Олександрійська міська рада

Управління освіти, молоді та спорту

Науково-методичний центр

НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів №19-

ДНЗ «Лісова казка»

 

 

 

Людмила Власенко

 

Читати - легко, читати - цікаво,

читати – сучасно

 

Посібник

 

 

 

 

Олександрія - 2020

Власенко Л. Читати – легко ,читати – цікаво , читати – сучасно. Посібник/ Власенко Людмила Іванівна – Олександрія, 2020. – 46с.

 

Посібник складається з двох частин. Теоретична частина розкриває значення та роль книги у світі та державі, вклад науковців і педагогів-новаторів у подолання проблем з розвитку навичок читання. Висвітлює шляхи формування читацьких, мовленнєвих, комунікативних навичок у середовищі Нової української школи. Ілюструє прийоми роботи, які забезпечують якісне читання, стимулюють до свідомого засвоєння змісту прочитаного, розвивають творчість, активність, відповідальність, інноваційність мислення.

Практична частина містить конспекти уроків позакласного читання та позакласного заходу, проєктну роботу, які поєднують класичні й авторські освітні стратегії формування життєвих і навчальних компетентностей учнів, сприяють реалізації поставленої мети.

Матеріал рекомендується для вчителів початкових класів, вихователів ГПД, бібліотекарів, батьків і всієї шкільної команди, яка зацікавлена в розв’язанні читацької проблеми.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Посібник розглянуто та схвалено на засіданні ради науково-методичного центру управління освіти, молоді та спорту Олександрійської міської ради (протокол від__________ №___)

 

ЗМІСТ

ЧИТАННЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ……4

І. ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ ЗАСОБАМИ ЧИТАННЯ…………….6

1. Роль книги у становленні дитини як особистості школяра………………………….6

2. Значимість читання для формування наскрізного досвіду…………………………..8

3. Проблема читання в контексті Нової української школи…......................................10

4.Досвід упровадження сучасних освітніх стратегій для забезпечення якості читання…...........................................................................................................................11

ІІ. ЧИТАТИ ЛЕГКО, ЦІКАВО ТА СУЧАСНО………………………………………..14

1.Ілюстрація досвіду використання освітніх стратегій для формування читацького інтересу…………………………………………………………………………………...14

2. Конспекти уроків з позакласного читання…………….…………………………….16

3. Конспект позакласного заходу……………………………………………………….27

4. Творчий проєкт з літературного читання……………………………………………34

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...........37

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА…………………………………………………………….39

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………..40

Додаток А. Орієнтовний план проведення батьківських зборів ……………………..40

Додаток Б Зразок анкети для батьків…………………………………………………...41

Додаток В Методитчні матеріали для формування читацьких компетенцій………..42

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Без пристрасті до книжки

людині недоступна культура сучасного світу,

 інтелектуальне та емоційне вдосконалення. 

В.О. Сухомлинський 

 

ЧИТАННЯ ЯК НЕОБХІДНА УМОВА НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ

 

Усвідомлюючи важливість змін, пов’язаних із реформуванням освітньої галузі, зазначимо, що одне із пріоритетних завдань школи – забезпечення підготовки дитини до самостійного суспільного життя на основі принципу «життя як навчання впродовж життя».

Саме на нього орієнтує вчителя Державний стандарт початкової освіти як необхідну умову для всебічного розвитку дитини її талантів, здібностей, компетентностей, наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб [2].

Однією із десяти ключових компетентностей Нової української школи є:

«Уміння вчитися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема, через ефективне керування ресурсами й інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя» [6, с.11].

При цьому необхідно враховувати, що спільними для всіх компетентностей є уміння читати та розуміти прочитане, висловлювати думку усно та письмово, критичне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити; вирішувати проблеми; оцінювати ризики та приймати рішення, конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект; здатність співпрацювати в команді.

В умовах сьогодення школа переживає проблему читання як важливої соціокультурної практики. Чимало експертів і в нашій країні, і за кордоном наголошують на необхідності формування читацьких компетентностей.

Читання – один із основних засобів формування особистості, тому важливо сформувати в початкових класах технічний бік читання, уміння працювати з науково-пізнавальним і художнім текстом, забезпечувати максимальний вплив тексту на людину, яка зростає.

Зважаючи на зазначене, тема посібника «Читати – легко, читати – цікаво, читати – сучасно» є актуальною та відповідає важливим потребам сьогодення.

Мета роботи полягає в доведенні необхідності володіння учнями початкових класів навичками самостійного свідомого читання як важливої умови навчання впродовж життя, ілюстрації шляхів їх формування.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних завдань:

• розкрити цінність читання для формування наскрізного досвіду здобувача освіти;
• довести необхідність читання для самостійного навчання;
• обґрунтувати роль книги у становленні особистості;
• визначити методи формування читацького інтересу та досягнення якості читання;
• представити досвід роботи з означеної проблеми.

Обєкт дослідження – формування читацьких компетентностей як необхідної умови читання впродовж життя.

За предмет вивчення обрано стратегії досягнення успіху в читанні.

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ ЗАСОБАМИ ЧИТАННЯ

 

1.  Роль книги у становленні дитини як особистості школяра

 

Із розвитком суспільства розвивалася одночасно і книга, відображаючи в собі основні досягнення суспільства, вимоги історичної епохи. Вона стала частиною соціального прогресу, його складовим елементом, об’єднуючи в собі освітній, пізнавальний і комунікативний потенціал, важливим чинником формування людської особистості, її свідомості унікальним засобом, патріотичного, соціального, інтелектуального, естетичного, морального виховання, виховання цінностей.

Рукописні пам'ятки України – Русі IX — XIII ст. засвідчує розмаїття наукової, педагогічної, літературної спадщини. Книги навчали, виховували, їх високо цінували. Потреба у книгах була велика. Тому лише в Києві існувало три осередки писемної школи: Софійський, Печерський та Видубицький монастирі [5, с.36].

В усі часи книгу цінували як джерело знань, мудрості. Читання вважали обов'язком освіченої людини. «Велика бо користь буває людині од учення книжного. Книги ж учать і наставляють нас на путь покаяння, і мудрість бо, і стриманість здобуваємо ми із словес книжних, бо се є ріки, що напоюють всесвіт увесь. Се є джерела мудрості, бо є у книгах незмірна глибина. Якщо бо пошукаєш ти в книгах мудрості пильно, то знайдеш ти велику користь душі своїй.» — зазначав у літописах Нестор [8, с.36].

Учені, психологи, літературознавці шукали нові підходи до навчання грамоти та формування читацької діяльності дітей молодшого шкільного віку. Такими є визнані праці О.Потебні, І.Франка, О.Білецького, К.Ушинського, А.Макаренка, А.Виготського, Д.Ельконіна.

Варто зазначити, що прогресивні ідеї та методики для ефективного розвитку читацьких умінь учнів початкових класів належать В.О.Сухомлинському. Він вбачав, що насамперед слід пробудити в учнів інтерес до читання. До того як почати читати, дитина повинна почути читання батьків, учителя. Важливо переконати школярів, що читання є необхідним у житті.

Видатний педагог наголошував на тому, що в перші дні шкільного життя читання може стати для дитини важкою, втомливою справою, яку супроводжує безліч невдач. Мудрість учителя полягає в тому, щоб дитина ніколи не втрачала віру в свої сили, не впадала у відчай через невдачі [12].

Василь Олександрович був переконаний в тому, що чим раніше дитина оволодіє навичками читання, тим ліпше їй буде вивчати всі інші предмети. Невміння добре читати, створює великі труднощі у школярів при виконанні домашніх завдань, вони пасивні на уроках, приречено на розумову обмеженість і зубріння [13].

Сухомлинський В.О. говорив, що для того, щоб добре читати, потрібно володіти технікою читання. Адже досвід багатьох учителів переконує в тому, що саме високий рівень техніки читання є однією з найважливіших умов свідомого навчання, лише тоді книжка може відігравати велику роль у житті дитини.

Значимим є індивідуальне читання. Педагог стверджував, що індивідуальне читання має бути духовною потребою дитини. У школі в Сухомлинського кожен молодший школяр щотижня читав нову книжку. На його думку, це необхідна умова для вироблення стійкого вміння вільно читати та розуміти прочитане.

В.О.Сухомлинський хотів, щоб книжка увійшла в життя учнів і стала їх щоденною потребою. Виховання любові та поваги до книги є одним із найголовніших і найбільш складних завдань учителя. Світ книги дає можливість розширювати кругозір, здійснювати коригування характеру дітей.

На думку В.О.Сухомлинського, у початкових класах обов’язково треба створювати куточки книги, добираючи для дітей доступні та цікаві видання. А ще залучати батьків до домашнього читання.

Саме це допоможе сформувати науковий світогляд дитини, розвивати критичне мислення, виховувати кращі моральні риси, радість пізнання та щастя життя. Що особливо важливо в умовах упровадження ідей Нової української школи.

 

2. Значимість читання для формування наскрізного досвіду

 

Слід зазначити, що проблема розвитку навичок читання завжди була в

центрі уваги науковців, методистів та вчителів-практиків І.Т.Федоренка, І.Г.Пальченко, В.М.Зайцева, О.Я.Савченко, Н.Ф.Скрипченко, В.Б.Едігея.

