БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

План уроку

ТЕМА: БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

МЕТА: познайомити учнів з поняттями: планування (стратегічне та оперативне) та бізнес-планування; дати характеристику основним цілям і завданням бізнес-плану; дати характеристику його основним частинам; розвивати в учнів вміння аналізувати отриману інформацію; вчити практичному складанню найпростішого бізнес-плану; виховувати бережливе та економне ставлення до факторів виробництва.

ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина

II Актуалізація опорних знань

- Що таке підприємство? Які види підприємств ви знаєте? Які види об'єднань підприємств існують? Що характеризує підприємство як систему?

- Давайте спробуємо записати короткими реченнями все, що ми знаємо про планування та бізнес-планування.

Доцільно використовувати метод “позначки” (коли учні записують усе, що знають з даного питання, далі, знайомлячись з даною темою, вони роблять для себе позначки: інформація підтверджує їх знання – “V”, інформація не підтверджує їх знання – “-”, нова інформація – “+”, не зовсім зрозуміла інформація – “?”).

III Вивчення нового матеріалу

1. Що є спільного у всіх підприємств? Що допомагає об'єднувати всі його частинки в ціле? Як на початковому етапі дізнатись, що принесе прибуток фірмі?

Планування - це систематичний і методичний процес обміркування майбутніх проблем та знаходження найоптимальніших шляхів їх вирішення для досягнення відповідної мети.

 Планування буває трьох рівнів:

• перший рівень – низький – оперативне;
• другий рівень – середній – тактичне;
• третій рівень – вищий – стратегічне.

Для порівняння розглянемо лише перший і третій рівні.

Порівняльна характеристика стратегічного та оперативного планування.

2. БІЗНЕС-ПЛАН - це комплексний документ, який містить стратегічне і оперативне планування. Це план розвитку підприємства.

Бізнес-план складається на кілька років наперед і переглядається в міру необхідності, як правило, один раз на рік. У міру накопичення інформації і досвіду процес коригування плану полегшується.

Крім  основного  варіанта   бізнес-плану,   складаються спеціальні  скорочені його варіанти для осіб, у контактах з якими підприємець зацікавлений.

3. ЗАВДАННЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

- обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку фірми;

- розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, насамперед обсягів продажу, прибутку, доходів на капітал;

- визначення джерел фінансування обраної стратегії;

- підбір працівників, спроможних реалізувати даний план,

4. ФУНКЦІЇ БІЗНЕС-ПЛАНУ

1. Використовується для розробки концепції ведення бізнесу.

2. Контролююча функція, або інструмент за допомогою якого бізнесмен може оцінити фактичний результат в порівнянні з запланованим за певний проміжок часу.

3. Інструмент залучення грошових коштів.

5. СТРУКТУРА БІЗНЕС-ПЛАНУ

1. Титульний листок, на якому вказується точна назва проекту, сектор економіки, автор проекту, повна адреса, індифікаційний код, відповідальна особа, дата розробки, експерти.

Загальна частина

1 розділ - загальна характеристика фірми (основні види та характер діяльності: виробнича, торгівельна чи діє в сфері послуг; що і як вона може запропонувати своїм клієнтам; місце розташування, основна мета фірми, назва, юридичний статус тощо);

2 розділ - виконавче резюме – скорочена версія плану  ("повідомлення про наміри");

Хоч виконавче резюме розташоване на початку бізнес-плану, складати його потрібно після закінчення роботи. Лише коли план повністю продуманий та написаний, можна в короткій формі викласти його зміст.

 Основна мета - представлення у максимально вигідній формі найважливішої інформації для потенційних партнерів на фінансову підтримку яких розраховує підприємець;

3 розділ - дослідження ринку продукції та послуг .

 Складання цього розділу починається з чіткого визначення об’єкта пропозиції на споживчому ринку.

 Може включати такі підрозділи: “Перелік і характеристика продукції, що випускається” і повинен включати в себе такі основні показники:

• Характеристика продукції, що випускається, в т. ч. характеристика принципово нового продукту;
• Тривалість життєвого циклу продукції;
• Технологічні особливості випуску товарів;

В інформації про призначення вироблених продуктів необхідно визначити

мету виробництва конкретних їх видів з точки зору задоволення конкретних потреб споживачів.

Споживчі якості продукції доцільно характеризувати за такими параметрами:

• Основні види сировини, з якої виготовляється продукція;
• Вага “нетто” одиниці продукції;
• Строки зберігання за певних умов;
• Смакові властивості;
• Естетика зовнішнього вигляду;
• Показники якості продукції;
• Хімічний склад;
• Рівень цін;
• Інші відомості.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

Підрозділ “Оцінка ринків збуту”. Тут розкриваються такі основні

питання:

1. Загальна характеристика регіонального ринку продукції;
2. Сегментація ринку продукції, що випускає підприємство в регіоні;
3. Визначення розміру і складу продукції, що випускатиме фірма у прогнозованому періоді;
4. Організація збуту продукції.

4 розділ - маркетинговий план (визначення цільових ринків, ринкової долі і об'єму продаж, конкуренції, цінової стратегії, дистирб'ютерів, виду реклами тощо);

Приклади утворення цін : Ц_ов = S + П + А_з + ПДВ

Де Ц_ов – оптово-відпускна ціна; S – собівартість продукції; П – запланований прибуток; А_з – акцизний збір .

Роздрібна ціна , за якою реалізуються товари населенню:

Ц_р = Ц_ов + Т_н , де Т_н – торгівельна надбавка.

Н = В + П + ПДВ - Т_н

Де В – витрати підприємства; П – прибуток підприємства; Н – надбавка.

При встановлення граничних розмірів торгівельних надбавок і націнок у підприємствах громадського харчування максимальна роздрібна ціна визначається за формулою:

Ц_м = С*(1 + Т_н)/100 * (1+Н)/100

Де С – собівартість сировини за оптово-відпускними цінами ;

     Т_н – граничний розмір торгівельної надбавки у % до оптово-відпускної ціни;

     Н – граничний розмір націнки у % до ціни роздрібної торгівлі (з урахуванням торгівельної надбавки.).

 Величина капіталу, вкладеного у підприємство (К), мінімальний рівень рентабельності (М_рр) і відповідна мінімальна сума прибутку (П_мін) можуть бути визначені кількісно незалежно від обсягу діяльності (V) :

П_мін = К*М_рр/100,

 Визначення обсягів товарообороту, який забезпечує мінімальний прибуток і рентабельність:

V_Мрр = ( В_п+К*М_рр) / (В_д  - В_з) * 100%,

Де В_п – сума умовно-постійних витрат;

     В_д  - рівень валового доходу;

     В_з – рівень умовно-змінних витрат.

 Визначення товарообороту, який дозволяє одержати максимально можливий прибуток:

V_макс = (В_п+П_макс) / (В_д – В_з ) * 100%

Основними критеріями оцінки якості плану маркетингу є :

• Чітке визначення потреб ринку;
• Чіткість і обґрунтованість думок з приводу продажі товарів;
• Прозорість факторів маркетинг-плану;
• Переконлива аргументованість розділу як основи стратегії маркетингу;
• Зацікавленість і простота викладення матеріалу.

5 розділ - виробничий план (обсяг виробництва продукції та обсяг її реалізації, характеристика виробничих цехів, виробнича програма цехів, загальна характеристика технологічних ліній та обладнання робочих місць у цехах);

 Ця частина бізнес-плану інформує про:

1. Загальний підхід до виробництва;
2. Джерела сировини;
3. Технологічні виробничі процеси;
4. Вимоги до трудових ресурсів і потреби в них;
5. Характер співробітництва постачальників і покупців;
6. Сумарні витрати на виробництво та їх розподіл на постійні та змінні;
7. Контроль за якістю продукції.

Інформація про джерела постачання сировини

 Розрахунок чисельності працівників виробництва зводиться до визначення явочної та спискової чисельності:

Ч_я = (Ч_я*Д_н)/Е,

Де Ч_я – явочна чисельність робітників;

     Д_н – номінальне число робочи днів (без святкових і вихідних);

     Е – ефективний фонд робочого часу (без втрат робочого часу у номінальному числі робочих днів),

Ч_с = Ч_я * К, де К = Д_н/Е

6 розділ – організаційно-юридичний план: представлення інформації про забезпеченість випуску продукції і розвиток виробництва; визначення організаційної структури виробництва та штатний розпис; показує організаційно-правовий статус підприємства і форми власності на засоби виробництва.

Фінансова частина

1 розділ - вартість проекту;

2 розділ - реалізація проекту та поставлення продуктів на ринок;

3 розділ - джерела фінансування (основні інвестори, класифікація джерел фінансування, показуються забезпечення та гарантії);

4 розділ - фінансовий облік і графік реалізації проекту, фінансовий план (прогнозний баланс, прогнозний звіт про прибутки та витрати);

5 розділ - економічна та фінансова оцінка ефективності проекту.

 В цьому розділі можливе використання таких формул:

Спрощений показник строку окупності:  n_у ⁼ U/R, де

  n_у –спрощений показний строку окупності, років,

                   U – розмір інвестицій, тис. грн,

                   R  - щорічний чистий доход. тис. грн.

Кінцевий ефект інвестиційної діяльності:  ЧПД = R_t – U,

Де R_t  - приведений розмір потоку платежів (чистих доходів)

Рентабельність інвестицій :   R_a= ЧПД/U *100%

Визначення теперішньої вартості майбутніх чистих доходів :

R_t = ЧД_t / (1+p)ⁿ

Де  ЧД_t – майбутній чистий доход;

        р – процент, або дисконтна ставка;

        п – кількість років.

Головна мета цієї частини – сформулювати та представити загальну всебічну та достовірну систему проектів щодо очікуваних фінансових результатів діяльності фірми.

Додатки: інформація про конкурентів, проектування об'єму продаж на ринку, вид друкованої реклами та ін.

