Чергування голосних. Чергування приголосних в українській мові. Зміни приголосних при збігові їх у процесі словотворення

Про матеріал
Матеріал дозволяє поглибити знання про чергування голосних і приголосних звуків в українській мові; пригадати правила спрощення в українській мові сформувати вміння знаходити слова з поданими орфограмами в текстах; розвинути вміння вживати такі слова в нашому мовленні; збагатити практичний словниковий запас ; розширити світогляд
Перегляд файлу

image

В українській мові чергування голосних відбувається під час словозміни й словотворення.

Ø  Звуки [о], [е] у відкритому складі чергуються з [і] в закритому: рік—року, свій—свого, попелу—попіл, вівця—овець, будова—будівництво, вільний—воля.

Ø  Звуки [о], [е] чергуються з нулем звука. Це відбувається, коли [о] та [е] випадають: вітер— вітру, серпень—серпня, орел —орла.

Ø  Звуки [і], [е] чергуються з [о] у деяких словах: шість—шести —шостий,сім—семи — сьомий,жінка—жених —жонатий.

Чергування голосних у дієслівних коренях

Ø  imageЗвук [о] чергується з [а]:гонити—ганяти; котити—катати.

Зверни увагу ! Дієслова з [о] звичайно позначають тривалу дію або одноразову закінчену; дієслова з [а] — повторювану багаторазову дію.

Ø  Звук [е] чергується з [і]:летіти—літати, плести —заплітати.

Ø  Звук [і] чергується з [а]:сідати—садити.

Ø  Звук [е] чергується з [о]: нести-носити, везти-возити.

Ø  Звук [і] чергується з [и]: сідати-сидіти, ліпити-липнути.

Чергування не відбувається

Ø  У формах окремих слів [о], [е] не випадають:лоб—лоба, мох—моху, рот —рота, лев— лева.

Ø  У групах -ор-, -ер-, -ов- між приголосними:торг—торгу, хорт—хорта,серп —серпа, вовк—вовка, шовк—шовку( але погірдний (від погорда).

Ø  У групах із повноголоссям -оро, -оло, -ере, -еле:город,сторож; голос, солод; берег,серед, через; зелень, пелех, шелест,алеморіг, оборіг, поріг, сморід; борода —борід—борідка, борона —борін—борінка.

Ø  У словах іншомовного походження:бордюр, атом, акорд.

Ø  Під наголосом у словотворчих компонентах -вод, -воз, -нос, -роб складних слів, що означають людей за професією:екскурсовод, водовоз; дровонос; хлібороб, хліборобство.

Проте в словах, що означають предмети, чергування [о]//[і] відбувається:водопровід—


водопроводу, водогін—водогону.

imageПишемо й вимовляємо [а] після г, к, х перед складом з [а]: гаряче, гарячка, гаразд, кажан, калач, качан, хазяїн, халява;

а також перед г у словахбагатий, багато, багатство, багач,

багатир(багач), багаття;

Пишемо й вимовляємо [о] у словах богатир

image(силач), крохмаль, борсук, комиш, комірка, коровай, кропива, комин, монастир, отаман, поганий, погон, пором, слов’яни, солдат, козак.


Чергування Е — О після Ж, Ч, Ш, Щ, ДЖ, Й

Ø  Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед м'яким приголосним пишемо е: вечеря, вишень,женити, ніженька, пшениця,озброєнь, увечері,чернетка,шестиденка, щеміти, щетина.

Ø 

image

Після ж, ч, ш, щ, дж, й перед твердим приголосним пишемо о: бджола, вечори(алевечеря), іграшок, копійок, пшоно(алепшениця), чоловік, чомусь, чорний (алечернетка), щока (алещічка).

Ø  В іменниках жіночого роду (третьої відміни) в суфіксі пишемо о при словозміні:свіжість— свіжості, пекучості, безкрайості.

imageВ українській мові під час словозміни та творення нових слів може відбуватися чергування приголосних звуків.

Чергування звуків закономірна заміна одного звука іншим у тому самому чи спорідненому слові.


imageЧергування при словозміні та словотворенні к, ч, ц: [к]//[ч]//[ц`] — рука, ручка, у руці, г, ж, з: [г]//[ж]//[з`] — нога, ніжка, на нозі, х, ш, с: [х]//[ш]//[с`] — вухо, вушко, у вусі.

imageЧергування у коренях дієслів при дієвідмінюванні:

[з]//[ж]: казати — кажу,

[т]//[ч]: платити — плачу,

[с]//[ш]: косити — кошу,

[зд]//[ждж]: їздити — їжджу, [д]//[дж]: садити — саджу,

[ст]//[шч]: захистити — захищу.

У вищому ступені прикметників і прислівників г, ж, з перед суфіксом –ш(ий) переходить у –жч(ий), а с перед суфіксом –ш(ий) змінюється на –щ(ий):

високий-вищий (вище), вузький-вужчий(вужче),

imageдорогий-дорожчий(дорожче), дужий-дужчий(дужче), але: легкий-легший(легше). Це стосується й дієслів: ближчати, вужчати, кращати.

Приголосні звуки К, Ц перед суфіксом –Н- змінюються на Ч: безпека-безпечний, вік-вічний, вічність, вічно;

місяць- місячний; пшениця-пшеничний; сонце-сонячний.

