Читання мовчки. "5 картин Катерини Білокур"

Читання мовчки

8 клас

5 картин Катерини Білокур, які знає увесь світ

   Катерина Білокур є представницею “наївного мистецтва”, до якого належить група художників, які не здобули академічної освіти, проте стали частиною загальної художньої історії.

Картина “Натхнення” художника М.Малинка, на якій зображена Катерина Білокур за роботою

   Художниця протягом усього життя виборювала право малювати. Її біографія, ймовірно, могла б стати сюжетом до голлівудського фільму. Адже до школи Катерина Білокур не  ходила, училась писати й читати самотужки.

   У дитинстві збирала з печі вуглинки й розмальовувала стіни, потайки забирала олівці брата й прикрашала квітами зошити. Коли подорослішала, замість того, щоб займатися хатньою роботою, тікала в поля й малювала – часто на звичайному полотні, яке прала, аби малювати знову. Пензлики робила сама, фарби також із настоїв буряка, бузини, калини. Усе сама, ніхто не вчив.

   Пізніше, через відсутність атестата, Катерина Білокур не змогла вступити до художнього технікуму, вона навіть залишила на подвір’ї закладу свої роботи, та, на жаль, вони не переконали приймальну комісію. Сватам відмовляла, бо гадала, що через сімейні клопоти не зможе малювати, а в 34 роки, наслухавшись докорів батьків, вирішила втопитись. На щастя, її вчасно побачила мати й зупинила, та невдала спроба самогубства в крижаній воді до кінця життя давала про себе знати болями в ногах.

   Добра й пробачлива Білокур переживала  труднощі з гідністю все своє життя. Навряд чи вона могла мріяти про те, що такий, всесвітньо відомий художник, як Пікассо, назве її генієм. Це сталося, коли Катерині виповнилося більше 50-ти років. Але до цього, простій селянці Катерині, довелося багато через що пройти.

“ЦАР-КОЛОС” (1949)

“БЕРІЗКА” (1934)

“КОЛГОСПНЕ ПОЛЕ” (1948-1949)

   1954 року на Міжнародній виставці в Парижі три картини Білокур: “Цар-Колос”, “Берізка” й “Колгоспне поле” – були внесені до експозиції радянського мистецтва й принесли їй світову славу.

   Саме на цій виставці її картини побачив Пабло Пікассо, який був вражений талантом української художниці. Він сказав: “Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ!” Він порівнював Катерину з іншою великою художницею-самоучкою – Серафін Луїз із Сандлі.

“ПІОНИ” (1958)

“НАТЮРМОРТ З КОЛОСКАМИ І ГЛЕЧИКОМ” (1958-1959)

   Наразі творчість Катерини Білокур належить до найкращих надбань української культури XX століття.

Запитання до тексту:

1. До основних особливостей «наївного мистецтва» належить …

а) відсутність професійної освіти;

б) використання пастельних кольорів;

в) брак оригінальності та самобутності.

2. Хист до малювання в Катерини Білокур прокинувся ще в …

а) дитинстві;

б) юності;

в) літньому віці.

3. Катерина Білокур  …

а) училася живопису в знаних європейських художників;

б) була самоучкою;

в) навчалася в академії.

4. Піч та зошити дівчина розмальовувала …

а) геометричними фігурами;

б) портретами родичів;

в) квітами.

5. Для виготовлення фарб художниця використовувала …

а) хімічні сполуки;

б) емульсії;

в) природні барвники.

6. Катерина Білокур не змогла вступити до художнього технікуму, бо …

а) не було бажання;

б) забороняли батьки;

в) не мала атестата.

7. Дівчина відмовляла сватам, бо …

а) була з бідної родини;

б) виходити заміж забороняли батьки;

в) думала, що через сімейні клопоти не зможе малювати.

8. Невдалій спробі самогубства Катерини зарадила …

а) бабуся;

б) мати;

в) сестра.

9. Генієм назвав Катерину Білокур …

а) Пікассо;

б) Леонардо да Вінчі;

в) Сальвадор Далі.

10. Визнання Катерини Білокур як талановитої художниці сталося, …

а) коли їй виповнилося більше 50-ти років;

б) коли вона була ще юною;

в) коли вона жила за кордоном.

11.У тексті наявні ознаки … стилю мовлення

а) наукового;

б) публіцистичного;

в) художнього.

12. Що, на вашу, думку, є спільним у картинах Катерини Білокур? Чим вони особливі?