Бойове товариство , побут і звичаї запорожців у повісті М.В.Гоголя «Тарас Бульба»

Тема. Бойове товариство , побут і звичаї запорожців у повісті М.В.Гоголя «Тарас Бульба»

Мета : розкрити майстерність письменника у зображенні Запорізької Січі; розвивати мовлення        учнів, творчу уяву; формування пізнавальну і соціальну компетентності,- уміння робити аналіз прозового твору;формувати почуття, гордості за волелюбний український народ зі славними традиціями.

Обладнання : портрет М.В.Гоголя, ілюстрації до повісті «Тарас Бульба» М.Деригуса, репродукція картини І.Рєпіна «Запорожці», мультимедійна дошка .

Тип уроку: комбінований

Епіграф:

«Та от вона, Січ ! Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді дружні, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну!»                                                                                                                                                                                                                                               

М.В.Гоголь

 І. Організація уроку

Учитель. «Доброго ранку», -  мовлю за звичаєм,

                 «Доброго ранку!» -  кожному зичу я.

                   Кому дозволено першими сісти ?

-         Дівчаткам.

-         Так, з початку -  краса,

а  потім – сила.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності .

Учитель.

Сьогодні ми за допомогою чудової повісті «Тарас Бульба» Миколи Гоголя, творів живопису, історичних фактів перенесемося до епохи ХVI-XVII ст. Довідаємося, як створювалася Запорізька Січ, як з’явилося це горде і веселе плем’я – українське козацтво, ознайомимося з побутом і звичаями українського народу того часу.

ІІІ. Повідомлення теми уроку і запис в зошити.

Слайд №1, №2.

ІV. Актуалізація опорних знань.

-         До якого літературного жанру належить твір М.Гоголя «Тарас Бульба» ?

-         Що таке історична повість?

(Історична повість – різновид твору в якому історія переплітається з авторським вимислом).

-         Який період історії зображено в повісті?

(XVI-XVII ст., коли козаки боронили українські землі від набігів татар та польського поневолення).

-         На честь  кого названий цей літературний твір?

-         Чи є Тарас Бульба реальною історичною особою ?

-         Які визначні особистості цього періоду відомі вам?

( Самійло Кішка, Іван Сірко, Сагайдачний, Дорошенко, Байда)

V. Сприйняття учнями нового матеріалу.

Учитель.

Щоб найкраще уявити описане Гоголем у повісті, зрозуміти  повість «Тарас Бульба», давайте звернемося до історії. Ви – семикласники , і вам вже чимало відомо про козацтво не тільки з історії, але й української літератури, адже народні думи історичні пісні уже вивчено.

На уроці присутні архіваріуси. Завданням для них було дослідити значення слова козак та, що собою являє Запорізька Січ.

Архіваріус 1 Слайд№3.

Слово козак. 1. Уперше згадується у Початковій монгольській хроніці 1240 року, куди це слово прийшло з тюркських мов у значенні «схильній до завоювань».

2. 1303 року в словнику половецької мови «Кодекс Куманікус» має значення «сторож, конвоїр».

3. Тюркське  «молодець», «вільна людина» - уживається для позначення вільних людей, які населяли південноукраїнські стіни.

Архіваріус 2. Слайд №4.

Запорізька січ. 1. Військова, адміністративна, громадська й економічна організація українського козацтва XVI – XVII ст. в Середньому й Нижньому Придніпров’ї – за Дніпровими порогами, центр Запоріжжя – місто-фортеця Січ, що не одноразово змінювала своє місце знаходження. До складу запорозького козацтва належали вихідці з усієї України, які поділялися на січових та зимівних козаків.

2. Назва міста-фортеці, військово-адміністративного центру війська і земель запорозького козацтва.

Вважають що перша Січ заснована першим козацьким гетьманом Дмитром Вишневецьким 1556 року на острові Мала Хортиця нижче від Дніпрових порогів (нині на території міста Запоріжжя).

Учитель.

Козацтво – дивовижне явище у всій світовій історії. Народ, який не мав своєї державності, створив регулярні збройні сили, які є неодмінною її ознакою.

Ось так на островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, було засновано Запорізьку Січ.

Ніхто так яскраво і колоритно не описав її у російській літературі, як наш великий письменник Микола Гоголь.

Відкриймо дивні сторінки повісті «Тарас Бульба». І тут ми бачимо, з якою любов’ю він говорить про козацтво.

-         З якими думками зустрів Тарас своїх синів?

-         Яку долю підготував синам?

-         Чи зрадів Тарас, коли побачив синів у козацькому одязі? Як про це сказано у тексті?

Учитель.

Дійсно ,одяг козаків був самобутнім і неповторним. Зверніть увагу на репродукцію картини Іллі Рєпіна « Запорожці пишуть лист турецькому султану», і послухайте довідку про  створення картини.

Мистецтвознавець 1. Слайд №5.

