Буклет (досвід асистента вчителя)

В своїй педагогічній діяльності використовую нетрадиційні методи корекції мовлення:

• інформаційно-комп’юторні технології  – комп’ютерні логопедичні ігри, завдання, презентації;
• пісочна терапія – гра з піском як спосіб розвитку дитини;
• музикотерапія – вплив музики на дитину з терапевтичною метою;
• імаго терапія  – театралізація ,включає в себе лялько терапію, казко терапію;
• ізотерапія –  вплив малювання на дитину з терапевтичною метою;
• фототерапія – лікування  з допомогою рослин;
• су-джок-терапія – взаємовплив окремих частин тіла за принципом подібності.

Запорізька гімназія № 83

Запорізької міської ради

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ДІТЕЙ З ТЯЖКИМ ПОРУШЕННЯМ МОВЛЕННЯ

Не можна вимагати від дитини неможливого – до певного рівня і певного кола знань, різні діти йдуть по різному.

                                         В.Сухомлинський

Діти з порушеннями мовлення - це діти, що мають відхилення в розвитку мовлення при нормальному слуху і збереженому інтелекті.

Неправильна мова дитини може відбиватися на його подальшому розвитку, затримуючи і спотворюючи його, може ускладнювати навчання в школі. Моя роль, як асистента вчителя, допомогти такій дитині у здобутті знань.

Виконання практичних завдань вимагає від учителя теоретичної підкутості. До прикладу, необхідно розуміти і застосовувати теорію Гальперіна про етапи формування навички, таксономію Блума, постановку SMART-цілей тощо. Адже в науці і практиці вже давно напрацьовані алгоритми дій, особисто я, їх ретельно вивчила і застосовую в навчально-виховній діяльності.

Форми роботи для навчання дітей з тяжкими порушеннями мовлення – традиційні. У класиці дидактики це індивідуальна, групова, підгрупова (двоє і більше дітей) форми роботи.

Однією з форм роботи з такими дітьми є ігрова діяльність. Оскільки у них страждають усі компоненти мовленнєвої системи, то й, відповідно, ігри повинні бути спрямовані на:

1. Розвиток артикуляційного апарату (артикуляційна гімнастика).

2. Розвиток сенсорики (слухового, зорового, кінестетичного сприймання).

3. Розвиток фонематичних процесів.

4. Розвиток голосу.

5. Розвиток дихання.

6. Ігрові прийоми для постановки звуків.

7. Ігрові прийоми для автоматизації звуків та диференціації (ігри на звуконаслідування, чистомовки).

8. Словникові ігри (для розвитку лексичного запасу (пасивного і активного)).

9. Ігри для збагачення граматичних конструкцій (лексико-граматичні).

10. Ігри для розвитку, вправляння та закріплення звуків у зв’язному мовленні.

11. Ігри для розвитку просодики, а саме: темпу, ритму, модульованості голосу, тембру, інтонаційної забарвленості, наголосів тощо (логоритмічні).

12. Ігри для розвитку вищих психічних функцій.

13. Ігри для розвитку дрібної моторики та кисті руки.

14. Мовно-рухливі ігри.