Цікавинки на уроки зарубіжної літератури

Інтерактивні методи:

1. Робота « на дружбу».

Для виконання певного завдання формую групи з 4 -5 осіб, « у всіх зошитах  все повинно бути однаковим, крім почерку». Завдання в кожної групи своє. Учні домовляються, обговорюють як правильно писати, пояснюючи одне одному правопис. Робота команд переривається за годинниковою стрілкою, перевіряється й оцінюється . обмін інформацією відбувається за лічені хвилини.

2.Гра « зошит із плівки».

У файл кладуть аркуш із завданням. На плівці учні пишуть маркером.  Хто швидше й правильно зробить свою роботу. В цій грі можна використовувати завдання вставити букви,  розділові знаки, виправити помилки, знайти неправильно вжите слово тощо.

3. Орфографічні вітрила.

Правила морської мандрівки такі: записувати слова чи  словосполучення треба дуже швидко, перепитувати й розмовляти не можна – плавання одиночне! Спитав у товариша. Повернувся назад – ваш човен перевернувся. Ви вибуваєте з гри, отже втрачаєте можливість отримати оцінку. Слова писати в стовпчик. Кожне слово загортати. Загинаючи папірець. Поки пишемо – на морі шторм, отже згортаємо вітрила. Запис зроблено! Шторм закінчився! Море стихло. Підняти вітрило! (треба розгорнути папірець). Читаються слова, пояснюється кожна орфограма. На місці помилки робиться олівцем дірка. Щоб залатати вітрило, треба швидко знайти правило і пояснити правопис даного слова, записавши його в зошит без помилок. Робота сам на сам мотивована правилами гри і дуже швидким темпом.

4. Робота в парах.

Учні працюють у парах, виконуючи завдання. Парна робота вимагає обміну думок й дозволяє швидко виконати вправи. Які у звичних умовах потребують багато часу або просто не неможливі (обговорити подію, твір, певну інформацію, взяти  інтерв’ю один в одного, проанкетувати партнера). Після цього один із партнерів доповідає перед класом про результати.

5. Робота в трійках.

По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи, навпаки, виділення несхожих думок.

2 + 2 = 4.

Дві пари окремо працюють над вправою протягом часу (2- 3 хв.) обов'язково доходять до  спільного рішення, потім об’єднуються й діляться висновками. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки в вісімки, або перейти до групового обговорення.

6. Робота в малих групах.

Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: « спікер» -- керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення. Зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), « секретар» (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), « посередник» (стежить за часом, заохочує групу до роботи), « доповідач» (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи).

    7. Акваріум.

Цей метод передбачає окрему роботу однієї групи в центрі кола, яка після обговорення виголошує результат, а решта груп слухає не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи, яка була в центрі, і власні думки.

Ефективними є також фронтальні методи:

Учні сидять у колі й по черзі за бажанням висловлюються. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Учитель може взяти слово  після обговорення. Наприклад, такий метод можна запропонувати при вивченні прошарків лексики та доцільність вживання у мовленні тих чи інших груп у різних стилях.

Мікрофон.

Це різновид «великого кола». Учні швидко по черзі висловлюються, вирішуючи проблеми й передаючи один одному  уявний «мікрофон».

Незакінчені речення.

Дещо ускладнений варіант  «великого кола»: відповідь учня – це продовження незакінченого речення типу: «Можна зробити такий висновок..» , «Я зрозумів, що..»,  «Результатом є..» і т. д.

Мозковий штурм.

Загальновідома технологія, яка полягає втому, що всі учні висловлюють  абсолютно всі, навіть нелогічні думки, вирішуючи проблеми. Висловлене не обговорюється і не критикується до закінчення висловлювань.

Аналіз дилеми (проблеми).

Учні в колі обговорюють певну дилему чи проблему. Кожен виголошує варіанти, що складаються внаслідок вибору. Найкраще давати завдання вибору з особистісним сенсом (наприклад, « Чи варто платити податки, якщо країна не здатна їх правильно розподілити?»)

 Мозаїка.

Це метод, що поєднує групову і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала реквізити вивчених документів; після переформування перша нова група повинна узагальнити сукупність усіх опрацьованих реквізитів  документів, друга – вимоги до наявності реквізитів у певних документах. Третя – систему розташування реквізитів у документах тощо).