IV. Узагальнення та систематизація

Використовуємо “метод кубування”, за допомогою якого добре проводити систематизацію набутих знань. Цей метод спрямовує мислення учнів від простого до більш складнішого. Учні відповідають на запитання граней куба. Перше запитання має описовий характер, друге – порівняльний, третє – асоціативний, четверте – аналітичний, п’яте – пошуковий, шосте – позиційний. Найкраще коли учні працюють групами, це стимулює в них почуття відповідальності за спільну роботу.

1. Що таке бізнес-план?
2. Чим бізнес-план відрізняється від планування?
3. Яку змістовну інформацію несе в собі поняття “бізнес”?
4. Чим було зумовлене виникнення такого документу як бізнес-план?
5. Як можна полегшити написання бізнес-плану?
6. Яке Ваше відношення до бізнес-плану? Чи дуже необхідним є даний вид планування  чи дублює інші види?

Для початку складаємо всі разом один простий  бізнес-план.

V. Домашнє завдання

Скласти бізнес-план та підготуватись до його захисту.

Проводимо ділову гру “Бізнес-планування”

Рекомендації щодо проведення ділової гри

“бізнес-план”

МЕТА: закріпити та поглибити в учнів теоретичні знання, виховувати практичні навички в учнів з розробки бізнес-плану, правильної оцінки ринкової ситуації і прийняття оптимальних рішень;  показати процес практичного складання бізнес-плану; розвивати вміння працювати в групі.

СКЛАД І ФУНКЦІЇ УЧАСНИКІВ ГРИ.

Із загальної кількості учнів створюється декілька груп які працюють над створенням свого проекту бізнес-плану.

 Крім того, із числа найпідготовленіших учнів створюється  група “експертів інвесторів” з 2 - 3 чоловік. Завдання кожної групи – переконати “експертів інвесторів” в вигідності вкладення коштів саме в їх проект.

Експертна група здійснює такі функції:

- консультує учасників гри щодо розробки бізнес-плану за відповідну кількість балів;

- вирішує спірні питання що виникають у процесі гри;

-         дає поетапну оцінку роботи гравців;

• здійснює вибір оптимального варіанта бізнес-плану в цілому та його окремих розділів, представляє своє рішення керівникові гри (вчителю) і захищає його.

Загальне керівництво діловою грою здійснює вчитель, який:

- планує і розподіляє час на проведення гри;

- формує підгрупи гравців та “експертну групу інвесторів”;

- забезпечує учасників гри необхідними  даними;

• контролює хід гри, стимулює творчу активність учасників;
• дає загальну оцінку результатів ділової гри після обговорення прийнятого експертною групою рішення, дає заключну оцінку роботі гравців та експертної групи.

ДАНІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ГРИ

Ці дані видаються кожній групі гравців та групі “експертів інвесторів” на першому етапі проведення гри. Вони повинні містити  дані для проведення гри, необхідні формули, які можуть знадобиться в процесі підготовки бізнес-плану.

ЕТАПИ ГРИ І РЕГЛАМЕНТ ЇЇ ПРОВЕДЕННЯ

Проведенню гри передують уроки, розбір конкретних ситуацій, крім того учні самостійно вивчають рекомендовану літературу.

Ділова гра здійснюється в три етапи:

І - підготовчий: на йому вчитель роз'яснює ціль гри методику проведення, формує  групу “експертів інвесторів” і групи гравців;

II - учні самостійно працюють над складанням бізнес-плану, аналізують отримані результати;

III - оцінюється надійність бізнес-плану, проводиться його захист.

Як  підсумок  вчитель  організує  обговорення  результатів проведених розрахунків, дає кінцеву бальну оцінку діяльності всіх груп.

Література

1. Про підприємства в Україні: Закон України від 27 березня 1991р. / За ред. 

О.А.Романко, Т.М. Карпенко. – К.: Парламентське вид-во, 1998

2. Агафонова Л.Г., Рога О.В. Підготовка бізнес-плану: Практикум. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2001.
3. Бизнес-план: Методические материалы / Под. Ред. Р.Г. Маниловського. – М.: Финансы,1994.
4. Варналій З.С., Сизоненко В.О. Основи підприємницької діяльності. – К.: Знання України, 2003.
5. Источники финансирования малого предприятия. – К.: Венчур, 1994.
6. Латер Ю.С., Ящишина І.В., Гілберт Т.Г. Економіка: робочий зошит вчителя. Частина ІІ. – Кам’янець – Подільський: Абетка, 2000. – 96с.
7.  Латер Ю.С., Ящишин І.В. Методичний посібник до „Робочого зошита із загальної економіки. Частина IІ.” – Кам’янець – Подільський: Абетка –НОВА, 2002. – 96с.
8. Львов Ю.Н. Основы экономики и организации бизнеса. – СПб.: ГМП «Формика», 1992.
9. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: стратегія, організація, ефективність: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 1998.
10. Тимошенко И.И., Соснин А.С. Менеджер организации. Учеб. пособие. – К.: Из-во Европ. ун-та финансов, информ. систем, менеджм. и бизнеса.
11. Шудра В.Ф., Беличко А.Н. Как подготовить успешний бизнес-план. – К.: Капрал, 1997.