Уривок «Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом. І був довкола гóрода ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами…» узято з твору. Д «Зачарована Десна»Г «Тіні забутих предків»В «Слово о полку Ігоревім»Б «Повість минулих літ»А «Тигролови»А Кия (уривок про заснування Києва, «Повість минулих літ»)Д Всеволода («Слово про похід Ігорів»)Г Мала (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ») В Ігоря («Слово про похід Ігорів »)Б Ігоря (уривок про помсту княгині Ольги, «Повість минулих літ»)В уривку «Та коли він повертався назад, він роздумував [і] сказав дружині своїй: “Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще”. І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна…» сказано про
«Слово про похід Ігорів» 4 сонцяІгор- Всеволод- Володимир, Святослав. Три стихії Овлур. Гзак, Кончак. Батько СвятославІгор. Всеволод. Буй-тур, князь Курський. Новгород-сіверський князьполовчаниЄднаймося, князі, проти ворога! Дніпро. Вітер. Сонце«Хочу, — каже, — з вами, русичі,Чи списа зломити. При полі Половецькому. Та й наложити головою,Чи шоломом пити воду з Дону». Мутен сон
Бряжчить шабля о шолом,Тріщать списи гартованіВ степу, в незнаємому полі,Серед землі Половецької…Тарас Шевченко згадує події, зображені у творіВ припинити боротьбу проти половців через порожню скарбницю. Бописати хід бойових дій та наголосити на великих утратах. Азакликати до об’єднання в боротьбі проти половців. Д «Ой Морозе, Морозенку»Г «Чорна рада»В «Слово про похід Ігорів»Б «Гайдамаки»А «Енеїда»А Боян – «Не десять соколів на стадо лебедів пускає, / а свої віщії персти на живії струни накладає…»Д Овлур – «Коли сокіл до гнізда летить – /то ми сокільця опутаємо красною дівицею...»Г Всеволод – «Один брат, / один світлий ти, – Ігорю! / Оба ми є Святославичі!»В Святослав – «Сю ніч з вечора одягали мене, – сказав, – /чорним покривалом на кроваті тисовій,/ черпали мені синє вино…»Б Ігор – «Він навів свої хоробрі полки / на землю Половецькую /за землю Руськую…»Д запропонувати мир половцям. Г повідомити про обставини полону князя ІгоряІз «золотим словом» Святослав звертається до руських князів з метою. Помилково співвіднесено героя та уривок «Слова про похід Ігорів»
Г. Сковорода «Всякому місту— звичай і права...»Бароко. Совість-кришталь. Ліричний вірш. Алегорія Ідея сродної праці Байка, сила І. Котляревський переробив, пісня Громадянська, філософська лірика. Тема- суперечність між працьовитістю та паразитичним способом життя. Гостра сатира на верхівку суспільства у полоні дум«Бджола і шершень. Діалог комах
У рядках Так жив мудрець, без лестощів і прав, І грішний світ ловив, та не спіймав Його душі, повитої нуждоюйдеться про. В «Хто труда не докладе, той до добра не прийде»Б «Дерево по плодах пізнається»А «Повна діжка мовить, а порожня – гучить»Д Григорій Квітка-Основяненко Г Григорій Сковорода. В Іван Котляревський. Б Тарас Шевченко. А Іван Франко. А Всякому місту – звичай і права, Всяка тримає свій ум голова. Д Хто ж бо зневажить страшну її сталь? Той, в кого совість, як чистий кришталь…Г Той безперервно стягає поля, Сей іноземних заводить телят…В Я ж у полоні нав’язливих дум, Лише одне непокоїть мій ум…Б Всякому серцю – любов і тепло, Всякеє горло свій смак віднайшло…Д «Мудра людина у природженому ділі трудиться»» Г «Бери вершину і матимеш середину. Повчальний сенс байки «Бджола та Шершень» є суголосним вислову. Рефреном у вірші «Всякому місту – звичай і права» є рядки
Хвилинка на повторення. Знайди пару. Всякому голову крутить свій дур Зрівнявши все злото, Проти свободи воно лиш болото. Не змагайся до того, що не дано від природи. Немає гуршої муки, як хворіти думками, а хворіють думки, позбавляючись природженого діла«De libertate» Афоризм «Бджола та Шершень»«Всякому місту – звичай і права»