Чернівецький ярмарок гостей зустрічає осіння розвага для старшої групи

«Чернівецький ярмарок гостей зустрічає»

  Вихователь 1:

   З давніх – давен в Україні пора збирання урожаю закінчувалася яскравим, багатим ярмарком. Він проводився восени, коли врожай уже зібраний і кожний несе на ярмарок все, що уродило. І чого тут тільки не було: помідори та яблука, часник і цибуля, кавуни і гарбузи. Землероби, народні умільці, крамарі виставляли та продавали кращі свої набутки, зазиваючи покупців, рекламуючи садовину, городину, худобу, птицю, різноманітні вироби. Кожен господар  намагався і товар продати і себе показати. І обов’язково на ярмарку лунали народні пісні, проводились народні ігри і танці

Вихователь2:

Отож, приготуйте свої долоні для гучних оплесків та зустрічайте торговців і покупців на Чернівецькому ярмарку.

(Вхід дітей)

Зустрічайте, на ярмарок їдуть куми і свати, бідні і багаті, дівчата-красуні та хлопці завзяті. Ці парубки, перші хлопці на районі, знані своїми витівками на сусідні околиці, сподіваються на ярмарку і себе показати і на дівчат поглядіти. Сім’я Галушки:  Явдоха та Гриць, статки якої сягають 2 гектара куркульського поля, 10 кровних свиней,  3 корови, 2 –є коней, 100 кролів і ще багацько курей, качок, гусей та індичок. Дівчата на виданні, єдині дочки у своїх батьків. Придане їхнє сягає захмарних сум. На ярмарок ідуть похизуватися своєю новою колекцією одягу.

   А також до Чернівецького базару доїжджають Проня Прокопівна та її кавалер Галахвастов і не омине наш ярмарок  Кайдашева сім’я,  оскільки вони сподіваються добряче повеселитися, смачно і вдосталь поїсти, отримати подарунки та піти додому із хорошим настроєм.

Пісня «Ярмарок» муз. М. Лисенко

 

Ведуча (дитина 1):       

Подивіться, люди добрі

З ближніх сіл з торбами.

Йдуть і їдуть славнії труди

Гончарі та хлібороби,

Пекарі і садоводи,

Рукодільниці, майстри…

Гей, народ збирається

Ярмарок починається.

 

Ведуча (дитина 2):

Увага! Увага! Спішіть, поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу гуртом, поодинці,

Чекають на всіх тут чернівецькі гостинці!

 

Дитина:     

Тільки в нас на Буковині,

Такі ярмарки бувають

Тільки мова українська

 Щирі жарти полюбляють.

Дитина :    

Наша славна Україна,

Наше щастя і наш рай.

Чи на світі є країна,

Ще миліша за наш край?

 

Пісня: «

 

Дитина :    

Ми – дітвора українська.

Хлопчики й дівчатка.

Не міцні поки – що руки 

Та душа завзята.

 

Дитина :    

Бо козацького ми роду.

Славних предків діти.

 І в садочку всі вчимося,

 Рідний край любити.

 

Ведуча (дитина 1):    

Чи є хто відважніший за козака,

 У нього шабелька тонка.

 А як коня він осідлає,

 То ворога вмить наздоганяє.

 

Таночок хлопців «Козачок».

 

Ведуча(дитина 2):    

Заглянемо в українську хату, подивимось, як збираються на ярмарок господарі.   

 

Дівчинка:

А чого це ти як сич надувся га-а-а?

Хлопчик:  співає на мелодію «Ти ж мене підманула»

 Ти казала день за днем,

Що на ярмарок підем.

Люди всі ідуть на свято .

А я знов сиджу у хаті.

Ти ж мене підманула ,

Ти ж мене підвела.

Ти ж мене молодого

З ума – розуму звела.

 

Дівчинка:     

Ну, добре, тільки:

До шинка не ходити,

На дівчат не глядіти.

Нічого не просити,

Біля мене сидіти,

Швидше збирайся!

Хлопчик:

Тоді швидше ходімо на базар

Розглядати ввесь товар.

Ооо, вже чути голос продавців…

Дитина : 

Ярмарок у нас багатий,

Можете всього придбати

Овочі, зерно і фрукти

Хліб та різні ще продукти  

 

Дитина:     

Тут речі умільців ні з чим незрівнянні.

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Поливаний посуд – тарелі, горнятка,

Сопілки хлоп’яткам, намисто  - дівчаткам.

Мерщій – бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте.

 

Ведуча (дитина 1):     

Люди товар розкладають,

Покупців закликають.

 

Продавець 1:

Гей, старі і молоді,

Швидше йдіть до нас сюди!

Тут у нас і тари – бари

Всякі різнії товари.

 (звучить музика.Заходять за прилавки)

 

Ведуча (дитина 2):     

Ввесь цей товар на аналіз санстанція брала

Підтвердили якість і довідку дали.

 (показує «довідку- без ГМО»)

 

 

Продавець :

Скоштуйте цю грушу – солодку, духмяну,

У роті немов- би медок вона тане.    

 

Продавець:  

Для господині й дівочки

кувшини й тарілочки.

 

 

Продавець:  

Для Софійки й Анічки,

Бублики і прянички.

 

Продавець:  

А хто меду не купив.

Дарма на ярмарок  ходив.

 

Продавець :

Яблучка, яблучка,

дуже смачні та солодкі.

Покупець:   

 А чого такі дорогі?

Продавець : 

 Бо з чужого городу крадені.

Покупець:    

Жартуєш??

Продавець : 

Жартую, ну звісно жартую.

А як поцілуєш, то я  зачарую.

Покупець:   

 Ну ти Васю  не барись, бо я не жартую,

Як  яблука подасиш, тоді поцілую.

 

Пісня: «Свято урожаю»

 

Продавець : 

А у мене на городі гарбузи вродили -

Величезні, що підняти їх не маю сили,

Щоб на вулицю з городу їх перемістити

Доведеться по одинці кожного котити

Гей, сусіди, поможіть,

Гарбузи перекотіть! (маленький гарбуз)

 

Гра: Перекоти гарбуз (хлопці стають у дві колони, перекочують гарбузи навколо обручів і повертаються назад, передаючи естафету наступному) – (два гарбузи і два обручі).

Продавщиця: 

Соняшникове насіння

І смачне і вітамінне

Я насіння назбирала

У мішки понасипала

Їх на вулицю із хати

Треба якось доставляти

Сусідоньки, поможіть –

Ці мішки перенесіть!

 

Гра: Перенеси насіння (дівчатка стають у дві колони, кожна долає шлях з мішечком на голові, обходячи обруч, потім передає естафету іншій) - (два мішечки і два обруча).

 

Ведуча (дитина 1) :     

  Бачу на ярмарок ще хтось поспішає 

 (Виходять під музику старий із молодицею).

Молодиця: 

Милий, подивись, який гарний  ярмарок , може щось солоденьке  купиш?

Старий:

Мила, в нас вдома є таке, ще краще… 

Молодиця:   

Милий, подивись скільки тут товару багато,купляємо.

Старий:      

Мила, та можна й без цього обійтися, навіщо гроші тратити.

Молодиця:

Милий, подивися, яке гарне намисто, я такого ще ніколи не  бачила , купиш?   

 Старий:

Мила, та ти й без цього гарна, краще купи картоплю, наліпимо вареників з сиром, та шкварками, та як сядемо… (Виходять)

Танець Вареники.

 

Ведуча (дитина 1) :

А зараз на ярмарку будем веселитись.

У веселу гру пограймо,  Проню та її кавалера зустрічаймо.

 

Гра  « Лавата»

(Вихід під музику Голохвастого і Проні з віялом і платком,  Цілують одне одного)

 

Ведуча (дитина 2):

Та ви погляньте, власною персоною 
Сам Голохвастов зі своєю Пронею. 
Ведуча (дитина 1):

Тільки сьогодні, на нашому ринку 
Можна купити дешево свинку. 

