«Благослови, мати, весну закликати»

 

 

 

 

 

«Благослови, мати, весну закликати»

(Свято весни)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель початкових класів

Луканюк  О.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

Лине мелодія української народної пісні "Гуде вітер".

Вчитель. Велика і прекрасна наша земля. Зміню­ється, вічно оновлюється вона. Погляньте навколо: ласкаво світить сонечко, від його теплого поцілунку роз­криваються повіки перших квітів, весняний вітерець грайливо пестить повіки, ніжні коси берізки і плакучої верби, в голубому небі пропливають легенькі хмарки, а довкола щасливим співом заливаються птахи. Це весна... Це свято оновлення і відродження природи, усього живо­го на землі. Бо хіба не зачарує тебе весна, коли слухаєш спів - ніжний, щирий, зворушливий? Вслухаймося, діти, і озветься весна до нас людським голосом.

Мати співає веснянку.

Вийди, вийди, весно красна,

Заквітчай наш рідний край.

Вийди, вийди, весно красна,

З нами в гульки погуляй.

Принеси, весно, нам

Рясні дощі, рясні дощі,

Принеси, весно, нам Радощі, радощі.

Вчитель. Дорогі діти і гості! У нас сьогодні свято "Благослови, мати, весну закликати". Наші пращури завжди зустрічали весну піснями, танцями, хороводами, веселими забавами, і ми з вами сьогодні теж будемо роз­важатися і закликати весну на наш двір.

1-й учень. Ой, виходьте, дівчата, на вулицю весну зустрічати. Будемо весну стрічати та віночки сплітати. А віночки сплетемо — хороводом підемо.

2-й. Благослови, мати, весну закликати,

Весну закликати, зиму проводжати,

Зиму проводжати, весну зустрічати.

Зимочка в візочку, літечко в човночку.

Мати. Благословляю вас, діти,

Весну закликати,

Весну закликати,

Зиму проводжати.

 З веселою усмішкою,

Із жайвором-пташкою,

З водою свяченою,

З колосками хліба

І добром у серці.

3-й.   Весно, Весно, Весняночко,

Прийди до нас, паняночко!

Розвій хмари снігові,

Розбий мости крижані,

Зніми чари зимові,

Зрости трави шовкові,

Просій квіти запашненькі,

Приводь пташки голосненькі.

Весно, Весно, озовися,

Прийди до нас, не барися!

 

Входить Весна, кланяється.

Весна. Сьогодні своєю весняною владою я наказую всім радіти, співати, танцювати, закликати Сонце, птахів, тепло.

Діти співають веснянку "Вийди, вийди, сонечко". (Л.Греков. Пісенник школяра. — К.: Музична Україна, 1986. - С. 99).

4-й. Ой, весно-весно, ти красна,

Що ж ти нам, весно, принесла?

Весна. Принесла я вам урочистості Вербної неділі, таємничість і красу Великодня зі смачними пасками, різнобарвними писанками.

Принесла я вам літечко,

Ще й запашне зіллячко.

А дівчатам по віночку

З хрещатого барвіночку.

А ще привела я вам трьох парубків красних, трьох місяців ясних.

Місяць Березень - перший красень.

Входить Березень, уклоняється.

Квітучий Квітень вас вітає.

Входить Квітень.

І травень тішить вас розмаєм.

Входить Травень.

Березень.

Перший місяць я весни,

Я - пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни

І знов родивсь на світ.

Квітень.  

Я- Квітень, славний квітникар,

Сонячно і рясно,

Уквітчав вам календар

Першим цвітом — рястом.

Травень.  

А чим же місяць Травень

Поміж братами славен?

Святковими піснями

І громом над полями.

Іду і весело співаю,

Дощами землю поливаю.

5-й. Дорогі гості! Ми вам дуже зраділи. То ж запро­шуємо на наше свято, будемо разом співати і танцювати.

