Частини мови. Іменник. Повторення вивченого про іменник.

ТЕМА: Частини мови. Іменник. Повторення вивченого про іменник.

 

МЕТА: Розширити і систематизувати знання учнів про іменник, його значення і граматичні ознаки. Удосконалювати вміння розпізнавати іменники в тексті серед інших частин мови. Розвивати логічне мислення, зв’язне мовлення, формувати уміння будувати логічні ланцюжки, утворювати кореневе дерево. Виховувати любов до природи.

 

МЕТОДИЧНО-ДИДАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

таблиця «Іменник – частина мови»; мозкова атака (схема); дубове дерево (коренева схема); ілюстрації: дуба; дубового чаю; піддубця (гриб); грибів мішаних і широколистих лісів; підручник.

 

ХІД УРОКУ:

І. Організаційний момент.

Готові голівки до праці мерщій

Ти всі перешкоди здолати зумій!

Працюй наполегливо, швидко, старанно,

Щоб жодна хвилина не втратилась марно.

ІІ. АОЗ

Мозковий штурм

•          Що асоціюється у вас зі словом іменник ?

 

Кожне вказане слово повинно бути обґрунтованим та підтвердженим прикладом

 

ІІІ. Повідомлення теми і завдання уроку.Мотивація.

1. Складання ЛОС «Іменник»

•          Ми щойно склали павутинку зі словом іменник. Як ви вважаєте, про що ми будемо сьогодні говорити?
•          Давайте пригадаємо, що ми знаємо про іменник, і зобразимо це за допомогою логічно-опорної схеми (ЛОС), яку назвемо «Іменник»

 

 

І м е н н и к

Означає предмет                                               Має граматичні ознаки

 

 

       Назви                                                      рід                                 є членом речення

                                 власні                                                                        (головним або

істоти неістоти                             чол.  жін. сер.                                       другорядним)

                           загальні                                       число

                            

                                                            однина      множина

                                                                                                  змінюється запитаннями Хто?                                               

                                                                                                  Що? Кого? Чого? Кому?

                                                                                                  Чому? Кого? Що? Ким?

                                                                                                  Чим? На кому? На чому?

 

Використання ЛОС – це один із нестандартних способів навчання на будь-якому уроці. Тому їх застосування дає  можливість навчити школярів вибирати головне з усього навчального матеріалу.

 

2. Узагальнення

•          Отже, володіючи вже немалим обсягом інформації про іменник, чи можемо ми впевнено сказати, що  знаємо все? (Всі разом доходимо висновку, що абсолютно все знати неможливо. Але навчальний матеріал потрібен для того, щоб добре орієнтуватися не лише у мові, але й у житті: правильно говорити, висловлювати свої думки, складати діалоги, писати твори)
•          Отже, сьогодні на уроці ми закріпили знання про вживання: іменників, їхнє значення і граматичні ознаки і складемо розповідь про дуба.

Учні доводять свою думку. Це стимулює їхні знання, вчить логічно мислити та зв’язувати думки у правильний ланцюжок висловлювань.

 

3. Планування очікуваних результатів.

•          На дошці у нас «росте» дуб. Але він – без листя. На ваших партах лежать паперові листочки. Напишіть на них, що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку.

Такий метод добре використовувати тоді, коли на уроці присутня підгрупа, а а не цілий клас. Можна учнів згрупувати у нрупи і «одягти» дуба 3-4 листочками, по одному від кожної групи.

 

ІV. Організація виконання запланованої діяльності.

1. Робота з підручником. Вибіркове списування ( за матеріалом впр. 97)

а) читання тексту, з’ясування значень невідомих слів, добір заголовка.

б) вибіркове списання (2 групи іменників в 4 колонки)

 

 

 

                  назви                                                    назви 

 

 

загальні               власні                          істот                   неістот

. . .                           . . .                              . . .                        . . .

в) визначення роду виділених іменників

2. Словниковий диктант з граматичним завданням ( за вправою 99, завд. 4)

а) записування слів.

Сад, дорога, поле, лоб, серце, руки, любов, горе, окуляри, сани, ножиці, рукавиці, лінь, сила.

б) визначення роду іменників.

3. Вибіркове оцінювання.

4. Групова робота.

1) Дослідження

- У нас на дошці є дуб, що має листочки, які ви йому подарували. Але ще залишилися гілочки, на яких нічого немає.

Завдання: заповнити гілочки словами. Але якими? Скажіть, будь ласка, з чого починається родина? Скажіть, будь ласка, з чого починається родина?                 (з прабабусі, прадідуся).  А живі організми (з кореня).

Отже, наш дуб росте з кореня. Але, як ви вважаєте, хто міг би жити на гілках?

2) Розбір спільнокореневих слів за будовою

Дубовий, дубок, дубина, дуб

(записують 1 і 2 групи

Дубочок, дубчик, піддубець, дуб

(записують 3 і 4 групи)

3) Поширення речень. Розвиток мовлення.

