Цикл уроків з природознавства. Тема: "Весна"

 

 

 

 

Гра, як метод формування національно-патріотичного виховання на уроках природознавста

 

 

Цикл уроків на тему:Весна.

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

Підла Тетяна Павлівна

 

 

2018

 

 

 

 

 

 

 

У дитячі роки гра є основним видом діяльності людини. За її допомогою діти пізнають світ. За вмілого відокремлення гра може стати незамінним помічником педагога.У процесі гри в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійнодумати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

В грі формується багато особливостей особистості дитини. Гра – це своєрідна школа підготовки до праці. В грі виробляється спритність, витримка, активність. Гра – це школа спілкування дитини. Гра постійно стає напруженою працею і через зусилля веде до задоволення.

Ігри в школі – перш за все дидактичні, повинні приковувати нестійку увагу дітей до матеріалу уроку, давати нові знання, заставити їх напружено мислити.
Важливою являється їх виховна сторона. Гра вимагає від дітей уяви, вміння швидко знаходити правильне рішення.

Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно, розвивається увага, пам'ять, жадоба до знань.

Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховна функції діють у тісному взаємозв'язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

Гра стимулює пізнавальний інтерес. Педагогічне стимулювання і мотивація навчальної діяльності учнів включають в себе формування пізнавального інтересу, що являє собою вибіркову спрямованість особистості, яка звернена у сферу пізнання, предметного оволодіння знаннями. Це інтерес до глибокого, усвідомленого пізнання

Тема. Весна та її ознаки

 

Ключові компетентності:

- вміння вчитися:

навчально-організаційні:  своєчасно  готується  до  уроку;  співпрацює  в  групі; переключається з одного виду роботи на інший;

загальномовленнєві: зосереджено слухає вчителя  і  товаришів, говорить  не  поспішаючи,  чітко,  вільно  в  процесі  діалогічного  і  монологічного  мовлення; виконує  творчі  завдання;

загальнопізнавальні:  виконує  творчі  завдання  в  контексті  навчальних  завдань;

•              інформаційно-комунікативна: знаходить  у  повідомленні  інформацію: конкретні  відомості;; створює  висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

- громадянська:  прагне охороняти природу рідного краю;

•                  здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

Початковий рівень:

• пригадує і  називає ознаки весняних явищ у природі;
• знає характеристику живої і неживої природи;
• називає пори року.

Середній рівень:

• розпізнає  ознаки приходу весни та її вплив на живу природу;
• пояснює народні вислови про весну.

Достатній рівень:

• відповідає на запитання з метою визначення теми уроку;
• спостерігає за погодою навесні в групі та індивідуально;
• знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,  науково-популярних виданнях) про погоду навесні, обговорює знайдену інформацію;
• виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого.

Високий рівень:

• характеризує ознаки погоди навесні ;
• співвідносить   народні  прикмети  передбачення  погоди  навесні та справжній її стан ;

-    описує  красу  погоди  навесні  та  позитивні  емоції,   які  вона  викликає;

• встановлює відповідність між ознаками погоди та її впливом на природу;
• встановлює послідовність весняних природних явищ ;

-     планує і виконує  спостереження за природою навесні;

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Гра «Погода?»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Повторення вивченого

— Яка пора року закінчилася?
— Згадайте, які основні ознаки зими в природі вам відомі?
— Який місяць закінчився?

3. Гра “Відгадай загадку”

• Привітанням журавля
Я пробуджую поля,
Я розтоплю сніги,
Щоб ожило ювсе навкруги.
Відгадайте, хто вона,
Ця красуня чарівна? (Весна)

— Про яку пору року йдеться у вірші? (Про весну)

Дійсно, після суворої красуні-зими з її морозами, хуртовинами, іскристими снігами і дзвінкою кригою до нас приходить весна Про це ми з впевненістю стверджуємо, подивившись на календар 1 березня.
 Ось уявіть, що календар зник. Невже весна не прийде, чи ми не помітимо її прихід?

II. Повідомлення теми і мети уроку

Отже, сьогодні на уроці ми маємо з’ясувати, які явища у природі вказують на прихід весни, якими є її головні ознаки, прикмети

III. Вивчення нового матеріалу

1. Гра “Відгадай загадку”

Спочатку згадаємо назви весняних місяців по порядку. Послухайте загадки про весняні місяці.

• Ще вітер зимовий
З дощем загуде,
Ще сніг острівками
Блищить де-не-де.
Береза сережки
Свої розпускає.
Чи ви здогадались,
Коли це буває? (Березень)

• Вже пташки повернулися
В наш край.
Про весну співають,
Поле й гай
Ніжаться на сонці
Трави, квіти,
Вже настав ласкавий
Місяць… (квітень).

• А в цім місяці підряд
Маємо багато свят.
Зеленіють буйно трави
То іде веселий… (травень).

2. Ознаки весни в неживій природі

— Які ознаки весни ви почули в загадках?

 Гра “Так чи Ні”

• Сонце
— Сонце світить навесні яскравіше, ніж узимку?
— Сонце з кожним днем гріє все сильніше?
— Весною дні стають довшими ніж узимку?
— Березень найхолодніший весняний місяць?

 • Небо
— За кольором весняне небо блакитне?
— По небу пливуть білі легкі хмари?
— Навесні може бути сніг?

— Бувають навесні грози?

• Сніг і лід
— Сніг розстає навесні?
— Скрисає лід на річках?
• Ґрунт
—Навесні ґрунт відтає ?

Так. У ньому накопичується багато вологи від снігу, що тане, поступово ґрунт на поверхні підсихає, а в глибині залишається вологим.

— Отже, які зміни в неживій природі відбуваються навесні, як вони пов’язані між собою? (Сонце все вище піднімається над лінією горизонту, тому дні стають довшими, Сонце сильніше гріє землю, тому тане сніг і лід.)

3. Ознаки весни в живій природі

— Які зміни відбуваються в живій природі з приходом весни?
— Що відбувається з деревами і кущами навесні?
— На листяних деревах і кущах набрякають бруньки; з’являються сережки, квіти, потім з’являється листя. У хвойних дерев міняється колір кори, хвої.
— Що відбувається з трав’янистими рослинами?
Землю вкриває молода травичка, багато рослин починають цвісти.
— Що відбувається з комахами? (З приходом тепла комахи вибираються зі своїх укриттів.)
— Які зміни сталися в житті птахів?
— Які зміни сталися в житті звірів?

Отже, зміни в живій природі навесні пов’язані зі змінами в неживій природі. Сонце вище, ніж узимку. Дні стали довшими. На вулиці потеплішало. Небо навесні блакитне, високе. Хмари білі, легкі. Сніг і лід тане. На річках льодохід, повінь. Навесні в різні місяці йде то сніг, то дощ. У травні гримить перша гроза. Ґрунт відтає, на деревах з’являються бруньки, а потім клейкі листочки. Зацвітають первоцвіти. З’являються комахи. Повертаються перелітні птахи. Лісові звірі виводять потомство.

4. Робота за ілюстраціями

Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Слухання вірша

Послухайте вірш А. Костецького і спробуйте запам’ятати якомога більше весняних явищ

Все прокидається поволі,
Зі сну зимового встає
Радіє гай, радіє поле,
Земля поталу воду п’є.
Скресає і щезає крига,
Бурульки падають з дахів.
А вітерець прозорокрилий
Додому підганя птахів.
У лісі, на галяві теплій,
Поміж ялинок запашних,
Уперше спалахнув метелик,
Тендітний вогничок весни.

— Які весняні явища запам’ятали?

2. Гра «Знайди помилку»

• Навесні дні стають коротшими, а ночі довшими.
• Сніги розпускаються.
• Сонечко тане.
• З’являються перші весняні бурульки.
• На деревах набухають квіти.
• Птахи прокидаються від зимового сну.
• Звірі повертаються з теплих країв.

Діти спочатку слухають речення, потім, виправляючи помилки, називають правильно ознаки весни.

• Навесні дні стають довшими, а ночі коротшими.
• Листочки розпускаються.
• Сніг тане.
• З’являються перші весняні квіти.
• На деревах набухають бруньки.
• Звірі прокидаються від зимового сну.
• Птахи повертаються з теплих країв.

3. Гра «Назви зайве слово»

Березень, січень, квітень, травень.
Ведмідь, їжак, журавель, білка.
Лелека, ворона, ластівка, лебідь.

4. Гра «Підкресли прикмети весни»

• Сонце світить яскраво;
• небо ясне, блакитне;
• теплий дощ;
• ніч стає довшою;
• підвищується температура повітря;
• прокидаються після сплячки тварини;
• на деревах бубнявіють бруньки;
• зацвітають проліски.

5. Гра «Поясни народні прикмети»

• Як не лютуй, а на весну брів не хмур.
• Весна — днем красна.
• Весна відмикає дерева й води.
• Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує

Офтальмологічна пауза

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Назвіть весняні місяці.
— Які зміни відбуваються в неживій природі навесні?
— Які зміни відбуваються в живій природі навесні?

 

 

Тема. Планування спостережень за природою навесні

Ключові компетентності:

- вміння вчитися:

навчально-організаційні:  своєчасно  готується  до  уроку;  співпрацює  в  групі; переключається з одного виду роботи на інший;

загальномовленнєві: зосереджено слухає вчителя  і  товаришів, говорить  не  поспішаючи,  чітко,  вільно  в  процесі  діалогічного  і  монологічного  мовлення; виконує  творчі  завдання;

загальнопізнавальні:  виконує  творчі  завдання  в  контексті  навчальних  завдань;

• інформаційно-комунікативна: знаходить  у  повідомленні  інформацію: конкретні  відомості;; створює  висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

- громадянська:  прагне охороняти природу рідного краю;

• здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

Початковий рівень:

• пригадує і  називає основні ознаки весняних явищ у природі;
• знає характеристику живої і неживої природи;
• називає пору року.

Середній рівень:

• розпізнає  ознаки  впливу весняних явищ на живу природу;
• пояснює народні вислови про весняні місяці.

Достатній рівень:

• відповідає на запитання з метою визначення теми уроку;
• спостерігає за погодою навесні в групі та індивідуально;
• знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,  науково-популярних виданнях) про погоду навесні, обговорює знайдену інформацію;
• пояснювати зв’язки у живій та неживій природі навесні;
• виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого.

Високий рівень:

• характеризує весняних явищ природи ;
• співвідносить   народні  прикмети  передбачення  погоди  навесні та справжній її стан ;

-    описує  красу  погоди  навесні  та  позитивні  емоції,   які  вона  викликає;

• встановлює відповідність між станом погоди та її впливом на живу природу;
• встановлює послідовність весняних природних явищ ;

-     планує і виконує  спостереження за природою навесні;

- самостійно робить висновки під час виконання дослідів.

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Гра “Погода”

— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Завдання для повторення

1) Робота з роздатковим матеріалом

Підкресліть природні явища, характерні для весни. Заєць змінив свій колір з білого на сірий. Білка запасає їжу. День дорівнює ночі. Тане сніг. Птахи летять на північ. Дзюрчать струмки. День довгий. Мороз. Тепло. Яскравіше світить сонце.

2) Слухання веснянки.

Весна прийшла!
А вже весна, а вже красна
Та й три вітри нам принесла!
Та й три вітри нам принесла!
Один з дощем, другий з зелом,
А третій з сонцем і теплом!
А третій з сонцем і теплом!
Що сонечко пригріває,
А зимоньки убуває!
А зимоньки убуває!
Що зимоньки убуває,
А весноньки прибуває!
А весноньки прибуває!

— Коли настає весна?
— Назвіть весняні місяці.
— Коли ви помітили перші ознаки весни?

II. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ми з’ясуємо, як спостерігати за весняними явищами в природі

III. Вивчення нового матеріалу

1. Планування спостережень за природою навесні

Навесні поступово подовжується день, і тепло приходить теж поступово. Відбуваються певні явища у світі рослин, тварин і у світі неживої природи.               Поміркуйте, які спостереження потрібно проводити навесні?
Дітям пропонують визначати температуру повітря, вимірювати за допомогою гномона довжину тіні. За цими спостереженнями можна буде робити висновок, що Сонце над горизонтом стає вище, на вулиці потеплішало, тривалість дня збільшилася, небо блакитне тощо.

Релаксаційна пауза

2. Гра “Склади пам’ятку”

1) Зміни в неживій природі:
положення Сонця;
тривалість дня;
стан неба (ясно, хмарно або похмуро);
температура повітря;
опади;

2) Як цвітуть дерева і кущі.
3) Цвітіння трав’янистих рослин.
4) Поведінка звірів, комах і птахів.
5) Робота на присадибних ділянках.
 Коли повертаються у рідні краї шпаки, ластівки? Коли ви вперше почули спів зозулі? Коли навесні з’явилися метелики, мухи, бджоли, джмелі?