Діти співають веснянку (Ф.Колесса. Шкільний співаник. — К.: Музична Україна, 1993. - С. 34).

Учитель. Колись давно, як починалися веснянки, перед початком свята дівчата варили горщик каші, вино­сили на вулицю, закопували під вербою і прибивали кілочками.

6-й.   Закопали горщик каші

Ще й кілком прибили,

Щоб на нашу вулицю парубки ходили.

7-й.  А коли луки покривалися травицею, сільська молодь влаштовувала традиційні весняні ігри. Вибирали з-поміж себе найвродливішу дівчину — Ягілочку. Дівчата прихорошували її вербовими котиками, хрещатим бар­вінком, взявшись за руки, водили хороводи.

8-й.   Вийди, вийди, Весняночко,

Прийди до нас, Ягідочко,

Прийди, прийди, теплом утіш,

А ти, сонечко, світи ясніш.

Діти виконують хоровод "Ягілочко"(Я.Греков. Пісенник школяра. — К.: Музична Україна, 1986. — С. 180).

Учитель. Ой, дивіться, діти, хто до нас у гості завітав.

Входять діти у костюмах діда Тараса і бабусі Мотрі.

      9 - й. Просимо, просимо, дідусю Тарасе і бабусю Мотре. Сідайте, будь-ласка.

Бабуся. Спасибі, діти. Як же гарно ви водили хоро­вод. Заспівайте, діти, ще веснянку, приємно слухати.

10-й. Дівчаточка-гороб'яточка, радьмося,

Та й виходьмо на травицю - граймося.

Та й виходьмо на травицю - в добрий час.

Нема таких співаночок, як у нас.

Діти співають українську народну пісню "Ой, минула же зима", (Л.Греков. Пісенник школяра. — К.: Музична Україна, 1986. - С. 100).

11-й. Зеленая весняночка йде,

Пташечок із вирію нам веде,

Розсіває в полі ярий цвіт,

Під тим небом синім, як блакить.

12-й. Зеленая весняночка -добрий час.

Ластівки щебечуть раз у раз.

Бджілоньки літають по садах,

Медочок збирають по квітках.

13-й. Зеленая весняночка - красний цвіт.

Збираймося, діточки, у похід,

Збираймося гуляти у поле, в гай.

Нехай приголубить нас рідний край.

Ансамбль дівчат виконує пісню "Веселковий танець" І Книш, Ст. Грицюк. Дзвінке джерело. — К.: ТОВ ВВФ «Котигорошко", 2000. — С. 41).

14-й. Був у нашого народу дуже цікавий звичай, нетерпінням чекали люди весну й вважали, що це птахи своїх крилах з далекого вирію приносять її, проганяють люту зиму з її морозами і заметілями. Жінки випікали з тіста пташок. А діти брали їх, вибігали у двір і, весело стрибаючи, підкидали жайворонків угору, співали пісень.

15-й. Пташок викликаю з теплого краю:

- Летіть, соловейки,

На нашу земельку.

Спішіть, ластівоньки,  

Пасти корівоньки.

Учитель. Принесла нам Весна не тільки пісні й хороводи, а й загадки. Просимо, Весно.

Весна. Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Я заквітчую гаї,

І усякий мене зна, я ... (в є с н а).

Ішов довгов’яз, у землю зав'яз,

Із землі всіх повиганяв (д о щ)

Високо стоїть, одне око має,

Всюди заглядає (с о н ц є).

Біг кінь білобокий

Через Дунай глибокий,

Як упав - заіржав,

Увесь світ задрижав (г р і м).

Тато високий, мама широка,

Син зрячий, невістка сліпа (н є б о, з є м л я,  д є н ь, н і ч).

Мати. Гляньте, діточки малі,

Прилетіли журавлі.

Сіли собі на ріллі

Та все курличуть: "Кру-кру-кру,

Стрічайте весняноньку красну!"

