ТЕМА. Урок-захист проєкту «На шляху до істини» (за трагедією Й. В. Гете «Фауст») Мета: удосконалювати навички роботи над проєктами й мультимедійними презентаціями; удосконалювати навички роботи в групах, вміння самостійно знаходити інформацію, стисло оформляти свої думки й виступи; виховувати вдумливе ставлення до життєвих явищ, прагнення до самореалізації й реалізації життєвих планів.
Тип уроку: проєкт, мультимедійна презентація Обладнання: комп’ютер, мультимедійний проєктор
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
(На екрані висвічується слайд)
Шановні присутні, учні 11 класу вітають вас і запрошують на презентацію нашого проєкту «На шляху до істини».
Є в світовій літературі твори, які читають не з цікавості, не для відпочинку чи розваги, а тому що вони втілюють духовний досвід людства. В таких книгах вражає особлива глибина пізнання життя. Вони стають втіленням духу й часу.
Більше того, міць художньої думки долає кордони, й інші народи також знаходять у творіннях майстрів близькі їм почуття. Такі книги набувають всесвітнього значення, тому що важливі проблеми не прив’язані до одного часу. В чужому горі й радості люди різних поколінь впізнають своє. Книга набуває загальнолюдської цінності, а ми з читачів перетворюємося на співавторів великого процесу духовного розвитку людства. Сподіваюсь, що трагедія Й. В. Гете «Фауст» стала для вас саме такою книгою.
2. Оголошення теми, мети уроку та очікуваних результатів Отже, мета і завдання нашого проєкту:
(На екрані висвічується слайд, який озвучується вчителем)
(слайд)
ü удосконалити навички пошукової роботи, вміння робити висновки і узагальнення;
ü формувати вміння коротко висловлювати свою думку і аргументувати її;
ü навчитися ілюструвати думки, ідеї, дослідження, комбінуючи текст і ефекти анімації, фотографії, картинки тощо;
ü формувати навички роботи з комп’ютерними програмами, необхідними для створення
мультимедійної презентації.
Що дасть вам участь у проєкті?
(На екрані висвічується слайд, який озвучується вчителем)
(слайд)
Участь у проєкті сприяє:
ü розвитку пізнавальної активності і самореалізації особистості формує:
ü критичне мислення і креативну компетентність стає:
ü підґрунтям до продуктивної творчої діяльності.
Після цього уроку ви також зможете самостійно опанувати додаткові джерела інформації, навчитеся працювати в команді, виявите або розвинете творчі здібності, зацікавитеся творчістю Й. В. Гете.
(На екрані висвічується слайд, який озвучується вчителем) (слайд)
Читаючи твір, ви прагнули з’ясувати, що є істина і чи завжди блукає той, хто йде вперед?
А для того, щоб досягти успіху, об’єдналися в групи, які досліджували наступні питання:
Послухаємо висновки, що були зроблені в ході дослідження, і, сподіваюсь, отримаємо відповідь на ключове запитання.
Надаємо слово PR-менеджеру першої групи.
ІІ. ЕТАП ПРОЄКТУВАННЯ
PR-менеджер першої групи
Привіт усім! Вам, мабуть, ще не доводилося зустрічати людину, яка б повністю віддала себе науці? А ми зустріли, правда, не в житті, а в трагедії Й. В. Гете «Фауст».
Якщо ви хочете осягнути Всесвіт або дійти до поставленої мети попри всі негаразди й перешкоди, а також дізнатися, на які жертви при цьому доведеться піти, то вам варто познайомитися саме з нашим проєктом і його героєм. Над проєктом працювали: …………
Спікер
Нам було запропоновано з’ясувати наступне ключове питання:
Фауст – слухняне знаряддя в руках Мефістофеля чи яскрава титанічна особистість? Ми опрацювали зміст трагедії, зібрали дослідження критиків і зробили висновки, з якими хочемо вас ознайомити. Так як герой говорить, що в його душі живуть дві половинки, ми вирішили презентацію питання «Ствердження в образі Фауста вищих духовних поривань людини» провести у вигляді їх уявної розмови.
(слайд)
(текст слайдів під час презентації висвічується по мірі читання)
Отже, перша частинка душі та, яка уособлює людську природу, друга – та, що втілює людський дух. Перша
Ми познайомилися з Фаустом у момент, коли у героя за плечима довге життя: він пройшов курс чотирьох університетських факультетів і досягнув усіх учених титулів.
(слайд)
Фауст – учений похилого віку
Друга
Але вчений з’явився перед нами в критичний момент свого інтелектуального розвитку: він усвідомив, що його знання неповні, науки виявилися безплідними.
(слайд)
Герой переживає інтелектуальну кризу
Перша
Фауст не піклувався про власний добробут, не нажив статку. Він хотів би вирватися за межі своєї кімнати. Але куди? Друга
Генріх прагнув у понад світову височінь, щоб задовольнити жагу знань і віднайти істину.
Перша
Розчарувавшись у схоластичній науці, герой звернувся до магії.