- До слів – іменників доберіть дієслова.

• Піддубчик ріс
• Дубина раділа
• Дубочок тягнувся

•          Чи можна ці речення поширити? ( Можна)

• Піддубець ріс під березою.
• Дубина раділа настанню весни.
• Дубочок тягнувся вгору все вище і вище.

       Пояснювальний словниковий диктант повинен бути присутній на кожному уроці оскільки активізує пізнавальну діяльність, сприяє запам’ятовуванню, гартує пам’ять. Диктант повинен містити 5-6 слів на загальновідомі правила, які учні повинні знати і вміти пояснити.

        Діти обговорюють поставлену проблему, наприкінці з’ясовується, що це – спільнокореневі слова. Кожна група обирає свого спікера, який «Одягає» порожні гілки дуба.

        Рекомендується провести бесіду – диспут із питання охорони навколишнього середовища, роль дерев, зокрема, дуба у ньому як може закінчитись недбальство зі сторони людей для дубів і природи загалом.

 

Дуб в результаті має такий вигляд:

                         Дубовий                                                                  Дубчик

                        Дубок                                                                       Дубочок

                       Дубина                                                                     Піддубець

 

                                                          Д У Б

Біля дошки – 2 учні. Один записує слова з лівої гілки, другий – із правої. Розбирають слово за будовою.

 Необхідно згадати правила про значущі частини слова та алгоритм виконання дій. Оцінити відповіді.

 Доречно визначити рід іменників, ужитих в реченнях. Можна розібрати речення за членами.

 

V. Фізкультхвилинка

 Може бути про гриби, що ростуть у дубині або просто у наших лісах ( з демонстрацією наочності)

 

VI. Продовження роботи над запланованим завданням.

1. Групова робота

Завдання: для 1 та 3 груп

До слова дуб дібрати прикметники.

Для 2 та 4 груп

До слова дуб дібрати дієслова.

2. Складання плану розповіді: «Дуб»
3. Розповіді учнів.
4. Робота з картками. Змагання.

Необхідно підібрати слова на першу букву, що характеризували б дуба. Слова записуються на партах. Хто виконає завдання швидше і добере більше слів (іменники, прикметники) на відповідну букву, - переможець.

Д – довговічний, дебелий;

У – упертий, укритий;

Б – богатир, брунатний, багряний, без жолудів.

 «Спікери» групи зачитують записані слова. Їх можна записати на дошці.

 Потрібно дати висловитись усім учням, які бажають, при цьому не заперечувати їхні твердження, а навпаки, попросити аргументувати їх.

 Ці «змагання» викликають в учнів почуття відповідальності за власну групу, активізують мислення, згуртовують членів команди.

 Ця робота супроводжується демонструванням ілюстрованого матеріалу. Обов’язковим атрибутом цього завдання повинна бути бесіда про охорону природи та навколишнього середовища, дбайливе ставлення до природи.

 

VII. Закріплення нових знань.

Робота з підручником.Вправа 101. (С.50)

1. Прочитайте текст. Виберіть з іменників – синонімів, що в дужках, ті, які найбільше підходять за змістом.
2. Записати речення з дібраними іменниками.

Зробити висновок про те , яку роль відіграють у мові синоніми. Визначити рід і число іменників.

3. Взаємоперевірка.

Біля дошки можуть працювати два учні: перший виконує завдання з 1 абзацу, інший – з другого. Решта дітей – за вибором. Цей вибір дає можливість для самооцінки. . Учнів можна опитувати ще усно й оцінити.

 

VIII. Домашнє завдання.

 Вправа 102 (сю 50). Виписати всі іменники. Позначити в дужках іх рід і число. Придумати одне речення з будь-яким іменником. Підкреслити граматичну основу.

Д/з повинно бути творчим, але не перенасиченим.

 

 ІХ. Рефлексія.

Учні висловлюють свої думки з приводу того, що вони вміють, знають та цінують.

З н а ю т ь    п р о

 

іменник як      значущі     гриби, що

частину мови       частини                   ростуть у наших лісах

                                                           слова

 

В м і ю т ь

 

визначити             добирати   робити           складати

рід і число             спільнокореневі            розбір                  розповіді

    іменників                           слова                  слова за                    про

                                                                           будовою                  дуб

 

Ц і н у ю т ь

 

думку     нові      корисні

товаришів                               знання                                         поради

 

Аналіз очікуваного.

 

Із дошки знімається декілька листків «очікування». Проводився аналіз, робляться висновки.

 Застосовуючи на уроках інтерактивні методи, а саме – рефлексію ( чи само рефлексію), вчитель повинен знати, що при цьому відбувається становлення то розвиток особистості, відбувається самоутвердження та самореалізація. Учня необхідно вислухати незалежно від результату висловлення. Формується спонтанність, критичність мислення, уміння систематизувати та аналізувати етапи уроку, приймати правильні рішення.