3. Розповідь про весну

Березень — перший місяць весни, початок весни. Ми дізнаємося про весну за такими ознаками: Сонце світить яскравіше, збільшується світловий день. Ніч стає коротшою. Від сонячного тепла сніг тане, темніє, стає рихлим, з’являються проталини. Вранці і вечорами ще холодно. Погода у березні мінлива: то холодно і небо закрите хмарами, то яскраво світить сонце. Утворюється багато бурульок, скрізь чути дзвінку крапель з дахів.

Квітень — другий місяць весни, середина весни. У квітні бурхливо тане сніг, біжать струмки, на річках починається льодохід, розлив річок, ходити по льоду небезпечно. Ночі ще холодні, калюжі покриваються кірочкою льоду. Але з приходом весни набрякають бруньки, прилітають граки, шпаки, жайворонки, з’являються первоцвіти і трава. Відлітають на північ снігурі, синиці. З барлогу вилазять ведмеді, виводять ведмежат. Люди будують птахам шпаківні.

Травень третій місяць весни, кінець весни. Кругом росте трава, перші весняні квіти. Ожили і заворушилися мурашки, вилітають метелики і бджоли. На лісових пагорбах на сонечку гріються ящірки. Розпускаються листочки на деревах і кущах. Цвітуть дерева яблуні, черемха, бузок. Птахи висиджують яйця в гніздах, виводять пташенят. Люди працюють у полі, на городі копають землю, висаджують насіння овочів. У полі сіють пшеницю, жито.

Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Гра “Доповни речення”

НАВЕСНІ
Сонце над горизонтом піднялося … (вище), тому стало … (більше) світла і тепла.
… (збільшилася) тривалість дня і …. (зменшилася) тривалість ночі.
«Прокинулися» дерева, набрякають … (бруньки).
Почав чорніти … (сніг).
Прокинулися … (тварини)
Люди змінили … (зимовий) одяг і взуття на … (весняний).
Сонце гріє, з’явилися … (проталини).
Прокинулися і виповзли … (комахи), прилетіли …. (шпаки), які живляться комахами.

2. Порівняння результатів спостережень на початку зими і початку весни

Зима	Весна
Зниження температури, скорочення світлового дня, сніг укрив землю, рослини знаходяться в стані спокою, тварини впали в сплячку	Підвищення температури, збільшення світлового дня, сніг почав танути, набрякають бруньки, прокидаються комахи, голосніше співають птахи

— Яка головна причина весняних явищ? (Сонечко стало більше пригрівати; дні стали довшими.)

3. Гра “Знавці прикмет”

1) До потепління, до відлиги:
• туман, хмарність;
• на річці вода виступила на лід;
• у печі слабка тяга;
• галки грають у повітрі;
• горобці розцвірінькалися.

2) Про весну в народі кажуть…
• Весна красна квітами, а осінь пирогами.
• Весна — що дівчина: не знаєш, коли заплаче, коли засміється.
• Весняний день — що ласкаве слово.

4. Робота з календарем весняних спостережень

Позначити дати:
• початку танення снігу;
• появи перших проталин;
• прильоту шпаків.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Які явища природи бувають навесні?
— За якими ознаками люди дізнаються про настання весни? (Танення снігу, льоду, льодохід, перші листочки, проталини, поява квітів, приліт птахів.)
— У чому головна причина цих явищ? (Сонце сильніше пригріває.)

 

 

 

 

 

 

Тема. Повітря та його властивості. Демонстрації та досліди.

 

Ключові компетентності:

- вміння вчитися:

навчально-організаційні:  своєчасно  готується  до  уроку;  співпрацює  в  групі; переключається з одного виду роботи на інший;

загальномовленнєві: зосереджено слухає вчителя  і  товаришів, говорить  не  поспішаючи,  чітко,  вільно  в  процесі  діалогічного  і  монологічного  мовлення; виконує  творчі  завдання;

загальнопізнавальні:  виконує  творчі  завдання  в  контексті  навчальних  завдань;

• інформаційно-комунікативна: знаходить  у  повідомленні  інформацію: конкретні  відомості;; створює  висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

- громадянська:  прагне охороняти природу рідного краю;

• здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

Початковий рівень:

• пригадує і  називає основні ознаки весняних явищ у природі;
• знає характеристику живої і неживої природи;
• називає пору року.

Середній рівень:

• розпізнає  ознаки  впливу весняних явищ на живу природу;
• пояснює народні вислови про весняні місяці.

Достатній рівень:

• відповідає на запитання з метою визначення теми уроку;
• спостерігає за погодою навесні в групі та індивідуально;
• знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,  науково-популярних виданнях) про погоду навесні, обговорює знайдену інформацію;
• дає характеристику значення повітря;
• виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого.

Високий рівень:

• характеризує ознаки повітря ;
• співвідносить   народні  прикмети  передбачення  погоди  навесні та справжній її стан ;

-    описує  красу  погоди  навесні  та  позитивні  емоції,   які  вона  викликає;

• дає характеристику властивостям повітря;
• встановлює послідовність весняних природних явищ ;

-     планує і виконує  спостереження за природою навесні;

- самостійно робить висновки під час виконання дослідів.

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Гра “Погода”

— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2.Повторення вивченого

— Що є необхідним для існування людини?
— Чим ми дихаємо?

   3. Гра “Знавці загадок”

• Таке велике, що займає увесь світ.
Таке маленьке, що в щілину зайде. (Повітря)

II. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні ми поговоримо про повітря, ознайомимося деякими його властивостями

III. Вивчення нового матеріалу.

1. Демонстрування та досліди

— Яке буває повітря? (Чисте, брудне, прозоре, легке, безбарвне, невагоме, запашне, свіже, цілюще тощо)

1) Повітря існує.
— Чи вірите ви, що повітря знаходиться навколо нас усюди?

Дослід 1
Надуйте щоки повітрям, а тепер натисніть на щоки пальцями. Що помітили?

Дослід 2
На столі у вас ємність з водою, візьміть порожню склянку, повільно опускайте її у воду, ви повинні відчути опір.
— Що в склянці не дає опуститися вниз? (Повітря)
— Нахиліть склянку вбік і повітря вийшло зі склянки і звільнило місце для води.

Дослід 3
— У склянку з водою киньте шматочок цукру, що ви спостерігаєте? (Бульбашки)
— Це повітря. Повітря розчинене у воді.
Висновок. Повітря є скрізь: на вулиці, у воді, в землі.

2) Повітря займає частину простору.

— Візьміть до рук підручник. Якої він форми? А тепер спро буйте взяти в руки повітря. Вийшло?
— Чи має повітря форму? (Ні)
— Чи може повітря наповнити половину кімнати або якого-небудь предмета? (Ні)

Дослід 1 (проводить учитель)
Опустити склянку догори дном у банку з водою. Вода не входить, в склянці не пускає повітря, яке там находиться.

Дослід 2 (проводять учні)
Опустити соломинку у воду, затиснувши кінець пальцем. Вода не входить у соломинку, не пускає повітря.
Висновок. Повітря займає місце.

Цю властивість використовують під час роботи на дні річки, моря.

3) Під час нагрівання повітря розширюється, під час охолодження стискається

Дослід
Надінемо кульку на пляшку й опустимо її в гарячу воду. Кулька надувається.
— Чому? (Повітрю стало жарко і тісно, воно розширюється і виходить з пляшки прямо в кульку, тому кулька надувається.)
— Повітрю потрібно більше місця, тобто воно розширюється під час нагрівання.
Поставимо цю пляшку з надутою кулькою у холодну воду. Кулька здувається. Повітря стискується при охолодженні.
Висновок. Повітря розширюється під час нагрівання і стискається під час охолодження.

4) Повітря стискається і пружне

Дослід
Ударимо м’ячем об підлогу. Повітря в м’ячику стискається. Але оскільки повітря пружне, воно прагне розширитися, і м’яч і силою відскакує від підлоги.
Висновок. Повітря стискується і пружне.

5) Повітря рухається.
Повітря завжди находиться в русі.
Подивіться дослід, який доводить, що тепле повітря піднімається вгору.

Дослід
На демонстраційному столі горить свічка. На відстані підносимо папірець і помічаємо, що повітря рухається вгору.

Отже, тепле повітря рухається вгору, а холодне — навпаки — вниз.
Завдяки руху повітря ми можемо відчувати запахи на відстані.

2. Складання схеми

Схема — на дошці

Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Як людина використовує властивості повітря

1) Повітря стискається і пружне
Ця властивість повітря широко використовується. З’єднайте лініями: хто використовує — як використовує:

Пожежні	гальма
Малярі	сильний струмінь води
Водії	розбризкують фарбу

(Використовують пожежники — сильний струмінь води, малярі — розбризкують фарбу, водії — гальма; можна ще додати: шахтарі — відбійний молоток, будівельники — пневматичний пістолет.)

2) Тепле повітря піднімається вгору.
 Цю властивість повітря ви можете побачити й удома, коли тепле повітря пічної труби піднімається вгору.
 Люди помітили цю властивість повітря і вирішили використовувати її для підйому вгору різних предметів. Так винайшли повітряну кулю. Вона рухалася туди, куди дме вітер. Незабаром учені створили повітряну кулю, яка була оснащена кермом, нею можна було управляти. Таку повітряну кулю назвали аеростат.

3) Повітря зберігає тепло.
— Чому звірі, готуючись до зими, одягають теплі пухнасті шубки?
— У пухнастих шубках між ворсинками більше повітря, яке зберігає тепло.
Чому звірі і птахи в сильний холод ховаються в сніг?
— Хоч сніг і холодний, але між сніжинками є повітря. Це повітря і захищає тварин від холоду.
Отже, повітря має ще одну корисну властивість — зберігати тепло. Тому в будинках роблять подвійні рами.

Повторимо, які властивості повітря використовує людина:
• повітря стискається і пружне;
• повітря рухається;
• гаряче повітря піднімається вгору;
• повітря зберігає тепло.

2. Робота в парах за картками

1) З’єднайте стрілками рядок лівого стовпчика з рядком правого.

Властивості повітря	Спосіб використання
Пружність	Подвійні рами в холодних районах
Погано проводить тепло	Светр
Завжди знаходиться в русі	Повітряні кульки
Гаряче повітря піднімається вгору	Автомобільні шини, батут, м’яч
	Провітрювання кімнати
	Повітряний змій

2) З’єднайте стрілкою слова лівого стовпчика зі словами правого стовпчика

Колір повітря	не має форми
Запах повітря	запашне
Форма повітря	кругле
	безбарвне
	блакитне
	без запаху

3. Охорона повітря

Повітряний океан дуже важливий для життя, адже повітрям дихають люди, звірі, птахи і рослини — усе живе на Землі.

— Чи може жити людина без повітря?

Затуліть долоньками рот і ніс.
Вдихніть глибоко повітря і порахуйте, хто скільки може обійтися без повітря.

— Яке було бажання?

Страшно навіть уявити, що станеться, якщо повітря раптом зникне. Без повітря ми просто загинемо. Без їжі людина може обходитися декілька тижнів, без води декілька днів, а ось без повітря декілька хвилин.

— Дітям, людям і тваринам, заводам і машинам — усім потрібне повітря. Чому ж на Землі його не стає менше?

Тому що на Землі є зелені рослини. Людина дихає киснем, а видихає вуглекислий газ. А рослини немов дихають вуглекислим газом, а видихають кисень, який потрібний людям і тваринам.

— А від чого повітря може забруднюватися?

Проведемо дослід.

Дослід
Потримаємо тарілку над запаленою свічкою.
Уявіть, що тарілка це повітря, а свічка, яка горить, димарі заводів, ТЕЦ, вихлопні труби автомобілів, літаків. Переверніть тарілку, подивіться на неї.

— Які висновки можна зробити з досліду?

Дно тарілки стало чорним — таким стає повітря при забрудненні його відходами згоряння.

У містах будується багато заводів. З їх труб у повітря піднімається дим, у якому багато пилу отруйних речовин, шкідливих для здоров’я всіх живих істот.
Вихлопні гази автомашин так само забруднюють повітря. Спалювання опалого листя дерев призводить до забруднення повітря.

— Що ж роблять люди, щоб повітря було чистим?

На заводах працюють установки, які уловлюють пил і отруйні гази. Учені розробляють нові машини, які не забруднюватимуть повітря.

А головним очисником повітря є зелені насадження. Ось чому так легко дихається в лісі.

Одна тільки тополя виділяє кисню стільки, скільки 3 липи, 7 ялин, 4 осики.

4. Гра «Заповни пропуски»

Без повітря немає … (життя). Без води можна прожити декілька, (днів), без їжі — декілька … (тижнів), а без повітря — лише декілька (хвилин)

5. Читання казки «Хто сильніший?»