Друга
Та осягнути знак макрокосму в книзі Нострадамуса було понад людські сили, а Дух Землі відмовився спілкуватися з Фаустом.
(слайд)
Ні науки, ні магія не відкрили вченому сенс життя
Перша
Отже, ні академічна наука, ні магія не привели вченого до мети, тому герой вирішує покінчити життя самогубством.
Друга
Та під впливом пасхального співу він відчув відродження душевних сил.
(слайд)
Сила волі перемогла спробу самогубства
Перша
А на прогулянці його підбадьорила повага народу: адже під час епідемії чуми Генріх разом із батьком лікував хворих. Друга
Вдома Фауст знайшов ліки від душевних лінощів: герой зібрався перекласти Біблію німецькою мовою. Перша
Та фразу: «Спочатку було слово» він переклав як: «Спочатку було діло».
(слайд)
Фауст усвідомлює дію як першооснову буття
Друга
Вибір героя зрозуміти неважко: він стверджував дію як першооснову буття. Перша
Саме в цей момент приблудний пудель перетворився на Мефістофеля, який за угодою з Богом прибув на землю для випробування Фауста. Друга
Він пообіцяв задовольнити жагу знань ученого в обмін на душу.
(слайд)
Мета Мефістофеля – випробувати моральну стійкість Фауста
Перша
Герой погодився за умови: диявол забере душу тоді, коли Генріх відчує повне задоволення життям. Друга
Першим випробовуванням Фауста стала перевірка на ниці інстинкти: Мефістофель спробував залучити героя до пияцтва. Перша
Але Фауст прагнув утамувати духовну, а не тілесну спрагу.
(слайд)
Пияцтво викликало огиду в душі героя
Друга
Тоді диявол вирішив випробувати вченого коханням, попередньо омолодивши за допомогою чудодійного напою. Перша
Та любов виявилася дужчою за диявольський розрахунок. Фауст закохався по-справжньому.
(слайд)
Друга
Потяг до Гретхен відповідав внутрішній потребі його душі: у Генріха вперше пробудилося еротичне почуття. Перша
Та кохання Фауста не заглушило притаманних героєві високих поривань. Навпаки, воно відкрило перед ученим широкий світ.
(слайд)
Кохання не відволікло героя від високої мети
Друга
Хоча думки Фауста набули піднесеного характеру, він не забувся про спокусу, якою захопив його Мефістофель. Перша
Але тепер Генріх відчував сумніви: то бажав зустрічі з Гретхен, то хотів уникнути її.
Друга
Фауст зрозумів, що в стосунках з Маргаритою настав критичний момент: їх неухильно притягувало одне до одного, і його любов могла погубити дівчину.
Перша
Та пристрасть виявилася сильнішою: герой повернувся до Маргарити. Тепер вони бачилися ночами. Друга
Наслідком цих побачень стала смерть матері Маргарити, загибель брата Валентина на дуелі, вагітність Гретхен.
(слайд)
Щоб уникнути судового переслідування після дуелі Фауст змушений переховуватися.
Друга
Тепер Мефістофель завів героя на гору Брокен і втягнув у вир ницих чуттєвих насолод Вальпуржиної ночі. Перша
Тут Фауст на деякий час захопився гарною відьмою.
(слайд)
Ниці насолоди тільки на мить захопили Фауста
Друга
Та він одразу ж забув про неї, коли побачив тінь самотньої дівчини, що нагадала йому Маргариту. Перша
Дізнавшись, що трапилося з Гретхен, він бажає тільки одного: врятувати ту, що подарувала йому щастя розділеного кохання.
Друга
Та дівчина не прийняла порятунок від Генріха, поруч з яким знаходився Мефістофель.
Перша
То хто ж перед нами – слухняне знаряддя в руках Мефістофеля?
Друга
Чи яскрава титанічна особистість?
(слайд)
Спікер
Метою Фауста було пізнання природи та її благих начал. Він сміливо прагнув пізнати радості й біди, які випадають на долю людини. Та на початку трагедії вчений розмірковував про все не конкретно. А тепер зло й горе стали для нього страшною реальністю. До того ж, Генріх сам обрав шлях, який привів до трагедії.
(слайд)
Вчений сам обрав шлях, який привів до трагедії
Перша
У становленні Фауста як людини були моменти, коли чуттєвість у ньому перемагала. Та, на нашу думку, Мефістофель потерпів поразку.
Друга
Першу, намагаючись захопити Фауста пиятикою. Другу – коли сподівався, що під впливом кохання вчений забуде про високі устремління. Третя спроба – занурити героя в вир чуттєвості також не вдалася.
Перша
Правда, відраза до розпутства виникла у Генріха не одразу, та він повернувся на обраний шлях пошуку істини й пізнання життя в усіх його проявах.
(слайд)
Пережите, відчуте, побачене не змінювали його характер по суті. Тому ми вважаємо, що герой не був слухняним знаряддям у руках Мефістофеля.
(слайд)
Фауст не був слухняним знаряддям у руках Мефістофеля
Друга
Ми також знаємо, що Фауста не задовольнили результати багаторічної наукової практики й він готовий був попрощатися з життям.