Як одна з актуальних система вправ із формування навичок швидкого читання

вироблена І.Т.Федоренком. Вона впливає на якість запам’ятовування матеріалу. Цінність її в тому, що увага школяра спрямована не на сам процес, а на сприйняття прочитаного, враження від окремих слів інтегруються, тому легше сприймаються логічні, смислові зв’язки між ними. Це забезпечує якісне розуміння.

Технологія В.М.Зайцева визначає важливою частоту тренувальних вправ.

Автор радить: відпрацьовуючи навички читання, треба мати на увазі не швидкочитання, а читання в оптимальному темпі (від 120-150 слів за хвилину). На думку В.М.Зайцева, саме в такому темпі досягається найкраще усвідомлення учнями прочитаного тексту.

О.Я.Савченко акцентує увагу на необхідності комплексного підходу до вдосконалення й розвитку всіх якостей читання. Академік переконана, що усвідомленість залежить від правильності та виразності читання, а правильність – від темпу, рівня усвідомленості, при цьому виразність відображає якість навичок читання.

Надаючи великого значення впливу рівня розвитку техніки читання на загальний розвиток молодших школярів, Н.Ф.Скрипченко стверджувала, що діагностувати цю техніку необхідно за багатьма параметрами, а не тільки за темпом читання. Найважливішим у читанні вважала розуміння прочитаного [10].

Наукові дослідники в цій галузі з Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, О.В.Джежелей, О.М.Коваленко, А.А.Ємець вважають, що в роботі з розвитку навичок читання необхідно передусім ураховувати рівень підготовки дітей, з якими вони приходять до школи.

В.Б.Едігей багато років присвятив підбору вправ, щоб зацікавити дітей читати. Їх практичне застосування дало підстави зробити висновок, що тільки система, яка побудована на реалізації законів розвитку психіки, стимулюванні інтересу до читання дає результат» [3].

Професор О.Я.Савченко в посібнику «Методика читання в початкових класах» наголошує, що в змісті початкової освіти читанню належить особлива роль. Вона вважає, що цей предмет багатофункціональний. Його мета: формування в молодших школярів першооснов читацької культури, виховання особистості засобами художнього слова, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного.

О.Я.Савченко підкреслює значимість читання рідною мовою як потужного засібу виховного та розвивального впливу на особистість дитини, оскільки читання долучає дітей молодшого шкільного віку до скарбниці духовності та культури, літературних надбань українського народу та народів світу, сприяє моральному, естетичному розвитку. Також на всіх уроках читання відбувається комплексна, систематична робота із формування в учнів читацьких навичок, умінь працювати із текстом, з розвитку зв'язного мовлення.

О.Я.Савченко наголошує, що уроки класного та позакласного читання створюють передумови для формування самостійної читацької діяльності, літературного розвитку школярів, стимулюють творчість на основі прочитаного, розгляду живопису та життєвих вражень. Поринаючи у твір, учні збагачують, уточнюють, активізують свій словник, у них формуються світоглядні уявлення, поняття, уміння висловлюватись усно та письмово. Читаючи художні твори, дитина співпереживає з героями, мріє, розширює життєвий досвід, усвідомлює людські цінності, бажання їх наслідувати, розмірковує про внутрішній світ інших людей [10].

Видатний наукознавець наголошує, що значимим показником успішного школяра вважаються результати досліджень, які проводяться кожні три роки Всесвітнньою організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). При цьому об’єктом дослідження були обрані 15-річні діти, що живуть у різних країнах для визначення рівня їхньої інтелектуальної, математичної та природничо-наукової підготовки. Дослідження одержало назву «ПІЗА» Стаді». Аналізуючи результати, вчені визнали, що «успішними у житті є ті школярі, які виявляють інтерес до читання і вважають його важливим складником свого життя»[10].

Таким чином, науковці та педагоги-практики підтверджують важливість володіння уміннями читати в системі культурних надбань людини XXI століття, їх необхідність для формування наскрізного досвіду та цінностей.

 

3. Проблема читання в контексті Нової української школи

 

Діячка державної культури ВилегжанінаТ.І. зазначає, що одним із ключових показників успішного національного розвитку, конкурентоспроможності держави на світовому ринку є рівень культури та освіти кожного її громадянина. Головною ознакою, що визначає цей рівень, завжди було і залишається читання, яке можна розглядати як ключ до інформації [7].

Зідно з соціологічними дослідженнями, 80% українців зовсім не читають книжок. Хоча ще кілька десятків років тому, Україна входила до числа країн світу, в яких читають найбільше.

Як відомо, сучасне покоління, сформоване під впливом візуальної культури, а саме: телебачення, Інтернету, відеоігор. І воно не готове до наукових відкриттів, оскільки без читання ніколи не виникне логіко-аналітичне мислення, а лише — емоційно-асоціативне. Відеопродукція зафіксовується у свідомості й виконує роль візуальних символів на екрані монітора.

Таким чином, потрібен час, щоб покоління дітей не тільки оволоділо читацькими компетенціями, а й сформувало наскрізний досвід.

Саме на реалізацію цієї проблеми націлює нас Нова українська школа, розкриваючи значення читання. Концептуальні засади НУШ рекомендують для того, щоб залучити дитину до самостійного читання необхідно створити комфортне середовище, яке буде налаштовувати учнів займатися читанням упродовж тривалого часу.

Для оновлення освітнього формату читання пропонується комплексна вправа «Щоденні 5»: читання для себе, письмо для себе, читання для когось, робота зі словами, слухання. Вони мають унікальні можливості для формування читацького інтересу, розширюють словниковий запас, виховують потребу в читанні [9].

Отже, ці види вправ забезпечують тренування швидкості читання, мотивацію більше читати, висловлювати власну думку щодо прочитаного, формують правильну вимову, розвивають навички аудіювання тощо.

 

4. Досвід упровадження освітніх стратегій для забезпечення якості читання  

 

Якість читання характеризують такі ознаки: свідомість, правильність,

виразність, швидкість. Досягти їх можливо за умови сформованості читацьких компетентностей, зокрема: читацьких навичок, розуміння текстів різних типів та жанрів, літературної обізнаності, уміння давати особистісну оцінку прочитаного. Вони здійснюються поетапно та систематично. При цьому вчитель формує індивідуальну модель читання, яка залежить від завдань освіти, вікових особливостей учнів, їхніх запитів, інтересів, компетентностей та майстерності вчителя.

Багаторічний досвід роботи з учнями молодших класів дає підстави

стверджувати, що на початковому етапі формування читацької компетентності необхідно врахувати всі складові впливу читання на здобувача освіти.

Кожне нове покоління першокласників – інформаційно, комунікативно та

практично нове покоління. У їхньому житті з’являються інші вподобання: ґаджети, ігри та іграшки, улюблені герої мультфільмів, інтереси до книжок. Але завдання вчителя не змінюється, воно ускладнюється, бо за кожною сучасною дитиною стоять сучасні батьки, які по-своєму розуміють виховання, переваги смаків, захоплень і важливих чинників, які вплинуть на їхнє чадо та дадують у подальшому нові плоди. Результат виховання та формування навичок читання дитини залежить від співпраці вчителя з батьками. Краще ніж батьки, першокласника не знає ніхто. Тому вони повинні стати з учителем портнерами для спільного навчання та виховання дитини, залучення її до читання, роботи з книгою, паперового носія інформації.

Знайомство вчителя з батьками та дитиною можна розпочати з анкети. Вона надає інформацію про учня, його родину, місце книги в сімейних цінностях. Потім залучити батьків до спільних класних справ, облаштування освітнього середовища, проведення святкових ранків, ярмарків, екскурсій, облаштування куточків для читання. Але найважливіше – виробити спільні напрямки щодо навчальної діяльності дитини. Серед них слід відвести важливе місце формуванню вмінь читати.

Вчитися читати дитині не завжди легко. А окремим дітям і не хочеться. Це спонукає вчителя до пошуку дієвих шляхів навчання читанню. Варто виділити сучасні освітні стратегії за науково-педагогічним проектом «Інтелект України». Читання складів різних комбінацій під музичний супровід у різних темпах, чистомовок, скоромовок, читання за диктором, хором, читання з героями Черепахою та Сорокою. При цьому не обов’язково використовувати велику кількість різноманітних вправ для читання, важливо, щоб вони були результативними.

На перших етапах читання для заохочення, кроку до самостійності, пропонуємо дітям тексти з малюнками. Такі завдання стимулюють пізнавальні інтереси, мотивують до самостійності. Тексту не так багато, а обсяг достатній. Читаючи, дитина швидко переключається від букви до образу предмета, усвідомлюючи прочитане.

Коли вихованці вже оволоділи навичками самостійного читання, важливо утримати інтерес до книги, пізнання нового, мовленнєвого та комунікативного розвитку, аудіювання тощо. Підтримка в сім’ї забезпечує формування стійких навичок. Для цього проводяться спільні заходи для батьків та дітей.

Орієнтовний порядок проведення дитячо-батьківських зборів та зразок анкети для батьків побдано в додатку А та Б.

Наступним дійством для вихованців є «Посвята в читачі». У нашому закладі це традиція. Другокласників посвячують у читачі, ознайомлюють з бібліотекою. І це дає можливість самостійно обирати книжки для читання. А батьки залучаються до свята та дарують книги в цей особливий для дитини день, підтримуючи її та підкреслюючи важливість такого кроку в житті дитини.

