З самого дитинства Чіпка мріяв бути господарем на власній землі, мріяв про життя, зовсім інше від того, яке бачив малим хлопцем. І коли йому та матері дісталися «днів на десять поля» після смерті далекого родича, Чіпка став справним господарем і його родині посміхнулося щастя. Щоб хоч якось позбутися власних душевних конфліктів Чіпка починає звикати до чарки, заводить дружбу з досить сумнівною компанією. Разом з Лушнею, Матнею і Пацюком починає «пропивати» все нажите, чим і змушує матір покинути рідний дім. Та такий спосіб життя вже зовсім скоро дається взнаки. Чіпка заради досягнення неблагородної мети вбиває невинну людину, він вбиває сторожа. Такий вчинок не міг залишитися пробаченим, хоча молодика й не засуджують до ув’язнення, та постійні докори сумління вже не покидають його. Серце хлопця розривається на маленькі шматочки, совість не бажає миритися зі скоєним. Це на певний період і повертає справжній лик молодика. А ще цьому посприяло й щире, взаємне кохання Чіпки до Галі.
Добра, чуйна дружина змогла змінити життя свого чоловіка на краще. Буденні радощі, добрі друзі, дружня родина — усе було в Чіпки, навіть робота в управі з’явилася, і повага людей повернулась. Але минуле про себе нагадало: парубка відсторонили від управи «по неблагонадёжности», постійні гнівні спалахи повернулися, а сім’я почала руйнуватися. Знову пияцтво, знову ненадійні друзі. А потім ще одне вбивство. Ось і все життя, жахливе, незрозуміле життя однієї людини, простого чоловіка…