Звичайно, так ми можемо сказати і про поета, творчість якого ми вивчаємо -Данте Аліг’єрі. Це його Джованні Боккаччо назвав «дарованим Божою милістю». Це про нього шепотіли мешканці міста, що він бачив Люцифера, спускався в пекло і повернувся. Так говорили тому, що його обличчя здавалося присипаним попелом із пекла. А про себе він міг сказати одне «…і плакала любов у серці в мене», тому що завжди зберігав вірність двом музам: коханій та Італії, про єдність якої мріяв усе життя.
У своїй поемі Данте оповідає , що він сам бачив уві сні у точно визначений час: напередодні Великодньої п’ятниці 8 квітня 1300 року і протягом усього світлого тижня. Поет опинився у фантастичному темному лісі – на півшляху свого земного життя. У кожної людини настає момент, коли вона повинна переосмислити своє життя з точки зору духовного ідеалу; визначити, хто вона і куди йде. Герой Данте(почасти це він сам) філософ, шукач істини, вищого сенсу буття, Бога. Водночас він шукає і самого себе. Герой загубився в лісі гріхів, помилок та духовних суперечок.
Висновок. Подорож потойбічним світом - це алегорія пошуку правильного шляхудо людської душі, оточеної гріхами, спокусами та його пристрастями. Головна дія відбувається в душі самого ліричного героя. Пізнавши те, що є злом, пройшовши колами Пекла, він змінюється, підноситься до розуміння найважливіших істин про світ і про себе.