Бабуся. Гляньте, діточки малі,

Прилетіли гусочки,

Гуси прилетіли,

За ставочком сіли

Та все кличуть: "Ге-ге-ге,

Вже до нас весна іде!"

Дідусь. Гляньте, мої діточки,

Прилетіли качечки.

Качечки прилетіли,

На лужечку сіли.

Сіли собі на лужок,

Завели кривий танок.

Діти виконують хоровод "Ми кривого танцю йдемо". (К.Луганська. Фольклорна веселка. — К.: Музична Україна, 1989. - С. 129).

16-й. Бабусю, а чому перший місяць весни назива­ється березень?

Бабуся. Саме в цей час починає рухатися по стовбу­рах березовий сік і з'являється листя. Березень означає –– зелене дерево. У деяких областях України його називали сочень, соковик, новолітець, марець, красовик.

Квітень. Дідусю, а як же мене називали в давнину?

Дідусь. Цвітень — переплітень, переплітає трішки зими з літом. А ще називали тебе наші пращури снігогін, дзюрчальник, водолій.

Учитель. Про весняні місяці народ наш склав багато прислів'їв. Хто з вас знає такі прислів'я?

• Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.
• У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить, при­пікає й поливає.
• До першого грому земля не розмерзнеться.
• Прийде тиждень Вербовий, бери віз у дорогу дубовий.
• Коли квітень з водою, то травень з травою.
• Весна ледачого не любить.
• Буває погода в травні: худобі їсти давай, а сам на піч тікай.
• Майська роса краще вівса.
• Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба врожай.

17-й. А моя бабуся вчила мене весняних прикмет. Деякі я добре запам'ятала: довгі бруньки на деревах — спізниться літо; жайворонок прилетів — настане стійке тепло; побачив шпака — знай - весна біля порога; з берези тече багато соку - літо буде дощовим; грак прилетів - через місяць сніг зійде.

Учитель. Діти, як ви вважаєте, чому весну народ вшановував з давніх давен найбільше від усіх пір року?

18-й. Тому, що оживала природа і оживали надії в хліборобському серці на майбутній врожай, на краще життя трудівників.

Діти виконують українську народну пісню "Щебетала пташечка" (Л.Греков. Пісенник школяра. — К.: Музична Україна, 1986. -С. 179).

Учитель. Так, весна — це надії і сподівання, це радість і впевненість у своїх силах. Весна збагачує нашу землю не тільки красою, а й талантами. Як любила і чекала цю пору видатна українська письменниця Леся Українка!

19-й. Знов весна і знов надії

В серці хворім оживають.

Знов мене колишуть мрії,

Сни про щастя навівають.

Весна красна! Любі мрії!

Сни мої щасливі!

Я люблю вас, хоч знаю,

Що ви всі — зрадливі...

2 0-й. Весна подарувала нам ще й талант великого українського письменника Т.Г.Шевченка, який народив­ся 9 березня 1814 року.

2 1 - й. А кого Залишить байдужим краса весняного вечора, описана Тарасом Шевченком у вірші "Садок виш­невий коло хати", який став народною піснею.

Діти виконують українську народну пісню на слова Т.Г.Шевченка "Садок вишневий коло хати".

Мама. Співали дівоньки, співали,

У решето пісні складали,

Та й поставили на вербі.

Де не взялися горобці, —

Звалили решето додолу.

Час вам, дівоньки, додому.

Учитель. Ось і закінчилося наше свято весни. Та весна-красна крокує землею і прикрашає її квітами, ніжною зеленню. То ж бережіть красу кожної квіточки, кожної травинки, кожної комашки. Тоді буде наша земля квітучою і завжди прекрасною. Пам'ятайте, бережіть наші звичаї і станете добрими людьми.

Весна прилетіла на наше свято на крилах жайворонків. Вона дарує їх вам.

Діти пригощають гостей свята печеними жайворонками.