ХТО СИЛЬНІШИЙ?
Одного разу зустрілися тепле і холодне повітря. Довго вони розмовляли, але врешті-решт виникла суперечка, хто сильніший. От холодне повітря і каже:
— Я сильніше за тебе, і мене бояться, бо коли надворі холодно, всі ховаються по своїх домівках. Я маю таку силу, яка перетворює воду на лід. І з настанням холоду птахи відлітають у теплі краї, залишаючи свої гнізда.

А тепле повітря відповідає
— Я погоджуюся, ти сильне, але я маю більшу силу і владу. Адже із настанням тепла все прокидається від глибокого сну, оживає земля, розпускаються листочки, зацвітають квіти, повертаються із вирію птахи. Все навколо стає радісним. Отже, я маю більшу силу.

З журналу

— А ви як вважаєте, хто сильніший? Поясніть свою думку.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Які властивості повітря ви знаєте? (Прозоре, безбарвне, не має запаху і смаку, пружне, завжди знаходиться в русі, гаряче повітря піднімається вгору, а холодне опускається вниз)
— Як люди навчилися використовувати повітря?
— На уроці ми довели, що повітря знаходиться навколо нас усюди. Якщо його так багато, то чи потрібно його охороняти, піклуватися про його чистоту?
— Що потрібно робити для того, щоб повітря було чистим? (Більше насаджувати дерев, кущів — вони збагачують повітря киснем, роблять його чистішим і свіжішим.)

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Підвищення температури повітря. Відлига. Повінь. Льодохід.

 

Ключові компетентності:

- вміння вчитися:

навчально-організаційні:  своєчасно  готується  до  уроку;  співпрацює  в  групі; переключається з одного виду роботи на інший;

загальномовленнєві: зосереджено слухає вчителя  і  товаришів, говорить  не  поспішаючи,  чітко,  вільно  в  процесі  діалогічного  і  монологічного  мовлення; виконує  творчі  завдання;

загальнопізнавальні:  виконує  творчі  завдання  в  контексті  навчальних  завдань;

• інформаційно-комунікативна: знаходить  у  повідомленні  інформацію: конкретні  відомості;; створює  висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

- громадянська:  прагне охороняти природу рідного краю;

• здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

Початковий рівень:

• пригадує і  називає основні ознаки весняних явищ у природі;
• знає характеристику живої і неживої природи;
• називає пору року.

Середній рівень:

• розпізнає  ознаки  впливу весняних явищ на живу природу;
• пояснює народні вислови про весняні місяці.

Достатній рівень:

• відповідає на запитання з метою визначення теми уроку;
• спостерігає за погодою навесні в групі та індивідуально;
• знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,  науково-популярних виданнях) про погоду навесні, обговорює знайдену інформацію;
• дає характеристику значенню льодоходу, повені для живої і неживої природи
• виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого.

Високий рівень:

• характеризує ознаки зміни погоди навесні;
• співвідносить   народні  прикмети  передбачення  погоди  навесні та справжній її стан ;

-    описує  красу  погоди  навесні  та  позитивні  емоції,   які  вона  викликає;

• дає характеристику таким поняттям, як відлига, повінь, льодохід;
• встановлює послідовність весняних природних явищ ;

-     планує і виконує  спостереження за природою навесні;

- самостійно робить висновки під час виконання дослідів.

 

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Гра “Погода”

— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Повторення вивченого

1) Гра “Знавці весняних явищ”

— Які зміни в неживій природі ми спостерігаємо навесні?

• Потепління.
• Тане сніг.
• Крапель.
• Відтавання ґрунту.
• Струмочки.

— Як ви вважаєте, ви всі зміни перерахували?
— На столах у вас конверти, у них картки з назвами змін у природі. Прочитайте, чи всі слова вам зрозумілі?
— Ваше завдання: працюючи в парі, розподілити слова на дві групи: зміни навесні і зміни взимку.

Зима	Весна
Іній	Відлига
паморозь	струмочки
завірюха	танення снігу
льодохід	крапель
ожеледиця	відтавання ґрунту
	повінь

— Яка основна, головна ознака в неживій природі навесні? (Потепління)

II. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, що таке відлига, повінь і льодохід

III. Вивчення нового матеріалу

1. Бесіда за ілюстраціями
— Як піднімається Сонце навесні?
— Чи довший від цього день?
— Які зміни в природі відбуваються внаслідок цього?

 Потепління — це підвищення температури повітря вище 0°С. Під час потепління найпомітніша ознака — танення снігу.

2. Слухання вірша А. Качан “Веснянка”

ВЕСНЯНКА
Цвірінь, цвірінь,
Іде теплинь
На іменини трав.
Готуй човни, а сани кинь,
Бо сніг водою став
А ще готуй ріллю м’яку,
Сівалки і зерно,
Щоб у дзвінкому колоску
Примножилось воно.
А. Качан

 Поступово відтаюють пагорби та узлісся. У березні з’являються перші проталини. Проталина — місце, де розтанув сніг і відкрилася земля. У квітні їх стає все більше і більше. У травні весь сніг розтає.

— Де раніше з’явилися проталини? (Там, де мало снігу, де сонце сильніше пригріває.)
— А де сніг зберігається довше? (Під деревами)
— Яким став ґрунт? (Вологим)
— Яке це має значення?

Навесні ґрунт відтає. У ньому накопичується багато вологи від снігу, що тане. Поступово ґрунт на поверхні підсихає, а в глибині залишається вологим.

Тане сніг, дзюрчать перші струмочки.

3. Гра “Знавець загадок”

• Прокинувсь — і відразу
До сонечка біжить,
Стрибає по камінчиках.
Хлюпоче і дзвенить. (Струмок)

— Що відбувається з водоймами?
— Лід на водоймах темніє, вкривається тріщинами, тане.
— Що відбувається з річкою навесні. (Лід тане, тріскається, і шматки льоду пливуть за течією.)
— Як називається це явище?

• Прислухайся до шуму:
З весною він йде!
Щось тріщить, ламається,
Стрекоче і гуде. (Льодохід)

Офтальмологічна пауза

Льодохід — рух льоду за течією під час танення річок; рух шматків льоду по річці.

У кінці квітня на річках починається льодохід: лід розколюється, крижини пливуть по річці, стикаються, розбиваються і постійно тануть. Картина льодоходу вражаюча. Але, пам’ятайте, що весняний лід небезпечний! Дуже небезпечно ходити по підталому льоду, оскільки він може підломитися.

Повінь — розлив річки при таненні снігу і розкритті від льоду навесні; збільшення кількості води в річці.

Особливо швидко сходить сніг під теплими весняними променями сонця. Від танення снігу залежить таке природне явище, як повінь. На річках відбувається швидкий підйом води. Річка переповнюється водою, виходить з берегів, і починається грізне явище природи — повінь, яка приносить людям багато бід.

Вода затопляє довколишні луки, поля, ліси.

— Сильна повінь буває небезпечною для звірів. Чому? (Вода виходить з берегів і затоплює місцевість, дерева стоять у воді, звірі рятуються то на горбах, то на пеньках.)
— Отже, які ж зміни в неживій природі відбуваються навесні, як вони пов’я зані між собою?

Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Робота в парах

Підкресліть весняні явища

• Постійний сніговий покрив.
• Потепління.
• Відтавання ґрунту.
• Снігопади.
• Льодохід.
• Заморозки.
• Повінь.

2. Гра «Продовж речення»

Ці речення поповнять ваші знання про ознаки весни.
Піднялося вище … (сонечко)
Почав танути … (сніг)
На горбках з’явилися перші … (проталини).
Весело задзвеніли … (струмочки)
На лісових галявинах з’явилися перші весняні … (квіти).
Прокидаються від зимового сну … (звірі).
Прилітають з теплих країв … (птахи)

3. Гра “Добери вірне слово”
Завдання: дібрати відповідні слова.
Навесні природа прокидається від зимового сну.
Сонце піднімається _____над горизонтом і день стає ______
Люди знімають зимові шуби і шапки, тому що на вулиці стає ______.
Сонце гріє сильніше, на річках починається________.
По весняному льоду ходити______!
Від снігу, що розтанув, і льоду водойми переповнюються і затоплюють сушу, це явище називається __.

4. Гра «Повінь»

Діти утворюють коло, присідають і вдають, що сплять. Один з учасників — «вартовий» — ходить у середині кола, вигукує: «Повінь! Рятуйтесь!». Тоді всі розбігаються, шукаючи собі схованку: залазять на драбину, стають або сідають на камінь тощо. Примостившись, перебігають з місця на місце, а вартовий намагається їх упіймати. Яку дитину спіймає та стає вартовим.

Примітка. Хто не знайшов придатного для себе місця, йде на допомогу вартовому — теж ловить дітей.

5. Цікаво знати!

ПРО ТАЛУ ВОДУ

 Із жадністю п’ють талу воду свійські тварини: поросята, кури, гуси. Дикі тварини птахи, звірі — теж поспішають до перших струмків, калюж, п’ють воду і навіть купаються у ній. Тала вода і для них має цілющу силу. Оленярі Півночі помітили, що олені, які п’ють талу воду, швидше видужують, молодняк краще розвивається. Такі самі властивості й у води після грозової зливи.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Яка найголовніша причина весняних мін? (Підвищення температури повітря.)
— Що відбувається на річці під час льодоходу?
— Яке правило треба пам’ятати, якщо ми знаходимося на водоймах ранньої весни? (Не ходити по талому льоду!)
— Чому?
— Що таке повінь?
— Як люди допомагають тваринам під час повені?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Тема. Весняні явища в житті рослин. Сокорух, розвиток бруньок, цвітіння.

 

Ключові компетентності:

- вміння вчитися:

навчально-організаційні:  своєчасно  готується  до  уроку;  співпрацює  в  групі; переключається з одного виду роботи на інший;

загальномовленнєві: зосереджено слухає вчителя  і  товаришів, говорить  не  поспішаючи,  чітко,  вільно  в  процесі  діалогічного  і  монологічного  мовлення; виконує  творчі  завдання;

загальнопізнавальні:  виконує  творчі  завдання  в  контексті  навчальних  завдань;

• інформаційно-комунікативна: знаходить  у  повідомленні  інформацію: конкретні  відомості;; створює  висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

- громадянська:  прагне охороняти природу рідного краю;

• здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

Початковий рівень:

• пригадує і  називає основні ознаки весняних явищ у природі;
• знає характеристику живої і неживої природи;
• називає пору року.

Середній рівень:

• розпізнає  ознаки  впливу весняних явищ на живу природу;
• пояснює народні вислови про весняні місяці.

Достатній рівень:

• відповідає на запитання з метою визначення теми уроку;
• спостерігає за погодою навесні в групі та індивідуально;
• знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,  науково-популярних виданнях) про погоду навесні, обговорює знайдену інформацію;
• наводить приклади взаємозв’язків у природі навесні;
• виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого.

Високий рівень:

• застосовує знання про природу навесні для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій;
• співвідносить   народні  прикмети  передбачення  погоди  навесні та справжній її стан ;

-    описує  красу  погоди  навесні  та  позитивні  емоції,   які  вона  викликає;

• вміє встановлювати зв’язки між  явищами і погодою навесні;
• встановлює послідовність весняних природних явищ ;

-     планує і виконує  спостереження за природою навесні;

- самостійно робить висновки під час виконання дослідів.

 

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1.Гра “Погода”

— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Слухання вірша Н. Забілої

Весела, гарна й кучерява,
маленька дівчинка Весна
біжить, сміється, сіє трави
і пісня ллється голосна. По всіх усюдах пісня лине,
усе пробуджує від сну
І всі комашки, всі рослини
вітають дівчинку Весну.
Н. Забіла

— Який настрій у вас викликав цей вірш?
— Чому ви радієте?
— Які зміни відбуваються у природі з приходом весни?
— Чи однаково сонце гріє землю в усі весняні місяці? (Ні)
— Який весняний місяць найхолодніший? (Березень) Найтепліший? (Травень) Чому? (У травні Сонце знаходиться вище над горизонтом, ніж у березні, тому в травні тепло.)

II. Повідомлення теми і мети уроку

Температура визначає багато природних явищ, особливо у світі рослин
Настав час поговорити про те, які зміни відбуваються в житті рослин з приходом весни

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Зі з мінами в неживій природі відбуваються зміни в житті рослин.

Весні радіє все живе на Землі.

Ліс пробуджується, сповнюється звуків, рухів. На північних схилах ще лежать замети мокрого снігу, а південні вже випаровуються, підсихаючи. Рослини починають тягтися вгору, намагаючись одержати якнайбільше сонячного світла.

Коріння дерев починає всмоктувати воду ґрунту, вона розчиняє запаси речовин і цей розчин-сік рухається вгору, до бруньок. Через десять днів після початку руху соків помітне бубнявіння бруньок. Вони швидко наливаються і ростуть. Узимку їх не помічали, а зараз вони скидають своє коричневе покриття і з них починають розгортатися ледь помітні зелені листочки, а незабаром і квіти.

У березні починається сокорух у дерев і кущів. Поживні речовини з ґрунту піднімаються від коренів до бруньок. Багато хто збирає весною сік клена і берези. Він смачний і корисний. Але, збираючи сік, можна завдати дереву непоправної шкоди. Якщо не замазати ранку воском, дерево може витекти соком, засохнути.

— Що відбувається з деревами і кущами навесні? (На листяних деревах і кущах набрякають бруньки; з’являються сережки, квіти, потім з’являється листя. У хвойних дерев змінюється колір кори, хвої.)

Отже, у житті рослин навесні відбуваються такі зміни:
• Весняний рух соків у дерев і кущів, бубнявіння і розпускання бруньок.
• Цвітіння дерев і кущів.
• Ро зпускання листя у дерев і кущів.

Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Робота за картками

Виберіть і підкресліть явища, характерні для рослин навесні. Поясніть їх. На деревах немає листя. Розпустилися бруньки. Льодохід. Цвітуть квіти. Обпадає листя. Яскравіше світить сонце. З’явилися комахи. Листопад. Тане сніг. З’явилися бруньки на деревах.

2. Гра “Телеграма з лісу”

«Ми — перша зелень, і за це нас усі ламають. Ми навіть боїмося розпускатися першими в лісі. А що хорошого? Все одно зламають. Допоможіть нам!
Ваші вірні друзі: Верба, Черемха, Лісовий бузок».

За В. Біанкі

— Яку відповідь ви надішлете на цю телеграму?
— А може, ви надасте допомогу деревам лісу? Яку?

3. Тестування

1) Що відбувається в житті рослин навесні?
а) Бубнявіння бруньок;
б) листопад;
в) розпускання листя;
г) цвітіння;
д) поява плодів

2) Як ви вчините, якщо побачите дерево, з якого витікає сік?
а) Пройдете повз нього;
б) закриєте ранку глиною або пластиліном;
в) поп’єте соку і підете далі.

4. Гра “Знавці прикмет”

• Якщо навесні сніг тане від сонечка, буде урожайний рік, а від дощу посуха
• Дружний приліт птахів навесні — до доброго врожаю.
• Якщо навесні з берези тече багато соку — це до дощовитого літа.
• Сіяти можна до тих пір, поки цвіте черемха.
• Зозуля стане кувати — морозу більше не видно.
• Грак прилетів — через місяць сніг зійде.
• Ранній виліт бджіл з вуликів — до ранньої весни.
• Грім ранньої весни перед холодом.
• До першого грому змія не жалить.
• Який день 1 квітня, такий і 1 жовтня.

Офтальмологічна пауза

5. Гра “Поетична хвилинка”

ВЕРБОВІ СЕРЕЖКИ
Біля яру, біля стежки
Одягла верба сережки
Головою хилитала.
Потихесеньку питала:
Де ота біленька хатка,
Що гарнесенькі дівчатка?
Хай би вибігли до стежки,
Подарую їм сережки
Л. Костенко

ДИВО
Земля з чекання аж отерпла —
І грім перекотився гулом,
І щирим оком злива тепла
У кожну бруньку зазирнула.
Вчинилось диво біля мене
По тому дощику граблистім:
Верба прозірчасто-зеленим
Вся обнизалася намистом,
Осика, вчора без’язика,
Залепетала перволистом.
В. Кочевський

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Як весняна погода впливає на рослини?
— Чому так говорять: «Навесні закінчується зимовий спокій у рослин»?
— Що відбувається з рослинами навесні?

Тема. Весняні роботи людей на городах, полях та садах у рідному краї

 

Ключові компетентності:

- вміння вчитися:

навчально-організаційні:  своєчасно  готується  до  уроку;  співпрацює  в  групі; переключається з одного виду роботи на інший;

загальномовленнєві: зосереджено слухає вчителя  і  товаришів, говорить  не  поспішаючи,  чітко,  вільно  в  процесі  діалогічного  і  монологічного  мовлення; виконує  творчі  завдання;

загальнопізнавальні:  виконує  творчі  завдання  в  контексті  навчальних  завдань;

• інформаційно-комунікативна: знаходить  у  повідомленні  інформацію: конкретні  відомості;; створює  висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

- громадянська:  прагне охороняти природу рідного краю;

• здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

Початковий рівень:

• пригадує і  називає основні ознаки весняних явищ у природі;
• знає характеристику живої і неживої природи;
• називає пору року.

Середній рівень:

• розпізнає  ознаки  впливу весняних явищ на живу природу;
• пояснює народні вислови про весняні місяці.

Достатній рівень:

• відповідає на запитання з метою визначення теми уроку;
• спостерігає за погодою навесні в групі та індивідуально;
• знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,  науково-популярних виданнях) про погоду навесні, обговорює знайдену інформацію;
• встановлює зв’язок між працею та поведінкою людини з настанням весни;
• виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого.

Високий рівень:

• застосовує знання про природу навесні для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій;
• співвідносить   народні  прикмети  передбачення  погоди  навесні та справжній її стан ;

-    описує  красу  погоди  навесні  та  позитивні  емоції,   які  вона  викликає;

• вміє встановлювати зв’язки між  явищами і погодою навесні;
• встановлює послідовність весняних природних явищ ;

-     планує і виконує  спостереження за природою навесні;

 

 

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Гра “Погода”

— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

— Що відбувається з рослинами навесні?
— Що необхідно для їх життя? (Сонце, вода, повітря)
— Які перші квіти зацвітають навесні? (Проліски, підсніжники, конвалія…)
— Як треба ставитися до них? (Весняні квіти треба оберігати, бо їх дуже мало і вони занесені до Червоної книги.)
— Які роботи проводяться на полях, городах, у садах навесні?

II. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з весняними роботами людей на городах, полях та садах у рідному краї.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Землю шануй — буде урожай

Розповідь учителя

 У людей навесні, так само як і восени, багато роботи: в полях, городах, садах.
 Навесні проводять підготовку ґрунту. Якщо ґрунт твердий, вкритий коркою, то в ньому недостатньо вологи, повітря насилу проникає в ґрунт. Корені рослин можуть задихнутися. Тому ґрунт спахують або перекопують. На городі розрівнюють граблями, в полі боронами розбивають великі грудки землі. Цю роботу в полі виконують машини, а управляють машинами люди.
Ґрунт утворюється дуже повільно. Тому його треба берегти від руйнування. Зберегти нашу землю одне найважливіших завдань людей.
Недарма в народі говорять «Землю шануй буде урожай».

2.Притча про скатертину-самобранку

Читання учнями ланцюжком по реченню.

До однієї бідної людини просився переночувати мандрівник. Хазяїн поділився з ним останнім шматком хліба, кухлем води, останнє поліно поклав у піч. Із вдячністю за це гість подарував йому скатертину. Але не просту, а чарівну. Потрібно було її кожної весни закопувати в землю, а землю ту перекопувати, боронити, сімома потами поливати, мозолі на руках натирати. Інакше вся чарівна сила із скатертини в землю піде. Сказав так мандрівник і зник. А добрий чоловік подумав, що не можна одному такою скатертиною користуватися, і роздав усім людям по шматочку.
Хто б не поклав шматочок скатертини в землю, він відразу танув, втрачав чарівну силу. І люди бралися до нелегкої роботи: копали й орали, сіяли, поливали та мозолі на руках натирали. Зате по осені чарівна сила поверталася — були люди із зерном і хлібом, овочами і фруктами.
З тієї пори люди зрозуміли, що земля матінка найщедріша годувальниця на світі. Потрібно тільки потрудитися і земля на скатертину-самобранку перетвориться.

— А що буде, якщо люди не будуть добрі до землі, не будуть поливати, удобрювати, копати, берегти, піклуватися про неї? Чи буде земля добра до людей? (Земля хліб родити перестане, відмовить в овочах, фруктах.)

3. Праця людей навесні

Грім озвався на орі,
то не грім, а трактори.
Трактори ідуть в поля: їх заждалася земля.
М. Стельмах

Як тільки з полів зійде сніг, на них починаються весняні роботи. У народі говорять: весняний день рік годує. Треба встигнути за короткий час, поки не пересохне ґрунт, посіяти насіння хлібних та овочевих рослин, посадити картоплю. Наприкінці весни, у теплі травневих днів, висаджують розсаду перцю, помідорів, капусти. А скільки клопотів завдають городникам бур’яни!

 Чи доводилося вам прополювати грядки? Які ви знаєте бур’яни? (Пирій, осот, берізка, щириця, лобода, волошка, кульбаба)

Розповідь учнів
 1 учень. Вони діють, як справжні загарбники: захоплюють чужу територію, першими висмоктують вологу і їжу з ґрунту, швидше виростають і затуляють овочевим рослинам сонце.
 Якщо людина не допоможе, бур’яни здатні зовсім знищити культурні рослини. Бур’яни виполюють сапою, культиватором або з літаків розпилюють над ланами спеціальні речовини (гербіциди), від яких бур’яни гинуть.
 2 учень. Добре допомагають хліборобам народні прикмети. За ними визначають час проведення польових робіт. З’явилися підсніжники пора орати. Зацвіла осика — сій моркву, черемха — висаджуй картоплю. Розпустилося листя на березі — час сіяти овес, підросла трава — час гречки, зацвіла біла акація — висаджуй розсаду помідорів.
 3 учень. У садах дерева і кущі обприскують отруйними речовинами, які вбивають шкідливих комах. Так само, як восени, нижню частину стовбура плодових дерев білять вапном.
 Навесні в садах займаються посадкою плодових дерев і кущів. На вулицях міст, селищ і сіл підрізають дерева і висаджують нові рослини. У парках і скверах висаджують декоративні квіти.

Офтальмологічна пауза

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Гра “Знавці народних прикмет”

Час орати, коли грім гримить, ліс в листя одягається, жайворонок заспівав, а водяні жаби квакати починають.
У берези рушив сік — земля відтанула.
Зацвіла верба — ґрунт достиг, час у поля виїжджати.
Пшеницю сій, коли черемха зацвітає.
Вільха зацвіла — сій гречку.
Ячмінь сіють, поки цвіте калина.
Зацвіла осика — час сіяти буряк і моркву.
Почала порошити вільха — час вулика виставляти.
Зазеленіла береза — час картоплю саджати.
Зацвіла яблуня — час сморчки збирати, розсаджувати огірки, помідори, капусту.

2. Гра “Знавці загадок”

• Листя виберуть з землі,
Не лопата, а … (граблі).

• Хоча і гостра, не зубата!
Копає землю нам … (лопата).

• Пострибає, наче жабка,
По рядочках в полі (сапка)

• Пахнуть свіжістю поля.
Лискотить масна рілля.
Угрузає в землю ніж.
Горне борозну леміш. (Борозна)
В. Довжик

 • Вийшов кінь на оболонь:
в грудях — бухає вогонь;
сіна їсти не дають,
батогом його не б’ють,
а як полем він іде
вслід сім борозден кладе. (Трактор)
Н. Забіла

3. Гра «Закінчи речення»

На городі сіють… (моркву, буряки, огірки)
На полі сіють зерно… (жито, пшеницю, соняшник)
На квітнику висівають …(чорнобривці, айстри, ромашки)
У садку саджають … (яблуні, груші.)

4. Гра «Для чого цей інструмент»

Лопата, граблі, сапка, лійка, пензлик

5. Гра «Доповни прислів’я»

Весняний день	будеш мати зерна гору
Посієш вчасно —	рік годує
Посій у пору —	вродить рясно
Весняний …(день)	цілий …(рік) годує
Хто спить … (весною),	плаче … (зимою).
Що … (посієш),	то і збереш.

6. Гра «Підкресли ознаки весни»

Голосніший і дзвінкіший спів пташок;
приліт перелітних птахів;
сівба на полях;
поява їжачків, кротів;
опадання листя дерев;
поява малят у сім’ях тварин;
збирання лікарських трав.

7. Гра «Чим займаються люди навесні?»

