Брестський мирний договір. Відновлення влади УЦР

Мирний договір у Брест-Литовську 10-й клас Історія України Автор: вчитель історії і правознавства ЗЗСО «КСЛІ» Гук Олександр Іванович

Актуалізація опорних знань Чи була поразка Української революції неминучою? Якою подією завершилася Українська революція? Чому питання про мир було одним із головних у Російській і Українській революціях?

7 листопада (25 жовтня) 1917 р. « За мир без анексій і контрибуцій»

Микола Духонін - виконував обов’язки верховного головнокомандуючого російською армією в листопаді-грудні 1917 р. Звільнений за відмову виконати наказ Раднаркому про припинення воєнних дій 8 (21)  листопада до всіх послів союзних держав - пропозиція оголошення перемир’я і початку мирних переговорів Нота Наркомату іноземних справ

Нота до урядів Франції, Великобританії, Италії, США, Бельгії, Сербії, Румунії, Японії і Китаю Ленін від імені Раднаркому 7 (20) листопада 1917 р. Початок переговорів про перемир’я між Німеччиною і радянською Росією Володимир Ленін Пропозиція приєднання до мирних переговорів «1 грудня ми приступаємо до мирних переговорів. Якщо союзні народи не пришлють своїх представників, ми будемо вести з німцями переговори самі»

Угода про перемир’я 2 (15) грудня 1917 р. Адольф Іоффе – голова радянської делегації на переговорах про перемир'я

Початок переговорів 9 (22) грудня 1917 р., м.Брест-Литовськ Німецькі офіцери зустрічають радянську делегацію

Делегати від Четверного союзу Німецький генерал Макс Гофман Граф Оттокар Чернін, міністр закордонних справ Австро-Угорщини Представник Османської імперії Мехмед Талаат-паша Представник німецького МЗС Ріхард фон Кюльман

Делегати від радянської Росії Лев Каменєв (Розенфельд) Адольф Іоффе Анастасія Біценко В. В. Липський Лев Троцький (Бронштейн) – голова делегації Лев Карахан (Карахарян)

Нота Генерального Секретаріату до всіх воюючих і нейтральних країн Суть: УНР «стає на шлях самостійних міжнародних стосунків до того часу, доки не буде створено загальнодержавної власті в Росії»; пропозиція воюючим державам укласти мир без анексій і контрибуцій з урахуванням прав націй на самовизначення. 12 (25) грудня 1917 р.

Погодження країн Четвертного союзу на участь у переговорах у Брест-Литовському делегації УНР 13 (26) грудня 1917 р. Михайло Грушевський докладно інструктував делегацію УНР перед від'їздом до Брест-Литовська

включення до складу УНР Східної Галичини, Буковини, Закарпаття, Холмщини, Підляшшя; в разі відмови — утворення з цих земель у складі Австро-Угорщини окремого коронного краю із широкими правами автономії. 1 січня (19 грудня 1917 р.) 1918 р. Прибуття у Брест-Литовський української делегації Делегація УНР на переговорах у Берест-Литовську

Склад української делегації Всеволод Голубович – голова делегації Микола Левитський Микола Любинський Михайло Полоз Олександр Севрюк – очолив делегацію в кінці січня 1918 р.

Участь української делегації у пленарних засіданнях 9 січня (28 грудня 1917 р.) 1918 р. Голова радянської делегації Лев Троцький визнав право делегації УНР самостійно брати участь у переговорах Граф Оттокар Чернін від імені Четверного союзу заявив про визнання делегації УНР повноправним учасником переговорів

Перерва у переговорах Кінець січня 1918 р.

Спроба заміни делегації УНР 1 лютого (19 січня) 1918 р. Представники радянської УНР Ю.Медведєв і В.Шахрай включені до радянської делегації як представники інтересів народу України. Підстава – захоплення більшої частини території України більшовицькими військами. Відповідь УНР – оприлюднення головою О.Севрюком IV Універсалу; Наслідок - визнання країнами Четверного союзу УНР суверенною державою, яка може самостійно укладати міжнародні договори.

Підписання Брест-Литовського мирного договору 9 лютого (27 січня) 1918 р. Будинок в Брест-Литовську, у якому велися переговори

Із мирного договору між УНР і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною Тому, що Український Народ у протягу сучасної світової війни проголосив себе незалежним і виразив бажане привернути мирний стан між Українською Народньою Республікою і державами, що перебувають у війні з Росією, постановили правительства Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії і Туреччини заключити мировий договір із правительством Української Народньої Республіки…Українська Народня Республіка з одної і Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія і Туреччина з другої сторони заявляють, що воєнний стан між ними покінчений. Сторони, що заключують договір, зрікаються взаімно звороту їх воєнних коштів, себто державних видатків на проваджене війни, як також звороту їх воєнних шкіл… Воєнні полонені з обох сторін будуть відпущені до дому… Сторони, які заключують договір, зобов’язуються взаїмно нав’язати негайно господарські зносини і устроїти обміну товарів на підставі слідуючих постанов: До 31 липня біжучого року треба буде переводити взаїмну обміну лишків найважнійших сільськогосподарських і промислових виробів для покритя біжучих потреб. На яких умовах було підписано мир між УНР та країнами Четверного союзу?