         Російський художник Ілля Рєпін працював над створенням картини «Запорожці» 12 років. Перш ніж приступити до роботи, художник вивчав історію запорізького війська. В цьому йому допоміг відомий історик М.І.Костомаров, знавець української історії. Весною1880 року художник відвідав Україну. Годинами блукав по острову серед розвалин старовинної фортеці, уявляючи собі картини із життя козаків. Він побував в усіх запорізьких церквах. На Чернігівщині познайомився з великою колекцією зброї та предметами козацької старовини.

Мистецтвознавець 2.  Слайд  №6.

Зверніть увагу на центральну фігуру картини. Це кошовий отаман Іван Сірко. У нього мужнє обличчя, проникливий погляд. Саме такий отаман міг розгулювати на козацьких чайках по Чорному морю і здійснювати походи в Крим.

Невелика група козаків на картині – люди мужні, з обвітреними в боях обличчями. Козак з піднятою рукою ніби запрошує  нас придивитися пильніше і побачити дим вогнищ, голови козаків.

Широта кольорової палітри відображає розмаїття характерів козаків, які природно групуються на картині. Козаки Рєпіна охопленні єдиним настроєм, єдиним загальним поривом могутніх нестримних веселощів, незламної волі. Богатирський регіт  хвилями перекочується по козачому колу, ніби озвучуючи всю картину.

Учитель.

-         Чи вдалося художнику правдиво зобразити одяг та військову амуніцію козаків?

-         Чи змогла б з’явитися така картина, коли б художник не був знайомим із історією козацтва?

Учитель. Український поет Степан Руданський «озвучує» картину Рєпіна по-своєму .

Читець .          Ти, султане, чортів сину,

                         Люципера брате,

                    Внуку гаспида самого

                         І чорте рогатий!

                        Стравнику ти цареградський,

                         Пивнику макдонський,

        Свине грецька і молдаванська,

        Ковалю Вавилонський!

        Кате сербів і Подолу,

        Папуго ти кримська!

       Єгипетський ти свинарю,

       Сово русалимська!

      Ти погана свинячая,

      Морда, не підмога,

      І дурень ти, а не сторож

      У нашого Бога.

      Не годен ти до нас, хрещених,

       І десь цілувати,

      А не то, що Запоріжжя

      Під собою мати …

Учитель. Як бачите, козаки були не лише сильними, мужніми людьми, а ще й веселими, сповненими невичерпного гумору.

               Давайте знову звернемося до сторінок повісті .Тарас із синами їдуть на Січ.

-         Скільки днів перебували козаки в дорозі ?

                 (Три дні їдуть степом козаки)

-         Зачитайте уривок, де описується степ .

Слайд  № 7. (Степь, чим далее, тем становилась прекрасней…) 

Учитель.

Степ нас зачаровує своєю красою. Він зв’язує два світи : домівку Тараса Бульби і Запорізьку Січ, ніби готує нас до сприйняття нового, до зустрічі з вільними, гордими запорожцями.

Широкі степові простори надихають кожного козака на роздуми, на думки про своє життя – минуле і майбутнє.

-         Які ж думки виникали у кожного із героїв? (Тарас думав про давнє і про те, кого він зустріне на Січі із своїх товаришів. Хто помер, а хто ще живий.)

-         Для Тараса Бульби пам’ять про минуле, товаришів – це священне.

(Андрій згадував Київ і прекрасну полячку. Остап був був суворий і думав про матір).

-         Зіставте характери Остапа і Андрія, використовуючи прийом «Діаграма Венна». Слайд №8.

-         Якою була подорож невеличкого загону? Чи трапилось щось виняткове у дорозі?

-         Як повели себе герої тоді, коли зустрілися із татарином?

Незабаром подорожуючи відчули, що вони наблизились до кінцевої зупинки своєї подорожі.

-         А що вказувало на те, що Січ поблизу?

-         З яким настроєм вони готувалися до в’їзду на «вольні землі»?

(Читання уривку: «Козаки оправили коней …» до слів «… за полверсты до Сечи…»).

Учитель

У козаків був піднесений настрій. Тарас приїхав на зустріч із своєю молодістю, до своєї другої домівки, до друзів. А для Остапа та Андрія це був самий найвідповідальніший момент у житті – вони незабаром відчують, що таке вільне козацьке життя.

-         Як же їх зустріла Січ? Чому дивувались Остап і Андрій?

Учитель.

Після передмістя увагу братів  привернули курені, що були розкидані по території .

-         Що означає слово курінь підготував ще один архіваріус.

Слайд  № 9.

Архіваріус  3.

Острів Мала Хортиця козаки оточили валом і частоколом, поставили на ньому гармати. Запорізька Січ перетворилася на організоване військо, що мало свої звичаї і традиції. Січ складалася з куренів.

Курінь 1. Військова одиниця, до якої входила певна кількість козаків.

2. Куренем також називали житло, де жили козаки.

У центрі Січі стояла церква. Січ, чи Січовий кіш, називали так тому, що острів був відгорожений, начебто відсічений водою і до нього не було приступу.

Учитель .

-         В яких значеннях зустрічається слово курінь в повісті?

-         Назви яких куренів ви знайшли на сторінках повісті?

(Канівський, Батуринський, Уманський, Стебликівський, Незамайковський, Поповичівський, Гургузив, Титарівський,Тимошівський, Переяславський, Дядеківський, курінь новачків).

Ці назви ще раз підтверджують, що Гоголь добре знав історію Січі.

Вищим органом влади Запорозької Січі була рада, яка обирала на рік уряд Січі – військову старшину.

Слайд  №10.

Хто входив у військову старшину. Підтвердить цитатою з тексту.

Учитель.

Запорізька Січ, як республіка, мала свої закони, за якими жила.

-         Назвіть закони, які згадуються на сторінках повісті.

Одним із головних законів Січі був закон бойового братерства. Ніхто так влучно не сказав про нього як Тарас Бульба.

-         Зачитайте з тексту ці слова.

Учитель.

«Немає зв’язків святіших за братство», - ці слова можна вважати девізом полковника Бульби. Його думку поділяли і прості козаки. Крім законів запорожці мали свої звичаї.

-         Про який звичай ви дізналися із тексту?

-         Подивімося інсценізацію прийому в козаки.

«Прийом в козаки»

Кошовий.  Гей, побратими, а хто це до нас на Січ забрів?

     Писар.  Та це, батьку, чолов’яга у козаки проситься!

Кошовий.  Нумо, підійди ближче, чоловіче! Звідкіля ти такий?

Парубок.  З Тверської я, батьку.

Кошовий.  У Бога віриш?

Парубок.  Вірю.

Кошовий.  Горілку п’єш?

Парубок.  П’ю.

Кошовий.  Виходить ти вільний парубок.

Парубок.  Та вільний, хоч мав пута у подобі жінки.

Кошовий.  То ти покинув жінку? Еге, недобре це діло, чоловіче.

Парубок.  Кинув, батьку, як тільки побралися, бо вона борщ не вміє варити.

Кошовий.  О, то ти справжній козак.!Запиши його, пане писарю!

Писар.  Як кличуть тебе, хлопче?

Кошовий.  Та не питай, а так і пиши; козак Борщ.

Учитель.

Цікаво було дивитися, як проходив прийом у козаки?

Випереджальним завданням було  знайти в тексті  прізвища та прізвиська козаків, пояснити походження деяких із них.

Учитель.

Слайд № 2.

Давайте звернемося до епіграфа уроку. Ми зрозуміли, що «Січ – це царство свободи і рівності, де живуть вільні люди, виховуються мужні характери, для яких нічого вищого немає за товариство, братство, свободу козацької землі».

-         До слова Січ підберіть епітети і запишіть у зошити, створивши асоціативний кущ.

Слайд № 11.

С -  вільна, жорстока, відважна, безстрашна

                І  -  справедлива, горда, волелюбна, мужня

Ч -  незалежна, розгульна, могутня, життєрадісна

Учитель.

А тепер поговоримо про мову козаків, колоритну, влучну, ту, яка мала свій неповторний відтінок .

-         Назвіть прислів’я та приказки, які могли б вживати козаки.

-         Які ви знаєте назви історичних дум та народних пісень, що славлять гетьманів, простих козаків, їхні подвиги?

-          

VI. Підсумок уроку

Учитель.

Підсумком уроку буде вікторина. І з неї дізнаємося хто з вас знає все про звичаї та побут козаків.

-         Хто входив в козацьку старшину?

(Кошовий, отаман, військовий суддя, осавул, писар, хорунжий, полковник)

-         Що вважалося у козаків злочинами?

(Вбивство, крадіжка, поява жінки на Січі, втеча з поля бою, непокора)

-         Яку зброю мали запорожці?

(Мушкет, шабля, спис, пістоль)

-         Що у козаків називали клейнодами?

(Булава, прапор, печать, бунчук, литаври)

-         Назвіть предмети, що входили до козацького одягу.

(Шаровари, жупан, черкеска, пояс шалевий, шапка-кабардинка, бурки, чоботи-сап’янці.)

-         Яке християнське свято у козаків було храмовим?

(Свято Покрови Богоматері)

-         Як називали козацькі човни?

(Чайки)

-         Чому запорізькі козаки голили голови, залишаючи «оселедці» та не носили бороди?

(Щоб відрізнятись від донських козаків).

Учитель.

Як бачимо, козацькі часи – це духовність, освіченість, суворе дотримання законів. Повага до думки кожного. Все, до чого ми прагнемо сьогодні, виявляється, було втілене в життя козацької республіки – Запорізької Січі заснованої більш як 500 років тому.

VII. Домашнє завдання.

Читати V-VIII розділи повісті «Похід і облога Дубно»; виписати цитати до характеристик Тараса Бульби.