Відповіді до завдання
1. Оскільки важке політичне та економічне становище України спричинило падіння вартості паперо
вих грошей.
2. Щоб підірвати довіру населення до нових грошей
, та уряду гетьмана.
3. Ні. «Раками» та «канарками» в народі називали
банкноти номіналом 10 та 250 карбованців відповідно.
Підказка
Зберігай. Щоб дізнатися, де наступний кабінет банкової установи, потрібно відповісти на запитання.
Запитання для команди 1
— Яку з наявних купюр можна назвати «найтоле-рантнішою»? Чому?
Відповідь. 100 карбованців, 1917 р. Напис «Сто карбованців» було зроблено чотирма мовами — українською, російською, польською та івритом, що мало засвідчити толерантність держави щодо національних меншин.
— На якій із наявних банкнот можна побачити обличчя українського філософа XVIII ст. Григорія Сковороди? Що цим хотів сказати автор банкноти Г. Нарбут
Відповідь. 100 гривень, 1918 р. Ліворуч зображено селянку, яка притискає до грудей сніп пшениці й серп. Праворуч — фігура робітника, обличчя якого написане з Г. Сковороди. Г. Нарбут прагнув в одному образі передати дві характерні риси свого народу — любов до праці й мудрість
Менеджер. Перш ніж укласти договір, банк ма€ пересвідчитися у вашій платоспроможності, шановні десятикласники.
Відповіді Команда 1
9. Українська Народна Республіка.
Команда 2
1.1 Універсал УЦР.
6. Національні кадри в ЗУНР становили особи
з юридичною освітою й досвідом депутатської та фахо
вої роботи.
(Залежно від кількості правильних відповідей «менеджер» визначає рівень «платоспроможності» десятикласників.)
— Пригадайте банкноти, які ви бачили у сховищі. Поміркуйте, яку з них називали «аеропланом»? Чому?
Відповідь. Білет Державної скарбниці 50 гривень, 1918 р. Тому що з обох боків облігації були відрізні купони, що скидалися на крила аероплана.
— Яку банкноту, що видавалася за часів Директорії УНР, називали в народі «богданівка» або «гетьманка»? Чому?
Відповідь. 100 карбованців. Тому що на чистому боковому полі розміщено виконаний тисненням портрет Б. Хмельницького з булавою в руці.— Які художники розробляли українські банкноти часів визвольних змагань?
Відповідь: І. Золотов, І. Модзалевський, Г. Нарбут.Команда 1
Проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР, 22 січня 1919 р.
Команда 2 ,
Бій під Крутами, 16 (29) січня 1918 р.
Маршрутний лист Квест «Банк "Кліо", або Як старшокласники депозит відкривали»
Команда
№ з/пНазва локації Бали
1Локація
Локація
Локація
Локація
Локація
Загалом
Маршрутний лист
Команда
№ з/п Назва локації Бали
1Локація
Локація
Локація
Локація
Локація
Загалом ■
Локація «Депозитний калькулятор» Завдання для команди 1
1. Запишіть перераховані події у хронологічній
послідовності.
А Визволення Києва армією УНР від більшовицьких військ
Б Укладення таємної угоди між УНР і Австро-Угорщиною
В Останнє засідання Української Центральної Ради
Г Укладення мирного договору між РСФРР і державами Четверного союзу
2. Розв'яжіть хронологічну задачу.
1) Рік прийняття VIII Всеросійською партконфе-
ренцією більшовиків запропонованої В. Леніним ре
золюції «Про радянську владу на Україні» + рік утво
рення ЗоУНР — рік укладення Брест-Литовського
мирного договору — номер Універсалу, за яким було
проголошено утворення УНР =
2) Перерахуйте події, які відбулися в історії
України в році, який став розв'язком попереднього
завдання.
Локація «Депозитний калькулятор» Завдання для команди 2
1. Запишіть перераховані події у хронологічній послідовності.
А Прийняття Конституції УНР
Б Укладення Брест-Литовського мирного договору між УНР і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією, Туреччиною
В Початок переговорів між більшовиками й державами Четверного союзу
Г Підписання протоколу про економічну співпрацю між УНР та Німеччиною і Австро-Угорщиною
2. Розв'яжіть хронологічну задачу.
Локація «Платоспроможність клієнта» Завдання для команди 1
5. Бойовий рейд військових з'єднань Армії
УНР по тилах більшовицьких військ і денікінців
у 1919—1920 рр.
9. Розшифруйте абревіатуру УНР.
10. Розшифруйте абревіатуру ЗУНР.
11. Який універсал Української Центральної
Ради проголошував створення Української Народ
ної Республіки як автономної у складі небільшо-
вицької Росії?
19. Очільник Революційної повстанської армії
України?
Локація «Платоспроможність клієнта» Завдання для команди 2
1. Універсал, що проголосив автономію України.
2. Дата прийняття II Універсалу Української
Центральної Ради.
16. Орган державної влади УНР, із яким
пов'язаний третій етап Української революції
1917—1921 рр.
Локація «Курс валют» Завдання для команди 1 Картографічне завдання
На контурній карті замалюйте територію Української Народної Республіки згідно з III Універсалом Української Центральної Ради.
Тестові завдання
1. Із наведеного переліку виберіть правильне
твердження. ________^__________
2. Уряд ЗУНР сформував боєздатну армію, що
отримала назву ... , командувачем якої призначе
но...____________■____^___ .
3. Про яку подію йдеться в історичному джерелі г «Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднаними дружними зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового народу».
4. Яка позиція є зайвою в логічному ланцюжку?
«Чортківська офензива» — Українська Галиць
ка армія — М. Омелянович-Павленко — О. Гре
кові
5. Укажіть, коли відбувся II Український вій
ськовий з'їзд.
6. На які верстви українства спирався гетьман П. Скоропадський?
П Г чиновництво та буржуазію
Локація «Курс валют» Завдання для команди 2 Картографічне завда
На контурній карті замалюйте територію Захід ноукраїнської Народної Республіки.
Тестові завдання
І. На початку листопада 1918 р. було сформовано уряд ЗУНР, який називався:
2. Чия це біографія?
Громадський і політичний діяч. Обирався депутатом до Галицького сейму. У роки Першої світової війни був членом Головної Української Ради. У 1917—1918 рр. працював головою Української парламентарної репрезентації в австрійському парламенті. Був членом Директорії УНР. У червні 1919 р. призначений диктатором ЗУНР.
ПАЖ. Бартелемі
□ А Місія Антанти на чолі з генералом Ж. Бар-
телемі прибула до Галичини для врегулювання
польсько-українського конфлікту
4. Акт 3луки УНР і ЗУНР було проголошено:
ПА 22 січня 1918 р.
5. Коли було створено виконавчий орган УЦР — Генеральний секретаріат?
ПА 15 червня 1917 р. П Б 18 червня 1917 р. П В 3 липня 1917 р. П Г 12 липня 1917 р.
6. Визначте головні елементи політики «воєнного комунізму».
П А Продовольча розкладка й мілітаризація праці
П Б продовольчий податок і «червоний терор»
П В продовольча розкладка та одержавлення сільського господарства
П Г мілітаризація праці й «червоний терор»
Локація «Договір» Завдання для команди 1
Прочитайте документ. Визначте, яку подію описано в ньому. Коли й де вона відбулася? Визначте історичне значення події.
«Стоїть морозний день, дерева вкриті інеєм. З самого ранку місто святковий вигляд. Скрізь національні прапори і транспаранти. На Тріумфальній арці при вході з Володимирської вулиці до Софійської площі — старовинні герби Східної України і Галичини. По всьому майдані на стовпах герби чи не всіх українських губерній і плакати.
Об одинадцятій ранку під звуки музики почали йти сюди українські піхотні частини, артилерія та самострільні команди, котрі стали шпалерами з усіх чотирьох боків площі. За військом рушили люди, зібралася велика кількість народу, заповнила всю площу й сусідні вулиці.
Розміщенням делегацій по місцях та всім церемоніалом свята завідував артист Микола Садовський. Незабаром поперед війська стали нові шереги з учнів, котрі в супроводі вчителів прийшли з національними прапорами і плакатами. Опісля надійшли делегації від міністерств та інших установ, були хресні ходи з усіх київських церков.
Духовенство зібралося у Софійському соборі на Службу Божу. На майдані стає дедалі тісніше. Займають свої місця члени Галицької делегації, урядовці з головою Ради Міністрів Володимиром Че-хівським, делегати Трудового Конгресу, представники Національного Союзу, найвищі цивільні та військові достойники, закордонні дипломати.
У тиші, що запала на якусь хвилину, здалеку почулися поклики "Слава!" на честь членів Директо-
рії, котрі під'їжджали на автомобілях. Військовий оркестр грає Національний Гімн. Настає найурочистіший момент свята.
Промовляв голова Директорії Володимир Вин-ниченко. Після цього архієпископ Агапіт відслужив з духовенством молебень. Відбувся військовий парад галицького легіону Січових Стрільців, якими командував полковник Євген Коновалець. Наступного дня почав роботу Трудовий Конгрес».
Локація «Договір» Завдання для команди 2
Прочитайте документ. Визначте, яку подію описано в ньому. Коли й де вона відбулася? Визначте історичне значення події.
«Коли з боку Бахмача і Чернігова рушили на Київ більшовицькі ешелони, уряд не міг послати для того, щоб їх зупинити, жодної військової частини. Тоді нашвидко було зібрано загін із студентів та гімназистів старших класів і відправлено їх — буквально на знищення — назустріч добре озброєним і численним силам більшовиків. У той час, коли юнаки (у більшості не тримавши ніколи в руках рушниці) сміливо вступили в бій проти більшовицьких загонів, їхні командири,— група офіцерів — залишилися в поїзді та організували пиятику у вагонах; більшовики без труднощів розбили загін молоді і погнали його зі станції.
Помітивши небезпеку, керівництво, яке перебувало в поїзді, спішно дало сигнал на від'їзд ешелону, не затримавшись ні на хвилину, щоб забрати з собою втікаючих...
Шлях на Київ тепер був зовсім відкритий. Говорять, ініціатива відправлення на очевидну загибель декількох сотень бідолашної молоді належала військовому міністру М. В. Поршу.
Інший колишній військовий міністр — Петлюра зібрав партизанський загін, щоб відбити наступ більшовиків з боку Полтави. Він чекав їх зі своїм загоном на станції Гребінка Києво-Полтавської залізниці, але більшовики, обійшовши цю станцію, рушили на Київ ґрунтовою дорогою. Петлюра, повернувшись зі своїм загоном у Київ, підніс на деякий час настрій його захисників, тому що поширив чутку нібито він «розбив вщент» більшовиків під Гребінкою.
Однак незабаром з'ясувалося дійсне становище. Над Києвом знову розпочали рватися снаряди. Кілька днів тривала пекельна канонада, і в ніч на 25 січня члени уряду, лідери фракції Центральної ради і дехто з її членів виїхали з Києва по Житомирському шосе, а за ними відступили українські війська. Від'їзд був раптовий, без будь-якого попередження, хоча б всіх членів Центральної ради та найвідомі-ших політичних діячів. Вранці 26 січня стало зовсім тихо, стихла стрілянина... пішов густий сніг і, здавалося, що все заспокоїлося і настав відпочинок після пекельних днів боротьби».