкрити зміст біологічних наук, що вивчають людину; розглянути методи дослідження людського організму; розвивати образне і логічне мислення учнів, навички індивідуальної та групової форми роботи; формувати вміння працювати з опорними схемами та навчальною літературою; сприяти розвитку інтересу до вивчення природничих наук; виховувати повагу до життя як найвищої цінності; розкрити ідею гармонії людини і природи.

Очікувані результати: учні називають біологічні науки, що вивчають людину; учні знають та характеризують методи дослідження людського організму.

Обладнання: ______________________________________________________________________

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

1. Організаційний етап

1.1. Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. Створення позитивного психологічного настрою.

1.2. Пояснення вимог до робочих зошитів, зошитів для практичних робіт, рекомендації щодо підручників та навчальних посібників.

2. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Розумна людина не та,
що багато знає, а та,
що знає саму себе.

Й. Ґете

Ми з вами підійшли до наступного розділу курсу «Біологія» — «Біології людини», вивчення якого дасть вам уявлення про те, що є наш організм. Організм людини, як і кожна біологічна система, підпорядковується законам природи. За своєю будовою і функціями наш організм багато в чому подібний до організму вищих тварин. Проте трудова діяльність, мова, мислення, поведінка різко відрізняють людину від найрозвинутіших тварин.

Біологічні основи цих відмінностей необхідно знати кожній освіченій людині.

Я вважаю, що людина — це найдивовижніше творіння природи, найчудовіше і найдосконаліше. Кожна людина є неповторною, унікальною, чудесною, дивною, фантастичною, непередбачуваною. А які асоціації викликає слово «людина» у вас?

3. Актуалізація опорних знань учнів

Вправа «Асоціативний кущ»

Учні висловлюють свої асоціації щодо поняття «людина». Усі відповіді записуються до «асоціативного куща», який зображено на дошці.

Можливі варіанти відповідей учнів: гетеротроф, рухається, розмовляє, мислить, спілкується, еукаріот, аналізує, працює тощо.

Узагальнення результатів.

Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань уроку.

4.  Засвоєння нового матеріалу

1.    Біологія людини — наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та географічне розселення людей.

Розповідь учителя з елементами бесіди

Пізнаючи закони навколишнього світу, людина почала вивчати і свій власний організм. Виникли науки, серед яких найважливіше місце посідають анатомія й фізіологія.

Запитання до учнів

•     Пригадайте, що вивчають ці науки?

Очікувані відповіді учнів

Анатомія — наука про будову окремих органів, їхніх систем і організму в цілому.

Фізіологія — наука про функції та процеси життєдіяльності організму.

•     Пригадайте біологічні науки, про які ми дізналися під час вивчення представників царства Тварини та царства Рослини. Які з цих наук можуть також вивчати організм людини? (Обговорення відповідей учнів.)

Самостійна робота учнів із термінами з подальшою взаємоперевіркою

Цитологія — наука, що вивчає будову та функції клітин.

Гістологія — наука, що вивчає будову та функції тканин.

Анатомія — наука про будову організму.

Фізіологія — наука про функції та процеси життєдіяльності організму.

Генетика — наука про спадковість і мінливість організмів.

Біохімія — наука про закономірності та особливості перебігу хімічних явищ у живих організмах.

Біофізика — наука, що вивчає закономірності та особливості перебігу фізичних процесів у живих організмах.

Ембріологія — наука, що вивчає закономірності розвитку клітини, тканини та органів зародка.

Гігієна — наука, що вивчає вплив різних факторів на організм та його здоров’я.

Екологія людини — наука, що досліджує вплив на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища.

Медицина — наука, спрямована на зміцнення та охорону здоров’я людини, продовження її життя, запобігання хворобам.

Валеологія — наука, що вивчає методи здорового способу життя.

Повідомлення учня (випереджальне завдання)

Коротка історія розвитку наук анатомії, вікової фізіології та гігієни,
їх зв’язок з іншими біологічними дисциплінами. Розвиток педіатрії

Розвиток наук анатомії та фізіології бере початок з античних часів. Славнозвісний лікар античної медицини Гіппократ (V ст. до н. е.) уже не одне століття зберігає почесне ім’я «батька медицини». Своїми працями він показав шляхи вивчення хворої людини, план її дослідження, завдання діагностування, прогнозування, терапії.

Протягом століть людство поступово рухалося до сучасного рівня знань у цих галузях науки.

У Росії поштовх до розвитку вчення про здоров’я дітей дав М. В. Ломоносов, який першим звернув увагу властей на надзвичайно важливу смертність серед дітей.

У 1834 р. у Петербурзі було відкрито перший шпиталь для дітей. Це сприяло глибшому вивченню патології дитячого віку й виділенню серед лікарів спеціалізації спеціалістів — педіатрів. Основоположником російської педіатрії як науки вважається Степан Хомич Хотовицький (1796–1885). Ґрунтуючись на великому власному досвіді та добре знаючи світовий досвід, він написав перший великий посібник «Педіатрика» (1847). Свою книжку С. Х. Хотовицький побудував на глибокому знанні анатомії та фізіології дитячого організму. У ній він доводив, що в процесі розвитку в організмі дитини відбуваються зміни не лише кількісного, а й якісного характеру. Учений дав чіткий опис різних форм патології дитини, детально описав засоби запобігання їм, особливості догляду, дієти для дітей раннього віку. У розвитку педіатрії велику роль відіграв професор Московського університету Н. Ф. Філатов (1860–1908), автор багатьох визначних праць, зокрема посібника «Семіотика і діагностика дитячих хвороб». Значний внесок у боротьбу з дитячою смертністю й підготовку лікарів-педіатрів в Україні зробив професор І. В. Троїцький (1856–1923). Він опублікував 101 працю з профілактики дитячих захворювань, дозування лікувальних засобів для дітей, шкільної гігієни.

Видатний лікар-анатом М. І. Пирогов (1810–1881) заклав основи багатьох галузей сучасної анатомії та фізіології. І. М. Сєченов (1829–1905), С. П. Боткін (1832–1889), І. П. Павлов (1849–1935), В. М. Бехтерев (1857–1927) створили й розвинули теорію нервізму, що ґрунтується на уявленні про цілісність організму та провідну роль нервової системи, яка регулює й узгоджує функції усього організму й пристосовує його життєдіяльність до умов існування.

Технологія «Мікрофон»

• •     Що вивчає така комплексна наука, як біологія людини?

(Учитель записує на дошці всі відповіді учнів, а потім допомагає їм сформулювати визначення цього поняття.)

Біологія людини — наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та географічне розселення людей.

2.   Основні методи дослідження організму людини

Розповідь учителя

Описати зовнішню будову тіла людини нескладно: будь-яку його частину ми можемо побачити безпосередньо. Проте як з’ясувати, що міститься під шкірним покривом тіла? Одним із найважливіших і найдавніших методів, що дає змогу відповісти на це запитання, є розтин мертвого тіла й вивчення його органів. Невипадково назва науки про будову організму походить від грецького слова «анатоме» — розтинання. Так, ще в Стародавньому Єгипті жерці, які розтинали тіла померлих, готуючи їх для бальзамування, склали один із перших описів внутрішньої будови організму людини.

Хоча людський організм лікарі вивчали й за часів античності, і за часів середньовіччя, систематичні анатомічні дослідження розпочалися лише в епоху Відродження — після скасування заборони на розтин тіл, накладеної християнською церквою. Засновником анатомії як науки вважають італійського вченого Андреаса Везалія, який у 1543 році написав трактат «Про будову людського тіла».

Лише через декілька століть із розвитком фізики вчені-анатоми й лікарі змогли «зазирнути» всередину живого організму людини.

Запитання до учнів

•     Які сучасні методи дослідження організму людини ви знаєте?

Очікувана відповідь учнів

Мікроскопія, рентгенографія, ультразвукова діагностика (УЗД), електрокардіографія тощо.

Розповідь учителя

Завдяки відкриттю рентгенівських променів дослідники вперше одержали зображення внутрішніх органів на спеціальних плівках. Внутрішні органи можна побачити й на моніторі приладу для ультразвукового дослідження (УЗД), піддаючи певні ділянки тіла дії звукових хвиль високої частоти. Щоб роздивитися органи зсередини, застосовують ендоскоп — гнучку пластикову трубку, у якій містяться спеціальні волокна, що проводять світло. Ендоскоп уводять у шлунок, бронхи тощо й через об’єктив, розміщений на зовнішньому кінці приладу, досліджують внутрішню поверхню органа.

Самостійна робота учнів з підручником та заповнення таблиці

Методи дослідження організму людини

Доповнення вчителя

Сьогодні вчені використовують чимало спеціальних приладів, щоб дослідити функціонування органів людини. Електронна мікроскопія дає змогу одержати зображення клітин різних органів, збільшене в сотні тисяч разів. Застосовуючи магніто-резонансну томографію (МРТ), вивчають процеси, які відбуваються в живих тканинах. Цей метод базується на тому, що тканини організму в залежності від їхнього стану по-різному поглинають електромагнітні коливання. Розглядаючи на моніторі комп’ютера зображення, отримане за допомогою МРТ, можна дослідити, які зміни відбуваються в тканинах.

 (Розповідь учителя, бесіда, самостійна робота з підручником, заповнення таблиці.)

5. Узагальнення і закріплення знань

5.1. Складання сенкана на тему «Людина».

Наприклад:

Людина

Розумна, здорова

Працює, мислить, спілкується

Належить до царства Тварини

Ссавець

5.2. Вправа «Тести для друга».

Скласти три тестових завдання формату А (на вибір однієї правильної відповіді) і запропонувати для виконання сусідові по парті.

5.3. «Ти — мені, я — тобі».

6. Підбиття підсумків уроку

6.1. Аналіз епіграфа уроку.

6.2. Технологія «Незакінчені речення».

Учні працюють з відкритими реченнями, наприклад:

— На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було...

— Урок важливий, тому що...

— Мені сподобалось...

— Мені не сподобалось...

Від наступного уроку я чекаю....

7. Домашнє завдання

7.1. Завдання для всього класу.

Підручник _____________________________________________.

Зошит ________________________________________________.

7.2. Індивідуальні та творчі завдання.

1. Підготувати приказки та прислів’я про здоров’я.

2. Підготувати повідомлення на тему «Система охорони здоров’я в Україні».