Більшовицько-російська окупація України

Більшовицько-російська окупація України 10-й клас Історія України Автор: вчитель історії Великодимерського навчально-виховного об'єднання Гук Юлія Миколаївна

Актуалізація опорних знань 1. Коли було проголошено створення УСРР? 2. У зв’язку з якими подіями більшовики вдруге прийшли в Україні до влади?

І з’їзд Комуністичної партії більшовиків України (КП(б)У) 5-12 липня 1918 р., м.Москва Георгій (Юрій) П'ятаков – перший секретар ЦК КП(б)У

 Створено Тимчасовий Робітничо-Селянський Уряд України 28 листопада 1918 р., м.Курськ Члени Тимчасового робітничо-селянського уряду України. 1919 р. Георгій П'ятаков – голова уряду Газети і брошури 1919 – 1920 рр.

  Проголошення Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) 6 січня 1919 р. Прапор УСРР 1919 року Герб УСРР з 1919 по 1929 роки Харків – столиця радянської України Лев Троцький і Єгоров в Харкові 

29 січня 1919 р. Християн Раковський – голова Раднаркому

Від 1889 р. брав участь у соціал-демократичному русі Болгарії, Швейцарії, Німеччини, Франції, Румунії; у 1917 р. увійшов до лав РСДРП(б), вів партроботу в Одесі та Петрограді; від 1919 р. член ЦК РКП(б); один із організаторів радянської влади в Україні; в 1938 р. заарештований і в 1941 р. – розстріляний. Християн Георгійович Раковський (справжнє ім’я і прізвище — Кристю Станчев) — більшовицький політичний діяч болгарського походження

Всеукраїнський з'їзд Рад Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет (ВУЦВК) Рада Народних Комісарів Губернські ради Військово-революційні комітети (ревкоми) Комітети бідноти (комбіди) Формування органів влади Прапор РСФСР в 1918—1937 рр. Герб РСФСР в 1918—1920 рр. “Радянська державність створювалася зверху, тобто через Раднарком УСРР і ЦК КП(б)У, склад яких майже збігався”. 1.Поясніть, чому склад Раднаркому УСРР і ЦК КП(б)У “майже збігався”? 2. Які були наслідки цього збігання?

  ІІІ з’їзд ЦК КП(б)У Юридичне оформлення радянської державності в Україні 6-10 березня 1919 р. Місце, де стояв будинок, в якому працював ІІІ з'їзд КП(б)У

  ІІІ з’їзд ЦК КП(б)У 10 березня 1919 р. Основні рішення Прийняття Конституції УСРР Конституція УСРР 1919 року

  Конституція УСРР Основні рішення Конституція УСРР 1919 року (Про герб і гімн УСРР)

Органи влади і управління УСРР ( за Конституцією 1919 р.) КП(б)У Раднарком УСРР ВУЦВК Всеукраїнський з'їзд Рад Вибори Виконавча влада Законодавча влада Контроль та загальне керівництво Григорій Петровський – обраний головою ВУЦВК (1919-1938)

Підпорядкування України Росії Україна – дублюючий центр більшовицької Москви РСФРР УСРР РКП(б) КП(б)У Всеросійський з'їзд Рад Всеукраїнський з'їзд Рад ВЦВК ВУЦВК Раднарком Раднарком Вища рада народного господарства (ВРНГ) Українська рада народного господарства (УРНГ) Російський комуністичний союз молоді (РКСМ) Комуністичний союз робітничої молоді України (КСРМУ)

  Військово-політичний союз 1 червня 1919 р. Мета союзу

Політика більшовиків в Україні Встановлення однопартійної системи Колективізація Скасування товарно – грошових відносин Обмеження суверенітету України Встановлення контролю за органами місцевої влади «Червоний терор», репресії Націоналізація виробництва та контроль

Воєнний комунізм — здійснювані більшовиками з середини 1918 (в Україні з 1919 року) по березень 1921 соціально-економічні перетворення на підконтрольній їм території колишньої Російської імперії   Воєнний комунізм Володимир Ленін називав “воєнний комунізм” “кавалерійською атакою на капіталізм»

націоналізація підприємств важкої, середньої і дрібної промисловості; встановлення державного контролю над виробництвом; запровадження загальної трудової повинності; централізація і мілітаризація економіки; зрівняльна оплата праці; зрівняльний розподіл продуктів харчування.   Політика воєнного комунізму Промисловість “Чим допоміг ти Донбасу?”. Художник Зюлі, 1921 р. Націоналізація — вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі, промислових і транспортних підприємств або цілих галузей народного господарства

заборона приватної торгівлі; перехід до прямого товарообігу; запровадження твердих цін на товари; карткова система постачання міського населення; скасування платні за житло, транспорт, комунальні послуги.   Політика воєнного комунізму Торгівля і фінанси Перші радянські гроші. 10 000 рублів («радзнаків») емітованих 1919 року

  Політика воєнного комунізму Сільське господарство уведення продрозкладки; державна монополія на продаж та закупівлю хліба; ліквідація великих поміщицьких та селянських господарств; Колективізація. Продрозкладка — система примусової заготівлі сільськогосподарських продуктів, яка зобов'язувала селян здавати державі за твердими цінами надлишки Більшовики періоду воєнного комунізму

Сутність продовольчої диктатури Вилучення всього зерна у селянських господарствах понад споживчу норму. Норму визначав Раднарком Держава зосереджувала в своїх руках вилучене зерно Вилучення зерна через комбіди та продзагони. Терор, репресії Забезпечення зерном та хлібом армії, міст, селянської бідноти Селянам забороняли продавати хліб Продзагін російських більшовиків перед грабунком України, Петроград, 1919 рік Картина А. Наседкіна. «Продзагін» “У кого хліб, у того й влада”. В.І.Ленін Плакат часів “воєнного комунізму”

Всеукраїнська надзвичайна комісія (ВУНК) – “надзвичайка”; народний суд; революційний трибунал; робітничо – селянська міліція.   Каральні органи влади Ісаак Шварц – перший голова ВУНК Мартин Лаціс – голова ВУНК (з 2 квітня 1919 р.) «Ми не ведемо війни проти окремих осіб. Ми винищуємо буржуазію як клас. Не шукайте на слідстві матеріалів і доказів того, що обвинувачуваний діяв справою або словом проти радянської влади. Перше питання, що ми повинні йому поставити, - до якого класу він належить, якого він походження, виховання, освіти або професії. Ці питання й повинні визначити долю обвинувачуваного. У цьому - зміст і сутність червоного терору». Мартин Лаціс

  «Червоний терор» Червоний терор  — заходи, які здійснювалися  більшовиками проти широких соціальних груп, включаючи робітників та селян, що були оголошені «класовими ворогами», або звинувачувалися в «контрреволюційній» діяльності Газетне повідомлення про червоний терор у Вітебську

  «Червоний терор» 5 вересня  1918 року Особливість надзвичайна жорстокість Дора Євлінська - чекістка (Одеса). Особисто вбила понад 400-та заручників

Із доповіді Російського Червоного хреста про діяльність Надзвичайних комісій у Києві в 1919 р. Більшовики увійшли до Києва в лютому 1919 р. і наступного дня почали свої дії Надзвичайки. По всьому місту хапали людей… Коли людина зникала, установити її долю було практично неможливо. Списків арештованих не вели… У ВУНК були спеціальні органи: губнека, Лук’янівська тюрма, концентраційний табір, який розміщувався в старій пересильній тюрмі… ВУНК займала будинок Попова, у підвалах якого і відбувалися вбивства… Крики і плач тих, кого вбивали, було чути по всьому дому Попова… Через дорогу, у Липському провулку жили найбільш значимі комісари… У цьому будинку відбувались оргії, що переплітались з убивствами і кров’ю… Район Липок перетворився на царство страху та смерті… Підставою для арештів були доноси домашніх слуг, ображених на своїх господарів, або тих, хто виношував корисливі плани щодо майна заарештованих.… Але в основу ідеології НК була покладена теорія класової боротьби. А правильніше — класового винищення. Чому відновлення радянської влади в Україні було пов’язане з посиленням насильства і терору? Дайте визначення поняття «червоний терор». Як ви зрозуміли висловлювання: «Але в основу ідеології НК була покладена теорія класової боротьби. А правильніше — класового винищення». Наведіть конкретні факти, які підтверджують або спростовують наведене твердження. Спрогнозуйте реакцію українського населення на політику радянської влади в Україні в 1919 р. Ексгумація братських могил біля будівлі Харківської ЧК на вулиці Чайковській, 16. 1919 рік Харків 1919 р. Трупи замучених жінок-заручниць Трупи заручників, знайдені в херсонській ЧК. 1919 р. Товариш Троцький убиває змія контрреволюції. Більшовицький плакат 1918 р. Терор без альтернативи

Злочини Харківської “надзвичайки” Так більшовицькі каральні загони з латишів і китайців насильно відбирають хліб, розоряють села і розстрілюють селян. Антибільшовицький плакат 1918 р. Тіла чотирьох селян-заручників (Бондаренко, Плохих, Левенець і Сидорчук) Хуторяни І. Афанасюк та С. Прокопович, заживо оскальповані.У ближнього, І. Афанасюка, на тілі сліди опіків від розпеченої шашки Братська могила з жертвами червоного терору у Харкові Харків 1919 р. Розкопки братської могили з жертвами червоного терору Фотографія голови архімандрита Спасівського монастиря Родіона, оскальпованого більшовиками у Харкові Двір харківської губчека (Садова вулиця 5) з трупами страчених

Наслідки політики «воєнного комунізму» Руйнування системи ринкових відносин Розрив економічних зв'язків між містом і селом Посилення бюрократизації, централізму Придушення приватної ініціативи Система надзвичайних заходів і масових репресій Білогвардійський антибільшовицький плакат “Воєнний комунізм” з забороною вільної торгівлі, 1919 р.

розгортання антибільшовицького опору в Україні Обрізи селян, які боролися проти більшовицької продрозверстки Картина «Смерть комісара». К.Петров-Водкін, 1928

 Антибільшовицький опір в Україні   Селянські повстання Мартин Лаціс: “… замість широкої підтримки населення ми знаходимо майже одну ненависть”.

 Антибільшовицький опір в Україні   Дії більшовиків проти повстанців 3 резолюції Президії ЦВК Рад України від 16 квітня 1919 р. «Про неприпустимість спалення сіл під час придушення куркульських повстань» ...неодноразові випадки спалення сіл під час придушення куркульських повстань є недоцільними і вкрай шкідливими для справи радянської влади, тому запропонувати Раднаркому у терміновому порядку видати всім належним відомствам розпорядження про повне припинення під страхом суворої відповідальності спалення сіл і щодо вжитих заходів повідомити ЦВК. Відомий повстанський отаман Київщини Струк

 Антибільшовицький опір в Україні   Повстання під проводом отамана Зеленого (Данило Терпило) Квітень 1919 р. Данило ІльковичТерпило, відомий як отаман Зелений

 Антибільшовицький опір в Україні   Повстання під проводом Матвія Григор’єва (найбільше в цей час) Травень 1919 р. Передумови Панцерний потяг отамана Григор'єва. 1919 р.

 Повстання під проводом М.Григор’єва   Початок повстання 8 травня 1919 р., м.Єлизаветград Радянська карикатура. 1919 р.

 Повстання під проводом М.Григор’єва   Хід повстання Намір швидким маршем пройти Лівобережну Україну й оволодіти Харковом; амбіції повстанських отаманів – неможливість об’єднати всі антибільшовицькі сили; боротьба з добірними більшовицькими військовими частинами; відступ на Херсонщину. Григор'єв і Антонов-Овсієнко у штабному вагоні на станції Знам'янка, 1919 р.

 Повстання під проводом М.Григор’єва   Завершення повстання Більшовицький агітаційний плакат проти Григор'єва

 Повстання під проводом М.Григор’єва

 Повстання під проводом М.Григор’єва   Значення і наслідки

 Антибільшовицький опір в Україні   Діяльність Нестора Махна Квітень 1919 р., с.Гуляйполе Нестор Махно, який очолював 3-у бригаду Задніпров-ської дивізії Традиційний прапор анархістів

 Антибільшовицький опір в Україні Червень 1919 р.   Спроба арешту Н.Махна Привід Н.Махно оскаржив рішення бригади про заборону перереформування його бригади в дивізію Повстанці-анархісти

 Антибільшовицький опір в Україні   Наслідки і значення Голова уряду Директорії УНР І. Мазепа про селянський повстанський рух в Україні в 1918—1919 рр. ...Це був рух, що виріс зі стихійного пориву українських мас в боротьбі насамперед за свої найжиттєвіші матеріальні інтереси, які були для них ближчі й зрозуміліші, ніж інтереси національні. Земельна справа була основною пружиною масових селянських повстань на Україні. Поміщицька реставрація за Скоропадського, потім за Денікіна, воєнний комунізм за більшовиків разом з їх грабіжницькою політикою — це були ті причини, що відігравали головну роль в притягненні селянства до збройної боротьби з окупантами... Українські робітники й селяни, що творили основну масу повстанців, ішли на повстанську боротьбу проти тих сил, що нищили їх господарський добробут, перетинали їм шлях до землі, забирали їх хліб та інше майно, зазіхали на їхню працю і свободу. Отже, в своїй основі це був рух соціальний. Мотиви національні, особливо в кінці 1918 р. і на початку 1919 р., грали у повстанців другорядну роль... Які передумови масового повстанського руху виділяє І. Мазепа? Чи згодні ви з думкою І. Мазепи про соціальні мотиви у повстанському русі?

Висновки