Моніторинг соціальної та комунікативної компетентностей дітей з особливими потребами (РАС)

Про матеріал
Надання допомоги в процесі соціалізації дитини з особливими потребами. Інклюзивне навчання, його позитивні моменти щодо соціальної адаптації дитини з РАС. Моніторинг соціальної та комунікативної компетентностей, як показник доцільності обраної програми корекції та розвитку..
Перегляд файлу

Моніторинг соціальної та комунікативної компетентностей дітей з особливими потребами (РАС)

В останні роки в усьому світі, а також в Україні, відмічається значне збільшення кількості дітей, у яких спостерігаються порушення фізичного та психічного розвитку. Надання допомоги, у процесі соціалізації такої дитини, є дуже важливим завданням на сучасному етапі розвитку освіти. Неприпустима ситуація коли батьки дитини з особливостями розвитку залишається сам на сам зі своєю проблемою, не мають можливості дати своїй дитині освіту та забезпечити спілкування з іншими дітьми.

Інклюзивне навчання передбачає спільне перебування дітей з особливостями розвитку і здорових однолітків в шкільному просторі. Таке навчання має певні переваги: можливість отримання освіти, подолання ізоляції дитини з особливими освітніми потребами, орієнтація у розвитку на нормальних однолітків, реальна соціальна адаптація з раннього віку, формування вміння спілкуватися та працювати разом, виховання співчуття та емпатії у здорових дітей. Завдяки цьому поліпшується емоційний, соціальний, мовний, когнітивний, моторний розвиток дітей з особливостями, зокрема дітей з аутизмом.

Аутизм – не захворювання, а комплексний розлад розвитку нервової системи, Аутизму присвячено публікації багатьох авторів, в яких застосовується термін «аутичний спектр», що включає різноманітні комплекси порушень. Це група порушень розвитку серед яких найчастіше зустрічаються порушення соціальної взаємодії на вербальному та невербальному рівні, проблеми встановлення контакту та емоційна взаємодія. Що зумовлене порушенням сприйняття та обробки соціальних сигналів, розуміння того, що відбувається у внутрішньому світі інших людей, їх емоції, наміри, бажання, психічна ригідність, монотонність. Аутизм визначають як «вроджене порушення емоційного контакту» (Каннер), «глибокий розлад міжособистісних відносин» (Hobson), «порушення емпатії» (Gilberd) або «розлад системи соціальних взаємовідносин», що стосується всіх сфер життя.

Аутистичні розлади різняться як за важкістю, так і за патогенетичними механізмами. [таблиця 1]

Оскільки метою інклюзивної освіти є створення умов для особистісного розвитку дітей з порушенням розвитку (зокрема для дітей з РАС), ліквідація їх соціальної ізольованості виникає потреба в пошуку шляхів формування у таких дітей соціальних навичок, сенсорної інтеграції та пізнавальної діяльності.

Системна допомога дітям з аутизмом полягає в спрямованій та послідовній роботі у напрямку нормалізації базових структур і створення підґрунтя для їхнього ефективного подальшого розвитку.

Як доводить практика, пріоритетним є розвиток позитивних якостей та здібностей дитини, а не акцентування на їх фізичних та психічних проблемах. Отже, важливо враховувати особисті ресурси (схильність до впорядкованості, завершеності, структурованості, розвинена механічна пам'ять) дитини, визначивши та розвиваючи їх, а також, створивши відповідне освітнє середовище, можна розраховувати на успішний розвиток дитини в усіх напрямках.

Корекційний педагог спрямовує свою діяльність на розвиток пізнавальної сфери працює над різноплановим поданням інформації, виправленням відхилень у розвитку, відновленням порушених функцій, спираючись на збереженні. Зокрема сенсорна інтеграція має великий вплив на адаптацію дитини в шкільному середовищі. Вивчення сенсорних здібностей дитини та можливість їх розвитку дає можливість визначити домінантні аналізатори, на які слід спиратися при організації навчально-виховного процесу.

У межах інклюзивної освіти індивідуальна програма розвитку та моніторинг освітнього процесу для кожної дитини з особливими потребами є обов’язковою умовою її успішного навчання та розвитку. Метою моніторингу є визначення актуального рівня та «зони ближнього розвитку». За його результатами можна відстежити динаміку розвитку дитини, ефективність корекційного впливу на розвиток пізнавальної діяльності учня, визначити відповідності обраних форм, методів та прийомів рівню розвитку учня.

Моніторинг здійснюється шляхом відстеження результатів засвоєння навчальної програми, зокрема розвитку пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери. З цією метою було використано: «Шкала адаптивної поведінки Вайнленда (VABS)», метод наукового спостереження, збирання інформації зі слів батьків, визначення фізичних просторово-часових характеристик сприймання, діагностичну карту дитини тощо. [таблиця 2]

З метою дослідження напрямку засвоєння навчальних програм здійснювався аналіз когнітивних процесів (сприймання, мислення, уява, пам'ять), загальні пізнавальні здібності, які визначають готовність дитини до пізнавальної діяльності, засвоєння знань та використання їх.

Аналіз соціалізації дитини базується на вивченні емоційних процесів, таких як базові емоції, вміння їх контролювати, відносини в родині, навички самообслуговування, стосунки між індивідом і довкіллям, розуміння та прийняття загальноприйнятих правил поведінки в громадських місцях з огляду на власну безпеку та безпеку інших, вміння співпрацювати.

Вивчення ступеню розвитку моторних навичок передбачає: розуміння будови тіла та координовані рухи окремими його частинами, сформованість психомоторних процесів, маніпулятивна діяльність з дрібними предметами (конструювання), малювання, вміння контролювати, зупиняти стереотипні рухи тощо. [таблиця 3]

Моніторинг пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери проводиться тричі на рік: у вересні, грудні та травні, результати фіксуються. На при кінці року складається моніторинг досягнень кожного учня за рік та діаграма за якою ми можемо наочно відстежити динаміку розвитку конкретної дитини, скорегувати програму її подальшого розвитку. [таблиця 4], [діаграма 1].

Розвиток соціальності дітей з аутизмом є надзвичайно актуальною проблемою, оскільки цій категорії дітей необхідні специфічні умови для включення в суспільство, набуття здатності до соціальної взаємодії у зв’язку зі специфічним перебігом захворювання. Проте в колективі однолітків, за умови цілеспрямованого корекційного впливу у  такої дитини з’являється можливість розвиватися, інтегрувати в суспільне середовище, приносити соціальну користь.

Таблиця 1

Розлади аутистичного спектра (в порядку зменшення важкості)

Етиологія

Симптоми

Порушення контакту очей, мови тіла, спільної уваги

Порушення усного мовлення

Стереотипність і психічна ригідність

Відсутність емпатії та моделі психічного

Відсутні від символічної гри

У дітей з розумовою відсталістю

Причини, які зумовили розумову відсталість

+++

+++(мовлення практично відсутнє)

+++

+++

+++

Аутизм каннеровського типу у дітей з легкою розумовою відсталістю

Вроджені, часто спадкові форми з регресом

+++

+++(мовлення вкрай обмежене)

+++

+++

+++

Високофункціональний аутизм у дітей с хорошим інтелектом, синдром Аспергера

Вроджені, часто спадкові форми

Варіює

++

(семантем-прогматичний розлад)

Варіює

++

Варіює

++

Варіює

++

Легкий аутизм у дітей з ГРВД та іншими когнітивними та соціально-емоційними порушеннями

Нез’ясована

Варіює

+

Варіює

+

Варіює

+

Варіює

+

Варіює

+

Симптоматичні форми, що з’явились внаслідок ураження мозку

Асфіксія, енцефаліти, синдром Веста, пухлини тощо

Варіює

+

Варіює

+

Варіює

+

Варіює

+

Варіює

+

Вторинний або псевдо аутизм при тяжкій дисфазії розвитку (ігнорування тощо)

Стосовно до інших розладів

Варіює

 

Часто

+++

Варіює

+

  •  

Варіює

+

+++  - часто та/або значно виражені;

++    - помірно виражені;

+      - слабкі, іноді відсутні.

Таблиця 2

Шкали

Субшкали

Зміст

Комунікація

Рецептивні навички

Вміння слухати, розуміти почуте, виконувати інструкції.

Експресивні навички

Вербальні та невербальні навички, комунікації, використання абстрактних понять, вербалізація бажань.

Письмові навички

Навички читання і письма.

