Ч.Діккенс. «Пригоди Олівера Твіста». Гуманізм письменника, його співчуття до принижених і знедолених, передовсім дітей. Соціальна дієвість творчості Діккенса.

Тема:  Ч.Діккенс. «Пригоди Олівера Твіста». Гуманізм письменника, його співчуття до принижених і знедолених, передовсім дітей. Соціальна дієвість творчості Діккенса.

Мета:  схарактеризувати образ Олівера Твіста, розкрити його якості, характер , поведінку  

             в порівнянні з  іншими  героями твору, навести приклади вияву гуманізму

             письменника, його співчуття дот принижених і знедолених, передовсім дітей,

             формувати навички конструювання розгорнутих відповідей на питання, збору та

             трансформування інформації,  виховувати милосердя,  готовність  прийти на

              допомогу тим, хто потребує її.

Змістові лінії літературної освіти :    комунікативно-мовленнєва, діяльнісно-

             організаційна. 

Очікувані(плановані) результати :   Учні добре знають текст , конструюють розгорнуті відповіді   на питання, створюють власний конструкт, ,збирають та трансформують інформацію , наводять  приклади вияву гуманізму письменника,  усвідомлюють, що життя – це боротьба добра і зла, це шліфувальне коло, яке загартовує, формує Людину.                             

Тип уроку: урок вивчення, аналізу художнього твору.

Словникова робота: Гуманíзм — визнання людини найвищою цінністю в світі, повага до гідності та розуму людини,право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей.

Гуманізм це ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність.

Композиція та сюжетно-змістові лінії літературної освіти школярів.

 

Хід уроку.

“Література має бути вірною народу,

 має пристрасно і ревно боротися за

 його прогрес благополуччя і щастя.”

Ч.Діккенс

 

 

І. Організаційний момент.

    1. Привітання.

     2.Відмітка відсутніх.

 Зачин уроку.

ІІ. Вступне слово-звернення  вчителя до учнів-читачів.

    Я – надзвичайно щаслива людина, бо люблю свою роботу, дуже люблю предмет викладання, люблю своїх учнів тому і хочу навчити вас бути щасливими. Якби мене спитали: «У чому для вас найбільше щастя?» Я би сказала:»Давати щастя іншим»

Будуйте і ви так своє життя, щоб  поруч з вами було  тепло, затишно, щоб після спілкування з вами хотілося стати краще, хотілося жити і   творити своє життя. А іншими ви просто не можете бути. Бо саме уроки світової літератури допомагали вам в  5 класі зрозуміти світ дитинства й моральні цінності ,  в 6 класі ви  вчилися тому, як людина повинна  поводити себе в життєвих випробуваннях,  її світ , у 7 класі  розглядали красу чистих людських взаємин , вчилися мистецтву бути людиною, у 8 класі вчилися любити, у 9 класі  виконувати свій обов’язок, проявляти активну життєву позицію, сприймати світ таким, яким він є,  У 10 класі  спостерігаєте за тим, як будується життя,  що відбувається в суспільстві, яка роль особистості в суспільстві, протистояння сильної особистості суспільству.  Ви уже знаєте, що життя – це шліфувальне коло, одвічна арена боротьби добра і зла, і все , що відбувається з нами – це тільки загартовує нас. Італійський філософ 18 ст. говорив:»Тобі, Людино, дано право або опуститися до рівня тварини, або піднятися до богоподібної людини.». Людини, яка творить своє життя, яка виходить з всіх випробувань  з гідністю.

                                   Основна частина.

ІІІ. Орієнтаційно- прогностична лінія літературної освіти.

1. Повідомлення теми уроку.

Сьогодні  ми продовжуємо вивчати один з моїх найулюбленіших творів Ч.Діккенса  і   темою уроку є : «Гуманізм письменника, його співчуття до принижених і знедолених, передовсім дітей. Соціальна дієвість творчості Діккенса.» І так це проблема, яку ми повинні вирішити протягом уроку.

2. Визначення особистісно важливих цілей діяльності. Мотивація діяльності.

Давайте визначимо  наші дії, поетапне рішення проблеми.

 Завдання уроку:

1.Уяснити значення слова гуманізм.

 2.Схарактеризувати образ Олівера Твіста, розкрити його якості, характер , поведінку в порівнянні з  іншими  героями твору,

3. Навести приклади вияву гуманізму письменника, його співчуття дот принижених і знедолених, передовсім дітей.

4.Як ви думаєте, в процесі роботи  які ви набудите життєві компетенції, навички?

 

Перевірку виконання  домашнього завдання я буду перевіряти протягом уроку.

 

                       Кульмінаційні моменти розв’язання літературно-мистецьких завдань.

ІV.Проективно-операційна лінія літературно-мистецької освіти

• Пояснення значення слова «гуманізм».

Словникова робота .

 Ч.Діккенса можна сміливо назвати великим гуманістом. Пригадаймо твір «Різдвяна пісня в прозі».  Це ж наскільки треба любити людину, щоб саме таким твором, такою метаморфозою  з Скруджем   навчити нас, читачів, аналізувати свої вчинки , жити так , щоб не жалкувати за безцільно прожиті роки.

• Роздуми над висловом.
• Протлумачте вислів Оноре . е Бальзака про те, що справжнім істориком є  суспільство, а автор залишається його секретарем.  ( це характерна риса реалізму – реальне зображення життя).
• Постановка системи запитань .
• Для чого, з якою метою автор так детально описує життя суспільства? Ось як відповів на це Ч.Діккенс: «Мені здалося, що зобразити реальних членів злочинної групи, намалювати їх в усій їхній потворності, показати злиденне їхнє життя… - означає… допомогти суспільству»
• Перегляд
• Чи можна уже, на початку уроку, сказати, що Діккенс – человеколюбец, гуманіст.

Я не відкрию вам секрету, коли скажу, що все починається з народження, людина ,її  характер, стиль поведінки  формується в дитинстві.  Діккенс вважав, що ставлення  суспільства до дитини відбиває боротьбу добра і зла у ньому. що роман «Пригоди Олівера Твіста» був написаний під враженням «закону про бідних», прийнятого в Англії 1834 р. Згідно з ним безробітних, бездомних, жебраків відправляли у спеціальні «робітні» будинки, розлучаючи з сім'ями. Тут їх майже не годували, примушували виконувати безглузду роботу. У романі письменник розповів правду про ці заклади, що були схожі на тюрми, засудив чиновників, які керують ними, показав їх жадобу до грошей. Зображення жахливих умов життя мешканців притулків, зокрема трагедії дітей, є однією з важливих тем роману. Тема дитинства – одна з головних у його творчості. Роман «Пригоди  Олівера Твіста»- це роман – виховання.

• Цю тему піднімали  у  своїх творах і поети, і письменники, і художникі. 
• Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим…(Т.Шевченко)

 

• Цю ж думку стверджував і Леонардо да Вінчі («Мадонна Літта»). А неперевершена «Сікстинська мадонна» великого флорентійця Рафаеля Санті давно стала джерелом поклоніння  всього християнського світу . Широко розкритими очима  дитя споглядає світ, зручно вмостившись в найнадійніших  в світі материнських руках, притиснувшись до материнського лона, всім своїм єством відчуваючи її опору, надію і ласку
• Головному ж героєві роману Чарлза Діккенса «Пригоди Олівера Твіста» поталанило в житті набагато менше.  .Його матінка, тільки-но народивши хлопчика, «похитала головою і протягла руки до дитини... Вона пристрасно притиснулась холодними, блідими вустами до його лоба, провела рукою по обличчю, дико озирнулась навкруги, стрепенулась, відкинулась назад... і померла».
• Коли народжується дитя , батьки  даючи їй імя, та прізвище закладують  життєву програму : Володимир – владика миру, Олександр – переможець, Валентина – сильна … Як і яке імя та прізвище дали новонародженому? ( Твіст , твістер, крутись вертись). 
• Але , щ в нього природа заложила? Ст. 7 – здоровий дух. Завдяки чому, як з цього приводу іронізує автор?
•  Імя дано, починається життя.
• Як хлопчик виховувався  на «фермі»?
•  Якими були прояви «гуманності» наглядачів робітного будинку?
• Життя у сажотруса, трунаря?
• Хто вперше  і коли проявив гуманне ставлення до хлопчика ?
• Кому ще подобалось обличчя Олівера? Хто на нього робив ставки?
• Олівер зміг витерпіти в робітному будинку все, і життя у трунаря могло б здатися хлопчині не таким вже й поганим, якби не постійні допікання Ное. Саме насмішок над пам'яттю матері, якої Олівер ніколи не бачив і про яку нічого не знав, і не витримує хлопчик, тікаючи до столиці.
  Які почуття викликає у вас Олівер Твіст під час подорожі до Лондона? Чиї слова зігрівають його в дорозі?
• Відповідь. Хлопчик розуміє, що назавжди залишає місця, де йому довелось стільки витерпіти. І єдина людина, з якою Олівер Твіст хоче попрощатися в цю хвилину, — маленький Дік, разом з яким він витримав всі знущання дорослих. Дікове благословення — це єдине, що буде зігрівати Олівера спочатку по дорозі в Лондон, а потім і все життя
• Душевний внутрішній стан дитини письменник показав словом, режисер, актор свєю грою, то  талановиті художникі показують   пензлем. Картина Перова «Спящие дети». Чи не нагадує ця картина якийсь епізод з життя Олівера?
• Яка думка правильна?.
• На репродукції переважають темні кольори, але все ж таки є  світло, і по дорозі до Лондона – світлі фарби. Як ви думаєте, це символ чого?
• А коли настає світлий перелом у житті хлопчика?
•  Чи вдячний хлопчик тім, хто скрасив його життя?
• А чи пам’ятає зло?
• Як він поставився до Феджіна?
• Монкса. Олівер погоджується з пропозицією містера Браунлоу розділити батьківський спадок порівну з Монксом, хоч він по праву повністю належить хлопчикові.

 V.Рефлексивно-корективна лінія контролю літературної освіти, читацького досвіду учнів.

1.Філософські  роздуми.

А). На дошці  вислови:

«Людина –нерідко сама господар своєї долі» (В.Шекспір)

«Людина складається не тільки з природженого, але й з набутого»( Й.Гете)

Яка думка була  близькою Діккенсу?

А чию точку зору поділяєте ви?

Герой твору розчулив наші серця, а Ч.Діккенс зробив нас  гуманними, навчив співчувати.

              Б) .Кому б оточуючих ви б порадили прочитати  цей твір?

           2. Читання твору В.Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина…)

                                             Розвязка уроку.
Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це, чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.
Більше тебе не буде,
Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди —
Добрі, ласкаві і злі.
Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!
Бо ти на землі — людина,
І хочеш того чи ні —
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина.
Очі твої — одні.
(Василь Симоненко).

VI. Слово-епілог словесника про людяність, уміння відчувати тих, хто поруч з нами і вміти надати своєчасну допомогу тим, хто її потребує.

Оцінювання роботи класу.

Д.З : 

підібрати цитати   для характеристики персонажів,  для яких головне – жага до наживи ; знайти випадки поєднання в творі романтизму й реалізму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“Література має бути вірною народу,

 має пристрасно і ревно боротися за

 його прогрес благополуччя і щастя.”

Ч.Діккенс