 

Голохвастов:

Нелегке це діло! (чухає лоба) 
Нешкідливе щоб було і щоб добре їло. 
Дитина:

Ось купуйте поросятко — розумненьке, як дитятко! 
I рахує, i читає й телевiзора вмикає! 
Я б його не продавала – 
Телевізора зламало. (кричить порося)
Голохвастов:

Буду брати! 
М-м-м-м , ой яке хороше, 
Нарешті подобрав. 
Проня, де мій гаманець? 
Проня:

На! Тримай! (віддає гаманець) 
Голохвастов:

Беріть, пані, гроші. А з якого ви села? 
Дитина:

З Дроздовичі. 
Голохвастов:

Забирайте їх назад,  Я дроздовицьких поросят і даром не візьму! 
Дитина:

Тож назвіть причину? 
Голохвастов:

Та я ж з вашого села маю вже дружину! 
Проня:

Щось бачу з вас продавці такі собі. 
Голохвастов:

Проню, а може перевірити їх у конкурсах? 
Проня:

Точно, оце ти придумав чудово, мій дорогенький. 
Переможцям приз смачний ми підготували. 
Ми про нього, любі, вчасно подбали. 
Нумо відгадайте, що за приз! 
Голохвастов:

Місився, ліпився, в окропі опинився 
В маслі купається, своєї черги дожидається. 
Всі: Вареник! 
Проня:

Шановні чернівчани, продавці і покупці, зараз ми  перевіримо ваших батьків. 
Голохвастов: Для цього нам потрібно два батька. 
(Справжній козак повинен з’їсти і наїстися вареників. 
Отже, конкурс для тата і донечки «Хто швидше з’їсть вареники». 
Викликаємо 2-3 батька, донечка годує свого тата варениками, хто перший покаже порожню тарілку – то й і переміг.)
Проня:

Я бачу, ви дуже моторні, а нам час їхати на Сорочинській ярмарок. До зустрічі!

Дитина:

Наш щедрий край, багатий край 
Старі прикмети має: 
На рушникові коровай 
Гостей своїх вітає. 
 

Дитина:

Ще здавна люди хліб і сіль 
Підносили гостинно, 
Лунає пісня звідусіль, 
Зібралась вся родина.

Пісня: «Як пішла я на базар»

Ведуча (дитина 1):     

Чого тут тільки немає на ярмарку. Всі показують свою  майстерність.

 

Продавець:

Дивуйтесь, купуйте, але не баріться.

Краса – то яка – підійдіть, подивіться!

Яка то робота, які - то узори!

Оця вишиванка пасує дівчатам,

А ці сорочки до лиця вам, хлоп’ята.

Для вас готували прекрасні майстрині.

Ось ці пояси – і червоні, і сині.

 

Продавець :

Підходьте сюди, жінки та дівчата,

Красиві хустини можна придбати.

Усі кольорові, барвисті, шовкові.

І підійдуть до любої обнови .

Танець з хустками

 

Ведуча (дитина 2) :     

Ось козаки ідуть. Цікаво про що вони розмовляють.

 

Козак 1:  Що ти, брате, так збілів, що з тобою сталось?

Козак 2 :  Та, за мною сто вовків через став погналось!

Козак 1:   Та невже їх було сто? Де їх стільки взялось?

Козак 2 :  50 звернуло вліво, 50 – зосталось.

Козак 1 :  А може їх було 10?

Козак 2:   10 теж багато.

Козак 1 :  Та скільки ж точно їх було?

Козак 2 :  Я не повертався,  одного побачив і до тебе примчався.

Козак 1:  Не переживай, ти в безпеці, краще веселих пісень заспіваємо.

 Пісня: «Ой там на веселім базарі»

 

(виїжджає хлопець на коні)

Хлопчик :   

Який гарний ярмарок, ого, може я щось придбаю, але спочатку мені потрібно знайти коваля, зараз його я пошукаю.

Гей, ковалю, коваленку,

Підкуй мені кониченька.

Щоб по каменю скакав

І копитце не збивав.

А чи можеш підкувати мого коня?

Коваль:    

Підкуємо кого треба і коня й самого тебе.

І ледачого й старого , і брикастого , й молодого,

І сірого, й вороного.

Так ,щоб швидко бігли ноги.

