2 червня о 18:00Вебінар: Оцінювання, само- та взаємооцінювання в умовах дистанційного навчання і не тільки

Директорія у боротьбі за незалежність

Про матеріал
Розробка уроку у формі презентації насичена великою кількістю текстових і візуальних джерел для якісного використання в навчальному процесі
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Директорія у боротьбі за незалежність 10-й клас Історія України Автор: вчитель історії Великодимерського навчально-виховного об'єднання Гук Юлія Миколаївна

Номер слайду 2

Актуалізація опорних знань 1. Коли відбувалася Перша війна Радянської Росії проти УНР? Визначте, якими були її результати. 2. Що викликало невдоволення населення у діяльності гетьмана П. Скоропадського?

Номер слайду 3

Зовнішньополітична ситуація

Номер слайду 4

Початок: Листопад 1918 р. – поява військових кораблів на рейді Одеси і Севастополя Інтервенція Антанти Зупинка більшовицької агресії в Україні Листопад 1918 — квітень 1919 р. Мета На військовому кораблі. Одеса, 1919 р. Кадр з фільму «Мірабо»

Номер слайду 5

Напрямки: Північний – вихід до Вознесенська і Нового Бугу. Північно-Західний – вихід до Тирасполя і залізничної станції Бирзул. Північно-Східний – вихід до Олешок і Берислава. За згодою Антанти у Криму було створено Військовий уряд Півдня Росії на чолі з Денікіним Інтервенція Антанти

Номер слайду 6

Підтримка білогвардійців, які виступали за відновлення «єдиної й неподільної Росії» Інтервенція Антанти Політична позиція Відозва до вояків Антанти

Номер слайду 7

Позиція українських лідерів стосовно Антанти Інтервенція Антанти Союз з більшовиками Союз з Антантою проти більшовиків Володимир Чехівський Володимир Винниченко Микита Шаповал Симон Петлюра

Номер слайду 8

Передумови Інтервенція Антанти Виведення військ, квітень 1919 р. Вивід військами Антанти захоплених суден з Одеського порту. 1919 р. Танк, захоплений у інтервентів у березні 1919 р. Одеса Матвій Григор’єв. 1919 р.

Номер слайду 9

Друга війна Радянської Росії проти УНР Поштовх до війни Революція в Німеччині та її поразка у Першій світовій війні Радянська карикатура. 1918 р. Німецькі солдати та український військовик. Квітень – травень 1918 р. З колекції В. Д. Подгорного

Номер слайду 10

Номер слайду 11

Підготовка РНК Росії до війни 11 листопада 1918 р. Радянський плакат

Номер слайду 12

Укрреввійськрада (Українська Революційна Військова Рада) Володимир Антонов-Овсієнко Володимир Затонський Йосип Сталін (Джугашвілі) Георгій П'ятаков

Номер слайду 13

Керівництво військовими операціями в Україні Підготовка РНК Росії до війни 18 листопада 1918 р.  Створено Реввійськраду (Революційну військову Раду) Лев Троцький - перший голова Реввійськради  Завдання Емблема

Номер слайду 14

 Створено Тимчасовий Робітничо-Селянський Уряд України Підготовка РНК Росії до війни 28 листопада 1918 р., м.Курськ Члени Тимчасового робітничо-селянського уряду України. 1919 р.

Номер слайду 15

Документ Протокол Тимчасового Робітничо-селянського уряду України. 1918 рік

Номер слайду 16

Тимчасовий робітничо-селянський уряд України Голова уряду Георгій П'ятаков Християн Раковський ( з 29 січня 1919 р.)

Номер слайду 17

Друга радянсько-українська війна Грудень 1918 – грудень 1920 рр. Збройний конфлікт між Радянською Росією та Українською Народною Республікою (УНР) Захоплення українських земель і знищення української влади Мета “Ми вирішили знову вам допомогти”. Карикатура

Номер слайду 18

Друга радянсько-українська війна  Початок війни Листопад 1918 р. Прапор УНР Совітів робітничих, селянських, солдатських і козацьких депутатів (грудень 1917 - березень 1918)

Номер слайду 19

Друга радянсько-українська війна  Початок війни Грудень 1918 р. Володимир Антонов-Овсієнко – загальний керівник наступом

Номер слайду 20

 Нота протесту Директорії радянському урядові  Хід війни 31 грудня 1918 р. Суть Пропозиція переговорів про мир Поховання вояків Запорозького корпусу армії УНР у селі Можняківка Луганської області, що захищали державний кордон у червні-жовтні 1918 р.

Номер слайду 21

  Нота народного комісара закордонних справ РСФРР Г.Чичеріна  Хід війни 31 грудня 1918 р. Суть “Ніякого війська Російської Соціалістичної Радянської Республіки на Україні немає. Військова акція на українській території в цей момент проводиться поміж військом Директорії та військом Українського Радянського Уряду, який є цілком незалежним”. Григорій Чичерін

Номер слайду 22

  Війська УНР залишають Харків  Хід війни 3 січня 1919 р. Переїзд ЦК КП(б)У і Тимчасового робітничо-селянського уряду України Червоні козаки. 1919 р.

Номер слайду 23

Документ «Харків. Під час перебування більшовиків у Харкові панував такий терор, що чимало людей втрачало глузд від усіх пережитих кошмарів. Розстрілювали безпощадно, не виключаючи жінок і дітей. На двох вулицях і в підвалах деяких будинків були вириті коридори, до кінця яких ставили розстрілюваних і, коли вони падали, їх присипали землею. На другий день на тому ж місці розстрілювали наступних, потім знову присипали землею і так доверху. Потім починався наступний ряд цього ж коридору. В одному з таких коридорів лежало до 2000 розстріляних. Деякі жінки розстріляні тільки тому, що не приймали залицянь комісарів. У підвалах знаходили розіп'ятих на підлозі людей і пригвинчених до підлоги гвинтами. У багатьох жінок була знята шкіра на руках і ногах у вигляді рукавичок та панчіх і вся шкіра спереду. Харківська Надзвичайка, яка нараховувала до 1500 агентів, працювала на повну потужність. Щодня арештовувалися сотні осіб. У підвальному поверсі будинку, в якому розташувалася Надзвичайка (по Сумській вул.), були три великі кімнати. Ці кімнати завжди бували переповненими до такої міри, що арештованим доводилося стояти. […] На Сумській і Чайковській вулицях помешкання повні трупного запаху. Жертви більшовицьких звірств розстрілювалися поруч самих Надзвичайок і тут же закопувалися, причому тіла вбитих ледь засипалися землею. […] У підвалі будинку по Сумській вулиці №47 знайдена дошка, на якій приречені на смерть записували останні слова. Є деякі підписи: Кулінін, Андрєєв, Знаменський, Бробловський. […] У дворі будинку влаштовані дві грандіозні братерські могили, в яких розстріляних ховали одного над іншим. Скільки тіл передано землі в цих братерських могилах, поки що встановити не вдалося»

Номер слайду 24

  Утворення Українського фронту  Хід війни 4 січня 1919 р. Володимир Антонов-Овсієнко – командуючий Українським фронтом Постанова за підписом Л.Троцького Основні завдання

Номер слайду 25

  Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР)  Хід війни 6 січня 1919 р. Прапор УСРР 1919 року Герб УСРР з 1919 по 1929 роки Харків – столиця радянської України Лев Троцький і Єгоров в Харкові 

Номер слайду 26

Продовження радянського наступу  Хід війни Перша половина січня 1919 р.

Номер слайду 27

Номер слайду 28

  Директорія УНР офіційно оголосила війну РСФРР  Хід війни 16 січня 1919 р. Запит до Москви стосовно переговорів про мир Українські артилеристи Українські кавалеристи Українсько-російські переговори. 1918 р.

Номер слайду 29

  Російсько-українські переговори  Хід війни Січень 1919 р. Основна проблема: - Раднарком Росії не визнавав Директорію представницьким органом українського народу Українська делегація на мирних переговорах із Росією. 1918 р. Завдання української місії: погодження на проголошення радянської влади; укладення економічного договору між УНР і РСФРР; пропозиція радянській Росії припинити наступ своїх військ в Україні і визнати незалежність УНР.

