Чи легко бути дорослим? (За казкою Г.К. Андерсена "Снігова королева")

Чи легко стати дорослим?

 (за казкою Ганса – Крістіана Андерсена «Снігова королева».

Читаємо по-новому).

Казки Андерсена відомі нам усім із дитинства. Шкільний курс «Зарубіжна література» теж виділив вдосталь часу і зусиль для тлумачення і знайомства із творами великого данського казкаря: «Снігова королева», «Соловей», «Гидке каченя», «Дюймовочка», «Стійкий олов’яний солдатик», «Дикі лебеді» - всі ці неперевершені перлини жанру у різні часи і в різних Програмах були досліджені і популяризовані всілякими методами і прийомами.  Звісно, було що і досліджувати , і вивчати, бо в цих казках, як у абетці: і добро, і зло, і краса, і потворст во,  і… багато інших чеснот та людських недоліків, які метафоризовані та трансформовані у неперевершених андерсеновських  казкових героїв.

Поява у новій Програмі із зарубіжної літератури(5 клас НУШ) казки Г.-К. Андерсена «Снігова королева», яка замінила присутню довгий час (із 2012р.) казку «Соловей», змусила не тільки згадати уже знайомих героїв, сюжет, композицію та проблеми твору, але й підштовхнула до думки побачити щось нове, раніше приховане. Бо для того і створюють митці свої шедеври, щоб у майбутньому читачі мали змогу відшукати і побачити тут щось нове, актуальне для даного часу.

Спробуємо розглянути казку «Снігова королева» і її героїв під іншим кутом зору.

Як справжній казкар, не всі письменники можуть бути казкарями, Андерсен був блискучим психологом. Історія  Кая і Герди  - це не тільки історія чарівної мандрівки в  царство Снігової королеви, боротьби  Добра і Зла, без якої не минає жодна казка, як народна, так і літературна, це ще і психологічне дослідження дорослішання дітей, входження їх у нові взаємини, нові відносини із навколишнім світом, ті проблеми, які неминуче з’являються у підлітків та молоді, коли вони хочуть бути самостійними, незалежними, дорослими.

Перед нами хроніка життя двох янгольськи гарненьких дітей – Хлопчика і Дівчинки , які живуть у великому місті, не бачать батьків, бо ті зранку до ночі працюють, бажаючи забезпечити своїх дітей (дуже сучасно). На щастя, у родині дівчинки є бабуся, яка піклується та доглядає обох. Окрім  фізичної  турботи  (їсти, спати), бабуся дбає і про духовне для Кая і Герди : вона розповідає їм казки, допомагає доглядати за садочком у ящику на балконі, де вони вирощують зелень і квіти “ горох спускався з ящиків додолу, а троянди простягали довгі гілочки, вони заглядали у вікна і перепліталися між собою”.

Діти чудово гралися у імпровізованому садку, “батьки часто дозволяли хлопчикові і дівчинці ходити в гості одне до одного по даху”, бо інакше “треба було спуститися на багато-багато східців вниз, а потім зійти на стільки ж східців угору”. Дорослі не обмежували свободу дітей, жаліли їх, а як інакше? Через постійну відсутність, вони так мало приділяли їм часу, що іноді не встигали  помітити, як Кай і Герда виростали.

Одного разу від бабусі діти почули про холодну красу Снігової королеви. А у казці з'являється образ сніжинки, крижаних візерунків, якими вкривається взимку вікно. Діти ж звісно бачили і сніжинки, і крижані візерунки, які були схожі на квіти у їхніх горщиках. Але навідміну від квітів, ці сніжинки були лише красивими, мали правильну геометричну будову, виблискували у сяйві світла, та не могли зігріти, дарувати ніжність дотику чи аромат. “ Сніжинка зненацька почала рости все більше та більше і стала раптом молодою жінкою, закутаною в найтонший білий серпанок, зітканий немов з мільйонів зірчастих сніжинок. Жінка була така прекрасна та ніжна, але з криги, з сліпучої, іскристої криги… Очі блищали, як дві ясні зірки, але не було в них ані спокою, ні тепла”.

Вперше маленький хлопчик задумався, що в житті не все то є  золото, що блищить, не завжди видиме відповідає очікуваному. Зі змісту казки ми бачимо, що це нове відкриття налякало Кая, він не хоче сприймати його як данність – і тому перший протест хлопчика проявляється у бажанні якнайшвидше знищити, позбутися цьго відкриття: “Я її[Снігову королеву] посаджу у теплу піч і вона розтане”. Але бабуся, мудра бабуся знала, що так не вийде, крок на шляху до самостійності уже зроблено, і це є невідворотнім, тому вона лише  ” погладила його по голові і почала розповідати щось далі ”.

Незначним випадком у житті героя, автор підводить читача до думки, що все має прихований смисл, і не можна сприймати те, що відбувається однозначно. Він звертається до читача, як маленького, так і дорослого, а ми знаємо, що Андерсен часто писав свої казки саме для дорослих, тому кожна з них несе глибокий філософський підтекст з підказкою – бути уважним, бачити у побаченому непомітне, прислухатися, досліджувати, не боятися помилитися.

Саме тому з'являється  Дзеркало. Дзеркало – спосіб побачити реальний світ, портал у реальність. Недарма  його зробив сам Сатана. Чарівне дзеркало у вигляді скалок потрапляє в очі, серця людей, ним замінюють скельця окулярів і шибки вікон. Омана спадає. Зло, вади людського суспільства стають очевидними для багатьох людей. “ Все хороше й прекрасне в ньому зменшувалося, майже зникало, а все погане й огидне впадало в око і здавалося ще гіршим”. Те, що намагалися приховати – показується з підкресленою яв'ю. У світі реальності не завжди чесноти домінують, а добро може бути і маргеналом. Так буває,  що ми видаємо бажене за реальне, живемо ілюзіями, залишаємося інфантильними до кінця життя. Прозріння у дорослому віці зазвичай обертається на трагедію. Романтики намагалися якнайдовше рятувати від такого прозріння дитину: ось чому добрий чарівник ( діти ж знають, що його не існує) приносить подарунки  під ялинку.  Ми говоримо, що треба якнайдовше вірити у казку, тобто якнайдовше жити ілюзіями. Але за будь-яких умов прозріння настане. Питання : зараз чи  пізніше?

Кай перестав вірити у казку у той самий час, коли скалки сатанинського дзеркала потрапили йому в око і в серце. Він став іншим, змінився у поведінці, у ставленні до Герди і бабусі, грубіянив, дражнився. Зухвалість, нахабство, непокора, неприйняття звичайного, зверхність – ось всі прояви підліткової психології. Йому соромно дружити з Гердою, бо дитяча любов і дружба – нецікаві; маючи гострий розум, він демонструє словесну перевагу у підборі прізвиськ, обрАз, їдкої іронії, дивуючи навіть дорослих, не те, що дітей.  Світ, у якому жив Кай, світ бабусиних казок, тепла, смачної випічки, квітів у гощиках – йому затісний. Кай, подорослішавший Кай, прагне досліджувати інший світ – світ, де є прагматизм, свобода, самостійність рішень.  Він не катає більше Герду на санчатах, його розваги стають екстремальнішими ( прив'язує дитячі санчата до великих дорослих саней), він годинами милується симетричною красою сніжинок  під збільшувальним склом, його ваблять рух і швидкість.

Як пташенята полишають своє гніздо, так і Кай полетів за саньми Снігової королеви. Ви думаєте, йому було не страшно? Хоча Кай вважав себе  сміливим і уже дорослим хлопцем, він злякався, йому було страшно, “Кай голосно закричав, але ніхто не почув його”.

Байдужий, холодний, жорстокий дорослий світ прийняв Кая у свої обійми ( у казці це шуба Снігової королеви), закутав пусткою і безвихіддю, наче шуба Снігової королеви. Як хочеться нам іноді стати дорослими раніше,  ніж прийде цей назначений час. Біжимо навипередки, пробуємо те, що не дозволяють, обпікаємо пальці, збиваємо коліна, кричимо від безсилля і самотності і так хочемо повернутися назад у дитинство, у казку. Але зась…

Далеко від дому Кая палац Снігової  королеви. У ньому холодно і самотньо. Все до чого прагнув герой – отримав: його оточує блиск  Північного сяйва, абсолютна довершеність крижаних фігур, самостійність у прийнятті рішень(він складає слово «вічність»), ніхто не нав'язує йому ніяких думок, бо тут він один – це і є ознаки дорослості. Але чи просто справляться з ними вчорашній дитині? Звісно, що ні! У своїй новій реальності Каю холодно, боляче, незатишно, страшно.

Ми забули про Герду. Що ця щира, мила, тендітна дівчинка? Вона вперто бореться за своє маленьке щастя.  Кай для неї і названий брат, і єдиний друг, і хлопчик, за яким болить її велике серце. Герда наполеглива і віддана,  “їй підкоряються і люди, і тварини”. Сила її серця безмежна.

Герями казки мож вважати не тільки матеріалізованих героїв: Герда, Кай, Маленька розбійниця, Олень тощо, а й символічних, таких як Любов, Щастя, Пам'ять, Час, Минуле, Майбутнє.  І хоча про цих  метафоричних героїв не сказано жодного слова у тексті казки, але вони наскрізно втручаються у сюжет, підштовхують до дії, змушують змінюватися.

Наприклад, Час – невпинний, невблаганний, герої постійно женуться  за ним: Герда, шукаючи Кая, річка, яка несе її у невідомість, круговерть сніжинок, сни, що постійно змінюються у палаці Принца і Принцеси, Ворон, який заявляє про свій поважний вік. У часовому коловороті біжать години, дні, місяці, змінюються пори року. Перед цим людина безсила. Час – категорія вічності. Ось чому Каю так і не вдалося скласти слово «ВІЧНІСТЬ», бо насправді ще нікому із живих істот не вдалося стати безсмертним, зупинити Час. І хоча Кай і Герда, повертаючись додому, “  піднялися знайомими сходами і ввійшли в кімнату, де все було по-старому, - і годинник так само відбивав «тік-так», і стрілка рухалась по циферблату.  Але, коли Кай і Герда входили в низенькі двері, вони помітили, що за цей час виросли”.

Як бачимо, у житті все змінюється, не  може у майбутньому бути абсолютного повторення минулого. Діти виросли, подорослішали, отримали життєвий безцінний досвід у вирі пригод, випробування і самого життя. “ Холодну, величну красу володінь Снігової королеви вони забули, як важкий сон”. Пам'ять для того і існує,  щоб виокремлювати і зберігати як головний скарб найважливіше. Прочитавши казку, ми зрозуміли, що скарбом для героїв виявилися не багатства Снігової королеви, не коштовності її скринь, а Любов, справжня Дружба, Вірність, Відданість. Ось ці чесноти і є вічними.

Маркування кодів, символів, понять у казці Андерсена  подається ненав'язливо, але змушуючи уважного читача ще і ще раз повертатися до прочитаного.

Читайте твори світової літератури, читайте казки , переймайте досвід казкових героїв, навчайтеся у них. Цей досвід – безцінний.

Страх Людмила Михайлівна, учитель-методист Прилуцького ліцею №6 Чернігівської області та учні 5-х класів.

                         Список літератури:

1. Закон України "Про освіту"
2. Закон України «Про повну загальну середню освіту»
3. Концепція Нової української школи
4. Зарубіжна література. 5–6 класи. (Ніколенко О., Ісаєва О. та ін.). Чинна навчальна модельна програма із зарубіжної літератури.
5. Зарубіжна література: підручучник для 5 кл. Автор: Ольга Ніколенко, Лідія Мацевко-Бекерська, Наталія Рудніцька. Видавництво: Київ, «Академiя», 2022
6. Андерсен Г.-К. Казки: «Веселка», Київ, 1977.- с.103-127
7. Черепанова С.О. КУЛЬТУРОЛОГІЯ / ФІЛОСОФІЯ РОДОЗНАВСТВА - Ознаки спільності казки.
8. ІНТЕРНЕТ РЕСУРСИ: https://www.google.com/search?q=%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F&oq=%D0%B2%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F&aqs=chrome.
9. https://www.google.com/search?q=%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8+%D0%B4%D0%BE+%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BA%D0%B8+%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B0&sxsrf

.