БОЛОТА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ПОЛІССЯ, ЇХ РОЛЬ У ФУНКЦІОНУВАННІ ГІДРОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ КРАЮРоботу виконала: Апецко Домініка Сергіївна, учениця 8-А класу. Киїнського ліцею імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради Науковий керівник: Янченко Тетяна Анатоліївна, учитель географії й історіїКиїнського ліцею імені Костянтина Светенка Киїнської сільської ради
Актуальність проблеми. Поступове зростання населення та гостра необхідність у значних площах землі для ведення сільського господарства стало причиною перших спроб освоїти поліські болота шляхом їх осушення ще наприкінці XIX ст. Найбільш значних осушувально-меліоративних втручань вони зазнали у XX ст. Однак численні спроби осушити поліські болота призвели до жахливих наслідків, які ми помічаємо вже зараз, будучи свідками масштабних пожеж на торфовищах та пилової бурі на Півночі Чернігівщини у квітні 2020 року. Для запобігання подібних наслідків тривалого й цілеспрямованого осушення боліт виникає необхідність у дослідженні їх екосистем із метою сприяння їх відновленню.2
Теоретичний аналіз наукової літератури, книг, енциклопедичних заміток, інтернет-ресурсів дозволив визначити зміст понять: «болото», «низинні (евтрофні) болота», «верхові (оліготрофні) болота», «перехідні (мезотрофні) болота». У ході дослідження висвітлено основні аспекти впливу боліт на функціонування гідрологічної системи Чернігівського Полісся. Встановлено, що політика тотального осушення боліт задля отримання земель для сільськогосподарського обробітку, була хибною.5
Основні поняття. Болото – це ділянка земної поверхні з надмірним зволоженням, на якій зростає специфічна вологолюбна рослинність, розвивається болотний тип ґрунтоутворення і, як правило, накопичується торф. За геоморфологічними умовами розрізняють болота: заплавні, долинні, плавневі, притерасні, староруслові. Болотна система – це сукупність окремих боліт та болотних масивів, що становлять собою певну цілісність завдяки існуючим між ними гідрологічним зв’язкам.6
Функції боліт:накопичують у собі парникові гази;відіграють важливу роль у регулюванні водного балансу планети;важливий компонент гідрологічної мережі;потужний сорбент багатьох хімічних елементів, виконують роль своєрідних природних фільтрів;тут ведеться видобуток торфу, організовано промисловий збір лікарських рослин, а землі боліт використовуються для сільськогосподарських потреб за умови їх меліорації.7
Поширення боліт в Україні На території України болота найчастіше зустрічаються на Поліссі, у долинах лісостепових та степових річок та в Карпатах. Переважають низинні болота (близько 90% на Поліссі). Загальна площа боліт на території України становить близько 1 млн га, при цьому значна частина боліт нашої країни на сьогодні осушена й використовується у сільському і лісовому господарстві.8
Болота Чернігівського Полісся. Загальна площа торфових боліт становить понад 45% від загальної площі території. Майже всі болота Чернігівського Полісся є низовими, перехідні та верхові болота зустрічаються доволі рідко. Найбільшими болотами краю є Замглай (8 334 га), Остерське (10 558 га), Сновське (9 400 га), Смолянка (4 288 га), Доч-Гали (3 600 га), Видра (2 458 га). Переважна більшість подібних об’єктів є гідрологічними заказниками (265 об’єктів) та пам’ятками природи (31об’єкт), що створені з метою збереження унікальних та типових водно-болотних масивів. Їх площа складає понад 59 тис. га, що становить близько 22% від загальної площі природно-заповідного фонду області. 9
Історія меліорації боліт Чернігівщини. Перші меліоративні роботи, спрямовані на осушення боліт Чернігівщини, були проведені у 80-х рр. XIX ст. і були продиктовані збільшенням потреби у землях для сільськогосподарського обробітку за умов різкого збільшення кількості населення та скасування кріпацтва. 10
Пропозиції щодо відновлення боліт. Державою має бути вироблена єдина політика щодо відновлення водно-болотних угідь шляхом:створення єдиної моніторингової мережі стану боліт;формування груп науковців для аналізу отриманих моніторингових даних;підтримки громадських екоініціатив у даному питанні.12
Висновки. У результаті дослідження були виконані всі завдання, поставлені нами перед початком дослідження, а саме: Теоретично досліджено наукові підходи до проблеми ревіталізації боліт. Розроблено рекомендації для здійснення ревіталізації боліт Чернігівського Полісся. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні впливу боліт на клімат Чернігівщини. 13
РекомендаціїЗадля ревіталізації боліт Чернігівщини необхідно:- виробити єдину політику щодо відновлення водно-болотних угідь на загальнодержавному та місцевому рівнях;- проінвентаризувати водно-болотні угіддя краю задля визначення переліку тих боліт, які ще можна врятувати;- розпочинати ревіталізацію боліт із відновлення їх водного балансу;- залучати до відновлення не лише болота у межах природно-заповідного фонду;- створити моніторингову мережу для спостереження за рівнем зміни ґрунтових вод та повернення типових болотних видів рослин і тварин.14