Номер слайду 30

100 тис. чол.   Збройні сили Директорії  Хід війни Грудень 1918 р. Кокарда війська УНР, січень 1919 р. розпорошеність основних сил; слабкий бойовий дух; відсутність бажання воювати; схильність до переходу на бік ворога. Особливість Олександр Сливинський - начальник Генеральної булави (штабу) Армії УНР Симон Петлюра під час параду військ Директорії на Софіївському майдані. Грудень 1918 р.

Номер слайду 31

 Хід війни Основні підрозділи армії УНР   Запорізький корпус   Корпус січових стрільців Євген Коновалець – командуючий Корпусом січових стрільців Емблема січових стрільців, січень 1918 р. Стрілець 4-го полку Київських Січових Стрільців, початок 1919р. Петро Болбочан – командуючий Запорізьким Корпусом Козак Запорізького кінно-гірного артилерійського дивізіону, 1919р.

Номер слайду 32

21 тис. чол.   Збройні сили Директорії  Хід війни Січень 1918 р. “більшовизація” військ; втеча солдат по домівках. Особливість Радянська листівка. Січень, 1918 р. Загін херсонських комсомольців. 1919 р.

Номер слайду 33

  Наступ більшовиків на Київ  Хід війни Січень 1918 р. Червоні входять у Катеринослав. Січень 1919 р. Червоні в Катеринославі. 1919 р.

Номер слайду 34

  Наступ більшовиків на Київ  Хід війни Січень 1918 р. Основні підрозділи армії більшовиків   Богунський полк   Таращанський полк Червоні командири: В. Антонов-Овсієнко (зліва), В. Боженко (у центрі) Богунський полк. 1919 р.

Номер слайду 35

 Хід війни Керівники більшовицьких сил   Микола Щорс   Василь Боженко Пам'ятник у Києві Погруддя Щорса на Алеї Героїв в Чернігові очолював Богунський полк; у 1918 р. вступив до партії більшовиків; - у лютому 1918 р. очолював більшовицький збройний загін на Чернігівщині; - у 1919 р. був комендантом Києва; - застрелений за згодою радянського командування під час перебування на передовій. очолював Таращанський полк; у 1917 р. створив більшовицьку організацію в Києві; - командував загонами Червоної гвардії під час повстань у жовтні 1917 і січні 1918 р.; - під час гетьманства у «нейтральній зоні» сформував партизанські загони для боротьби з окупантами; - помер від запалення легенів. Бійці щорсівських загонів «українських вояків» у пілотках

Номер слайду 36

  Переїзд Директорії до Вінниці 2 лютого 1919 р.  Хід війни Готель «Ермітаж» у Вінниці, де 1919 року перебувала Директорія УНР “ У вагоні Директорія, під вагоном – територія” Війська УНР залишають Київ. Січень 1919 р.

Номер слайду 37

 Хід війни 5 лютого 1919 р. Більшовицьке військо входить у Київ Червоні в Києві Червоні артилеристи в Маріїнському парку

Номер слайду 38

  Переговори Директорії з Антантою  Хід війни Лютий 1919 р. Умови Антанти Жорж Клемансо – Президент Франції, найвпливовіший серед союзників. Прагнув до створення великої Польщі та єдиної Росії на противагу Німеччині

Номер слайду 39

 Хід війни Наслідки переговорів   Симон Петлюра вийшов із соціал-демократичної партії

Номер слайду 40

 Хід війни Наслідки переговорів   Відставка В.Винниченка і В.Чехівського Володимир Винниченко, після відставки емігрує Володимир Чехівський, після відставкуи емігрує Неготовність національних лідерів до жорстких методів керування Також емігрують за кордон М.Грушевський і М.Шаповал

Номер слайду 41

 Хід війни Наслідки переговорів   Створено новий (проантантівський уряд) Сергій Остапенко - Голова Ради Народних Міністрів УНР (від 13 лютого до 9 квітня 1919 року) Партійна структура уряду: соціалісти-самостійники і радикали; соціалісти-федералісти, українські народні республіканці; галицькі націонал-демократи; радикалісти; СДРП «Поалей-Ціон».

Номер слайду 42

 Хід війни Причини поразки Директорії В. Винниченко і С. Петлюра

Номер слайду 43

Отаманщина — засилля різноманітних збройних формувань, як правило, із селян, в умовах відсутності (вакууму) реальної державної влади, один із проявів селянської війни за землю, війна проти політики режимів   ОТАМАНЩИНА Кінець 1918 — перша половина 1919 р. Новобранці повстанського полку. Маріуполь, 1919 рік Махновці

Номер слайду 44

Діяльність декількох сот отаманів; номінальне підпорядковування якомусь політичному керівництву; здійснення власної політики, яка зазвичай різниться з політичною лінією керівництва; часта зміна своєї політичної орієнтації. Особливості   ОТАМАНЩИНА Повстанці-анархісти Загін махновців під командуванням Ф. Щуся. Осінь 1918 р.

Номер слайду 45

  Зелений (Д. Терпило) Найвпливовіші отамани Данило Ількович Терпило, відомий як отаман Зелений Територія поширення: - Київщина. Погруддя отамана Зеленого у Трипіллі Обеліск у Трипіллі На початку січня 1919 р. його Дніпровська дивізія перейшла на бік більшовиків

Номер слайду 46

  Матвій Григор'єв Найвпливовіші отамани Отаман Григор'єв у 1919 р. Територія поширення: Херсонщина, Миколаївщина, Черкащина, частина Катеринославщини. В лютому 1919 р. його Задніпровська дивізія перейшла на бік більшовиків Орден Червоного Прапора, який Григор’єв отримав за вигнання з Одеси військ Антанти

Номер слайду 47

Найвпливовіші отамани   Євген Ангел Отаман Ангел Територія поширення: - Чернігівщина. В січні 1919 р. його Червоний курінь смерті перейшов до стану партизанської війни

Номер слайду 48

Найвпливовіші отамани   Юхим Божко «Нова Запорозька Січ». Так виглядав загін отамана Юхима Божка, коли він числився дивізією УНР. На знімку Петлюра особисто інспектує його Отаман Божко Територія поширення: - Катеринославщина. Отаман Божко зробив спробу відродити всі звичаї Запорозької Січі в тому вигляді, який вона мала в XVI ст. 2 піхотна дивізія Запорізька Січ. Весна 1919 р.

Номер слайду 49

Найвпливовіші отамани   Нестор Махно Територія поширення: Північна Таврія; Катеринославщина. Нестор Махно в 1919 р. Махно виступав: - проти будь-якої влади (ідея «вільних рад» та «безвладної держави»), - за забезпечення життя трудівників на основі безпартійності та безвладдя. ЗАГІН БАТЬКА ЗДІЙСНЮВАВ БЛИСКАВИЧНІ НАЛЬОТИ І ВІДРАЗУ ЗНИКАВ, ЩОБ РАПТОВО З'ЯВИТИСЯ В ІНШОМУ МІСЦІ Тачанка - ресорний віз з кулеметом, направленим назад. У тачанку впрягали два, три або чотири коні . Екіпаж зазвичай складався з двох-трьох чоловік (візник і кулеметний розрахунок)

Номер слайду 50

Наслідки отаманщини Прапор Чорної гвардії Нестора Махна

Номер слайду 51

  Єврейські погроми Отаман Струк – зупиняв пароплави на Дніпрі і топив євреїв-пасажирів у річці

Номер слайду 52

Учасники погромів: отаманські загони (номінальне підпорядкування Директорії); білогвардійські війська генерала Денікіна; Червона армія (Таращанський і Богунський полки, 1919).   Єврейські погроми 1236 погромів у 524 населених пунктах Жертви єврейського погрому, здійсненого білогвардійцями у Фастові, 1919 р.

Номер слайду 53

30—60 тис. жертв Об’ява напередодні погрому в м.Тальне Київської губернії. 1919р. Вбита в квітні 1919 р. родина Лурьє (з меморіальної книги «Звіл»), м.Новоград-Волинський

Номер слайду 54

  Проскурівська різня 15-16 лютого 1919 р., м.Проскурів Жертви Проскурівської різні. За різними даними від півтисячі до півтори тисячі осіб Меморіал жертвам єврейських погромів у Проскурові. В 1925 р. міська громада євреїв скинулася грошима і встановила пам’ятник

Номер слайду 55

  Єврейські погроми «…Час уже зрозуміти, що мирне єврейське населення — їхні діти, їхні жінки, так само, як і ми, — було поневолено і позбавлено національної волі. Йому нікуди йти від нас; воно живе з нами з давніх давен, поділяючи з нами нашу долю і недолю... Усіх же, хто підбурюватиме вас на погроми, рішуче наказую викинути геть з нашого війська і віддати під суд яко зрадників вітчизни. Суд же нехай судить їх по їхнім вчинкам, не жаліючи для злочинців найсуворіших кар закону». Симон Петлюра Отаман Семесенко в проскурівський лікарні. Був страчений за наказом Петлюри за різню в Проскурові

Номер слайду 56

  Директорія і євреї Соломон Гольдельман Арнольд Марголін Входили до уряду УНР

Номер слайду 57

  Наступ більшовиків  Продовження війни Лютий 1919 р. Напрями наступу Всеволод Агапієв. Народжений у Владикавказі російський дворянин воював за демократичну Україну

Номер слайду 58

  Взяття червоними військами Жмеринки  Продовження війни 19 березня 1919 р. Утрата Директорією контролю над більшою частиною України Бойові дії на Правобережній Україні у березні 1919 р.

Номер слайду 59

   Контрнаступ армії УНР у районі Бердичів-Козятин-Житомир  Продовження війни Березень 1919 р. Стрілець 4-го полку Січових Стрільців (Київських), початок 1919р.

Номер слайду 60

  Наступ більшовиків на Поділлі  Продовження війни Квітень 1919 р. Перехід через румунський кордон і роззброєння Омелян Волох - ініціював створення Революційного комітету Південно-західної області УНР

Номер слайду 61

  Боротьба з отаманщиною  Продовження війни Квітень 1919 р. Конфлікти між інспекторами і польовими командирами Володимир Кедровський – Головний державний інспектор

Номер слайду 62

  Спроба державного перевороту  Продовження війни 29 квітня 1919 р. Володимир Оскілко – організатор перевороту Вимоги заколотників: скликання Установчих зборів; укладення миру із Польщею. Дії заколотників: арешт міністрів уряду Б.Мартоса; спроба заарештувати Петлюру. Наслідки: придушення заколоту січовими стрільцями; послаблення і фактичне знищення північної групи військ армії УНР.

Номер слайду 63

  Реформи в армії УНР  Продовження війни Травень 1919 р. Суть: Формування Збройних Сил на засадах регулярного війська (створено п'ять самостійних груп): Січових Стрільців (командир — полковник Євген Коновалець) — 4,7 тисяч; Запорізька (полковник Володимир Сальський) — 3 тисячі; Волинська (генерал Всеволод Петрів) — 4 тисячі; дивізія полковника Удовиченка (полковник Олександр Удовиченко) — 1,2 тисячі; група отамана Юрія Тютюнника — 3,5 тисячі. Уніформа синьожупанної дивізії армії УНР Однострій Головного Отамана Петлюри

Номер слайду 64

 Витіснення більшовиків із південно-західного Поділля  Продовження війни війни Початок червня 1919 р. Закріплення на лінії Старокостянтинiв – Проскурів – Кам’янець-Подільськ Бій під Проскуровим. Червень 1919 р.

Номер слайду 65

  м.Кам’янець-Подільський - тимчасова столиця УНР  Продовження війни 6 червня 1919 р. Члени Директорії. Кам'янець-Подільський, 1919 р. Кам'янець-Подільськ. 1919 р.

Номер слайду 66

  Наступ більшовиків на Півдні України  Продовження війни Квітень 1919 р. Матвій Григор’єв. Відіграв основну роль при взятті Одеси Павло Дибенко – командувач Кримської армії, яка здійснювала захоплення Криму

Номер слайду 67

  В Україні (крім Надзбруччя і західних областей ) вдруге було встановлено радянську владу  Продовження війни Квітень 1919 р. Пам'ятник на могилі 17-х воїнів Армії УНР. с. Холодець Волочиського району Хмельницької області Радянська агітаційна листівка

Номер слайду 68

Підсумки уроку Симон Петлюра. Худ. І.Денисенко

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Чубук Світлана Віталіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
ppt
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.)
Додано
27 липня 2019
Переглядів
585
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку