Цикл уроків з теми "Дієприкметник як особлива форма дієслова"

Дієприкметник

Урок 1

Тема. Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Мета: дати поняття про дієприкметник як особливу форму дієслова; навчити учнів розпізнавати дієприкметники у реченнях, доцільно використовувати їх у власному мовленні; сприяти збагаченню словникового запасу учнів, виховувати повагу до героїчного минулого нашої батьківщини, вшановувати пам’ять загиблих співвітчизників.

Обладнання: узагальнюючі таблиці «Дієприкметник», «Порівняй» та «Розрізняй».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

1. Бесіда за питаннями.

— Дайте визначення дієслова.

— Які граматичні категорії притаманні дієслову?

— Що означає прикметник?

— Як змінюється прикметник?

2. Проблемні завдання.

— На які питання відповідають слова чарівний, чарувати та чаруюча; визначте, до яких частин мови вони належать, які морфологічні ознаки характерні для кожного слова?

II. Оголошення теми та мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

Порівняйте словосполучення, що спільного і відмінного мають прикметники І стовпчика і спільнокореневі слова ІІ стовпчика?

черствий хліб зчерствілий хліб

жовте листя пожовкле листя

прямий постріл спрямований постріл

темний ліс темніючий ліс

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Пояснення вчителя із використанням узагальнюючої таблиці «Дієприкметник».

2. Розгляньте таблиці «Порівняй» та «Розрізняй» і скажіть, у чому полягає відмінність між прикметником та дієприкметником.

Дієприкметник — форма дієслова, що виражає ознаку предмета за дією або станом і має граматичні особливості дієслова і прикметника

діє + прикметник

поєднує ознаки

дієслова	прикметника
вид доконаний або недоконаний заіржавілий, іржавіючий	вказує на ознаку предмета відповідає на запитання який? яка? який? битий, бита, бите, биті
час теперішній або минулий (лише 2 часи): чорніючий, почорнілий	узгоджується з іменником (займенником) наповнена діжка, наповнене серце, наповнений бідон, вони наповнені
буває активного або пасивного стану ведучий, проведений	змінюється за родами, числами, відмінками збережена традиція, збереженої традиції, збережені традиції, збережений звичай
може мати залежні слова (іменник, займенник, прислівник) закінчена ними недавно (робота)	у реченні виступає означенням, частиною іменного присудка Цей звичай збережений лише в гуцулів. Вишита сорочка їй сподобалась.

 

Порівняй:
дієприкметники	прикметники
вказують	вказують
на ознаку предмета за дією	на постійну ознаку
охолоджений напій	холодний напій
побілена хата	біла хата
занижені оцінки	низькі оцінки

 

	Розрізняй:
Дієприкметники нескАзаний (ще) не скАзаний, просіяний через сито, битий дощами дах... підписаний, перекладений, спожитий, блискаючий докладений, подвоєний	Дієприкметники, що перейшли в прикметники сидяча робота, колючий дріт, стиглий кавун, сіяне борошно, битий шлях	Прикметники, утворені від дієслівних основ несказАнний, невпинний, підписний, посівний, подвійний перекладний, докладний
мають ознаки дієслів , вражають змінну ознаку (за дією) варений, печений	виражають постійні ознаки, можуть змінювати наголос варений: печений	мають суфікси прикметників

 

3. Випишіть дієприкметники, ставлячи їх у початковій формі.

Тільки сир одкладений гарний, а одкладена робота — погана. Дівка заплетена, а хата не метена. Зароблений сухар краще краденого бублика. Такий, що з-під стоячого чоловіка підошву випоре. Розуму палата, а ключ від неї загублений. Не діли шкуру невбитого ведмедя.

(Народна творчість)

V. Виконання вправ на закріплення

1. Прочитайте текст. Виписати речення з дієприкметниками. Підкреслити у виписаних реченнях члени речення, з’ясувати синтаксичну роль дієприкметників. Указати антоніми в тексті. Пояснити правопис виділених слів.

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубили зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава
Горіла хата. Ніч здавалась днем
І захлиналась наша переправа —
через Дніпро — водою і вогнем.

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім’ї тулились кілька діб.

О, перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід у серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!

Ліна Костенко.

2. Прочитайте текст, випишіть дієприкметники і проаналізуйте їх за схемою.

Дієприкметник	Дієслівні ознаки		Прикметникові ознаки
	Вид	Час	Рід	Число	Відмінок

 

Бронзовий солдат

Відлитий з металу солдат застиг на гранітному постаменті, встановленому на високому кургані. Наче сама історія вихопила його з атакуючих лав хороброго вояцтва і поставила на широкій видноті, щоб люди бачили його з усіх чотирьох сторін світу. Він не стоїть, він застиг у леті, затиснувши в руках автомат, і поли його сірої шинелі, розвіяні вітром, нагадують крила орла. (За І. Гроною)

VI. Підведення підсумків уроку

Діти, ви вивчили тему, заповніть таблицю.

Знаю! Умію!

VII. Домашнє завдання: з художньої літератури чи періодичної преси випишіть невеликий текст або 6—7 речень з дієприкметниками, з’ясуйте їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль.

 

Уроки 2—3

Тема. Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього і минулого часу.

Мета: дати поняття про активні та пасивні дієприкметники, пояснити відмінність між ними, особливості творення та правопис; розвивати вміння утворювати активні та пасивні дієприкметники, правильно писати дієприкметникові суфікси; розвивати логічне мислення, пам’ять, виховувати кращі людські риси, бажання допомогти ближньому.

Обладнання: таблиці «Активні та пасивні дієприкметники», «Творення активних та пасивних дієприкметників».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка виконання домашнього завдання.

2. Гра «Хто швидше і точніше».

Ведучий повільно диктує прикметники і дієприкметники, пропонуючи записати лише дієприкметники і вказати в дужках дієслова, від яких вони утворені. Наприклад: загострений (загострити). Виграє той, хто не припустився жодної помилки.

Гострий, загострений; дрібний, здрібнілий, подрібнений; скривлений, кривий; м’який, пом’якшений; дійсний, діючий, працьовитий, працюючий, опрацьований; бережливий, збережений; вільний, звільнений; зголоднілий, голодний, головний, головуючий; помічений, помітний, дослідний, досліджуваний, досліджений.

II. Мотивація навчальної діяльності

Від поданих дієслів утворіть дієприкметники й у виділених вертикальних рядках прочитайте ключові слова теми, що буде вивчатися на уроці.

1 який літає

2 які крокують

3 який розтав

4 які посивіли

5 яка співає

6 який заснув

7 який радіє

1 яке розсипали

2 який виконали

3 яку занесли

4 який перемили

5 яку згадують

6 які відігнули

7 який нагріли

III. Повідомлення теми та мети уроку

IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Спостереження над мовним матеріалом.

Порівняйте дієприкметники І та ІІ частини кросворда. Хто виконує дію в дієприкметниках активного стану, а хто — в пасивного? Сформулюйте визначення.

2. Пояснення вчителя із використанням таблиці «Активні та пасивні дієприкметники».

Дієприкметники

активні	пасивні
ознака предмета за дією, яку він сам виконує жевріюча надія (надія жевріє), атакуючі бійці (бійці атакують), зів’ялі квіти (квіти зів’яли)	ознака предмета за дією, яку виконує над ним інший предмет викопаний скарб (хтось викопав), підписана заява (декан підписав), розбитий посуд (брат розбив)

 

Теперішнього часу міцніючі м’язи темніючий від часу

минулого часу зміцнілі м’язи потемнілий від часу

минулого часу пещене дитя витолочена трава

 

3. Розподільний диктант.

Запишіть дієприкметники у 2 колонки: в І — активні, у ІІ — пасивні.

Нагороджений, працюючий, переконаний, закручений, посивілий, керуючий, бажаний, знижений, почорнілий, напоєний, нев’янучий, зів’ялий, повідомлений, діючий, оновлюючий, оновлений, досліджений, зашитий, випрасуваний, зображений, відтворюючий, відтворений.

4. Інтерактивна частина уроку проводиться шляхом застосування технології «Ажурна пилка».

а) підготовка до інтерактивної вправи. Учні об’єднуються у 3 групи і збираються в певному місці. Кожен отримує картку червоного, синього, зеленого кольорів з номером своєї домашньої групи.

б) робота в домашніх групах. Учні осмислюють теоретичний матеріал про творення активних і пасивних дієприкметників, який вони мають опрацювати.

в) робота в «експертних» групах. Учні розходяться по різних групах відповідно до кольору своєї картки. У кожній групі опиняються учні, що володіють інформацією про творення активних і пасивних дієприкметників . Кожна експертна група вислуховує по черзі представників кожної «домашньої» групи, отримує повну інформацію з теми, що вивчається.

г) повернення в «домашні» групи. Кожен ділиться інформацією, отриманою в «експертних» групах. Інформація узагальнюється. Учасники допомагають один одному з’ясувати проблемні моменти.

д) побудова графічної моделі. Учні будують у конспектах графічну модель «Творення активних і пасивних дієприкметників».

Картка №1

Активні дієприкметники теперішнього часу

Від перехідних і неперехідних дієслів недоконаного виду	Дієслово (основа теперішнього часу)	+ суфікси -уч-,-юч-, -ач-,-яч-:
	атакуй -уть рев -уть дриж -ать тремт -ять	атакуючий (боєць) ревучий (потік) дрижачий (голос тремтячий (пес)
Обмежені вживанням: синіюче небо, бажаючі (можливо, але небажано) перевиконуючий план робітник — робітник, який перевиконує план Зовсім не утворюються дієприкметники від дієслів на -ся.: рос. развивающийся — той, що розвивається учащийся — той, хто навчається

Картка №2

Активні дієприкметники минулого часу

Лише від неперехідних дієслів доконаного виду	Дієслово (основа інфінітива)		+ Суфікс -л-
	посиві- ти осі(с)- ти змарні- ти достиг(ну)- ти		посивілий (чоловік) осілий (сніг) змарніле (обличчя) достиглий (колос)
заросший посивівший прогнивший		посивілий зарослий прогнилий
-ш-, -вш- збереглися лише в кількох давніх слова: перемігший, допомігший, бувший

 

Картка №3

Пасивні дієприкметники минулого часу

Творяться від перехідних дієслів доконаного і, рідше, недоконаного виду	Основа інфінітива (зміни звуків)	+ суфікси -н-, -ен-, -т-
	поло-ти прописа-ти склеї-(ї/є)ти побіли-(и/е)ти ратифікува-(у/о)ти застосовува-ти	полотий (полений) прописаний склеєний побілений ратифікований застосовуваний

 

Пасивні дієприкметники бувають доконаного і недоконаного виду і завжди минулого часу,

але

дієприкметники, утворені від дієслів недоконаного виду з суфіксом -ува-, -овува-, можуть мати значення часу
минулого застосовуваний колись вирощуваний раніше	теперішнього застосовуваний сьогодні вирощуваний цього року

 

Можливі чергування:

[д] — [дж] — погодити — погоджений;

[зд] — [ждж] — об’їздити — об’їжджений;

[г], [з] — [ж] — зберегти — збережений;

[с] — [ш]: оголосити — оголошений

[к], [т] — [ч]: сікти — січений

V. Виконання вправ на закріплення вивченого

1. Від поданих дієслів утворити:

а) активні дієприкметники теперішнього часу:

думають, керують, тримаютЬ, сяють;

б) активні дієприкметники минулого часу:

розквітнути, постаріти, змерзнути, засохнути, почорніти.

2. Перепишіть речення, утворюючи від поданих в дужках дієслів пасивні дієприкметники, суфікси виділити.

Степ у цю пору весь (залити) сонцем, (огорнути) голубими димками весняних випарів. Сонце сховалося в гай за горою, як в (зачарувати) храм. (Покрити) травою висока могила, на ній я з тобою сидів, моя мила.

3. Відредагуйте речення.

1) На долю нашого покоління випали завдання рішати наболівші проблеми сучасного. 2) Застарівше обладнання рішили поміняти на нове. 3) Постраждавші під час аварії на ЧАЕС терміново направлялись в лікарні Київа та області. 4) Випускники радо вітали свого бувшого класного керівника. 5) Це зауваження не торкається усіх пропускаючих учобу по хворобі. 6) Посивівший дідусь сидів на призьбі і щось читав. 7) Заросший бур’яном сад все ще давав врожай.

VI. Підведення підсумків уроку

Прочитайте текст, знайдіть дієприкметники активного та пасивного стану. Складіть свій текст про біблійну легенду (за вибором), використовуючи дієприкметники. Побудуйте текст у формі розповіді-виступу на літературному гуртку.

Як Мати Божа оживила джерело

Легенда

Ішла Божа Мати зі святим Йосифом у гості до своєї тітки Єлизавети. Втомлені спекою набрели на невеличке деревце, під яким сидів пастушок. Навколо нього паслися вівці, скубли суху траву і дуже хотіли пити.

— Чи дозволиш нам, хлопчику, відпочити в тіні твого дерева? — запитала Божа Мати.— І, може, покажеш нам якесь джерело, бо дуже хочеться пити.

Хлопець привітно всміхнувся, але відповів зажуреним голосом:

— Будь ласка, відпочивайте, але малу тінь дає це дерево, бо висихає від посухи. А джерельце є тут недалеко, та зосталось у ньому лише трохи каламутної води. Я сам з овечками помираю від спеки і спраги.

— Дай нам скляночку цієї води! — попросив святий Йосиф. Хлопчик приніс скляночку теплої, скаламученої води. Мати Божа простягнула руку до неї і тільки доторкнулась, вода зробилася чистою і свіжою. Напилась і подала Йосифові. Потім пішла до висушеного джерельця і вилила в нього решту води. Дорогою скропила трохи деревце. У ту ж мить наповнилося джерело погожою водою, яка потекла на леваду й оживила траву. А дерево враз зазеленіло та вкрилося густим листом, закривши мандрівників і пастушка від пекучого сонця.

VII. Домашнє завдання: опрацювати теоретичний матеріал про творення активних та пасивних дієприкметників, записати тези розповіді-виступу про біблійну легенду, записати опорні дієприкметники, визначити їх стан.

 

Уроки 4—5

Тема. Відмінювання дієприкметників. Правопис голосних у закінченнях дієприкметників.

Мета: ознайомити семикласників з особливостями відмінювання дієприкметників, формувати вміння визначати відмінки та доцільно вживати дієприкметники у правильній відмінковій формі; розвивати вміння правильно писати відмінкові закінчення, виховувати допитливість, любов до мови.

Обладнання: картки.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка виконання домашнього завдання.

2. Індивідуальна робота на картках.

Від поданих дієслів утворіть

Картка 1

активні дієприкметники теперішнього часу. 3 уведіть до самостійно складених речень.

Карати, існувати, ізолювати, кипіти, лежати, гнітити, сяяти, радіти, нудьгувати, читати.

Картка 2

активні дієприкметники минулого часу. 3 уведіть до самостійно складених речень.

Почорніти, ліпити, позеленіти, зів’янути, розтанути, посвіжіти, спітніти, одерев’яніти, пошерхнути, тріснути.

Картка 3

пасивні дієприкметники минулого часу.

Бракувати, лити, рубати, посилити, комбінувати, ігнорувати, залишати, лякати, відрахувати, роздути.

II. Повідомлення теми та мети уроку

III. Мотивація навчання

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Опрацювання таблиці «Відмінювання дієприкметників».

2. Спишіть, узгоджуючи дієприкметники з означуваними словами, виділіть закінчення.

1) Оповит.. розмаїто-жовтим серпанком осені, садок задумливо дрімав. (Г. Михайличенко) 2) Крізь заґратован.. маленькі віконечка тихо лився сірий світанок. (А. Головко) 3) Коси дівчат заплетен.., кожна у віночку, а сорочки з тонкого полотна так уже вибілен.. та вишит.. різними узорами, що не надивишся. (М. Олійник) 4) Сонце зараз було схоже на згасаюч.. в осиротілім полі осіннє багатство. (М. Стельмах) 5) Осяян.. сонцем, перед нами розкрився зовсім інший світ. (О. Довженко)

3. Провідмінювати дієприкметники. Виділити відмінкові закінчення.

Усміхнений, прочитаний, закінчений, сяючий, зшитий.

4. Визначте рід, число і відмінок дієприкметників за їхніми схемами. Доберіть до схем відповідні приклади.

|___| ому, |___|ої, |___|у, на |___|ій, |___|их, |___| ими.

5. Тренувальний диктант.

1897 рік, Британія. Найпотужніші судна королівського флоту вишикувались у дві лінії. Між ними легко проходить королівська яхта, супроводжувана двома бойовими фрегатами.

Раптом перед королівською яхтою виникло невеличке суденце, прикрашене величезною димовою трубою. Фрегати ринулися уперед, аби призвати нахабу до порядку. Та суденце дмухнуло димом і за мить зникло з очей.

Таким чином відомий учений Парсонс продемонстрував переваги вдосконаленого ним корабельного парового двигуна. Його не покарали, а замовили винайдену ним парову турбіну.

(З кн. «Калейдоскоп цікавих знань»)

Випишіть дієприкметники, визначте їх стан, вид, час, відмінок.

V. Підведення підсумків уроку

Рольова гра

Уявіть себе вчителем. Як би ви пояснили учням граматичний матеріал на тему «Відмінювання дієприкметників»? У якому стилі побудуєте розповідь? Наведіть кілька прикладів та складіть з ними речення.

VI. Домашнє завдання: провідміняйте словосполучення, виділіть закінчення у дієприкметниках: згаслий вулкан, опрацьована доповідь, зів’яле листя, знаюча учениця.

 

Уроки 6—7

Тема. Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприслівникових зворотів (після означуваного іменника).

Мета: дати поняття про дієприкметниковий зворот, навчити учнів визначати дієприкметникові звороти в реченні, формувати вміння правильно інтонувати речення з дієприкметниковим зворотом; розвивати логічне мислення; виховувати патріотичні почуття, повагу до пам’яті Шевченка.

Обладнання: підручник

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка виконання домашнього завдання.

2. Запишіть речення, виділіть дієприкметники так, якими вони є членами речення, визначте стан дієприкметників, позначте суфікси.

1) Битий небитого везе. 2) Не питай вченого, а питай бувалого. (Нар. тв.) 3) Обличчя матері було невимовно прекрасне, освітлене любов’ю й радістю. Навіть півкола дрібних зморшок біля очей здавалися сяючими промінчиками. (О. Донченко)

II. Мотивація навчання

Спостереження над мовним матеріалом.

Діти, прочитайте речення і порівняйте їх. У якому з речень дієприкметник вживається самостійно, а де із залежними від нього словами. Проаналізуйте постановку розділових знаків та зробіть висновки.

1. Аромат свіжовипеченого хліба розлігся на все село.

2. Запорожний дістав якийсь довгий пакунок, загорнутий у брезент. (М. Зарудний)

3. Денис, взутий у гумові чоботи, скочив у воду і потяг човен за ланцюг. (Л. Дмитерко)

4. Петро дивився на товариша хитрувато примруженими очима.       (А. Головко)

III. Повідомлення теми та мети уроку

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Запишіть речення, спроектовані на дошку, позначте одиничні дієприкметники та дієприкметникові звороти, вставляючи пропущені букви та розділові знаки (речення подаються без вилучення розділових знаків).

1. Коси в дівчат заплет..ні, кожна у віноч..ку, а сорочки з тонкого полотна так уже вибіл..ні та вишиті різними узорами, що не надивиш..ся. (М. Олійник) 2. Вітром розмаяний вогонь в..ється, тріщить, гоготить. (Леся Українка) 3. Безмежний степ, укритий снігом, спав. (М. Старицький) 4. Небо, збіліле від спеки, вже сивіє, мов поп..ліє. (Леся Українка) 5. Мовчали закурені поля, пилувала насіч..на рубцями-переметами дорога, тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром. (М. Стельмах)

2. З дієприкметниками намальований, вимощений, розірваний, почищений, палаючий, побілілий утворіть дієприкметникові звороти, доберіть до них означувані слова і складіть речення.

3. Замініть підрядні речення дієприкметниковими зворотами.

Зразок. Зображення, яке викарбували на монеті, має свою історію. Зображення, викарбуване на монеті, має свою історію.

1) Пісні, які створювала Сапфо, зворушували своєю ніжністю.

2) Прометей, якого прикували до скелі, подолав нелегкий шлях від темряви до світла.

3) У чудовій пісні зустрічаємо красу, яку оспівав ще Софокл.

 4) І. Котляревський переспівав «Енеїду», яку написав Вергілій.

 5) Хмари, які нависли над обрієм, здавалися важкими і суворими.

4. З кожної пари речень утворити одне, ускладнене дієприкметниковим зворотом.

1) Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками. Вони розтулені назустріч теплу і світлу. 2) Хмарини розкошують у блакитному небі. Вони розмлоєні останнім теплом осені. 3) Яблуні посхиляли гілля до землі. Воно обтяжене медовими запашними плодами. 4) Лежить дорога. Вона прошита золотом. 5) Шлях покритий дрібним м’яким порохом. Він здається схожим на старого, змученого, знесиленого життям чоловіка.

V. Узагальнення й систематизація вивченого

Навчальний диктант

«Тарасовою світлицею» назвав народ перший скромний музей Кобзаря, створений на Чернечій горі через 20 років після смерті поета. Потім музею не стало. А нині цю непоказну дерев’яну хатину, покриту солом’яною стріхою, знову бачать відвідувачі на Тарасовій горі. «Світлицю» збудовано заново.

«Тарасова світлиця» — це пам’ять про геніального письменника, це чисте джерело нашої національної гідності, врятоване від намулу безпам’ятства. Це символ величної духовності українського народу, його моральної краси. (З журналу)

VI. Підведення підсумків уроку

Використання інтерактивної вправи «Мікрофон».

Закінчити речення «На уроці для мене найскладнішим (найцікавішим) було…»

VII. Домашнє завдання: виписати з художньої літератури по 3 речення з дієприкметниковим зворотом перед означуваним словом та після нього.

 

Урок 8

Тема. Безособові дієслівні форми на -но, -то.

Мета: ознайомити учнів з особливостями творення та вживання безособових дієслівних форм на -но, -то; формувати вміння вирізняти їх у реченні та використовувати у власному мовленні; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення; виховувати любов до мови, пісні, фольклору.

Обладнання: кросворд, запис народної пісні.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Які дієслова називаються безособовими?

3. Прочитайте речення, вкажіть особові та безособові дієслова та скажіть, чим вони відрізняються.

1) Сива повновода хмара вже висіла над цілим степом. (О. Гончер)

 2) Човна прибило до якогось півострова, порослого очеретом і травою. (Г. Тютюнник)

3) Мені тринадцятий минало, я пас ягнята за селом. (Т. Шевченко)

4. Запишіть, перебудувавши особові речення на безособові. У ролі якого члена речення виступатимуть колишні підмети?

Війнув запах зотлілого листя. Холодний осінній дощ полив землю. Сиві розпатлані хмари заволокли небо.

II. Повідомлення теми та мети уроку

III. Мотивація навчання

Проблемне запитання.

Діти, як ви думаєте, з якою метою в нашій мові вживаються безособові дієслівні форми на -но, -то.

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Пояснення вчителя.

В українській мові від пасивних дієприкметників минулого часу з суфіксами -н(ий), -т(ий) утворюються незмінні дієслівні форми на -но, -то, наприклад: записаний — записано; прочитаний — прочитано; политий — полито. Ці форми виражають дію неназваної чи невідомої особи, тому вживаються у безособовому реченні у ролі присудка.

Дієслівні форми на -но, -то підкреслюють результат дії, а не саму дію.

2. Прочитайте спроектовані на дошку речення, визначте безособові форми на -но, -то. Поясніть їх вживання.

1) Скільки складено пісень, легенд, переказів про рідну батьківську хату. (В. Скуратівський) 2) Посаджено першу яблуньку. 3) Пшеницю вже скошено. 4) Листоношу було кинуто на пісок. (Ю. Яновський) 5) Серед лісу ставок прикрашено очеретом. (Остап Вишня)

V. Виконання вправ на закріплення вивченого

1. Від поданих дієслів утворіть пасивні дієприкметники, а від дієприкметників — безособові дієслівні форми на -но, -то.

Зразок. Зорати — зораний — зорано.

Вивчити, закрити, перечитати, визнати, виписати, виявити, відправити, подарувати, вишити, обговорити, спекти.

З трьома утвореними безособовими формами складіть речення, підкресліть усі його члени.

2. Запишіть сполучення слів, поясніть значення виразу тут собаку зарито, підкресліть дієслівні безособові форми на -но, -то; позначте орфограми, пов’язані з вживанням префіксів.

Тут собаку зарито, дано скарб, установлено дослідженнями, збито копитами, передплату продовжено, знято з порядку денного, облишено надію, підківку прибито, переселено з півночі на південь.

Вираз знято з порядку денного введіть у речення.

3. Складіть діалог про підготовку до найближчого свята, використовуючи дієслівні форми на -но, -то.

4. Перекладіть українською мовою.

Прибор изобретен, рукопись найдена, ответ получен, враг разбит, вопрос решен, порядок установлен, расписание составлено, график изменен, кружок создан, стирка закончена, путь открыт.

5. Прослухайте запис народної пісні «Ой у полі жито копита збито». Яка стилістична функція безособових дієслівних форм на -но, -то.

Першу строфу запишіть як самодиктант.

Ой у полі жито копитами збито,
Під білою березою козаченька вбито.
Ой убито, вбито, затягнено в жито,
Червоною китайкою личенько накрито.

VI. Підведення підсумків уроку

1. Розгадайте кросворд.

Доберіть антоніми до поданих слів.

1) зачинено

2) збільшено

3) освітлено

4) привезено

5) віднесено

6) Нагріто

2. Вільне письмо.

Написати п’ятихвилинне есе. Напишіть про найважливіше в темі уроку. Сформулюйте одне питання, що залишилося.

VII. Домашнє завдання: складіть 4—5 речень, у яких присудками виступали б безособові дієслівні форми на -но, -то.

 

Урок 9

Тема. Перехід дієприкметників у прикметники та іменники. Написання -н- у дієприкметниках та -нн- у прикметниках дієприкметникового походження.

Мета: дати семикласникам поняття про перехід дієприкметників у прикметники та іменники, пояснити правила написання нн у прикметниках дієприкметникового походження, формувати вміння відрізняти їх від пасивних дієприкметників на -ний, розвивати увагу, вміння аналізувати мовний матеріал, узагальнювати, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати мовні смаки.

Обладнання: таблиця «Запам’ятай!».

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

Прочитайте словосполучення правого та лівого стовпчиків. З’ясуйте, якими частинами мови є повторювані слова?

Смажене на вогні м’ясо — смажене м’ясо.

Вихована у школі дівчинка — вихована дівчинка.

Колотий голкою — колотий цукор.

II. Повідомлення теми та мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності школярів

Як, на вашу думку, слід грамотно написати:

нездіснений чи нездійсненний;

нездоланий чи нездоланний;

несказаний чи несказанний?

Саме ці орфограми ми сьогодні маємо відпрацювати.

IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Пояснення вчителя.

В українській мові дієприкметники можуть втрачати властиві їм дієслівні ознаки і переходити до розряду прикметників. У цьому випадку вони виражають уже постійно ознаку предмета і не можуть мати при собі залежних слів. Наприклад, у словосполученнях квашена капуста, смажена риба слова квашена і смажена — прикметники, бо вони виражають постійну ознаку предметів. У висловах в діжці квашена капуста; картопля, смажена на салі ті ж самі слова — дієприкметники, оскільки виражають ознаку предметів за дією і мають залежні слова.

Прикметники дієприкметникового походження можуть відрізнятися від дієприкметників наголосом.

Дієприкметники втрачають ознаки не лише дієслів, а й прикметників. У таких випадках вони виражають не ознаки предметів, а самі предмети, виступають їх назвами. Наприклад. Полонених відправлено в глибокий тил. (Ю. Яновський)

Одна н пишеться в суфіксах -ан- (-ян-), -ин-(-ін-), -ен-; -он- прикметників, -ен-, -н- дієприкметників.

Дві н пишеться у прикметниках, утворених від іменника з основою на -н-, у наголошених суфіксах -енн-; -анн-(-янн-) прикметників, що вказують на найвищу міру ознаки.

2. Запишіть дієприкметники та прикметники дієприкметникового походження. Поясніть вживання н та нн. Поставте наголос.

Прочитаний, оновлений, зроблений, насипаний, бездоганний, неоціненний, нездоланний, незліченний, неоціненний, нездоланий, незлічений, благословенний.

3. Розгляньте таблицю та запам’ятайте написання.

бажаний

свячений — священний — священик

нежданий

негаданий

V. Виконання вправ на закріплення матеріалу

1. Запишіть слова у дві колонки, вставляючи пропущені літери: у першу — з -н-, у другу — з -нн-.

Завершен..ий, безви..ий, зметен..ий, нежда..ий, притама..ий, неподала..ий, неподола..ий, несказа..ий, несказа..ий; скоше..ий, відда..ий, проведе..ий, благослове..ий.

2. Спишіть, розставляючи, де потрібно, пропущені букви. Поясніть правопис.

1) Порвалася нескінчен..а розмова.
Тремтить вона, мов порван..а струна...

2) Коли б могли вони тим людям нагадати
Про поневолен..их, замучен..их братів,
Посажен..их поза залізні ґрати,
Віддан..их в руки навісних катів.

(З тв. Лесі Українки)

3) Незчислен..у кількість загадок, великих і малих, підносить нам природа зі своїх тайників. І як часто ми не знаходимо до них прямої розгадки. не бачимо глибин..их, захован..их взаємозв’язків між різними явищами і процесами. (В. Мазенцев)

3. Перекладіть словосполучення українською мовою. Порівняйте написання дієприкметників в українській та російській мовах.

Несказанное слово, позолоченный купол, проданный товар, созванное совещание, радиофицированный район, обветренные губы, выглаженные брюки, сдержанный юноша, настороженный взгляд.

Складіть 3—4 речення з словосполученнями )за вибором).

VI. Підведення підсумків уроку

Гра «Одним словом».

Ведучий читає вголос подані нижче словосполучення, пропонуючи замінити кожне з них прикметником дієприкметникового походження.

1. Який не можна збагнути, зрозуміти (незбагненний).

2. Який не може здійснитися (нездійсненний).

3. Який не можна полічити (незліченний).

4. Якого не можна знищити (незнищенний).

5. Якого не можна оцінити, дуже цінний (неоціненний).

6. Який не примирюється, не погоджується за чим-небудь (непримиренний).

7. Який ніяк не скінчиться, дуже довго триває (нескінченний).

8. Якого не можна вблагати (невблаганний).

9. Якого важко або неможливо впізнати (невпізнанний).

10. Який охороняється законом від посягань з боку кого-небудь (недоторканний).

11. Якого не можна здолати (нездоланний).

12. Якого не можна виразити, передати словами (несказанний).

Це завдання можна провести у вигляді словниково-смислового диктанту із само- чи взаємоперевіркою.

VII. Домашнє завдання: скласти словниковий диктант (14—18 слів) на вивчені на уроці орфограми.

 

Урок 10

Тема. Не з дієприкметниками.

Мета: пояснити семикласникам правила написання не з дієприкметниками, формувати вміння правильно писати слова з цією орфограмою; розвивати вміння робити висновки та узагальнення, виховувати любов до рідного слова, української пісні.

Обладнання: підручник

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань

1. Перевірка виконання домашнього завдання.

2. Самостійна робота.

І варіант

1) Скласти по 2 речення, щоб слова минуле і поранені були б в одному випадку дієприкметниками, а в іншому — прикметниками або іменниками.

2) Вставити пропущені -н- чи -нн-.

Несказа..е слово, незрівня..а поверхня, незліче..ий скарб, незрівня..а перспектива, неописа..а краса, незрівня..а сила, неописа..а знахідка.

34) Перекладіть українською мовою словосполучення, уведіть їх у речення.

Сосредоточенное внимание; подчеркнутые предложения; ограниченное время.

ІІ варіант

1) Скласти по 2 речення, щоб слова закохані і смажені були б в одному випадку дієприкметниками, а в іншому — прикметниками або іменниками.

2) Вставити пропущені -н- чи -нн-.

Несказа..а радість, нескінче..ий малюнок; неоціне..а послуга, виснаже..ий вигляд, обсадже..і вербами, нездійсне..ий захід, нездійсне..а мрія.

3) Перекладіть українською мовою словосполучення, уведіть їх у речення.

Раскрепощенный человек, окрашенная скамейка, неисчислимые богатства.

II. Повідомлення теми та мети уроку

III. Мотивація навчальної діяльності

Згадаймо правила вживання не з прикметником та дієсловом.

Проблемне запитаня.

Чи можемо сказати, що не- з дієприкметником пишеться за правилами вживання не- з прикметником чи не- з дієсловом?

«Мозкова атака»

Вироблення правил написання не з дієприкметниками.

IV. Опрацювання навчального матеріалу

1. Спостереження над мовним матеріалом.

Порівняйте ваші ідеї та пропозиції з матеріалом у таблиці й виведіть правила написання не з дієприкметниками.

Разом	Окремо
Незасіяне поле стояло сиротою. Непрочитана книга лежала на столі.	Не засіяне зерном поле стояло сиротою. Не прочитана вчасно книжка не давала Оксані спокою. На ній був не шитий, а в’язаний костюм. Город не скопаний.

 

2. Запишіть словосполучення, спроектовані на дошку, знімаючи скісну риску, позначте і поясніть орфограми.

Не/скошена трава; не/полита досі розсада; не/бачена краса; не/бачена ніколи фортеця; не/скінчена розмова; не/скінченні мрії; не/замкнені двері; ще не/замкнені двері; ні в чому не/підтверджений факт; ні до кого не/спрямоване слово; довго не/стихаючий вітер; ще не/дозрілі хліба; оті не/скошені трави; своєчасно не/скошена гречка.

3. Запишіть речення під диктовку, поясніть написання не з дієприкметниками.

1) Неспіймана риба завжди найбільша. Не спіймана насправді риба обростає легендами. 2) Ненагріте залізо не зігнеш. Спеціально не нагріте залізо не піддається обробці. 3) Лише мох вкриває оте віковічне, ніким не займане каміння. (А. Шиян) 4) Якщо бажаєш бути заможним, у праці будь непереможним. (Нар. тв.) 5) Благословенні ви, сліди, не змиті вічності дощами, мандрівника Сковороди з припорошілими саквами. (М. Рильський) 6) Встаю вже пізно, біжу неодягнений до вікна. (М. Коцюбинський)

4. Відредагуйте прислів’я.

1) Дурням закон не писан. 2) У лінивого піч до спини не прив’язана, а приклеїна. 3) Чого Івась ненавченний, того Іван не буде знати. 4) Чоловіка б’ют нележачого, а ледачого. Пес бреше, бо сівати не привчиний.

5. Складіть діалог за змістом одного прислів’я. У репліках використовуйте дієприкметники із заперечною часткою не-.

6. Пояснювальний диктант.

Українська мова не збідніла, не вульгарна та кривоуста. Вона має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глінка і Чайковський, Барток і Стравінський користувалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови. Українська мова не придумана вчора. Вона — не сирота, вона має слов’янську родину і світову славу. (За Д. Павличком)

V. Підведення підсумків уроку

Заповніть таблицю «Знаю, вмію».

Метод «Мікрофон». Продовжити речення: «Мій найбільший успіх у засвоєнні матеріалу — ...».

VI. Домашнє завдання: з кожним із словосполучень скласти по 2 речення, щоб дієприкметники з не- в першому випадку писалися разом, а в другому — окремо.

(Не)витрачена сила, (не)завершена робота, (не)зібраний урожай.

Сильним учням скласти лінгвістичну казку про Дієприкметник.

 

Урок 11

Тема. Розбір дієприкметника як особливої форми дієслова. Повторення та узагальнення теми «Дієприкметник».

Мета: повторити, узагальнити й систематизувати вивчене про дієприкметник; навчити виконувати розбір дієприкметника як частини мови; розвивати логічне мислення, вміння оперувати лінгвістичними термінами; застосовувати знання в нестандартних ситуаціях, виховувати потребу пізнавати мовні глибини.

Обладнання: словники, репродукції картини К. Білокур.

Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності

Ви закінчили вивчення великої теми «Дієприкметник». Тож сьогодні прийшов час систематизувати знання і з’ясувати рівень підготовленості до тематичної атестації: що ви добре засвоїли, а над чим слід попрацювати.

Роботу на уроці ми побудуємо у формі «Лінгвістичного марафону».

II. Актуалізація опорних знань

— Які асоціації виникають у вас при слові марафон?

Вибудуймо асоціативний ряд.

— З’ясуйте лексичне значення слова марафон. При необхідності зверніться до тлумачного словника.

Марафон. 1. У легкій атлетиці найдовший біг на дистанцію 42195 м. 2. Довготриваюча мистецько-публіцистична акція, звичайно доброчинного характеру, в якій бере участь велика кількість виконавців, журналістів, громадських діячів.

Отже, у нашому випадку, марафон — це тривале і напружене змагання, конкурс.

III. Лінгвістичний марафон

1. За поданим початком розкажіть про дієприкметник як особливу форму дієслова та його роль у мовленні.

«Яка я чудова форма дієслова! Мені приємно, що я поєдную в собі риси характеру дієслова (?) і прикметника (?). А ще додам: найчастішими моїми друзями є іменники, з якими я сполучаюся...»

Заповніть пропуски та придумайте продовження тексту.

Сильні учні розповідають заздалегідь написані лінгвістичні казки про дієприкметник.

2. «Ланцюжок».

Потрібно один за одним назвати дієприкметники тільки такого стану та виду, якого є названий перший дієприкметник. Якщо ланцюжок переривається через помилку чи затримку, то наступний учень називає дієприкметник іншого стану.

Працюючий —

Горілий —

Сказаний —

Митий —

3. «Лінгвістична задача».

Побудуйте лінгвістичне доведення висунутого твердження: «Виділені слова — різні частини мови».

а) Зоране восени поле засіяли вівсом.

Вдалині видніється зоране поле.

б) Під лежачий камінь вода не тече.

Лежачого не б’ють.

4. Конкурс редакторів.

Відредагуйте речення.

1) Діти гралися на привезеному піску нещодавно водієм вантажівки. 2) На свіжому снігу чітко виднівся слід, залишений, схоже лисицею. 3) Павло підняв монету, лежачу на підлозі. 4) Поступово ми звикли до шуму, будячого нас. 5) На схилах пагорбів, зарослими ліщиновими кущами, паслася череда корів.

5. «Я перекладач».

Перекладіть спроектовані речення українською мовою. Зіставте написання дієприкметників в українській і російській мовах. Як перекладаються виділені у реченнях дієприкметники? Зробіть висновок про переклад таких дієприкметників українською мовою.

1) Тоня стояла у раскрытого окна. Она скучающе смотрела на знакомый, родной ее сад, на окружающие ее высокие стройные тополя, чуть вздрагивающие от легкого ветерка. Ветер подхватывал опавшие листочки и тихонько катил их по дороге. (Н. Островский)

2) Улицу намечали только деревья, рстущие вдоль дороги, да кусты палисадника. (Л. Воронкова)

6. «Узагальнення».

З попереднього завдання випишіть усі дієприкметники та визначте їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль.

Заповніть таблицю.

Дієприкметник Поч. форма Вид Час Стан Рід Число Відмінок              Синтакс. роль

7. Орфографічна вікторина.

Записати слова під диктовку і пояснити відмінності у правописі слів.

1) невідступн..й; у прочинен..й, у недосяжн..м; на охолоджен..м;

2) необ’їждже..ий, невпи..ий, несказа..ий, невпізна..ий;

3) утвор..ний; род..мий, загор..ий, сп..лий;

4) не/виплакані сльози; не/вичерпана енергія; не/витрачена сила; ніким не/займане каміння.

8. Конкурс на найкращу творчу роботу.

За репродукцією картин К. Білокур «Богданівські яблука» або «Цар Колос» скласти мініатюру, використовуючи дієприкметники активного та пасивного станів. (Робота в групах.)

IV. Підведення підсумків уроку

1. «Мікрофон».

— Що вам найбільше сподобалося на уроці?

— Що не дало вам зійти з дистанції, де ви брали сили продовжувати марафон?

2. Складіть сенкан за вивченою темою.

3. Арґументоване оцінювання.

V. Домашнє завдання: підготуватися до тематичної атестації з теми «Дієприкметник».

 

Урок 12

Тема. Тематична контрольна робота. Тести. Контрольне аудіювання.

Мета: виявити й оцінити рівень знань і вмінь учнів з теми «Дієприкметник», перевірити здатність учнів сприймати на слух незнайомий текст, зрозуміти мету висловлювання, його зміст, причинно-наслідкові зв’язки, тему й основну думку; виховувати повагу до визначних особистостей в історії свого народу.

Обладнання: тести з теми «Дієприкметник» та післятекстові запитання.

Хід уроку

I. Повідомлення теми та мети уроку

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Виконання текстів

І варіант

1. Дієприкметник — це:

а) самостійна незмінна частина мови;

б) самостійна змінна частина мови;

в) особлива форма дієслова;

г) безособова дієслівна форма.

2. Визначте, в якому рядку всі слова належать до дієприкметників:

а) вивчений, цікава, прочитаний;

б) присивілий, перемагаючий, зарослий;

в) атакуючий, сухий, відлітаючий;

г) охмарений, передплатне, потемніле.

3. Дієприкметник змінюється за:

а) родами, числами і відмінками;

б) часами і дієвідмінами;

в) родами та числами;

г) відмінками та числами.

4. Вкажіть, у якому рядку всі дієприкметники належать до пасивного стану:

а) сказаний, бачений, шитий;

б) посинілий, пломеніючі, стоячий;

в) прогнилий, пожовклий, перемігший;

г) прочитаний, лежачий, допомігший.

5. Вкажіть речення, в якому є дієприкметниковий зворот.

а) Крізь заґратовані маленькі віконечка тихо лився сірий світанок.      (А. Головко)

б) Коси в дівчат заплетені, кожна у віночку. (М. Олійник)

в) На дверях висів великий посріблений щит. (Ю. Мушкетик)

г) На воді скрізь були розкидані зелені острівці, оброслі високим очеретом та лозою. (І. Нечуй-Левицький)

6. Вкажіть речення, у якому допущено помилки при постановці розділових знаків при дієприкметниковому звороті.

а) Дружно спаяний нарід дуже схожий на граніт. (Нар. тв.)

б) І дихає на мене давниною, огорнутий легендами, курган.               (М. Нагнибіда)

в) Бриніла тиша, плетена зірками. (І. Драч)

г) Мені ще й досі берег сниться, залитий сонячним огнем. (В. Сосюра)

7. Вкажіть речення з безособовими формами на -но; -то.

а) Вересень м’який повільно йде по травах полум’яних. (П. Дорошко)

б) Скульптор зачаровано дивився в далечінь... (О, Гончар)

в) Вранці виплило ясне сонечко. (М. Коцюбинський)

г) Скільки складено пісень, легенд, переказів про рідну батьківську хату. (В. Скуратівський)

8. Позначте, в якому рядку всі дієприкметники пишуться з не окремо.

а) не/политі квіти; не/вибране поле;

б) не/стримані почуття; не/вгамовні діти;

в) не/виправлена вчителем помилка, не/відредагований учнем твір;

г) не/знайдений предмет, не/загнузданий кінь.

9. Визначте, в якому рядку всі слова пишуться з двома нн:

а) нездійсне..ий, нездола..ий, неоціне..ий;

б) прихова..ий, застеле..ий, непримире..ий;

в) вар..ний, нездійсн..ий, несказан..ий;

г) просія..ий, незліче..ий, схиле..ий.

10. Скласти й записати речення з дієприкметниковим зворотом після означуваного слова.

11. Виконайте розбір дієприкметника як особливої форми дієслова, зніміть риску.

В очах дівчини світяться іскри не/розтраченої ніжності. (О. Довженко)

12. Дієприкметник, що пишеться з не разом, ввести до самостійно складеного речення.

ІІ варіант

1. Дієприкметник відповідає на питання:

а) що роблячи? що зробивши?

б) що робити? що зробити?

в) що роблячий? що зроблений?

г) який? яка? яке? які?

2. Визначте, в якому рядку всі слова належать до дієприкметників:

а) міцніючий, приспаний, зшитий;

б) осяяний, міцний, втомлений;

в) усміхнений, задумливий, високий;

г) прочитаний, тонкий, вибілений.

3. Дієприкметники мають такі часи:

а) теперішній, минулий і майбутній;

б) теперішній і минулий;

в) теперішній і майбутній;

г) минулий і майбутній.

4. Вкажіть, у якому рядку всі дієприкметники належать до активного стану:

а) убраний, підписаний, ріжучий;

б) скошений, зіпсований, пожовклий;

в) процвітаючий, лежачий, почорнілий;

г) забутий, зроблений, засніжений.

5. Вкажіть речення, в якому є дієприкметниковий зворот.

а) Ти дав мені дари, які я хотів, такі були й мої — неміряні, нелічені. (Леся Українка)

б) Буйне серце, снами не сповите; погляд твій несло, як заповіт.         (А. Малишко)

в) Буйна і німа спить за вікном незаймана зима. (М. Рильський)

г) Коли траплялась незатолочена місцина, Гуменний давав кілька хвилин перепочинку. (О. Гончар)

6. Укажіть речення, в якому допущено помилки при постановці розділових знаків при дієприкметниковому звороті.

а) Осяяні сонцем, гори блищать. (Олександр Олесь)

б) Осіь він сидить на невільницькій лаві, закутий у ланцюги.             (М. Пригара)

в) На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни.                  (М. Рильський)

г) Піщаний вал, нагорнутий хвилями прибою, відділяв море від гущавини, створеної розлогими кущами... (М. Трублаїні)

7. Укажіть речення з безособовими формами на -но, -то.

а) Багато ворогів полягло на твоїх валах, під кріпосними стінами твоїми, впало на вулицях міста від твого караючого гніву.

б) Козакам було доручено давати скрізь відсіч поганству. (С. Тельнюк)

в) І хтось великий не велить про пережите говорить. (О. Олесь)

г) За горами гори, хмарою повиті, засіяні горем, кровію политі.          (Т. Шевченко)

8. Позначте, в якому реченні допущено помилку при написанні не з дієприкметниками:

а) не вимитий, а протертий; не прив’язаний звечора;

б) не затоплені повінню; неполита ділянка;

в) незавершена робота, нерозкраяна паляниця;

г) яблука незірвані. червоніли не зірвані яблука.

9. Визначте, в якому рядку всі слова пишуться з однією н.

а) Невпи..ий, непримире..ий, невблага..ий;

б) незліче..ий, нездола..ий; невдоволе..ий;

в) невиснаже..ий; неврівноваже..ий, прихова..ий;

г) стара..ий, недозвол..ий, нагородже..ий.

10. Скласти й записати речення з дієприкметниковим зворотом перед означуваним словом.

11. Виконайте розбір дієприкметника як особливої форми дієслова, зніміть риску.

Яскраво горіли ще ніким не/перетоптані чепурні квітники. (О. Гончар)

12. Дієприкметник, що пишеться з не окремо, ввести до самостійно складеного речення.

V. Проведення контрольного аудіювання

1. Читання тексту вчителем.

«Георгіус зі Львова»

Син дрогобицького ремісника Юрій Котермак був ще зовсім малим, коли померла його мати.

Батько мріяв, щоб син став ученою людиною, й послав його в науку до дяка.

Юрій швидко навчився читати й писати і виявився найкращим учнем        з-поміж усіх дітей у цього старенького чоловіка, який охоче віддавав їм усі свої знання.

Якось дяк сказав учням: скоро вони побачать затемнення сонця. Деякі не повірили: звідки він може те знати? Та ось настав день, і вони, вражені, спостерігали те, що обіцяв учитель. Люди плакали, боялися, що настав кінець світу. Але дяк заспокоїв їх: скоро сонце знову буде таким, як завжди. І справді, незабаром затемнення зникло, сонце повернулося на небо. Навчитель пояснив: він .вирахував це явище за книгами. Його слова особливо вразили Юрія Котермака. Він вирішив учитися, щоб стати звіздарем і знати все, що відбувається в небі. Так і з’явилася в нього мрія поїхати згодом по науку за кордон. Але тут і впало на його дитячі плечі нове нещастя — помер батько. Лишився Юрій круглим сиротою.

Дрогобицькі власті не лишили його напризволяще. Влаштували хлопця писарчуком у Львові, де він мав змогу не тільки працювати, а й навчатися. Юрій удосконалював тут свої знання з латини, вивчав інші мови. Львівські ж купці часто брали Котермака з собою до інших країн. У Львові хлопець закінчив кафедральну школу, в якій вивчалося чимало важливих наук. 1469 року він — уже студент Краківського університету.

Ходить на лекції з філософії, астрономії, медицини й математики. І ось нарешті весь курс наук завершено. Він успішно складає екзамени, йому присуджують звання магістра. Тепер має право сам читати лекції в університеті.

Але Юрій мріє побувати в інших країнах, що славляться своїми науковими центрами, йому сняться бібліотеки з тими книгами, яких ще не читав.

І ось із валкою купців він вирушає до знаменитого італійського міста Болонья, де є відомий на всю Європу університет. Влаштовується туди викладачем і кілька літ читає лекції з астрономії. У Болоньї пише свою знамениту наукову працю з астрономії, потім з’являються праці з інших наук. Можна сказати, що Котермак був справжнім енциклопедистом, тобто мав ґрунтовні знання в різних науках.

Але живе славетний учений надзвичайно бідно. Плата за читання лекцій в університеті була мізерною, а багатих покровителів Котермак не мав.

А його праці вже переписують у Франції, Німеччині, Угорщині. Він давно став відомим на всю Європу. Астроном, філософ, медик, письменник — і все це одна людина: Юрій Котермак, однаково талановитий у різних науках і літературній творчості.

1481 року в Болоньї обирали ректора університету. Поміж імен претендентів на цю почесну посаду було названо і його ім’я. І яке ж було здивування Юрія Котермака, коли він дізнався результати голосування: від цього дня ректор — Юрій Дрогобич (так називали нашого геніального земляка в Болоньї).

І ось він виголошує з кафедри врочисту присягу: всіма силами служитиме науці й університету, буде добрим і справедливим до всіх студентів. Урочисті вітання, студентські хори і він, збентежений, розгублений, у чорній мантії, з мечем при боці. Чи міг уявити собі в найзухваліших мріях дрогобицький сирота, що доживе до такої хвилини і такої честі?

А в Європі вже з’являється книгодрукування. Наукові праці Котермака розходяться по світу, тепер вони є в бібліотеках усіх університетів.

Скінчився період його перебування на посаді ректора. Котермак виношує мрію повернутися на батьківщину. І ось він — на рідній землі. Сумними новинами зустріла вона його. Спустошливі набіги татар, чергове зруйнування Києва, пограбовані храми. Вчений шукає, де застосувати свої знання й талант, але не знаходить. А він так прагне прислужитися рідному краєві. Нарешті рішення прийнято: поїде до Кракова й опікуватиметься тим. аби здібні юнаки з України здобували освіту в тамтешньому університеті.

Тут він — професор медицини. На все місто йде добра слава і про лікаря-практика Юрія Дрогобича (ще його називали Георгієм з Русі і Юрієм зі Львова). Він зціляє багатьох хворих, сам винаходить і виготовляє ліки. Тепер Котермак носить титул «королівського лікаря Георгіуса зі Львова». Його лекції в університеті слухає славетний у майбутньому вчений Миколай Коперник. Юрія Котермака постійно оточують студенти з України, яким він активно допомагає. Так, недаремно він обрав Краків — найближчий до рідного краю вузівський центр.

Починався 1494 рік. Котермак почувався зле — доймали хвороби, бо не минулися безслідно бідування й життя надголодь у студентські літа. 4 лютого в одній із книг краківської бібліотеки з’явився лаконічний запис: «Георгіус Дрогобич помер тут у третій день тижня (вівторок) близько 23-ї години».

Федір Михайленко

2. Проведення тестування.

Запитання на сприйняття та варіанти відповідей.

1. Батько Юрія мріяв, щоб син...

а) став багатим;

б) став щасливим;

в) став гарним майстром;

г) став ученою людиною.

2. Мрія вивчитися, щоб стати звіздарем, виникла у хлопця під враженням того, що:

а) хлопець побачив сонячне затемнення;

б) дяк передбачив затемнення сонця;

в) хлопчик злякався затемнення;

г) він дуже поважав дяка. а той розповідав про звідарів.

3. Після смерті батька Дрогобицькі власті...

а) лишили хлопця напризволяще;

б) допомагали йому харчами;

в) влаштували писарчуком у Львові;

г) відправили його на навчання у Львів.

4. У 1469 році Юрій Котермак став студентом...

а) Краківського університету;

б) Львівського університету;

в) Болонського університету;

г) Києво-Могилянської академії.

5. У Болоньї Котермак пише свою знамениту працю з:

а) фізики;

б) астрономії;

в) філософії;

г) медицини.

6. Жив славетний учений...

а) у розкошах;

б) не в розкошах, але на життя вистачає;

в) просто;

г) надзвичайно бідно.

7. Юрій Котермак — енциклопедист, але він не був:

а) письменником;

б) медиком;

в) хіміком;

г) філософом.

8. 1481 року Ю. Котермака обирають ректором:

а) Краківського університету;

б) Болонського університету;

в) Дрезденського університету;

г) Варшавського університету.

9. Юрієм Дрогобичем називали нашого геніального земляка в:

а) Кракові;

б) Києві;

в) Болоньї;

г) Львові.

10. Після закінчення терміну перебування Ю. Дрогобича на посаді ректора, він здійснює мрію...

а) повернутися на батьківщину;

б) мандрувати світом;

в) написати дисертація;

г) заснувати власну школу.

11. Чому текст називається «Георгіус зі Львова»?

12. Як Юрій Котермак вирішив прислужитися рідному краєві після повернення на батьківщину?

V. Підведення підсумків уроку

VI. Домашнє завдання: повторити орфограми в дієприкметниках.