Перша
Та сила волі перемогла, й вчений почав усе спочатку, пішовши абсолютно іншим шляхом:
герой кинувся у вир життя.
(слайд)
Вчений почав усе спочатку й пішов іншим шляхом
Друга
Тут він також не знайшов справжнього задоволення, а кохання закінчилося жахливою катастрофою. Перша
Воно привело героя на край загибелі, а його життєвий шлях виявився сповненим страждань.
(слайд)
Та нещастя не зламали Фауста: з кожної біди він виходить духовно збагаченим і готовим до нових випробувань. Перша
Тому здатність вистояти й продовжувати пошуки робить Фауста героїчною особистістю.
(слайд)
Здатність вистояти – основа героїчної натури Генріха
Друга
Душа героя в пораненнях і шрамах, та дивовижна життєва сила викликає повагу.
Перша
Фауст не ідеальний герой. Упродовж життя він припускався багатьох помилок, але вперто шукав сенс людського існування і безстрашно йшов до своєї мети.
(слайд)
Вірність ідеалам попри всі негаразди – ознака титанічної особистості
Друга
Така особистість – значна індивідуальність, людина надзвичайної духовної сили, й тому, безумовно, титанічна. Керівник проекту
Чи будуть у вас запитання до групи «Фауст»?
ВЧИТЕЛЬ.
Отже, перша група виступила, просимо другу групу представити свою презентацію.
PR-менеджер другої групи
Шановні присутні! Напевне, немає в цій аудиторії людини, яка б не любила або не мріяла про кохання, тому що це найдивовижніше почуття на світі. Та воно дарує людині не тільки радість, а й смуток. Якщо ви згодні з цією думкою, то наш проєкт саме для вас. Адже в ньому ви почуєте як про щасливі миті кохання, так і про трагічні. Над проєктом працювали: ……
Спікер другої групи
Наша група отримала завдання дослідити, хто винен у нещасті Маргарити: Мефістофель,
Фауст чи вона сама?
Щоб виконати його, ми уважно перечитали і проаналізували епізоди трагедії, провели пошук додаткової інформації в бібліотеці та у Всемережжі, опрацювали критичні матеріали й зробили певні висновки.
Щоб ознайомити вас з ними, ми вирішили провести презентацію у вигляді наукової конференції. Тож конференцію, присвячену розгляду питання «Маргарита – образ жертовного кохання», оголошуємо відкритою. Надаємо слово першому доповідачу.
Доповідач
Щоб розібратися в причинах трагічної долі Маргарити, потрібно дослідити її життя до зустрічі з Фаустом.
Гретхен – молода вродлива дівчина. (слайд )
Маргарита – символ молодості, краси й чистоти
Вона жила вдвох із матір’ю і була єдиною опорою неньки. Гретхен прибирала, пекла, готувала, шила, мила, тому що мала розвинуте почуття обов’язку й була дуже турботлива. Маргарита також доглядала хвору від народження сестру. Був у героїні й старший брат, але він служив солдатом-найманцем і не знаходився в родині.
(слайд )
Дівчина скромна й турботлива
Важливою рисою характеру Гретхен була її набожність. Вона вірила в Бога глибоко й щиро.
(слайд )
Світогляд Маргарити визначається релігією
Також Маргарита змалку звикла дотримуватися суворих життєвих правил і звичаїв. Тому відвідування церкви в неділю й спілкування з подругами було колом її життєвих інтересів.
(слайд )
Гретхен – втілення патріархально-ідилічної гармонії особистості
Спікер
А тепер запрошуємо до слова другого доповідача.
Доповідач
Я хочу зупинитися на коханні Маргарити до Фауста.
У колі сімейних обов’язків не залишалося місця для любові. То ж чи думала дівчина про неї? Так, вона мріяла про таке кохання, яке закінчується тільки зі смертю.
(слайд)
Маргарита не знала любові до Фауста й мріяла про чисте взаємне кохання
Саме так Гретхен полюбила Фауста. Та почуття до нього вона сприйняла спочатку як відхилення від налагодженого поступу свого життя. Дівчина побачила в Фаустові ознаки знатної за походженням і значущої за натурою людини.
А коли Генріх освідчився в коханні, не могла зрозуміти, що міг знайти в простій дівчині такий чоловік. (слайд)
Дівчина не усвідомлювала своїх природних достоїнств
Та все-таки Маргарита зізналася Фаустові, що запам’ятала його, хоча була здивована досить вільною поведінкою героя при першій зустрічі.
Спочатку у Маргарити виникло досить чисте захоплення Фаустом. Згодом Гретхен відчула, що вже не може жити без Генріха. Любов ріднила її з ним, а релігія роз’єднувала: Фауст не вірив у Бога.
Тобто, дівчина, чиї почуття і думки чисті, щирі, але обмежені, опинилась поруч із людиною титанічного характеру.
Закоханість переросла в пристрасть, яка перемогла: Маргарита поступилася домаганням Фауста, а потім настала пора розплати за коротке щастя.
