1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя

Брошура для батьків "Стоп булінг"

Про матеріал
рекомендації для батьків "Що робити, якщо ваша дитина агресор або потерпає від агресивної поведінки інших дітей?"
Перегляд файлу

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. 

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних

знущань (удари, поштовхи, принизливий

фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.

 

Від булінгу страждають і агресори, і жертви.

Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б

допомогли їм налагодити  стосунки з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.ить основной текст

 

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

 

Ті, хто піддаються булінгу: втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки,

довіри до місця, у якому мають перебувати щодня; відчувають безпорадність і страх від постійної

загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні

розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;

втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки

стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;

втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від

булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто булять:

частіше за інших потрапляють у ситуації, де

проявляється насилля та порушуються закони;

частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають

досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Ті, хто вимушені спостерігати:

Булінг можна порівняти із соціальнозаразною хворобою з тяжкими наслідками, тому за перших його ознак слід вдатися до запобіжних заходів.

Швидка реакція на булінг батьків і вчителів повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля є неприйнятним. 


часто страждають від відчуття безпорадності,

етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;

потерпають від депресивних станів чи

перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему

найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

СТОП БУЛІНГ!

Батьки і діти

Булінг –(від англ. bully - хуліган, забіяка) -   це агресивна і вкрай

неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до

іншої дитини, що супроводжується

постійним фізичним і психологічним впливом.

Що робити, якщо ваша дитина агресор або потерпає від

агресивної поведінки інших дітей?

Малинська ЗОШ І-ІІІ ст.№ 4


ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКЩО

  ВОНАЖЕРТВА

У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.

Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.

Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.

Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

Діти, які стали жертвами булінгу, соромляться про це говорити і часто звинувачують самих себе. Вони почуваються безпорадними та вважають, що з ними щось не так.

Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

 

Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ-

АГРЕСОРУ

Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це".

Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим.

І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.

Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини. Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

pdf
Пов’язані теми
Психологія, Виховна робота
Додано
14 березня
Переглядів
192
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку