ЧИСЛІВНИК: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета:

• навчальна: поглибити знання про загальне значення числівника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль; навчити відрізняти числівники від інших частин мови;
• розвивальна: здатність до логічного мислення, увагу; розвивати навички колективної та самостійної роботи; мовленнєві навички;
• виховна: виховувати шанобливе ставлення до рідної мови; до дружби.

Внутрішньопредметні зв’язки: графіка, орфографія, фонетика, культура мовлення.

Міжпредметні зв’язки: художня література, усна народна творчість.

Тип уроку: поглиблення знань, формування вмінь і навичок.

Один у полі не воїн.

Народна творчість

ПЕРЕБІГ уроку

І. Організація класу

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання (вибірково)

2. Підготовча вправа

• Знайдіть «зайве» слово.

1. П’ять, десятка, четвірка, десятина.

2. Однісінький, шестирічний, одинадцятий, подвійний.

3. Утричі, утроє, втрьох, троє, натроє.

4. Єдиний, один, заодно, одиниця.

3. Бесіда

• Які частини мови ми вивчили?
• За якими характеристиками ви розрізняєте частини мови?
• Що ви пам’ятаєте про числівник?

ІІІ. Повідомлення теми уроку. мотивація навчальної діяльності

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Комплексна робота з текстом

• Прочитайте текст. Дайте йому назву за темою. Замість крапок вставте слова, що відповідають морфологічним ознакам іменників.

Щасливий той, хто має вірного друга. Щасливий навіть той, хто, не маючи друга, живе поруч доброго сусіда. Є, так би мовити, різні виміри щастя.

Долю людини повторюють і слова, витворені нею. Є слова щасливіші на долю. Як і люди. Щасливцями, приміром, часто бувають іменники.

Ви запитаєте або й здивуєтесь: щоб іменники — та й щасливі?! У чому ж виявляється це іменникове щастя? Подумайте самі. Та краще сам скажу: щастя іменника хоча б у нерозлучності з числівником. Так-так, саме з числівником. Числівник завжди стоїть напоготові, щоб допомогти іменникам у вираженні кількості предметів. Вони — надійні друзі.

Ви знаєте, що іменник змінюється за … та … і має …Ось у реченні Хлопчик посадив деревце слово хлопчик належить до іменників чоловічого роду. Це також форма називного відмінка однини. А слово деревце … роду, стоїть у … відмінку однини. Якщо перетворимо це речення на речення Хлопчики посадили деревця, то побачимо: будова речення синтаксично не змінилася, маємо ту саму кількість членів речення і до того ж тієї самої граматичної природи. Залишився той самий відмінок іменників, проте змінилося число. Іменники хлопчики і деревця позначають не один предмет. Скільки ж предметів? Точно не сказано. Відомо лише, що тут не один хлопчик і не одне деревце. Їх більше, ніж один.

В українській мові розрізняють граматичне число: однину і множину. Однина — це один предмет. Множина — не один предмет, а більше. Але ця кількість мислиться неозначено. Як же виразити мовними засобами точну кількість предметів?

Кількість предметів позначають числівники. Тільки вони роблять це найдосконаліше. Можна безмежно перетворювати подане речення, вказуючи на різну кількість предметів. Отакі-то числівники!

В українській мові запроваджено суворий порядок розташу­вання числівників та іменників. Це найближчі сусіди. Числівник стоїть попереду, позаду — іменник. Тільки в цьому разі числівник виражає точну кількість: Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися (Т. Шевченко).

Сила числівника зменшується, коли його ставлять після імен­ника. Тоді він також передає кількість, але кількість приблизну: Уперед біг невеликий хлопчик років восьми (Панас Мирний).

Іменник і числівник утворюють тісну граматичну єдність. Настільки тісну, що вона оформлює один член речення. Наприклад: Три явори посадила Сестра при долині (Т. Шевченко); Говорили-шепталися дві топольки гінкі (Б. Олійник). У першому реченні сполука три явори є додатком, у другому реченні дві топольки — підмети.

Від іменника отримує числівник граматичні значення. Але багато дечого він уже втратив. Наприклад, майже всі числівники втратили граматичний рід і граматичне число. Щодо числа — то вони самі виражають кількість. Тому граматичне число зайве (За І. Вихованцем).

• Яку форму має прикметник широкії?
• Що ви дізналися про числівник?
• Як ви розумієте епіграф до уроку? (З одного слова не скласти пісню, одна людина не створить сім’ю, не збудує храм, не захистить свій народ. Тільки разом з коханою людиною, друзями, соратниками.)
• Чому автор уважає, що мати друга — це щастя? (На світі важливо з кимось ділитися, комусь допомагати, когось розуміти, тоді ми самі змінюємося, стаючи цікавішими, сильнішими, розумнішими.)
• Чи є у вас друг?
• Чи вмієте ви бути другом?
• Що означає бути другом?

2. Опрацювання теорії за підручником

• Систематизуйте відомості про числівник за характеристиками, визначеними на початку уроку: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

3. Так буде українською

Котра година? Визначати години доби треба тільки порядковими числівниками, а не кількісними.

Словники подають єдине правильне визначення часу за частинами години з прийменниками на (перша половина години), за, до (друга половина години): пів на дев’яту, за десять сімнадцята або десять до сімнадцятої (скорочені вислови від «за десять хвилин буде сімнадцята година» або «десять хвилин залишилось до сімнадцятої години»). Половина години передається однаково прийменниками на й до з відповідними порядковими числівниками: пів на дев’яту й пів до дев’ятої.

З української класичної літератури ми звикли сприймати числівники порядкові з прийменником о як позначення точного часу доби: «О п’ятій годині ми виїхали з монастиря» (М. Коцюбинський).

А як передати українською мовою неточні визначення? Тут слід поширити значення порядкового числівника з прийменником на. Ми говоримо: «П’ять хвилин на п’яту». У словнику Б. Грінченка читаємо: «Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю» (За словником).

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Розподільна робота (самостійно)

• Запишіть числівники у дві колонки: кількісні й порядкові. Слова, що є іншими частинами мови, не записуйте.

Три, сотий, сімдесят, восьмеро, двійка, другий, одна друга, сорок п’ять, шістнадцять, двоє, роздвоїти, сімдесят четвертий, сьомий, чотири дев’ятих.

• Чи можна записати цифрами числівники? А слова інших частин мови з числовим значенням?
• У числівниках п’ять і сьомий назвіть кількість букв і звуків. Поясніть їхній правопис.

2. Дослідження-аналіз

• Прочитайте. Доведіть, що це текст.
• Яким є зв’язок речень — паралельний чи ланцюжковий?

Сім — божественне число (В,в)сесвіту. Це число найчастіше пов’язане з (В,в)еликою (В,ве)дмедицею ((В,в)еликим (В,в)озом) у різних культурних традиціях.

Сім днів у тижні, (В,в)еселка має сім кольорів. Музична гама також складається із семи звуків. За слов’янськими звичаями родину треба знати до сьомого коліна.

Число сім є часто вживаним у фразеологізмах. Фразеологізм не просто стійке сполучення слів, не тільки мовний і стилістичний засіб. Фразеологізм — це конструкція, яка передає особливості світосприйняття народу, є відбиттям його культури.

У стійких висловах сім позначає:

• далеку відстань у часі та просторі (аж за сьомим морем, до сьомого коліна);
• виваженість перед виконання дії (сім разів відміряй, а один раз відріж);
• виснажливу, надривну працю (до сьомого поту);
• замріяність, наївність (на сьомому небі);
• неповноту розуму (без сьомої клепки);
• нісенітницю (сім мішків гречаної вовни);
• безвідповідальність, непостійність (сім п’ятниць на тиждень);
• покарання (сім шкур спустити) тощо.

• Знайдіть числівники, з’ясуйте, яким членом речення вони є і які їх морфологічні ознаки.
• Для числівника сім запишіть ті форми, яких немає в тексті.
• Знайдіть і поясніть орфограми у виділених словах.
• З’ясуйте лексичне значення виділених слів.

(Велика Ведмедиця, або Великий Віз — сузір’я північної небесної півкулі, складається з семи великих зірок та 80 малих).

• Чи можете ви сказати, що знаєте свою родину до сьомого коліна?
• Як ви гадаєте, чи пов’язаний епіграф уроку з поняттям роду людини?

3. Дослідження-порівняння

• Прочитайте числівники, правильно наголошуючи їх.
• З’ясуйте відмінності в числівниках. За якими ознаками ви будете це робити?

Сорок, сорок один, чотири, одна четверта, одинадцятий, сотий, чотириста, чотирнадцятьох, вісімдесят.

4. Спостереження над мовним матеріалом з творчим завданням

• Прочитайте. Поясніть значення фразеологізмів. Чи є в них числівник? Які їхні морфологічні ознаки?

1. Міряти однією міркою. 2. Як дві краплі води. 3. У три шиї. 4. У чотирьох стінах. 5. П’яте колесо до воза. 6. Ні шість ні п’ять. 7. Під сімома замками.

• З одним фразеологізмом (за вибором) складіть речення.

5. Культура мовлення

• Виправте помилки в реченнях.

1. Урок почнеться в одинадцять годин. 2. Без п’ятнадцяти дванадцять буде велика перерва. 3. До пів третьої треба бути вдома.

• З’ясуйте синтаксичну роль числівників у відредагованих реченнях.

VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

1. Робота з таблицею

• Доповніть таблицю необхідними відомостями і прикладами.

VІІ. Підбиття підсумків уроку

1. Рефлексія

2. Оцінювання знань, умінь і навичок учнів

VІІІ. Домашнє завдання

• Вправа з підручника.
• Запишіть правильно час доби: 8.10; 9.45; 10.55, 12.30, 13.15.