Брест-Литовський мирний договір 10 статей Делегати УНР М. Левитський, О.Севрюк і М. Любинський підписують мирний договір Основні положення

Таємна угода Зважаючи на те, що українці надали національним меншинам на території України, серед них і полякам, широку автономію та можливості для культурного розвитку; ми [австро-угорський уряд] також проголошуємо: для забезпечення національно-культурного розвитку тієї частини українського народу, що проживає на австрійській території, а також із метою посилення зв’язків між нашими державами, не пізніше ніж 31 липня на обговорення у парламент буде винесено законопроект про створення окремого коронного краю на землях Буковини та тієї частини Східної Галичини, що заселена переважно українцями. Австрійський уряд використовує всі можливі конституційні засоби, щоб цей законопроект набув законної сили через парламентський акт. 1. Що передбачала ця таємна угода між Австро-Угорщиною і УНР? 2. Чому Австро-Угорщина пішла на укладення цієї угоди? Не була ратифікована і розірвана Австро-Угорщиною у липні 1918 р.

Брест-Литовський мирний договір Підписанти миру: зліва направо генерал Брінкманн, Микола Любинський, Микола Левитський, Олександр Севрюк, Макс Гоффманн і Сергій Остапенко

Результати і наслідки договору

Центральна рада у березні – квітні 1918 року

Загальний наступ німецько-австрійських військ Від Балтійського до Чорного моря 18 лютого 1918 р. Особливості: просувалися на схід на поїздах; відсутність практично будь-якого опору зі сторони більшовиків. Агітаційний плакат більшовиків

Ультиматум Німеччини 23 лютого 1918 р. Основні умови: визнання незалежності Литви, Латвії, Естонії, Фінляндії, України; підписання мирної угоди з Україною; демобілізація армії; роззброєння флоту. Прийняття більшовиками ультиматуму Листівка з декретом Ради Народних Комісарів «Социалистическое отечество в опасности» 21 лютого 1918 р.

Наступ в Україні Фронт Тил Боротьба з німецько-австрійськими і українськими військами Розгортання анти-радянського збройного опору

Відступ більшовиків “ Гайдамацькі банди проривалися в глибину Правобережжя. Постійно вибухали контрреволюційні повстання. Радянська влада ще не встановилась. Уряди, що їх посадила Центральна Рада, в багатьох селах не були встановлені”. В. Антонов-Овсієнко Німець: «Росія зустрічає нас з відкритими обіймами. Березень 1918 р. евакуація матеріальних цінностей до Росії; створення єдиного фронту оборони від Криму до Росії.

Організація відступу більшовиками 22 лютого 1918 р. Частини австро-угорської армії входять до Кам’янця-Подільського

Повернення української влади

Вхід до Києва підрозділів армії УНР гайдамаки Симона Петлюри; Січові Стрільці Євгена Коновальця; запорожці Костянтина Прісовського. Влаштовано урочисту зустріч з церковними дзвонами та молебнями Євген Коновалець — полковник Корпусу Січових стрільців. Київ, 1918 р.

Вхід до Києва німецьких військ урочистий парад на Софійському майдані; перебування штабу окупаційних військ (група армій «Київ»). Вступ німців у Київ Генерал-полковник Герман фон Ейхгорн, голова Київського угруповання німецьких військ

Основні пункти: Росія укладає негайно мир з Українською Народною Республікою; Україна і Фінляндія негайно очищаються від російських військ і Червоної гвардії. 3 березня 1918 р., м.Брест-Литовський Мирний договір між РСФРР і Четверним союзом Перші дві сторінки Брест-Литовського мирного договору 3 березня 1918 р.

II з'їзд рад України 17—19 березня 1918 р., м.Катеринослав Основні рішення Микола Скрипник – голова Народного Секретаріату Володимир Антонов-Овсієнко - головнокомандувач військ радянської України

Повстанбюро 19 квітня 1918 р., м.Таганрог Микола Скрипник – голова Повстанбюро

Продовження бойових дій проти більшовиків вигнання з Донбасу і Півдня України; розгром червоних в Криму - 1-ша Запорізька дивізія УНР на чолі з отаманом П. Болбочаном; передача німцями влади в Криму царському генералу М.Сулькевичу - негативне ставлення до УНР. Квітень 1918 р. Петро Болбочан

Командувач збройними силами Німеччини Еріх Людендорф: «На Україні треба було придушити більшовизм і створити там такі умови, щоб мати можливість видобувати з неї воєнні вигоди й вивозити хліб і сировину»

Із «Київських спогадів» О. Гольденвейзера …Німці з першого дня не ховали своїх намірів. Згідно з домовленістю, вони повинні були отримати з України 60 млн пудів зерна, 400 млн штук яєць, 2,75 млн пудів великої рогатої худоби (живою вагою), 3 млн пудів цукру, а також регулярно їм мали постачатись овочі, фураж, руди… Для забезпечення цих поставок їм потрібно було «встановити лад» в Україні… Німці намагались організу- вати експорт товарів у широкому масштабі… І хоча їм не вдалося вивезти тієї кількості продовольства, на яку вони розраховували, усе ж у перші місяці вони були на вершині своєї могутності… Вони не могли терпіти всього того, що йшло в розріз із їхніми планами… І тому окупаційній владі досить скоро довелося втрутитись у наші внутрішні справи… Рада номінально полишалась верховним органом української державності. Але з моменту приходу німецьких військ вона фактично не мала ні влади, ні впливу… 1) Якою була основна мета перебування німців на території України? 2) Як складалися відносини між УЦР та окупаційною владою? 3) Як змінився авторитет Центральної Ради після її повернення до Києва?

Діяльність Центральної Ради Парад частин Вільного козацтва на Софійському майдані. Січень, 1918 р. Тимчасовий земельний закон , 1918 р.

Основні закони Діяльність Центральної Ради Малий герб (В. Кричевський, 1918) 100 гривень УНР — робота Г. Нарбута

Конституція УНР Класична парламентська республіка 83 статті, 8 розділів Прапор УНР. 1918 р.

Особливості окупаційної політики • Установлення і підтримка маріонеткового режиму. • Запровадження воєнно-польових судів і смертної кари. • Придушення селянських виступів, робітничих страйків. • Переслідування більшовиків та співчуваючих їм. • Створення умов для захоплення українського ринку, установлення контролю над українською промисловістю, шляхами сполучення, портами, джерелами сировини і продовольства.

Конфлікт між Центральною Радою і окупаційною адміністрацією Німецьке командування в Києві

Конфлікт між Центральною Радою і окупаційною адміністрацією Генерал-полковник Герман фон Ейхгорн, голова Київського угруповання німецьких військ

Конфлікт між Центральною Радою і окупаційною адміністрацією Розстріл у Нікополі. 1918 р. Публічні страти в Катеринославі.1918 р.

Конфлікт між Центральною Радою і окупаційною адміністрацією Німецький імператор Вільгельм II Гогенцоллерн 26 квітня дав дозвіл на зміну українського уряду

Установлення влади П.Скоропадського

Умови домовленостей між П. Скоропадським (Українською народною громадою) і німецько-австрійським командуванням в Україні

Умови домовленостей між П. Скоропадським (Українською народною громадою) і німецько-австрійським командуванням в Україні

Установлення влади П.Скоропадського 26—27 квітня 1918 р. Роззброєння Синьожупанної дивізії Єдина реальна військова сила на захисті Центральної Ради 1-ша Українська стрілецька дивізія - Синьожупанники Вояк української дивізії Синьожупанників

Арешт німецькими солдатами двох міністрів під час засідання Центральної Ради міністрів звинуватили у зв’язках з вигаданим “Союзом порятунку України ”, який начебто винен у зникненні деяких підприємців, прихильних до окупаційного режиму. Установлення влади П.Скоропадського 28 квітня 1918 р. Лук’янівська в’язниця, де містилися заарештовані члени УЦР у квітні 1918 р.

Установлення влади П.Скоропадського 29 квітня 1918 р., м.Київ Всеукраїнський хліборобський конгрес 6432 уповноважені представники від 8 губерній засуджено аграрну політику УЦР ; обрано П.Скоропадського гетьманом України. Гетьман Скоропадський на з'їзді селян-хліборобів. 1918 р.

Останнє рішення Центральної Ради 29 квітня 1918 р. Обрання М. Грушевського Президентом Української Народної Республіки Михайло Грушевський - голова розігнаної УЦР, квітень 1918 р. Центральну Раду ніхто не захищав ввійшла в історію української революції «як уряд добрих намірів і великих задумів» (Я.Грицак)

Причини падіння Центральної Ради Катикатура «Провал Центральної Ради» С.Фазіні, травень 1918 р.

Причини падіння Центральної Ради

Висновки

Висновки