Узагальнюючи вищезазначене, можна стверджувати:

• читання є необхідною умовою навчання впродовж життя;
• проблема читання є актуальною та потребує вирішення;
• формування всебічно розвиненої особистості базується на цінностях, які виховуються в процесі роботи з книгою, усвідомлення й аналізу прочитаного;
• Нова українська школа обґрунтовує роль читання для формування наскрізного досвіду, навчальних та життєвих компетентностей;
• якість читання базується на читацьких компетентностях, серед яких варто виділити читацькі навички, розуміння та оцінка прочитаного, літературна та жанрова обізнаність;
• свідомість, правильність, виразність, швидкість читання в гармонічному поєднанні становлять його якість.

Дієвими шляхами формування читацьких, мовленнєвих і комунікативних

навичок є створення комфортного освітнього середовища, партнерська взаємодія з батьками, впровадження сучасних стратегій читання, орієнтування та реалізацію пріоритетних завдань освіти.

Таким чином, читання було та залишається важливою складовою розвиненої особистості, формування культурних та життєвих цінностей людини, вміння усвідомлювати, критично осмислювати, оцінювати, співставляти різні сутності, прояви буття.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. ЧИТАТИ ЛЕГКО, ЦІКАВО ТА СУЧАСНО

 

1. Ілюстрація досвіду використання освітніх стратегій для формування читацького інтересу

 

Робота щодо формування читацьких навичок, інтересу до книги, виховання цінностей у процесі читання продовжується на уроках позакласного читання, під час організації та проведення командних, творчих проєктів, годин спілкування тощо.

На уроках позакласного читання в 2-3 класах, працюючи з текстами, було впроваджено авторський прийом «Прочитай – поділись, запитай – доведи, вислухай- зрозумій». Його впровадження зумовлено тим, що дітям подобається, коли слухають тільки їх, перебивають співрозмовників, мають гірше сприйняття на слух, ніж візуальне. Особливості його полягають у тому, щоб підготувати для окремих груп дітей різні тексти, об’єднані спільною темою. Перший текст читаємо спільний. Працюємо традиційно за змістом, робимо висновки. А потім кожна із трьох груп по черзі читає невеликий за обсягом твір. Інші групи дітей у цей час уважно слухають текст, а потім відповідають на запитання, які ставлять їм представники читацької групи. І так кожна група дітей виконує аналогічне завдання. У кінці уроку підсумовуємо всі 4 тексти за допомогою малюнків, прислів’їв.

Результативність даної стратегії читання в тому, що вона зацікавлює дітей читати, уважно тебе слухати, з’ясовувати зміст прочитаного (іншими – прослуханого). Кожен розуміє свою відповідальність за командну взаємодію. Спонукає шукати подібні невеличкі тексти для самостійного читання, переказувати прочитане та прослухане іншими, формує навички здобувати необхідну інформацію, сприяє вихованню любові до книги.

Такими змістовно-цінними текстами багата спадщина В.О.Сухомлинського. Крім навчальної мети, вони несуть виховну інформацію, яка так необхідна дітям молодшого шкільного віку.

Уже у 2-3 класах вирізняються діти, які бажають розширити кругозір власних знань. Їх цікавлять факти з життя рослин, тварин. Таким дітям батьки часто купують енциклопедії, щоб мати можливість задовольнити пізнавальні інтереси своїх дітей.

Учні діляться своїми знаннями з улюбленої теми, а в інших є нагода захопитися ідеєю можливого пізнання. На такі заходи школярі готують найцікавішу інформацію, щоб здивувати однокласників, підтвердивши розповідь ілюстрацією улюбленої книжки. Після такого повідомлення зростає кількість читачів цікавих, допитливих, повчальних книжок. А в бібліотечці класу та дитини з’являються нові книги.

Читаючи художні твори, учні із задоволенням створюють свої ілюстрації до прочитаного. Це розвиває не тільки моторику рук, але пам'ять, уяву, мислення, мистецькі смаки, що важливо для подальшого вміння вчитися.

Приходить час, коли діти вже бажають не тільки читати авторські твори, але й готові писати свої. Такі завдання починають виконувати вдома, коли в них є достатньо часу для творчої роботи, підготовки до візуального супроводу.

Залюбки учнівська аудиторія слухає складені твори однокласників. Теми для написання обговорюють, обирають спільно, колективно встановлюють правила слухання. Так дітям цікавіше працювати та їхнє дозвілля є корисним.

Проєкти, які готують діти з читання, завжди додають учителю нову інформацію для подальшої роботи. З них можна дізнатися: хто в родині читає книжки та які саме, в яких сім’ях звучать колискові, хто любить співати народні пісні, хто складати загадки, яка родина вживає прислів’я, приказки в побуті.

Книжки завжди є в класній кімнаті, вони доступні кожній дитині. За бажанням під час перерви чи відпочинку дитина має можливість скористатися нагодою поринути в цікаві сторінки книжок. Для цього в класній кімнаті є зручне крісло, м’які лавки, окремий стіл для читання.

Періодично практикується оформлення для батьків інформаційних матеріалів, рекомендацій, порад.

Увести кожного учня у світ книжок, виховати любов до книжки, зробити її провідною зіркою в інтелектуальному розвитку дитини можливо за умови, коли книга посідає в житті вчителя провідне місце.

Виховувати справжнього читача кожному вчителю під силу. Головне, донести до свідомості дитини значення читання в житті людини, виявити читацький інтерес вихованців, сформувати коло читання, знайти ефективні форми та методи роботи з книжкою, разом з батьками вміло керувати позакласним читанням дітей.

Варто ділитися прочитаним з учнями, спільно аналізувати його, визначати цінності.

На основі вищезазначеного зауважимо: інтерес до читання дозволить у подальшому сформувати міцні читицькі навички, сприятиме вихованню активної учнівської та життєвої позиції, цінності книги, слова, Батьківщини, матері, дитини, життя.

Упровадження авторських прийомів стимулює вчителя до професійного розвитку та пошуку нових шляхів досягнення якості читання, враховуючи особливості учнів класу.

 

2. Конспекти уроків з позакласного читання

 

Тема. Читаємо твори В.О.Сухомлинського «Добре, що сонечко сяє»

Мета: розширити знання учнів про творчість В.Сухомлинського – учителя та письменника; удосконалювати вміння читати свідомо та виразно; вчити аналізувати, узагальнювати прочитане; розвивати пізнавальний інтерес, творчу уяву, увагу, мислення, навички роботи у парі, групі; сприяти вихованню позитивного ставлення до праці, зневагу до лінощів.

Обладнання: відео презентація, друкований матеріал текстів, прислів’їв, книги В.О.Сухомлинського для дітей та дорослих.

 

Перебіг уроку

І. Організація учнів до уроку.

Перевірка готовності учнів до уроку.

ІІ. Перевірка раніше набутих знань.

1. Перевірка домашнього завдання.
2. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Повідомлення теми, мети

• Сьогодні ми ознайомимося з оповіданнями В.О.Сухомлинського, твори якого порушують важливі питання життя. Це нам необхідно для подальшого навчання та прийняття самостійних рішень у життєвих ситуаціях.

ІY. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

1. Пригадуємо про В.О.Сухомлинського.

– Що ви вже знаєте про В.О.Сухомлинського?

– Які прочитані твори В.О.Сухомлинського ви пам’ятаєте ?

2. Відеопрезентація. (Фото, хронологічні дані).

3. Робота над оповіданням «Добре, що сонечко сяє…» В.О.Сухомлинського.

а) Читання оповідання вчителем до слів (Чому ж ти сьогодні плачеш? – з подивом запитала мати.)

б) Словникова робота (Ділянка, тяжко зітхнула, ледар).

в) Запитання за змістом прослуханого та прочитаного:

– Чи сподобався вам Юрко?

– Чому?

– Чому він плакав у неділю вранці?

– А чому він плакав у понеділок, коли світило сонечко?

г) Робота над текстом.

4. Читання тексту учнями.

5. Знайди невідповідність змісту.

Юрко – учень першого класу. (другого).

Небо облягли чорні хмари. (сірі).

Юрко глянув у двері.(у вікно).

Ділянку садитимемо.(копатимемо).

6. Доберіть із тексту протилежні за значенням слова:

Заснув – прокинувся; засміявся – заплакав; сумно –весело;голосно – тихо

легко – тяжко; закрив – відкрив.

7. – Які б поради ви дали Юркові?

 Фізкультхвилинка

8. Ознайомлення з оповіданням В.О.Сухомлинського.

Учні кожної групи читають окреме оповідання, дві інших групи слухають, потім відповідають на поставленні запитання.

8.1.Робота в групах.

І група. Читання тексту частинами.

По волосинці

Теплого весняного дня бабуся Марія повела свого онука Петрика до ліс. Першокласник Петрик був ледаченьким  хлопчиком. Збираючись до лісу, бабуся дала йому нести вузлик з їжею й водою. Петрику вузлик здавався дуже важким. Бабуся понесла вузлик сама, а Петрикові дала тільки пляшку з водою. Прийшовши до лісу, бабуся з онуком сіли відпочити. Вони побачили, як до куща  прилетіла маленька пташка. В дзьобику вона принесла волосинку. Петрик підвівся і глянув на кущ. Він побачив велике волосяне гніздо. Пташка швидко літала до гнізда, щоразу приносила по волосинці. Петрик від подиву й хвилювання стояв, широко розплющивши очі.

