Частина II. Шкільні конфлікти та результати їх досліджень

 Частина II.  Шкільні конфлікти та результати  їх досліджень

2.1. Конфлікти  в школі.

«Конфлікт - це зіткнення,         

серйозні   розбіжності,                                                                                                                                                                                       під  час яких вас оточують неприємні

 відчуття або переживання».

                                                                                                         Ч.Ліксон.

На відмінність від дорослих, які (доречі) самі не завжди вміють гідно поводитись у конфліктних ситуаціях, діти та підлітки практично не мають досвіду конструктивного вирішення проблем спілкування. Підлітковий максималізм, спроби самоствердження, невміння аналізувати власні вчинки та не завжди добрий приклад дорослих не сприяють засвоєнню молодими людьми правил поведінки у конфліктах та виходу з них. У конфліктній ситуації  людина буде траплятися протягом  усього життя.

У книзі Чарльза Ліксона «Конфлікт. Сім  кроків до миру» наводиться таке визначення конфлікту: «Конфлікт - це зіткнення, серіозні  розбіжності, під час яких вас оточують неприємні відчуття або переживання». Додати ні чого не можна.

Конфлікт відрізняється від засмучення тим, що в конфліктній ситуації завжди є, принаймні, два шляхи, два варіанти поведінки; причому або один  з них або обидва можуть виявитися або прийнятні, або неприйнятні.

Конфлікт у школі - явище багато планове. У школі дитина проводить більшу частину часу. У зв’язку з цім виникають конфлікти. Дослідження показує, що практично у всіх типах шкільних  конфліктів лідирують хлопчики. Через погану поведінку у школі  проблеми мають 19% учнів- юнаків і 11% дівчаток. Пропуски занять і запізнення характерні для 20% хлопців і 16 % учениць. Учні щоденно знаходяться від 6 до 8 годин у школі. Тому з’являються шкільні конфлікти, без якого не обходиться жоден учень. А в учнів 1-го, 5-го, 10-го класів вони просто не мінуючи в силу того, що відбувається процес адаптації на новому етапі навчання. Закінчення школи, вибір професії, початок особистісного життя. Тому даний період найчастіше буває  гостро конфліктним;

 невдачі, зриви, проблеми, це перша група конфліктів.

В другу групу входять мотиваційні конфлікти. Вони виникають між вчителями та учнями. Найчастіше причиною мотиваційних конфліктів є учні, які не хочуть вчитися, або вчаться без інтересу, або є порушниками порядку. Маючи в своїй основі  мотиваційний  фактор, конфлікти цієї групи розростаються і в кінцевому підсумку між вчителями та учнями виникає взаємна неприязнь, протистояння.

Третю групу конфліктів складають конфлікти взаємодій учнів між собою. Такі конфлікти відбуваються із причин необ’єктивного характеру і особистісних  особливостей конфліктуючих, їх цільових установок і ціннісних орієнтацій. Серед учнів найбільш поширеними є конфлікти  лідерства. Тому висновок такий:  шкільне життя насичене конфліктами.

Шкільні конфлікти дуже різноманітні і майже не піддаються класифікації.

Дуже важко знайти критерії, за якими їх можна було б об’єднати в такі однорідні групи. Шкільний конфлікт майже завжди індивідуальний, оскільки у дітей  ще нестійка психика, і тому  неможливо передбачити, в якому напрямку розгорнеться та чи інша ситуація.

  У «Повчанні   слухати, старшим підкорятися, з рівними і молодими мати згоду і бесіду вести без лукавства, а ще найбільше розумом вбирати, не лютувати словом, не ганьбити нікого в розмові, не сміятися багато, очі тримати до низу, а душу вгору.

…Не хвалю я ні себе, ні своєї сміливості, а хвалю я силу Творця і прославляю милість Його за те, що він мене не лінивим створив, а на всі людські діла достойним».

 Отже, норми і правила поведінки встановлюють самі люди, а їхнє дотримання робить  життя й спілкування людей гуманнішим,

ефективнішим, зручнішим.

Французький філософ, математик, фізик і письменник XVII ст. Б. Паскаль висловився таким чином: «Правила доброї поведінки відомі з давніх-давен, річ за дрібницею — вміти користуватися ними» Звичайно, вжите слово «дрібниця» насправді означає дуже багато. В  педагогічній діяльності вчителя значущим чинником є вміння знайти вихід із конфліктної ситуації, який би не вів до приниження жодної сторони, а, навпаки, спрямовував би конфліктуючі сторони на адекватну самооцінку своїх дій і вчинків. Спосіб організації вирішення педагогічного конфлікту, побудованого на врахуванні індивідуальних особливостей кожної конфліктуючої сторони, передусім учня, більш незахищеного у зіткненні зі вчителем, слід вибудовувати в контексті гуманістичного підходу.

У школі проблема конфліктності всередині учнівського колективу та учнів з педагогами є досить гострою. Тому, дослідження даного питання є актуальним у сучасному світі.  Це доводить і той факт, що багато відомих педагогів зі світовим ім’ям присвятили чимало досліджень саме тематиці конфлікту в шкільному колективі.

