Частини мови. Презентаці!

Урок з української мови«Частини мови»

Частини мови – велика тема, яку варто вивчати грунтовно. В українські мові вирізняються десять частин мови – 6 самостійних, 3 – службових і вигуксамостійні (повнозначні), оскільки слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини)службові (неповнозначні) слова не виконують синтаксичних ролей у реченні, до них не можна поставити питань, є незмінюваними окремою частиною є вигук. П’ять частин мови об’єднують змінювані слова (ті, що відмінюються і дієвідмінюються) – це іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово. Усі інші частини мови є класами незмінюваних слів. Частини мови, слова яких відмінюються, називаються іменними. Це – іменник, прикметник, числівник і займенник.

Роди та частини мови

Синтаксична роль членів речення. Членами речення можуть бути тільки самостійні частини мови, в той час як службові – тільки виконують граматичну роль у поєднання членів речення.Іменник зазвичай буває підметом або додатком (у непрямих відмінках). Також іменник може виступати в ролі неузгодженого означення, обставини (частіше – у місцевому відмінку), прикладки та іменної частини неузгодженого присудка, але це неосновна синтаксична роль. Прикметник – це типове узгоджене означення. Однак у нетиповому варіанті прикметник також може виступати іменною частиною складеного присудка. Числівник часто буває підметом (часто – разом з іменником), але в непрямих відмінках може виступати додатком та означенням. Займенники, що вказують на предмети в реченні відіграють роль підмета та додатка. А займенники, які вказують на порядок при лічбі та ознаки, звичайно, стають означеннями.

Дієслово – це типовий присудок. Але не тільки!Дієслова іноді можуть виступати в ролі підмета, додатка, обставини та навіть означення. Що стосується дієслівних форм, то дієприкметник у реченні – це означення чи іменна форма складеного присудка; а дієприслівник – це обставина. Прислівник частіше за все буває обставиною та тільки іноді – неузгодженим означенням. Службові частини мови не є членами речення, але давайте розберемо, яку граматичну роль вони відіграють. Прийменник слугує для оформлення іменника як члена речення, але вживається у відмінках окрім називного. Сполучники сурядності існують у реченні для приєднання однорідних членів та частин складносурядного речення. Сполучники підрядності єднають підрядне речення з головним у складнопідрядному реченні. Частка потрібна для вираження чи підсилення конкретного слова або словосполучення. Також за допомогою частки окреслюється питання, ствердження чи заперечення в реченні. А ось вигук іноді може виступати членом речення, якщо замінює самостійне слово. Хоча це відбувається рідко. Зазвичай частка просто слугує вираженням емоції, спонукання чи оклику.

Класифікація частин мови. Класифікація частин мови – це назва груп, на які поділяють слова однієї частини мови за певними ознаками. Такі групи в мовознавстві називають розрядами частин мови або лексико-граматичними розрядами.Іменники бувають:- назви істот та неістот;- конкретні та абстрактні;- власні та загальні. Загальні іменники в свою чергу поділяються на речовинні та збірні. Прикметники розрізняють якісні, присвійні та відносні. Проте тільки якісні прикметники здатні створювати ступені порівняння. Дієслова бувають перехідними та неперехідними. Числівники поділяють на :- порядкові та кількісні;- прості, складні та складені.

Займенники розрізняють 9 видів: особові, зворотний, питальні, відносні, присвійні, вказівні, означальні, неозначені та заперечні. Прислівники виділяють:- первинні та вторинні;- означальні та обставинні. Означальні прислівники бувають якісно-означальними, способу дії та кількісно-означальними. Прийменники поділяються на:- прості, складні та складені; - просторові, часові, причини, мети, умови і допустові, способу дії, кількісні, означальні, об'єктні;- похідні та непохідні. Сполучники бувають похідні та первинні. Частки:- формотворчі та словотворчі;- частки, що надають смислових відтінків: вказівні, означальні, обмежувально-видільні, підсилювальні;- частки, що вказують на модальні слова: стверджувальні, заперечні, питальні, спонукальні, власне модальні, емоційно-експресивні. Вигуки:- первісні та вторинні;- за змістом: емоційні, волевиявлення, мовного етикету, звуконаслідувальні слова.

Вправа з української мови для розвитку своїх знань.1.https://learningapps.org/display?v=pejq4fd15202.https://learningapps.org/display?v=pt0hy75zk20