– Бабуся, – пошепки запитав він, – невже вона по волосинці носила й збудувала таке велике гніздо?

– Так, по волосинці, –відповіла бабуся. – Це працьовита пташка.

Петрик стояв задуманий. Через хвилину він сказав:

– Бабусю, я нестиму з лісу ваше пальто.

В.О.Сухомлинський

Запитання за змістом.

1. Куди повела Петрика бабуся Марія?

2. Яким був Петрик?

3. Що побачили в лісі бабуся з онуком?

4. Як ви вважаєте, важко з волосинок побудувати гніздо?

5. Про що думав Петрик?

Запитання за змістом.

– Чи схожі оповідання «Добре, що світить сонечко …» з оповіданням « По волосинці»?

– Чим саме?

– Щоб б ви порадили Петрику?

2 група. Читання тексту в особах.

Втрачений день

В одного батька троє синів – маленьких хлоп’ят.

– Розкажіть, як ви сьогодні прожили день, запитав ввечорі батько.

Василько відповів:

– Я сьогодні посадив дерево.

Батько сказав:

– Ти сьогодні добре прожив день.

Миколка відповів:

– Я сьогодні зайчика намалював.

– Ти теж непогано прожив день, – сказав батько.

Сашко відповів:

– Я сьогодні у м’яч грав. І морозиво з’їв.

– У тебе сьогодні втрачений день, посмутнів батько.

В.О.Сухомлинський

Запитання за змістом.

1. Про що запитав батько в синів?

2. Що відповів Василько?

3. Яку відповідь дав Миколка?

4. Чому батько сказав, що Сашко прожив день марно?

Запитання вчителя.

– Хто з хлопчиків вам сподобався, чим саме?

– Чому, на вашу думку, Сашко прожив день марно?

– Чи схоже оповідання «Втрачений день» та «Добре, що світить сонечко»?

– Чи схоже з оповіданням «По волосинці»?

– Чим саме?

3 група.Читання тексту ланцюжком.

Чому мама так хвалить?

Пішла мама на роботу, а вдома залишилась шестирічна дівчинка Оленка. Вона ще не ходила до школи.

Мама сказала Оленці, щоб вона курей нагодувала й квіти полили. Оленка нагодувала курей і полила квіти. А потім думає: «Зварю борщу. Мама прийде з роботи втомлена. Хай відпочине».

Зварила Оленка борщ, покуштувала. Борщ несмачний. Оце буде мама сваритися, що вона несмачний борщ наварила.

Прийшла мама з роботи. Здивувалась, що Оленка варила страву. Насипала борщу, їсть і хвалить.

– Ой смачного ж ти борщу зварила, дочко!

Оленці ніяково слухати ці слова. Адже вона куштувала борщ – він несмачний. Думає Оленка: «Чому ж мама так хвалить?»

В.О.Сухомлинський

Запитання за змістом.

1.Що зробила Оленка, коли мама пішла на роботу?

2. Який борщ зварила дівчинка?

3. Чому мама хвалила борщ?

Запитання вчителя.

– Що ви можете сказати про Оленку? Яка вона?

– Чи схоже оповідання «Чому ж мама так хвалить?» з « Добре, що сонечко сяє…»?

–.Чим саме?

– Чи схоже оповідання «Чому ж мама так хвалить?» з «Втрачений день»?

– Чим саме?

YІ. Підсумок уроку.

1. – Хто автор прочитаних оповідань?– Що ви про нього запам’ятали ?

– Про кого і для кого написані твори В.О.Сухомлинського?

– Чи сподобались вам прочитані сьогодні оповідання?

– Що вони вас навчили?

– Над чим ви замислились, читаючи та слухаючи ці оповідання?

2. Робота над прислів’ями.

Прочитайте прислів’я, порадьтеся та оберіть ті, які влучно передають змість оповідань. Обґрунтуйте свій вибір.

Робота в парах. Представлення прислів’їв.

Лінощі псують людину.

Ховається від роботи, як пес від мух.
Цілий день байдики б'є.
І за холодну воду не береться.

Бджола мала, а й та працює.

Без труда нема плода.

Маленька праця краща за велике безділля.

3.Вислови власну думку.

Сьогодні на уроці я дізнався/дізналася…

Найбільше мене зацікавило…

Я запам’ятав/запам’ятала…

4.Домашнє завдання. Перечитайте оповідання. Перекажіть  батькам, друзям.

 

Конспект уроку з позакласного читання 2 клас

Тема. Кожна істота у світі корисна

Мета: вчити учнів усвідомлювати, аналізувати та переказувати прочитане; характеризувати вчинки героїв твору, розширювати знання й уявлення про навколишній світ; розвивати увагу, пам'ять, мовлення, темп і загальні навички читання; сприяти вихованню почуття любові до природи, бажання оберігати її, пробуджувати допитливості, спостережливості, загальнолюдських цінностей.

Обладнання: картки, друкований матеріал, таблиці, малюнки, презентація.

Перебіг уроку

І. Організація учнів до уроку.

ІІ. Контроль, корекція і закріплення читацьких навичок.

1.Мовно – логічна розминка.

Робота над скоромовкою.

Дзижчить над житом жвавий жук,

бо жовтий він вдягнув кожух.

2. Читання з таблиці вірша Г.Чубач.

Жив жучок між бур’янами. Жив без тата і без мами.

Жив і жив, і не тужив, жовтим листям ворушив.

Жаба квакнула: «Попався!» Жук завмер, так налякався.

– Про кого йдеться у вірші?

– Якою буквою позначаються перші рядки вірша?

– Які слова з цією буквою є у вірші?

– Які тварини «дружать» з буквою Ж? (Жаба, жираф, їжак, кажан…)

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності.

– Сьогодні на уроці ми продовжимо роботу над творами відомого вам педагога, нашого земляка В.О.Сухомлинського.

– Дізнаємося нoву інфoрмацію й поділемося нею.

– Продовжимо вчитися вирaзно читaти, висловлювaти власну думку.

ІY. Сприймання й усвідомлення навчального матеріалу.

1. Слайд-презентація про В.О.Сухомлинського.

2. Пригадайте прочитані твори В.О.Сухомлинського.

– Чим запам’яталися?

3.Робота над загадками .

а) Летить – дзижчить, впаде – повзе і землю гризе. (Жук)

б) Ми пішли до гаю вдвох – я й сестра Даринка,

А в гаю тім тьох та тьох, та іще ж так дзвінко!

Що за співанки? Чиї? То співають… (Солов’ї)

4.Мить творчості.

Уявіть себе в літню пору року.

•   Чи любите ви гуляти в парку, сквері, лісі?
•   Що там можна побачити, почути, за чим поспостерігати?
•   Як ставитесь до мешканців саду, лісу?
•   Що ви відчували, коли бачили скривджене дерево, пташку, тварину?
•   Чи не виникало у вас бажання якось зарадити, виправити скоєне?
•   Чи погоджуєтесь ви із твердженням: «Природу потрібно любити і оберігати»?

5.Опрацювання казки В.О.Сухомлинського «Соловейко і жук».

1. Первинне ознайомлення з текстом. Читання вчителем.

 – Яке питання поставила дівчинка?

2. Самостійне «читання – гудіння».

–  Які слова не зрозуміли?

3. Словникова робота.

Погордою- зарозуміле, зневажливе ставлення до когось.

Мудрець- дуже розумна, мудра людина; той, хто багато роздумує, обмірковує.

4. Виконання тестових завдань.

1.Цeй твіp — є ... а) кaзка; б) oповідання.

2. У сaду співaв ... а) Жук; б) Сoловейко.

3. Сoловейко хoтів, щoб ... а) Жукa крaще зoвсім не булo;

б) Жук дoпоміг йoму співaти.

4. Жук і Сoловей спитaли думку ...а) хлoпчика; б) дівчинки.

5. Когo дівчинкa хoтіла зaлишити? а) Сoлов'я і Жукa; б) Сoлов'я.

6. Автoр хoтів скaзати цією кaзкою, щa у cвіті мaють зaлишитися...

а) живі іcтоти; б) ті, які гaрно співaють.

Відпoвіді: 1) а; 2) б; 3) а; 4) б; 5) а; 6) а.

5.Грa «Дoчитай рeчення дo кінця»

Учитeль пoказує кaртки-блискaвки. Учні в тeксті знaходять і читaють вгoлос кінeць рeчення.

"Йогo піcня...", "А кoло...", "Ти нe ...", "Полeтіли ...", "Хaй сoбі...".

6. Технoлогія «Oбмін думкaми».

– У кожного на пaрті лeжать мaлюнки, візьміть їx і відшукaйте дітeй з тaким сaмим мaлюнком, утвoріть гpупи.

Завдaння для гpуп: пpочитайти тeкст і oбговоріть, прo щo дізнались.

1.Жуки – шкідники oбгризають лиcтя і кoру дерев, підтoчують кoріння мoлодих нaсаджень. Є тaкі, що зaводяться в бoрошні, їдять кaртоплю, фрукти. Тa все ж тaки і вoни кoрисні тим, щo є кормoм для іншиx твaрин.

2.Сoнечко – вeлика ненaжера. За свoє життя вона знищує пoнад 6 тиcяч пoпелиць. Яскрaве забaрвлення зaстерігає вoрогів,що вона oтруйна.

3.Жужeлиці живуть 5 рoків. Вoни поїдaють бeзліч кoмах-шкідників пoлів,сaдів і гoродів. З’їдають рaвликів і слимaків.