Підвалини (основа) більшості конфліктів закладаються ще в дитинстві. Тягар пережитих психологічних травм з віком може, залежно від обставин життя, або загострюватись, або ж послаблюватись.

Таким чином, причини міжособистісних конфліктів

• специфічні формування базових новоутворень раннього віку;
• деформації Я-образу та Я-концепції на етапах їх становлення;
• довіра-недовіра до світу, комплекс неповноцінності та жадоба переваги;
• психологічні обмеження як результат  невідреагованих, незавершених ситуацій .Також можна додати до вже вказаного:  егоїзм  та агресивність.      

ДОСЛІДНИЦЬКА ЧАСТИНА РОБОТИ

2.2.Анкетування учнів

Проведено і опрацьовано шість тестів та методік  серед учнів 8 - 11 класів.

1. Опитувальник Айзенка який дає можливість визначити оцінку симтокомплексу (екстраверт, інтроверт, нейротизм ), та визначити види темпераменту учня, які можна пов’язати з його конфліктністю.

          2.  Для вивчення тривожності можна скористатися методикою дослідження реактивної та особистісної тривожності (за Ч.Д. Спілбергом, ЮЛ. Ханіним).

       Тест 3. Чи конфліктна Ви особа?

      Тест4. Стратегія конфлікту

      Тест 5. Методика дослідження стилю поведінки в конфлікті  К. Томаса       адаптація Н.В. Гришиної). Анкета  «Конфлікт»

    Тест 6.  Методика Д. Я. Райгородського « Чи вмієте ви слухати?».

2.2. Результати тестувань  учнів

1.Опитувальник Айзенка

Таблиця1.

Таблиця 2.

2. Тест на тривожність

Реактивна тривожність (РТ) – тривожність, що виникає у людини в конкретний момент часу і обчислюється за формулою: РТ=1-2+35

Особистісна тривожність (ОТ) – тривожність, що є стійкою характеристикою особистості і обчислюється за формулою:  ОТ=1-2+35

Варіанти рівней тривожності.

 30 – низький рівень тривожності;

2. 31 . 45 – середній рівень тривожності;

 3. . 45 – високий рівень тривожності.

Таблиця3

 Висновки: 

ниський рівень реактивної тривожності  (РТ)   мають 29 учнів;

середній рівень – 9.

високий-0.

Особистісна тривожність (ОТ):

з низьким рівнем тривожності -  0;

середній рівень- 27 учнів;  високий  - 11.

Тест 3. Чи конфліктна Ви особа?

Мета:визначити види конфліктності учнів.

Таблиця4

 Тест 4.ТЕСТ « СТРАТЕГІЯ КОНФЛІКТУ»

Мета: визначити якою стратегією користуються учні у конфліктних ситуаціях.

Таблиця5

Результати обстеженя говорять про те, що 14учнів намагаються наступати  першими.

Неможливо не відмітити, що 46%,  намагаються вступати до спрівпраці, тобто,  учні прагнуть до встановлення рівноправності взаємних інтересів і реалізація інтересів партнера.

 Тильки 10,4% учнів можуть  ігнорувати або втекти від конфлікту.

5.Методика дослідження стилю поведінки в конфлікті  К. Томаса       адаптація Н.В. Гришиної).Анкета «Конфлікт

Мета: виявити  поведінку  учнів в конфліктній ситуації за допомогою двох показників; «орієнтація на задоволення власних інтересів» та «орієнтація на задоволення інтересів опонента».

За допомогою цієї методики  виявити, наскільки людина схильна до суперництва та співробітництва в різних групах, прагне до компромісів, уникає конфліктів, чи навпаки  намагається загострити їх, а також  оцінити міру її адаптації до спільної діяльності.

Результати обстеження наведені в таблиці. В обстеженні прийняло участь 38 учнів.

Таблиця 6

Г

Висновки: якщо порівняти результати тестів «Чи конфліктна ви людина?» і «Стратегія конфлікту», то результати приблизно збігаються: конфліктні 16 учнів і нападають першими 14 учнів. Не люблять конфліктив 19 учнів. Якщо порівняти результатів третього теста «Стратегія конфлікту», з результатами четвертого тесту вступають до співпраці 16 учнів, співробітництво в  четвертому тесті - 15учнів.

Тест 6. Методика Д. Я. Райгородського  «Чи вмієте ви слухати?».

Мета: визначити наскільки  уважно ви слухаєте  співбесідника,  як ви  реагуєте на неприємні на ваш погляд питання.

Таблиця7

Висновок: результати  цього тесту показали,   учні не дуже вміють  слухати. Іноді  ії впевненість  в собі не дає  ім можливості зробити правильні висновки, не попереджувати  виникнення суперечок, які  приводять до конфлікту.

Звичайний середній бал слухача  55 балів.

Закінчу словами Ч.Ліксон: 

 «Конфлікти — це норма життя. Якщо у вашому житті немає конфліктів, перевірте, чи є у вас пульс»             (Ч. Ліксон).