Повсякденні життєві навички

Особисті навички

Навички самообслуговування й особистої гігієни

Домашні навички

Допомога у веденні домашнього господарства (приготування їжі, прибирання, догляд за одягом)

Суспільні навички

Орієнтування у просторі та часі, навички поведінки у місцях громадського харчування, школі, на вулиці, зокрема з огляду на особисту безпеку. Вміння користуватися телефоном, побутовою технікою, поводитись с грошима.

Соціалізація

Міжособова взаємодія

Розпізнавання і висловлювання емоцій, наявність навичок встановлення контакту, товаришувати в соціально прийнятих формах. Позитивне сприйняття свого оточення, приналежність референтній групі, вміння спілкуватися в різних соціальних групах.

Гра, проведення часу

Оцінюються гра, телевізор, радіо, хобі, спільне проведення часу, вміння ділитися і співпрацювати з іншими.

Навички співпраці

Здатність дотримуватись суспільних правил і норм, зокрема етикету, наявність відповідальності, вміння контролювати власну поведінку, зберігати секрети.

Моторні навички

Крупна моторика

Координація руху тіла й окремих його частин (голови, тулуба, кінцівок). Сидіння, ходьба і біг, ігрова активність.

Дрібна моторика

Маніпулювання з предметами, малювання, конструктивна діяльність руками і пальцями рук.

 

Таблиця 3

ПІБ

Комунікація

Повсякденні

життєві навички

Соціалізація

Моторні

навички

 

Рецептивні навички

Експресивні навички

Письмові навички

Підсумковий бал

Особисті навички

Домашні навички

Суспільні навички

Підсумковий бал

Міжособова взаємодія

Гра, проведення часу

Навички співпраці

Підсумковий бал

Крупна моторика

Дрібна моторика

Контролювання стереотипних рухів

Підсумковий бал

В.А.

2

2

2

6

1

1

1

3

2

2

1

5

2

2

3

7

Я.Н.

1

1

2

4

1

1

1

3

1

2

1

4

2

1

2

5

К.О.

1

1

1

3

1

1

1

3

1

1

1

3

1

1

1

3

Б.В.

2

3

2

7

2

1

2

5

2

2

2

6

2

2

2

6

В.А.

3

2

3

8

2

2

2

6

2

3

2

7

2

2

2

6

К.М.

2

2

2

6

2

1

2

5

2

2

2

6

2

2

3

7

С.Р.

2

2

2

6

2

2

2

6

2

3

3

8

2

2

3

7

Ш.Г.

2

3

2

7

2

2

2

6

3

2

2

7

2

2

2

6

 

1 бал – дитина не виконує запропоновані завдання, не звертається за допомогою дорослого, приймає її лише у вигляді поетапної інструкції.

2 бали – дитина виконує запропоновані завдання з допомогою дорослого, або звертається за допомогою, переносить спосіб дії на аналогічне завдання.

3 бали – дитина виконує всі запропоновані завдання самостійно, або із незначною допомогою дорослого.

Таблиця 4

Моніторинг компетентностей учня 2-А класу В.А. за 2018-2019 уч. рік

Компетентності

Вересень

Грудень

Травень

Комунікація

5

6

5

Повсякденні життєві навички

4

5

6

Соціалізація

5

6

7

Моторні навички

4

5

4

 

Діаграма 1

 

 

Література:

  1. Чарльз Ньокиктьен. Детская поведенчиская неврология. Том 2 / Чарльз Ньокиктьен; перевод с англ. Д.В. Ермолаев, Н.Н. Заваденко, М.А. Островская; под ред. Н.Н. Заваденко. – 2 изд. – М.:Теревинф, 2019. – 336 с.
  2. Чуприков А. П. Розлади спектра аутизму: медична та психолого-педагогічна допомога : *навч. посіб.+ / А. П. Чуприков, Г. М. Хворова. – Львів : МС, 2012. – 184 с.
  3. https://zakononline.com.ua/documents/show/105721___532464  Діагностика порушень адаптивноїт поведінки за Шкалою Вайнленд.
  4. Шульженко Д. І. Аутзм – не вирок : наук.-метод. посіб. / Д. І. Шульженко – К. : Кальварія, 2010. – 224 с.
docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Інкл
Додано
19 січня
Переглядів
101
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку