Стаття "Психолого - педагогічний комфорт учнів початкової школи як один із чинників успішного навчання"

Про матеріал

Матеріал для роботи вчителів початкових класів. Даються рекомендації як добитися психолого- педагогічного комфорту на уроках в школі, створення вчителем психолого- педагогічного комфорту.

Перегляд файлу

Психолого - педагогічний комфорт учнів початкової школи як один із чинників успішного навчання

Іванюк Оксана Григорівна,

вчитель початкових класів

НВК «ЗНЗ І-ІІІ ступенів № 9 – спеціалізована школа»

В концепції Нової української школи підкреслюється, що навчально- виховний процес орієнтується на дитину.

Сучасна концепція загальної середньої освіти підкреслює, що освіта 21 століття – це освіта для людини. Вчитель не може бути тим, яким був раніше. Ми повинні змінюватися, йти в ногу з часом, не відставати від дітей та вимог суспільства. Школа має створити таку атмосферу, в якій усі будуть почувати себе «як удома», атмосферу психолого – педагогічного комфорту, атмосферу любові і доброзичливості.

Комфорт – це умови життя, перебування, обстановка, що забезпечують зручність, спокій і затишок. («Тлумачний словник російської мови», С.І.Ожегов).

Психологічний комфорт – це відчуття благополуччя, можливість реалізувати свої бажання й потреби, це умови життя, при яких людина почуває себе спокійною, захищеною.

Основними умовами створення психологічного комфорту має бути:

- задоволення потреб дитини;

- створення позитивної атмосфери для досягнення спільних цілей;

- виявлення дитиною того, що її розуміють оточуючі;

- відчуття рівного серед рівних;

- відчуття вчителя як порадника та друга.

Саме від того, наскільки учню комфортно в школі, чи хочеться йому кожен день переступати поріг школи і залежить якість освіти, виховання та психологічне здоров’я дитини. В великій мірі психолого – педагогічний комфорт створює вчитель. «Якщо вчитель має любов до справи, він буде хорошим вчителем. Якщо має любов до дітей, він буде краще того вчителя, який прочитав усі книжки, але не має любові ні до справи, ні до учнів. Якщо ж вчитель поєднує в собі і любов до справи, і любов до учнів, він досконалий вчитель» - писав Лев Толстой.

Любов до дітей – це моральні відносини, які будуються на довірі, повазі, великодушності, доброті, дієвій турботі про розвиток дитини, розкриття можливостей дитини. У класі не повинно бути поділу на «хороших», «поганих», «розумних» і «дурних». Кожна дитина повинна відчувати віру вчителя в свої сили. Ситуація успіху формує у дитини віру в себе, вчить долати труднощі, допомагає усвідомити своє просування вперед. Іноді досить посмішки вчителя, щоб змінити ситуацію, зняти виниклу психологічну напругу.

Великий вплив на атмосферу уроку та комфорт учнів мають обрані вчителем форми й прийоми, засоби організації навчально – виховного процесу. Обрана форма роботи вчителем на уроці забезпечує взаємодію з дітьми, засвоєння учнями знань, умінь, навичок, розвиток їх психічних процесів і моральних якостей.

Дієвою формою роботи на уроці у початковій школі є інтерактивне навчання, адже його основною метою є створення комфортних умов за яких кожен учень відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність. Передбачається створення життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми, що ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь учнів.

Розвитку комунікативних здібностей учнів та підвищення мотивації до навчання вчитель використовує різні вправи, прийоми та завдання. Формування загальномовленнєвих вмінь і навичок здійснюється на основі оволодіння учнями чотирма видами мовленнєвої діяльності: читання, аудіювання, говоріння, письмо. Активізувати діяльність учнів допомагають такі вправи, як «Порада», «Приємне слово», «Комплімент», «Реклама», «Передбачення», «Подарунок», «Чистий аркуш», «Партнерство», «Що станеться, якщо…», «Як покращити настрій?», «Однодумці», «Привітання», «Склади прислів’я», «Відкритий мікрофон», «Мозковий штурм», «Інтерв’ю», «Карусель» тощо. Ефективно розпочати навчальний день допомагають ранкові зустрічі.

Ці форми роботи на уроці сприяють актуалізації знань перед вивченням нової теми або узагальненням. Учні не бояться висловлювати та відстоювати свої думки. Вчитель може простежити внутрішній стан учнів за зовнішніми ознаками – погляд, вираз обличчя, посмішка , міміка, жести тощо.

Основними формами інтерактивної роботи є навчальна взаємодія учнів у парах і групах (мікрогрупах). Діти мають змогу висловити власну думку, відчувати власну індивідуальність, робити свій внесок у виконання спільного завдання, зосереджено слухати, запитувати й вибірково відтворити матеріал, зв’язно, послідовно міркувати.

Під час парної роботи учитель велику увагу приділяє саме навчанню учнів спілкуватися. На цьому етапі вчитель є одним із співрозмовників. На власному прикладі пояснює як слід працювати, формує культуру спілкування. Починаючи з першого класу потрібно разом з учнями скласти правила парної та групової роботи, за потребою, доповнювати, уточнювати їх.

Важливими формами роботи на уроках, що надають допомогу у створенні сприятливого психолого – педагогічного комфорту, активізації пізнавальних мотивів навчання, є ігри та розважальні моменти. Ігри не тільки підвищують пізнавальну активність дітей, але й змінюють відношення до навчання, змінюють стиль спілкування, роблячи дітей більш відкритими.

Ще одним прийомом, який сприяє формування позитивного мікроклімату уроку та сприяє підвищенню мотивації навчання є фізична активність, яка може забезпечуватися з рахунок використання римівок, віршів, пісень на основі фізичних хвилинок, руханок, інсценування, пантомім. Наприклад, «Австралійський дощ», «Чайник», «Якщо весело живеться», «Сонце світить на тих…», «Струмочок», «Усі – дехто – один – ніхто», «Саймон каже…», «Мишоловка».

В організації будь – якого уроку в початкових класах, важливу роль виконують засоби навчання, адже вони допомагають збуджувати та підвищувати пізнавальні інтереси учнів, покращувати надійність навчального матеріалу, робити його більш доступним, забезпечувати більш точну навчальну інформацію. Вони суттєво впливають на якість знань учнів та їх розумовий розвиток. Одним із важливих засобів є створення сприятливого мікроклімату уроку є похвала учня. Словом, лагідним поглядом, погладуванням по голівці, торканням рукою плеча дитини, долоні вчитель може заспокоїти, заохотити дітей до праці. Вміння бути лагідним, терплячим, здатним знімати напругу створює психологічно сприятливий клімат на уроці.

Своєрідний психологічний стан – інтерес, подив, зацікавленість, глибоку пізнавальну цікавість пробуджує проблемна ситуація. Важливо не згаяти можливості стимулювання інтелектуальної активності. Головне – не допустити розчарувань, зневіри в власних силах. Діти з різним рівнем пізнавальних можливостей залучаються до розв’язання, включаються у творчу діяльність. Вчителю варто здійснювати індивідуальний підхід до дітей.

Необхідно наголосити на тому, що не зважаючи на різноманітність та необмеженість прийомів, засобів створення позитивного психолого – педагогічного комфорту на уроці, найефективнішими з них є розуміння та підтримка вчителя, співпраця вчителя з учнем, батьками, взаємоповага.

Хочеться, щоб девізом учителя були слова: «Не забороняти, а направляти. Не керувати, а співпрацювати. Не примушувати, а переконувати. Не командувати, а організовувати».

Рекомендації як добитися психолого – педагогічного комфорту на уроці

Використовуйте у своїй роботі прохання, а не вимагайте.