Ідеї «сродної праці» Г. Сковороди
«Щасливий той, хто живе по волі благого Духа – Господь буде на всіх путях його. А що нас вводить у пагубу, так це оці чотири речі:
А. Братися за те, що тобі не підходить.
Б. Нести обов’язок, противний твоїй природі.
В. Обучатися, до чого не родився.
Г. Дружити, з ким не рожденний дружити».
«Абетка Миру» Г. Сковорода
«Сродність» – «вроджена Божа воля і його таємний закон, котрому підлягає все твориво».
Г. Сковорода попереджає:
«Численні, знехтувавши природу, вибирають собі ремесло наймодніше й прибуткове, та цілком обманюються».
Байка про котів. Г. Сковорода
Розробка буклету:
Філатова Н.В., практичний психолог, викладач Одеського юридичного ліцею
Одеської міської ради Одеської області
Ім’я та ідеї подорожуючого слобожанського філософа, богослова, байкаря і педагога Григорія Сковороди привертають до себе пильну увагу
світу вже не одне століття, об’єднуючи всіх небайдужих до самовизна-
чення, в тому числі і профорієнтаційного, самовдосконалення та самореалізації .
Вибір професії – така ж вічна тема як і любов, і як любов вона є найбільш актуальною, перш за все, для підлітків та юнаків.
Як же знайти таку «сродну працю», щоб задовольняла мої потреби, щоб була в радість мені і на користь суспільству?
Отже декілька порад Г. Сковороди з цього питання:
«Бути щасливим, пізнати себе чи свою природу, взятися за своє споріднене діло і бути з ним у злагоді з загальною потребою» .
Дружня розмова про душевний світ. Г. Сковорода
наказане ззовні, навіть найблагороднішим чином
ні умови: виглядаючи, життя».
Нобелівська лекція Йосипа Бродського
стісних;