Сіють ячмінь; полють бур’яни; саджають розсаду; обкопують дерева; обмотують стовбури молодих дерев; збирають лікарські трави; розклеюють і миють вікна; заготовляють овочі

8. Читання й обговорення вірша П. Воронька “Помагай”

ПОМАГАЙ
Через поле, через гай
Ходить хлопчик Помагай.
Бачить хлопчик — садять сад,
Він поміг кінчити ряд.
Вмить приніс відро води
І полив аж два ряди.
Рій із пасіки пішов —
Помагай роя знайшов
Обходивши луг і ліс,
Він в село його приніс.
За селом копали став, —
Помагай візок дістав
Цілий день возив пісок,
Аж вищав його візок.
Помагая у труді
Знають літні й молоді,
Ковалі і муляри —
Всі радянські трударі.
Ось і ти часу не гай
Будь, як хлопчик Помагай.
П. Воронько

— Які назви весняних робіт вам відомі?
— Назвіть ті з них, у яких ви брали участь.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Яким чином звільнення від снігу полів відбилося на праці людини?
— З якою метою спахують і удобрюють ґрунт?
— Які ж роботи навесні проводять у полі?
— Що роблять з приходом весни в саду?
— Навіщо білять стовбури дерев?
— Яку ще роботу виконують люди навесні?
— Які ви знаєте назви машин, що працюють у полі?
— Люди яких професій ними управляють?
— Чому землю-матінку називають скатертиною-самобранкою?
— Що повинна робити людина, щоб земля стала щедрою годувальницею?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Зміни в житті тварин навесні.

Ключові компетентності:

- вміння вчитися:

навчально-організаційні:  своєчасно  готується  до  уроку;  співпрацює  в  групі; переключається з одного виду роботи на інший;

загальномовленнєві: зосереджено слухає вчителя  і  товаришів, говорить  не  поспішаючи,  чітко,  вільно  в  процесі  діалогічного  і  монологічного  мовлення; виконує  творчі  завдання;

загальнопізнавальні:  виконує  творчі  завдання  в  контексті  навчальних  завдань;

• інформаційно-комунікативна: знаходить  у  повідомленні  інформацію: конкретні  відомості;; створює  висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

- громадянська:  прагне охороняти природу рідного краю;

• здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

Початковий рівень:

• пригадує і  називає основні ознаки весняних явищ у природі;
• знає характеристику живої і неживої природи;
• називає пору року.

Середній рівень:

• розпізнає  ознаки  впливу весняних явищ на живу природу;
• пояснює народні вислови про весняні місяці.

Достатній рівень:

• відповідає на запитання з метою визначення теми уроку;
• спостерігає за погодою навесні в групі та індивідуально;
• знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,  науково-популярних виданнях) про погоду навесні, обговорює знайдену інформацію;
• встановлює зв’язок між  поведінкою тварин та погодою  з настанням весни;
• виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого.

Високий рівень:

• застосовує знання про природу навесні для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій;
• співвідносить   народні  прикмети  передбачення  погоди  навесні та справжній її стан ;

-    описує  красу  погоди  навесні  та  позитивні  емоції,   які  вона  викликає;

• вміє встановлювати зв’язки між  явищами і погодою навесні;
• встановлює послідовність весняних природних явищ ;

-     планує і виконує  спостереження за природою навесні;

 

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Гра “Погода”

— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

— Які явища відбуваються навесні у природі?
Підкресліть, які зміни в природі відбулися за останній тиждень.

Збільшення тривалості дня.
Значне потепління.
Поява комах.
Раннє цвітіння трав’янистих рослин.
Пробудження звірів від зимового сну.
Приліт птахів.
Танення снігу.

II. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ви поповните свої знання про життя тварин навесні

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Із закінченням морозів починається нове життя у тварин. З’явилися комахи — це означає, що час прилітати комахоїдним птахам. Першими прилітають граки, шпаки, галки.
 У різних тварин весна починається в різний час.

1 учень
 Березень — місяць прильоту птахів. Відкривають весну граки. На всіх проталинах з’явилися їх зграї. Незабаром прилетять шпаки, жайворонки.
 Самиця ворона першою з усіх птахів знесла яйце. Її гніздо на високій ялині, густо засипаній снігом. Щоб яйце не застигло і пташеня в ньому не замерзло, ворона не залишає гнізда. Їжу їй приносить ворон.
 У лосів і косуль відростають нові роги. У полі ще сніг, а у зайчих народилися зайченята. Вони народжуються зрячими, в теплих шубках, відразу вміють бігати. Наївшись досхочу материнського молока, вони розбігаються і ховаються під кущами. Лежать смирненько, не балуються (працює інстинкт самозбереження), а мати втекла. Будь-яка чужа зайчиха, пробігаючи мимо, нагодує зайченя. Молоко у зайчихи густе, жирне, отже, малюки будуть ситі декілька днів. На 8-9-й день почнуть травичку зубрити (їсти).
 Розтанув сніг — пробудилися в норах миші, хом’яки. Жителям лісових підвалів погано доводиться. Кроти, землерийки, миші, полівки страждають від вологи, їх «квартири» затопила вода від танення снігу.
 Прокинувся борсук. Тепер він уже не засне і ночами збиратиме равликів, личинок, жуків, їстиме коріння і ловитиме мишей.
 З’явилися павуки. У сонячні теплі дні танцюють комарики в повітрі.  Прокинулися метелики, провітрюють і сушать свої крильця.
 Прокинулася ведмедиця, а з нею двоє ведмежат — тала вода протекла у барліг. Ведмедиця сильно схуднула і вже блукає лісом у пошуках їжі.
 Зголодніли всі тварини за довгу зиму. Розтанув лід на річках і озерах, і тут як тут качки, журавлі, кулики, чайки.

2 учень
 Квітень — місяць танення снігу. Птахи активно повертаються із зимівель.  Але переселення на батьківщину йде в строгому порядку. Першими прилетіли ті, що восени відлетіли останніми, а останніми — ті, що відлетіли першими, — це найяскравіші птахи, їм потрібно дочекатися свіжого листя і трави, щоб можна було сховатися від ворогів.
 Отруйна гадюка щоранку виповзає на сухий пеньок погрітися на сонці. Вона ще насилу повзає, адже кров у неї остигла на холоді. Зігрівшись, вона оживає і вирушає на полювання за мишами і жабами.
 Сніг зійшов з мурашника, і мурашки вилізли погрітися на сонечку. Прокинулися жуки: плоскі жужелиці, круглі чорні гнойовики. Після першого дощу вилізли з під землі дощові черв’яки. Ожив ставок. Жаби покинули свої зимові ліжка в мулі, мечуть ікру, виходять на берег.
 Від танення снігу вода в річках вийшла з берегів. Погано доводиться зайцям, кротам, мишам. Багато їх гине в цей час. Погано доводиться навіть птахам. Жовтенька вівсянка побудувала гніздо на березі великої канави, поклала в нього яйця. Вода змила гніздо, яйця понесло водою…

3 учень
 Настав травень. Дзвінкими, чистими голосами співають зяблики, солов’ї, співочі дрозди. Скриплять жуки, коники. Барабанять дятли. Свистять флейтою іволги. Гавкають лисиці. Виє вовк. Ухає пугач. Дижчать джмелі і бджоли. Бурчать, кумкають жаби. Справжній лісовий оркестр! Журавлі влаштовують танці на болоті.
 Багато птахів уже влаштували собі гнізда, відклали яйця, вивели пташенят і вигодовують їх. Білка відшукує гнізда на гілках, у дуплах дерев і тягає собі на обід яйця і пташенят. Усю зиму вона вживала рослинну їжу, а тепер ласує м’ясом. З’явилися гусениці, вони годуються молодими листочками. У воді плавають пуголовки жаб і мальки риб.
 Весна — важлива пора в житті звірів. Ті, хто міняв забарвлення шерсті восени, навесні линяють і знову одягають літні шубки. Зайці линяють один раз на рік — навесні. Заєць-біляк міняє свій каптан раніше, ніж русак. Восени вони вицвітають без утрати ворсу.
Отже, природа прокинулася!

Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Гра “Знавці прикмет”

• Якщо навесні зайці довго залишаються білими — довго буде холодно.
• Кішка миється до гарної погоди.
• Жаби голосно кумкають до гарної погоди.

2. Гра “Найрозумніший”

Я читаю запитання, а Ви даєте відповіді на них, хто набере більше правильних відповідей - переможець

• Коли прокидаються руді лісові мурашки? (Коли сонце розтопить сніг на мурашнику )
• Яку користь приносять мурашки лісу? (Служать санітарами лісу, розносять насіння рослин.)
• Які птахи «відкривають» весну? (Граки, шпаки, жайворонки)
• Чому вони повертаються додому з приходом весни?
• У якого птаха раніше всіх з’являється навесні яйце? (У ворони)
• Де розташовано її гніздо? (На високій ялині)
• Які птахи з приходом зими прилітають до нас, а з приходом весни відлітають від нас? Чому?
• Яка небезпека підстерігає тварин навесні? (Тала вода)
• Як поводяться птахи, комахи, звірі? Які в них турботи? (Птахи повертаються з теплих країв, будують гнізда. Комахи, звірі прокидаються від зимової сплячки )
• Чим свійські тварини відрізняються від диких?
• Як змінилося життя свійських тварин з приходом весни?
• Якщо свійські тварини так багато дають людині, може, не потрібно піклуватися про диких тварин: зайців, лисиць, вовків, а тим більше, про змій, жаб, вужів, крокодилів?

3. Гра “Найпрудкіший”

— Що відбувається дикими тваринами навесні? Підкресліть правильні відповіді як найшвидше.

Готують запаси на зиму, ростуть, линяють, вирощують потомство, розмножуються, нагулюють жир, відкладають яйця, мечуть ікру, народжують дитинчат, впадають у сплячку, будують гнізда, готуються до перельоту в теплі краї

4. Гра «Звірині сімейки»

 Я пропоную вам згадати, як називаються тварини наших лісів і їх дитинчата.
 Я називаю тварин, ви маєте назвати їх дитинчат в однині і множині.

Білка — білченя — більчата
Заєць — зайченя — зайченята. (Як називають маму зайченят?)
Лисиця — лисеня — лисенята. (Хто тато в лисячому сімействі?)
Вовк — вовченя — вовченята. (Як називають маму у вовчому сімействі?)
Ведмідь — ведмежа — ведмежата. (Хто мама у ведмежат?)
Їжак — їжаченя — їжачата. (Як називають маму їжачат?)

Офтальмологічна пауза

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Як змінилося життя тварин з приходом весни?
— Які птахи прилітають першими?
— Звідки з’явилися жуки, павуки?
— Які ще тварини прокинулися від зимового сну?
— Чим вони займаються після сну?
— Чому мурашок називають санітарами лісу?
— Чому ми говоримо, що птахи — наші друзі?
— Як і чим можуть допомогти тваринам навесні люди?

 

Тема. Поява комах.

 

Ключові компетентності:

- вміння вчитися:

навчально-організаційні:  своєчасно  готується  до  уроку;  співпрацює  в  групі; переключається з одного виду роботи на інший;

загальномовленнєві: зосереджено слухає вчителя  і  товаришів, говорить  не  поспішаючи,  чітко,  вільно  в  процесі  діалогічного  і  монологічного  мовлення; виконує  творчі  завдання;

загальнопізнавальні:  виконує  творчі  завдання  в  контексті  навчальних  завдань;

• інформаційно-комунікативна: знаходить  у  повідомленні  інформацію: конкретні  відомості;; створює  висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

- громадянська:  прагне охороняти природу рідного краю;

• здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

Початковий рівень:

• пригадує і  називає основні ознаки весняних явищ у природі;
• знає характеристику живої і неживої природи;
• називає пору року.

Середній рівень:

• розпізнає  ознаки  впливу весняних явищ на живу природу;
• пояснює народні вислови про весняні місяці.

Достатній рівень:

• відповідає на запитання з метою визначення теми уроку;
• спостерігає за погодою навесні в групі та індивідуально;
• знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,  науково-популярних виданнях) про погоду навесні, обговорює знайдену інформацію;
• встановлює зв’язок між  поведінкою комах та погодою  з настанням весни;
• виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого.

Високий рівень:

• застосовує знання про природу навесні для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій;
• співвідносить   народні  прикмети  передбачення  погоди  навесні та справжній її стан ;

-    описує  красу  погоди  навесні  та  позитивні  емоції,   які  вона  викликає;

• вміє встановлювати зв’язки між  явищами і погодою навесні;
• встановлює послідовність весняних природних явищ ;

-     планує і виконує  спостереження за природою навесні;

 

 

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Гра “Погода”
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

— Які ознаки весни ви спостерігали протягом тижня?
— Доберіть до зображень прикмети весни.

— Яку ознаку весни ви б ще назвали? Спробуйте зобразити її у вільному овалі. (Поява комах.)

II. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ми й поговоримо про життя комах навесні

III. Вивчення нового матеріалу

1. Слухання вірша М. Познанської “Квіти”

ВЕСНЯНІ КВІТИ
На стрункій високій ніжці
Біля річки, на лужку,
У хустинці-білосніжці
Стрів я квітоньку таку.
Ясним оком жовтуватим
Усміхалася мені.
Я хотів її зірвати,
А бджола сказала: — «Ні!»
М. Познанська

— Про яку комаху йдеться?
— Чому бджілка охороняє квітку?
— Які комахи, крім бджіл, з’являються навесні? (Метелики, мухи, комарі, бабки, джмелі, оси, мурашки)

2. Робота з ілюстраціями

— Де ми можемо побачити комах? (На квітках, у повітрі, на стовбурах дерев, огорожах, пригрітих сонцем.)

Відразу ж після танення снігу в сонячну погоду на рослинах можна побачити жовтих метеликів-лимонниць. Мурашки, прокинувшись, відчиняють свої входи в мурашник. Дещо пізніше з’являються мухи, комарі, бабки, прокидаються і вилітають оси, джмелі, бджоли. У травні з’являються хрущі і сонечка. (Ілюстрація на дошці.)

      Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Гра “Знавці загадок”

• Летить — виє, сяде — риє. (Жук)

• У травні місяці з’явився не рак,
не риба, не звір, не птах, не людина.
Ніс довгий, голос тонкий
Летить — кричить, сяде — мовчить. (Комар)

• У лісі біля пня біготня і метушня:
Народ робочий весь день клопоче. (Мурахи)

• Летить дід — сів на цвіт,
Волосинки розгортає, солоденького шукає
(Джміль)

• Довкола нас в’ється,
А в руки не дається. (Муха)

• Не мотор, а гуде,
Не пілот, а летить,
Не гадюка, а жалить. (Бджола)

• У червоного малятки
На спині краплинки-цятки:
Чорні вуса, голова,
Любить лагідні слова. (Сонечко)

• У живого гвинтокрила
На спині прозорі крила.
Кольорові шати,
Любить мандрувати. (Бабка)

• По травичці, по землі
Коні бігають малі.
Іподромом для них луг,
Не поставиш їх у плуг! (Коник-стрибунець)

• Фрукти, цукор полюбляє,
Де солодке відчуває.
В смужку в неї одежина,
Із комах уся родина. (Оса)

• Тільки лялечка проснеться —
Враз у шати одягнеться.
Погляду не відірвати —
Здатна всіх зачарувати! (Метелик)

2. Гра « Знайди потрібне»

1) Яку користь приносять комахи?
• Прикрашають природу;
• запилюють рослини;
• переносять небезпечні хвороби;
• розпушують ґрунт;
• санітари лісів і водойм;
• знищують шкідників рослин;
• живлення для птахів і людей;
• знищують рослини.

У природі нічого зайвого немає. І комахи теж потребують охорони

2) Позначте природні явища, характерні для весни.

• З’явилися бруньки на деревах;
• ведмідь спить у барлозі;
• білка запасає їжу;
• тане сніг;
• мороз;
• спека;
• льодохід;
• опадає листя;
• листопад;
• йдуть дощі;
• метуть заметілі;
• яскравіше світить сонце;
• дзюрчать струмки;
• сонце світить, але не гріє;
• прохолодно;
• земля вкрита снігом.

Релаксаційна пауза

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Які комахи з’являються навесні?
— Де ми можемо побачити комах?
— Яку користь приносять комахи?
— Яку шкоду приносять комахи?
— Чому треба охороняти комах?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема. Повернення перелітних птахів. Влаштування гнізд, насиджування та виведення пташенят. Охорона птахів.

 

Ключові компетентності:

- вміння вчитися:

навчально-організаційні:  своєчасно  готується  до  уроку;  співпрацює  в  групі; переключається з одного виду роботи на інший;

загальномовленнєві: зосереджено слухає вчителя  і  товаришів, говорить  не  поспішаючи,  чітко,  вільно  в  процесі  діалогічного  і  монологічного  мовлення; виконує  творчі  завдання;

загальнопізнавальні:  виконує  творчі  завдання  в  контексті  навчальних  завдань;

• інформаційно-комунікативна: знаходить  у  повідомленні  інформацію: конкретні  відомості;; створює  висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

- громадянська:  прагне охороняти природу рідного краю;

• здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

Початковий рівень:

• пригадує і  називає основні ознаки весняних явищ у природі;
• знає характеристику живої і неживої природи;
• називає пору року.

Середній рівень:

• розпізнає  ознаки  впливу весняних явищ на живу природу;
• пояснює народні вислови про весняні місяці.

Достатній рівень:

• відповідає на запитання з метою визначення теми уроку;
• спостерігає за погодою навесні в групі та індивідуально;
• знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,  науково-популярних виданнях) про погоду навесні, обговорює знайдену інформацію;
• розпізнає перелітних птахів своєї місцевості;
• виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого.

Високий рівень:

• застосовує знання про природу навесні для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій;
• співвідносить   народні  прикмети  передбачення  погоди  навесні та справжній її стан ;

-    описує  красу  погоди  навесні  та  позитивні  емоції,   які  вона  викликає;

• характеризує зміни у житті птахів навесні;
• встановлює послідовність весняних природних явищ ;

-     планує і виконує  спостереження за природою навесні;

 

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Гра “Погода”

— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Гра “Знавці загадок”

Діти, я прочитаю вам загадку, уважно послухайте і скажіть, про яку пору року йдеться?

Зійшли сніги, шумить вода,
Земля вже квіти викида,
Буяє травка молода,
Все мертве ожива.
Коли, діти, це бува? (Навесні)

3. Повторення вивченого

— Які зміни відбуваються в природі навесні? Розкажіть про це за планом.

1) Сонце
2) Довгота дня
3) Температура повітря.
4) Опади.
5) Ґрунт.
6) Водойми.

 Сонце піднімається вище, гріє сильніше; дні стають довшими, а ночі коротшими; теплішає; йде мокрий сніг або дощ; ґрунт відтає, тане сніг; біжать струмки, водойми розкриваються, повінь, льодохід на річках.

— Як ви вважаєте, що вплинуло на ці зміни в природі? (Потепління)

Так, стає тепліше, сніг починає танути, на проталинах з’являються перші комахи, прилітають перші птахи.

II. Повідомлення теми і мети уроку

 Птахи повертаються із зимівель. І ось сьогодні ми поговоримо про перелітних птахів.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь про перелітних птахів

1) Перші вісники весни — граки…

Які птахи прилітають першими, ви дізнаєтеся, відгадавши загадку.

• Чорний, моторний,
По полю ходить,
Черв’ячків ловить.
Кричить: «Крак!»,
А звати його… (грак).

За народним повір’ям, на день Герасима, 17 березня, прилітають із зимівель граки. Цих перших крилатих вісників весни із радістю зустрічають люди. За старих часів про грака говорили:
• Грак зиму ламає.
• Грак на горі — весна надворі.

1 учень
 Граки — це великі, чорні птахи, боки яких відливають темно-фіолетовим Цілі та завданнялевим блиском. Розміри грака можуть досягати 50 сантиметрів. Великі крила означають, що ці птахи — хороші літуни У них сильні ноги, якими вони розкопують ґрунт, оскільки живляться насінням, черв’яками, комахами.
 Селяться граки колоніями, влаштовуючи на одному дереві декілька гнізд, споруджуючи їх і суччя і гілок

2) Голосні співаки весни шпаки

Слухайте наступну загадку

• Ось хатина, в ній — співак.
Як цю пташку звати? … (Шпак).

• Прилетіли шпаки,
Дорогі співаки,
Прилетіли весну зустрічати.
Скрізь лунають пісні,
То співці голосні
За шпаківні нам дякують щиро.
Г. Бойко

2 учень
 Услід за граками прилітають шпаки. Летять вони зграями до 5000 птахів. Їм мало невеликих проталин, і вони чекають, коли проталини розійдуться поширше. Шпаки не відразу починають будувати гнізда. Спочатку вони великими і шумними зграями тримаються по долинах річок, у садах, там мовчки без пісень починають годуватися і відпочивати.
 Першими прилітають самці, вони до прильоту самиці підшукують шпаківню, нерідко виселивши з будиночків горобців.
 Наряд у самця яскравий, він увесь чорний, і жовтим дзьобом, а по чорному кольору пера розбігається металевий відлив. Самиця теж чорна, але без яскравого металевого відливу.

3) Розповідь жайворонка

— А вслід за шпаками які птахи прилітають?

• Пташка ця маленька,
Лагідна, сіренька
В небесах співає,
Сонце зустрічає. (Жайворонок)

— Складно відповісти? Тоді послухайте уривок з вірша Олександра Олеся

В НЕБІ ЖАЙВОРОНКИ В’ЮТЬСЯ
В небі жайворонки в’ються,
заливаються, сміються,
грають, дзвонять цілий день,
і щебечуть, і співають,
і з весною світ вітають
дзвоном радісних пісень.

Потім прилітають інші птахи, зграями різної форми: журавлі і гуси шеренгою, гуськом, кутом, клином, деякі птахи безладною зграєю, зозулі самостійно, деркач пішки.

4) Читання оповідання Віталія Біанкі «Три весни».

Приліт птахів триває в строгому порядку першими прилітають ті, що відлетіли від нас останніми восени, останніми — ті, що відлетіли першими.
 Чому? Ви дізнаєтеся це, послухавши оповідання Віталія Біанкі «Три весни».

ТРИ ВЕСНИ
 Зима все хотіла заморозити — людей, звірів, птахів, дерева. Але сонце — джерело життя — перейшло у вирішальний весняний наступ. З кожним днем тепер воно вище піднімається на небі, промені його прямовисно падають на землю і сильніше вражають сніг.
 Перша перемога — весна польова.
 Вона почалася, коли на полях показалися перші проталини, звільнилася перша земля. Зраділи їй граки, прилетіли до нас. Потім шпаки і польові жайворонки.
 Граки витягують із землі, що потепліла, черв’яків, личинок. Шпаки ловлять комах, що ожили, жайворонки збирають у полі зерно…
 Ніби гармата вистрілила над річкою — репнув товстий лід. Чекають звільнення річок, озер, ставків водяні птахи — гуси, лебеді, чайки. Адже в звільненій воді буде чим поживитися: прокинулися в ній риби, різні комахи, рачки, равлики.
 Закує зозуля. Ліс акутається зеленим туманом, прилетять ластівки, останнім міцним морозцем білими зірочками зацвіте черемха. Усі співочі птахи повернуться на батьківщину. Ліс одягнеться, і соловей заспіває в кольорах пахучого буку.
 Це буде третьою перемогою сонця над зимою. Ця третя весна — весна лісова.

Віталій Біанкі

— Отже, діти, від чого залежить приліт птахів? (Від способу їх живлення)
— Діти, а ви знаєте, де зимують птахи? Граки, шпаки — в Середній Азії, ластівки — в Африці, куличок-плавунчик — в Америці
— А як птахи знаходять дорогу? За горизонтом, висотою сонця, зірками, запахом (у кожної місцевості — свій запах).

5) Улаштування гнізд, насиджування та виведення пташенят

3 учень
 Більшість птахів навесні в’ють гнізда. Проте гніздо для птаха не є будинком. Воно будується зазвичай для висиджування яєць і вигодовування пташенят. Притулком для птахів служать зарості трави, крона дерев. Не в’ють гнізд зозулі, вони підкладають свої яйця в гнізда інших птахів.
 Свої гнізда жайворонки, перепелиці, солов’ї, журавлі влаштовують на землі; зяблики, іволги — в кущах, невисоко на деревах; граки, лелеки, орли — високо на деревах; шпаки в шпаківнях; ластівки — в норах, у будівлях.

6) Охорона птахів

— Діти, а навіщо потрібні птахи?

4 учень

 Птахи знищують шкідливих комах, личинок, гусениць, гризунів. Цим вони приносять велику користь людині, зберігаючи врожай. Птахи дають нам м’ясо, яйце, пух, пір’я. Птахи є окрасою природи. Людям подобається, як співають у лісі — дрозди, в полях жайворонки, в садах і гаях знаменитий соловей.
 Співочий дрізд першим починає співати у весняному лісі, останнім замовкає ввечері. І, здається, усі інші лісові птахи тільки підспівують йому.
Кожен, хто слухав польового жайворонка, радів сріблястим трелям його прекрасної нескінченної пісні. Жайворонок — співак ранку, співак весни.

5 учень
 Соловей починає співати з вечора і співає всю ніч. Немає у світі голосу багатішого, гнучкішого і прекраснішого, ніж голос цієї маленької пташки.
Спів птахів це не просто забава, це сигнал іншим птахам про те, що ця ділянка вже зайнята, тут є хазяїн. Іноді, якщо ще не прилетіла подруга, спів самця це заклик сповіщення, що тут є гніздо.
 Птахи — наші друзі. Тож охоронятимемо їх і закликатимемо в наші сади, гаї і ліси! Птахи можуть гніздитися і там, де їх раніше не було, треба тільки заздалегідь підготувати й уміло розвісити для них пташині будиночки. Птахи потребують нашої допомоги у всі пори року.

Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Гра “Знавці загадок”

Кожен перелітний птах повертається в рідні краї в певний час.

• Чорномазий, білодзьобий,
Він за плугом важно ходить.
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів. (Грак)

Березень — час прильоту граків в рідні краї.

• У садочку, біля тину
Я зробив йому хатину,
Він навколо обдивився,
Засміявся й оселився.
Здогадались ви, однак,
Поселився у нас… (шпак)

Кінець березня час прильоту шпаків

• Ти відгадай мою загадку.
Вгорі тремтить сіренька цятка
Й пісні співає голосні.
Та жаль, що тільки навесні.
Ну, називай же без відмовок,
Що ця пташка … (жайворонок).

Час прильоту жайворонків — початок квітня.

• Я гніздо люблю будувати
Під дахом сільської хати. (Ластівка)

Час прильоту ластівок у рідні краї — травень.

• В мене є великий хист,
Я співаю, як артист.
Спів мій радісний усюди
Дуже люблять мене люди (Соловей)

Солов’ї прилітають у середині травня.

2. Гра «Шифрувальник»

Назви яких птахів зашифровані?

— Хто тут зайвий і чому?

3. Гра “Пташина вікторина”

Учитель читає опис птаха. Учні впізнають і розповідають про його поведінку навесні.

• Кожен заслухається співом цього малесенького сіренького співця (Соловей)
• Стукіт цього строкатого птаха ми можемо чути цілий рік . (Дятел)
• Високо піднімаються ці невеличкі сіренькі пташки в прозоре блакитне небо і заливаються там чудовим співом (Жайворонок)
• Цей птах з приходом весни летить до лісу. (Синичка)
• Птах, який першим прилітає на батьківщину з вирію, вісник весни. (Грак)
• Птахи, що селяться у своїх минулорічних квартирах. (Шпаки, ластівки)

4. Тестування

1) Хто цих птахів прилітає раніше?
а) Ластівка;
б) шпак

2) Яка з цих пташок не має свого гнізда?
а) Ластівка;
б) лелека;
в) зозуля

5. Правила поведінки навесні в лісі

— Які правила ви маєте дотримувати навесні в лісі?

1) Птахи навесні будують гнізда і виводять пташенят. Птахів на гніздах не можна турбувати і тривожити: вони можуть покинути свої гнізда, тоді пташенята загинуть.
2) Не можна чіпати руками яйця, не можна розоряти гнізда.
3) Не можна приносити пташенят додому
4) Не можна стріляти в птахів з рогаток, кидати в них каменями.

Офтальмологічна пауза

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Як змінюється життя птахів з приходом весни? (Повертаються в рідні краї перелітні птахи. Птахи будують або ремонтують гнізда, відкладають яйця, виводять пташенят.)
— Чому стали можливі такі зміни в житті птахів? (Стало більше корму. Багато птахів живляться комахами, а з приходом тепла комахи вибираються зі своїх укриттів.)
— Що ви можете зробити для охорони птахів? (Не тривожити і не турбувати птахів на гніздах, інакше вони можуть покинути свої гнізда, і тоді пташенята загинуть. Розвісити шпаківні. Не розоряти гнізда, не торкатися яєць і пташенят у гніздах птахів тощо.)
— Чому ми вважаємо птахів своїми друзями?

 

 

Тема. Весняні зміни в житті звірів. Розмноження. Піклування про потомство.

 

Ключові компетентності:

- вміння вчитися:

навчально-організаційні:  своєчасно  готується  до  уроку;  співпрацює  в  групі; переключається з одного виду роботи на інший;

загальномовленнєві: зосереджено слухає вчителя  і  товаришів, говорить  не  поспішаючи,  чітко,  вільно  в  процесі  діалогічного  і  монологічного  мовлення; виконує  творчі  завдання;

загальнопізнавальні:  виконує  творчі  завдання  в  контексті  навчальних  завдань;

• інформаційно-комунікативна: знаходить  у  повідомленні  інформацію: конкретні  відомості;; створює  висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

- громадянська:  прагне охороняти природу рідного краю;

• здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

Початковий рівень:

• пригадує і  називає основні ознаки весняних явищ у природі;
• знає характеристику живої і неживої природи;
• називає пору року.

Середній рівень:

• розпізнає  ознаки  впливу весняних явищ на живу природу;
• пояснює народні вислови про весняні місяці.

Достатній рівень:

• відповідає на запитання з метою визначення теми уроку;
• спостерігає за погодою навесні в групі та індивідуально;
• знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,  науково-популярних виданнях) про погоду навесні, обговорює знайдену інформацію;
• простежити зв’язки живої у неживої природи;
• виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого.

Високий рівень:

• застосовує знання про природу навесні для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій;
• співвідносить   народні  прикмети  передбачення  погоди  навесні та справжній її стан ;

-    описує  красу  погоди  навесні  та  позитивні  емоції,   які  вона  викликає;

• характеризує зміни у житті звірів навесні;
• встановлює послідовність весняних природних явищ ;

-     планує і виконує  спостереження за природою навесні;

 

 

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

1. Гра “Погода”

— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
— Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

Слухання вірша А. Костецького “Все прокидається доволі”

ВСЕ ПРОКИДАЄТЬСЯ ПОВОЛІ
Все прокидається поволі,
зі сну зимового встає.
Радіє гай, радіє поле,
земля поталу воду п’є.
Скресає і щезає крига,
бурульки падають з дахів,
і вітерець прозорокрилий
додому підганя птахів.
А в лісі на галяві теплій
поміж ялинок запашних
уперше спалахнув метелик —
тендітний вогничок весни.
А. Костецький

— Що змінилося в природі з приходом весни?
— Назвіть ознаки настання весни в неживій природі. (Підвищення температури, тобто збільшення кількості тепла.)
— Чому потепліло? (Сонце піднялося вище над горизонтом.)
— Чи відбуваються зміни в житті звірів з настанням весни?
— Що ви про це знаєте?

II. Повідомлення теми і мети уроку

Сьогодні на уроці ви більше дізнаєтеся про зміни, що відбува ються в житті звірів з настанням тепла.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Розповідь про линьку, пробудження від зимової сплячки.

— Що таке линька?

Линька — це пристосування, підготовка до спекотної пори року. Тварини змінюють теплу шубу на рідкішу, коротшу і не таку теплу. Деякі тварини в процесі линьки змінюють колір свого хутра.

— Які це тварини? (Заєць, білка, песець)
— Чому змінюється їх забарвлення? (Можливість бути непоміченим від ворогів, тобто це пристосування до навколишньої природи.)
— Що змінилося в житті ведмедя з приходом весни? (Він пробуджується від сплячки, виходить з барлогу.)
— Які тварини ще пробуджуються від сплячки? (Їжак, борсук, бурундук)
— Як ви вважаєте, чому вони пробуджуються? (Відповіді учнів.)

Виявляється, в організмі тварин є особливий годинник, який підказує час незалежно від зовнішніх умов.  Також вони показують і пору року, хоча навкруги в норі нічого не змінилося. За цим годинником і прокидаються в норах і барлогах зимові «засоні». Ведмідь прокидається у березні і з того часу не спить, а злегка дрімає, чекає відповідної погоди, щоб вийти з барлогу. Борсук, прокинувшись рано, часто вибігає подивитися на першу відлигу. Він «легкий на підйом», та і запаси на весну в нього є. А якщо зима повернеться, то борсук ще може поспати.

2. Розповідь про народження нового потомства

— Яка важлива подія відбувається у тварин навесні? (Народження дитинчат)
— Чому навесні? (Стає тепло, а головне — з’являється багато корму.)

 Корм у різних тварин різний, кількість його зростає в різні терміни, тому не всі тварини починають розмножуватися в один і той самий час.

— У якої групи тварин дитинчата з’являються раніше? (У тих, що живляться рослинами.)
— Чому? (Велика кількість їжі, їжа з’являється дуже рано.)

Як помітили вчені, кількість народжених дитинчат залежить від розміру тіла тварини. Чим дрібніша тварина, тим більше дитинчат у неї народжується, оскільки тривалість розвитку дитинчат різна.
 Наприклад, миші-полівки дуже плідні. Розвиток новонароджених відбувається швидко: з моменту народження до відходу від батьків минає 20 днів. За весну-літо одна миша може дати потомство близько 30 полівок.

3. Інсценізація «Білченя, Їжаченя, Зайченя»

Послухайте, що вам розповідять про своє народження Білченя, Їжаченя, Зайченя.

Діти в масках шапочках розігрують сценку

Білченя. Ой, Їжачок, який ти колючий!
Їжаченя. Так, шубка у мене колюча. Але, маючи таку шубку, я нікого не боюся. З’явиться небезпека — згорнуся в клубок — спробуй торкнися мене, відразу отримаєш тисячу уколів.
Білченя. А народився ти теж з голками?
Їжаченя. Їжаки народжуються без голок і сліпі. На рожевому тілі у нас тільки безліч горбків. Голки на їхньому місці з’являються через декілька годин. Спочатку вони м’які і світлі, але поступово тверднуть і темніють. Голки мої ростуть дуже швидко.
Білченя. А я теж народився голим і сліпим. Але в нашому дуплі мені не було холодно, тому що моя дбайлива мама зігрівала мене м’якою підстилкою.
Зайченя. А я свою маму не пам’ятаю! І домівки у мене немає!
Білченя. Як це? Чому?
Зайченя. Я народився прямо на землі відразу зрячим, вкритим шерстю. Мама мене погодувала молоком, залишила під кущем і втекла.
Їжаченя. І тобі не хотілося їсти?
Зайченя. Ні, молоко у мами поживне і жирне, тому протягом 3-4 днів я не був голодний.
Білченя. А як же в наступні дні?
Зайченя. А я коли захочеться їсти, починаю пересуватися, залишаючи пахучий слід від лап. За цим слідом мене знаходить будь-яка зайчиха і годує молоком. І знову вистачає на 3-4 дні. А коли я підросту, починаю живитися травою.

— Що нового ви дізналися про народження і перші дні життя звірів?
— Яким народжується їжаченя?
— Чому білці не холодно в дуплі?

Офтальмологічна пауза

Пізньої весни або на початку літа білка виводить потомство. У неї народжується від 3 до 6 білченят. Білка не проти зайнятися хижацтвом: тягає яйця, пташенят з пташиних гнізд, а іноді нападає і на дорослого птаха.

— Чому зайченя не знає свою маму?

Покидаючи новонароджених зайченят, зайчиха тим самим проявляє турботу про них. Покинуте зайченя не має запаху, сидить воно нерухомо, має хороше захисне забарвлення, і жоден хижак не може учути його навіть зблизька.

— А як же виховують своїх дитинчат більші тварини — хижаки?

Час виховання дитинчат у них збільшується до 1 року, кількість дитинчат від 4-6. Вихованням дитинчат займається вовк і вовчиха. Дитинчата вовків дуже довго залишаються під опікою батьків у своєму лігві. У 1,5-2 місяці вони перестають смоктати материнське молоко, і батьки починають привчати їх до звичайної їжі. Вовченят спочатку годують відригуваною їжею. Потім починають приносити вбиту здобич і допомагають дитинчатам її розривати. Ближче до осені їм приносять напівживу здобич і навчають її вбивати. Восени молоді вовки вчаться полювання під керівництвом батьків. Вовки супроводжують своїх дітей усю зиму, а навесні вони починають самостійне життя. Таким чином, чим хижаки більші, тим менше у них народжується потомства, оскільки час їх виховання — цілий рік.

— Яка тварина найбільша в нашому краї? (Ведмідь)

Послухайте, як виховує своє потомство ведмідь

Розповідь учня

Ведмідь довше всіх виховує своїх дитинчат. У другій половині лютого у ведмедиці народжуються маленькі, величиною з рукавицю, ведмежата вагою всього 500 г. Вони сліпі, голі. Ведмедиця тримає їх у себе на череві серед шерсті в теплі, зігріває їх своїм диханням. Вона годує їх своїм молоком, але вони не ростуть, оскільки молока у ведмедиці мало, адже ведмідь узимку нічого не їсть. Вийшовши з барлогу, ведмежата починають швидко рости. Восени вони знову залягають у барліг з матір’ю і тільки до нової осені йдуть з сім’ї. Таким чином, ведмеді виховують своїх дітей 1,5-2 роки.
 Окрім батьків, вихованням малюків у деяких тварин займаються ще і торішні діти-няньки. У ведмежій сім’ї таку няньку називають пестуном, у вовків переярком (молодий вовк).

— Усі батьки піклуються про своїх дитинчат. Як? (Оберігають від ворогів, годують, навчають знаходити корм, рятуватися від ворогів, полювати.)
— Навіщо вони це роблять? (Готують дитинчат до дорослого життя.)

У разі небезпеки для дитинчат матері прибігають до різних хитрощів. Лисиця намагається відвести їх від свого житла. Якщо біля нори побували люди, то вони перетягують у зубах дітей у безпечне місце. При появі людини зайчиха відводить її від зайченяти, прикидаючись пораненою, хворою або намагається притягнути до себе увагу, стукаючи лапами об землю.

Фізкультхвилинка

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів

1. Робота в групах

Навесні ліс наповнюється чарівними звуками: пташиними переспівами, дзюрчанням струмків, дижчанням джмелів, кумканням жаб — усе це прекрасна музика. Але іноді до цієї музики додає «свою» людина — гучний крик, увімкнений на всю потуж ність магнітофон або плейєр. Цей галас негативно впливає на мешканців лісу. Так, від увімкненого голосно магнітофона або від сильного крику не можуть піднятися в повітря джмелі, бджоли. Птахи і звірі від такої розваги назавжди покинуть свої гнізда і нори. Це особливо погано навесні. Чому? Виявляється, і рослини негативно реагують на сильний галас — вони уповільнюють свій ріст.

— Як же треба поводитися навесні в лісі? (Слухати природу, спостерігати, насолоджуватися красою, але не галасувати.)

Травень і червень місяці тиші. Не лякайте тварин, не підходьте близько до гнізд, не беріть яєць чи пташенят до рук, бо птахи покинуть гнізда.
Не поспішайте підбирати в лісі пташенят, їжаченят та малят інших тварин.  Можливо, десь недалеко причаїлися їхні батьки і чекають, коли ви підете.
Якщо у вас є собака, не беріть його із собою в ліс навесні і на початку літа, бо він може впіймати пташеня чи безпомічне звірятко.

Учні обговорюють у групах правила і виготовляють листівки. Після цього проводиться презентація робіт.

2. Аналіз ситуацій

1) Чому не можна брати їжаків лісу? (Для їжака ліс — рідний будинок. Їжак поїдає шкідників лісу, отруйних комах. У неволі, в куточках природи їжаки більш схильні до різних хвороб і потім стають їх переносниками )

2) Уявіть і ви, що ви знайшли в лісі дитинча тварини. Воно здалося вам бідним, покинутим і ви взяли його додому. Через рік тваринка підросла, вам набридло її тримати, і ви вирішили її випустити на волю.

— Що чекає тваринку в лісі? (Вона загине, оскільки не навчена ані добувати їжу, ані рятуватися від ворогів.)
— Яких помилок ви припустилися, взявши тваринку додому? (Не можна брати дитинчат, а якщо вже забрали, то годуйте до кінця життя або віддайте до зоопарку.)

Висновок. Природа наш дім, і порядок у ньому багато в чому залежить від людини

3. Тестування

1) Ви побачили пташенят, що випали з гнізда. Як ви вчините?
а) Спробую покласти пташенят в гніздо;
б) пройду повз і не заважатиму птахам;
в) заберу пташенят додому і доглядатиму за ними.

2) Чому особливо навесні і на початку літа не можна галасувати і розпалювати вогнища в лісі?
а) Вас оштрафують за неправильну поведінку;
б) галас, запах диму лякають лісових мешканців, примушують птахів кидати гнізда, тварин шукати — затишні місця.

V. Підбиття підсумків. Рефлексія

— Що нового ви дізналися про життя тварин навесні?
— Поставте одне одному питання за темою уроку.
— Як зустрічають весну звірі? (Прокидаються від зимового сну ведмеді, борсуки, їжаки. У багатьох тварин народжуються дитинчата. Звірі линяють.)
— Чому у тварин навесні відбувається линька?
— Чому дитинчата народжуються навесні?
— Чому у рослиноїдних тварин дитинчат більше, ніж у хижаків?
— Чому навесні не полюють на хутрових звірів? (Навесні хутрові звірі линяють, втрачають густий і теплий підшерсток — це знецінює хутро. Крім того, навесні у звірів з’являються дитинчата.)
— Чому навесні тварин охороняють особливо ретельно? (Вони зайняті піклуванням про потомство.)

 

 

Тема. Екскурсія у весняний парк.

 

 Ключові компетентності:

- вміння вчитися:

навчально-організаційні:  своєчасно  готується  до  уроку;  співпрацює  в  групі; переключається з одного виду роботи на інший;

загальномовленнєві: зосереджено слухає вчителя  і  товаришів, говорить  не  поспішаючи,  чітко,  вільно  в  процесі  діалогічного  і  монологічного  мовлення; виконує  творчі  завдання;

загальнопізнавальні:  виконує  творчі  завдання  в  контексті  навчальних  завдань;

• інформаційно-комунікативна: знаходить  у  повідомленні  інформацію: конкретні  відомості;; створює  висловлювання з опорою на власний досвід та почуту інформацію;

- загальнокультурна: діє згідно з прийнятими правилами поведінки на уроці;

- громадянська:  прагне охороняти природу рідного краю;

• здоров’язбережувальна: дотримується санітарно-гігієнічних норм під час уроку.

Предметні компетентності

(конкретизовані навчальні цілі, очікувані результати):

Початковий рівень:

• пригадує і  називає основні ознаки весняних явищ у природі;
• знає характеристику живої і неживої природи;
• називає пору року.

Середній рівень:

• розпізнає  ознаки  впливу весняних явищ на живу природу;
• пояснює народні вислови про весняні місяці.

Достатній рівень:

• відповідає на запитання з метою визначення теми уроку;
• спостерігає за погодою навесні в групі та індивідуально;
• знаходить необхідну інформацію (за завданням вчителя) у підручнику або інших джерелах (енциклопедіях, довідниках,  науково-популярних виданнях) про погоду навесні, обговорює знайдену інформацію;
• вміє пояснити, які зміни відбулися у живій природі з настанням пізньої весни;
• виконує тестове завдання з метою перевірки вивченого.

Високий рівень:

• застосовує знання про природу навесні для розв’язання навчальних і життєвих ситуацій;
• співвідносить   народні  прикмети  передбачення  погоди  навесні та справжній її стан ;

-    описує  красу  погоди  навесні  та  позитивні  емоції,   які  вона  викликає;

• характеризує зміни у житті звірів навесні;
• встановлює послідовність весняних природних явищ ;

-     планує і виконує  спостереження за природою навесні;

 

 

 

ХІД УРОКУ

I. Гра «Поетична хвилинка»

НАВЕСНІ
Надійшла весна прекрасна,
Многоцвітна, тепла, ясна,
Ніби дівчинка в вінку.
Ожили луги, діброви,
повно гомону, розмови
І пісень в чагарнику
І. Франко

ВСТАЛА ВЕСНА
Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила.
А на полі жайворонок,
Соловейко в гаї
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають.
Т. Шевченко

ВЕСНА
Чути перший гуркіт грому,
Лине ластівка додому.
Ручаї туркочуть сині,
Абрикос цвіте в долині.
Перша бджілка вилітає,
Красне сонце прославляє.
Сонце тепле, як яєчко,
У пташиному гніздечку.
Г. Вієру

ЧАРІВНА ПОРА
Чуєш? Жебонять струмки!
Чуєш? Цвірінчать пташки!
Глянь! Бруньки он на гіллі…
В синім небі — журавлі…
Перші проліски цвітуть,
Перші джмеликі гудуть —
Це прекрасна й чарівна
В гості йде до нас весна!
Скоро прилетять в гаї
Голосисті солов’ї,
Будуть радо щебетать,
Будуть весноньку вітать
Т. Корольова

— Які ознаки весни ви почули у віршах?
— Яка зараз весна?

Отже, спостерігаймо за змінами, що відбуваються зараз у природі

II. Проведення спостережень

1. Спостереження по групах 

1-ша група — метеорологи.

Завдання:
• скласти опис погоди за поданим планом.

План
1) Стан неба.
2) Висота Сонця.
3) Температура повітря.
4) Опади.
• Визначити, які зміни відбулися у погоді порівняно з ранньою весною;
• пригадати, які природні явища можна спостерігати весною.

2-га — група дослідники рослин

Завдання:
• дослідити, на яких деревах і кущах розпустилися листочки;
• пригадати, які дерева і кущі спочатку розцвітають, а потім розпускають листочки, а які навпаки;
• визначити, які трав’янисті рослини вже відцвіли, а які зацвітають;

3-тя група — дослідники тварин

Завдання:
• дослідити, які комахи ведуть активний спосіб життя;
• які птахи повернулися з вирію і чим займаються;
• яких інших тварин побачили.

4-та група — господарі

Завдання:
• назвати, які роботи виконують люди навесні;
• пригадати, які прислів’я, приказки, прикмети пов’яз ані з весняними роботами

2. Гра “Кращий знавець прикмет”

Прислів’я, приказки, прикмети
• Навесні оранку затягнеш — ніжки протягнеш.
• Весною день впустиш — роком не повернеш.
• Весна кличе в поле.
• Весняний день рік годує.
• Весна ледачого не любить.
• Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти.
• Сій вчасно — вродить рясно.
• Як почав орать, то в сопілку не грать.

III. Обговорення результатів спостережень. Підсумок екскурсії

1. Обговорення результатів досліджень, спостережень, узагальнення матеріалів, підбиття підсумків проведеної роботи

— Назвіть прикмети весни. З чим пов’язана їх поява?
— Чому тане сніг?
— Який колір неба?
— Високо чи низько стоїть сонце?
— Які зміни в природі вам вдалося помітити? Чому вони сталися?
— Як змінилося положення сонця? (Піднялося, стало вище.)
— Які інші зміни сталися в природі?
— Чим дуже помітно весна відрізняється від зими? (Наявністю зелені.)
— Розкрийте секрет весни-чарівниці: що допомагає їй розпускати листочки? (Сонце, вище піднімаючись, сильніше нагріває, розтоплюючи сніг, наповнює водою землю.)
— Які птахи зимують разом із нами, а які прилітають навесні?
— Які птахи гнізда побудували самі, а яким допомогли люди?
— Що потрібно, щоб природа навесні ожила? (Головне, щоб сонце зігріло землю, наповнило світлом, напоїло водою, і тоді природа оживає.)

2. Творче завдання. Складання казки про весну

— Якими словами люди називають весну? (Красуня, чарівниця, добра, чудесна, зеленокрила, многоквітна, тепла, ясна)
— Чому?
— Які дарунки вона несе у своїй чарівній торбинці?
— Дома ви складете казку про весну .

3. Дослідницький практикум. Як орієнтуватися в лісі?

Можна орієнтуватися

 1 учень • За Сонцем
Встановити палицю гномон у землю, розчистити поверхню навкруги. Найменша тінь від гномона буває опівдні, і вона вказує на північ.

2 учень • За деревом, що стоїть окремо
Дерево, що окремо стоїть, має менше гілок з північного боку. Встаємо обличчям у бік півночі і визначаємо інші сторони горизонту.

3 учень • За кільцями спиляного дерева
На пеньку буде видно, що кільця розташовуються (зміщені) в бік півночі і витягуються на південь. Встаємо обличчям на Північ і визначаємо Південь, Схід і Захід.

4 учень • За лишайниками
Уважно придивившись до стовбура дерева, можна легко помітити: на північній стороні стовбура дерева більше моху. Те саме правило стосується каменів — мох наростає з північного боку.

5 учень • За весняним таненням снігу
Якщо заблукали в лісі ранньої весни, то слід звернути увагу на танення снігу: з північного боку сніг тане помітно довше.

6 учень • За мурашником
Найвідоміший і популярніший спосіб: мурашник має пологий схил на півдні —крутіший на півночі: так само, як правило, мурашники розташовуються на південь від дерева.

7 учень. Визначення сторін горизонту
Якщо стати обличчям на ПІВНІЧ, то з авжди позаду буде ПІВДЕНЬ, ліворуч — ЗАХІД, праворуч — СХІД.

4. Гра «Лісовий знавець»

Діти утворюють коло. Всі вони — маленькі ведмежата, а одна дитина — Маша. Маша виходить у середину кола і ставить кожному ведмежаті певне питання про ліс. Наприклад:

Де в лісі росте суниця?
Які дерева лікує дятел?
Коли у берези з’являється сік?
Чим харчуються білки?
Чим узимку харчуються ведмеді?
Чим корисна конвалія?

Дитині надається декілька секунд на обдумування відповіді. Якщо дитина відповідає на питання, Маша займає її місце, а вона — Машине, і гра триває. Якщо дитина не може відповісти на питання, вона вибуває з кола, а Маша ставить це саме питання наступному гравцеві.

5. Підсумкова бесіда

— Чим спричинені весняні зміни в погоді?
— Чому з’являються бруньки?
— Чому тане сніг?
— Які квіти з’явилися першими?
— Які птахи прилітають першими?
— Звідки з’явилися комахи?
— Назвіть причину змін у рослинному і тваринному світі навесні
— Назвіть відомі вам трави, кущі, дерева нашого краю.
— Розкажіть, що ви знаєте про лікувальні властивості рослин.
— Чому важливо не лише знати, але й берегти рослинність рідного краю?