Чому світле й прекрасне почуття привело її на шлях гріха й злочину, Гретхен не змогла зрозуміти. (слайд)
Дівчина не усвідомлює причини трагічних подій
Страшні протиріччя життя дівчині розв’язати не під силу. Страждання віддалили її від Фауста. Маргарита не захотіла порятунку за рахунок злих сил. Та Бог пробачив її саме тому, що вона по-справжньому кохала.
(слайд)
Спікер
Слово має наступний доповідач
Доповідач
Я проаналізую вчинки Маргарити, які привели до майбутніх трагічних подій.
Гретхен боялася суворості своєї матері, тому приховувала все, пов’язане з Фаустом. Їй легше
було зізнатися про своє захоплення сусідці Марті, тому що та була не така сувора в ставленні до чоловіків. (слайд)
Обман матері – перший крок до трагедії
Поведінка Фауста під час першої зустрічі видалася Маргариті непристойною, але звертання героя до неї не було їй неприємним.
(слайд)
А після деяких вагань Маргарита погодилася на нічне побачення з Генріхом, взявши снодійне для неньки. Як потім з’ясувалося, Мефістофель дав отруту, і смерть матері лягла на душу Гретхен важким тягарем.
Впевнившись у тім, що Маргарита по ночах зустрічалася з Фаустом, Валентин, брат дівчини, напав на Генріха і загинув під час поєдинку. Шпагу Фауста спрямував Мефістофель. Помираючи, юнак прокляв Маргариту.
(слайд)
Міщанське середовище засудило Гретхен, вона змушена була залишити рідну домівку, скиталась, побиралаcь, як жебрачка. Дівчина здійснила ще один злочин: у стані помутніння розуму втопила свою новонароджену дитину.
(слайд)
Спікер
До підсумкового слова просимо нашого останнього доповідача.
Доповідач
Я маю дати відповідь на ключове запитання: хто ж винний у трагедії Маргарити?
Почнемо з Мефістофеля. Чи сприяв він закоханості Маргарити? Ні, дівчина сама відповіла взаємністю на почуття Фауста. Чи звертав він увагу героя саме на Маргариту? Також ні. Помолодівши, Генріх зробив свій вибір на користь першої гарної дівчини, яка йому зустрілась. А от ланцюгу трагічних подій у житті Гретхен диявол посприяв: дав отруту замість снодійного для матері, скерував шпагу Фауста проти Валентина, розпалював вогонь пристрасті в душі Генріха й відмовлявся рятувати дівчину.
(слайд)
Щодо Фауста, то він усвідомлював те, що потяг Гретхен до нього може зруйнувати гармонійний світ, у якому жила Маргарита. Але герой не зміг відмовитися від кохання.
(слайд)
Поруч із людиною титанічного характеру думки і почуття Маргарити виглядають обмеженими. Вона не може усвідомити незвичайність Фауста, тому уявляє подібним собі, тільки більш ученим.
(слайд)
Герої належать до різних світів
Чи винна сама Маргарита в тому, що з нею трапилось? Вона причетна до смерті матері та
брата, хоча нікому з них її не бажала. Вбивство ж дитини Гретхен здійснила в стані такого затьмарення розуму, коли людина за свої вчинки не відповідає.
Нам зрозуміло, що кохаючи, ніякого гріха героїня не здійснила. Якби мораль того часу була більш людяною, Гретхен уникнула б людського осуду й не вбила б дитину. Але людина живе в певних соціальних умовах, які були добре відомі Фаусту і Маргариті, та вони підкорилися пристрасті, а не розуму.
Зовнішні обставини – чимала величина в сумі причин, які призвели до трагедії.
Благочинна поведінка допомогла б уникнути загибелі, але позбавила б Гретхен щастя, яке хоча було й коротким, але прекрасним моментом її життя. Якщо кохання прийшло до трагічного кінця, то винні в цьому не почуття героїв, а зіткнення цих почуттів з умовами, які не дають людям можливості вільно виявляти свої душевні прагнення.
(слайд)
Зіткнення почуттів з умовами, в яких живуть герої
Тому ми вважаємо, що до трагедії Маргариту призвела сума причин, зазначених вище.
ВЧИТЕЛЬ.
А зараз друга група відповість на ваші запитання. Запитання до другої групи:
ВЧИТЕЛЬ.
Просимо третю групу й надаємо слово PR-менеджеру.
PR-менеджер третьої групи
Чи зустрічали ви коли-небудь диявола в людській подобі? Ні?! Ми також ні. Та це в житті. А от літературного духа зла ми зустріли. І знаєте що? Ми довідались про його думки й вчинки. Тому ми пропонуємо й вам познайомитися з персонажем, якого змалював Гете. Хоча б для того, щоб знати, що він живе в кожній людині й втілює її ниці помисли. Ми зробили все, щоб донести до вас його сутність у нашому проєкті. Над проєктом працювали: …….
Спікер
Наша група працювала над змістом трагедії «Фауст» і з’ясовувала наступне ключове питання: Мефістофель – чорт-цинік чи втілення нещадної критичної думки?
Ми опрацювали додаткову літературу, критичні матеріали, співставили погляди літературознавців і дійшли певних висновків. Щоб ознайомити вас із ними, презентацію питання «Втілення в образі Мефістофеля духу заперечення» проведемо у вигляді уявного діалогу літературного героя Мефістофеля та членів нашої групи. Отже, запрошуємо до діалогу його учасників. Учень
Автор дав вам цікаве ім’я. Що воно означає? Мефістофель:
Моє ім’я складається з двох давньоєврейських слів: «Мефіз» – руйнівник і «Тофель» – обманщик. Це одне з численних імен диявола.
Учень
То ви чорт?
Мефістофель:
Перш за все я дух. Сам Господь називає мене духом заперечення, духом-руйнівником.
(слайд)
Мефістофель – одне з імен диявола – духа заперечення
Учень
Отже, ви не чорт?
Мефістофель
Я містична сила, що робить «лиш добро, бажаючи лиш злого».
Учень
Вам не здається, що ви суперечите самі собі, а це твердження є парадоксом?
Мефістофель
Це тільки на перший погляд. Для засвоєння нових знань потрібно позбутися старих. Я, як духруйнівник, спонукаю відмовитися від старого і сприйняти нове, чим забезпечую розвиток. (слайд)
То ви все-таки диявол?
Мефістофель
Я не схожий на диявола середньовічних легенд, тому що не маю його зовнішніх ознак. У мене психологія і поведінка світської людини ХVIII століття.
Учень
Тоді яка ж різниця між вами й людиною?
Мефістофель
Я добре знаю все про все, тому ні в що не вірю. Людина ж ніколи не знатиме всього, і в ній завжди залишиться місце для віри.
(слайд)
Герой не має зовнішніх ознак диявола, але знає все про все Учень:
Що б ви сказали про свій характер?
Мефістофель
Мій характер не піддається однозначному визначенню: я одночасно фігура фантастична й реальна, узагальнений образ-символ.
(слайд)
Характер Мефістофеля не піддається однозначному визначенню
Учень
Як ви дієте щодо людей?
Мефістофель
Я користуюсь як чародійством, так і їх слабкістю та нерозважливістю. Адже мені добре відомі їх вади.
(слайд)
Герой використовує як чародійство, так і слабкості людей
Учень
Що стало причиною вашої суперечки з Богом?
Мефістофель
Природа людини. Я заперечував її достоїнства, а Господь стверджував піднесену сутність цієї істоти, протиставивши моїй думці єдиний приклад: ученого Фауста.
(слайд)
Сутність суперечки Мефістофеля і Бога – природа людини
Учень
Ви вільно спілкуєтесь з Господом?
Мефістофель
Бог допускає мене до себе, чим не заперечує існування зла, носієм якого я є. В його очах воно неодмінний елемент життя.
(слайд)
Мефістофель і Господь забезпечують єдність і боротьбу протилежностей
Учень
Чому Господь вважає, що зло обов’язково має бути присутнім у житті?
Мефістофель
Тому що ми з ним два протилежні джерела одного начала. А в єдності та боротьбі протилежностей створюється гармонія світу й народжується істина. Учень
Що вас так дратує в людині?
Мефістофель
Неспокійна активність, яка не змінює нічого ні в її існуванні, ні в ній самій. Людина прагне до досконалості, до ідеалу, а він недосяжний.
(слайд)
Диявол вважає, що активність людини позбавлена сенсу
Учень
Бог має протилежні погляди. Які?
Мефістофель
Він вірить у людські прагнення й можливості, вважаючи, що активність приводить до вдосконалення цієї істоти, а стан спокою не сприяє її розвитку.
(слайд)
Бог стверджує, що активність приводить до вдосконалення
Учень
А як же змусити людину діяти?
Мефістофель
Господь вважає, що стимулом для пробудження активності є негативне. Він надає мені перевагу над усіма духами заперечення саме тому, що я не даю нікому заспокоїтися.
(слайд)
Стимулом для пробудження активності є негативне
Учень
Отже, з Богом ви складаєте одне ціле. А з людиною?
Мефістофель:
Також. Я та її частка, що все піддає сумніву.
(слайд)
Мефістофель – частка людини, що все піддає сумніву
Учень
Чому ви так зневажливо ставитесь до людей?
Мефістофель
Тому, що незважаючи на розум, вони живуть гірше за всіх скотів.
Учень
На чому ґрунтується ваше твердження?
Мефістофель
Люди мають зіпсовану натуру й здійснюють стільки дурного, що дияволу вже немає потреби творити зло на землі.
(слайд)
Мефістофель стверджує: люди мають зіпсовану натуру
Учень
Що саме вам не подобається?
Мефістофель
Я вважаю їх морально нестійкими. Вони легко спокушається насолодами й сумнівними розвагами.
(слайд)
Сформулюйте більш конкретно свою думку.
Мефістофель
Чоловіки, на мою думку, хтиві, а жінки не цнотливі.
Учень
Ви також доводите, що в душі людина – блоха.
Мефістофель
Це дійсно так. Щоб зайняти в суспільстві якусь посаду, не потрібно ні розуму, ні здібностей, потрібно лише вміти кусатись.
(слайд)
Люди не цінують розум і здібності
Учень
Ще ви стверджуєте, що все існуюче в світі заслуговує на знищення.
Мефістофель
Так. Створений Богом світ нікуди не годний. Учень:
Чому?
Мефістофель
Тому, що світло не пов’язане із сутністю речей, воно здатне освітити тільки їхню поверхню.
(слайд)
За Мефістофелем світ заслуговує на знищення
Учень
А що є сутністю речей на ваш погляд?
Мефістофель
Початковою стихією світу була пітьма. Вона лежить в основі всього. Коли прийде кінець світу, і все буде зруйноване, вона знову настане.
(слайд)
Цінність має лише пітьма: вона лежить в основі всіх речей
Учень
Як ви ставитесь до пізнання світу людиною?
Мефістофель
Я заперечую можливість будь-якого пізнання.
Учень
Саме з цим пов’язана ваша критика наук?
Мефістофель
Так. Теорія відірвана від життя. Я задоволений тим, що науки виявилися для Фауста безплідними. (слайд)
Ваше ставлення до вчених негативне?
Мефістофель
Вчені тільки заплутують прості речі, які кожен знає із повсякденного досвіду.
Учень
А як же Фауст?
Мефістофель:
Фауст має палку й енергійну натуру, розум його в постійних сумнівах і пошуках.
Учень
Чому ж тоді він страждає, адже герой діє?
Мефістофель
Прагнучі до істини, він весь час «рветься за межі», а там нічого немає.
(слайд)
Проблема Фауста - непосильність поставлених задач
Спікер
Сподіваюсь, Мефістофель задовольнив вашу цікавість, і тепер ми можемо зробити висновки щодо ключового питання. Отже, Мефістофель – цинік чи втілення критичної думки? Цинізм – це заперечення будь-яких моральних засад та принципів.
(слайд)
Цинізм – заперечення будь-яких моральних засад та принципів
Подивимося на Мефістофеля з цього погляду. Він відверто сміється з людини та її прагнень щось виправити, вважає світ нікчемним, стверджує безплідність наук, не вірить ні в добро, ні в щастя. В чому ж причина такої зневіри героя? Мефістофелю відомі всі таємниці. Знаючи все про все, він глузує з честі, совісті, моралі. Він сам собі і початок і кінець, йому нікуди розвиватись.
(слайд)
Абсолютне знання звільняє Мефістофеля від моралі й робить циніком
Саме в цьому корінь його зневіри й аморальності. Він – це знання без співчуття, без кохання.
Отже, Мефістофель – безсмертний цинік, і в цьому його приреченість.
Критична думка – здатність піддавати сумніву загальновизнані поняття.
(слайд)
Критична думка – здатність піддавати сумніву загальновизнані поняття
Гете пояснював цей образ як дух заперечення. Піддаючи сумніву, тобто заперечуючи щось недосконале в житті, Мефістофель звільняє шлях для досконалішого. Намагаючись висміяти й очорнити вчинки Фауста, герой спонукає його до духовного самовдосконалення та активного життя. (слайд)
Заперечуючи недосконале, Мефістофель звільняє шлях до досконалішого
Адже справжній рух відбувається через єдність та боротьбу протилежностей. Критична думка Мефістофеля допомагає оновленню життя.
(слайд)
Таким чином, ми можемо стверджувати, що Мефістофель – не тільки чорт-цинік, а й втілення нещадної критичної думки. Вчитель Третя група представила свій проєкт. Будь-ласка, запитання до третьої групи.
ВЧИТЕЛЬ.
Надаємо слово для захисту проєкту четвертій групі.
PR-менеджер четвертої групи
Шановні присутні! В житті існують питання, які неодмінно ставить собі будь-яка людина. Адже кожен із вас, напевно, запитував себе: для чого я живу? В чому сенс мого буття? Нам приємно, якщо ви знаєте відповіді. Та якщо ці питання так і залишаються питаннями, то цей проєкт – для вас. Можливо, знайомство з нашими героями допоможе вам уникнути надмірних страждань і деяких помилок.
Над проєктом працювали: …..
Спікер четвертої групи
У нас, як і у наших товаришів, було своє завдання: дослідити що ж повинна обирати людина в житті. Щоб з’ясувати це, ми прочитали текст трагедії, опрацювали критичні матеріали різних авторів з метою співставлення поглядів на проблему, провели пошук додаткових відомостей в мережі Інтернет та бібліотеках.
Тож презентація питання «Гетівське розуміння проблеми справжнього сенсу буття як невпинного пошуку» буде представлена нами у вигляді засідання Вченої ради «Університету життєвих цінностей». Надаємо слово ректору нашого університету. Ректор
Шановні присутні! Для участі в позачерговому засіданні Вченої ради університету життєвих цінностей зареєструвалось п’ять керівників структурних підрозділів. На порядок денний виноситься одне питання: що повинна обирати людина в своєму житті? Ми з’ясуємо це на прикладі трагедії «Фауст».
Хто за такий порядок денний прошу голосувати. Нам потрібно встановити регламент виступів. Є пропозиція надати виступаючим одну хвилину для промови.
До слова запрошується керівник структурного підрозділу «Розваги».
Виступаючий
Шановне товариство! Я пропоную розглянути, як вирішують для себе цю проблему студенти. Ці герої – відвідувачі шинка «Авербахів склеп». Вони вже втомилися веселитися, тому підбадьорюють один одного жартами.
Пирування для студентів – головне заняття. Навчання для молодих людей тягар: вони тільки й думають про те, як погуляти. Герої, як і Фауст, рвуться з темних готичних кімнат храму наук, але не на простори життя, а в задушливий темний погріб, де пиячать, потішаються один над одним, а також над усіма, хто зайде в шинок.
(слайд):
Коли Фрош затягує пісню про політику, Брандер перериває його, тому що юнакам немає діла до імперії та її інтересів. Молодь байдужа до політики, а свобода для них полягає в тому, щоб беззаборонно пити вино. Крім випивки і розваг з дівчатами у цієї розгульної братії нічого немає.
(слайд)
Сцена в кабачку наглядно демонструє, що до складу людства входять й такі герої, як відвідувачі цього закладу.
Ректор
Надаємо слово керівнику структурного підрозділу «Дозвілля».
Виступаючий
Я хочу звернути увагу присутніх на замальовку життя міста. В ясний день Пасхи мешканці вийшли за браму погуляти. Декілька учнів майстрів збираються розважитися: один іде на риболовлю, другий стріляти, третій пропонує відправитися в містечко, де є гарні дівчата, випити там пива й побитися з іншими.
Дві молоді служниці чекають на парубків, щоб піти потанцювати. До них залицяються студенти, вважаючи, що з такими дівчатами можна швидше домовитися. (слайд) Студенти захоплені дівчатами-служницями
Один із бюргерів обурюється зростанням податків і гонористим бургомистром, двоє інших обговорюють політику. Вони сходяться на тому, що нехай в інших країнах відбувається все що завгодно, аби вдома було спокійно. Потім приходять солдати і веселі селяни.
(слайд):
Бюргери опікуються дрібними інтересами свого міста
Всі вони зайняті своїми дрібними інтересами, а мова йде про маловагомі й випадкові прагнення веселого натовпу.
Цей фон потрібний для того, щоб показати: світ складається не з одних Фаустів.
Ректор
До слова запрошується керівник структурного підрозділу «Знання».
Виступаючий
Я б хотіла розповісти про героїв, які обрали знання. Протягом перших сцен Гете виводить чотири людини, які займаються наукою. Це батько Фауста, експериментатор-ентузіаст, який упевнено йшов по хибному шляху. Він бажав людям добра, але заподіяв багато шкоди. Його відрізняло нетерпеливе прагнення негайно застосувати на практиці свої відкриття, які були вдаваними. (слайд)
Батько Фауста – невдаха-експериментатор
Вагнер – палкий ентузіаст книжного знання, для якого практика чужа, він прихильник знання заради знання.
Студент, учень Фауста, який шукає легкий шлях у науці, йому знання потрібні лише в тій мірі, в якій вони допоможуть досягнути успіху й благополуччя.
Додаємо сюди Мефістофеля, адже є люди, подібні до нього, які не вірять у науку. (слайд)
Мефістофель не вірить у науку
І Фауст, – людина, повна жаги знань, яка болісно переживає невдачі на шляхах науки, але не втрачає надії на успіх.
(слайд)
Знання для Фауста – шлях до блага всіх людей
П’ять різних ставлень до знань показав Гете. Чому ж тільки Фауста хвилює, що те, що він обрав сенсом життя, не принесло результатів?
Це відбувається тому, що вчений відчув традиційний для тогочасної німецької науки розрив між теорією й практикою й виступив проти нього. Інші ж герої над цим навіть не задумуються.
Ректор
Заслухаємо наступне повідомлення. Запрошуємо керівника структурного підрозділу «Пристрасті». Виступаючий
Я хочу звернутися до життя Маргарити і проаналізувати, що буває, коли людина суцільно віддається одній пристрасті. До зустрічі з Фаустом вона жила тихо й спокійно. Кохання до Генріха перевернуло життя дівчини. Тепер все зосередилося на любові до Фауста, який став єдиним змістом її життя.
(слайд)
Заради коханого Маргарита йде на все. Пристрасть, якою вона одержима, втягує її у вир страшних подій, які підірвали її душевні сили й привели до божевілля. (слайд)
Після всього, що з нею трапилося, Гретхен стала жертвою, приреченою на загибель. В Маргариті багато хорошого, доброго, чистого. Та це добре й хороше пасивне. Сама по собі вона поганого не вибрала б, але життя примусило її до нього.
То ж чи розумно суцільно віддаватися одній пристрасті? Здоровий глузд відкидає таку життєву поведінку. Там, де панує розум, трагедії бути не може. Але деякими володарюють пристрасті. Серед них є такі, які справедливо називають шляхетними. Це почуття Маргарити й Фауста. Але вони не привели їх до щастя, більше того, сила кохання дівчини накликала на неї та її рідних непоправну біду. (слайд)
Ректор
Просимо до виступу керівника структурного підрозділу «Ідеї».
Виступаючий
Від Мефістофеля ми чуємо, що Фауст відрізняється від інших людей тим, що ніщо не може задовольнити його натуру. Вчений видається дияволу напівбожевільним мрійником. Таким він виглядає й в очах оточуючих його обивателів.
(слайд)
Дійсно, Фауст має свою пристрасть: він одержимий жагою знання. Вченого цікавлять питання: що таке його життя й життя інших?
(слайд)
Пристрасть героя – жага знань
Суть страждання Фауста – прагнення до істини. Героя обурює здатність людей виправдовувати свою бездіяльність. Він зневірюється в них.
Генріх з радістю хапається за можливість задовольнити спрагу знань, і, як справжній учений, ставить експеримент над власною душею.
Спроба любові й спроба почати життя спочатку – частина цього експерименту.
(слайд)
Спроба почати все спочатку – експеримент над власною душею
Та герой пережив трагедію, тому що приніс у жертву своїм безкінечним пошукам те, що було для нього найдорожчим: кохання до Маргарити.
(слайд)
Те, що життя Фауста є трагічним, не потребує доказів. Та воно й не могло бути іншим, тому що так трапляється тоді, коли людина щось безмежно любить або до чогось дуже прагне.
Ректор
Отже, всі бажаючі виступили, й ми можемо оголосити проєкт рішення позачергового засідання університету життєвих цінностей.
Спікер
Проєкт рішення:
Заслухавши доповіді керівників структурних підрозділів, Вчена рада рекомендує:
1. Студентам вчитися й цікавитися життям своєї країни, а гуляти тільки в свята
2. Юнакам з більшою повагою ставитися до дівчат
3. Вченим зрозуміти, що теорія перевіряються практикою
4. Городянам не замикатися на дрібних інтересах
5. Головним героям усвідомити, що безмежні пристрасті – шлях до трагічних наслідків Вчитель
Четверта група закінчила презентацію й готова до відповідей на запитання.
Запитання до четвертої групи
Вчитель
Групи закінчили демонстрацію презентацій та їх захист, і ми можемо підвести підсумки нашої роботи. Пропоную висловити свої думки з приводу ключового питання уроку.
IV. ПІДСУМКИ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Отже, що ж є істина? Чи завжди блукає той, хто йде вперед? Істина в тім, що життя не є щось просте і легко зрозуміле. Людина, яка вважає себе здатною все пояснити тільки за допомогою розуму, легко припускається помилки.
Життя також не стане зрозумілим тому, хто дивиться на нього з боку. Воно відкривається тим, хто бере в ньому діяльну участь: шукає, прагне, віддає душевні сили боротьбі за нагальні інтереси й потреби.
Разом з тим життя – загадка: навіть діяльна участь у ньому то наближує до розуміння його змісту, то віддаляє від нього. Прості й легкі рішення оманливі, буття окремої людини не вкладається в рамки зручної формули, яка не здатна задовольнити того, хто шукає істину.
Шлях Фауста був трагічним, та це не означає, що життя його було порожнім і безплідним. Гете не вбачав за щастя міщанське благополуччя, матеріальні блага, затишок, які купувалися ціною відмови від благородних ідеалів. Тому його герой страждав, але жив повноцінно. Життя вимагало від Фауста напруження всіх духовних сил, і він щедро віддавав їх науці, коханню, служінню красі, праці заради щастя інших.
Герой також замислювався над питанням: що може виправдати його помилки? Як спокутувати провину перед знівеченими долями?
Він знайшов відповідь: людину виправдовують невтомна праця й одвічна боротьба за життя і волю. І за це Фауст одержує на небі повне прощення.
Гете не нав’язує читачеві своїх думок. Він не виправдовує, але й не засуджує свого героя. Автор наче звертається до читача: перш ніж винести свій вирок, оглянься і подивись, наскільки складний світ. Скільки волі й мужності потрібно, щоб жити в ньому! Людина не застрахована від помилок. Ніколи не вдасться їй осягнути всі таємниці світу. Але вона проживе недаремно, якщо прагнутиме вищої мети. Для Гете-просвітника – це удосконалення найкращих рис, якими наділила Природа людину, – розуму, волі, почуття, гуманності.
Отже, у житті людина мусить обирати тільки те, що допомагає самовдосконаленню, і безжально відкидати те, що заважає цьому.
V. ОЦІНЮВАННЯ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Керівник проєкту
Настала черга оцінювання роботи кожної групи. Перегляньте шкалу оцінювання і виставте оцінки у відповідності до неї.
(оголошення оцінок) Керівник проєкту
На цьому презентацію проєкту «На шляху до істини» закінчено. Дякую всім за активну участь.
(На екрані висвічується слайд) (слайд)