– Сигнaлізуйте про гoтовність.

– Пoверніться на свoї міcця, пoділіться знaннями.

Бесіда

– Щo цікавого дізналися про жука-сoнечко?

– Щo дізнaлися про жуків – шкідників?

– Яку користь приносить жужeлиця?

– Щo кориснoго дізнaлись?

– Назвіть aвтора казки.

Ґавеня і Соловей

Вивела Ґава одне-єдине пташеня – Ґавеня. Вона любила своє дитя, частувала

його смачними черв'ячками.

Та ось полетіла Ґава по їжу й пропала. Уже й сонечко піднялося вище за дерево, на якому вони жили, а матері все нема. Заплакало Ґавеня. Плаче, сльози струмками ллються додолу. Чимало пташок притихло, жаль їм бідолашного малого.

Почув Соловей плач Ґавеняти. Затремтіло з жалощів солов'їне серце. Залишив своє гніздо Соловей, прилетів до ґавиного, сів поруч із пташеням і заспівав свою чудову пісню. Аж вітер притих, заслухався.

А Ґавеня, мов і не чує солов'їного співу, плачем заливається.

Та ось почуло Ґавеня - десь удалині пролунав материн голос: кра, кра...

Умить перестало воно плакати й каже:

– Чуєш, це моя мама співає! Замовкни, будь ласка, не пищи!

– Кра, кра-кра... – залунало поблизу, і Соловей замовк. Він перелетів на сусіднє дерево й задумався… Того вечора ліс не чув солов'їного співу.

Запитання за змістом казки.

1. Скільки гавенят було в ґави?

2. Як мама ставилась до свого дитятка?

3. Що сталося одного разу з ґавою?

4. Чому прилетів до гніздечка соловейко?

5. Чи погано співав соловейко?

6. А чому це не сподобалося ґавеняті?

7.Над чим задумався соловейко?

Який музика цвіркун!

У високому зеленому просі жив Цвіркун. Удень він ховався від сонця. А як тільки сонечко зайде — Цвіркун вилазить на високе стебло. Сяде на зеленому листку. Перед ним просо, як ліс. Сяде й настроює свою скрипку. Бо Цвіркун — ой який музика! У нього співуча скрипочка. Доторкнеться до неї Цвіркун смичком — бринить дивна, чарівна музика. Слухають ту музику дерева й квіти. Слухають зайчики й мишенята. Слухає увесь степ.

Запитання за змістом казки.

1. Де жив Цвіркун?

2.Як він проводив день?

3. Що робив цвіркун, коли заходило сонечко?

4. Кому подобалася музика Цвіркуна?

 

Маківка і Джміль

Увечері Макова квітка стулила пелюстки. Спить цілу ніч Маківка. Уже й день настав, уже й сонце зійшло, а вона все спить, не розтуляє пелюсток. Коли це десь із-за яблуні вилетів волохатий Джміль. Летить, гуде. Почула квітка, що Джміль наближається, і розкрилася. Прилетів Джміль та й сів між пелюстками. Радіє Макова квітка. Бо тепер повна коробочка маку буде. Ось чому Маківка так довго не розтуляла пелюсток. Вона чекала Джмеля.

Запитання за змістом казки.

1. Що сталося з Маковою квіткою?

2. Хто з’явився з-за яблуні?

3. Як зреагувала на Джмелика Макова квітка?

4. Чому Маківка довго не розтуляла пелюсток?

VІ. Систематизація та узагальнення знань учнів

1.Бесіда .

– Чи сподобались вам прочитані твори?

– Хто їх автор?

– Який твір сподобався більше? – Чим саме?

– Чому Василько врятував сонечко?

– Як пов’язані між собою Маківка та Джмелик?

– Яку корись приносить природі Цвіркун?

2. Робота з прислів’ями.

Кожна пташка своє гніздо хвалить.

В кожного солов'я пісня своя.

Кожний кулик своє болото хвалить.

Добре роби — добре й буде!

Кожна пташка своїм дзьобиком живе.

Не краса красить, а розум.

Хто що вміє, то і діє.

Чесне діло роби сміло!

Влітку один тиждень рік годує.

Де цвіток – там медок.

І тварина розумна, дарма, що не говорить.

Так треба жити, щоб нікому зла не чинити.

Не з кожного цвіточка ягідочка!

3.Оцінювання роботи учнів на уроці.

YІІІ. Домашнє завдання.

Перечитайте батькам оповідання. Перекажіть друзям.

За бажанням підготуйте малюнок до одного із оповідань.

 

Отже, представлені конспекти  уроків з позакласного читання ілюструють можливості поєднання різних форм, методів, прийомів та засобів навчання для формування читацької компетентності в легкій, приємній атмосфері. І на цій основі забезпечувати всебічний розвиток особистості кожної дитини, підготовку її до самостійного суспільного життя.

 

 

3. Конспект позакласного заходу

 

Тема. Країна Енциклопедія

Мета: ознайомити учнів з різноманітними енциклопедіями; вчити правильно користуватися ними; розвивати пізнавальний інтерес учнів; прищеплювати бажання здобувати інформацію з першоджерел; удосконалювати читацькі навички; розширювати значення книги в житті людини; виховувати бережливе ставлення до книги, бажання більше знати та самостійно читати.

Обладнання: відеопрезентація, енциклопедії, друковані завдання, нагороди.

Перебіг заходу

І. Організаційна частина.

ІІ. Повідомлення теми, мети, мотивація навчальної діяльності.

– Сьогодні ми помандруємо з вами до цікавої та мудрої Країни «Енциклопедії». Ви дізнаєтеся більше про книги, довідаєтеся цікаву та корисну інформацію від своїх однокласників, візьмете участь у змаганні з різних предметів.

ІІІ. Відеопрезентація про значення книги для людини.

1. (2 слайд) Книга – то джерело знань.

– Книжка. Перед нею віками схиляло голову людство, вважало її святинею.

Древні єгиптяни говорили: «Повинен повернути своє серце до книг. На світі немає нічого кращого за книги». Римський мислитель Цицерон сказав: «Дім, у якому немає книг, подібний до тіла без душі».

2. (3 слайд) Книга – найбільше диво з усіх див, створених людством.

А). Книга – мудрий друг, який не вміючи говорити, розказує про незвичайні пригоди, подорожі та чудеса.

Б). Сторінки книг розказують про історію нашої держави, про життя народів різних країн, про видатних вчених і мандрівників, досягнення науки і техніки.

В). Про зірки на небі й далекі планети, про безкраї простори космосу, про рослини і тварини.

Г). Про все, що нас оточує.

Д). Бажаю вам подружитися з книгою, яка допоможе пізнати навколишній світ і розширити ваші знання!

3. (4 слайд) Т.Г. Шевченко говорив: « Книги для мене необхідні, як хліб насущий». Можна навести багато мудрих слів, сказаними великими людьми, та розумієш ці слова тільки тоді , коли твої пальці торкаються книги, тільки тоді ти зрозуміє, що книга ніби шепоче тобі:

«Вчитайся, пізнай, і ти осягнеш таємницю мудрості, добра, вічності.»

Книги – володарі простору. Вони запрошують нас до захоплюючих подорожей найрізноманітнішими куточками нашої планети й загадковим всесвітом.

4. (5 слайд) Цінуйте книгу, як найбільшу святість.

А) Книга – машина часу, створена людиною. Завдяки їй ми розсуваємо межі

теперішнього та перелітаємо в минула та майбутнє. Книга – справжній маг. Читаючи, ми уявляємо себе чарівниками, здатними розуміти мову речей, рослин і тварин. Дивовижні таємниці  відкриваються нам  завдяки книгам ! Безцінні скарби трапляються  на шляху читача!

– Сьогодні я пропоную вам відкрити для себе ці скарби. Адже через книгу ми можемо дізнатися, що означає те чи інше слово, звідки воно прийшло до нашої мови та багато іншого.

А допоможе вам відкрити ці таємниці словники, довідники та енциклопедії.

5. (6 слайд) Енциклопедії.

Слово «енциклопедія» виникло в Греції  й означало «інструкція на всі випадки життя». Уперше це слово ввів в англійську мову сер Томас Еліон у 1538 році й розшифрував його як« книга, що пояснює всі відомі науки та предмети». Сьогодні слова в енциклопедіях розташовані в алфавітному порядку, тому в них легко знайти потрібне.

6. (7 слайд) Найдавніша енциклопедія, що дійшла до нас, була написана в Римі (Італія) в І столітті до нашої ери. Вона називалася «Природна історія». 37 томів книги містили більше 20 тисяч статей. Цю книгу вважають цінною, що її перевидавали 43 рази! Найбільшою була третя китайська енциклопедія. Енциклопедія містила 50 тисяч 220 томів! Першу енциклопедію, де слова розташувалися в алфавітному порядку, склав англійський священник Джон Харріс. Вона вийшла у світ у 1704 році та називалася «Універсальний Англійський словник Науки та Мистецтв». У Франції з 1743 року почала виходити ще одна енциклопедія. Над статтями працювало багато відомих діячів науки.

ІV. Презентація учнівських енциклопедій.

1. – Презентація учнями власних енциклопедій.
2. Колективне обговорення.

– Як з’явилася у тебе енциклопедія ?

– Які енциклопедії є у твоїй біюліотечці?

– Про що тобі цікаві в ній читати?

Фізкультхвилинка

ІV. Змагання «Розумники та розумниці».

Учитель. - Зараз ми проведемо змагання та визначимо розумників та розумниць нашого класу.

Правила змагання.

1.                    Об’єднання учнів класу в команди. Вибір командира групи.
2.                    Змагання між командами.
3.                    Кожен має право на одну відповідь.

 

Запитання для 1-ї команди

1. Залізний птах. (Літак)

2. Житель мурашника.(Мураха)

3. Друга нота. (Ре)

4. Уранці на траві. (Роса)

5. Друга назва ішака. (Осел)

Запитання для 2-ї команди

1. Зимова пшениця. ( Озима)

 2. 10 мм. ( 1см)

 3. Виконавець пісень. ( Співак)

4. Цар звірів.(Лев)

5. Не пізно. (Рано)

Запитання для 5-ї команди

1. Що не слід говорити, поки не перестрибнеш? (Гоп)

2. Королева квітів. (Троянда)

Запитання для 3-ї команди

1. Моря в Україні. (Чорне, Азовське)

2. Тварина з хоботом. ( Слон)

3. Він буває письмовим і кухонним. (Стіл)

4. М’яч у воротах. (Гол)

5. 100 см.(1м)

Запитання для 4-ї команди

1. Вилітає з полум’я. ( Іскри)

2. Родина бджіл. ( Рій)

3. Дощик у ванній. (Душ)

4. По морю ходить, а біля берега зникає. (Хвиля)

5. Нерозкрита квітка. ( Бутон)

 

4. Учнівська сумка.(Портфель, рюкзак)

5. Полюбляють і діти, і мавпи. (Банан)

Конкурс «Відгадай прислів’я».

Команда одна одній пропонує закінчити прислів’я.

1-ша команда

1) Шануй сам себе — ... (шануватимуть і люди тебе).

 2) Нащо кращий клад... (коли в сім’ї лад).

2-га команда

1) Не копай іншому яму, бо... (сам в неї попадеш).

2) Не хвали сам себе — ... (нехай тебе люди похвалять).

3-тя команда

1) Хто людям добра бажає... (той і собі має).

2) Робиш добро — не кайся... (робиш зло — зла й сподівайся).

4 - а команда

1) Не смійся з другого, … ( щоб тобі не було такого).

 2) Тяжко тому жити, … ( хто не хоче робити).

5 –я команда

1) Приятеля легше знайти, …( ніж зберегти).

2) Людина красна не словами, ..( а добрими ділами).

Конкурс предметів за вибором.

Природознавство

1.Усе, що нас оточує, крім того, що зроблено руками людини? (природа)

2. Що будують люди на ріках, щоб мати світло? (електростанції)

3 Група тварин найчисельніших на Землі? ( комахи)

4. Чого в повітрі найбільше? (азоту)

5. Як називається рух повітря? (вітер)

6. Чим захищаються малина, троянда, ожина, шипшина? (колючками і шипами)

7. Тварини, тіло яких вкрите пір’ям? (птахи)

8. Чим вигодовують своїх малят звірі? (молоком)

9. Які тварини називаються всеїдними? (ті, які живляться і рослинами, і тваринами)

10. За допомогою чого виробляють кефір? (бактерій)

Я у світі

1. Яка головна праця учня? (навчання)

2. Найголовніший закон нашої держави? ( Конституція, або Основний Закон)

3. Як називається наша держава? (Україна)

4. Хто господар нашої країни? (народ)

5. Що таке людські чесноти? ( Позитивні риси людини)

6. Загальні правила, що діють у державі? (закони)

7. Хто створив першу бібліотеку в Києві? (Ярослав Мудрий)

8. Хто був засновником першої школи в Україні понад тисячу років тому? (Ярослав Мудрий)

9. Як громадяни України повинні ставитися до законів своєї держави? (поважати, виконувати їх)

10. Які державні символи України? (прапор, герб, гімн)

Математика

1. Як знайти невідомий доданок? (від суми відняти відомий доданок)

2. Як обчислити периметр трикутника? (виміряти довжини трьох сторін і знайти їх суму)

3. Скільки часу мине, поки коротка годинникова стрілка зробить повен оберт?

(12 годин)

4. Як дізнатися, у скільки разів одне число більше чи менше другого? (потрібно більше число поділити на менше)

5. Що отримаємо, коли від зменшуваного віднімемо різницю? (від’ємник)

6. Як знайти ціну предмета, коли відомі кількість і вартість? (вартість поділити на кількість)

7. Одна година без чверті – скільки це хвилин? ( 45 хвилин)

8. Назвіть сусідів числа 999. (998, 1000)

9. Скільки буде,якщо нуль помножити на різницю чисел 732 і 264? (нуль)

10. У чотирикутнику відрізали один кут. Скільки кутів залишилося? (5)

Українська мова

1. З яких частин складається текст? (зачину, основної частини, кінцівки)

2. Новий рядок, з якого починаємо записувати кожну нову думку в тексті? (абзац)

3. Якими можуть бути і розповідні, і питальні, і спонукальні речення? (окличними)

4. Які члени речення є головними? (підмет, присудок)

5. Що називає іменник? (предмет)

6. Що таке синоніми? (слова,близькі за значенням)

7. Які частини основи знаєте? (префікс, корінь, суфікс)

8. Які слова допомагають визначати рід іменників? ( він, мій; вона, моя; воно, моє)

9. Назвати відмінки іменників. (Н., Р., Д., З., О., М., Кл.)

10. Що означає прикметник? (ознаку предмета)

Літературне читання

1. Що знаємо про В.О.Сухомлинського? ( педагог, вчитель, письменник)

2. Для чого призначений читальний зал бібліотеки? (читати книги, яких у бібліотеці обмежена кількість).

3. Хто вибрав псевдонім Леся Українка для своєї дочки? ( мати – Олена Пчілка)

4. Яке місце найкраще на землі для кожної людини? (Батьківщина)

5. Що означає слово «красний»? (гарний, красивий)

6. Хто автор казки «Кирило Кожум’яка »? (народ)

7. До якого жанру належать твори Леоніда Глібова «Коник-стрибунець» і «Лебідь, Щука і Рак»? (байки)

8. До яких казок відноситься казка В. Нестайка «Суд у цирку?» (Літературні, чарівні)

9. Що вчить нас гумористичний вірш Г.Бойка «Сашко»? (Уступати місце у транспорті)

10. Що належить до усної народної творчості? (казки, скоромовки, приказки, прислів’я, лічилки, мирилки)

Образотворче мистецтво

1. Назвіть основні кольори . ( червоний, жовтий, синій)

2. Як одержати похідні кольори з основних? (шляхом змішування)

3. Скільки кольорів має райдуга? (7)

4. Як називається мистецтво зображення предметів лініями та штрихами? (графіка)

5. Що таке живопис? (зображення предметів і явищ за допомогою фарб)

6. Твори мистецтва, які мають об’ємну форму і виконуються з твердих або пластичних матеріалів. ( скульптура)

7. Як називається невелика дошка, на якій художник розміщує папір, полотно, коли малює етюди, картини? ( мольберт)

8. Як називається зображення тварин у живопису? (анімалізм)

9. Вироби з глини? (кераміка)

10. Зображення з натури речей щоденного вжитку, фруктів, овочів, квітів та інших неживих предметів? ( натюрморт)

VІ. Підсумок заняття.

1. Підведення підсумків зманання.

— Яку подорож ми з вами здійснили?

— Що вам запам’яталося?

— Що було цікавим?

— Чи задоволені ви результатами змагання? Чому?

 

Таким чином, позакласні заходи допомагають учителю систематично формувати читацькі навички, виховувати ціннісне ставлення до книги як необхідного підґрунтя для читацької компетентності та наскрізного досвіду.

 

4. Творчий проєкт з літературного читання

Тема. Дружба з книгою – це свято

Мета проєкту:

• виявити ставлення родини до книги, її місця в житті батьків;
• з’ясувати інтереси батьків у читанні різних жанрів літератури та коло читання художньої літератури учнями вдома;
• залучати учнівську та батьківську аудиторію до читання книжок;
• стимулювати до відвідування бібліотек.

Очікувані результати: підвищення інтересу до книги, удосконалення якості читання, розвиток зв’язного мовлення, критичне мислення; стійкої уяви; збагачення словникового запасу слів.

Матеріали проєкту

 

Мої батьки люблять читати. Мама читає кулінарні книжки, а татові подобаються наукові та історичні книги. Мій брат Андрій полюбляє читати наукові та фантастичні твори, а я люблю читати казки Братів Грімм. У класі своїм друзям хочу розповісти прочитані мною твори.

Короп Вікторія

Моя мама любить читати жіночі романи, тато – про армію. Зараз я читаю книгу «Хроніки Нарнії» і залюбки розповім про неї однокласникам. Пам’ятник книзі я б зробив з цупкого картону сторінки, а палітурку – пластиковою, щоб вона довго зберігалася, як нова. Багато письменників славлять книги, серед них В.Сосюра та Д.Павличко.

Куликов Олександр

На вихідних мене мама записала до міської бібліотеки. Там багато книжок.

Мені завжди подобалися книги про динозаврів. Я зрадів, побачивши в бібліотеці таку книгу! Я радий можливості більше дізнатися про цих давніх тварин. Мені приносить задоволення, коли я читаю цікаву книгу.

Новіков Роман

У нашій домашній бібліотеці багато книг. Це повісті, романи та багато дитячих книжок.

Мій тато дуже любить читати російських класиків: А.П.Чехова, М.Ю.Лермонтова, Л.М. Толстого. А мама читає книжки з домашньої бібліотеки, які куплені ще її бабусею.

Коли хворію, то переглядаю ці старі, з потертими палітурками книжки, але я читаю тільки дитячу літературу.

Чудновець Альбіна

Я люблю читати книжки тому, що вони заглядають в глибину історії або в далеке майбутнє.

Читаючи книги, я разом з героями переживаю їхні пригоди, радість, смуток. Книги вчать нас бути добрими, мудрими, чесними, хоробрими та справедливими.

Завдяки книгам ми вчимося правильно мислити, спілкуватися, висловлювати свою думку.

Тому книги були і будуть нашими найкращими друзями. І ніякі нові технології не зможуть нам їх замінити.

Хамчукова Юлія

Моя улюблена книга «Казки народів світу». У цій книзі дуже багато казок, які

вигадав народ. Є в ній казки українські, російські, індійські, литовські та багато інших.

Найбільше мені до вподоби українська казка «Хто хитріший». Ця казка дуже

смішна та повчальна.

Раджу всім прочитати «Казки народів світу».

 Величко Захар

 

 

Творчі роботи учнів з авторського посібника «Розвиток культури мовлення –

розвиток особистості молодшого школяра» демонструють компетентність у галузі читання як результат вищеописаної роботи (див. додаток В) та можуть бути використані як методичні матеріали для формування читацьких компетентностей [1].

Отже, проєкти підтверджують свою значимість у розв’язанні проблеми читання.

З означеного слідує, що робота вчителя щодо формування читацького інтересу, стимулювання до роботи з книгою повинна бути цілеспрямованою, послідовною, систематичною. Вона потребує створення такого освітнього середовища, яке стимулювало б учнів до розкриття їх потенційних можливостей у галузі читання, забезпечувало динаміку позитивних змін у формуванні наскрізного досвіду.

При цьому дієвими шляхами реалізації проблеми читання є уроки позакласного читання, позакласні заходи, проєктні роботи.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Нормативна база окреслює чіткі завдання перед педагогічними працівниками, висвітлюючи політику держави в галузі освіти.

Зокрема, Закон України «Про освіту» націлює вчителя на забезпечення всебічного розвитку особистості як найвищої цінності держави, її інтелектуальних, творчих здібностей, формування цінностей, необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян. [4].

Концепція Нової української школи доводить необхідність становлення учня-інноватора, патріота з чіткою системою цінностей, здатністю вчитися впродовж життя, брати відповідальність.

Усе це вимагає оновлення підходів до організації освітнього процесу, форматів взаємодії з його учасниками на благо дитини, України, мобілізації позитивного педагогічного досвіду для реалізації поставлених завдань.

Учитель повинен усвідомлювати, що читацька компетентність є ключовою для формування вміння вчитися. Отож уроки читання становлять інтерес у рамках науково-педагогічних досліджень як необхідної умови досягнення якості навчання.

Саме під час уроків читання стимулюються пізнавальні інтереси, збагачується словниковий запас, розвивається мислення, мовлення, пам'ять, увага, виховуються морально-вольові якості особистості, загальнолюдські та вічні цінності.

Усе це потребує відповідального підходу до визначення мети, змісту, методики проведення уроків читання, яке повинно стати легкою, приємною та значимою діяльністю для кожного учня. Адже роль книги у становленні особистості дитини очевидна. Отож робота з книгою повинна бути щоденною потребою для задоволення власних інтересів, формування вмінь здобувати й аналізувати інформацію, усвідомлювати прочитане, єднання учнівської спільноти.

Вибір стратегії роботи в галузі читання залежить від мети, змісту, вікових особливостей учнів, майстерності педагога. Учитель має педагогічну свободу у виборі форм, методів, прийомів роботи. Поряд з цим несе персональну відповідальність за результат власної діяльності, зокрема, сформованість життєвих і навчальних компетентностей учнів, у тому числі читацьких.

На основі теоретичного аналізу проблеми дослідження, досвіду роботи щодо навчання учнів читанню можна зробити такі висновки:

1. Книга відіграє провідну роль у становленні особистості та мотивації учнів до читання.
2. У процесі читання формуються пізнавальні інтереси, науковий світогляд, розширюється кругозір знань учнів, розвивається логічне та критичне мислення, формується активна навчальна та життєва позиція дитини, виховуються цінністі. Все це є передумовою для формування учня-інноватора, патріота, здатного брати на себе відповідальність, до свідомого вибору.
3. Уміння читати, аналізувати, оцінювати прочитане, систематизувати, робити висновки дасть можливість володіти такими навчальними дисциплінами як історія, біологія, хімія, фізика тощо. А значить ці уміння є основними для формування наскрізного досвіду дитини.
4. Практика підтверджує дієвість таких освітніх стратегій для забезпечення якості читання: читання для себе, читання для когось, слухання, письмо для себе, робота із словами, постановка запитання, формулювання відповідей, переказ прочитаного та прослуханого, висловлювання власної думки за результатами роботи з текстом, створення малюнків до творів, власних творів.
5.  Дієвими шляхами формування читацьких компетентностей і забезпечення успіху в читанні є створення ефективного освітнього середовища, взаємодія усіх учасників освітнього процесу, впровадження кластичних та інноваційних стратегій читання, авторських методів і прийомів, підтримку кожної дитини в оволодінні читацькими навичками, стимулювання і мотивація її до вдосконалення, використання можливостей читання для всебічного розвитку особистості, виховання цінності читання.

Отже, актуальність теми доведено та розкрито шляхи розв’язання  проблеми формування читацької компетентності. Легке та приємне середовище дасть можливість досягти успіху всім учасникам освітнього процесу.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Власенко Л.І.Розвиток культури мовлення – розвиток особистості молодшого школяра. Олександрія, 2017 –56с.

2.     Державний стандарт початкової загальної освіти. - від 21 лютого 2018 р. №87;Київ.

3. Едігей Валерій. Вчися читати, малюк! [Електронний ресурс]. – режим доступу https://www.twirpx.com/file/1671185/
4. Закон України «Про освіту» № 2145 – VІІІ від 05.09.2017 року [Електронний ресурс]. – режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19

5.     Історія педагогіки України. [Електронний ресурс]. – режим доступу: https://subject.com.ua/psychology/history_pedagog/7.html

6. Концепція Нової української школи МОН 27/10/2016  [ Електронний ресурс] – режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf
7. Криза читання як сучасна проблема світового рівня/ Т. Вилегжаніна. [Електронний ресурс] – режим доступу:http://nbuv.gov.ua/UJRN/bp_2011_4_1
8. Літопис Руський. Повість минулих літ. [ Електронний ресурс] – режим доступу : www.rulit.me › books › litopis-ruskij-povist-minulih-lit-read-357359-36
9. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. — К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. — 206 с.
10. Савченко О.Я.С13 Методика читання у початкових класах: Посіб. для вчителя./ О.Я.Савченко— К.:Освіта, 2007.— 334 с.
11. Педагогічне краєзнавство. [Електронний ресурс] – режим доступу: https://kraeznavstvo.at.ua/news/2009-08-31-26
12. .Сухомлинський В.О. Вибрані твори. B 5 томах. [Електронний ресурс] – режим доступу: https://www.studmed.ru/download/suhomlinskiy-vo-vibran-tvori-b-5-tomah_c4b55ef8e01.html

13. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. [Електронний ресурс]. – режим доступу: mala.storinka.org/василь-сухомлинський-сто-порад-учителеві.html

 

ДОДАТКИ

Додаток - А

Дитячо- батьківські збори

Тема. Читання: можливості, інтерес, співпраця

Мета: створити команду однодумців щодо формування в дітей стійкого інтересу до читання; залучення їх до скарбниць літератури, розширювати знання в галузі можливостей читання, сприяти вихованню активної життєвої та читацької позиції.

Учасники: учні, батьки, класний керівник, бібліотекар.

Обладнання: систематизовані анкетні дані (див.додаток Б), мультимедійне забезпечення, пам’ятки для батьків, виставка дитячих малюнків та літератури для дітей.

Етапи проведення зборів

І. Вступна частина.

Перегляд виставки та дитячої літератури батьками та дітьми.

ІІ. Основна частина.

1. Виступ класного керівника.

• Про необхідність уміння добре читати для успішного навчання школяра.
• Виховання інтерес до книги.
• Читання – прямий зв'язок з виконанням завдань з різних навчальних предметів.
• Грамотне письмо пов’язане з навичками читання.
• Що треба зробити, щоб дитини полюбила читати.

2.  Відповіді дітей про читаня книжок вдома.
3. Бесіда з батьками про читання книг у родині.
4.  Практикум для батьків (за матеріалами анкет).
5.  Виступ бібліотекаря.
6. Рекомендації батькам.

Демонстрації прийомів роботи над текстом учнями класу.

ІІІ. Конкурсна програма.

Пропонується батькам та дітям перевірити свої знання про книги, виконуючи завдання конкурсу «Тато, мама і я – читацька сімя».

1. Бліц-турнір «Закінчи прислів’я».
2.  «Упізнай казку».
3. «Найуважніший читач».
4. «Математика в казках».
5. «Продовж ланцюжок понять назвою казки».
6. Підбиття підсумків конкурсу.

ІV. Підсумкова частина.

1. Рішення зборів.
2. Заключне слово вчителя.
3. Рекомендації батькам загальні, індивідуальні.

Додаток - Б

Попередня підготовка до зборів

Анкетування батьків

1. Що частіше робить ваша дитина у вільний час?

А Сама читає

Б Слухає читання дорослих

В Дивиться телевізор чи грає в комп’ютерні ігри?

2.  Скільки часу вона проводить за книгою?

А 15 хв на день

Б 30 хв на день

В 1 годину

3. Чи прийнято у вашій родині читати книжки вголос?

А Так

Б Ні

4. Чи можете ви назвати книгу, які нещодавно прочитала ваша дитиниа?

А Так

Б Ні

5. Ваші прохання та побажання вчителеві. Що цікавить вас з теми читання ?

Додаток – В

Методичні матеріали для формування читацьких компетентностей

Випадок з кішкою

Якось я гуляла в парку і побачила кішку, яка не могла злізти з дерева. Я зняла її звідти та й пішла собі далі. Але через деякий час побачила, що ця тваринка іде за мною. Я взяла її на руки, а вона почала лащитися до мене.

Я запитала маму, чи можна взяти цю тварини додому. Мама мені дозволила!

Кішка була дуже слухняна. Гуляти з нею на вулиці можна було сміливо без ремінця, кішка сама ходила за мною.

Але я цю кицю віддала бабусі, бо тваринка потребувала волі, а в бабусі ціле подвір’я. Кішка із задоволенням прижилася там.

Якось я приїхала до бабусі і побачила, що моя киця Мурка привела своїх кошенят!

Валюх Катерина

Товариш

Одного гарного зимового дня ми з мамою вирішили прогулятися. Кругом було багато снігу, як у казці.

Діставшись місця, ми одразу побачили смішного кудлатого песика. Він також зрадів нам і завиляв хвостиком. Ми гралися вже втрьох. Час промайнув непомітно і нам потрібно було йти додому. Мама сфотографувала мене з новим товаришем.

Пройшов рік. Повертаючись зі школи, я побачив свого давнього товариша. Песик теж зрадів і вильнув мені хвостиком.

Величко Захар

Білочка

Одного разу ми з подругою гралися в мене вдома. Раптом за вікном з’явився якийсь шерех.

Ми швидко вибігли на подвір’я. У діжку з водою впала білочка. Вона не могла самостійно вибратися звідти.

Не розгубившись, швидко витягли білку з діжки, вкрили її рушником. Вона  обсохла. Ми відпустили її в садок.

Тепер я знаю, що білочка живе в нашому садку. А восени вона збирає в дупло горішки.

Короп Вікторія

Порятунок Тома

У мене є кошенятко, його звати Том. Я дуже люблю з ним гратися. Якось я вийшов на подвір’я, та не зміг знайти його. І тут я почув голосне нявчання з дерева. Вдома нікого не було. Я сам поліз на дерево і зняв Тома. Того дня Том не відходив від мене ні на крок. Ми стали близькими друзями.

Новіков Роман

Дружба Манька та Рижика

У моєї бабусі є собака Рижик та кіт Манько. Живуть вони дружно, весело. Але в них є свої обов’язки. Собака охороняє дім, а Манько ловить мишей та складає їх на порозі. Цим доводять бабусі, що вони недарма хліб їдять.

Ще бабуся Оля дресирувала кота прийомам боксу. У цій грі Рижик налітає на Манька і лапами ніби б’є, а кіт лежить і посміхається. Але тільки собака зробить йому боляче, він починає його атакувати.

Ось така дружба в кота Манька і собаки Рижика.

Костюкова Анна

Лебеді

Одного ранкового дня наша сім’я поїхала до села Куколівка. Там живе моя бабуся.

Коли ми приїхали в село, я з мамою пішов до річки. Там плавав лебідь та маленькі лебедята. Лебідь приплив до місточка, на якому ми стояли. У нас був хліб, і ми почали кидати крихти у воду. Лебідь несміливо підплив до нас близенько. Ми його змогли розгледіти. Він був великий гарний, а його дітлахи сіренькі маленькі та гидкенькі.

Але лебідь був дуже обережним. Птах іноді шипів і махав крилами, захищаючи своїх дітей. Немов каже: «Близько не підходьте!»

Бердник Максим

Тайсон

Коли мені було три роки, то мама принесла додому маленьке кошеня. Росли ми з ним разом. Зараз це великий кіт з веселою вдачею. Мій Тайсон дуже грайливий. А коли йому щось не подобається, він не мовчить.

У всіх котячих негараздах винен мій брат Богдан, так вважає наш улюбленець. Кіт часто стрибає на Богдана, кусає його, а потім швидко тікає. Тепер вже за котом біжить Богдан. Нас це розважає, але не весело тільки брату.

Чудновець Альбіна

Цікавий випадок

Влітку я жив у бабусі в селі. На подвір’ї грався кіт Мурчик. Він був дуже розумний, але мав незалежний характер: вільно гуляв по окрузі, наганяючи жах на сусідських котів та їх господарів. Якщо його брали на руки, він відразу виривався і міг подряпати.

Одного разу Мурчик зник. Раніше він пропадав на день, добу, а тут не з’являвся тиждень! Усі сумували, бабуся думала, що з ним щось сталося. Ми ходили вулицею, питали сусідів, але Мурчика ніхто не бачив.

Одного дня ми з бабусею проходили повз одного будинку і побачили, що на хвіртці сидить чорний кіт, дуже схожий на Мурчика. Зупинилися, а він швидко підбіг до нас і почав тертися нам об ноги. Це був Мурчик!

Виявилося, що господарі будинку поїхали на кілька днів і випадково залишили відкритою кватирку. Мурчик заліз у кімнату, бо відчув запах риби. Господарі сушили її в кухні на вікні. І кіт ласував рибкю. А коли господарі повернулися, кіт швидко втік.

Нам з бабусею було дуже соромно за Мурчика, коли сусіди розповіли нам про цей випадок. Але господарі не розсердилися, бо знали, що самі забули зачинити кватирку.

Смоляр Нікіта

Для чого людині серце

Навіщо людині серце? Саме в серці ми зберігаємо всі свої таємниці, побажання і саме воно болить, якщо нам зле.

Кожний має серце однакове за анатомічною будовою, але різні за добротою.

Люди бувають злі і серце в них також зле, а в добрих людей воно добре, лагідне і тепле.

Тож будьте добрими, і серце у вас також буде добрим!

Кіселюк Іван

Для чого людині серце

Серце – це орган, який змушує кров рухатися. Серце виштовхує кров у

кровоносні судини, по яких вона надходить до всіх органів.

 В організмі людини  головний мозок контролює всі органи. Коли людина бачить або чує неприємне, то виділяється речовина – адреналін , і людське серце  б’ється вдвічі швидше, ніж в стані спокою.

Радість та хвилювання теж прискорюють серцебиття. Спокійна музика,

глибокий сон сповільнює серцебиття.

Людське серце реагує на наші емоції та почуття. Про людину, яка спокійна,

врівноважена, робить добрі справи кажуть, що це людина з добрим серцем, щиросердна.

Кожна особистість сама може контролювати свої почуття і сама вирішувати

бути доброю чи злою.

Рудика Валерій

Усна народна творчість у нашій родині

У нашій родині люблять колискові пісні та казки. Коли ми лягаємо спати, щоб

нам снилися гарні сни,мама співає колискові або розповідає казки.

Коли ми щось неправильно робимо, то вона використовує приказки: «Застав дурня молитись, то й лоб поб’є».

Коли я щось повільно роблю, то мама каже: «Так спішить, аж перечіпається».

А ще мама читає нам вірші, але, на жаль, не кожного дня.

Я люблю загадувати загадки брату Сашкові та мамі.

Бердник Максим

 

 

Дельфінарій

Влітку я була на Азовському морі в Скадовську. Там ми відпочивали з мамою.

Одного дня відвідали дельфінарій. Я бачила виступ дельфінів! Вони були дуже гарні! Дельфіни стрибали через кільця та кидали м’яч. Після виступу я фотографувалася з ними.

Я впевнилася, що дельфіни – мудрі тварини, які можуть розвеселити, підняти

настрій дітям та дорослим.

Костюкова Анна

Про що я мрію

Я мрію про мир на нашій землі, щоб скінчилася війна на Донбасі, щоб усі були

щасливі.

Щоб всі діти могли отримати на Новий рік подарунки від Діда Мороза.

Я особисто мрію про скутер. Але поки ще малий для нього. Тато сказав, що мені треба ще почекати.

Ще я хочу, щоб було багато снігу, аби можна було кататися на санчатах ліпити сніговика.

 А ще я мрію, щоб мої батьки були здоровими, щоб у них нічого не боліло.

Донченко Антон

Осінній листочок

Настала холодна осінь. Листя на деревах пожовкло та опало. Лише один

найкращий листочок залишився на дереві.

Він був з долоньку та переливався яскравими жовтими й червоними

кольорами. Але він дуже сумно.

Одного ранку маленька дівчинка зірвала листочок. Вона понесла його додому

та додала його до зробленої власноруч екібани.

Тепер не тільки листочку добре, але й людям. Вони осінь та зиму будуть

милуватися красою осінньої природи!

Якименко Даніл