На копита їм підкови,

Є й підківки на підбори

До твоїх копит, козаче,

Ти станцюєш, кінь – заскаче.

 

Хлопчик:

Ох, як сяду на коня вдосталь на катаюсь,

Потім з друзями разом гратися збираюсь.

Гей, старі та молоді, слухайте усі сюди.

Виходьте всі швиденько у гру пограємось цікавеньку

Народна гра «Їду , їду на коні…»

Дитина :    

Осінь принесла дарунків багато .

А найкращий дарунок ярмаркове свято.

Уже в осінньому саду гуляє листопад

І літо не в цьому році не вернеться назад.

 

Дитина:    

В шатах розкішних дерева стоять,

Золотом їхнім прикраси горять.

Буйні вітри , що примчались здаля,

Ніжно розчісують коси гілля.

Пісня «Вміє Осінь малювати» муз М. Лисенко

 

Дитина:     

Листя жовте і червоне

Легко з дерева спадає,

Мов метелик на долоні

З тихим шелестом злітає.

 

Дитина:

До нас на довгій мокрій ніжці
Дощик скаче по доріжці.

У лужку – дивись, диви! –
Він пускає бульбашки.

Пісня «Дощик» А. Мигай (Оркестр- гурток)

Ведуча(дитина2):    

А ось і сім’я Кайдашів. Омелько та його дружина Маруся, або ще називають її Омельчиха.

Пісня «Омелько»

Омелько:    

Так, так, так у мене у Омелька,

Сімейка чималенька,

Усі хочуть, їсти, пити.

Треба посуд їм купити.

Маруся:

Купи кожному по мисці: Карпові – велику, Лавріну– меншу, Мотрі – маленьку, а Мелашці – найменшу.  Хоча невісткам  за те, що вони зі мною сваряться я взагалі б нічого не купила.

Омелько:

Ти ба, терлась коло панів і набралась від них трохи панства. Не дивись так на мене бо від твого погляду аж молоко кисне.

Маруся:  

Тоді не забудь купити ще й сорочку, черевики, штанці і рукавички. А я піду подивлюся за калиною до чаю.

 

Продавець:

Беріть і калину, і червоні коралі,

Ці ягоди небо і сонце ввібрали.

Напоїть матуся калиновим чаєм,

Хворобу ураз, як рукою знімає,                                      

Таночок дівчат з калиною

Омелько:

Як гарно дівчатка затанцювали, я хочу ще веселощів, може завдяки танцям розтопиться льодяне серце баби Марусі-Омельчихи.

Маруся:

Я б дуже хотіла подивитись, як вміють танцювати дівчата-чернівчанки разом із хлопцями-козаками.

Парний танок «Викрутаси»

 

Маруся:

А подивись діду, там ще й Гриць заснув.

Гриць:           

Га! Що! Та я не спав!

 

Омелько:   

То вставай, Грицю, до роботи                           

Оркестр « Грицю , Грицю до роботи»

 

Маруся: 

Оце так ярмарок  скільки всього вродило. І овочі корисні й фрукти солоденькі. Я знаю, що відомі художники любили змальовувати з них натюрморт.

 

Омелько:      

А що таке натюрморт ?

 

 (виходить дитина з репродукцією натюрморту)

Дитина :     

Якщо бачиш на картині чашку кави на столі.

Або сік, компот в графині, чи троянду в кришталі,

Або дуже гарну вазу, або грушу, або торт,

Або все оце відразу – знай, що зветься натюрморт.

Омелько :    

Діти, покажіть мені, як робити осінній натюрморт?

Гра « Склади натюрморт»

Маруся: 

На доброму ярмарку ми побували,

Одні - продавали, інші – купували,

Співали, сміялись та жартували.

А ще усі разом ми танцювали.

Омелько:

Наш ярмарок закінчується.

Ми бажаємо вам, щоб завжди

На ваших столах був достаток.

Щоб було, що продавати,

А головне за що купувати.

Маруся: 

І, як годиться, люди з ярмарку йдуть не з пустими руками.  А завжди щось несуть у торбині.

 (роздача пакуночків із солодощами, стають на загальне фото)