Виняток: рушник-рушниковий, соняшник-соняшниковий, мірошник- мірошників, торішній(того року).


При творенні іменників та прикметників

 

Приголосний

Перед суфіксами

Змінюється

Приклади

К Ч

Ц

-СЬК(ИЙ)

-СТВ(О)

-ЦЬК(ИЙ)

-ЦТВ(О)

гірник-гірницький, молодець-молодецькиймолодецтво, парубок- парубоцькийпарубоцтво, ткач-ткацький-ткацтво,

Кременчук-кременчуцький

Г

Ж

З

-СЬК(ИЙ)

-СТВ(О)

-ЗЬК(ИЙ)

-ЗТВ(О)

боягуз-боягузький-боягузтво, Парижпаризький, Запоріжжя-запорізький, Прага-празький, убогий-убозтво.

Х

Ш

С

-СЬК(ИЙ)

-СТВ(О)

-СЬК(ИЙ)

-СТВ(О)

залісся-заліський, птах-птаство, товариш-товариський-товариство, Сиваш-сиваський.

image

Суфікс –к-, що стоїть після

imageЗапам'ятайте винятки! Бангкокський, баскський, белуджський, приголосного основи випадає: Чукотка-

даккський, інкський, казахський, ламаншський, меккський, чукотський. Каховка-каховський,

монакський, нью-йоркський, сакський, тюркський, цюрихський.

Гельсінкі-гельсінський

Інші зміни приголосних при словотворенні

-ЦЬК

-ЧЧ

при творенні іменників із

суфіксом -ИН(а)

вояцький-вояччина, німецький-Німеччина, турецький-Туреччина, вінницький-Вінниччина (але: галицький-Галичина).

-СЬК,

-СК

-Щ-

при творенні іменників із

суфіксом -ИН(а)

віск-вощина, пісок-піщина, полтавськийПолтавщина, одеський-Одещина.

-СК-,

-ШК-

-Щ-

при творенні прикметників та

іменників із суфіксом АН-(-

ЯН-)

віск- вощаний-вощанка,дошка-дощаний, пісок-піщаний.

-СК-

-СТ-

Щ

при творенні багатьох форм дієслів ІІ дієвідміни

вереск-верещати, верещу, верещиш; проститипрощати, прощаю, прощаєш (але простиш, простить)

-ЗК-

-ЖЧ-

при творенні багатьох форм дієслів ІІ дієвідміни

брязк-бряжчати, бряжчиш, бряжчу

imageПримітка. У присвійних прикметниках від власних імен із групами –ск-, -ськ- на письмі с зберігається, а к переходить у ч : Параска-Парасчин, Ониська- Онисьчин; -шк- змінюється на щ:

Мелашка-Мелащин.

Завдання 1. До поданих слів дібрати іншу форму чи слово, які б ілюстрували чергування голосних. Пояснити причини цього чергування або його відсутність.

1. Водопою, доходу, каменя, льоду, коня, ніч, осіб, батьків, братового, братова, Канева, Києва, вівса, стояти, сільський, робітник, вільний, будівник, вісь, вівця, вікон, земель, казок, витер, вогню, дна, смуток, сон, травня, лоба, можу, лева, марок, папок, форм, голод, мороз, волос, зелень, поріг, оберіг, значення, гніт, колір.

Завдання 2. Від поданих слів утворіть такі форми й доберіть такі спільнокореневі слова, у яких відбуватиметься чергування приголосних звуків. Запишіть ці слова.

Подруга, ходити, блиск, сказати, писати, ловити, пастух, розграфити, козак, луг, муха, мостити, спустити, городити, громити, їздити, летіти, любити.

Завдання 3. Доберіть до поданих слів однокореневі чи утворіть такі форми, у яких відбувається чергування приголосних г – з – ж, к – ц – ч, х – ш – с.

Допомога, колега, луг, увага, крига, діалог, рік, техніка, фонетика, молоко, черепаха, муха, лантух, дах, фартух, страх, класика, плуг, берег, мряка, льох, вухо, стріха, свекруха, тітка, лірика, смуга, райдуга, каталог, лопух, успіх, мука, тривога, голка, діжка, горіх, пух, бік, психіка.

image

Завдання 4. Утворіть від поданих прикметників іменники за допомогою суфікса -ин.

Хмельницький, донецький, івано-франківський, чернівецький, чернігівський, черкаський, вінницький, львівський, миколаївський, галицький, солдатський, дрогобицький, козацький, турецький, уманський.

Завдання 5. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий), враховуючи зміни приголосних при словотворенні.

Ветлуга, Карабах, Бучач, Острог, Запоріжжя, Сиракузи, Казбек, Рига, Ніцца, узбек, Гринвіч, тюрки, чуваш, Чикаго, Хмельницьк, Гамбург, Люксембург, Париж,Цюрих, Прилуки, таджик,Овруч, Збуж, Мекка, Умань, казах, Суми, Дамаск, Кобеляки, Черемош, Дрогобич, Волинь, Черкаси, Козелець, Бахмач, Миколаїв, Гурзуф, Золотоноша, Кременчук, Кривий Ріг, Полісся, латиш, Случ, інтелігент, Іртиш, Чехія, Галич.

image

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Вікторія Руденко
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pdf
Додано
11 квітня 2023
Переглядів
18564
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку